Досвід роботи "Ігрова діяльність в освітньому процесі на уроках образотворчого мистецтва"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

І. ВСТУП …………………………………………………………………...  ст.3 ІІ. ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЇ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ - Ігрова діяльність як одна з найбільш перспективних методів навчання………………………………………………………………………ст.4 - Принципи класифікації дидактичних ігор … ……………………………ст.6    -  Роль ігрової діяльності в початковій школі ………………………….…ст.7     -  LEGO в освітньому просторі Нової української школи  на уроках       образотворчого мистецтва……….................................................................ст.10 ІІІ. ВИСНОВКИ …………………………………………………………… ст.11 ІV. ДОДАТКИ……………………………………………………………….ст.13 ІV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………ст. 20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступ

      Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких знань з досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, самовиховання і запозичений у майстрів педагогічної справи. Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом.

                                                                                        В. Сухомлинський

      Нині з’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних та обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому проблема виявлення та «вирощування» талантів має велике значення. Найбільша відповідальність у цьому питанні покладається на школу, учителя. Адже скільки стоять гори, скільки тече вода в ріках,  скільки рослин тягнеться до сонця, стільки шанується слово учителя, стільки є незмінною жага людини до знань.

         Все у світі починається з любові: нове життя, нові стосунки, нова людина, нове відношення до своєї справи. Тільки закоханість у світ, у людей, у мрію, у свою професію може стати тією живою силою, що допоможе здолати всі труднощі та негаразди й залишити по собі щось варте людської шани.

         Мене завжди хвилює  питання,  як зробити  навчання  цікавим. Адже  моїх вихованців  об’єднує  одне спільне  бажання – прагнення  досягти  більшого, бути кращим у  навчанні.  Тому  своє  завдання  як  учителя  бачу  в  тому, щоб  виховати  творчу, активну  особистість дитини, здатну бачити, відчувати, любити, захоплюватися і  творити красу  у  житті  та  мистецтві.

            Предмет образотворчого мистецтва – особливий предмет. Заняття з образотворчого мистецтва мають велику пізнавальну і виховну силу, дають можливість ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, вміння розуміти і цінити твори мистецтва, пам’ятки історії і культури, красу і багатство рідної природи. Первинні знання з образотворчого мистецтва учні отримують від вчителя  початкових класів.

 

ІІ Розділ

      Реалізація концепції Нової української школи вимагає пошуку нетрадиційних форм і методів організації освітнього процесу. Відтак, актуалізується проблема впровадження інноваційних методик навчання, зокрема навчально-ігрових технологій, які дозволяють надати нової якості організації та здійсненню освітнього процесу в початковій школі.

      Наразі ігрова діяльність є однією з найбільш перспективних методів навчання. Її використовують для розвитку творчого мислення учнів, формування практичних умінь та навичок. Ігрова діяльність дає змогу стимулювати увагу і підвищувати інтерес до завдань, активізувати сприймання навчального матеріалу.

      «Яка дитина в грі,––така з багатьох поглядів вона буде і в роботі, коли виросте» (Макаренко).  Працюючи з учнями початкових класів звернула увагу на те, що гра – провідний вид діяльності, що визначає розвиток кожної дитини. Це зумовлено особливостями їхнього психічного та фізіологічного розвитку. Основне завдання, яке ставлю перед собою: навчання дітей проводити в цікавій формі. Адже практика свідчить, що найефективніше діти молодшого шкільного віку сприймають навчальний матеріал, що був поданий цікаво і нестандартно, у вигляді гри. Гра для дітей є настільки природною, що вони ладні гратися й гратися, приймаючи всі умови з вдячністю, зачаровані перебігом дій, можливістю рухатися, мати успіх серед однокласників. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях. Поповнюються запаси її понять, уявлень, розвивається творчість, фантазія.

      Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предменів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною,  емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

      Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес.        

      Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, бажання вчитися. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює   раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

      У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – це творчість, гра – праця. 

