Досвід роботи "Роль керівника в упровадженні інновацій у педагогічний процес для підвищення якості знань випускників"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль керівника в упровадженні інновацій 

у педагогічний процес для підвищення 

якості знань випускників

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

директор

Манвелівської СЗШ

ГЛУШАКОВА

НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с.Манвелівка

2018р.

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………………3

1. Сутність та мета управлінської діяльності в навчальному закладі в аспекті підвищення якості освіти…………………………………………………………………...4

2. Якість знань учнів: з чого вони складаються? …………………………………………6

3. Велика кількість інновацій – ознака сучасної освіти…………………………………..8

4. Підвищення якості освіти – одна з основних задач сьогодення……………………...10

5. Можливості інтерактивної дошки при викладанні уроків…………………………....12

6. Нововведення в навчальному процесі………………………………………………….15

ПІСЛЯМОВА…………………………………………………………………………………….19

ДОДАТОК……………………………………………………………………….……………….20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Освіта – найбільше з земних благ, якщо

вона найвищої якості. В іншому

випадку – вона абсолютно марна

Редьярд Кіплінг

 

В сучасних умовах школи беруть на себе все більшу відповідальність щодо забезпечення якості освіти. А що ж таке «якість освіти»? Якість у вузькому сенсі – це якість результатів. Якість в широкому сенсі – це не тільки якість результатів, але і якість процесу і умов, в яких вона формується: якість підготовки учнів, якість педагогічних технологій, якість фінансових і матеріальних умов, якість трудової моралі, якість управління і т. д.

Освіта... Що розуміється під терміном «освіта»? Загальновідомо, що освіта – це процес засвоєння досвіду, виховання і розвитку, запрограмований з урахуванням генетичної програми і відповідно до того обсягом передачі культури, які визначаються потребами суспільства.

«Якість освіти» ... Її можна розуміти тільки як якість результатів освітнього процесу, але в широкому сенсі – це основа якості життя і, отже, управління якістю освіти – найважливіша ланка в управлінні якістю життя.

Тому всі розуміють, що успіх підвищення якості освіти залежить від досконалості освітнього процесу і умов його протікання. Дійсно, освітній процес – це воістину системо-утворюючий компонент навчального закладу, в ньому сенс, причина і мета роботи школи. Однак, всі інші процеси, які протікають в школі, є найважливішими умовами, багато в чому  визначають якість здійснення освітнього процесу і якість його результатів.

Роль директора школи у підвищенні якості знань випускників передбачає відповідний управлінський вплив на впровадження інновацій у педагогічний процес, створенні відповідних для цього умов. А це:

• якість управління освітнім закладом;
• якість навчальних програм, програм додаткової освіти та виховання;
• якість професійної кваліфікації педагогів по кожному класу;
• якість навчально-методичної роботи по вирішенню реальних проблем освітнього  процесу в школі;
• якість матеріально-фінансового забезпечення життєдіяльності освітньої установи і т. д.

Можна говорити про те, що немає проблеми якості результатів як такої, а є проблеми  якості кваліфікації вчителів, якості методичної роботи школи, якості внутрішньо шкільного управління, спрямованого на попередження, а не на констатацію негативних явищ.

Якість діяльності школи можна визначити тим, якою мірою школа досягає своєї мети. І, звичайно, зрозуміла така проста істина, що від якості управління залежить якість освіти.

Безперечним є те, що керівнику школи недостатньо бути освіченою людиною, щоб забезпечити позитивні зміни в колективі вчителів і, отже, серед учнів. Необхідно впроваджувати  якісь певні дії, щоб педагоги школи, як і директор, захотіли працювати по-новому. Проведення з педагогічним колективом на початковому етапі впровадження інновацій у педагогічний процес спеціальних організаційних заходів і рефлексивних процедур дозволить отримати відомості про те, що являє собою стан справ в школі та вияснити як же ефективно управляти установою освіти, щоб вона стала успішною, конкуренто-спроможною, готувала для держави освічених громадян?

Тема ефективної роботи керівника навчального закладу процесом підвищення якості освіти зараз дуже актуальна. Виступи про підвищення якості освіти зараз ми чуємо часто. І це, безсумнівно, дуже важлива тема. Але не можна акцент робити тільки на якісному інноваційному навчанні. Є ще такі важливі поняття: психічне і фізичне здоров'я учнів, ступінь соціалізації учня (випускника), навички відносини з близькими, рідними і незнайомими людьми, ініціативність і лідерство дітей, громадянська зрілість і самостійність.

1. Сутність та мета управлінської діяльності в навчальному закладі в аспекті підвищення якості освіти

 

З свого педагогічного управлінського досвіду знаю, що природа людей по відношенню до нововведень різна. Одні схильні до їх прийняття, інші більш консервативні. Іноді в одній людині одночасно уживаються різні прояви щодо інновацій з різних областей її діяльності.

Аналізуючи роботу колективу школи, розумієш: вона привертає дітей не стільки новими знаннями, скільки можливістю реалізації свої потреби у спілкуванні, самоствердженні, творчості. І головним у цьому процесі є вчитель – творець. За словами наших педагогів, головне в їх діяльності – досягнення  педагогічної гармонії в збереженні і розвитку фізичного, психічного, духовного здоров'я підростаючого покоління. У нашій школі немає байдужих людей. Досить одного дня перебування тут, щоб відчути її творчу атмосферу, зануритися в пошукове педагогічне середовище, перейнятися доброзичливим, оптимістичним настроєм. Педагогічне спілкування в школі будується на таких принципах, як підтримка, довіра, пошук.

Конкурентоспроможність установи освіти можлива в режимі безперервного розвитку, зростання професіоналізму на педагогічному та управлінському рівнях. Сенс всієї роботи дирекції школи полягає в підвищенні якості роботи педагогів. Щиро переконана, що управління буде ефективним, якщо дотримуються попередні умови (рис. 1):

 

Умови ефективності управління освітнім закладом		По-перше, директор має вибрати певну концепцію відносини до педагогів, створити необхідні можливості для їх самореалізації. Це і розумне педагогічне навантаження, і матеріальне заохочення за творчу працю, і відповідна методика визначення успішності педагогічної діяльності.
		По-друге, наявність необхідної інформаційної бази, як для успішного викладання предметів, так і для реалізації виховних завдань. Не можна вимагати від педагога навіть примітивного рівня викладання предметів, не кажучи вже про творчий рівень, якщо в школі не створене творче, дослідницьке, пошукове педагогічне середовище і якщо не організовано зацікавлене ​​професійне спілкування.

