Досвід роботи "Екологічне виховання на уроках природничого циклу".

Управління освіти

адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради

Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 77

Харківської міської ради  Харківської області

 

 

 

Екологічне виховання

на уроках природничого циклу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків

2013

Рекомендовано методичною радою  методичного центру

управління освіти адміністрації Комінтернівського району

 Харківської міської ради

 

 

 

 

Рецензенти: Максименко Надія Василівна, заступник  декана з виховної роботи екологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна, кандидат географічних наук, доцент.

Автор-укладач:

Логвіненко Ірина Миколаївна, вчитель географії                                              Харківської спеціалізованоїшколи І – ІІІ ступенів № 77                                                                                                                                                                                         Харківської міської ради Харківської області.ХСШ № 77, спеціаліст.

 

Екологічне виховання на уроках природничого циклу. – Харків, 2013.     –31 с.

Зміст анотації: Актуальним у вихованні сучасної дитини є використання прийомів екологічного виховання, які допоможуть сформувати екологічно обізнану особистість, що цінує природно–ресурсний потенціал, особистість, що відчуває біль Землі і намагається зробити її подих свіжим і чистим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП. …………………………………………………...………..…….…………. 3

РОЗДІЛ 1 ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА – КРИЗА КУЛЬТУРИ …..………....…………4

1.1. Поняття екологічна культура……………………………………………..........4

1.2. Поняття екологічне виховання... ………………………................................... 5

1.3. Екологічні дидактичні ігри……. ………………………………........................5

1.4. Методичні прийоми підвищення ефективності екологічних ігор…………...7

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ…………………………. ……………...9

2.1. Екологічні ігри на уроках географії та природничих наук……….....................9

2.3.Екологічне виховання в позаурочний час ………………………...................15

2.4.Екологічна дослідницька діяльність………………………….……................20

ВИСНОВКИ……………………………………………….......................................24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….................................................................25ДОДАТКИ……………………………………………………………..………...….26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

«Гадаємо, - писав В. Сухомлинський, – що школа майбутнього повинна використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо». На сьогоднішній день екологічні проблеми створюють реальну загрозу для життя людей, тому кожній людині планети Земля слід оволодіти мінімальним набором екологічних знань і способів діяльності, для того щоб її поведінка була екологічно осмисленою. Саме тому, ми вважаємо, виховання високоморальної, всебічно, гармонійно розвинутої особистості з високими духовними цінностями не можна уявити без формування правильного ціннісного ставлення до природи. Особливо актуальним у вихованні сучасної дитини є використання прийомів екологічного виховання, які допоможуть сформувати екологічно обізнану особистість, що цінує природно–ресурсний потенціал, особистість, що відчуває біль Землі і намагається зробити її подих свіжим і чистим. Хто як не діти, майбутні вчені, журналісти, дослідники в змозі змінити відношення до природи, змінити закони, зупинити екологічне лихо.

Мета  роботи – привернути увагу до екологічних проблем та прищеплювати живий інтерес в учнів до екологічних знань, розвивати екологічне мислення школярів, виховувати свідоме ставлення до результатів негативної діяльності людини в природі, активну життєву позицію, вміння відстоювати свою точку зору.

Об’єкт дослідження – екологічна культура. У нашому екологічно несприятливому місті проблеми розвитку екологічної культури постають дуже гостро.

Предмет дослідження – екологічне виховання школярів. Виховуючи особистість, ми робимо це не лише в інтересах соціуму але і в інтересах самої людини, природи.

Завдання: сприяти накопиченню екологічних знань в учнів, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, з’ясувати шляхи впливу людини на довкілля, навчити оцінювати характер і результати взаємодії людини і природи, формувати вміння і навички екологічно правильної поведінки в природному середовищі, навчити пропагувати ідеї охорони природи серед однокласників, школярів, мешканців міста.

При написанні роботи використані особисті дослідження, спостереження, проаналізовані літературні джерела, різні методи та методики екологічного виховання згідно з темою роботи.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА – КРИЗА КУЛЬТУРИ

 

1.    Поняття екологічна культура

 

Екологічна культура – це знання, уміння, навички, рівень інтелекту, морального і естетичного розвитку, світогляд, способи і форми спілкування людей.

Виявилося, що проблеми екологічної кризи тісно пов’язані з кризою свідомості та проблемою руйнування культури. Тому й вирішуватися ці проблеми можуть лише комплексно. Причини екологічної катастрофи та загроза руйнування культури не можуть бути усунені лише правовими нормативними чи міжнародними угодами. Вирішення цих проблем – у перебудові свідомості і світогляду якомога більшої кількості людей. Цей процес необхідно здійснити упродовж обмеженого часу, поки ще можливо відновити природну рівновагу. Вирішальну роль у цьому відіграє освіта.

Сьогодні зростає значимість і необхідність формування екологічної культури кожного учня через екологічну освіту: навчання, виховання. У кожного з нас повинно бути розвинене почуття любові до природи, усвідомлення необхідності поваги до всього живого, турботи про нього, а найголовніше – здатність передбачати наслідки своєї поведінки в природному середовищі, домагатися гармонійного співіснування з природою.

Екологічна культура – це рівень сприйняття нами навколишнього світу і наше ставлення до природи. На превеликий жаль проблема екологічної культури ще мало вивчена. Одним з перших, хто серйозно поставився до неї, був В.І. Вернадський, він розробив цілісне вчення про біосферу, займався проблемамилюдського фактора в існуванні світу. Академік розумів, що умови виживання людини диктують його перехід на ноосферний шлях розвитку, тобто розумно керований розвиток людини, суспільства і природи. Цією проблемою займалися також Мальтус, ЛеШатель – Браун, Б. Коммонер та ін.

Ми вважаємо, один із шляхів вирішення проблеми екологічної кризи лежить у площині освіти. Суспільство має переглянути своє ставлення до природи, гармонізувати свої відносини з природою. Для цього необхідно, щоб екологічна культура стала невід’ємною якістю високо розвинутого, освіченого громадянина. Основні положення нової екологічної концепції України повинні стати основою для розвитку екологічної культури.

Практичні результати екологічної освіти виражаються в здатності та готовності приймати рішення, робити вибір на соціальному рівні: «Чому треба вимикати світло? Які товари купувати? Чому потрібно економно відноситися до води, що тече з крану?». Подібні питання вирішуються на рівні дій, тому в нашій школі є екологічний загін, який не лише проводить лекції для учнів різних вікових груп, але й стежить за посадкою нових дерев, за тим щоб не випалювали листя та сміття, шпаківні та годівнички чекають на птахів  в нашому шкільному дворі.

 

2.        Поняття екологічне виховання

 

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставлять певну мету, завдання, добирають відповідну методику з огляду на вікові особливості школярів.

Перший етап (молодші школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.

Другий (5– 7класи) і третій (8– 9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

Четвертий етап (10– 11 класи) – завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчанні програми запроваджують інтегровані курси різних природничо–екологічних дисциплін.

 

3.        Екологічні дидактичні ігри

 

Гуманізація освіти передбачає істотні зміни змісту і форм навчально–виховної діяльності. Серед важливих завдань особистісно–орієнтованого навчання і виховання, потребує перегляду принципів побудови системи освіти, вдосконалення її методик. Останні мають бути різноманітними та мобільними, і впливати, насамперед, на формування морально–естетичних якостей особистості. Тож конструювання сучасних виховних методик базується на залученні учнів до соціально значущої діяльності. Надзвичайно сприятливі умови для цього надають ігри.