Роль ігрової діяльності в початковій школі має важливе місце:

- виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивати увагу, прагнути до знань; - процес навчання стає цікавим, легко долаються труднощі у засвоєнні матеріалу; - гра створює у дітей бадьорий робочий настрій; - в руках учителя гра стає інструментом виховання, що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей, розвивати ініціативу і самостійність, створювати атмосферу свободи, творчого розкриття дитини.

       Але існують певні вимоги до гри:

 - ігри мають відповідати навчальній програмі;

- ігрові завдання повинні бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

 - відповідність гри віковим особливостям.

      Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор.  

Класифікуються  дидактичні ігри за декількома принципами (Додаток 2):

 1  За видом діяльності:

•                    фізичні (рухові),
•     інтелектуальні (розумові),
•     трудові,
•     соціальні
•     психологічні.

2  За характером педагогічного процесу:

•                    навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;
•                    пізнавальні, виховні, розвиваючі;
•                    репродуктивні, продуктивні, творчі;
•                    комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші.

 3  За характером ігрової методики:

•                    предметні,
•                    сюжетні,
•                    рольові,
•                    ділові,
•                    імітаційні,
•                    ігри-драматизації.

4  За ігровим середовищем:

•                    ігри з предметами і без них,
•                    настільні,
•                    кімнатні,
•                    комп'ютерні 
•                    з різними засобами пересування.

      У розвиваючих іграх, в цьому полягає їх головна особливість, вдалося об'єднати один з основних принципів навчання – від простого до складного, з дуже важливим принципом творчої діяльності – самостійно за здібностями, коли дитина може піднятися до вершини своїх можливостей.

        Таким чином, для кращого засвоювання певного матеріалу доцільно впровадити «ігрові технології», які включають велику групу методів і прийомів організації освітнього процесу у формі різних педагогічних ігор. 

      Сучасного школяра треба вміти захопити навчанням. Тому в методиках навчання і виховання учнів у початковій школі автори нових підручників і в методичних посібниках органічно поєднали ігрову діяльність з навчальною.

      Сучасний   освітній   процес   неможливо   уявити   без   гри.   Саме   тому я постійно застосовую і використовую власні розробки різноманітних ігор: дидактичних, інтелектуальних, ігор з віршованими завданнями, ігор- припущень, ігор-загадок, ігор-бесід на уроках і заняттях розвивального характеру. Ігрова діяльність на моїх уроках спрямована на розвиток у дітей уваги, спостережливості,     запам’ятовування,     порівняння,      розвиток     цікавості та пізнавальних інтересів. Я чітко розумію, що найбільша проблема сучасної освіти – втрата мотивації до навчання. Те, як моделюватиметься робота початкової школи у сучасних умовах, значною мірою залежить від особистісної фахової обізнаності, комунікабельності та професійної мобільності учителя. Саме компетентний, креативний, творчий вчитель має бути вагомим штурвалом у шкільному житті.

      Моя мета як вчителя: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному учневі відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності. Я впевнена в тому, що пробуджуючи уяву та емоції, ігрові форми навчання активізують здібності, викликають захопленість діяльністю – якості, які характеризують наявність творчого начала та активізують вольові зусилля для досягнення творчої мети. Зміна ставлення до навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку творчості в будь-якій галузі діяльності.

      Застосування художньо – педагогічних технологій на уроці запобігають розумо­вому перевантаженню учнів, підтримують їхню працез­датність і, що важливо, - не забирають багато часу. Технології можна застосовува на всіх етапах уроку: моти­вації навчальної діяльності, активізації пізнавальних про­цесів учнів, для зосередження уваги на темі та завданні в процесі уроку, як пауза між зміною видів діяльності, а також наприкінці уроку під час закріплення нових знань, рефлексії. Насамкінець нагадаю найважливіше правило: ігрові художньо-педагогічні технології урізноманітнюють і доповнюють композицію уроку образотворчого мистецтва, підвищують його ефективність, якщо вони розроблені з дидактичною та виховною доцільністю і впроваджені з методичною майстерністю. На моє переконання, художньо-ігрові технології:
• активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають художньо-образне мислення;
• збагачують почуттєву сферу дітей, посилюють емоційність сприйняття художньо-дидактичного матеріалу, загальну мотивацію навчання;
• стимулюють розвиток творчих здібностей, уяви, фантазії;

• формують елементи художньо-естетичного і соціокультурного досвіду;

• сприяють релаксації, здійснюють емоційну саморегуляцію,

забезпечують профілактику психічної втоми, подолання гіподинамії.

