Досвід роботи по темі"Сучасний урок через призму діяльнісного підходу"

Досвід роботи за темою:

«Сучасний урок через призму діяльнісного підходу»

Виконала:

       вчитель початкових класів   

 КЗ»Харківський ліцей 173 

          Харківської міської ради»

спеціаліст вищої категорії

учитель-методист

Бакаляр Ірина Володимирівна

 м.Харків  2024

Зміст

Анотація…………………………………………………………………………..  4

Вступ. Діяльнісний підхід в освіті: історія і сучасність……………………….. 5

Науково-методичне підґрунтя дослідження………………………………..  5

Актуальність діяльнісного методу в умовах сучасної школи, НУШ……... 7

Сучасний стан використання діяльнісного підходу у навчанні…………... 7

Основна частина. Впровадження технологій діяльнісного підходу в систему роботи…………………………………………………………………………….. 9

Інформація щодо основних технологій використання діяльнісного підходу………………………………………………………………………. 9

Демонстрація зразків власних педагогічних напрацювань і здобутків по реалізації діяльнісного підходу…………………………………………... 13

Узагальнення системи роботи із використання діяльнісного підходу у власній навчальній практиці……………………………………………… 18

Висновки………………………………………………………………………… 21

Бібліографія……………………………………………………………………... 22

Анотація

У представленому дослідженні узагальнено досвід з теми: «Сучасний урок через призму діяльнісного підходу». Проаналізована інноваційна технологія «діяльнісний підхід» в освіті ( і, насамперед, в початкових класах НУШ), як спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості. Мною також розглянуто особливості застосування методів та прийомів представленої діяльності у сучасних умовах. Проведено вивчення питання – яким чином діяльнісний підхід в освіті задовольняє потреби в розвитку та самореалізації учнів Нової української школи. Продемонстровано через представлені практичні наробітки, як застосування і засвоєння знань у дії стало частиною концепції НУШ. В дослідженні подано певні теоретичні засади цього підходу, історія виникнення, актуальність діяльнісних технологій для сучасної початкової школи.

Також все це підґрунтя доведено практичним використанням, тобто я демонструю реалізацію діяльнісного підходу в навчальному процесі із моїми учнями. Представлено конспекти уроків, опис видів роботи, заснованих на використанні зазначеної технології. І як доказову базу наведено результативність та ефективність застосування діяльнісного підходу в системі роботи початкових класів Нової української школи.

Вступ. Діяльнісний підхід в освіті: історія і сучасність

Науково-методичне підґрунтя дослідження

Діяльнісний підхід в освіті – це не сукупність окремих освітніх технологій чи методичних прийомів. Це методологічний базис, на якому будуються різні системи навчання зі своїми конкретними особливостями. Діяльнісний підхід є альтернативою методу трансляції знань і їх пасивного засвоєння, дозволяє досягти освітніх цілей, що втілюють потреби суспільства і держави. Із діяльнісним підходом найближче пов’язана категорія діяльності. У традиційному розумінні «діяльність» розглядаємо як прояв активності суб’єкта, що виражається в доцільній зміні навколишнього світу, а також перетворенні людино самої себе

Проблема діяльності розроблялася у філософії: за участі представників німецької класичної філософії (Г. Гегель, І. Кант, Л. Фейєрбах, Й.Г. Фіхте, Ф. Шеллінґ) діяльність як предмет дослідження потрапила до сфери наукового інтересу і розглядалася як спонтанна активність свідомості.

Провідні технологи  П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін розкрили основні положення теорії розвитку психіки дитини – теорії діяльності: цілеспрямованість, предметність, склад та побудова, практичний та теоретичний рівень. Окремо треба сказати про визначну роль відомого українського педагога-новатора В.О. Сухомлинського в становленні діяльнісного підходу в педагогіці. Основними його ідеями були:

• дітям треба давати більше самостійності та ініціативи – це підвищує їхню відповідальність за зроблене;
• основну увагу приділяти становленню особистості, розуміння її інтересів, почуттів, позиції.

