29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

Досвід підготовки учнів до ЗНО з історії України

Про матеріал
Запропоновані методи допоможуть вчителям організувати підготовку учнів до ЗНО з історії України на різних етапах навчання: - під час вивчення нового матеріалу; - під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапногоконтролю, тематичні та підсумкові тестові завдання); - при закріпленні нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові вправи); - як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю); - у позаурочний час (групові та індивідуальні консультації).
Перегляд файлу

Фестиваль «добрих практик»

Освітян Харківщини

«Майстри педагогічної справи презентують»

 

Номінація: «Історія»

Досвід роботи вчителя історії

Чугуївського навчально-виховного комплексу № 6

Чугуївської міської ради, Харківської області

Грідіної Наталії Олександрівни,

спеціаліста вищої категорії, учителя – методиста

 

за темою:

«Досвід підготовки учнів до ЗНО з історії України»

 

З метою виявлення рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту проводиться ЗНО з історії України. Успішне складання ЗНО з історії України – це можливість вступити до омріяного вишу, мрія кожного випускника та його батьків.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що запропоновані методи допоможуть вчителям організувати підготовку учнів до ЗНО з історії України на різних етапах навчання:

- під час вивчення нового матеріалу;

- під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапногоконтролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);

- при закріпленні нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові вправи);

- як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю);

- у позаурочний час (групові та індивідуальні консультації).

Запропоновані методи допоможуть вчителю навчити учнів:

  •                 запам’ятати історичні дати;
  •                 працювати з історичними документами;
  •                 впізнавати портрети та характеризувати діяльність видатних історичних постатей;
  •                 давати визначення історичних понять і термінів;
  •                 розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

Найбільш ефективною схемою у підготовці до тесту ЗНО вважаю послідовне вивчення (повторення) матеріалу від найдавніших часів у будь-якому вигляді (підручник з історії, посібник, лекції викладача, робота з репетитором) і розв'язування тестів. Впевнена в тому, що в підготовці до ЗНО з історії головне - постійно розв'язувати тести з пройдених тем, шукати їх в мережі, бібліотеках, книжкових крамницях, повертатися до них знову і знову.

Хронологічна компетентність є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.

Формуючи хронологічну компетентність треба навчити учнів усвідомлювати співвідношення років та століть, за датою визначати століття, його першу чи другу половину. Наприклад, ХІХ століття – це 1800-ті роки, а 1945 рік – це ХХ століття. Роки, що закінчуються двома нулями – це останні роки століття. Роки, дві остання цифри яких 01 – це перші роки століття.

Усі дати, які необхідно обов’язково завчити напам’ять, визначені в програмі ЗНО з історії України. Треба ці дати виписати на кожну тему. Створити, таким чином, довідник дат. Дати, які учень виписав, варто вчити в контексті теми. Тобто, наприклад, вивчає тему «Стародавня історія України» і вчить дати цієї теми. Також ці дати варто регулярно повторювати, щоб вони міцно закріпилися в пам’яті. Можна зробити картки цих дат. На одному боці написати  дату, на іншому – подію. Розкласти картки за темами і вчити. Цього тижня, наприклад, учень вчить тему «Національна визвольна війна українського народу середини 17 століття», носить з собою картки цієї теми і у будь-який вільний момент дістає їх та вивчає. Ось так поступово дати запам’ятаються.

Варто мати на увазі, що чим ближче подія до нашого часу, тим точніше треба знати її дату. Наприклад, якщо в давні часи нам достатньо було знати тисячоліття, потім століття та роки, то для сучасної історії необхідно знати рік, місяць і навіть день деяких дат.

Важливо навчити учнів, коли вони читають будь-яке питання тесту з історії України, то для себе повинні визначати, по-перше, коли відбулася ця подія, по-друге, де відбулася подія, по-третє, хто був учасником події. Знання дат допомагає зорієнтуватися саме в першому пункті: коли відбулася подія. Для цього зовсім необов’язково знати конкретну дату. Достатньо просто орієнтуватися в історичному часі…

Щоб орієнтуватися в історичному часі потрібно: 
- знати сюжет історичних подій. Тобто знати, яка подія була до цього, а яка буде після. Це можна знати лише тоді, коли чітко розумієш сюжет історичних оповідань.

- знати століття, а також його частину. Тобто, якщо учень не пам’ятає конкретну дату, то йому важливо усвідомлювати, в якому столітті відбулася ця подія і, бажано, знати чи то був початок, середина чи кінець століття. Просто треба пригадати, які взагалі відбулися події в цей час, які були безпосередньо до цього і після. Це допоможе правильно відповісти на питання. Століть небагато, вивчити нескладно.