Наведені екологічні дидактичні ігри та завдання (інтерактивні методики, що найвдаліше поєднують в собі діяльність, гру та навчання) спрямовані насамперед на зміну ставлення особистості до природи, коригування її екологічної позиції та стилю діяльності у довкіллі.

Екологічні дидактичні ігри досить різноманітні. Для того, щоб краще оцінити особливості їх організації та навчально–виховні можливості, пропонуємо їх класифікувати за такими ознаками:

•                 Навчально–виховна мета;
•                 Навчальний зміст;
•                 Ігрова форма.

Навчально–виховна мета гри окреслює ті компоненти екологічної культури, розвиток яких переважно забезпечується впливом гри. Комплекс екологічних дидактичних ігор спрямовується на формування всіх компонентів екологічної культури учнів – мотиваційно–ціннісного та поведінково–діяльнісного. Переважна більшість дидактичних ігор спрямована на підвищення якості знань, у той час як інші грані особистості залишаються майже не задіяними. Запропоновані дидактичні ігри спрямовані на формування гуманістичних мотивів природоохоронних учинків, поведінки, практичної діяльності («Я– Земля», «Симпатичні істоти», «Не нашкодь», «Телеграма», «Шкарпетка», «Друга роль», «Мій день», «Підбери пару», «Екомаркування»). Традиційно засвоєнню знань, умінь та навичок сприяють ігри «Брейн– ринг», Що?Де?Коли?», «Вікторина», «Екокарти», «Екодоміно», «Хто я?», «Павутинка», «Екомаркування» та ігри–розгортки. Слід зазначити, що кожна гра впливає на формування всіх складників екологічної культури, проте у різних іграх переважає формування одного–двох її компонентів. Тобто для гармонійного формування екологічної культури слід застосовувати різні за навчально–виховною метою ігри.

 За навчальним змістом пропоновані ігри поділяються на екосистемні, що допомагають вивчати окремі природні об’єкти, ландшафти і їх закономірності, та практично–побутові, спрямовані на коригування повсякденної  поведінки учнів щодо природи.

 Екосистемні ігри базуються на навчальному матеріалі, запропонованому шкільною програмою, вони спрямовані на розширення та поглиблення знань, встановлення і теоретичне вивчення взаємозв’язків у природі. В цих іграх не тільки розширюються базовізнання, а йстворюютьсясприятливіумови для вихованнямотиваційно–ціннісного компоненту екологічноїкультури. Практично–побутовіігридопомагаютьформуватимотиваційно–ціннісний та поведінково–діяльніснийкомпонентиекологічноїкультури. Більшістьцихігор проводиться в позаурочний час, хочаміні–ігриможназастосовувати і на уроках. Під час побутовихігорвикористовуютьсяпредмети, щооточують людей у повсякденномужитті. До таких ігор належать «Екомаркування», «Друга роль», «Мій день», «Шкарпетка».

 За формою ігри, проякі йдеться, належать до трьохтипів: аналогії, метаморфози та діяльнісніігри. Формиігор–аналогійзнайомігравцям з позашкільногожиття. Так званіінтелектуальніігри: «Брейн–ринг», «Що?Де?Коли?», «Вікторини». Позитивніаспектицього типу ігор – церозвитокінтелектуальнихздібностей, умінняспілкуватися, швидкоадаптуватися до умов роботи у колективітощо. Правила ігор–аналогійназванихрозгортками, знайоміучнямще з дошкільногочимолодшогошкільноговіку. Для їхпроведенняпотрібнеігрове поле з «кроками», кубик та фішкивідповідно до кількостігравців. Наприклад, серіяігорприсвяченихвивченнюокремихприродних зон. Для успішноїучастігравець повинен володітипевнимобсягомзнань та інтелектуальнихумінь. Саме з розгортокнайкращепочинативпровадженняекологічнихдидактичнихігор у навчально–виховнийпроцес.

Ігри–метаморфозидопомагаютьсформуватимотиваційно–ціннісний та поведінково–діяльніснийкомпонентиекологічноїкультури. Граючи, учасникиподумкиперевтілюються в іншіприроднічиштучні об’єкти,  намагаються стати на їхмісце, говорити і діятивідїхньогоімені. Застосування ігор–метаморфоз у екологічномувихованнівикликаєпозитивніемоції, сприяєрозвиткуекоцентричногомислення, формуваннювідповіднихскладниківсвітогляду,               правил і норм спілкування та поведінки в системах «людина– людина» та «людина–природа».(Ігри–метаморфози: «Я– Земля», «Павутинка», «Хто я?», «Кухня»).

 Діяльнісніігрирезультативні для формуванняповедінково–діяльнісного компонента екологічноїкультури. Ціігри: «Телеграма», «Мій день», «Друга роль», «Екомаркування», «Місце на Землі», максимально наближені до житя, використовуютьреальніпредметичиописуютьпомітнізакономірності. В них фантазіядоситьобмежена, протеїївузьке «практично–побутове» спрямуванняефективне для вирішенняповсякденних проблем, пов’язанийособистоюпричетністю до збереженнянавколишньогосередовища. Змістдіяльніснихігор часто балансує на межі «збереженнядовкілля –збереження здоров’я людини». Аджеінодістворюютьсяситуації, коли те, щодобре для людини, шкідливе для природи і навпаки («Друга роль», «Екомаркування»).

Для того щобекологічнідидактичніігридійсновпливали на формуваннявсіхкомпонентівекологічноїкультури, необхіднодотримуватисядеяких правил. До них належать: урахуваннявіковихособливостейучнів; урахуванняпопередньогоігровогодосвідуучнів та наступностізалучення до екологічноїігровоїдіяльності; створенняефективногонавчальногосередовища.

 

1.4.Методичні прийоми підвищення ефективності екологічних ігор

 

Організація оптимальних ігрових колективів (груп).

Під час екологічної ігрової діяльності виховний вплив здійснюється не тільки самою грою, а й колективом, в якому перебуває гравець. Цей «колективний» вплив проявляється як когнітивно–екологічний (такий, що передбачався завданнями екологічного виховання) і загально розвивальний. Правильно організований ігровий колектив підвищує ефективність екологічного виховання, а той, який дібраний неправильно, може значно знизити результативність виховних впливів.

Досвід показує, що грати у екологічні ігри з усім класом загалом є заскладним і неефективним заняттям. Клас треба обов’язково об’єднувати в менші групи (по 4–6 осіб) спочатку чи в ході гри, як того вимагає сценарій.

Ігрові колективи можуть бути кількох типів: тимчасовими чи стабільними. Тимчасовий колектив створюється для проведення однієї гри, а стабільний має більш–менш постійний склад гравців, що беруть участь у регулярних іграх одного типу. Обидва типи колективів мають свої позитивні й негативні сторони. Так, участь у тимчасовому колективі актуалізує здібності і таланти кожного гравця, спричинює комунікативний та інформаційний «вибухи», однак у колективі такого типу немає інтуїтивно–відчуттєвого зв’язку між гравцями, що іноді називають як «відчуття плеча». Саме ці взаємозв’язки є визначальними у стабільному колективі,який у грі працює як єдине ціле. Проте інтенсивність «вибухів» у ньому значно менша.

Організація вступної бесіди.

Для успішного проведення екологічних дидактичних ігор слід передбачити невеличку вступну бесіду з проблеми, якій присвячено гру. Вона не тільки окреслює перед учнями коло ігрових проблем і містить пояснення правил, а й мотивує всю майбутню ігрову діяльність.