      Я ніколи не зупиняюся на досягнутому. Як же зробити урок не просто

змістовним, а ще й цікавим? Це одне з ключових запитань, яке я ставлю собі щодня. І моя відповідь – модернізація форм і методів навчання.

      Як показала практика, універсальним для урізноманітнення сучасного навчання є добірка ігор з використанням набору «Шість цеглинок» LEGO

LEGO в освітньому просторі НУШ на уроках образотворчого мистецтва

       LEGO- технологія цікава тим, що об’єднує в собі елементи гри та експериментування. Основним принципом навчання є принцип «Навчання через дію». Так під час організаційного моменту можна запропонувати дітям вправу «Буква». Лего-конструювання допомагає дітям втілювати в життя свої задумки, будувати і фантазувати, захоплено працюючи і бачачи кінцевий результат. Так, виконуючи вправу «анаграма» можна дізнатися тему уроку чи зробити підсумок уроку, виконуючи вправу «Знайди слово» .

 

        На просторах інтернету знайдений цікавий і дуже влучний вислів: «Від кольорової цеглинки, до розумної дитинки». Він повністю розкриває всю суть та педагогічну систему набору LEGO «Шість цеглинок». При цьому пеагог – партнер дитини, який підтримує, надихає а за потреби допомагає. «Шість цеглинок» - це ігри-завдання із набором з шести цеглинок LEGO певних кольорів.  В умовах дистанційного навчання цеглинки можна замінити на кольорові олівці. «Шість цеглинок» - це інструмент та практичний засіб, який дає змогу реалізувати ігрові та діяльнісні методи навчання НУШ. При цьому діти вчаться: працювати в парі чи групі, розрізняти деталі за формою, кольором; формувати сенсорні основи сприйняття; розвивати візуальну пам’ять; удосконалювати вміння розповідати, творити та креативити.

        За допомогою конструктора LEGO вирішуються завдання освітньої діяльності  за ріними  напрямками. Тому LEGO- технологія може бути використана    на різних етапах творчої діяльності і практично на всіх предметах НУШ (Додаток 1).

       Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому, створюю шляхом  використання  різноманітних  типів нестандартних  уроків. Часто на уроках застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти. Важливість гри – у перетворенні дійсності в  художньо-пізнавальну модель, своєрідну «гру в життя». Здатність співпереживати опановується рефлексивно у реальному чи ігровому спілкуванні під впливом мистецтва. Театральне мистецтво – «школа почуттів», сприяє зародженню емпатії  - здатності до душевного відгуку. Через сюжетно-рольову гру, що передбачає перевтілення, учні мають можливість ідентифікувати себе з будь-яким героєм, «приміряти на себе» різні характери, манери поведінки, пережити безліч ситуацій. Рольові ігри, а саме: «Гра у художника та глядача», «Вивчи себе», «Передай емоцію», перетворюють процес навчання у цікаву та захоплюючу діяльність. Моменти перевтілення та інсценізації є одним із засобів психологічного впливу на колектив, викликають ефект розширення пізнавальних та репродуктивних можливостей, який в свою чергу сприяє інтенсифікації навчання.

      До кожної теми я добираю літературний,  музичний ряд, репродукції картин, слайди творів мистецтва, найкращі роботи учнів попередніх років. Упевнена, якщо на уроці немає естетичної насолоди, то немає і художнього сприйняття, а є лише ознайомлення, спостереження.