Що можна освітити з питання методичного підґрунтя діяльнісного підходу на сучасному етапі становлення української школи? У 2011 році вперше чітку вказівку на впровадження діяльнісного підходу в освіту було надано в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. У цьому документі діяльнісний підхід розглядається самостійно і є рівноцінним із компетентнісним і особистісно зорієнтованим. У 2016 році ідеї щодо діяльнісного підходу знайшли розвиток в основах Стандарту освіти (орієнтири змісту освіти Нової української школи). В оновлених (2017 р.) навчальних програмах для початкової школи і основної спостерігаємо:

• домінування діяльнісних результатів над знаннєвими («спостерігає, аналізує, моделює, досліджує, працює в групі і т.д.» над «знає і розуміє»);
• зростання чисельності і варіативності діяльнісних форм  організації навчально-виховного процесу (практичні роботи і завдання, демонстрації, організація спостережень, міні-проектів тощо).

Побудова сучасних підручників на діяльнісній основі побудовані на актуальному для учнів матеріалі, моделюють практичні життєві ситуації, мають особливу структуру, задають практичну діяльність. Нові стандарти і програми вимагають від учителів принципово нового підходу до проектування навчального заняття з точки зору оновлення цілей освіти, переорієнтації освітнього процесу від пояснювально-ілюстрованого до самостійного продуктивного.

Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою КМУ 21 лютого 2018 р. №87 передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

Актуальність діяльнісного методу в умовах сучасної школи, Нової української школи

Упровадження діяльнісних методів навчання в освітній процес початкової школи є необхідним для всебічного розвитку дитини, формування в неї наскрізних умінь, які дадуть їй можливість бути конкурентоспроможною в майбутньому.

Звертаючись до світових наукових досліджень та освітніх практик, сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що діяльнісний підхід – це найкращий і найприродніший спосіб підготувати дитину сьогодні до світу завтра, передусім розвинути наскрізні вміння, які сьогодні є ключовою валютою на ринку праці. Насамперед, треба розуміти, що школа для дитини не має бути місцем отримання теоретичних знань. Це простір для прояву та реалізації дитячої креативності, місце, де діти вчаться бути ініціативними, і як результат – успішними. Тому, я вважаю, що використання методів і прийомів діяльнісного підходу в сучасній школі і, насамперед, в початковій школі є доречним, актуальним і перспективним.

Сучасний стан використання діяльнісного підходу у навчанні

Сьогодні ми переживаємо зміни у всіх сферах життя, які не могли не торкнутися і освітню галузь. Прийшло усвідомлення того, що дітей треба навчати по-новому, що перевірені часом методи навчання та виховання не дозволяють в достатній мірі забезпечити успішну адаптацію випускників до життя в сучасному суспільстві. Обсяг наукової інформації стрімко зростає. Тому, очевидно, що які б міцні та обширні не були знання учня, він опиниться безпорадним у житті перед лавиною завдань і проблем, якщо не навчиться вчитися, змінювати себе.

Тому Державний стандарт початкової загальної освіти сучасної школи ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту освіти.

Діяльнісна лінія, обрана за стратегію навчання в українській школі, сприяє формуванню навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. У 2000 році почалося впровадження в освітню практику діяльнісного методу навчання. Розроблено і теоретично обґрунтовано модельний зразок організації розуміння і прийняття учнями на особистісно значущому рівні норми навчальної діяльності («уміння вчитися»). Первинне розуміння учнями того, що означає «вміти вчитися» в сучасній школі починається вже з 1 класу. На протязі чотирьох років навчання в початковій школі дітям не дають знання в готовому вигляді, а вчать їх самих здобувати ці знання в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності. Це ми і називаємо діяльнісним методом. Він є одним із провідних у початковій школі на сучасному етапі. Його застосування забезпечує можливості щодо вироблення у учнів необхідних пізнавальних вмінь, компетенцій саморозвитку і самовиховання. Діяльнісний підхід дозволяє сучасним дітям глибоко поринути в таємниці навчального предмету, оволодіти методами його пізнання та різними способами розв’язування завдань щодо організації роботи у класі із запровадження діяльнісного методу.