Застосування елементів технології «рівний– рівному» у екологічній ігровій діяльності.

Висока виховна ефективність технології «рівний– рівному» пояснюється тим, що педагогічний вплив на учнів здійснюється не вчителем, а однолітками, авторитет яких різко підвищується. Ролі інструкторів чи консультантів можна запропонувати бажаючим учням старших класів, вільним від участі в грі однокласникам чи групі учнів, яка може проводити гру в усіх класах. Адже кожен учитель викладає своє бачення проблеми, а колективне обговорення за участі консультантів допомагає уточнити позиції. У будь якому разі це мають бути бажаючі учні з якостями лідерів, які пройшли підготовку. Із майбутніми інструкторами чи консультантами слід обговорювати не тільки послідовність дій, а й мотивацію на бажані результати гри, відпрацювати шляхи, якими їх можна досягти. Технологія може бути дуже корисною під час запровадження ігор–розгорток, що вимагають постійної присутності експерта у кожній ігровій групі. Вони контролюють хід гри і допомагають учням відповідати на запитання, адже деякі групи, що складаються переважно зі слабших учнів, за недостатнього контролю вчителя намагаються не відповідати на запитання, а грати за принципом «хто швидше досягне фінішу». Учні–інструктори цілком спроможні брати участь у проведенні діяльнісних ігор разом з учителем чи окремо. Учні під час проведення ігор починають по іншому оцінювати і свої власні вчинки, і мотиви діяльності.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ

 

2.1.  Екологічні ігри на уроках географії та природознавства

 

1. Гра «Павутинка»

Мета: ознайомити учнів зі взаємозв’язками у природі, розвивати комунікативні вміння, формувати навички гри у колективі, виховувати ціннісне ставлення до природи, емоційну культуру.

Матеріали: для проведення гри потрібний клубок товстих ниток, таблички з назвами компонентів екосистеми (як живої  так і неживої природи), табличка з написом «Людина».

На першому етапі гри учні з прикріпленими на грудях табличками створюють коло навколо центрального гравця – «Людини». Гра починається з учня – «Рослини», який міцно тримаючись за кінець нитки, промовляє, наприклад: «Я сосна, на мені поселяється короїд».  Після цього він кидає клубок ниток «Короїду», той, тримаючись за нитку, перекидає «Дятлу», обґрунтовуючи цей зв’язок і т.д. Гра триває поки всі учасники не будуть з’єднані між собою, деякі  –  навіть по кілька разів.

Далі по черзі учні відповідають на питання, відпускаючи відповідну нитку: «Що буде, якщо знищити всі сосни…дятлів?» тощо. Коли всі гравці по черзі починають по черзі легенько натягувати нитки, які в них у руках, вони усвідомлюють, у яких складних відносинах перебувають організми, яких вони представляють.

У другому етапі гри бере участь «Людина». Вона починає тягнути за нитки, що відповідають зв’язкам, які людина порушила в цій екосистемі чи може порушити. При цьому «Людина» пояснює, що робить, а гравці, яких ці дії насамперед стосуються (а потім, відповідно, й решта), розповідають, що відбувається в природі внаслідок втручання людини.

Завершення гри. Обговорити з учнями, що нового вони дізналися, як змінилось їх бачення зв’язків у природі.

2. Гра «Хто я?»

Матеріали: для проведення цієї гри знадобляться паперові таблички з назвами тварин та рослин певної екосистеми.

Учитель прикріплює до одягу на спині гравців таблички так, щоб вони не бачили власної, але могли вільно бачити таблички інших. Пропонується учням за допомогою простих запитань, на які можна відповідати лише «Так» чи «Ні», про розміри, забарвлення, місце існування, характер живлення і т.д. якомога швидше з’ясувати у інших гравців, який живий організм вони представляють.

3. Інтелектуальна екологічна дидактична гра «Що?Де?Коли?»

Мета: сприяти підвищенню якості екологічних знань учнів, розширенню їх кругозору, розвивати інтелектуальні та комунікативні уміння, навички роботи у ігровій групі, виховувати самостійність, відповідальність, здатність приймати рішення.

Матеріали: запитання, конверти, вовчок.

Опис та правила гри:для проведення гри потрібна команда «знавців», яка відповідатиме на екологічні запитання, підготовані вчителем (в залежності від віку учнів) та вовчок, стрілка якого визначає послідовність запитань. Для обговорення і підготовки відповіді команді надається 1 хвилина. Відповідає той гравець, на якого вкаже капітан команди.

Приклади питань:

1. Україна – дуже багата на природні ресурси. І водночас у 1992 році парламент України прийняв рішення, згідно з яким вся територія нашої держави проголошена зоною екологічного лиха. Як таке могло статися? Чому багата країна не може користуватися всіма своїми багатствами? (Які джерела забруднення є у світі та в нашій державі?).
2. Ліси – легені планети. Наукою доведено, що в одному кубометрі міського повітря – понад 5000 мікробів, а у лісовій місцевості в 10 разів менше. Подумайте до чого може призвести хижацьке винищення лісів?
3. Служителі заповідних територій для того, щоб уберегти від винищення рідкісний вид африканських тварин, використовують пилки. Яких тварин вони рятують? (Носорогів. Пилками відпилюють ріг, заради якого тварину вбивають).
4. Які два складники мало явище, що стало причиною загибелі у 1952 році 4 тис. лондонців протягом 4 днів? (Дим і туман – складники смогу).

4. Гра «Екомаркування»

Мета: ознайомити учнів з екологічним маркуванням якісної продукції, шляхами мінімізації шкідливого впливу на довкілля.

За кілька днів до проведення гри учні приносять із дому пляшки, ємності від побутових хімічних речовин, на яких є екологічні позначки.

На початку гри клас поділяється на 5–6 груп, яким роздаються кілька зображень екологічних позначок. Учням пропонується розглянути позначки, підготувати невеличку розповідь про те, що вони можуть означати і на які товари наносяться. Поки учні готуються на столі розставляються  ємності від побутових хімічних засобів. Після того як представники всіх груп виступлять, продемонструють позначки і розкажуть про них, пропонується створити власні екологічні позначки, які можуть застосовуватися для маркування продукції (позначок може бути кілька). В кінці гри учні підходять до столу з принесеними речовинами чи флаконами і роздивляються нанесене маркування.

Завершення гри: обговорення з учнями поняття «якість продукції». Чи завжди те, що добре для людини, добре для природи? Які речовини можна застосовувати в побуті, а які ні і чому? Як зменшити власний шкідливий вплив на довкілля?

Ігрові завдання

1. «Телеграма»

Належить до довготривалих ігрових завдань, оскільки, займаючи лише кілька хвилин на уроці, може стати регулярним виховним початком уроку чи його закінченням. Завдання полягає у зачитуванні кількома учнями екологічних «телеграм», що відображають явища природи, фенологічні спостереження, екологічні біди, надбання безпечних технологій, поздоровлення конкретним учням із приводу зданої макулатури, посадженого дерева, придбання екологічно безпечного дезодоранту тощо – всього того, що викликало емоційну реакцію учнів за певний проміжок часу, наприклад, тиждень.

2. Мотиваційно–ігрове завдання «Я –  Земля».

Суть завдання полягає в тому, щоб відчути себе іншою істотою (живою чи неживою частинкою природи), увійти в образ, скажімо, гори чи вмираючої річки, дерева чи трави під сміттєзвалищем, вимерлої тварини. Учневі потрібно навчитися говорити від імені обраної істоти чи предмета, розповідаючи про причини, що призвели до погіршення їх умов існування чи навіть загибелі, шляхи, покращення чи виправлення ситуації.