      На уроках використовую такі інтерактивні форми роботи: «Незакінчене речення», «Знайди помилку», «Неправильний малюнок» та ін. Намагаюсь створити теплу невимушену атмосферу, сприяю доброзичливому довірливому спілкуванню. Адже, позитивний емоційний стан дітей - обов'язкова умова для розвитку їх творчості. І як результат , вони вільно почуваються у роботі, не бояться розкрити те, що народилося у глибині їх маленької душі. Все це допомагає  використовувати свій досвід, експериментувати, знаходити нове в темах, задумах, способах виконання.  Діти із задоволенням грають у дидактичні ігри відповідного змісту, зокрема: «Знайди колір», «Веселка», «Шукай свій дім», «Ярмарок», «З чого складається пейзаж»,  «Склади натюрморт», «Придумай  портрет».

      Сьогодні впровадження ІКТ в освітній процес є невід’ємною частиною сучасного уроку. Загальновизнано, що використання комп’ютерних технологій в освіті неминуче, оскільки істотно підвищується ефективність навчання, якість знань і умінь учнів. Використання мультимедійних презентацій на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь - якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності, особливо в умовах дистанційного навчвння. На даний час , мною створена низка комп`ютерних презентацій до різних тем програмового матеріалу.

        Концепція Нової української школи наголошує на наскрізних уміннях, які необхідні для формування успішної особистості. Тож, саме проведення ранкових зустрічей – це створення усіх умов для формування особистості нового покоління.

      Активно впроваджуючи свої напрацювання, мої учні навчилися співпрацювати у командах, малих групах, у парах змінного складу. А також вирішувати проблемні завдання спільно, використовуючи набуті знання. Навчилися самостійно приймати рішення, проявляти гнучкість мислення, творчість, фантазію, креативність.

       Я чітко розумію, що безпосередній носій конкретних освітніх нововведень в освітньому процесі – це вчитель. Тому постійно займаюся науково-дослідницькою діяльністю. Маю багато напрацювань, які допомагають впроваджувати ігрові технології і мати очікуваний результат. Але я розумію, що кожен учень – це унікальна і неповторна індивідуальність. Тому головна мета – зрозуміти кожну особистість та проявити до неї повагу і нести за кожного велику відповідальність. Моє завдання полягає у створенні атмосфери турботи й підтримки для вс іх учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла інтелектуальні, емоційні і соціальні потреби. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання й відкриття незвіданого, нового, постійне створення ситуації успіху – це шлях до успіху Нової української школи!

ІІІ. Висновки

         Працюючи над темою, я впевнилась у тому, що найважливіший засіб у справі навчання – сам вчитель, його живий приклад, авторитет. У деяких педагогічних працях доводилось знаходити порівняння діяльності педагога з працею садівника. Адже садівник, щоб виростити гарну квітку, вчасно поливає її, підживлює. Тільки тоді квітка розвиватиметься у всій своїй красі. Так і святий обов’язок учителя – створити всі умови для всебічного розвитку дитини, розкриття її талантів та обдаровань. Особливо вчителя образотворчого мистецтва. Тобто, кожного разу приходячи у клас на урок я повинна пам’ятати про те, що – завдання сучасної школи – розвивати дитину, як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал. На мій погляд сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня зокрема. Слід будувати урок так, щоб збільшити час самостійної роботи школярів. Адже самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, формує індивідуальний спосіб мислення.

       На мою думку, цінність методу розвитку та виховання ігровими формами навчання полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховні функції діють в тісному взаємозв’язку. Я впевнилась у тому, що ігрові художньо-педагогічні технології спрямовані на розвиток сприймання учнями навколишнього світу, переживання образів і відобра­ження їх у власній діяльності образотворення. Крім цього, у процесі опрацювання технологій з молодшими підлітками ми розкриваємо виразну сутність засобів мови образотворчого мистецтва, стимулюємо виявлення індивідуальних особливостей використання їх у роз­критті виразності художнього образу, сприяємо розвитку авторського стилю. У процесі використання технологій учні мають можливість для спілкування, обговорення створених образів з педагогом, однолітками, а також можуть їх трансформувати в інші, придумувати власні ігри, проекти тощо.