Таким чином, робимо висновок, що діяльнісний підхід у навчанні в сучасній українській школі – є найосновнішим і підпорядковує собі багато інших методів і прийомів.

Основна частина

Впровадження технологій діяльнісного підходу в систему роботи

Інформація щодо основних технологій використання діяльнісного підходу

«Думати легко, діяти важко, а перетворити думку в дію – найважча річ у світі»

І. Гете

«Немає шляху знання дієвішого, ніж самостійна діяльність»

Б. Шоу

Навчання на основі діяльнісного підходу відповідає сучасним вимогам освіти.  Величезні можливості для цього надають сучасні інформаційні комп’ютерні технології. Актуальність використання комп’ютерних технологій під час діяльнісного навчання полягає саме в ефективності поєднання корисного і цікавого, навчання і розваги, наочності і інформативності.

Цей метод навчання, діяльнісний, є одним із провідних у сучасній початковій школі. Його застосування забезпечує можливості щодо вироблення в учнів необхідних пізнавальних вмінь, компетенцій саморозвитку та самовиховання. Діяльнісний підхід дозволяє дітям глибоко поринути у таємниці навчального  предмета, оволодіти методами його пізнання та різними способами и розв’язання завдань щодо організації роботи у класі із запровадження діяльнісного методу навчання на уроках.

Переваги застосування діяльнісного підходу (на прикладі учнів мого класу):

• Всі учні залучаються в навчальний процес, допомагаючи один одному.
• Учні діляться ідеями один з одним, працюють в команді, змінюють своє мислення на основі роботи групи.
• Учні більше працюють практично з різним навчальним інструментарієм, проводять досліди, спостереження, роблять підсумки, висновки.
• Розвивається критичне мислення, уміння аналізувати, синтезувати навчальний матеріал, знання, які в подальшому будуть використовуватися в житті.
• Діти вчаться самостійно працювати з інформацією, добувати її, використовувати в різних ситуаціях, моделювати наслідки, встановлювати залежності в навколишньому світі.
• Учні відкриті до спілкування, вчаться приймати самостійні рішення.

Пріоритетом Нової української школи є формування навички навчатися протягом життя – самостійно ставити цілі та проектувати шляхи їхньої реалізації, контролювати та оцінювати свої результати. Діяльнісний до навчання підхід є неймовірно цікавим та ефективним інструментом для організації освітнього процесу, який реалізує принцип зв’язку навчання з життям та формує активну й ініціативну позицію учнів. Як його реалізувати на практиці, які використати технології? Про це й поговоримо.

Слід враховувати при організації уроків із використанням діяльнісного підходу принцип «ідеального» розподілу навчальної діяльності учня – вчителя: максимальна ефективність роботи школярів досягаються завдяки мінімальним діям вчителя. Ця концепція передбачає трансформацію:

• позиції вчителя: до учнів із запитанням, а не з відповіддю;
• позиції учня: пізнання світу, а не пасивне сприйняття інформації;
• навчальної дії: створення учнем певного образу (слова, малюнка, схеми, плану);
• оцінювальної дії: «Я вмію! У мене вийде!»;
• емоційно-ціннісної оцінки, яка висловлює світогляд: «Я вважаю, що…»

Для стимулювання пізнавальної діяльності молодших школярів варто вибирати неординарні прийоми і техніки, які зацікавлять їх із перших хвилини уроку та утримуватимуть їхню увагу протягом всього заняття. Пропоную добірку прийомів, технологій, що стануть у пригоді на різних етапах уроку.