Бажано надати дітям зразок розповіді, який можна використовувати як вступне, організуюче слово:              «Я – Земля. Моя кров – це річки, що течуть по мені. Суходіл континентів і країн – це мої органи. Мені важко дихати, оскільки моє тіло стиснуте великою кількістю прокладених доріг та магістралей, мені боляче, бо свердловини та кар’єри – то виразки на моєму тілі. Воно, вкрите чужорідними наростами й утвореннями, поступово руйнується. Сьогодні люди не відчувають Землі, бо у них крижані серця. Проте моє серце – серце Землі – величезне, наповнене теплом, застигло у чеканні…»

Мета: привернути увагу учнів до проблеми вторинного використання старих речей, обговорити проблему сміттєзвалищ.

Хід завдання: запропонувати учням замислитися над тим, як виникають відходи в повсякденному житті, що таке відходи і як можна запобігти їхньому утворенню чи, принаймні, зменшити їх кількість. Чому за останні роки кількість відходів значно збільшилась?

Спочатку вчитель разом з учнями складає список непотрібних речей з поясненнями, чому саме ці речі учні вважають непотрібними. Потім клас об’єднується в 5–6 груп за методикою випадкового поділу і в групах розробляють шляхи повторного використання речей. Учні обговорюють і пропонують де і яким чином можна використати у господарстві непотрібні речі, перетворити їх на потрібні, наводять приклади повторного використання речей.

Завершення гри: кожна група створює «Книгу передових технологій», куди записує найбільш оригінальні та вдалі приклади переробки й повторного використання речей.

 В додатку 1 наведено фото ігрових моментів проведених екологічних ігор на уроках.

 

2. . Екологічні прийоми на уроках природничого циклу

 

1. Прийом «Екологічна фізкультхвилинка»

Сприяє відновленню функцій опорно–рухової системи, збереженню

фізичного здоров’я дітей, вихованню любові до природи, формуванню екологічного світогляду школяра, розвитку емоційно–чуттєвої сфери.

«Все про тебе».(хвилинка–відпочинка).

• Якщо ви смітите на вулицях, плесніть у долоні.
• Якщо ви піклуєтесь про тварин, тупніть ногами.
• Якщо ви не палите вогнища у дворах, торкніться носа.
• Якщо ви не ламаєте гілки дерев та не рвете квіти, закрийте очі рукою.
• Якщо ви вважаєте, що курити шкідливо, тупніть ногами.
• Якщо ви вважаєте, що треба економити природні ресурси, кліпніть очима.
• Якщо ви прибираєте шкільне подвір’я без зайвогонагадування, махніть рукою перед своїмобличчям.
• Якщо ви вважаєте, що треба економити воду, встаньте.
• Якщо ви брали участь хоча б в одній екологічній акції, підстрибніть.
• Якщо, на вашу думку, оберігати навколишнє середовище – добра справа, сядьте.

2.                   Прийом «Екологічний світлофор»

За допомогою цієї методики можна розвивати: уявлення дітей про раціональну взаємодію людини з природою, допустиміта недопустимі впливи на природу, природоохоронну діяльність; вміння оцінювати результати взаємодії людини з природою (взаємодія завдає шкоди природі, є нейтральною чи корисною); розширювати досвід дитини в екологічно орієнтованій діяльності.

Обладнання: Набір кольорових сигнальних карток (зелена червона, жовта), роздаткові картки, на яких зображені певні види людської діяльності.

Зелений колір – дозволено, жовтий – дозволено за певних умов, червоний – категорично заборонено.

Картки з видами господарської діяльності людини (ілюстрації):

•           Промислове забруднення повітря (червоний);
•           Заготівля деревини (жовтий);
•           Купання в річці (зелений):
•           Зривання кульбаби для віночків (червоний);
•           Забруднення водойм шкідливими викидами (червоний);
•           Використання мінеральних добрив (жовтий);
•           Видобуток корисних копалин (жовтий);
•           Відпочинок туриста на лоні природи (жовтий);
•           Викиди вихлопних газів автомобільним транспортом (червоний);
•           Насаджування дерев, квітів (зелений);
•           Збирання липового цвіту на чай (зелений);
•           Вирощування соняшника (жовтий);
•           Охорона зникаючих звірів в заповідниках та заказниках (зелений).

3. Прийом «Екологічнегроно»

Учніповиннівисловити думку щодо слова «екологія». Наприклад:

Екосистема

Катастрофа

Озоновий шар

Людина

Охорона

Географія

Індустріальнадіяльність

Якість.

4. Прийом «Естафета»

Ученьотримує і передаєестафетутоваришу. При цьомуспочаткувідповідає на поставленейомузапитаннятим, від кого вінприйнявестафету, а потім ставить своєзапитання тому, кому передаєестафету.

Прикладизапитань:

1.                   Дослівний переклад слів «ойкос» та «логос», щоскладаютьтермін «екологія», означає…(помешкання, дім, та вчення, наука)
2.                   Першоюєвропейськоюкраїною, щовтратилаліси, стала Іспанія. Ценасампередпов’язане з…(будівництвом «непереможноїАрмади»).
3.                   Процеси та об’єкти, яківиникають у наслідокдіяльностілюдини, в екологіїназивають…(антропогенними).
4.                   Речовини, щознищуютьозоновий шар, є в…(дезодорантах–аерозолях).
5.                   Яка з речовиннебезпечнадля озону…(фреон).
6.                   Найбільшенітратів, які в організміперетворюються на токсичнінітрати, накопичують…(кріп, салат, петрушка).
7.                   Баррі Коммонер визначивчотиризакониекології: все з усімпов’язане, все повинно кудисьподітися, природа знаєкраще. Якийчетвертий? (ніщо не дається задарма).
8.                   «Екологія» та «охоронаприроди» – це …(друга є частиноюпершої).

5. Прийом «Сходження на вершину»

На дошці зображена гірська вершина, назва якої «Червона книга України». До вершини з кожного боку ведуть п’ять сходинок. Учні класу об’єднуються в три групи. Двігрупи – команди–гравці, третя – експерти.

Командам гравцямроздаєтьсяроздатковийматеріал – фото рослинУкраїни (по 10 кожнійкоманді), серед фото як занесені до Червоної книги рослини, так і ті, що  не перебувають на межізникнення. Учасники команд по черзіобирають по одному фото рослин і просуваються до вершини, прикріплюючийого до сходинки. Якщо вони правильно обралирослину, то їмнадають право другого ходу. Якщо ж вонипомилились – право вибору переходить до іншоїкоманди. Виграє команда, яка правильно знайдеп’ятьрослин і дійде до вершинипершою. Право першого ходу визначаютьжеребкуваннямабопитаннями про рослин та Червону книгу.

Наприклад: Вякомуроцібуло створено Червону книгу України? (1980)

Чивіритеви в те, що до Червоної книги занесено понад 600 видіврослин? (так)

Зякою метою створено Зелену книгу України? (для збереженнярідкіснихрослиннихугруповань).

Так само можно проводитигрувикористовуючи фото тварин.

6. Прийом «Дерево рішень» може використовуватися в 7 класі під час вивчення материків.

1) На дошці зображено символічне дерево, гілки якого будуть символізувати джерела забруднення материка та екологічні проблеми. Потрібно записати назви проблем на гілках.

2)Запропонувати  шляхи вирішення екологічних проблем, записати на листочках і приклеїти їх біля гілок з тією чи іншою екологічною проблемою.

