Досвід роботи " Напрямки здоров’язбереження на уроках біології

Про матеріал

Під час навчальних занять вчитель доводить, що здоров’я залежить від багатьох елементів життя, головними серед яких є:  конституція людини, тобто генетичний потенціал кожного – індивідуальні можливості, потреби, інтереси, бажання, спокуси, проблеми шкідливих звичок і т.д.;  природа психосоматичної конституції, тобто риси характеру та темперамент – холерик, сангвінік, меланхолік чи флегматик;  рівень, якість, режим та стиль життя сім’ї, в якій живе кожен із нас;  відношення кожного до свого здоров’я.

Перегляд файлу

Рік народження – 1958.

Освіта – вища.

Спеціальність за дипломом – вчитель хімії та біології.

Педагогічний стаж – 39 років.

Місце роботи –Нижньосірогозький опорний заклад ПЗСО

За фахом – учитель біології

Кваліфікаційна категорія – “Спеціаліст вищої категорії”.

Звання – “Вчитель-методист”.

«Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.»

В.О.Сухомлинський

Мета вчителя: формування домінанти на здоровий спосіб життя, розуміння найвищої людської цінності – життя та здоров’я.

Напрямки здоров’язбереження на уроках біології:

- створення здорового психологічного клімату на уроці,

- зміна різних видів навчальної діяльності, що змінюються через кожні 7-10 хв.,

- емоційна мотивація уроку,

- створення ситуації успіху та емоційного розвантаження,

- запровадження енерджайзерів на розслаблення кисті рук, масажа пальців перед письмом, дихальної гімнастики, попередження втоми очей, правильність постави учнів,

- впровадження елементів йога-терапії, для швидкого зняття втоми та надання організму додаткової енергії для подальшої роботи.

$C:\Анютка 2\Волонтери\56679409_1043898075997764_6008195867377401856_n.jpg$

Педагогічне кредо вчителя:

«Даючи знання – не відбирай здоров’я»

Під час навчальних занять вчитель доводить, що здоров’я залежить від багатьох елементів життя, головними серед яких є:

конституція людини, тобто генетичний потенціал кожного – індивідуальні можливості, потреби, інтереси, бажання, спокуси, проблеми шкідливих звичок і т.д.;
природа психосоматичної конституції, тобто риси характеру та темперамент – холерик, сангвінік, меланхолік чи флегматик;
рівень, якість, режим та стиль життя сім’ї, в якій живе кожен із нас;
відношення кожного до свого здоров’я.

До цього переліку входить ще й те, що здоров’я залежить від наявності в душі дитини любові до життя, всього, що оточує її, та краси, яка спирається на внутрішній світ людини. Дійсна краса завжди глибока, вона світиться у кожного в очах, усмішках, відношенні, поведінці та вчинках . У зв’язку з цим на своїх уроках завжди допомагаю кожному з учнів показати їхню внутрішню красу, яка лікує , нормалізує структуру живої матерії. Викликаю своїми діями лише позитивні емоції у дітей, бо вони є своєрідними гормонами радості, любові та щастя, які, також, виявляють корисну дію на організм.

Ось чому учитель біології Пантелей Г.Г. впроваджує в навчально-виховний процес методичну ідею

«Формування соціально-культурного та оздоровчого простору учнів шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої діяльності»

Суть полягає в тому, щоб учні 6 - 11-х класів, де відбувається апробація даної методичної ідеї вишукували невикористані можливості традиційної та нетрадиційної медицини, природних і народних засобів стимулювання здоров’я для власного оздоровлення. Доречно впроваджувати народні засоби попередження захворювань людини під час проведення: системно-узагальнюючих уроків, екологічних та народних форумів за темами «Народна медицина – запорука здоров´я і краси», «Екологія країни та здоров´я нації». Саме такі інтегровані навчально-виховні заходи дозволяють учням самостійно проводити дослідження вартівців природи, юних екологів та юних дослідників під час проведення фотоспостережень по 5-ти станціях екологічної стежини школи, про шкідливий влив людини на довкілля та власне здоров’я. Важливі практичні та лабораторні дослідження, які проводять самі діти, компетентно роблять обосновані висновки. Так, готуючись до системно-узагальнюючого уроку «Значення Червів у природі та житті людини», учні проводять мікроскопічне дослідження грунту «Виявлення гельмінтів», складають профілактичні пам´ятки здоров´я. Важливе значення мають дослідження в процесі експерименту.

$C:\Анютка 2\Волонтери\71231231_1176886296032274_160064892726935552_n.jpg$

Учні дізнаються про:

- лікувальне значення природних багатств степової зони, їх значення в народній медицині.;

- основи та рецепти фітотерапії;

- світ йогічних асан, які тісно взаємопов´язані із природними компонентами оточуючого світу та надають ефективну можливість управляти власним тілом.

Учні досліджують:

- цілющі властивості рослин, створюють навчальні проекти «Лікувальні властивості рослин рідного краю», презентують власні творчі роботи.

В ході екскурсій у природу «Спостереження за видовою різноманітністю рослин місцевого заказника обласного значення», проводять дослідження видової різноманітності рослин на території 5-ти станцій

екологічної стежини», практичні роботи «Виявлення лікарських рослин на території 5-ти станцій екологічної стежини» . Юні дослідники створюють навчальний проекти «Екологічні проблеми селища»,

дослідницькі проекти «Забруднення навколишнього середовища, його вплив на організм. Чинники забруднення довкілля.. Наслідки впливу факторів середовища на організм людини» $E:\Конкурс Дослідники довкілля 6-7 кл\-PAXP-deijE.gif$ $E:\Конкурс Дослідники довкілля 6-7 кл\-PAXP-deijE.gif$

$C:\Анютка 2\Волонтери\70765920_1170831153304455_4945650610801213440_n.jpg$

Так формутьсяє свідоме ставлення до результатів навчальної діяльності та до нової пізнавальної діяльності з використанням комп’ютерних технологій, підготовка учнів до самостійного життя та свідомого вибору професії, формується здоров’язбережувальна компетентність.

Такі навчальні заняття в контексті інтегрованого навчання дозволяють:

розвивати життєві навички;
формувати власну стратегію самоосвіти, самовиховання, саморозвитку;
дозволяють учням бути інтелектуально грамотними, інформативно-компетентними;
формувати міжпредметні знання та цілісне уявлення про навколишній світ;
формувати вміння дослідництва;
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнюючи та розширюючи уявлення учнів про навколишній світ;
формувати дослідницькі компетенції, творчу самостійність в навчанні.
формувати життєві компетенції укріплювати власне здоров’я.