1. «Нестандартний початок уроку»

Розпочніть урок із суперечливого факту, який школярам важко уявити на основі наявної у них бази знань. Або загадайте загадку, відгадка до якої буде знайдена під час роботи з новим матеріалом.

2. «Асоціативний ряд»

Запропонувати учням на початку уроку підібрати слова-асоціації до нової теми (правила, поняття) та запишіть їх на дошці. Коли учні сформують відносно правильний і достатній список слів, запропонуйте скласти правило або визначення за допомогою цих слів, а потім порівняти його з підручником. Після пояснення нового матеріалу попросіть учнів додати або прибрати слова з асоціативного ряду.

3. «Хто перший?»

Універсальна технологія, яка сприяє формуванню вміння працювати в команді, слухати та чути один одного. Пропонуємо школярам об’єднатись у групи та виконати ряд однотипних завдань на швидкість та правильність. Наприклад:

• На уроці української мови підготуйте заздалегідь декілька копій тексту з помилками та попросіть учнів виправити ці помилки. Хто більше, швидше знайде їх.
• На уроці математики написати однакові приклади у стовпчики по кількості команд. І яка з них швидше і правильніше їх вирішить.

4. «Старт – Фініш»

Прийом може стати у пригоді під час актуалізації знань (прогнозування подій, співвідношення фактів, думок) та на етапі рефлексії (висновки, порівняння їх з прогнозами, очікуваннями).

5. «Хочу запитати»

Прийом сприяє розвитку вміння ставити запитання, вислухати відповідь та оцінювати її, і, якщо є потреба, виправити чи допомогти відповісти (по змісту тексту, правила, взагалі, по будь-якій інформації).

6. «Вислови своє Я»

Прийом сприяє формулюванню уміння оцінювати власну діяльність, чи справдилися очікування учнів перед початком роботи, чи збігаються отримані результати із очікуваними.

7. Ігрові технології.
8. Проектні технології.

Будь-який навчальний проект є перш за все спільна діяльність учнів, що спрямована на досягнення загального результату з розв’язання певної проблеми. Спільні проекти вчать здобувати інформацію, формують комунікативні навички, формують вміння використовувати знання для розв’язання нових пізнавальних та практичних завдань, прищеплюють уміння користуватися дослідницькими прийомами.

Проекти за характером можуть бути: інформаційними ( «Професії моїх батьків», «Пори року у творах В. Сухомлинського»), дослідницькими («Цибулинки на віконечку»), практичними («Розкриваємо користь фруктів та овочів для організму людини»), творчі («Моя мама - найкраща», «Осінь – чарівна пора року»), комбіновані («Писанка» - знайти інформацію про писанку, а потім створити її самостійно).

Але не дивлячись на наявність і різноманітність технік і технологій впровадження діяльнісного підходу, слід зазначити, що діяльнісний підхід до навчання – це не просто сукупність окремих освітніх технологій чи методичних прийомів. Це методологічна основа, на якій створюють різні системи навчання зі своїми конкретними технологіями, прийомами і теоретичними особливостями. Діяльнісний підхід дає змогу досягти освітніх цілей, що втілюють потреби суспільства і держави на сучасному етапі.

Демонстрація зразків власних педагогічних напрацювань і здобутків по реалізації діяльнісного підходу

Організуючи навчання із своїми учнями на основі діяльнісного підходу, використовую такі форми і види навчальних завдань, що передбачають самостійний пошук, моделювання, прогнозування, аналіз, узагальнення, оціночне ставлення, взаємодію різних груп учнів, розв’язування проблемних  ситуацій та інших навчальних ресурсів. Тобто використовую такі методи, які вчать робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям і при цьому враховувати індивідуальність кожного учня.

Для початку, хочу порадити, як по-новому зазвучать основні компоненти сучасного уроку в світі діяльнісного підходу:

1. Організаційний
2. Цільовий
3. Мотиваційний
4. Комунікативний
5. Змістовий
6. Технологічний
7. Контрольно-оцінювальний
8. Аналітичний

Враховуючі ці компоненти, проаналізувавши різні методичні поради щодо підготовки уроку на основах діяльнісного підходу, виділила для себе наступні кроки.