Учні класу об’єднуються в групи, в кожнійгрупіучнівпропонують по три твердження про живі організми нашої планети, треба вказати, яке з тверджень є вигаданим, яке хибним.

Група 1.

1.                   Страус – нелітаючий птах саван Африки має найбільшу швидкість бігу, вони бігають зі швидкістю 50 км/год. (Правда)
2.                   Птахи колібрі – єдині птахи здатні літати, як гелікоптер, тобто нерухомо висіти в повітрі, змахуючи крильми. (Правда).
3.                   Пінгвін імператорський і пінгвін Аделі – типові представники фауни Арктики. (Вигадка – пінгвіни – типові представники фауни Антарктиди, в Арктиці їх немає).

Група 2.

1. Кенгуру – символ Австралії. Окремі тварини досягають 3 м заввишки і мають масу до 80 кг. Водночас довжина тіла новонародженого маляти кенгуру становить близько 25 мм, а маса менша за 1г. Вони доростають у сумці самки на череві ще близько одного року. (Правда).

2. Ліси, які не дають тіні, зустрічаються в Африці і складаються з баобабів і пляшкових дерев (Вигадка: ліси, що не дають тіні, –  це евкаліптові ліси Австралії).

3. Найбільшою серед мавп є горила. Маса дорослих самців досягає 250 кг, а зріст – понад 2 м. Горила є небезпечною для людини. Якщо вона відчує небезпеку, може першою нападати. Захищаючи своїх малят, горила міцними щелепами здатна перекусити навіть рушницю. (Правда).

Група 3.

1.                   Найбільш крупна дика кішка серед тих, що живуть на планеті, –  це африканський лев. Довжина його тіла з хвостом досягає 3 метрів., вага самця 300– 350 кг, ікла досягають довжини – 7,5 см, а кігті – до 10 см. За один раз такий хижак може з’їсти до 18 кг м’яса. (Вигадка: найбільшадикакішка на планеті – амурський тигр).
2.                   Найбільш швидкоростучою рослиною світу є бамбук. За добу рослина додає в зрості 50–60 см, а деякі види бамбуку 70–80 і навіть більше (Правда).
3.                   В евкаліптових лісах на деревах живе сумчастий ведмідь коала, невеликий звір довжиною 60– 80 см і масою до 16 кг. Має круглу голову з великими вухами. На лапах – довгі кігті, якими він чіпляється за стовбури дерев. Вдень коали нерухомо сидять між гілок, а вночі пересуваються, жуючи листя евкаліптів. Самиця раз на два роки  приносить дитинча, яке виношує у сумці 6–7 місяців, а потім ще довго носить його на спині. (Правда).

 

2.3. Екологічне виховання в позаурочний час

 

Екологічний двобій (пізнавальна гра для учнів 7– 8 класів)

Мета: формувати екологічну культуру, вміння швидко знаходити відповіді на запитання та завдання, застосовувати знання на практиці; виховувати повагу до суперника, витримку, наполегливість, упевненість у своїх знаннях; поглиблювати розуміння кожним учнем життєвої необхідності охороняти природу; привернути увагу до екологічних проблем та прищеплювати інтерес до екологічних знань; виховувати любов до природи.

Перебіг заходу

І. Організаційний момент

Ведуча.

У залі святковому, в вечірній час

Зустрілись команди – змагатись у нас.

Щоб суперника догнати, екологію потрібно знати.

Тож запрошую мерщій на інтелектуальний екологічний бій.

Епіграфом сьогоднішнього вечора будуть слова :

Не нарікайте на природу,

Вона зробила свою справу;

Черга за людиною (Ф. Бекон).

В екологічному двобої беруть участь дві команди, збірні 7–8 класів. Команди готують привітання та емблему команди. Журі враховують це і в кінці гри додають бали.

ІІ Мотивація виховної діяльності

Ведуча. З давніх–давен  людина прагнула підкорити природу, підпорядкувати її своїй волі. Кожне нове покоління приносило людству все нові й нові докази загострення суперечностей у взаємовідносинах суспільства і людини. Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини у святині природи.Людство стоїть на порозі екологічної кризи: парниковий ефект, проблема чистої води, кислотних дощів, зниклі тварини і рослини. Причиною 70% онкологічних захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і середовища існування.  Під час пізнавальної гри ви переглянете і переоціните своє ставлення до навколишнього середовища, виявите своє ставлення до екологічних проблем сьогодення, спробуєте знайти шляхи їх розв’язання, продемонструєте знання з багатьох дисциплін природничого циклу.

(Представлення складу журі, яке буде оголошувати результати кожного конкурсу).

ІІІ Конкурсний етап

1. Розминка.

Ведуча. Друзі хотілося б розпочати гру з так званої розминки. Мені потрібна ваша допомога, я отримала таємниче завдання, яке лежить у цьому конверті. Отже я відкриваю і зачитую.

«Дорогі друзі! Ніщо так не підносить душу людини, ніщо так не розвиває, як…» (О.М. Некрасов).

На цьому лист обривається, ваша задача закінчити лист, у вас 2 хвилини.

Команди по черзі зачитують свої думки. Потім ведуча зачитує правильну відповідь «…спілкування з природою, спостереження її великих законів». Журі вирішує яка з команд була ближча до правильної відповіді та виставляє бали (максимум 5 балів).

2. Екологічний штурм.

Кожна команда по черзі відповідає на шість питань (кожне питанняодин бал). Час на обмірковування 5с. Якщо команда не знає відповіді, то шанс відповісти має інша.

1.                   Що таке екологія? (Наука, що вивчає взаємозв`язки живих організмів та інших угруповань між собою та довкіллям).
2.                   Які рослини є індикатором повітря? (Лишайники).
3.                   Яке значення має озоновий шар? (Захищає живі організми від ультрафіолетового випромінювання).
4.                   Як називаються природоохоронні території, де охороняються рослини, тварини, ґрунти ? ( Заповідники, заказники).
5.                   Що таке хімічне забруднення природного середовища? (Це забруднення речовинами й сполуками штучного походження, які надходять у географічну оболонку та порушують процеси кругообігу речовин та енергії).
6.                   Як називається книга, до якої занесені назви живих організмів, які потребують охорони ?(Червона книга).
7.                   Що таке антропогенний вплив? (Вплив, зумовлений діяльністю людини).
8.                   Чому ліси називають «легенями» нашої планети? (Являються постачальниками кисню в атмосферу).
9.                   Який заповідник організовано на півдні України у 1922 році? Він являє собою масив цілинного степу. У заповіднику утримуються рідкісні рослини й тварини з усіх частин світ. (Асканія–Нова).
10.               Яку операцію зі збереження квітів щовесни проводять представники екологічної організації? («Первоцвіт»).
11.               Хто першим запровадив термін «екологія»?(Ернст Геккель, 1866 р.).
12.               На території якого заповідника знаходиться найвища вершина України та ростуть в одній з долин весняні запашні квіти, які ми звикли бачити на клумбах? (Карпатський, нарциси).

3.«Екологічна ромашка»

Гру продовжує та команда, яка набрала менше балів. Запитання написані на пелюстках «ромашки». Капітани команди відривають по черзі пелюстки з питаннями, у обговоренні відповіді бере участь вся команда. Кожне питання оцінюється в два бали.