        Отже, використання ігрових прийо­мів в освітньому процесі молодших школярів перетво­рює навчальну діяльність на творчу, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей учнів і водночас допомагає опановувати навчальні прийоми, оскільки діти можуть знаходити альтернативні варіанти вирі­шення тих чи інших завдань, вирішувати проблемні си­туації, обґрунтовувати рішення, висловлювати власну думку, тобто набувати рис, необхідних для відображен­ня світу засобами образотворчої діяльності.
 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва

1 клас

Гра «Назви правильно колір»

Хід гри : на листку зображені предмети різні за кольором. Дитині потрібно відповісти на запитання « Якого кольору ( яблуко, зірочка… ) »

Гра «Колір і почуття» Виконують по одному учаснику з команди. Використовуючи по одному слову із кожного стовпчика таблиці, на великих аркушах, без олівця, за допомогою фарб та великого пензля, потрібно намалювати картину, яка виникне в уяві.

Гра «Так чи не так»

Хід гри: у композиції картини, виконаній у холодній гамі, вводиться яскравий колір (накладається клаптик паперу, що порушує цілісне поєднання кольорів). Діти повинні знайти помилку, визначити кольорову гаму і пояснити, чому стало некрасиво.

Гра «Склади натюрморт»

Хід гри: в конверті знаходяться зображення різних овочів, фруктів, а також різних ваз, тарілок, блюд, корзинок. Дітям потрібно вибрати предмети і створити свій натюрморт.

Гра «Художник-чарівник»

Мета: набуття навичок роботи з аквареллю по вогкому паперу. Вливання одного кольору фарби до іншого для отримання нового кольору. Матеріал: два листки паперу: один простий, інший – змочений водою, вода, фарби, пензлик, склянка. Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію: Ми всі художники – чарівники, творимо на папері чудеса. Зараз я вам покажу, як це робиться. Потім завдання виконують діти. В кінці уроку підводиться підсумок робіт. Діти дивляться, у кого вийшли незвичайні квіти на папері.

2 клас

Гра «Впізнай і домалюй»

Хід гри: на листках намальована половина якогось предмета (квітка, хатинка, ялинка). Потрібно домалювати другу частинку малюнка і зафарбувати його. «Живий натюрморт»

На дошці розміщені декілька натюрмортів. Діти об’єднуються в команди (по кількості натюрмортів). Кожна група зображає мімікою і жестами натюрморт. Всі інші повинні здогадатися, який натюрморт зобразила команда. Примітка: можна використовувати різні речі для більшої схожості.

 «Експерти»

Хід гри: діти отримують репродукції різних картин та визначають жанр живопису, пояснюючи свою думку.

 «Домалюй предмет»

Хід гри: Роздаються аркуші, на кожному з яких намальовано коло діаметром 4 сантиметри. Діти на уроці працюють простими і кольоровими  олівцями. Вчитель сповіщає дітям, що до них на урок завітав гість Це – Барвінок. Він пропонує цікаву гру. Барвінок. Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх листках. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло. Діти домальовують коло. Не всі відразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола, бувають і помилки. І тоді Барвінок вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумки: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: і повітряна куля, і обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт та інше. Барвінок додає: «Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало».

Естафета «Ми прикрасимо ялинку»

Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури. Дидактичний матеріал. Три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, набір ялинкових іграшок нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки і інші). Зміст. Клас ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками.  Перед кожною командою на класній дошці – аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вчителя (або коли закінчиться куплет якоїсь новорічної пісеньки) до дошки по одному виходять учні від кожної команди зі своєю ялинковою іграшкою. Кожен учасник має намалювати свою ялинкову іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і так далі. Виграє та команда, яка прикрасить ялинку швидко і гарно.