Крок 1. Чітко визначати для себе тему уроку і її місце в системі з іншими темами.

Крок 2. Чітко поставити окремо для себе і окремо для учнів цілі уроку.

Крок 3. Підібрати завдання для актуалізації досвіду дітей, цілевизначення, відкриття знань, закріплення.

Крок 4. Придумати «родзинку» уроку.

Крок 5. Згрупувати відібраний навчальний матеріал.

Крок 6. Придумати форми і методи роботи.

Крок 7. Спланувати оцінювання діяльності учнів.

Крок 8. Підготувати обладнання для уроку, створити фізичне середовище.

Крок 9. Продумати домашнє завдання.

І взагалі, пам’ятати, що за словами В. Сухомлинського: «До свого найкращого уроку учитель готується все життя» .

•      Як ми використали в нашому класі діяльнісний підхід при створенні Правил класу

Для дієвості, щоб діти не просто сприймали Правила як яскраві картинки, як прикрасу кабінету, створили їх колективно. Перед цим провели обговорення на тему: «Що таке правила і їх значення в нашому житті». Дійшли висновку, що дотримання правил пов’язано в кінцевому рахунку із життєвим добробутом, здоровим способом життя, правами, справедливістю, можливостями і упорядковує наше життя. Після обговорення, узагальнення і висновків діти створили власні проекти, як можна оформити Правила нашого класу. На основі цих проектів відбулося кінцеве оформлення і роздрукування. Таким чином для дітей ці правила будуть важливими, обов’язковими для дотримання, адже це їхні правила. Також учні відчуватимуть свою співпрацю з іншими для досягнення спільної мети, свій внесок, свою значущість для колективу, активність в житті класу, школи, повагу до себе та інших. 

•      Ранкові зустрічі. Дитина дня.

Важливою традицією в нашому класі стали ранкові зустрічі. Спочатку відбувається вітання в якійсь цікавій формі (може бути віршоване, музичне, театралізоване, із використанням шести цеглинок тощо). Після вітання етап обміну інформацією. Діти діляться своїми враженнями, ідеями, очікуваннями. А підсумовує всю інформацію Дитина дня. Кожного дня це різні діти. Вони з нетерпінням чекають своєї черги. Їм дуже подобається ця діяльність. Для підсумку можна використати прийом «Крісло автора».

•      Діяльнісний підхід на уроках

Типова освітня програма під керівництвом О.Я. Савченко розроблена таким чином, що теми, завдання, які пропонуються для вивчення і виконання учнями, враховують життєвий досвід дітей, дослідницьку діяльність, потребу обрати правильний підхід до розв’язання навчальної задачі. А математичні та мовні уміння при цьому виступають у якості інструменту вирішення проблемних питань, ситуацій, пізнання світу.

В діяльнісний підхід я включаю такий методичний прийом як «навчання на основі запитів». Питання повинні бути самодостатніми, значущими для учнів, можуть торкатися різних сфер життя, змушувати дітей дізнаватися ще більше. Наприклад, «Як хліб на стіл прийшов?», «Чому ліс називають зеленими легенями планети?».

Навчання «навчання на основі запитів» передбачає роботу в групах або у мікрогрупах для дослідження та вивчення певних проблем чи питань.