Для запам’ятовування історичних дат пропонуємо використовувати вправу «Історичне лото» (додаток 1). Учень розкладає картки з датами та подіями. Перевіряє правильність відповідності дати  події інший учень.

Учень на вибір бере картку з датою й називає подію. Можна ще назвати історичних діячів, діяльність яких пов’язана з датою на картці та з подією, яку правильно назвав учень по даті на картці.

Звертаю увагу на історичні персоналії, названі в програмі ЗНО з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.

Як повторити історичні персоналії, обов’язкові для розпізнавання на ЗНО.

  1.               Учні по черзі називають зображених діячів (додаток 2. Портрети).
  2.               Учитель чи найбільш підготовлені учні задають питання, які стосуються діяльності зображених діячів. Інші учні називають діяча та показують його портрет. Наприклад,
  • Відкрив слов’яно-греко-латинську школу.  - Останній гетьман України.
  • Автор збірки «Сад Божественних пісень».                    - «Сонце Руїни».
  • Очолив похід козаків а Кафу в 1616 році.           -Уклав Березневі статті.
  • Домігся у 1632 р. визнання вищої церковної ієрархії.
  1. Встановити відповідність між портретами історичних діячів та фактами їх біографій (додаток 3). 

Учні повинні називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі ЗНО, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. До кожної з 31 теми з Програми ЗНО складаю Довідник з обов’язковими для запам’ятовування учнями  датами, персоналіями, історичними поняттями (додаток 4 довідник-шаблон). Учень, опрацювавши тему, напам’ять називає пропущені в Довіднику-шаблоні дати, персоналії, поняття.

Для кращого запам’ятовування фактичного матеріалу використовую текст з пропусками, складений до конкретної теми (додаток 5). Учень, читаючи текст, вставляє пропущені дати, прізвища, терміни.

Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Візуальні джерела запам’ятовуємо за допомогою лото (додаток 6). Учням необхідно правильно встановити відповідність між зображенням візуального джерела та його назвою. За допомогою презентації на сайті http://natashagridina.wixsite.com/nvk6/blank-qdyx9 (Практикум. Запам’ятай пам’ятки архітектури та мистецтва) вибрати правильну назву зображеного джерела з чотирьох запропонованих назв.

Як правило, в тестах використовуються уривки (фрагменти) із таких видів текстових джерел: погляд очевидця, свідчення учасника подій, газетне повідомлення, погляд історика-дослідника, офіційний документ. Загальні правила, яких навчаю учнів дотримуватися, аналізуючи документ:

  1.               Шукаємо власні назви. Як правило, усі цитати, які наводяться в тестах, ґрунтуються навколо назви або імені (назви міста, країни, річки, плем’я, місцевості, імені історичного діяча тощо).
  2.               Шукаємо хронологічні прив’язки. Це можуть бути конкретні роки, дати, місяці, пори року  тощо. Знайшовши їх ми одразу локалізуємо у часі події, про які йде мова.
  3. Виокремлюємо характерні риси епохи, діяча, події тощо. Часто трапляються цитати,  завдання до яких полягає у визначені діяча або події, про які йдеться у документі. При цьому в  ній немає власних назв або конкретної дати, але чітко виокремлюються риси, які характеризують  епоху, діяча або подію (додаток 7. Робота з історичними джерелами).

Для кращого запам’ятовування учнями змін, які відбулися в житті  людей в різні періоди стародавньої історії  використовую історичний диктант (додаток 8).

Виконати тренувальний тест з використанням візуальних джерел, отримати довідкові  матеріали, тестові завдання, посібники, тренінгові вправи для підготовки до ЗНО з історії України учні зможуть на моєму персональному сайті http://natashagridina.wixsite.com/nvk6/blank-qdyx9

Пройти практикум «Особи в історії України ХІХ-ХХ ст.» та перевірити, чи знають учні історичних діячів ХІХ століття вони зможуть за посиланням http://learningapps.org/watch?v=p2xt6atft01

Для підготовки учнів до ЗНО з історії України користуюся освітніми  інформаційними ресурсами. Як тренувальний матеріал використовую створені на платформі LearningApps.org мультимедійні інтерактивні вправи:

https://learningapps.org/user/Рудая%20Татьяна

https://learningapps.org/index.php?category=9&subcategory=2385&s

Виконати інтерактивну вправу «Пам’ятки архітектури України» пропоную учням за посиланням: https://learningapps.org/watch?v=p3hpv44yn16

Розташувати наведені події Другої світової війни в хронологічному порядку: https://learningapps.org/3163256. Створений на базі офіційних тестів ЗНО минулих років тест містить 72 завдання на знання карт:https://phoenicis.com.ua/81.html. На сайті https://phoenicis.com.ua/history-quizzes.html учні можуть пройти тести он-лайн.