 

Рис.1. Умови ефективності управління освітнім закладом

Важливою умовою забезпечення життєдіяльності школи є зміцнення навчально-методичної та навчально-матеріальної бази. Особливу увагу звертаємо на оснащення навчальних кабінетів, створення в них скарбнички дидактичних, роздавальних, методичних матеріалів з усіх розділів навчальних програм, придбання навчальної літератури. Дирекція школи зобов’язана дбати про те, щоб учитель, що вимагає від дітей любити знання, вчитися, і сам не опинявся в стороні від цієї вимоги, прагнув до самоосвіти, творчого зростання.

Копітка робота по підвищенню якості освіти призводить до високих результатів по закінченню учнями школи, тому якість освіти на сучасному етапі набуває пріоритетного значення. Велика увага приділяється підвищенню освітнього потенціалу педагогів і учнів за рахунок включення учнів і вчителів в науково-дослідну, самоосвітню діяльність.

Як відомо, педагогічна праця не терпить шаблону і байдужості, вимагає від вчителя постійного пошуку і неординарного мислення, натхнення, ініціативи. Професіоналізм керівника в тому і полягає, щоб запропонувати такі форми і зміст діяльності по підвищенню професіоналізму, які будуть прийняті педагогами. Це в нашій школі методичне навчання педагогічних кадрів, робота МО, рішення педагогічних ситуацій, мікро-дослідження, взаємо-відвідування уроків та заходів, створення портфоліо та інше.

Значна частина наших вчителів постійно долучається до новітніх досягнень педагогічної науки, веде активний пошук ефективних форм і методів навчання і виховання учнів. Це, безсумнівно, сприяє зміцненню їх іміджу, росту педагогічної майстерності, культури, загального кругозору, дозволяє по-новому будувати свою роботу, а в цілому  збагачує практику роботи новими освітніми технологіями, інноваційними розробками.

Але, без сумніву, важливим показником рівня майстерності педагога є задоволення  учнів процесом навчання, коли навчальний процес – задоволення, а не нудне і підневільне заняття. Визначення задоволеності школярі, комфортністю навчання можна здійснити через анкетування, проведення конференцій, опитувань і соціометричних досліджень.

В кінцевому рахунку, успіх справи визначає методичну майстерність вчителя і культура його праці. Ось чому, як ми вважаємо, педагогу треба більше довіряти, менше регламентувати його діяльність великою кількістю всяких інструкцій, створювати  найсприятливіші умови для прояву ініціативи і методичних пошуків, самостійного вибору оптимальних методів, форм і засобів навчання і виховання.

Хотілося б відзначити, що частина управлінських функцій дирекція делегує педагогам, через керівництво МО, творчими і проблемними групами.

Одна з умов формування особистості школяра, підвищення якості його освіти – включення в дослідницьку діяльність.

Сьогодні стала актуальною проблема створення умов для усвідомленого вибору кожним учнем своєї освітньої траєкторії. І далі будуть удосконалюватися методи і прийоми індивідуальної роботи, що застосовуються педагогами на уроках, курсах за вибором і позаурочної діяльності.

Звичайно, управлінська діяльність щодо підвищення якості освіти не обмежується тільки навчальною областю. Без виховного впливу не вийшло б справжньої якості навчання випускників. Так, основною метою педагогічного колективу школи є найбільш повний розвиток учнів, здатних до духовного та фізичного саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, створенні умов, що сприяють розвитку інтелектуальних, творчих, особистісних якостей учнів, їх соціалізації та адаптації в суспільстві на основі особистісно - орієнтованого підходу в навчальній і позаурочної діяльності.

Метою виховної роботи є: розвиток особистості кожного учня, його індивідуальності, культури, творчих здібностей, формування громадянськості. Дана мета охоплює весь педагогічний процес, пронизує всі структури як по вертикалі, так і по горизонталі системи, інтегруючи навчальні заняття і позаурочне життя учнів, різноманітні види діяльності, спілкування, традиції, все загальношкільне середовище. В системі виховної роботи школи важливе місце займає учнівське самоврядування.

Виховна робота, яка проводиться в школі, впливає на вдосконалення творчо розвиненої, соціально-орієнтованої особистості, здатної до самореалізації. Необхідно не тільки апробувати нове, але і звертатися до добре забутого старого.

Впродовж останнього десятиріччя стало для шкільної освіти періодом інтенсивного пошуку нових концептуальних ідей, шляхів розвитку. Час і практика показали, що ні одну з ідей, концепцій не можна розглядати як головну, всеосяжну через їх спрямованість на вдосконалення окремих компонентів складної системи шкільної освіти. І щоб зараз не змінювалося, які б концепції не виникали, можна впевнено стверджувати, що все більше фахівців приймає і активно підтримує ідею якості освіти як провідну і домінуючу! Цей термін широко використовується в сучасній освіті, проте можна з повною впевненістю сказати, що сутність і значення цього поняття до кінця не розкриті ні наукою, ні практикою, ні адміністраторами від освіти, ні нашою педагогічною громадськістю.

Філософський словник дає таке тлумачення категорії якості: «Якість є суттєва визначеність предмета, в силу якої він є даним, а не іншим предметом і відрізняється від інших предметів. Якість предмета, як правило, не зводиться до окремих його властивостей. Вона пов'язана з предметом як цілим, охоплює його повністю і невіддільна від нього. Тому поняття якості зв'язується з буттям предмета. Предмет не може, залишаючись самим собою, втратити свою якість».

2. Якість знань учнів: з чого вони складаються?

 

Незадоволеність сучасною освітою – явище загальне і, як показує життя, починає охоплювати весь світ. Але навчання не може бути якісним, якщо воно не особистісно орієнтоване, якщо не створені умови для розвитку кожної дитини, навіть не дуже здібної до навчання. Переконана, що на нове ставлення до якості освіти повинна приділятися увага всіх учасників освітнього процесу. Одна з головних проблем – індиферентне  ставлення окремих вчителів до якості знань учнів. У школі показник якості знань повинен включати: рівень знань, рівень розвитку, рівень вихованості.

Кожен з нас, керівників шкіл, замислювався неодноразово над питаннями: що необхідно зробити мені, як директору, щоб якість знань наших учнів стала вищою? Чи використовуються нашим педагогічним колективом, найбільш ефективні форми і методи навчання? Чи приводить це до підвищення якості знань учнів?