1.                   Через неправильні методи землеробства дуже швидко втрачають свою родючість ґрунти, підкажіть як зберегти родючість ґрунтів, для забезпечення людства продуктами харчування? (Необхідно раціонально використовувати та зберігати орні землі, відмовитися від використання хімікатів та зменшити використання мінеральних добрив).
2.                   Чому обабіч доріг висаджують каштан звичайний, липу дрібнолисту? (Вони добре поглинають свинець, який є складовою вихлопних газів).
3.                   Цю рослину, що росте на болотах Полісся, називають «швидкою допомогою»: вона може замінити вату та йод. Що це за екологічно чиста рослина? (Сфагнум).
4.                   Чи можна річкову воду вживати без ризику захворіти інфекційними хворобами? (Так, якщо прокип’ятити, прохлорувати, іонізувати).
5.                   Цього злісного ворога українських полів стародавні греки називали «агропіроном» –  вогнем полів. А як його називаємо ми? (Пирій повзучий).
6.                   30 років тому поліські кооператори заготовляли 220 ц валеріанового кореню на рік, сьогодні – 4–5. Із 47 видів лікарських рослин, якимиславилося Полісся, тепер збирають 6–7 видів. Що стало причиною цього? (Осушення боліт).

4. «Рослини–рятівники».

На столі перед учасниками знаходяться кімнатні квіти (хлорофітум, кактус), пакунок зеленого чаю, щавель, петрушка, голівка капусти та гранат. Кожній команді необхідно відповісти на три запитання й відповідно підтвердити свою відповідь наочно, показавши рослину–рятівника. Кожне питання оцінюється в два бали.

1. Ця рослина є найактивнішим очищувачем повітря помешкань. Судіть самі: за 24 години вона знищує до 80% усіх шкідливих мікроорганізмів.                              

Упізнай цю рослину.(Хлорофітум)

1.                   Ця рослина знижує шкідливу іонізацію повітря і частково захищає від електромагнітного випромінювання. Вона поглинає радіаційне випромінювання від комп’ютера, телевізора.(Кактус)   
2.                   Ця рослина містить вітамін С, аскорбінова кислота, як відомо, проявляє антиоксидантні та антирадикальні властивості. Рослина корисна для людей, які зазнали інтоксикації організму свинцем. Впізнай цю рослину.(Петрушка)
3.                   У цій рослині міститься речовина танін, яка нейтралізує дію стронцію, а потім виводить його з організму. Впізнай цю рослину.(Зелений чай)
4.                   У  цій зеленій культурі міститься вітаміну С стільки ж , скільки в лимонах та помаранчах. Впізнай цю рослину.(Капуста)
5.                   Найвідоміша функція цієї рослини –  боротьба з анемією. А її сік дуже корисний усім, хто працює з радіоактивними ізотопами або живе в зоні підвищеної радіації. Впізнай цю рослину. (Гранат)

5. «Забруднювачі–довгожителі»

Учням представляють різноманітні предмети, з яких складається побутове сміття: фольга, паперові упаковки продуктів, різнокольорові поліетиленові пакети, скляні пляшки, жерстянки від соку та пива, пакети від йогурту, пінопласт. Відповідаючи на запитання, потрібно не лише вгадати забруднювача, а й показати його. Правильна відповідь оцінюється в два бала.

1.                   Якщо його подрібнити і внести в грунт, він сприятиме підвищенню врожайності, а якщо залишити на звалищі, він розкладеться через десятиліття. Що це? (Папір).
2.                   На відкритій місцевості вона пролежить, не руйнуючись, кілька десятків років, у прісній воді – кілька років, а в солоній 1– 2 роки. Що це? (Фольга).
3.                   Він погано руйнується і тільки через 220 років від нього не залишиться і сліду. Що це? (Поліетилен).
4.                   Виготовлені з полістиролу, вони практично не розкладаються в природі. Що саме? (Пінопласт, пакет від йогурту).
5.                   У прісній стоячій водоймі вона пролежить 100 років, а на суші – кілька сотень років. Що це? (Скляна пляшка).
6.                   Кинуті на галявині, березі річки, у лісі вони лежатимуть 100 років, поки зруйнуються зовсім. Що це? (Жерстянки від соку та пива).

6. Конкурс капітанів «Чорнобильські ліквідатори»

Ведучий.

Кричали «біс» пишались зробленим, прогрес любили над усе.

Летить лелека над Чорнобилем – нікому діток не несе.

Чорнобиль – це не просто аварія , це страшна екологічна катастрофа. Вся світова спільнота думає над тим, як побудувати новий саркофаг над четвертим блоком АЕС. Уявіть собі, що ви виграли тендер на проведення будівельних робіт. Що ви зробите у першу чергу для ліквідації наслідків аварії?

 Капітанам дають 2 хвилини на роздуми. Відповідь оцінюється в п’ять балів.

7. «Екологія в прислів`ях»

Кожен учасник команди може принести до своєї скарбнички по одному балу, якщо зможе доповнити другу частину прислів`я.

1.                   Не роби зла на землі – будеш жити …(у добрі).
2.                   Ліс і води – краса … (природи).
3.                   Хто про землю дбає, той голодним … (не буває).
4.                   Доглядай землю плідну, як матір ..(рідну).
5.                   Зіпсував воду – не буде честі…(твоєму роду).
6.                   Не звик ліс до наших …(коліс).
7.                   Не ламай вербу, накличеш…(біду).
8.                   Не ламай тополю, бо зламаєш… (долю).
9.                   Воду марно не пролий, дорожити нею…(вмій).
10.               Де біля води вербиця, там чиста…(водиця).

8. «Вороги і друзі екології»

Потрібно доповнити відповідь, вказавши на друга чи ворога екології. Оцінюється конкурс двома балами. Розпочинає його команда, яка має меншу кількість балів.

• Вони повітря очищають. (Дерева, друзі екології).
• Вона руйнує атомний реактор. (Радіація, ворог екології).
• Він зруйнував озоновий шар. (Фреон, ворог екології).
• Від нього страждають міста. (Смог, ворог екології).
• Він захищає від ультрафіолетових променів. (Озон, друг екології).
• Вона злісний алерген. (Амброзія, ворог екології).

9.     «Екологічні монстри».

Потрібно впізнати за описом екологічні монстри: сажа, шум, пластмаса, синтетичні засоби. Максимальна кількість балів за кожну відповідь – два бали.

1) Я завжди чорного кольору.

Мене багато в місті, особливо, де є заводи.

Я дуже шкідлива.

Я з’являюся під час горіння.

Я спричинюю хвороби, одяг роблю брудним.

 (Сажа)

2 )З мене роблять іграшки.

Я буваю різнобарвною, мене важко зламати.

Я дуже легка.

Якщо мене підпалити, то з’являється багато чорно їдкого диму.

З мене роблять тару.

(Пластмаса).

3) Мене багато в місті, мало в селі.

Особливо багато в промислових районах міст.

Від мене люди хворіють, багато нервують, голосно кричать.

Мене створюють різні прилади, машини.

Якщо мене багато, то я дію як наркотик, і завдаю болю.

(Шум).

4) Без нас не обходиться жодна сім’я.

Нас використовують щодня.

Ми вбиваємо рибу у воді, рослини на Землі.

Ми викликаємо алергію, захворювання шкіри, в’їдаємося в поверхні.

Із нами все стає чистішим.

(Синтетичні миючі засоби).                                                                                                                       ІV Підсумок заходу

Підбиття підсумків гри

Нагородження команди–переможниці.

Нагородження найактивнішого учасника.