Колекцію інтерактивних вправ на закріплення знання пам`яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов`язкових для розпізнавання абітурієнтами, пропонує вчитель історії Олена Вікторівна Бурлака:

http://metamorfosy.in.ua/?p=1390. Щиро вдячна розробникам мультимедійних інтерактивних вправ Тетяні Рудій, Олені Бурлаці та іншим авторам за можливість користуватися їхніми творчими наробками в процесі підготовки учнів до ЗНО з історії України.

За три останні роки половина учнів (18 з 33) Чугуївського навчально-виховного комплексу № 6 отримали результат 140-180 балів. 8 учнів отримали результат 160-180 балів. 4 учня отримали результат 180-200 балів.

 

 

Додаток 1

 

V - середина

III тис. до н.е.

 

розселення племен трипільської культури на території України

 

V - VІІ ст.

 

 

Велике розселення слов'ян

882 р. -

 

 

об'єднання північних та південних руських земель Олегом

988 р. -

 

 

запровадження християнства

як державної релігії

1019-1054 рр. -

 

 

князювання Ярослава Мудрого

в Києві.

1097 р. -

 

 

Любецький з'їзд князів

1187 р. -

 

перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах

створення «Слова о полку Ігоревім»

1199 р. -

 

 

утворення

Галицько-Волинської держави

1238-1264 pp. –

 

 

правління Данила Романовича

1240 р. –

 

 

захоплення Києва монголами

1056-1057 pp. -

 

 

створення Остромирового Євангелія

1113 р. -

 

 

укладення «Повісті минулих літ»

1362 р. -

 

битва на р. Сині Води

Додаток 2

острозький

6

 

 

розумportret_tvorchestvoкотляр

Додаток 3

 

12Pavlo_Chubynsky3%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%912 4

 

А. етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».

Б. український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.

В. український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один із засновників «Братства тарасівців», лідер Української радикальної партії, голова київської «Просвіти». Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».

Г. український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Доцент Київського університету (1864—1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889), видавав часопис «Громада». Професор Вищої школи у Софії (1889–1895).

Bachinskiy_s.jpg12LevuckiyE_s.jpg3trumb4

 

А. політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.

Б. український громадсько-політичний діяч, публіцист, ініціатор створення Русько-української радикальної партії, у 1899 р. — Української національно-демократичної партії.

В. український громадський і культурно-освітній діяч, публіцист, письменник, редактор часопису «Друг», дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії.

Г. український громадський діяч, публіцист, член Русько-української радикальної партії, з 1899 р. - Української соціал-демократичної партії, автор праці «Україна поневолена». З 1918 р. стає членом Української національної ради ЗУНР; з 1919р. - представник УНР у Вашингтоні. Наприкінці листопада 1933 р. приїхав до Харкова, працював у редакції "Української радянської енциклопедії". У листопаді 1934 р. заарештований. Загинув у концтаборі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

ТЕМА 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ

 

 

підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа. До Пакту додавався таємний протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель

 

напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни

 

вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною

 

 

включення Східної Галичини і Волині до складу УРСР

 

 

вторгнення Червоної армії на території Північної Буковини та Бессарабії

 

порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР; напад Німеччини на СРСР

 

прийняття у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я. Стецьком. Але керівник нацистської Німеччини А. Гітлер виступив проти самостійної Української держави. Новостворений уряд був розігнаний, С. Бандера та Я. Стецько заарештовані

 

 

створення Української повстанської армії (УПА)

 

 

початок звільнення України від німецько-фашистських загарбників

 

визволення Києва від німецько-фашистських військ

 

 

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянських військ, яка мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. осіб

 

 

остаточне визволення України від нацистських окупантів

 

 

остаточна перемога над німецько-фашистськими військами. Завершення Великої Вітчизняної війни на користь СРСР. День Перемоги

 

 

День перемоги над нацистською Німеччиною

 

 

Завершення Другої світової війни (капітуляція Японії)

ІСТОРИЧНІ ОСОБИ

 

 

Український радянський військовий, Герой України, лейтенант Червоної армії, що встановив разом Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21:50 30 квітня 1945 р.