3 клас

«Райдуга»

Хід гри: діти діляться на групи за кількістю кольорів райдуги. Кожній дитині чіпляється на одяг стрічка одного з кольорів райдуги. Вчитель пояснює, що всі вони разом – райдуга, а кожний окремо – краплинка води. Грає жвава музика дощу – крапельки бігають та грають. Музика змінюється – виходить сонечко – смужки райдуги збираються разом, шикуючись за кольорами у райдугу. У грі бере участь кожна група дітей по черзі.

 «Пори року»

Учні об’єднуються в групи по чотири особи. Кожна з груп отримує зображення пейзажу однієї з пір року. Не називаючи пору року, зображену в пейзажі, учні по черзі з кожної команди словесно описують кольори. Інші вгадують, яку пору року зобразив художник.

«Розгадай картинку»

Хід гри: у дітей знаходяться конверти з картиною, розрізаною на декілька частин. Діти повинні скласти картину в єдине ціле і визначити стиль ( жанр ) живопису.

«Домалюй візерунок»

Хід гри: на аркуші паперу намальований початок візерунку. Дітям потрібно продовжити візерунок далі і розфарбувати.

4 клас

 «Склади пейзаж»

Хід гри: в конверті знаходяться силуети дерев, рослин у різні пори року. Дітям потрібно вибрати дерева чи рослини і скласти з них гарний пейзаж

«Розмова з портретом»

Учні об’єднуються в групи по чотири особи. Вчитель пропонує кожній групі розглянути портрет. Діти повинні поговорити з фарбами, якими намальований портрет. Потім по черзі розповісти, що повідомили їм барви тла, одягу, волосся, обличчя, рук про характер, життя, звички людини зображеної на портреті.

«Я знаю...»

Хід гри: дітям пропонується назвати предмети (явища), які відповідають заданим характеристикам: «Я знаю 5 круглих предметів...», «Я знаю 5 кольорів осені ...», «Я знаю 5 теплих кольорів...», «Я знаю 5 холодних кольорів ...», «Я знаю 5 польових квітів...», «Я знаю 5 садових квітів...» тощо.

«Склади палітру пір року» Представники кожної команди почергово пропонують свої вірші про одну із пір року. Суперники повинні підібрати різнокольорові кружальця і заповнити ромб відповідно їх пори року.

«Дерево пізнання» (малюнок дерева з яблуками, що містять номер)

Оберіть номер яблука та дайте відповідь на запитання

1. Основний художньо-виразний засіб живопису (Колір)
2. Різновид монументального живопису, коли зображення виконується фарбами по вологій штукатурці (Фреска)
3. Вид декоративно-прикладного мистецтва, який займається виготовленням виробів із випаленої глини (Гончарство)
4. дзеркальне відображення схожих частин одного цілого по обидва боки від центру (Симетрія)
5. Образне відображення дійсності (Мистецтво)
6. Вид художньої обробки дерева, кісток, каміння (Різьба)
7. Вид монументального мистецтва, зображення якого складене з шматочків різнокольорового каміння, скла, кераміки (Мозаїка)
8. Співвідношення розмірів частин предмета одна до одної (Пропорції)
9. Станкова, книжкова, плакатна, прикладна-все це можна об’єднати словом (Графіка)
10.  Синій, жовтий, червоний (Основні кольори)
11.  Зображення пейзажу, натюрморту, портрета, історичних подій. Тварин і птахів, побуту (Жанри образотворчого мистецтва)
12.  Побудова художнього твору, обумовлена його змістом і розташуванням, взаємозв’язком його частин (Композиція)

Зелені - вид образотворчого мистецтва, в якому головний виражальний засіб лінія  (Графіка)

Жовті - вид образотворчого мистецтва, завданням якого є проектування і зведення будівель та споруд (Архітектура)

Червоні - вид образотворчого мистецтва. у якому застосовується колір (Живопис)

Коричневі - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають тривимірний об’єм (Скульптура)

 

 

IV.Список використаної літератури

1. Вердіна С. В., Панченко  А.Г. Секркти педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
2. Житник Б. О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.
3. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.
4. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007.
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – К.: Вид. А.С.К., 2004