Досвід роботи на навчально-дослідних земельних ділянках

ПЕСЕЦЬКА ГІМНАЗІЯ

                     Матеріали по веденню дослідницької роботи на

                         навчально-дослідних земельних ділянках

                           З любов’ю до рідної землі

Підготувала вчитель біології  та географії

Песецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Космак Лариса Володимирівна

Зміст

1. Вступ………………………………………………………………………..3

2. Паспорт……………………………………………………………………..6
3. Загальна характеристика навчально-дослідної ділянки…………………9
4. Навчально-дослідна робота по виконанню практичної частини навчальних програм  ……………………………………………………… ………….10
5. Організація роботи на навчально-дослідній земельній ділянці під час літніх канікул …………………………………………………………………...20
6. Польовий журнал дослідницької роботи на НДЗД …………………...21
7. Щоденник дослідницької роботи  ……………………………………..28
8. Техніка безпеки під час роботи на НДЗ…… ………………………….36
9. Організація роботи у закритому грунті ...……………………………...44
10. Методика проведення занять по вирощуванню помідорів …………. 45
11. Підсумки роботи на навчально-дослідній ділянці.…………………… 49
12. Література……………………………………………………………… .50
13. Додатки ………………………………………………………………… 52

І. Вступ

 Песецька гімназія Новоцушицької селищної ради Кам’янець-Подільського району  у грудні місяці відсвяткувала свій ювілей – 50 років з дня відкриття новобудови.

За ці роки із стін школи вийшли випускники, які стали гідними людьми, кваліфікованими працівниками у різних галузях виробництва, вченими та простими працівниками сільськогосподарського виробництва. 

У гімназії у дітей формуються перші навики дослідницької роботи на уроках природничого циклу,  трудового навчання, під час екскурсій в природу.

Багато років заклад веде виховну роботу  екологічного спрямування. Цьому сприяла  копітка робота учителів біології, географії , історії, трудового навчання різних поколінь. Школа як і поселення  має свою історію, неповторну красу природи та здібних учнів.

Окрасою гімназії є дендрарій, клумби, насадження різних дерев, кущів.

Серед дерев, які ростуть на території школи є верби, клени, берези, липи, ясени, ялини, акації,  кизил. З ранньої весни до осені  милують зір своїм цвітінням декоративні кущі: форзиція, бузок, гібіскус, спірея вузьколиста.

          Територія закладу освіти, довкілля села є зоною піклування членів гуртка «Еколог» та  всього колективу гімназії.

У наші дні без екологічного виховання неможливо уявити жодну концепцію формування всебічно розвиненої дитини.

Природоохоронна робота школярів є частиною виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: озброєння науковими знаннями з охорони природного середовища та організації відповідної трудової діяльності. При цьому вони набувають певних трудових умінь і навичок, вчаться раціональному природокористуванню, засвоюють основи колективної праці, дисциплінованості, взаєморозуміння.

У закладі діяв бюджетний гурток від обласного екологічного навчального центру учнівської молоді « Юні овочівники». Гуртківці вивчали основи овочівництва як галузі рослинництва, вчаться вести дослідницьку роботу, доглядати за культурами та вести фенологічні спостереження.   Навчальні заняття на ділянці підвищують якість знань з біології, знайомляться з першими економічними знаннями, які можуть отримати під час розрахунку норм висіву насіння, внесення добрив запланованих врожаїв, затрат праці.

     Навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, для формування умінь і навичок, організації позакласної юннатівської і дослідницької, еколого-природоохоронної діяльності, продуктивної праці школярів. Вони вчаться самостійно проводити нескладні дослідження, творчо розв’язувати посильні для них завдання народногосподарського значення, пропагують нові досягнення науки і передової практики. 

       Навчально-дослідна земельна ділянка має перш за все пізнавальне і виховне призначення. Тому до організації ділянки і організації роботи на ній залучено весь вчительський і учнівський колектив школи, батьківський комітет, технічний колектив.

    Проводячи досліди по вирощуванню овочевих культур учні на практиці здійснюють знайомство з тим, як вести боротьбу з бур’янами, знайомляться з методикою проріджування рослин. Виконуючи практичні роботи і фенологічні спостереження за рослинами в овочевій сівозміні учні вчаться доглядати за овочевими культурами, вирощувати розсаду, проводити підживлення, пасинкувати помідори. Під час проведення дослідів учні вчаться вести і правильно оформляти щоденники фенологічних спостережень.

На колекційній земельній ділянці вирощуються лікарські рослини: м’ята, меліса, календула, ромашка лікарська, чебрець , та ін.

     За школою закріплена  земельна ділянка площею 1,76  га., В тому числі орної землі 0,50 га., теплиця 0,01га.

    Робота на навчально-дослідній ділянці ведеться згідно Положення про навчальні дослідні земельні ділянки, затверджене  Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.01.2015  № 68

                                               Паспорт

       навчально-дослідної ділянки   Песецької  гімназії

Новоушицького району                                                                                                              Завідувач ділянкою  Космак Лариса Володимирівна

Має фах –Вчитель біології                                                                                                                 Посада вчитель біології , географії, трудового навчання                                                                                                                 Педстаж  42 роки

Загальна площа землі закладу освіти 1,76 (га),                                                                                   В тому числі орна 0,50 (га),                                                                                                             Площа землі взята закладом в оренду 0 (га)

1.Площа навчально-дослідної земельної ділянки 0,50 (га)                                                                                     А)  розміщення ділянки – біля школи, на відстані 0,01( км) від школи;                                                                                                                                                             Б) благоустрій ділянки – ділянка обгороджена, є окремий вихід;                                                                                   