 

 

один з керівників українського повстанського руху часів Другої світової війни. Засновник у червні 1941 р. партизанських загонів  «Поліської Січі», які вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ

 

 

український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 р. приймав капітуляцію Японії

 

 

радянський льотчик, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Маршал авіації. Тричі Герой Радянського Союзу

 

 

український політичний діяч, заступник ОУН-Б. Після прийняття 30 червня 1944 р. у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави» був ув'язнений у нацистському концтаборі Заксенгаузен, де перебував до 1944 р.

 

 

український політичний та військовий діяч, член ОУН. Керівник УПА 1942-1950 рр. Голова Секретаріату УГВР. Убитий у 1950 р. під час боротьби з радянською владою

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

 

 

 

кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили

 

 

загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр. Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн., що проживали в Європі

 

 

метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення - на території, яку може бути зайнято противником.

 

 

примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів

 

 

процес виведення населення та важливих ресурсів з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту

 

 

співпраця з окупаційною владою

 

 

переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан

 

 

жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення

 

 

таємний план нацистської Німеччини з проведення освоєння й німецької колонізації  земель Східної Європи. План передбачав винищення частини місцевого населення і перетворення решти на рабів

 

 

українські партизанські збройні формування, створені Тарасом Бульбою-Боровцем улітку 1941 р., що вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ

 

 

були створені ОУН з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни

 

 

система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях

 

 

антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти окупантів

 

 

стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 р.

 

 

 

орган керівництва радянськими партизанами України часів Другої світової війни, створений 30 травня 1942 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

Україна в період загострення кризи радянської системи.

________ період правління ________ (_______ рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу. 

___________ прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень. 

___________ панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства. 

1963- 1972 рр. першим секретарем ЦК КПУ був ________ 

1972 – 1989 рр. першим секретарем ЦК КПУ був __________

__________ Косигінська економічна реформа 

__________ система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств. 

Економісти називали _________п’ятирічку «_________», стверджуючи, що «період ________ pp. був найкращим за останні 30 років. 

Основне протиріччя реформи 19__ р. полягає в намаганні владних структур водночас інтенсифікувати два взаємовиключні процеси: посилити ______ в економіці та задіяти ____________ (рентабельність, прибуток тощо). 

________ запровадження обов’язкової середньої освіти

________ прийняття нової Конституції УРСР. 

- УРСР зберігає за собою право _________

- в УРСР побудоване  __________

- керівною і спрямовуючою силою ___________

________ у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом. 

__________ видання у Львові __________ самвидавничого журналу «____________»

Основні напрямки дисидентського руху в Україні:

В. Чорновіл,  М. Руденко, В. Романюк, І. Дзюба, генерал П. Григоренко Й. Тереля, С. Караванський, В. Мороз, УГГ.

УГГ була утворена в 19___ р. в ______. Її очолив письменник _____________

___________ перша хвиля арештів проти дисидентів

4 вересня 19____р. було влаштовано маніфестацію проти репресій у _________ кінотеатрі «_________». 

У грудні 19___ p. _________ надіслав лист на ім’я першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В. Щербицького з протестом проти арештів, до якого додав роботу «____________?»

Публікація за кордоном 19___ р. документальної збірки _________ «Лихо з розуму».

Додаток 6

D:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\1.2.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\1.2а.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\1.1.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\2.2.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\1.3а.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\1.6.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\2.5.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\2.4а.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\2.8.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\2.7.JPGD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\3.2г.jpgD:\Віктор\Історія\ЗНО\ЗНО-2012\Обовязкові памятки\3.1в.jpg

 

 

Софійський собор

в Києві

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя

із Софійського собору

в Києві

Спасо-Преображенський собор

в Чернігові

Родина князя Святослава Ярославича.

Мініатюра з «Ізборника».

1073.

 

Холмська

ікона Богородиці

 

 

Вишгородська

ікона Богородиці

Дорогобузька

ікона Богородиці

П’ятницька церква

в Чернігові

Церква Святого Пантелеймона

в Галичі

Ікона Богородиці

з пророками

з церкви

у Підгородцях

Вірменський собор

у Львові.

1363.

 

Верхній замок

у Луцьку.