Вдумайтеся в слова, які говорив Сухомлинський: «Інтерес до навчання проявляється тільки тоді, коли є натхнення, що народжується від успіху». «Навчання – є  створення й розвиток учня». «Якщо вчителі навчають своїх численних учнів, підносячи їм усім один і той же урок і вимагаючи від них однакової поведінки, хоча можливості їх зовсім не однакові, то немає нічого дивного, що серед величезного натовпу дітей знайдеться всього дві або три дитини, які витягують справжню користь з подібного викладання».

Розробка і реалізації нововведень мають специфіку в залежності від об'єкта і типу нововведення, особливостей середовища, в яку вводиться нововведення, а також від структурного рівня, на якому організовується інноваційний процес.

Розглянемо фрагменти інноваційної діяльності в навчальному процесі, в змісті освіти, на рівні ідей дидактичних систем і рівні дидактичної концепції. Завдання нововведень на процесуальному рівні – обґрунтування  і відпрацювання ефективних механізмів з'єднання дослідного процесу і процесу перетворення педагогічної практики, розвиток різних форм зв'язку теорії і практики (наприклад, науково-шкільне об'єднання, школи-лабораторії та ін.).

Нововведення в навчальному процесі мають, як правило, структурно-якісні, діяльні і поетапні характеристики. Нововведеннями при цьому виступають методи, прийоми, форми і технології навчання. Іноді достатньо змінити послідовність етапів проведення традиційного уроку (наприклад, почати його не з опитування засвоєного на минулому занятті, а з діагностично-перевірочної роботи за новою, ще не вивченою темою), і цей процес вже буде інноваційним.

Нововведення буде полягати в новій послідовності відомих етапів діяльності. Після реалізації цього нововведення на практиці і аналізу його результатів були отримані наступні висновки.

1. Перешкодою на шляху запровадження нововведення є обмеженість освітньої установки вчителів, за звичкою вони зводять задачу до повідомлення знань, а фактично – до  передачі інформації.

2. Соціальна орієнтація на вступ до вузу – причина  прагматичної орієнтації учнів і вчителів.

Така орієнтація не передбачає виставлення оцінок за наукову цікавість, нестандартні питання з фізики до членів екзаменаційної комісії, філософський склад мислення, методологічні знання, а тому перераховані елементи освіти, очевидно пріоритетні для освіти учнів, реально такими не стали.

Навколо проблеми якості освіти сьогодні ведеться багато суперечок. Боротьба за якість освіти висувається як провідне завдання в діяльності освітніх установ. Кожен шукає її рішення по-своєму.

Що вкладаємо ми в це поняття, яких результатів очікуємо від своїх зусиль? Якість освіти ми зводимо сьогодні до якості навчання. Саме навченість дитини, незалежно від того, який підхід (психолого або компетентнісний) визнається оптимальним, проголошується головним критерієм якості освіти. На навченість працюють всі види контролю: стартовий, проміжний, підсумковий...

Школа була і залишається навчальним закладом, саме в навчанні лежить сфера її зримої відповідальності. Від рівня підготовки людини залежить в кінцевому підсумку, як її власне майбутнє благополуччя, так і якість життя суспільства в цілому. Сучасна інформаційна епоха ще більше загострює завдання виховання людини вмілої і мобільної, здатної встигати за стрімким розвитком цивілізації.

Модель освіти ХХІ століття – освітнє  товариство. Безперервна освіта – має  стати основою життя людини, умовою її професійної мобільності, розвитку потенціалу, творчого життя.

У центрі якості освіти – якість її змісту, якість виховання людини. Провідними в якості змісту і в якості виховання факторами є аспекти, вказані на схемі (рис. 2):

 

ФАКТОРИ ЯКОСТІ ЗМІСТУ І ЯКОСТІ ВИХОВАННЯ		математизація освіти;
		формування історичної свідомості і гідності;
		безперервне навчання українській мові і національної історії;
		формування патріотичної особистості, вкоріненою в національну культуру і мову;
		формування «патріотичної особистості», захисника Вітчизни;
		формування шанування праці, розуміння праці як умови розкриття творчої особистості;
		установка на всебічний, гармонійний, творчий розвиток особистості;
		підвищення якості професійної освіти.

 

Рис. 2. Фактори якості змісту і якості виховання

 

Одним із способів підвищення якості знань учнів є організація навчального процесу. До сучасного уроку пред'являються високі вимоги. Але ми не зможемо добитися їх виконання, якщо будемо ставитися до уроку як до фрагменту життя і перетворимо його в стихійний процес.

Вчасно розпочатий урок, організація простору класу, чітка організація етапів уроку, взаємодія між учителем і учнями, реакція вчителя на ті чи інші вчинки учнів, підбір навчального матеріалу і способи його подачі, використання сучасних методик і технологій навчання та використання наочності– все  це впливає на освітній результат діяльності учнів. На жаль, мало уваги, за браком часу, приділяється учителем самоаналізу уроку. Виявлення недоліків уроку і своєчасна корекція діяльності вчителя – одна з необхідних умов його успішної діяльності на шляху підвищення якості знань учнів.

При аналізі уроку важливо звертати увагу як на методичні аспекти (завдання уроку, відбір змісту навчального матеріалу, вибір методів і засобів, форм навчання, організацію навчальної діяльності і спілкування вчителя з класом, місце уроку в системі навчання, раціональність обраної структури уроку), так і на продуктивність мотивації навчання, робочий настрій школярів на уроці, якість проживання уроку.

Досягти якості знань неможливо без системного вивчення вищих досягнень в роботі вчителів і учнів. В цьому випадку не обійтися без діагностики, причому такої діагностики, яка дозволила б найбільш повно оцінити результати навченості школярів, виявляючи не тільки знання і рівні їх засвоєння, а й пізнавальні вміння, розвиток творчих здібностей.

 

3. Велика кількість інновацій – ознака сучасної освіти

 

Навчання схильне до змін не менше, ніж інші сфери життя і діяльності людини. Ми розглядаємо зміни в навчанні, які відбуваються в результаті створення і впровадження педагогічних нововведень: нових ідей, принципів, технологій, методик, змісту і засобів навчання.

Наука, яка займається створенням педагогічних нововведень, їх оцінкою, використанням і освоєнням на практиці, називається педагогічної інноватикою. Це молода наука, про неї почали говорити тільки в кінці 80-х рр. XX ст., коли виник рух вчителів-новаторів. Зараз педагогічна інноватика знаходиться в стадії становлення.