 В) відділки ділянки та їх площа  ( у га):                                                                                                -польвих культур   0,25 (га)                                                                                                                     - овочевих культур 0,10 (га)                                                                                                                     - плодово-ягідних культур 0,03 (га)                                                                                                           - квітково-декоративний 0.15 (га)                                                                                                                              - колекційний 0.05 ( га)                                                                                                                             - селекційно-генетичний 0,01(га)                                                                                                        - виробничий 0,1 (га)                                                                                                                   - дендрологічний 0,30 (га) , в т.ч. парк___ (га)                                                                                    - зоолого-тваринницький _____    

2.Закритий грунт:

-парники_______ ( кількість, площа м²)                                                                                                    - теплиці 0,01 га

3. Проведення дослідницької роботи:

Кількість дослідів     3                                                                                                                                    -Кількість дослідів за завданням вчених______                                                                                           - спеціалістів агропідприємств тощо ____3_____

4. Документація ділянки:                                                                                                                                                                  -картосхема  ділянки                   1                                                                                                                                                          - річний план роботи НДЗД        1                                                                                                                                                       - кошторис прибутків і видатків 1                                                                                       - польовий журнал                        1                                                                                                                                               -щоденники спостережень           3                                                                                                                                                                    

  5.Позакласна робота на навчально-дослідній ділянці:                                                                                                                              Учнівська виробнича бригада, учнівське фермерське господарство, гуртки еколого-натуралістичного профілю: юних фермерів, овочівників, рослинників, генетиків-селекціонерів, агрохіміків, садоводів, квітникарів, зоологів, акваріумістів, юних друзів природи, екологів та інші, вказати кількість наявних гуртків і в них учнів, ПІБ та посаду керівника гуртка ( бюджетні на громадських засадах – вказати)

гурток еколого- натуралістичного профілю «Еколог» - на громадських засадах:

- овочівників – 7 учнів;                                                                                                                                                                             - садоводів – 5 учнів;                                                                                                                                                                                                      - квітникарів – 8 учнів;                                                                                                                                                            - рослинників – 7 учнів;

гурток ХОЕНЦУМ « Юні овочівники» - 17 учнів - бюджетний.                                                                                                               

6. Відповідність НДЗД чинному Положенню ( повністю відповідає Положенню, не повністю, не відповідає)                не повністю

7.Матеріальна база для роботи на навчально- дослідній ділянці

  дрібний інвентар                                                     

 (наявність малогабаритної техніки, трактор та інше)

8.Наявність Державного акту на право постійного землекористування ( № і дата видачі акту)      -------------------

Дата складання паспорта     «      » ___________ 2023 року   

 М.П.

Директор                                                     Віктор КРУЧОК

ХАРАКТЕРИСТИКА
       НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Загальна площа території школи становить 1,76 га

Площа навчально-дослідної земельної ділянки – 0,50 га

Відділок польових культур – 0,25 га

Відділок овочевих культур  - 0,10га

 Відділок квітково-декоративних культур  - 0, 15 га

Колекційний відділок – 0,05 га

Плодово-ягідних культур -0,03

Селекційно-генетичний – 0,01

Виробничий – 0,01

Дендрологічний – 0,30

                     НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
                ПО ВИКОНАННЮ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ 
                                НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

                  КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНИЙ ВІДДІЛОК 

1.  Підготовка насіння до посіву (сортування)
   термін: березень
   відпов: 3-4 кл.
2. Висівання насіння однорічних квіткових рослин у теплиці на розсаду
   термін: березень – квітень
   відпов: 5-6 кл.
3.  Весняний обробіток ґрунту 
   термін: квітень
   відпов: 6-9 кл.
4. Лабораторна робота «Умови проростання насіння квіткових рослин у теплиці на розсаду»
   термін: квітень – травень 
   відпов: 6-7 кл.
5.  Практична робота «Розмноження рослин насінням та розсадою»
   термін: березень – квітень
   відпов: 7-9 кл.
6. Практична робота «Пікірування розсади»
   термін: травень
   відпов: 8-9 кл.
7.  Догляд за розсадою у теплиці та відкритому ґрунті 
   термін: березень – квітень
   відпов: 3-5 кл.
8.  Полив, прополка, проріджування рослин
   термін: травень - серпень
   відпов: 6-8 кл.
9.  Екскурсія «Спостереження за перехресним запиленням рослин комахами»
   термін: травень – серпень 
   відпов: 3,4,7 кл.
10.  Екскурсія «Спостереження за розвитком рослин у відкритому ґрунті»
    термін: травень – липень 
    відпов: 6,7 кл.

11. Практична робота «Збір насіння квіткових рослин»
термін: серпень - вересень 

відпов: 3,4,5 кл.

12. Практична робота «Підготовка ґрунту до зими» 
термін: жовтень

 відпов: 8-9 кл.

                        КОЛЕКЦІЙНИЙ ВІДДІЛОК 

1.Практична робота «Розбивка ділянки під досліди»
термін: березень – квітень 
відпов: 8-9 кл.
2. Висаджування рослин насінням та розсадою 
термін: квітень - травень 
відпов: 8-9 кл.
3. Ведення фенологічних спостережень, оформлення щоденників 
термін: червень – серпень 
відпов: 4,6,7 кл.
4. Догляд за рослинами: полив, прополка, проріджування рослин
термін: червень – липень 
відпов: 6-8 кл.
5. Екскурсія «Спостереження за перехресним запиленням рослин комахами»
термін: червень – серпень 
відпов: 4,6,7 кл.
6. Практична робота «Способи розмноження рослин» 
термін: липень – серпень 
відпов: 6,7 кл.
7. Екскурсія «Весняні явища в житті рослин»
термін: квітень 
відпов: 4,6,7 кл.
8. Заняття «Агротехніка вирощування капусти»
термін: травень – серпень
відпов: 7-9 кл.
9. Екскурсія «Розпізнання квіткових і лікарських рослин»
термін: червень – серпень 
відпов: 6,7,8 кл.
10. Практична робота «Боротьба зі шкідниками» 
термін: серпень 
відпов: 6-9 кл.
11. Практична робота «Складання гербарію з бур’янових, квіткових, лікарських рослин»
термін: травень – серпень 
відпов: 6,7,8 кл.
12. Збір лікарських рослин та їх насіння 
термін: червень – серпень 
відпов: 6-9 кл.
13. Практична робота «Підготовка ґрунту до зими»
термін: жовтень,

 відпов: 8-9 кл.
 

          ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛОК

1. Екскурсія «Розпізнавання дерев і кущів взимку»
термін: грудень – лютий 
відпов: 5-8 кл.

2. Практична робота «Підрізка дерев, кущів»
термін: березень 
відпов: 9 кл.

3. Благоустрій шкільної території 
термін: квітень 
відпов: 3-9 кл.

4. Практична робота «Побілка дерев»
термін: квітень
відпов: 8-9 кл.

5. Практична робота «Підготовка матеріалу для розмноження живцями (на прикладі верби)» 
термін: березень - квітень 
відпов: 7 кл.
 

6. Догляд за рослинами, знищення шкідників
термін: червень - серпень 
відпов: 8-9 кл.

7. Екскурсія «Пристосування листків до різних умов освітлення»
термін: червень - липень
відпов: 6-8 кл.

8. Ведення фенологічних спостережень, оформлення щоденників
термін: протягом періоду

 відпов: 3,4,7 кл.

НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАР ДЛЯ РОБОТИ НА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ

ПОТРЕБА У ПОСІВНОМУ МАТЕРІАЛІ:

Картоплі – 85 кг

Столового буряка – 300 г

Квасолі – 4 кг

Моркви посівної – 100 г

Огірки – 50 г

Цибуля – 2 кг

Часник – 3 кг.

ПЛАНОВИЙ УРОЖАЙ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА У ВІДДІЛКАХ НДЗД

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ЗЕМЕЛЬНІЙ

                          ДІЛЯНЦІ ПІД ЧАС ЛІТНІХ КАНІКУЛ

1. Складається графік чергування ланок в літній період;
2. Провести догляд за рослинами та продовжити фенологічні спостереження.
3. Простежити, щоб ланкові повідомили всіх членів своєї ланки про час роботи;
4. Під час літніх канікул учні повинні:

а) провести розпушування ґрунту;

б) вести боротьбу з шкідниками та бур’янами;

в) в міру потреби поливати деякі культури;

г) проводити підживлення культур;

д) вести збір врожаю і його облік;

е) вести щоденники фенологічних спостережень за ростом і розвитком рослин.

Графік роботи

на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці в літній період

ПОЛЬОВИЙ  ЖУРНАЛ дослідницької роботи навчально-дослідної земельної ділянки Песецької загальноосвітньої школи  І-ІІ  ступенів Новоушицького  району Хмельницької   області

ротаційна таблиця  сівозміни

                                   ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

          Багаторічні трави – 1.85 га

Площа сівозміни – 0.25 га

Площа полів:       № 1-  0,05  га,               № 2-  0.05  га,        № 3- 0.03 га,

№ 4  - 0.02 га,        № 5-   0.02 га,                № 6-  0.04 га,        № 7- 0.01га.

№8 -  0.01 га,  №9 – 0.01  №10 – 0.01га

Механічний склад ґрунту - чорнозем,                                                                   

гумусовий шар становить 30-35 см.

 Реакція ґрунту - рН 5,5 -5,8

                           ПРИМІРНИЙ ПЛАН РОБОТИ У ВІДДІЛКАХ

                                                    Відділок  овочевих культур

ПЛАН АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ

ЗАКРІПЛЕННЯ ДІЛЯНОК ЗА КЛАСАМИ

Щоденник

дослідницької роботи

Учнів 6 класу

Песецької гімназії

                Новоушицької ОТГ  Хмельницької області

 Тема досліду: Вплив якості насіння на ріст, розвиток та    врожайність квасолі.

                                  Мета і завдання теми:

     Закріпити, розширити і поглибити знання з біології, отримані в класі, пізнати рослинні організми, опановати методи управління ростом і розвитком рослин, набути умінь і навичок вирощування рослин. З’ясувати як впливає якість насіння на ріст, розвиток і врожайність квасолі

Для закладання досліду учні збирають попередні дані про квасолю. Проводиться ознайомлення з рослинами у природі, робота із насінництва даної культури. Учні 6 класу проводять відбір  кращого, повноцінного насіння квасолі, пророщування його, висівання насіння у ящики, спостереження за сходами, ростом і розвитком рослин.

Відповідальні за результати досліду учні ланки №6

1. Бевз Марина
2. Гайдук Руслан
3. Романюк Діана
4. Довгань Дарина
5. Перепелиця І.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ

Вид Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.) —рід  Квасоля, родина Бобові. Це найбільш культивований вид з цього роду. Має багато різновидів та сортів.

Квасоля звичайна — однорічна трав'яниста рослина 0,5—3 метри заввишки (зустрічаються як карликові сорти, так і виткі з довжиною стебла до 3 метрів). Стебло в частини сортів витке, в іншої частини — пряме; сильно розгалужене, покрите рідкими волосками. Листя парноперисте, на довгих черешках. Квітки по 2—6 на довгих квітконіжках, 1—1,5 см довжиною. Колір від білих до темно-пурпурних і фіолетових. Плоди — боби, висячі, 5—20 см довжини, 1—1,5 см завширшки, прямі або зігнуті. Колір від блідо-жовтих та зелених до темно-фіолетових, із 2—8 насінинами. Насіння 5—15 мм довжиною, еліптичні, колір від білих до темно-лілових та чорних, однотонні або мозаїчні, крапчасті або плямисті.

У плодах квасолі містяться білки - до 31%, вуглеводи, незамінні амінокислоти, вітаміни.

Квасоля — одна з головних рослин древнього землеробства Перу, Мексики й інших країн Південної і Центральної Америки. Вони є однією з прадавніх культур світу. Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах 1280 р. до н. е. Квасоля була дуже популярною стравою в Древньому Римі. Римляни не лише споживали квасолю, але й виготовляли з квасолі пудру.

У Німеччині квасолю досі часто називають білильними бобами. До Європи її завезли після другої подорожі Колумба, а звідти вона потрапила до Росії в XVII–XVIII ст. Ймовірно, саме через це в нас квасолю довгий час називали французькими бобами. Спочатку її вирощували як декоративний чагарник, і лише з часом, наприкінці XVII ст. квасоля дістала широке поширення як овочева культура.

 Дослід №1

Тема досліду:

«Вплив якості насіння на ріст, розвиток і врожайність квасолі».

Культура: Квасоля

Сорт: «Харківський»

Площа – 0,02 га

                                             Схема досліду

I-варіант – насіння квасолі  врожаю 2016 року (контрольна ділянка - 0,01 га).

II-варіант – насіння квасолі врожаю – 2017 року (дослідна ділянка – 0,01 га).

Характеристика грунту – чорнозем.

Місце проведення досліду – навчально–дослідна   ділянка.

Мета досліду: дослідити чи впливає якість насіння на ріст, розвиток і врожайність квасолі.

  АГРОТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

                                       ЩОДЕННИК РОБОТИ

                      ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ЗБІР УРОЖАЮ

                                             НАСЛІДКИ ДОСЛІДУ

    Закладаючи дослід з квасолею на навчально-дослідній ділянці грунт для двох ділянок готували однаково. Для посіву відбирали непошкоджене, якісне насіння. Весь догляд за рослинами на обох ділянках проводили однаково. За вегетаційний період провели три прополювання і розпушування міжрядь.

   На дослідній ділянці,поява перших сходів, трійчастого листка і першого бутону запізнювалась на  1 день по відношенню до контрольної ділянки, де висівалось дрібне  насіння. Цвітіння розпочалось на обох ділянках в один день, а от поява перших бобів і їх дозрівання на дослідній ділянці запізнилась в порівнянні з контрольною на 1-2 дні.

Були отримані такі результати врожайності в центнерах, у перерахунку на гектар:

1 ділянка – 9 ц/га 

2 ділянка – 8,6 ц/га

                                                         ВИСНОВКИ

Результати досліду показали, що для одержання більшого врожаю квасолі потрібно використовувати якісне насіння, це суттєво не впливає на схожість але ріст і врожайність квасолі дещо гірші.

                                Правила безпеки під час роботи

на навчально-дослідній земельній ділянці

1. Проводити роботи на навчально-дослідній земельній ділянці (НДЗД) необхідно в спецодязі (халати, фартухи) і рукавицях.

2. Сільськогосподарські знаряддя повинні відповідати віку учнів. Робоча частина лопат повинна бути невеликою, заокругленою, тов­щина ріжучої грані — 2 мм, ручки їх треба робити легкими. Довжи­на ручок лопат повинна бути різною, виходячи із зросту учнів різних вікових груп.

3. На НДЗД бажано користуватися невеликими лійками (місткістю до 4 л). Якщо в навчальному закладі є тільки великі стандартні лійки, треба стежити за тим, щоб учні наливали в них води не більше як 1/3 місткості лійок.

4. Тривалість роботи учнів на НДЗД встановлюється відповідно до їх віку. Учні 4-5 класів працюють на ділянці 2 години. Через кожні 20 хв роблять 10-хвилинні перерви. Робота на ділянці учнів 7-8 класів може тривати 3-4 години з 10-хвилинними перервами через кожні 30 хв. Під час кожного заняття треба урізноманітню­вати види діяльності учнів, переключаючи ланки з одних видів роботи на інші.

5. Учням до 15 років забороняється підіймати і переносити ван­тажі за допомогою носилок, відер тощо. Підліткам у віці від 15 до 17 років дозволяється переносити вантажі масою 11,3-12,6 кг — для юнаків і 5,6-6,3 кг — для дівчат відповідно до ДНАОП 0.03-3.29.96 « Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповно­літніми».

6. Перед початком кожного заняття учитель проводить інструк­таж учнів на робочому місці з обов'язковим показом прийомів роботи, що дають змогу забезпечити правильну позу під час трудо­вого процесу, оптимальні ритм і навантаження в роботі м'язів, а також дають змогу запобігати травматизму.

7. У кожному конкретному випадку вчитель, який керує роботою учнів на ділянці, зобов'язаний інструктувати їх, як користуватися сільськогосподарськими знаряддями, щоб не нанести пошкоджень собі та іншим учням, що перебувають поруч.

8. На НДЗД одночасно працюють не більше як 20 учнів. Учитель, який керує роботою, повинен бути присутній під час роботи і забезпечувати виконання учнями цих Правил. Інструкція з безпеки під час роботи на навчально-дослідній земельній ділянці знаходиться у кабінеті біології.

Витяг із наказу Міністерства праці та соціальної політики № 219 від 16.11.1998 року «Про затвердження правил без­пеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогоспо­дарському виробництві».

 3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

3.2. До виконання сільськогосподарських робіт допускають учнів, які пройшли медогляд і не мають медичних протипоказань.

3.6. Якщо місце роботи знаходиться на відстані понад 3 км від місця проживання учнів або від навчального закладу, слід організу­вати підвезення учнів до місця роботи і назад з дотриманням усіх вимог дорожнього руху.

3.7. Початок роботи встановлюють залежно від конкретних умов, щоб робота проходила в години найменшої інсоляції. Тривалість ро­біт — не більше 4 год з перервою на 10 хв після кожних 50 хв роботи.

3.8. Слід уникати тривалого перебування учнів в одноманітній незручній позі, а також виконання однієї і тієї самої роботи. Працю учнів треба організовувати так, щоб окремі операції учні ви­конували протягом дня по черзі.

3.9. Учнів необхідно забезпечувати доброякісною питною водою.

3.12. Зміна видів робіт або операцій має здійснюватися з доз­волу керівника з обов'язковим проведенням інструктажу з безпеки на робочому місці.

3.13. Систематичний контроль за безпечними умовами праці, ви­робничої санітарії, пожежної безпеки, станом здоров'я учнів, які виконують сільськогосподарські роботи, покладається на керівників навчальних закладів.

              4.ОБОВ'ЯЗКИ I ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ

4.1. Керівництво і відповідальність за організацію охорони праці під час проведення сільськогосподарських робіт покладаються на керівника навчального закладу.

4.2. Під час проведення уроків сільськогосподарської праці, літ­ніх практичних робіт наказом по навчальному закладу призначаються особи, відповідальні за їх проведення, які зобов'язані контролювати створення безпечних умов праці для учнів, стежити за виконанням учнями цих Правил та відповідних інструкцій з безпеки на робочому місці.

4.4. Керівники навчальних закладів до початку проходження уч­нями вироб-ничої практики визначають види робіт, порядок і строки навчання учнів безпеч-ним прийомам їх виконання; затверджують комісію для перевірки знань учнів з питань безпеки праці й виробничої санітарії, пожежної безпеки й безпеки руху.

4.5. Заступники керівника з навчально-виховної роботи контро­люють виконання вимог законодавства про працю підлітків, інструк­цій з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки керівниками трудового навчання й літніх практичних робіт учнів;

розробляють плани проведення необхідних заходів щодо забезпечен­ня безпечних умов праці учнів під час сільськогосподарських робіт та забезпечують їх своєчасне виконання.

4.6. Вчителі трудового навчання навчають учнів безпечним при­йомам праці; вимагають від учнів виконання вимог безпеки праці та пожежної безпеки, постійно стежать за застосування ними без­печних методів праці й використанням запобіжних і захисних засобів; проходять навчання з безпеки праці з атестацією один раз на три роки.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ Й ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОБІТ

5.1. Вчитель трудового навчання перед початком виконання сіль­ськогос-подарських робіт проводить вступну бесіду з метою пов'язати вивчений теоретичний матеріал з наступними практичними робо­тами; проводить з учнями вступний інструктаж, у процесі якого знайомить учнів з правилами поведінки на території ділянки чи поля прийомами надання першої долікарської допомоги потерпілому.

5.3. Первинний, позаплановий і цільовий інструктажі з питань охорони праці проводять безпосередньо керівники виробничого навчання або літніх практичних робіт.

5.4. Під час проведення сільськогосподарських робіт його керів­ник повинен забезпечити учнів інструкціями з правил безпеки за видами виконуваних робіт.

5.6. Під час проведення сільськогосподарських робіт всі учні повинні користуватися засобами індивідуального захисту в залежності від виду робіт.

5.7. Для переодягання учнів слід використовувати спеціальні при­міщення (гардероб, санітарно-побутова кімната тощо).

5.8. Для забезпечення питною водою учнів, встановлюють закриті баки. Заміна води, промивання та дезинфікація баків проводиться щоденно.

5.12. Виробничі, санітарно-побутові та допоміжні приміщення обладнують вентиляцією.

7.9. Під час грози, зливи польові роботи потрібно припинити, а учнів відвести в безпечне місце.

ІНСТРУКЦІЯ

з техніки безпеки під час роботи

на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці

1. Приходьте на роботу на шкільній ділянці в робочому одязі і взутті.

2. Переносьте загострені сільськогосподарські знаряддя (лопати, граблі, вила) у вертикальній позиції так, щоб їх робоча частина була спрямована вниз: це запобігає травмуванню ваших товаришів.

3. Копаючи грунт лопатою, працюйте по черзі: то з правої, то з лівої ноги (по 5 хв). Це запобігає викривленню хребта.

4. Переносячи землю або добрива на носилках, не перевантажуйте їх. Додержуйте норм, зазначених учителем.

5. Додержуйте зазначеного вчителем ритму роботи.

6. Переносячи вантажі, рівномірно навантажуйте обидві руки.

7. Щоб запобігти перевтомлюванню, робіть під час роботи 10-хвилинні перерви що кожні 20 або 30 хв за вказівкою вчителя.

8. Працюючи лопатою, стежте за тим, щоб вона не поранила ніг. Не перевантажуйте лопату землею: навантажуйте її не більше як на 1/3 штика. Під час роботи граблями, вилами не спрямовуйте їх робочу частину на тих, хто перебуває поруч.

9. Під час прополювання працюйте обов'язково в рукавицях.

10. Не обприскуйте і не обпилюйте рослини отруто­хімікатами.

11. Не їжте немитих коренеплодів, овочів, ягід.

12. Закінчуючи роботи на ділянці, почистіть інвентар, здайте його, зніміть робочий одяг і ретельно вимийте руки з милом.

13. У разі будь-якої травми відразу зверніться до вчителя: він надасть необхідну допомогу і, якщо потрібно, звернеться за допомогою до лікаря.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА РЕЄСТРАЦІЯ  ІНСТРУКТАЖІВ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ЗЕМЕЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ ПЕСЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

1. Інструктажі з безпеки життєдіяльності проводяться з учнями відповідних класів та містять питання охорони здоров'я, пожежної безпеки, правила поведінки на НДЗД, безпечної поведінки з небезпечними речовинами і відповідними заходами обережності.

2. Розрізняють вступний, первинний, позаплановий та цільовий інструктажі.

 Вступний інструктаж проводиться перед початком навчальних за­нять один раз на рік, а також при зарахуванні учня до закладу освіти. Програма та порядок проведення вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності затверджується керівником закладу освіти. Запис про вступний інструктаж робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять.

 Первинний інструктаж проводиться на початку першого заняття на шкільній НДЗД, наприкінці навчального року, а також за межами навчального закладу, якщо навчально-виховний захід пов'яза­ний з використанням небезпечних або шкідливих для здоров'я фак­торів. Первинний інструктаж проводять учителі, керівники гуртків на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи, перед вико­нанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних інструментів, приладів, обладнання.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окре­мому журналі реєстрації інструктажів, який зберігається в кабінеті (допоміжному приміщенні).

Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття ( практична, лабораторна робота, тощо), реєструється також в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку.

Позаплановий інструктаж проводиться у разі порушення учнями вимог техніки безпеки, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж; при зміні умов виконання навчальних завдань; у разі нещасних випадків за межами закладу освіти. Реєстрація позаплано­вого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

Цільовий інструктаж проводиться у разі організації позанавчальних заходів. Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі реєстрації інструктажів. Учні розписуються в жур­налі інструктажу, починаючи з 9 класу.

                                                             ПЕРЕЛІК

медикаментів, перев`язувальних засобів і приладь

для похідної  аптечки

       Бинт  стерильний (2шт.)                                                                                                              

       Індивідуальний  пакет  першої  допомоги (2шт.)

       Йодна  настоянка  спиртова (1 флакон з притертою пробкою) (3% розчин)

Нашатирний  спирт (1  флакон  з  притертою  пробкою)

Гідроген  пероксид (1  флакон) (3%  розчин)

Борна кислота (2% розчин) у флаконі з притертою пробкою

Валеріанові  краплі  у  флаконі  з  притертою  пробкою

Анальгін  у  таблетках (1  упаковка)

Ножиці  медичні

Пінцет (1  шт.)

Шпильки  англійські (5  шт.)

Шина з  щільного  картону  саморобна (50х5 см) (1 шт.)

Джгут  медичний (1  шт.).

              ОРГАНІЗАЦІЯ  РОБОТИ У ЗАКРИТОМУ ГРУНТІ.

    У гімназії є саморобна  теплиця плошою  0,01 га.  В ній учні вавчаються вирощувати розсаду овочевих культур та однорічних квітів.      Закладаються досліди по вирощуванню тепличних огірків, редиски, цибулі. Учні спостерігають за умовами проростання насіння,  цвітінням рослин, формуванням плодів. Вирощена продукція реалізується в шкільну їдальню.     Робота  в теплиці   пов’язати з навчальним матеріалом з біології. Це допоможе учням закріпити  і поглибити знання, здобуті на уроках.  

   Правильно організована навчально-дослідна робота в закритому грунті дає змогу провести на високому науково-методичному рівні досліди і практичні роботи за навчальною програмою з біології та програмою гуртка «Юні овочівники, трудового навчання; забезпечити школу високоякісною розсадою, проводити  внутрішнє і зовнішнє озеленення, приміщень та клумб. Закритий грунт дає можливість забезпечити уроки достатньою кількістю зеленого навчального матеріалу. На основі практичної роботи учні, переконуються яке значення мають сприятливі умови для успішного вирощування рослин, підвищення врожайності. Рослини, що вирощуються в теплиці, можна використовувати при вивченні різних тем на уроках трудового навчання та біології. Так на бегонії,  розах, різдв’янику показують розмноження рослин вегетативним способом, на петунії, чорнобривцях, капусті розмноження за допомогою насіння. Пеларгонії – чудовий матеріал для демонстрування утворення крохмалю на світлі. Роза – надзвичайний об’єкт розмноження стебловими живцями.

    Робота в теплиці дає змогу проводити практичну й навчально-дос­лідну роботу з учнями в осінньо-зимовий період і зробити викладання біології предметнішим.

Навчально-дослідна робота в теплиці дає змогу учням протягом ро­ку на високому рівні засвоювати навчальні програми з ботаніки, гене­тики, селекції, овочівництва та інших розділів біології.

У закритому грунті учні виконують такі роботи: закладання парни­ків; висівання насіння; догляд за посівами; пікірування розсади; жив­цювання літніми живцями; підготовка парників до зими. В теплиці можна проводити практичні заняття з висівання насіння культур, веге­тативного розмноження рослин, вивчення умов, необхідних для проростання насіння, визначення впливу глибини загортання насіння на розвиток рослин та ін.

                  Примірна тематика дослідницької роботи в теплиці

І. Будова насіння. Підготовка насіння до сівби.

1. Спостереження за проростанням насіння
2. Досліди за виявленням живлення паростка запасними речовинами насіння.
3. Досліди на вбирання кисню і виділення вуглекислого газу при проростанні.

ІІ. Корінь. Живлення рослин з грунту.