•      Проблеми навчання в системі діяльностей

Значущі проблеми, які перегукуються з досвідом учнів і сприяють вмінню знаходити аргументи для розв’язання навчальних проблем. Часто для цього використовують прийом «взаємне навчання», групові форми роботи. Вчителю треба організувати самостійну пошукову діяльність учнів із розв’язанням навчальних проблем. Проблемні ситуації зручно створювати на мотиваційному етапі уроку, використовуючи різні цікаві, суперечливі факти. Під час проблемного навчання не повідомляю дітям знання в готовому вигляді, а ставлю перед ними проблему, зацікавлюю їх, викликаю бажання знайти спосіб її розв’язання із подальшим застосуванням на практиці. Наприклад:

1. Ви з родиною відпочивали  в лісі. Отримали насолоду від відпочинку, спілкування з природою, смачної їжі на свіжому повітрі. Як ви вчините із сміттям, що залишилося після вашого відпочинку? Чому не можна залишати пластикову пляшку, пакети, бляшанки просто неба, тліючі вогники?
2. Будь-яку проблему, шляхи її дослідження, вирішення, розв’язання проблеми, висновки можна зобразити у вигляді риб’ячого скелету (прийом «Фішбоун»)

•      Метод «проектів» як складова діяльнісного підходу

Цей прийом активно використовується під час інтегрованого курсу ЯДС (здоров’язбережувальна, природнича, мовно-літературна галузі, математичного курсу). Під час використання проектного методу учитель виступає не в ролі розповідача, а стає для своїх учнів швидше помічником і інструментом, «менеджером з навчання». Цей метод дуже популярний серед школярів, бо поєднує теоретичні знання і практичне застосування. Приклади використання методу «проектів» в нашому класному колективі:

1. Проект-дослідження «Народні свята в Україні»

Під час дослідження учні складають перелік народних свят. У своїй групі (яка сформувалась за інтересами) обирають одне з них, яке зацікавило. Визначають і розподіляють завдання між членами групи. Домовляються, як будуть шукати інформацію. Збирають її і потрібні матеріали. Готують презентацію результатів виконаного проекту для інших учнів класу (плакат, дискусія, виставка, театралізація тощо). Обговорюють із однокласниками важливість вивчення та збереження народних традицій.

2. Проект «Планування сімейного бюджету»

На загальних зборах груп діти обговорюють, що представляє собою поняття «сімейний бюджет» і складові сімейного бюджету, витрати (спільні, особисті), свій власний внесок у сімейний бюджет. Кожний член групи отримує завдання дослідити ці питання на прикладі своєї родини. Під час збирання інформації діти узнають, як вони особисто можуть зробити внесок у сімейний бюджет (економити електроенергію, воду, берегти речі, збирати макулатуру, відкладати кишенькові, подарункові гроші, планувати на що їх витратити та інше). В результаті цього проекту діти роблять важливий висновок, що витрати не можуть бути більшими за доходи.

3. Навчальний проект «Математичні рекорди у природі»

Учні об’єднуються у групи за предметом дослідження (водойми, рослини, тварини, гори, космічні об’єкти тощо). В групах обговорюють, як будуть збирати числову інформацію, які математичні величини доцільно використовувати для фіксації інформації. Домовляються, як краще подати зібраний матеріал (скласти задачі для інших учнів класу, створити діаграми, придумати завдання на порівняння об’єктів). Під час роботи над цим проектом учні набувають нових знань, роблять відкриття, удосконалюють математичні навички, вчаться працювати в команді, відповідати за власну працю.

Узагальнення системи роботи із використання діяльнісного підходу у власній навчальній практиці

Отже, підсумовуючи все вищезазначене, хочу узагальнити систему своєї роботи із використання діяльнісного підходу. Ще можна було б багато наводити прикладів використання різних технологій цього підходу. І всі вони, їх використання відношу до планування та підготовки до уроку. Планування і підготовка тісно пов’язані. Планування уроку – це частина його підготовки. В плануванні відображаються результати підготовки вчителя до уроку. Складання плану кожного уроку починається із визначення триєдиної мети: навчальної, розвивальної і виховної (залежно від типу уроку). Нижче зазначу (узагальнено), що для мне особисто, є діяльнісний підхід на різних етапах уроку.

1.  Організаційний етап уроку

На початку уроку на цьому етапі доброзичливо налаштовую учнів на майбутнє заняття та забезпечую продуктивну обстановку на уроці. Вважаю, що сучасні умови вимагають від викладача дотримання суттєвого позитивного психологічного настрою, щирості у стосунках, коректної вимогливості.