Якщо під педагогічним нововведенням розуміти якусь ідею, метод, засіб, технологію або систему, то нововведенням в цьому випадку буде процес передачі в практику і освоєння цього нововведення. З допомогу конструювання нововведень можна управляти розвитком освітніх систем як на рівні школи, так і на рівні регіону, країни.

Поняття «нововведення» ми будемо вважати синонімом поняття «інновація». Однак створити педагогічне нововведення мало. Педагогічні нововведення, якими б привабливими і обґрунтованими вони не були, не можуть бути освоєні без належного управління та організації інноваційних процесів.

Ініціатори нововведень неминуче зіткнуться з проблемами, які породжені нововведеннями, і змушені будуть шукати шляхи їх вирішення. Для впровадження нових форм, методик, педагогічних технологій потрібне розуміння того, як ці нововведення вводити в практику, освоювати і супроводжувати.

Ключове поняття в інноватиці – інноваційний процес. Інноваційні процеси в освіті розглядаються в трьох основних аспектах:

• соціально-економічному;
• психолого-педагогічному;
• організаційно-управлінському.

Від цих аспектів залежать загальний клімат і умови, в яких відбуваються інноваційні процеси. Наявні умови можуть сприяти або перешкоджати інноваційному процесу. Інноваційний процес може бути як стихійним, так і свідомо керованим.

Введення нововведень – це  перш за все функція управління штучними і природними процесами змін.

Інноваційна діяльність – це  комплекс заходів, що вживаються щодо забезпечення інноваційного процесу на тому чи іншому рівні освіти, а також сам процес. До основних функцій інноваційної діяльності відносяться зміни компонентів педагогічного процесу: сенсу, цілей, змісту освіти, форм, методів, технологій, засобів навчання, системи управління та т. п.

Особливість інноваційного процесу – його  циклічний характер, що виражається в структурі етапів нововведення, криза, завершення.

Інноваційний процес в навчанні представляє собою сукупність процедур і засобів, за допомогою яких дидактичні відкриття або методична ідея перетворюються в освітні нововведення. Інноваційні процеси слід відрізняти від локального експерименту або впровадження окремих нововведень.

Інноваційна діяльність характеризується системністю, цілісністю. Таким чином, діяльність, яка забезпечує перетворення ідей у ​​нововведення, а також формує систему управління цим процесом, і є інноваційна діяльність.

 Велика кількість інновацій – моделей, планів і стратегій їх реалізації на практиці – ознака сучасної освіти. Інноваційні тенденції обговорюються в приватних методиках навчання.

Для кожної інновації часто розробляється свій метод і своя стратегія. Вітчизняні та зарубіжні вчені пропонують наступний загальний план робіт з проектування нововведень (Рис. 3):

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН РОБІТ З ПРОЕКТУВАННЯ НОВОВВЕДЕНЬ		підготовка педагогічного колективу до нововведення – ознайомлення зі стратегією, планування часу введення нововведень, передбачувана мета, очікуваний ефект і основні вимоги;
		вивчення та визначення специфічних рис індивідуальної стратегії;
		інтеграція стратегій різних нововведень, стратегій різних вчителів за програмами інновацій;
		дослідження ефективності тієї чи іншої інноваційної стратегії при різних умовах;
		заохочення духу змагань між учнями, з'ясування сильних і слабких учасників змагання, окремих стратегій, можливих комбінацій.

 

Рис. 3. Загальний план роботи з проектування нововведень

 

Процес проектування нововведень задає вимоги до необхідності критичного і творчого мислення вчителів з приводу реалізації інновацій; здатність сприймати те чи інше нововведення не як ізольовану нову ідею, а як частина комплексу ідей з можливими внутрішніми взаємовідносинами, вміння захищати свою ідею, свою стратегію, її гідність, переваги, бачити її межі застосування.

Розширення сфери планування і застосування інновацій – привід  для тісної співпраці колег, колекціонування ідей і подальшого їх використання в шкільній практиці. Логіка проектування інновацій в школі передбачає «вирощування» інноваційної сфери на основі науково-освітнього комплексу з інноваційних елементів, які об'єктивно виникли.

Обґрунтування типології нововведень дозволяє вивчати специфіку і закономірності їх розвитку, виявляти і аналізувати чинники, що сприяють або перешкоджають їм. За глибиною вироблених змін виділяють наступні типи інновацій: модифікують інновації, що ведуть до незначним покращенням в областях кінцевого продукту, процесів, процедур, життєвого циклу і дозволяють, наприклад, трохи швидше і дешевше домогтися трохи кращих результатів; дозволяють швидше «пройти» програму і здійснити підготовку школярів до іспитів; принципово нових технологіях і підходах.

У висловлюваннях учнів частіше звучать найближчі життєві завдання – отримання  професійної освіти, в висловлюваннях батьків – успішне  професійне самовизначення учнів і досягнення поставлених цілей, у висловлюваннях вчителів – гуманістичні  принципи виховання, індивідуальний підхід до дітей, реалізація творчого потенціалу вчителя.

Сучасний вчений педагог Марк Поташник визначає «Якість освіти – це  співвідношення мети і результату, міра досягнення цілей (результату), при тому, що цілі задані тільки оперативно, прогнозовані в зоні потенційного розвитку школяра. При цьому результати освіти обов'язково повинні включати в себе оцінку того, якою ціною (ціною втрат і витрат) ці результати досягнуті».

Вважаю, що особливим чином характеризується ситуація, коли інноватором є керівник – директор школи. В цьому випадку йому необхідно передбачити можливі типи реакцій з боку підлеглих на інноваційні дії, що йдуть від керівника. Реакція  людини на «нав'язування» їй нововведення, як правило, проходить п'ять фаз: заперечення, опір, дослідження, залученість, впровадження.

Часто спостерігаю, що на фазі заперечення підлеглий відчуває шок, розгубленість, так як вчитель ще орієнтований на минуле. На першій фазі часто негативну роль відіграє недостатня інформованість педагогічного колективу про характер нововведення, тому доцільно, ігноруючи прояв невдоволення, орієнтувати підлеглих на майбутнє, даючи їм час для адаптації. На фазі опору можливий прояв у підлеглих роздратування і депресії, пов'язаної з відчуттям неминучості змін. В цьому випадку необхідно налагодити «зворотний зв'язок» з колективом, більше слухати, підтримувати тих, хто вагається.

4. Підвищення якості освіти – одна з основних задач сьогодення

 

В останнє десятиліття аналітики освіти слово «якість» повторюють частіше за інші слова. Відстеження якості необхідно для збереження освітніми установами основних цінностей та ідеалів освіти: вільного пошуку істини та безкорисливого поширення знань.

Якістю займалися завжди. В цьому немає нічого нового, з'явилося лише нове модне слово. Однак, освіта змінюється, і тому з'являється необхідність постійного переосмислення цінностей і цілей в новому контексті. Якісною можна вважати освіту, якщо певні досягнення мають не тільки учні, а й викладачі як учасники освітнього процесу.

Підвищення якості освіти – одна з основних задач сьогодення. В якості умов досягнення нової сучасної якості освіти визначено:

•   введення в дію державних освітніх стандартів і варіативного базисного навчального плану, що дозволить враховувати особливості і варіативність загальноосвітніх установ;
•   оптимізація навчального, психологічного та фізичного навантаження учнів, проведення в школі роботи, спрямованої на збереження і зміцнення здоров'я учнів, в тому числі за рахунок розвантаження змісту загальної освіти, використання ефективних методів навчання, збільшення кількості та підвищення якості занять фізичної культури, організації моніторингу стану здоров'я учнів, підвищення якості відпочинку дітей;

•   забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання;
  •   введення профільного навчання в старшій школі;
  •   посилення ролі дисципліни, що забезпечують соціалізацію учнів;
  •   забезпечення якості знання випускниками школи іноземної мови;
  •   державна підтримка шкіл для обдарованих дітей;
  •   створення державної системи оцінки якості освіти випускників та ін.

Серед учнів і викладачів нашої школи було проведене опитування. Анкетування  показало  відповіді на питання «Що таке хороша якість освіти?» наведені на табл. 1.

Таблиця 1

Показники якості освіти для школярів, батьків та вчителів

№ п/п	Гарна  якість освіти включає в себе, перш за все:
1.	Для школярів	добрі знання з усіх предметів, щоб після школи учень без проблем міг  поступити в коледж чи університет;
		майбутні можливості (досягти успіху у кар'єрі, мети в житті);
		додаткові можливості для високої якості, універсальні знання для здобуття вищої освіти;
		глибоке відмінне знання з усіх предметів.
2.	Для батьків	отримання знань та навичок, які дозволять випускнику школи, знайти своє місце в житті, заслужити повагу оточуючих;
		знання елементів оснащення школи, професіоналізм працівників;
		можливість учнів застосовувати свої знання в житті;
		можливість вчителів дати міцні знання свого предмета дітям.
3.	Для вчителів	умінням підготувати школяра до вступу у ВНЗ, глибоко розкривати  найцікавіші питання науки;
		підготувати учня не тільки розумово, але і морально;
		навчити учня умінню самостійно мислити і самостійно працювати;
		школа повинна враховувати індивідуальні особливості школяра, здатності і потреби дітей;
		вчителі дотримуються гуманістичного принципу виховання, де є творчі педагоги і мудре керівництво;
		вчитель повинен мати професійну позицію, чітко уявляти свої цілі, знати як їх досягти і відчувати душевний комфорт.

Займаючи багато років посаду директора школи, часто задаю собі питання «Як же підвищити якість освіти?»

Інформація про якість навченості учнів 8-11 класів дає можливість зробити висновок про те, що успішність в класах нижча, ніж в середньому по класах. Вважаю, що необхідно скоординувати роботу педагогічного колективу так, щоб діти «взяли» вимоги основної школи. Контроль за якістю знань з окремих предметів дозволяє виявити, індивідуальний характер засвоєння, проблеми засвоєння і намітити раціональні шляхи їх подолання з урахуванням індивідуального підходу до кожного учня. Знання якості результатів навчання, які досягаються учнями – неодмінна  умова успішної роботи вчителя, інакше його діяльність втрачає сенс.

Загальновідомо в нашій школі, що кількість відмінників в 8-11 класах маленька. Маючи достатньо хорошу якість навченості учнів школи, нам не вдається домогтися того, щоб якомога більше дітей навчалися відмінно. Саме ці показники дають можливість управляти за кінцевим результатом: ці показники і є результат роботи освітнього закладу. Тому якість освітнього процесу синтезується з наступних якостей (рис.4):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Складові якості освітнього процесу

Сьогодні загальновідомий вірний спосіб поліпшення якості освіти через використання інноваційних технологій, а саме: технологія занурення у віртуальний простір з використанням сучасних засобів навчання – інтерактивної  дошки.

Подальше вдосконалення технології відвідування віртуального простору шляхом проникнення в віртуальний світ через м'які проникаючі стіни. Для цього будівельникам майбутнього слід використовувати інноваційні засоби і методи будівництва.

Кожен педагог повинен розуміти ту роль, яку він може зіграти в формуванні особистості учня, особистості інформаційної цивілізації. Педагог повинен бути готовий використовувати засоби інформатизації та інформаційні технології в навчанні, у вихованні та розвитку своїх учнів. Щоб формувати інформаційну культуру в учнів, учитель і сам повинен володіти такою культурою.

 

5. Можливості інтерактивної дошки при викладанні уроків

 

Одне з головних завдань шкільної освіти сьогодні – підготувати  учня до швидкого сприйняття і обробки великих обсягів інформації, озброїти його сучасними засобами і технологіями роботи, сформувати у нього інформаційну культуру. І цим має займатися кожен педагог, а не тільки вчитель інформатики. Кожен педагог повинен розуміти ту роль, яку він може зіграти в формуванні особистості учня, особистості інформаційної цивілізації. Педагог повинен бути готовий використовувати засоби інформатизації та інформаційні технології в навчанні, у вихованні та розвитку своїх учнів. Щоб формувати інформаційну культуру в учнів, учитель і сам повинен володіти такою культурою.

Суттєвою перешкодою на шляху застосування сучасних технологій в навчальному процесі є низька комп'ютерна грамотність учасників цього процесу. Педагоги, які закінчили вузи більше 15 років, практично не знайомі з комп'ютерами. Тому вони або взагалі не використовують нову техніку в навчальному процесі, або використовують епізодично.

Велика частина педагогів, які пройшли комп'ютерні курси, застосовують комп'ютер як засіб для виготовлення різного роду дидактичних карток, тестів та інших роздаткових матеріалів, а також для ведення всілякої документації та звітності. При цьому найбільш затребуваним програмним продуктом є пакет прикладних програм фірми Microsoft Office: Word, Excel і Power Point.

Разом з педагогічним колективом школи ми створили пам’ятку, яку назвали «Як завоювати успіх у учнів і тим самим підвищити якість знань учнів» (додаток 1)

Рішенням педагогічної ради визначили пріоритетні напрямки роботи школи, які показані на табл.2:

Таблиця 2

Пріоритетні  напрямки роботи школи

 

№ п/п	Пріоритетні  напрямки роботи	Сутність напрямку
1.	Посилення особистісної спрямованості освіти	нові технології; ширше використовувати в педагогічній діяльності мультимедійні презентації, можливості інтерактивної дошки.
2.	Оновлення змісту освіти	введення пропедевтичних курсів, предметів поглибленого вивчення, курсів за вибором
3.	Удосконалення роботи школи, спрямованої на збереження і зміцнення здоров'я учнів	прищеплення навичок здорового способу життя,  медико-психологічна служба, програма «Здоров'я».

 

Як стрімко змінюється сучасний світ!

Не встигли вчителі, учні та їх батьки звикнути до нових інформаційних технологій в освіті, як заговорили про технології інформаційно-комунікаційні. Поки розбиралися в чому відмінність, освоювали і визначали, як краще використовувати нові можливості, в школах з'явилися нові інтерактивні технічні засоби, використання яких в навчанні є істотним кроком вперед.

Використання інтерактивних дошок в класі здатне перетворити формат викладання і навчання, зробивши навчальний процес більш ефективним і привабливим. Однак важливо розуміти, що ефект від використання інтерактивних технологій багато в чому залежить від самого викладача, від того, як він застосовує ті чи інші функції дошки. Робота з інтерактивною дошкою надає нові можливості, як педагогам, так і учням табл. 3.

 

Таблиця 3

Робота з інтерактивною дошкою на уроках

№ п/п	Робота з інтерактивною дошкою надає нові можливості
1.	Можливості для вчителів:	економія дорогоцінного часу уроку, яке педагог зазвичай витрачає на наочне пояснення матеріалу
		дозволяє викладачам пояснювати новий матеріал з будь-якого місця класу
		створює певну гнучкість, дозволяючи вчителям малювати і робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів
		дозволяє вчителям зберігати і роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не витрачаючи при цьому багато часу і сил, а також спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу
		дозволяє використовувати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб
		дозволяє легко переходити від режиму демонстрації до режиму записів на дошці, зберігаючи при цьому і той і інший матеріал, а також можливість повторного відтворення його в будь-якій послідовності на уроці
		дозволяє вчителям використовувати створені матеріали і ділитися ними
		можливості дошки, як наочного посібника якісно нового рівня з можливостями анімації і мультиплікації, дозволяють підвищити інтерес учнів до розглянутого матеріалу
		використання інтерактивної дошки дозволяє створити проблемну ситуацію і можливість вирішити її, виконуючи віртуальні лабораторні досліди, міні-дослідження
		надихає на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.
2.	Можливості для учнів:	надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок, комунікативних навичок
		все, що учень напише, автоматично збережеться в пам'яті, так що через деякий час письмові відповіді можна буде знайти в архіві і перевірити, наприклад, об'єктивність виставлення оцінок
		з'являється можливість працювати більш творчо (можна виправити або переробити будь-який елемент демонстраційного матеріалу), зростає впевненість у собі
		можна заздалегідь або на уроці підготувати власний матеріал.

 

Досвід показує, що робота з інтерактивними дошками дійсно допомагає в навчанні. Це хороший вибір для викладачів, які за допомогою сучасних технічних та аудіовізуальних засобів і інтенсивних методів навчання хочуть зацікавити своїх учнів, підвищити засвоєння знань. Отже, все вище сказане підтверджує, що застосування інтерактивних дошок сприяє підвищенню якості освіти шляхом застосування сучасних технологій.

Робота з інтерактивною дошкою покращує сприйняття матеріалу учнями. Вони визнають, що працювати з інтерактивною дошкою набагато цікавіше, ніж просто з друкованим матеріалом. Школярі вважають, що мультимедійний підхід допомагає зосередитися і брати активну участь в роботі.

Інтерактивну дошку можна використовувати на багатьох уроках: навчання молодших школярів може стати привабливим і захоплюючим. Інтерактивна дошка покликана надихнути і закликати дітей до прагнення оволодіти новими знаннями. Висока роздільна здатність кольорових зображень на екрані привабливі для дітей, допоможуть вчителю «оживити» урок. Уявіть можливості, які показані на таблиці 4:

Таблиця 4

Можливості інтерактивної дошки при викладанні уроків

№ п/п	Урок, на якому використовується інтерактивна дошка	Приклад використання
1.	Математика –	кубики, монетки в поєднанні з бібліотекою фотографій магазинів і продуктових товарів, математика має відношення до повсякденного життя учнів.
2.	Література –	використання персонажів з казки або віршів чи барвистих пейзажів для роботи з учнями.
3.	Фізика –	при її вивченні інтерактивний екран дозволить чітко уявити, наприклад, як електрична енергія при певних умовах переходить в механічну, теплову, світлову, хімічну, магнітну.
4.	Англійська мова –	можна приховати слова в тексті. Обговорити з учнями, які на їхню думку слова приховані і відкрити їх. Використання звукозаписів через інтерактивний екран під час показу тексту на екран, надається можливість учням читання і практики прослуховування одночасно.
5.	Історія –	фотографії з історії в повному обсязі кольору можна легко відображати на екран.
6.	Географія –	можна  відобразити будь-яку карту легко і швидко, збільшити, зменшити її, нанести маркером будь-які значки: де видобуваються корисні копалини.
7.	Українська мова –	школяр пише текст на дошці маркером, вчитель або учень перевіряє, червоним кольором виправляє помилки, виставляє оцінку і зберігає текст в комп'ютерній папці дитини. До нього завжди можна повернутися.
8.	Біологія –	можна віртуально препарувати жабу або просто показати як відбувається запилення при вивченні теми «Розмноження і розвиток рослин».
9.	Хімія –	побачити всі «наслідки» хімічних реакцій, аж до віртуального вибуху, не використовуючи небезпечні реактиви. Чисто і естетично.

 

Найперший крок у використанні інтерактивної дошки – це застосування навчальних програм, які є в кожній школі. А що робити, якщо відсутні спеціальні навчальні програмні засоби? Створювати мультимедійні презентації, адже для їх розробки досить базових знань комп'ютерного користувача і вони мають ряд переваг: акуратний вивірений текст, легко вбудовуються схеми, малюнки, фотографії, ефекти анімації. Із застосуванням інтерактивної дошки з'являється додаткова можливість – дописувати текст, домальовувати схеми поверх слайдів презентації. За допомогою інтерактивної дошки можна створити не просто презентацію-супровід для уроку математики, а інтерактивну модель для демонстрації текстових завдань, рішення рівнянь і інших ключових тем. Застосування інтерактивних моделей і динамічних FLASH – презентацій є одним з найбільш ефективних способів впровадження нових інформаційних технологій в освітній процес.

Фрагменти уроків, на яких використовуються анімаційні слайди – яскраві, привабливі. Навіть ті, хто зазвичай не відрізнявся високою активністю на уроках, починають  висловлюватися з приводу можливих кроків у вирішенні завдання. Песимістам, які скажуть, що це буде занадто весело, хочу нагадати слова: «вчитися треба весело, щоб добре вчитися».

6. Нововведення в навчальному процесі

 

Інноваційна освіта – це освіта, яка реалізує найсучасніші освітні технології. Вона  спрямована на формування особистості дитини в умовах різноманітності видів і форм її діяльності, передбачає використання цифрових інструментів і ресурсів. Це основні тренди сучасної інноваційної освіти.

В основу стратегії інноваційної освіти ми закладаємо найсучасніші тенденції в світовій освіті, часто вони формуються не в кабінетах вчених, а в повсякденній практиці педагогів. Ми це аналізуємо, укладаємо в освітню програму, яка, з одного боку, реалізує запити сім'ї, суспільства і держави, з іншого боку, повністю відповідає вимогам глобалізації сучасного світу.

Те, що ми вчора називали інноваційним, сьогодні – традиційне або навіть вже застаріле. В даний час відбуваються дуже серйозні і швидкі зміни в суспільстві, в технологіях і, природно, в системі освіти. Ми живемо в епоху інформаційної революції. Настільки кардинальні зміни в освіті можна порівняти лише з епохою появи друкованого верстата 550 років тому.

Сьогоднішню «революцію» визначає інформаційний і цифровий прорив. Ми живемо в стрімко мінливому суспільстві, в умовах наростаючого культурного, соціального розмаїття, по-іншому сприймаємо і інтерпретуємо світ.

Освітяни твердо зазвичай знають  вимоги до рівня підготовки випускника. Тобто, це оцінка того, наскільки випускник освоїв і запам'ятав мінімум освіти. У цьому визначенні відсутня особистість, вимоги до особистісних якостей людини, до її виховання, соціалізації, до задоволення її запитів і потреб. Оцінка діяльності йде тільки на основі рівня підготовки випускника. Тобто, в даному випадку ми оцінюємо учнів і в результаті отримуємо, що або він молодець, або «невстигаючий».

А ось наскільки ми самі виявилися молодцями, наскільки суспільство і держава забезпечила розвиток кожної дитини – це виявляється за рамками визначення.

Запити сім'ї, суспільства і держави до результатів освіти відомі: діти повинні бути розумні, красиві, здорові, освічені, виховані, культурні. Суспільство, родина і держава, не дуже-то зацікавлені в тому, чи знає дитина біном Ньютона чи не знає. Їх набагато більше хвилює, чи є дитина особистістю, чи поважає старших і піклується про молодших, чи вміє учень жити в колективі, чи вміє уникати конфліктів, чи знає і любить він свій край, чи є він патріотом своєї Батьківщини.

Сьогодні педагоги сформулювали вимоги до того, що ми сьогодні називаємо універсальні навчальні дії або компетенції, які необхідні сучасному школяреві. Вимоги до особистісних, предметних результатів на всіх рівнях загальної освіти відомі: духовно-моральний розвиток та виховання особистості громадянина України, які дозволили нам вперше поглянути на виховання як на найважливішу складову процесу освіти, змусила визнати, що насправді головне завдання освітнього процесу (освіта є все-таки єдність навчання і виховання) – це духовно-моральний розвиток, виховання особистості кожної дитини як громадянина нашої країни.

Сьогодні сформульовані і виховні завдання або завдання соціалізації в рамках вивчення кожного навчального предмета. Не менш важливий момент сформульованих суспільством запитів до особистісних результатів – це гармонійний всебічний розвиток дітей – майбутніх випускників. Воно було важливим давно, до періоду Незалежної України: заняття в другій половині дня, гуртки, палаци дитячої творчості тощо.

 Якщо в школі немає сучасного обладнання, якісних підручників, кваліфікованих педагогічних кадрів, гарної шкільної будівлі, то про які результати освіти можна говорити?

Сьогодні з'явилися айфони, планшети, Wi-Fi, всі школи підключені до Інтернету і діти вже інші: реалізується багато цікавих системних інноваційних проектів в сфері освіти, які враховують, в тому числі, і кращий світовий досвід. Такі проекти, як інформатизація системи освіти, он-лайн підтримка освітнього процесу, раннє вивчення іноземних мов. До реалізації інноваційних освітніх проектів залучаються провідні фахівці науки і освіти. Необхідно відзначити активну залученість широкої батьківської громадськості в діяльність і розвиток системи освіти. У народі є такий анекдот: «Хлопчик приходить у школу, в перший раз в перший клас, щасливий, задоволений, кладе на парту свій планшет, зверху смартфон, чекає першу вчительку. Ось вона входить і каже: «Діти, ви, нарешті, стали дорослими, ми з вами будемо готуватися до великого життя. Ось вам «Азбука», каса букв, «Буквар», палички, олівчик». А першокласник думає: «Ну і предки, знову «кинули». Обіцяли перший клас, а посадили в «економ». 

Отже, діти вже інші… Непомітно для нас за останні 10 років відбулися дуже серйозні психологічні зміни в дітях. Психологи б'ють на сполох і говорять, що діти відрізняються від однолітків минулого століття, що у них постійна підвищена тривожність, агресія, підвищена збудливість, у них потреба сприйняття нової інформації, вони наполегливі і вимогливі, не бажають підкорятися управлінню дорослих... 

Насправді біда полягає в тому, що наші психологи, на жаль, не вивчали сучасної дитини. Дослідження сучасного дитинства, звертає нашу увагу на те, що якщо ми бачимо щось незвичайне в дітях, то треба, перш за все, задуматися над тим: чи не є ця незвичайність правилом. І в цьому відношенні несподівано для себе ми, педагоги, побачили, що традиційні методи і методики дослідження не дають об'єктивної картини здібностей і можливостей дітей. 