 

4.           Екологічна дослідницька діяльність

 

Дослідницька діяльність в нашій школі проводиться систематично, в цьому нам допомагають , викладачі екологічного факультетуХНУ ім. В.Н. Каразіна, які являються кураторами наших наукових робіт (дають рецензію для представлення їх на МАН) та лабораторія екологічного факультету, куди ми здаємо зразки.

Одна з перших тем над якою ми працювали разом з учнями: це

1.                   «Сміття – джерело небезпеки».

Як відомо краса не сумісна з недбальством. На превеликий жаль, у наш час, коли здається, всі грамотні, всі від малого до великого розуміють, що таке екологія, чи не на кожному кроці бачимо  сліди недбальства, бездушності, варварства. У чарівних куточках природи можна натрапити на купу сміття, понівечені кущі, витолочені квіти, зрубані дерева. Бездумно знищувати, захаращувати найцінніше багатство – природу – це те ж саме, що рубати гілку, на якій сидиш. Що станеться після цього?

Сміття дійсно стало монстром цивілізації. Підраховано, що на кожного з нас витрачається 20 т сировини на рік, щоправда, 97% від якої йде…у відходи. Тому питання куди подіти сміття, стає більш актуальним.

 

2. «Відеоекологія як фактор гармонійного розвитку людини».

Постійне візуальне середовище, його насиченість зоровими елементами впливають на стан людини, особливо на його орган зору, діє як будь–який інший екологічний фактор, що становить середовище проживання людини. Це важливий науковий напрямок. Безумовно, розуміння архітектури, взаємодія з нею досягається в першу чергу за допомогою її зорового сприйняття.Новий науковий напрям, що розвиває аспекти візуального сприйняття навколишнього середовища називається відеоекологія. Відеоекологія є підгалуззю екології  також пов’язана з такими науками, як біологія, архітектура, офтальмологія, психологія, а також з будівельними технологіями, дизайном, математикою. Покилюдинабільшучастинусвого часу проводила наприроді, проблем не виникало. Процесиурбанізації, раціоналізації та індустріалізаціївіддалили нас відвізуальногоідеалу: штучно створенесередовище перестало приноситиестетичнунасолоду і породила великукількістьсоціальних проблем. Архітектураостанніх 50 років негативно впливає на емоції та психікулюдини. А впливміськогоархітектурногосередовищами відчуваємощодня, коли йдемо на роботу і повертаємосьдодому.В нашійшколі на підставіданнихмедичногоогляду на першомумісцісередпатологійзнаходятьсяорганизору. Тому  ми провели своєрідне наукове дослідження. У кабінеті інформатики, де більше за все напружуються очі ми змінили для одного місця фон роботи з гомогенного на більш приємне –  фон з українським національним петриківським розписом. Петриківський розпис – декоративно–орнаментальне  малярство. Яскравість та багатство тонів червоного та жовтогарячого, відтінених розмаїттям зеленого листя, є відмінними рисами Петриківського розпису. Жінки розписували стіни хат мальовничими візерунками – квітами, ягідними гронами, жар–птицями. Починаючи з вересня у кожному класі обирались два учні які сиділи за цими місцями до листопада, а потім у грудні вони пересіли на звичайні місця.10 грудня ми отримали шляхом опитування  такі результати: з 22 учнів 20 учнів відчули різницю, а саме коли вони сиділи на початку досліду за місцями з розписом на стіні вони не відчували такої жорсткої напруги на очі, як у місцях з гомогенним фоном. В результаті проведеного дослідження нами було доведено, що петриківський розпис, позитивно впливає на зір та психологічний стан учнів. Адже це повернення до коренів, бо ми віддалилися від природи, втратили свої корені, забуваючи свої традиції та культуру.

3. «Визначення безпеки предметів, оточуючих школярів»

Ми визначали безпечність канцелярських товарів на наявність в них важких металів. Практично кожналюдинамаєуявлення про те, щотакеканцтовари. Зїхдопомогоюдітинавчаються, та реалізуютьсвоїтворчі потреби. Канцтовари – це те, без чогонеможливесучаснежиття і вдома і у школі. Вони відіграютьвелику роль у нашомуповсякденномужитті.  Тому проблема безпекиканцелярськихтоварів є досить актуальною на сьогодні.Серед різноманітних забруднюючих речовин важкі метали (у тому числі ртуть, свинець, кадмій, цинк, миш’як) та їх сполуки виділяються поширеністю, високою токсичністю, багато з них –  також здатністю до накопичення в живих організмах. Вони широко застосовуються в різних промислових виробництвах, багато важких металів, таких як залізо, мідь, цинк, молібден, беруть участь у біологічних процесах і в певних кількостях є необхідними для функціонування рослин, тварин і людини мікроелементами. З іншого боку, важкі метали та їх сполуки можуть мати шкідливий вплив на організм людини, здатні накопичуватися в тканинах, викликаючи ряд захворювань. Не мають корисної ролі в біологічних процесах метали, такі як свинець і ртуть, визначаються як токсичні метали. Деякіелементи, такі як ванадійабокадмій, щозазвичаймаютьтоксичнийвплив на живіорганізми.Чисельнимиспоживачами у сферіканцелярськихтоварів  є діти. Для них представлений найширшийвибірканцелярськихтоваріврізногозастосування і різноїколірноїгами. Дослідивши на вмістважкихметалівдеякіканцтовари ми дійшливисновку, щовмістважкихметалів не перевищує ГДК (гранично– допустиміконцентрації). Але присутністьважкихметалів, особливо кадмію, якийнакопичуючись в організміведе до руйнуваннякісток.  При накопиченніорганізмомсполуккадміювражаєтьсянервова система, порушується фосфорно–кальцієвийобмін, щонебезпечно для дитячогоорганізму. Тим паче, щовмістважкихметаліврізкозростає в зразках, якімаютьзабарвленість.   Тому  потрібноуважноставитися до канцтоварів та іграшок з пластмаси, особливо для маленьких дітей. Потрібнопереконатися, щопродукціямаєсертифікативідповідностігігієнічним нормам і кращекупуватипрозорічинезафарбованітовари, що не містятьдодатковихнебезпечнихсполук. Коженможезахиститисвоє здоров’я і здоров’я своїхдітей, зрештою, це не так вже й складно.

4. «Оцінкапиловогозабрудненнятериторіїприлеглої до  Харківської  СШ № 77».

Мета  роботи– оцінка пилового забруднення території, прилеглої до ХСШ № 77.Об’єкт дослідження – пил приземного повітря. Предмет дослідження – хімічний склад пилу на території прилеглої до ХСШ № 77. Актуальністьтеми пилового забруднення атмосфери заключається в  акцентуванні  уваги громадян до проблем екології, а саме проблем пилового забруднення та пошуку можливих шляхів покращення сучасної екологічної ситуації у житловому майданчику Комінтернівського району. Завдання: оцінка  хімічного складу пилу, ознайомлення з методиками збору матеріалу для лабораторного аналізу; визначення вмісту важких металів у складі пилу та аналіз лабораторних досліджень; вивчення просторового розподілу токсичних елементів у пилу; дослідження динаміки розповсюдження пилу,пошук шляхів боротьби з пилом  та захисту від його шкідливого впливу на здоров’я.                                                                      

Провівши кількісний аналіз вмісту важких металів  у пилу, ми отримали такий результат: 25% пилу складають важкі метали: найбільше у пилу міститься марганцю та заліза біля доріг, особливо на перехресті, на другому місті за вмістом важких металів стоїть цинк. Кадмій, джерелом потрапляння якого у повітря є вихлопні гази, визначений , як на перехресті двох проспектів, так і на дитячому майданчику. Це свідчить про те, що  на забруднення більше впливає автотранспорт адже вихлопні гази автомобілів дають основну масу свинцю та кадмію. Кадмій  відноситься до дуже токсичних хімічних елементів. Накопичуючись в організмі людини, призводить до руйнування кісток. Кістки людини стають крихкими і руйнуються при невеликих фізичних навантаженнях. А на дитячих майданчиках відпочивають дітлахи, скелет яких ще тільки формується. Це для них дуже небезпечно. При зносі шин в повітря потрапляє цинк. Ці важкі метали є дуже токсичними і шкідливими. Людина дуже чутлива, особливо в літній період, навіть до низьких доз таких речовин. Після проведених досліджень було доведено залежність вмісту важких металів у пилу  від розташування поблизу досліджуваної території автомагістралей.