2 пол. 14 ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

 

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

 

Загальні правила, яких варто дотримуватися, аналізуючи документ:

  1.               Шукаємо власні назви. Як правило, усі цитати, які наводяться в тестах, ґрунтуються навколо назви

або імені (назви міста, країни, річки, плем’я, місцевості, імені історичного діяча тощо).

  1.               Шукаємо хронологічні прив’язки. Це можуть бути конкретні роки, дати, місяці, пори року

тощо. Знайшовши їх ми одразу локалізуємо у часі події, про які йде мова.

  1.               Виокремлюємо характерні риси епохи, діяча, події тощо. Часто трапляються цитати, завдання до яких полягає у визначені діяча або події, про які йдеться у документі. При цьому в ній немає власних назв або конкретної дати, але чітко виокремлюються риси, які характеризують епоху, діяча або подію.

 

Лев Диякон про князя Святослава

«Імператор згодився на переговори в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

 

Лев Диякон про війну київського князя Святослава з Візантією

«Одні йому радили тихо в темну ніч утекти; інші помиритися з ворогами, присягти їм на вірність. А Святослав сказав: «Якщо так зробимо, то загине слава, супутниця зброї росів, що легко перемагала сусідні народи і без пролиття крові підкоряла цілі країни, якщо ми тепер ганебно поступимося римлянам. Отже, з відважністю предків наших із думкою, що руська сила непереможна, станемо мужньо на бій за життя наше. У нас немає звичаю рятуватись, тікаючи до батьківщини: або жити непереможеними, або, вчинивши подвиги, умерти зі славою».

 

  1. Про якого князя іде мова в уривку? Укажіть роки його правління.
  2. Порівняйте зовнішню і внутрішню політику князя, згаданого в уривку, та його матері.
  3. Дайте власну оцінку його діяльності з огляду на внесок у зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.
  4. Як ви вважаєте, чому відомий український історик М. Грушевський назвав цього князя «запорожцем на престолі»?

 

Із «Слова о полку Ігоревім»

…Ігор полки повертає, бо жаль йому милого брата Всеволода. Бились день, бились другий; на третій день під полудень упали стяги Ігореві. Тут (обидва) брати розлучились на березі бистрої Каяли. Тут кривавого вина не вистачило; тут бенкет скінчили хоробрі сини руські: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську… Боротьба князів проти поганих припинилася тому, що сказав брат братові: «Це моє і те моє теж». І стали князі ... самі на себе крамолу кувати; а погані з усіх боків приходили з перемогами на землю Руську.

І застогнав, браття, Київ з горя, а Чернігів від напастей; туга розлилася по Руській землі: печаль рясна пішла серед земель Руських. Князі ж самі на себе крамолу кували, а погані самі, роблячи переможні набіги на Руську землю, брали з кожного двору данину…

  1. До якого періоду в історії Київської Русі відносяться події, описані в тексті?
  2. Що ви знаєте про згадуваних у тексті історичних осіб?
  3. Як ви зрозуміли зміст другого абзацу уривку? Що, на ваш погляд, мав на увазі автор?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

 

Історичний диктант з  теми «Стародавня історія України»

 

Завдання учням: визначити, в який період кам’яного віку, стародавньої історії відбувалися вказані відкриття та події.

 

  1. Привласнювальне господарство
  2. Наскельні малюнки, різьблені орнаменти
  3. Кам’яні зернотерки
  4. Лук та стріли
  5. Первісне стадо
  6. Мисливська криза
  7. Вироби з міді, золота
  8. Неандертальці
  9. Гачки для рибалки
  10.  Кіммерійці
  11.  Рід
  12.  Трипільська культура
  13.  Пиляння, свердління, шліфування каменю
  14.  Кроманьйонці
  15.  Мізинська, Кирилівська стоянки
  16.  Гончарство, прядіння, ткацтво
  17.  Кочовий спосіб життя
  18.  Потепління на землі
  19.  Загінне полювання
  20.  Відтворююче господарство
  21. Збиральництво, мисливство
  22.  Осілий спосіб життя
  23.  Орнаментований керамічний посуд
  24.  Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї (назвати їх)
  25.  Навчилися видобувати вогонь
  26.  Мотика
  27.  Приручення собаки
  28. Тотемізм, фетишизм, магія, анімізм
  29.  Почали використовувати залізні знаряддя праці (який народ)
  30.  Перший суспільний поділ праці
  31.  Геродот поділяв їх на 4 групи. Кого? На які групи?
  32.  Родова община
  33.  Солоха, Чортомлик, Гайманова могила, Товста могила
  34.  Плем’я

 

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
24 березня
Переглядів
526
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку