Досвід роботи по темі «Розвиток творчих здібностей, пізнавального інтересу учнів на уроках біології і в позакласній роботі як спосіб формування творчої особистості шляхом екологіч

 Відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради

 Песецька гімназія

 

 

 

«Розвиток творчих здібностей, пізнавального інтересу учнів на уроках біології і в позакласній роботі як спосіб формування творчої особистості шляхом  екологічного виховання ».

 

                Досвід роботи

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Космак Лариса Володимирівна

вчитель біології, георафії

гГеографії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Проблема створення умов, які ефективно впливають на формування пізнавальної активності дітей шкільного віку, займає одне з найважливіших місць в психолого-педагогічних дослідженнях. При цьому така проблема не нова, вона розроблялась у різні періоди розвитку педагогіки, однак на сучасному етапі потребує переосмислення у зв'язку зі зміною пріоритетів у системі освіти. Недостатня кількість практичної розробки цієї проблеми, її актуальність визначили та обумовили вибір методичної проблеми, над якою я працюю: «Розвиток творчих здібностей, пізнавального інтересу учнів на уроках біології і в позакласній роботі як спосіб формування творчої особистості шляхом  екологічного виховання ».

       Основними завданнями для реалізації своєї проблеми вважаю:

 1) Підвищення якості та рівня знань учнів.

 2) Залучення до науково-дослідної роботи (МАН, участь у конкурсах, предметних олімпіадах, проектах).

 3) Підвищення інтересу до предмету.

 4) Участь в екологічних акціях, конкурсах.

 5) Виховання в учнів культури “екологічного” мислення.

 6) Розвиток творчого мислення, формування пізнавального інтересу до біології.

       Поставленні завдання реалізую так:

 1) Підвищую якість та рівень знань учнів шляхом організації позакласних занять з географії та біології, індивідуальних консультацій для учнів.

 2) Залучаю до науково-дослідної роботи (МАН, зльоти юннатів, конкурси).

 3) Підвищую інтерес до предмету шляхом проведення тематичних екскурсій по  екологічній стежині.

 4) Організовую участь учнів у екологічних акціях, конкурсах.

 5) Виховую у учнів культури “екологічного” мислення (бесіди у клубі “Еколог”, який працює в нашій школі.)

 6) Розвиваю творче мислення шляхом надання індивідуальних творчих домашніх завдань учням: підготовка цікавих доповідей, елементів презентації до певних уроків.

     У своїй практиці надаю перевагу діяльністному підходу у навчанні учнів і тому у моєму методичному арсеналі наявні різноманітні форми і методи навчальної діяльності кожного учня. Стимулюю учнів до вільного висловлювання своїх думок, вибору учнями способів виконання завдань, обміну думками. Стимулюю до самостійно пошукової роботи з підручником та додатковою літературою, живими об’єктами, виконання дослідів, ведення спостережень, створення ситуацій для застосування учнями набутих знань у їх життєдіяльності.

   Хочу виділити такі аспекти мого бачення успішного уроку біології:

-         Формування предметної компетентності.

       Моє завдання – показати дітям значущість біологічних знань, можливість їх застосування у повсякденному житті, допомогти побачити взаємозв’язки, які з’єднують розрізнені елементи теорії у цілісну систему, знайти такий підхід, який «зачепить» не тільки розум, але й душу учня, допоможе краще зрозуміти себе й оточуючий світ, усвідомити найвищу цінність людини – життя.

-         Розвиток пізнавальної активності й самостійності.

    Відомо, що той, хто вчиться самостійно, досягає успіху частіше, ніж той, кому все пояснили. Тому моє завдання – не давати знання в готовому вигляді, а навчити учнів здобувати їх самостійно.

 

-         Формування інформаційної культури.

   Щоб самостійно навчатись, учень повинен вільно орієнтуватися у величезному потоці інформації, вміти отримувати її з різних джерел. Моє завдання – навчити сприймати інформацію, критично її оцінювати, систематизувати, узагальнювати, творчо опрацьовувати, робити висновки.

 

 -   Розвиток мислення.

 Я не знаю, чи можливо навчити кожного логічно й грамотно мислити, але навчити розуміти наукові поняття, терміни, порівнювати і співставляти їх, класифікувати, встановлювати взаємозв’язки не тільки можна, але й потрібно. Саме в цьому, як на мене, й полягає навчання логіці мислення.

 

 -  Розвиток творчих здібностей.

   Моя задача – стимулювати творчу активність учнів, створювати умови для різних її проявів: нехай фантазують, розв’язують задачі, висовують оригінальні ідеї, знаходять нестандартні рішення й засоби діяльності. Все це не тільки стимулює процес засвоєння знань, але й сприяє розкриттю творчого потенціалу дитини.

-         Формування комунікативної компетентності.

   Будь–який урок – це завжди спілкування, яке аж ніяк не обмежується механічною передачею інформації. Зміст спілкування набагато глибший. Ми вчимося чути і розуміти один одного, з повагою ставитися до будь – якої думки, протилежної точки зору. Ми разом шукаємо відповіді на несподівані запитання, міркуємо, сперечаємося, співпереживаємо. Ми довіряємо один одному, і тому дітям не страшно помилятися, висовуючи іноді неймовірні ідеї і пропозиції. Розвиток комунікативних думок - ще одна важлива складова уроку біології.

-         Створення психологічно комфортного середовища.

   Ставлю мету, щоб кожен учень повірив у себе, в свої сили й можливості, щоб не тільки отримував користь від пізнання природи, але й відчув задоволення від інтелектуальної праці, приємність від спілкування, визнання у старших й повагу однолітків, радість творчості, смак перемоги над собою.

-         Формування рефлексивних якостей.

    Розвиток особистості не можливий без здатності до самоаналізу та самокорекції. Рефлексія допомагає учням краще зрозуміти себе, оцінити власні можливості, усвідомити труднощі, вибрати найкращий шлях досягнення мети. Здатність до рефлексії буде корисною їм не тільки в учбових, але й життєвих ситуаціях.

-         Різноманітність навчальної діяльності.

         Навчання – цікавий процес, якщо він різноманітний. Ніщо так не стомлює, як одноманітність, тому на уроці повинні розумно чергуватися різні форми діяльності, і кожний урок повинен бути неповторним, не схожим на інші. Тому в будь-якому уроці, кожній навчальній годині обов’язково повинна бути своя «родзинка».

      Звісно, основною формою навчання є стандартні уроки. Починаючи з 8-го класу процес навчання не обходиться без лекцій і семінарів як менш традиційних для школи форм занять. Але, як на мій погляд, найбільш привабливими епізодами в навчальному процесі є колективні ігри. Використання ігор на уроці біології націлено на вирішення таких завдань:

 ● вивчення ознак і властивостей живого;

 ● розвиток інтелекту дитини, її розумових здібностей;

 ● усвідомлення ролі людини в природі, розвиток інтересу до біологічних наук, формування соціально-активної позиції.

     В процесі роботи я шукаю найбільш ефективні форми й методи навчання і, як результат, поступово прийшла до практики системних ігор біологічного та екологічного характеру. Основною метою колективних ігор, які я практикую, є навчання дітей умінню спільно досягати поставленої мети, сприяння розвитку їх мовленнєвої культури.

   Особливостями навчально – виховного процесу є проведення кожним учнем науково – дослідницької роботи на навчально – дослідній ділянці, або в куточку живої природи, або в місцевому біогеоценозі.

    Навчальна  ділянка є базою для проведення навчальних та практичних

  занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчанням.

  Робота учнів сприяє:

 а) свідомому і міцному засвоєнню біологічних знань як основи формування наукового світогляду;

 б) конкретному сприйняттю принципу єдності організму та навколишнього середовища завдяки проведенню дослідів і спостережень у природі;

 в) формуванню навчально-дослідницьких вмінь та навичок;

 г) розвитку активності, групової взаємодії у виконанні завдань різного рівня складності;

 д) формуванню активної життєвої позиції;

 є) самореалізації та самовираженню учнів.

 Ефективна організація і планування біологічного відділу навчально-дослідної ділянки потребує:

 1)вірного вибору місця на ділянці та його обладнання;

 2)визначення доцільної тематики спостережень та дослідницької роботи;

 3)розробки методики їх проведення;

 4)визначення системи знань, умінь та навичок, необхідних для дослідницької діяльності.

 Специфіка науково-дослідницької роботи учнів у даному підрозділі навчально-дослідної ділянки визначається об'єктом -рослинними організмами.

 Так, зокрема, перед початком проведення дослідів  ознайомлюю учнів з правилами особистої гігієни, техніки безпеки під час роботи і постійно здійснюю контроль за виконанням цих правил всіма учнями.

    Під час планування дослідів необхідно керуватися тим, що дослід повинен мати інтерес для учнів, бути їм доступним за технікою виконання.  Разом з учнями попередньо опрацьовуюю наукову і навчально-методичну літературу з визначеної проблеми. Далі разом з учнями складаюю план проведення дослідження за наведеною формою:

 1.Назва теми дослідження (має бути чіткою, короткою і відображати зміст теми, яка досліджується).

 2.Обґрунтування теми (зміст мотивів, доцільність проведення).

 3.Завдання дослідження.

 4.Методика проведення дослідження.

 5.Обладнання, інструменти, матеріали, необхідні для проведення дослідження (терези, посуд, лабораторне обладнання), корми (якщо дослід проводиться з годівлі), препарати (вітаміни, антибіотики, мінеральні речовини та ін.).

 6.Очікувані результати.

 7.Науковий керівник .

 Виконавці (вказується ланковий; склад ланки визначається темою дослідження, кількістю піддослідних тварин, спостережень і дослідів, ступенем забезпечення обладнанням та тривалістю дослідження).

 9. Терміни виконання (фіксують дату початку і закінчення дослідження).

 

Результат дослідницької діяльності учнів

 

 Педагогічні технології пошуково-дослідницького спрямування не лише стимулюють пізнавальну й творчу активність школярів, але й вимагають відповідного обсягу теоретичних знань, зі шкільних курсів. Сучасна школа зацікавлена в широкому використанні учнями програмних знань, умінь і навичок, оскільки саме в практичній діяльності діти переконуються в їх необхідності та соціальній значущості.

    Запровадження дослідницьких методів у навчально - виховний процес має важливе значення для розвитку творчих здібностей, творчої активності та самостійності школярів. Узагальнення дослідницької діяльності сприяє створенню таких психолого - педагогічних умов, що забезпечують розвиток інтелекту й творчих здібностей особистості, пробуджують її інтерес до цього виду навчально - творчої діяльності, формують індивідуальний стиль творчої поведінки.

       Завдання педагога – відкрити своїм учням різноманіття корисних для їх розвитку видів пізнавальної діяльності. У своїй роботі я намагаюся максимально залучати учнів до виконання самостійних завдань, що потребують різного рівня творчості й самостійності залежно від індивідуальних можливостей людини.

       Досвід роботи впродовж 42 років з  вивченням природничих дисциплін доводить, що дієвим способом підвищення якості освіти є організація дослідницької діяльності школярів. Робота в Малій академії наук – це один із засобів самореалізуватися як учителю, так і учню. У такій співпраці  виступаю у ролі наукового керівника або консультанта, який повинен володіти організаційними навичками, бути обізнаним у психолого - педагогічній та пошуково- дослідницькій сфері, вміти  розкривати основи дослідницької роботи школярів із предмету та мати уявлення про сутність методик роботи за освітніми дослідницькими проектами.

   Навчально - дослідницькі роботи школярів – результат творчої інтеграції у реалізації вивчення  курсу біології, позакласної роботи, гурткової за  програмами ХОЕЦЦУМ («Юний овочівник»)  та самоосвітньої продуктивної  праці обдарованих учнів.

 Організація роботи із вихованцями у секціях з біології, екології, с\господарства показала ,що за цей час  учні школи взяли участь у бласному конкурсі-захисту робіт (Зліт юннатів).   Були неодноразовими переможцями даного етапу і займали призові місця.

     Основою їх досягнень стала наполеглива щоденна праця, постійне самовдосконалення, сила волі та творчий пошук. Навчання в Малій академії наук виховує і розвиває такі риси характеру як цілеспрямованість, рішучість, прагнення досягти мети. Саме ними наділені, на мою думку, ті, хто стає переможцем.

     Схильність школярів до дослідницької діяльності є індивідуальною. Також рівень її здійснення залежить від базової теоретичної підготовки, вікових особливостей учнів, організаційно технологічних можливостей певної території або навчального закладу.

    Метою екологічної освіти є розвиток індивідуальної екологічної свідомості і мислення. Передумовою цього є екологічні знання, а результатом – екологічний світогляд.

Талановитий педагог В.О. Сухомлинський доводив, що природа сама по собі не виховує, а виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Тому екологічне виховання, екологічна культура тісно пов’язані з природоохоронною діяльністю.

Знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб школярі брали активну участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них формуватимуться необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

Природоохоронна робота школярів є частиною виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: озброєння науковими знаннями з охорони природного середовища та організації відповідної трудової діяльності. При цьому вони набувають певних трудових умінь і навичок, вчаться раціональному природокористуванню, засвоюють основи колективної праці, дисциплінованості, взаєморозуміння.

Екологічну діяльність  проводжу в таких напрямках:

-         Охорона природних ресурсів

(охорона рослинного і тваринного світу, підгодівля тварин і птахів взимку, очищення водойм від забруднення, виявлення та охорона пам’яток природи).

-         Відтворення природних ресурсів

(озеленення території в школі, села, створення квітників, парків).

-         Пропаганда екологічних знань серед учнів

(проведення загально шкільних свят, вечорів, вікторин, виставок).

З метою пропаганди екологічної освіти в школі створено клуб «Еколог». Відповідно розроблено план роботи членів клубу в усіх акціях. Це «До чистих джерел», «Ялинка», «Колосок», «Паркам – життя!», «Мій рідний край – моя історія жива», «Птахи рідної землі».

Зоною піклування екологів є територія школи, могила воїнів визволителів села, територія пам’ятного знака – Обеліска загиблих односельчан у Великій Вітчизняній війні, могила воїна-інтернаціоналіста Володі Бойчука. В цих пам’ятних місцях постійно проводиться прибирання. Догляд за рослинами, насаджуються квіти.

Особливий догляд за рослинністю учні проводять на території шкільного подвір’я.  Школа потопає в зелені різноманітних дерев, кущів.

З ранньої весни до пізньої осені на шкільних клумбах цвітуть квіти.

Беручи участь у акції «Птахи рідної землі», екологи виготовили годівнички для підгодівлі птахів взимку і вивішали їх на шкільному подвір’ї. одночасно ведеться спостереження за поведінкою зимових зграй синиць. Ведеться облік перелітних птахів по сезонах.

За участь у акції «Чисте джерело», за надіслані матеріали природоохоронної роботи клуб «Еколог» було нагороджено грамотою за ІІІ місце в обласному творчому фестивалі «Поважаємо природу – поважаємо себе».

Місцевість нашого краю багата на цінні ландшафтно-біологічні ділянки. Це глибокий з каньоноподібними схилами яр, широка річкова долина річки Данилівна, велика кількість джерел, що витікають з ґрунтових і пластових вод, урочища, балки, старовинний баронський парк. Всі ці унікальні куточки вивчаються учнями школи. Розроблено схему екологічної стежки і заходи по її вивченню, догляду.

Екологічна стежка – один із ефективних методів спілкування з природою, виховання любові до неї. Спілкування з природою на екостежині переростає в допитливість, зацікавленість, потребу досліджень, відкриттів. Так формуються справжні екологи, біологи. Досвід вчить про те, що така форма природоохоронної роботи є надзвичайно ефективною.

На кожну станцію екологічної стежини розроблено завдання. Це вивчення учнями біогеоценозів, детальне ознайомлення з представниками флори, фауни свої місцевості, захист унікальних рослин Данилівського заказника, очищення джерел. Кожна станція відповідає назві охороняючого об’єкта місцевості. Це «баронський парк», «Річка Данилівна», «Баронське джерело», «Данилівський заказник», «Ліс Кругляк», «Яр Глибочок», «Джерела».

На станціях екологічної стежини виконується різнопланова робота:

-         навчально-виховна (екскурсії, дослідницька робота);

-         оздоровча робота;

-         практична природоохорона;

-         агітаційна та пропагандистка.

Екологічна стежка є живою лабораторією для вивчення об’єктів природи і проведення дослідницької роботи.

Подорожуючи, юнати проводять фенологічні спостереження.

Записи фенологічних спостережень залишаються в клубі – як науковий фонд з природознавства. Їх можна використовувати для створення настінних календарів природи.

Виховні і навчальні значення екскурсії по екостежині важко переоцінити. Під час екскурсії формуються знання учнів про біологічні особливості окремих видів і збереження видового складу. Дітям надається більше можливостей для проведення самостійної роботи.

У минулому році, в рамках Всеукраїнської акції «Посади своє дерево», учні школи взяли активну участь у закладанні парку в центрі села.

Було висаджено 3600 беріз і лип.

Біля школи висаджено «живу огорожу» із кущів самшиту. Постійно екологи дбають про насадження «Баронського парку». Старовинний парк є улюбленим місцем відпочинку для дітей, молоді. У травні в ньому проводяться масові гуляння, маївки. Учні школи прибирають парк від побутового сміття, а також ведуть еколого-пропагандиську серед місцевого населення.

Кожного року клуб «Еколог» проводить акцію «ялинка». Мета і головне завдання акції – привернення уваги учнівської молоді та громадськості до питання збереження хвойних рослин напередодні новорічних свят, попередження незаконного вирубування хвойних дерев.

Під час проведення цієї акції використовуються різні форми і методи роз’яснювальної роботи. Це бесіди, КВК, вікторини, ігри.

Найбільш проблемним завданням для екологів є джерела, які витікають у знижені рельєфи і дають початок річки Данилівна. Біля них часто виникають несанкціоновані сміттєзвалища. Джерела постійно потрібно доглядати, чистити. Кожне джерело має місцеву народну назву. Визначено фізико-географічні властивості води,  оформлено паспорти. (Зразки паспортів додаються.) постійно ведуться спостереження за видовим складом рослин і тварин річкової долини. Тут бере початок Данилівський державний заказник місцевого значення. Широка річкова долина з прилеглими, порослими хвойними породами дерев. Схилами, широколистяний ліс утворюють унікальний краєвид з рідкісними видами рослин. Учні школи відзначають поширення на більші території популяцій ранньоквітучих рідкісних рослин, збільшення кількості реліктових видів. Це: хвощ великий; медунка м’якенька, лілія тигрова, купина звичайна; підсніжник звичайний; підсніжник п’ятипелюстковий.

У Данилівський заказник часто здійснюють екскурсії, походи учні з інших шкіл.

Навчальні екскурсі поглиблюють знання учнів з географії, біології, історії. На них проводиться велика кількість практичних завдань, дослідів. Збагачується навчальний матеріал місцевими експонатами. Екскурсії в природу здружують учнівські колективи, викликають почуття відповідальності, зосередженості.

Про свою роботу клуб «Еколог» постійно звітує. Форма звіту – це проведення виховних заходів, конкурсів малюнків, фотографій; творчих звітів; ігри-вікторини.

Діяльність клубу тісно пов’язана із роботою учкому школи. Учні постійно стежать за санітарним станом шкільних приміщень, дбають про озеленення шкільних кімнат. Беруть участь у роботі з вивчення екологічного стану школи і прилеглих територій.

В ході такої роботи учні оволодівають знаннями, уміннями, навичками правильної поведінки в природі, вчаться оцінювати стан навколишнього середовища, найближчого природного оточення – міста, вулиці, подвір’я, класної кімнати. Учні досліджують санітарно-гігієнічний стан: визначають площу і кубатуру приміщення, вентиляційний режим, освітленість, рівень зовнішнього і внутрішнього шумового навантаження; забарвлення стін, підлоги, їх відповідність естетичним вимогам, рівень озеленення.

З методикою проведення таких завдань учні ознайомлюються на практичних заняттях з «Основ екології» за рахунок резервного часу.  

     Слід зазначити, що важливою складовою сучасної біологічної освіти є формування дослідницьких знань та вмінь учнів. Свого часу В.Сухомлинський наголошував: “Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів. Спостерігаючи явища і картини природи, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких сповнюється реального змісту причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача”

    Серед форм позакласної та позашкільної роботи варто акцентувати увагу на практично-дослідній діяльності. Вона є складовою натуралістичної, екологічної, природоохоронної освіти та ґрунтується на принципах пізнання живої природи й функціонування живих систем, їх розвитку та взаємодії. Проте, її основу становлять спостереження, систематизована пошуково-дослідницька діяльність

 Ураховуючи педагогічний доробок В.Сухомлинського, до практичних занять, що можуть бути реалізовані в умовах роботи гуртків еколого-натуралістичного спрямування, можна віднести такі: лабораторні роботи; практичні роботи; екскурсії в природу; роботу на екологічній стежці; екологічні експедиції, походи; навчально – польові практики; розроблення та реалізацію проектів еколого-натуралістичного спрямування; роботу на навчально-дослідних земельних ділянках; проведення природоохоронних акцій тощо.