Отримані результати доводять, що проблема пилового забруднення потребує детального вивчення. Також  потрібно донести, як до державних структур, так і  до населення Комінтернівського району катастрофічність проблеми пилового забруднення атмосфери. Так як важкі метали обумовлюють отруєння і ведуть до функціональних змін ряду органів і систем людей. Потрібно дати зрозуміти , що дуже важливо вміти захистити себе та свої домівки від згубного  впливу пилового забруднення. При цьому вже можна не тільки вживати загальні та всім відомі фрази, а спиратися на кількісні показники, отримані у результаті дослідження та запропонувати шляхи боротьби з пиловим забрудненням.

Роз’яснювальна робота серед населення та учнів ХСШ №77 проводилася під гаслом «Наше здоров’я в наших руках». Ми вважаємо, що кожній людині, насамперед, слід оволодіти мінімальним набором екологічних знань і способів діяльності, для того щоб її поведінка була екологічно осмисленою. Тому ми взяли на себе таку роль –  інформувати мешканців прилеглої території до ХСШ №77 про небезпеку пилу та запропонували шляхи захисту від нього. Були розвішані афіші на бульварі Слинька П.Ф., проспекті Героїв Сталінграда  із застереженням (додаток 2 ). Бо як виявилося не всі знають про небезпеку і відповіді на питання: «З чого складається пил?» і «Які наслідки тривалого впливу його на людину?» (було проведено екологічне соцопитування). Як уже зазначалося вище найбільше від тривалого впливу пилу та різних хімічних речовин, які утримуються в ньому страждають саме діти та літні люди. (При тривалому впливі здатні зумовлювати зміни з боку ЦНС і сприяти розвитку втоми, зниженню працездатності людини). А саме вони довгий час гуляють на бульварі дихаючи пилом після проїзду автомобілів, саме тут виходять на пробіжку, активно вдихаючи повітря із завислими частинками пилу біля доріг.               Також були розклеєні інформаційні буклети біля під’їздів з надрукованим матеріалом наших досліджень, про небезпеку пилу та шляхи захисту себе та оселі від шкідливого фактору (додаток 3). Були проведені лекції для школярів різних вікових груп (додаток 4). Також  робота була представлена  в 2012 році на ярмарку робіт з екології в Харківському педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди (додаток 5) та на олімпіаді з екології. В 2013 році на ІІ Міжнародній науковій конференції «Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на базі ХНУ ім. В.Н. Каразіна  (додаток 6), в 2015 році прийняли участь в ІХ Всеукраїнській науковій конференції Таліївські читання на базі ХНУ ім. В.Н. Каразіна та надрукували матеріали з дослідницької роботи в збірнику конференції (додаток 7), тим самим привернувши увагу до проблеми пилового забруднення  уже більш широкої аудиторії. Бо як вже говорилося вище актуальність теми дослідницької роботи полягає саме в тому, щоб привернути увагу громадян до проблем екології та пошукати можливі шляхи покращення сучасної екологічної ситуації у Харкові а, зокрема,  у житловому майданчику Комінтернівського району.

Наші дослідження тривають: були відібрані зразки води, яку п’ють діти нашої школи та прилеглої території (вода з–під крану, вода кип’ячена, «721»). Проведено в лабораторії ХНУ хімічний аналіз складу питної води на наявність важких металів та хвороботливих бактерій.

Також наш екологічний загін взяв на себе завдання дослідити основні види захворюваності учнів ХСШ №77, які проживають на досліджуваній території. 

Розмістити результати дослідження та свої пропозиції на різних сайтах та створити свій блог для зворотнього зв’язку з населенням.

Висновки

 

Щоб  вижити, людство повинно навчитися жити на Землі по новому. Адже екологічні проблеми не можна розглядати поза урахуванням усіх процесів, що відбуваються в людському суспільстві. Діяльність людини дуже часто негативно впливає на саму людину й на середовище, в якому вона перебуває.Отже, щоб змінити світ кожному потрібно розпочати із себе,  міняючи своє відношення до природи, міняючи своє ставлення – як до матері, яка дала життя всьому живому, в тому числі і людині, ми зможемо зупинити винищення всього живого.

Сьогодні зростає значимість і необхідність формування екологічної культури кожного учня через екологічну освіту: навчання, виховання. У кожного з нас повинно бути розвинене почуття любові до природи, усвідомлення необхідності поваги до всього живого, турботи про нього, а найголовніше – здатність передбачати наслідки своєї поведінки в природному середовищі, домагатися гармонійного співіснування з природою.

Ми вважаємо, один із шляхів вирішення проблеми екологічної кризи лежить саме у площині освіти. Суспільство має переглянути своє ставлення до природи, гармонізувати свої відносини з природою. Для цього необхідно, щоб екологічна культура стала невід’ємною якістю освіченого громадянина.

Тому потрібно:

–  виховувати екологічну культуру учнів, дбайливе ставлення до природи рідного краю ;

–  формувати відповідальне ставлення до довкілля і бажання брати участь у природоохоронній діяльності;

–  закріпити правила поведінки в природі;

–  привернути увагу громадськості до вивчення та розв’язання проблем екології.

Головне, що діти повинні набувати власний досвід вирішення екологічних проблем на рівні своєї родини, своєї школи, своєї місцевості. Це дасть їм впевненість у своїх силах, підвищить їх соціальну активність. Тому що екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи повинна сприяти формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукати до природоохоронної діяльності.

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. –  К.: Либідь. 1995 –  368 с.
2. Екологія: Я пізнаю світ: Дит. Енцикл.Авт.–упоряд. О.Є. Чижевський; Худож.: В.В. Ніколаєв, О.В. Кардашук, О.В. Гальдяєва. – К.: Школа, 2001. – 414с.
3. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, –  К.: МАУП, 2000. – 238 с.
4. Науково–методичний журнал Географія. №5 (177), 2012. –  39 с.
5. Науково–методичний журнал Географія. №17(237), 2013. –  с. 2– 8
6. Шкільний світ. №45(413), 2007. –  23 с.
7. Шуліка К.С. Нестандартні уроки з фізичної географії. – Х.: Вид–во «Основа», 2012.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Використання екологічних ігор та прийомів на уроках

Додаток 2

 

 

Роз’яснювальна робота серед населення

Додаток 3

Інформаційний бюлетень

Додаток 4

Роз’яснювальна робота серед учнів ХСШ №77

Додаток 5

 

 

 

 

Харківський педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

 

Додаток 6

ХНУ ім. В.Н. Каразіна:  ІІ Міжнародна наукова конференція «Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Додаток 7

ІХ Всеукраїнська наукова конференція Таліївські читання на базі ХНУ  ім. В.Н. Каразіна