2. Етап актуалізації та мотивації знань

Різноманітні проблемні завдання, спостереження, обговорення між учнями ситуацій, використання життєвого досвіду дітей – все це може стати чудовим підґрунтям до необхідності набуття нових знань. На цьому етапі діти можуть висловлюватись про очікувані ними результати від роботи на уроці. Доповнюватимуть речення; «Я знатиму…», «Я навчуся…», «Я зможу…», «Я сподіваюсь…», «Я прагну…». Тут також нам приходить на допомогу таблиця «Знаю – Хочу дізнатися – Навчуся». (Це є технологія «незакінчене речення»)

3. Етап здобуття нових знань

Сюди відношу, у світі використання діяльнісного підходу, складання сумісно з учнями плану розв’язання проблеми, висунення гіпотез, пошук шляхів розв’язання проблеми, відкриття нових знань, формулювання розв’язку проблеми. На цьому етапі відбувається пошуково-дослідницька діяльність. Учні самостійно (в мікрогрупах, в групах) виконують завдання пошукового характеру, порівнюють різні точки зору. Вчитель здійснює керуючу роль у цій діяльності. Обговорюються результати пошуків. Обираються вірні з них.

4. Етап застосування нових знань на практиці

На цьому етапі доречно використовувати типові завдання із коментуванням, бо промовляння забезпечує можливості розуміння дитиною навчального матеріалу та його запам’ятовування. Також на допомогу закріплення набутих висновків, результатів досліджень прийде самостійна робота учнів із само- та взаємоперевіркою (само-, взаємоконтроль; само-, взаємооцінювання). У учнів формуються аналітичні вміння: знайти власну чи у товариша помилку, з’ясувати її причину та продумати спосіб її виправлення. Оцінити власну діяльність або товариша на цьому етапі уроку. Співвіднести досягнуті результати із поставленою метою уроку. Емоційна направленість даного етапу заключається в організації для кожного учня ситуації успіху, яка мотивує його до включення в подальшу діяльність.

5. Етап підбиття підсумків (рефлексія)

На цьому етапі діяльнісний підхід до навчання передбачає організацію самооцінки учнями своєї навчальної діяльності. Яку мету ставили? Чи досягли поставленої мети? Яким способом? Де на практиці можна застосувати набуті знання? Що на уроці вийшло добре? Над чим ще потрібно попрацювати?

                                  ВИСНОВКИ

 Треба пам’ятати: володіння дитиною способом діяльності – ситуація її успіху.

Отже, плануючи і розробляючи свої уроки із використанням діяльнісного підходу я пам’ятаю, що планування – це складна багатоступінчата діяльність для здійснення логічно-послідовних дій, що включають розробку моделі цілісного навчального процесу, спрямованого на досягнення мети навчання,

                                    Бібліографія

.

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс]/ Режим доступу: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392.
2. Нова українська школа: основи Стандарту освіти. – Львів, 2016. – 186 с.
3. Атанов Г.А. Діяльнісний підхід в навчанні: навчально-методичний посібник / Г.А. Атанов. – Донецьк: ЕАІ-прес, 2001. – 157 с.
4. Кейс-технологія в початковій школі. Порадник для вчителів. – Харків: Вид. група «Основа», 2018. – 127 с. (Серія «Нова українська школа»).
5. Савченко О.Я. Уміння вчителя – ключова компетентність молодшого школяра: посібник/ О.Я. Савченко. – К.: Педагогічна думка, 2014. – 176 с.
6. Аніщенко О.В. Сучасні педагогічні технології: курс лекцій. Новч.посібник /  О.В. Аніщенко, Н.І. Яковець; за заг. ред. Н.І. Яковець. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. – 199 с.
7. Майкл Хорн, Хизер Стейкер. Смешанное обучение. Использование прорывных инноваций для улучшения школьного образования.