1. Дослід, який показує роль світла для утворення крохмалю.
2. Випаровування води листком.
3. Вбирання вуглекислого газу і виділення кисню зеленими рослинами на світлі.

ІІІ. Стебло. Пересування речовин по рослині.

1. Розвиток пагона з бруньки.
2. Спостереження за підняттям забарвленої води по стеблу.
3. Виявлення верхівкового росту стебла, формування крони кімнатних квітів з допомогою обрізування.

ІV. Розмноження рослин.

1. Розмноження кімнатних рослин

А) насінням

Б) вегетативне розмноження стебловими і листковими живцями, листками, відсадками, дітками-цибулинами,діленням куща, діленням кореневищ, кореневими відводками.

2. Спостереження за цвітінням кімнатних рослин.

V.Різноманітність квіткових рослин.

1. Родина Хрестоцвітих. Висівання різних сортів капусти у розсадні ящики.

2. Родина Пасльонових. Висівання різних сортів помідорів і перців у розсадні ящики.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ  ПО ВИРОЩУВАННЮ ПОМІДОРІВ

Тема:     Агротехніка вирощування помідорів на навчально-дослідній ділянці Песецької гімназії.

Мета:         навчити юннатів висівати насіння помідорів, виготовляти грунтові суміші, забезпечувати умови для проростання насіння, пікірувати сіянці помідорів і вирощувати розсаду для відкритого грунту; виховувати в юннатів любов до праці.

Обладнання:  посівні ящики, грунт, насіння, сита для просівання грунту, лопата, маркери, пікірувальні кілочки, шпагат.

Час проведення занять:  лютий, березень, квітень.

Тема розрахована на 5 занять.

Виконавці:    члени гуртка 5-6 класів.

Перше заняття:            Висівання насіння помідорів.

                   Хід заняття

І.  Вступна бесіда. Правила техніки безпеки під час праці.

ІІ. Вивчення біологічних особливостей помідор та прийомів агротехніки їх вирощування.

    1 Поняття «сорт», «районований сорт».

    2 Умови і види вирощування розсади.

ІІІ. Практична частина заняття.

1. Підготовка насіння.

Визначення схожості насіння. Для цього його треба перевірити на схожість та енергію проростання.

( Визначена схожість насіння помідорів сорту «Ляна» відповідає кондиції першого класу -85%).

2. Обробка насіння.

Щоб запобігти захворюванням, насіння обробляється 1% розчином перманганату калію. У розчинні насіння витримують 20хв., після чого промивається водою і висушується.

   Перед проведенням посіву необхідно юннатів поділити на групи. Одна група просіватиме грунт, інша-наповнюватиме грунтом посівні ящики, третя – приноситиме воду і поливатиме грунт.

   Для зменшення витрат вологи в зимовий період усі камінці, кусочки глини, дернини, які нагромаджуються під час просівання грунту, не викидають, а висипають на дно посівних ящиків товщиною 1,5-2см. для дренажу. Коли посівні ящики будуть наповненні грунтом, поверхню його вирівнюють, утрамбовують.

3. Висівання насіння.

  Після проведеного інструктажу насіння висівають одним рядком, поливають водою кімнатної температури з лійки, проводять мульчування перегноєм. Ящики з висіяним насінням накривають склом і ставлять у тепле місце.

   Посіви необхідно щоденно переглядати.

У. Інформація для додаткового ознайомлення юннатів з правилами висівання насіння помідорів у парниках.

    Висівають насіння помідорів у парниках в борозенки при температурі 25-28град. Борозенки проводять на відстані 5-6см. одна від одної. На одну раму необхідно висіяти 10-14г. насіння.

Парники після сівби тримають закритими, зверху на них кладуть мати. Після появи перших сходів з парників мати потрібно зняти і провітрити. Вдень температура має бути 10-13град., вночі 8град. Через 6-7 днів температуру в парнику підвищують вдень до 18-20 град., вночі до 10-12град. Усі необхідні фенологічні спостереження фіксують у дослідницьких щоденниках.

 Друге заняття.

Тема:               Пікірування сіянців помідорів.

Мета:               навчити гуртківців прийомам пікірування ростків

                        помідорів.

     Хід заняття

І. Вступна бесіда про значення кореневої системи рослин.

      Демонстрування рослин розсади з різними коренями. (Якщо проводилось підживлення рослин, вони мають добре розвинений корінь, але ростуть густо). Щоб одержати високий урожай помідорів, проводять пікірування.

     При пікіруванні розсади необхідно робити відстань між рослинами по 10см.

ІІ. Практична частина заняття.

 1. Пікірування.

    З добре политого розсадного ящика обережно, щоб не пошкодити коренів, викопують кілька рослин, потім лівою рукою беруть одну рослину з листочок, великим вказівним пальцем правої руки відщипують головний корінь, пікою роблять ямку, куди опускають рослину до сім’ядольних листочків. Піку втикають у грунт біля посадженої рослини і тісно придавлюють грунт до коренів.

     Після пікірування необхідно розсаду добре полити, накрити рамами, матами, щоб захистити рослини від перегрівання, пересушування, особливо в сонячні дні.

     Парники необхідно систематично провітрювати. Доступ повітря в парниках регулюється відкриванням закриванням рам.

 2. Підживлення.

      У догляд за рослинами входить підживлення їх мінеральними і органічними добривами. Його проводять через 10 днів після пікірування раз на тиждень розчинами мінеральних і органічних добрив. Для першого підживлення на 10л. води потрібно взяти 40г. сульфату амонію, 80г. суперфосфату і 40г. калійної солі.

      Друге підживлення проводять у фазі двох справжніх листочків розчином, до якого входить така сама кількість води, а мінеральних добрив удвічі більше.