 Першим етапом, що об’єднує майже всі види практично-дослідної діяльності учнів, є проведення фенологічних спостережень. Саме з організації фенологічних спостережень і ведення календаря природи розпочинається вивчення біології на уроках і під час занять у гуртках. Учні вчаться милуватися природою, спостерігати за добовими та сезонними змінами в житті рослин, тварин, їх ростом і розвитком у природі, на навчально-дослідній земельній ділянці, у живому куточку, штучних екосистемах

 Засвоєння таких понять фенології як об’єкти спостереження, сезонні явища, сезонний стан, фенологічні фази, фенологічні дати, міжфазовий період, феноіндикатори та їх функції, феностандарт сезонного розвитку закладає потужний фундамент подальшої навчально-творчої та пошуково-дослідницької роботи учнівської молоді

    Перспективною формою організації пошуково-дослідницької діяльності школярів є розроблення та реалізація проєктів. Проєкт поєднує теорію та практику, постановку будь-якого розумового завдання й практичне його виконання. Головні завдання, що вирішуються при застосуванні проектної технології, – це набуття й використання знань для розв’язання нових пізнавальних завдань, розвиток комунікативних навичок, уміння користуватися дослідницькими прийомами. Важливо, щоб тематика роботи враховувала сучасні інтереси дитини й одночасно забезпечувала їх розширення і отримання нових знань і навичок. Тематика проєкту може бути сформульована педагогом з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмету або відповідно до профільності гуртка, інтересів і здібностей учнів. Діти можуть також самі запропонувати тематику проєкту.

      Результати реалізації проєктів обов’язково оформляються у вигляді альбому, журналу, альманаху, відеофільму.

 Під час організації та виконання проєкту допомагаю учням у пошуку джерел інформації,  координую весь процес дослідження; підтримую і заохочую учнів до неперервного руху вперед; допомагаю, але не виконую роботи за дітей.

      Важливо, що за допомогою методу проєктів реалізуються міжпредметні зв’язки, здобуваються знання через взаємодію учнів з педагогом та між собою. Дослідницька робота школярів у рамках проєкту допомагає їм більш правильно розуміти наукову картину світу, розвивати творчий потенціал.

    У канікулярний період ефективною формою організації дослідної роботи школярів є літні навчально-польові практики. Літня навчально-польова практика має не лише навчальне, а й велике виховне значення. Вибір місця проведення літніх навчально-польових практик має бути зумовлений краєзнавчими особливостями, а саме: наявність природно-заповідних територій різної категорійності, типових та унікальних біогеоценозів, культурно-історичних цінностей, форм рельєфу тощо.

     Метою польових практик є оволодіння знаннями про живу природу, методами пізнання, навчальними вміннями; формування в школярів ставлення до живої природи як до об’єкту й сфери власної практичної діяльності; формування біосферного мислення, необхідного для встановлення гармонійних стосунків з природою, з усім живим як головною цінністю на планеті Земля .

 

 

 

                                Список літератури

 

1. Дегтярьова Н.І. Лабораторні заняття та екскурсії із загальної біології: посібник для вчителів. / Н.І. Дегтярьова – К.: Рад. шк., 1984. – 168 с.

 

 2.   Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. к.б.н. С.М. Панченко, Л.В. Тихенко. – Суми: Університет. книга, 2008. – С. 61-67.

 

 3. Андрєєва В. М., Григораш В. В. „ Настільна книга педагога”

               Харків. Видавнича група „ Основа”, 2006 рік

 

 4.Бугай О. В., Кириченко В. Т. „Залучення школярів до науково – дослідницької роботи з біології”. Робота з обдарованими учнями. Харків.  Видавнича група „ Основа”,  2006 рік

 

 5    Бухлова Наталія. „Як навчити учня вчитися”

                                 Київ. „Шкільний світ”, 2007 рік

 

 6. Задніпряний Г. О. „Науково – дослідній роботі – належну увагу”

  Науково – методичний журнал „Біологія”, жовтень №28  (185), 2007 рік

 

 7. Задорожний К. М. „Технології навчання біології”, Харків.

                                   Харків. Видавнича група „ Основа”, 2007

 

 8. Задорожний К. М., Шамрай С. М. „Біологічні експерименти у школі».  Харків. Видавнича група „Основа”, 2003 рік

 

 9.. Задорожний К. М., «Дослідницька та проектна діяльність під час вивчення біології».  Харків. Видавнича група «Основа»,2008 рік.