      Третє підживлення проводять у фазі 4-5 справжніх листочків, але не пізніше як за 6-8 днів до висаджування розсади у відкритий грунт. Розчин такий самий за складом, як і попереднього разу.

     Поливати розсаду помідорів треба рідко, але добре, краще в першій половині дня. Відносна вологість повітря в парниках не повинна перевищувати 60-70%. Грунт у міжряддях після поливання потрібно розпушувати, виполювати бур’яни.

   Третє заняття.

Тема:                    Висаджування помідорів у відкритий грунт.

Мета:                    ознайомити юннатів з основними правилами агротехніки висаджування розсади помідорів у відкритий грунт.

                           Хід заняття.

І. Інструктаж з правил техніки безпеки під час праці.

ІІ. Вступна бесіда про якість і види розсади.

       Розсада помідорів має дев’ять справжніх листочків і одне суцвіття. Сорти помідорів різняться між собою. У них неоднаковий колір, різна форма листків, стебла. В одних головне стебло закінчується плодовою гроною, в інших воно має росткову бруньку, цвіте і плодоносить, бувають форми з прямостоячими потовщеними стеблами, їх називають штамбовими.

ІІІ. Практична частина заняття.

1. Підготовка поля.

( Ділянка попередньо зорана з перегноєм на глибину 25см.)

2. Висаджування розсади.

Помідори необхідно висаджувати з міжряддям 60 см. У рядках рослини розміщують на відстані 25см одну від одної.

     Перед висаджуванням розсади помідорів поле маркують. Для цього на двох протилежних частинах ділянки, відступаючи на 30см. З двох боків, забивають по невеликому кілочку. Прив’язавши до одного з них шнур,  протягують його вздовж ділянки до другого кілочка. Після цього маркером проводять маркерування поля в двох напрямах. Під керівництвом вчителя висаджується розсада.

   Висаджують розсаду в лунки, куди перед садінням наливають по 0,5-1л води. Мінеральні добрива можна розчинити у поливній воді. Рослину в лунку необхідно садити поки вода не увійшла у грунт. Засипають рослини грунтом до першого справжнього листка.

   Догляд за розсадою проводиться постійно: підсадка, підгортання, знищення бур’янів, полив.

ПІДСУМКИ РОБОТИ

 НА ШКІЛЬНІЙ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ

Вже стало традицією в нашій гімназії проведення щороку  «Свята Осені»,

на якому підбиваються підсумки роботи на земельній ділянці, організовується виставка врожаю, експонатів та виробів учнів з природних матеріалів. «Свято Осені» зазвичай проводиться під час тижня біології, в перших числах жовтня. Також традицією в нашій школі стало проведення «Свята Квітів». І, як підсумок, нагородження класу, який став власником найкращої клумби минулого року. Діти приймають активну участь у всіх екологічних заходах, які проводяться в нашій школі.

  У акції «Допоможемо птахам взимку» учні із зібраного насіння, врожаю з саду, начально-дослідних ділянок виготовляють різноманітні годівнички: овочеві, зернові, плодові.  Постійно поповнюють їх насінням трав, зернових культур.  З нетерпінням чекають весни, щоб знову вийти на навчально-дослідну ділянку. Адже дослідницька робота спонукає учнів до творчого мислення, примушує  скористатися знаннями з різних навчальних предметів та взяти активну участь у трудових природоохоронних справах.

Під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці для дітей стає зрозумілим зв’язок біологічної науки з практикою, конкретизуються поняття, з’являються і закріплюються міжпредметні зв’язки (біології, хімії, географії, природознавства, трудового навчання). Дослідницька робота на навчально-дослідній земельній ділянці сприяє розвитку в учнів дослідницьких умінь і навичок, розвиває в них спостережливість.

                                    Література

     1. Барабаш Ю.О., Гутыря С.Т. Восемсот практических советов огороднику, - К.: Урожай, 1988. -283с.

     2. Ващенко И.М., Ланге К.П. Практикум по основам сельского хозяйства. – М.: Просвещение, 1991.- 430с..

     3. Гречана Н.І., Бабін П.Г., Приходько Т.Й. Методичні рекомендації на допомогу завідуючим навчально-дослідними ділянками. – С., 1992. – 51с.

.

     4. Журавель С.В. Дослідницька робота в сільській школі. Посібник для вчителів. – К.: Рад.школа, 1984. – 120с.

    5. Манорик Л.П., Клименко С.А. Довідник юнната. – Хм.: Поділля, 1995. – 109с.

     6. Манорик Л.П., Устінова А.Ф. Організація та зміст роботи учнів та юних натуралістів на шкільній навчально-дослідній ділянці, - К.: Радянська школа, 1981.

     7. Методичні засади реалізації пріоритетних напрямів експериментально-дослідницької діяльності (з досвіду роботи еколого-натуралістичних центрів України): Виробничо-практичне видання. За ред. В.В.Вербицького, д-ра пед.наук. – Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. – 468с.

   8. Організація дослідної роботи: Методичні рекомендації та програми гуртків еколого-натуралістичного профілю в школах і позашкільних закладах /За заг. редакцією В.В.Вербицького. – К.:ІЗМН, 1996р. – 112с.

    9.. Організація і зміст еколого-натуралістичної та дослідницької роботи з учнями і юннатами на шкільних навчально-дослідних земельних ділянках. Навчально-методичний посібник. /Автор і упорядник – О.В.Зотова, завідуюча сільськогосподарським відділом Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді/. – Хмельницький, Поділля, 2000. -227с.

ДОДАТКИ

Навчально-дослідні ділянки Песецької гімназії