На сьогоднішній день ідентичність дитини різко змінилася. Самоідентифікація дитини на сьогоднішній день – одне з найбільш складних і відповідальних завдань, яке повинна вирішувати школа. Ми традиційно говоримо про політичну, ідеологічну, сімейну, професійну ідентичність. 

На сьогоднішній день, багато ідентичності: конфесійна, соціальна, професійна, гендерна (про що кілька років тому ми взагалі не вважали за потрібне говорити про статеву політику), етнічна ідентичність. З'явилася і мережева ідентичність. 

Дитина народжувалася і розвивалася в інформаційному полі – мама, тато, бабуся, дідусь, брати, сестри, сусіди, друзі, школа, клас, суспільство. На сьогоднішній день діти відразу отримують доступ до широкого інформаційного поля. Мабуть, не тільки педагогіка, а й психологія не встигає за інформаційною революцією. 

Несподівано з'ясували, що діагностичні завдання, які розроблялися для п'ятирічних дітей 12-15 років тому, сьогодні спокійно виконують трирічні діти. Це правило і ми поки не дуже розуміємо, що відбувається в житті. У XX столітті у дітей був добре розвинений наслідувальний рефлекс. Вони дуже чітко копіювали дії дорослого. На сьогоднішній день у дітей переважає рефлекс свободи, вони самі будують стратегію своєї поведінки. 

Якщо в XX столітті діти задавали питання «Чому?», Сьогодні діти, несподівано для дорослих, задають питання «Навіщо?», тобто «чомучки» перетворилися на «навіщо-чомучок». І в цьому випадку у дітей домінує деяка залежність об'єктів і явища від одного типу до іншого. Вони хочуть зрозуміти сенс вчинків і дій. Ось це принципова відмінність психології сучасного дитини. 

У свідомості сучасної дитини домінує смислове середовище як регулятор її поведінки. Це системно-смисловий тип свідомості, а не системно-структурний. У наявності дуже серйозні зміни, які впливають на організацію освітнього процесу: проблема взаємодії вчителя з класом, вчителя з дитиною. Учитель вимагає, щоб виконали його завдання. А дитина не розуміє, навіщо це їй потрібно. Учитель не пояснює, навіщо це треба дитині. І це викликає конфлікт між ними. 

Сьогодні, дитина готова почути дорослого, вона готова послухатися, але тільки в тому випадку, якщо буде вибудувана система відносин на основі довіри і розуміння. Це дуже серйозне завдання підготовки педагога, розробки відповідних освітніх технологій... 

Педагогіка співробітництва – це коли вчитель виступає в ролі партнера в освітньому процесі, який користується довірою, якого слухаються не тому, що він носить горде ім'я «вчитель», а тому що він є реальним авторитетом для дітей, якому вони вірять.

У епоху високих інформаційних технологій, як показує сьогодні шкільна практика, традиційні методи навчання не можуть бути досить ефективними. В даний час освіта і методика навчання вимагають прискореного впровадження в освітній процес нетрадиційних методів і форм організації навчання, що дозволяють значно активізувати засвоєння навчального матеріалу і мотивувати учнів проводити самостійні дії аналітичного і синтетичного характеру. Даний процес є досить складним і вимагає як від викладача, так і від школяра володіння навичками роботи з електронно-обчислювальною технікою і програмними продуктами. Підвищення комп'ютерної грамотності учнів, використання в навчальному процесі інформаційних освітніх методів розкриває нові можливості для вдосконалення освітнього процесу і пізнавального потенціалу учнів:

• інформаційні технології дозволяють підвищувати якість знань учнів;
• удосконалювати методику проведення уроків;
• забезпечувати диференційований підхід до учнів в освітньому процесі;
• створювати умови для адаптації школярів в сучасному інформаційному суспільстві.

Питання застосування інформаційних технологій в навчальному процесі школи вкрай багатостороннє і може вирішуватися в декількох напрямках.

По-перше, при організації уроків різного типу, в тому числі при виконанні лабораторних і практичних робіт. При цьому в ході занять можуть використовуватися різні форми подачі матеріалу і оцінки контролю знань за допомогою комп'ютера: навчальні програми, електронні підручники, мультимедійні навчальні посібники, електронні видання перевірки знань (тематичні, самостійні і тестові завдання).

По-друге, в позакласний час при самостійному вивченні теми; при підготовці реферативних доповідей за допомогою вивчення додаткової літератури; при підготовці науково-дослідних робіт, в рамках якої учні, найчастіше старших класів, освоюють методику планування, організації та проведення наукового дослідження з використанням різноманітних джерел інформації.

У дослідницькій діяльності учнями широко використовуються методи проектування, моделювання, статистичного аналізу, що дозволяє поглибити кількісний аналіз досліджуваних об'єктів, розширити область одержуваної інформації, інтенсифікувати розрахунки.

По-третє, для забезпечення пізнавального дозвілля (використання розвиваючих ігор, електронних енциклопедій, підготовки до проведення ділових ігор і т. д.).

Так, яким же повинен бути урок з використанням інформаційних методів? Сучасний урок не повинен бути обмежений предметом і діяльністю педагога. Уроки із застосуванням інформаційних технологій доцільно класифікувати на групи. Приналежність уроку до тієї чи іншої групи визначає технічні умови і наявність відповідного програмного забезпечення для його проведення.

Проникаюча технологія, що застосовується в класно-урочному навчанні, може дати відчутний ефект лише в тому випадку, коли вчитель має можливість використовувати мультимедійне обладнання на кожному уроці, в будь-якому класі, а не тільки тоді, коли йому вдається домовитися про перенесення цього обладнання в свій кабінет або отримати доступ до комп'ютерного класу. Епізодичне звернення до роботи з комп'ютером завжди пов'язане з певним психологічним перенастроюванням учнів і вчителя на роботу в незвичних умовах, значний час будуть віднімати організаційні моменти – ознайомлення  з інструкціями, зміни в розкладі завантаження кабінетів. Навіть якщо заздалегідь планувати проведення певної кількості годин в комп'ютерному класі логіка змісту навчального матеріалу може прийти в протиріччя з необхідністю «планового» використання мультимедійного обладнання.

Мультимедійна технологія уроку передбачає наявність не тільки необхідного обладнання, а й якісного програмного навчального забезпечення, таких ресурсів в розпорядженні вчителя може не виявитися. Основні зусилля розробників програмних продуктів спрямовані на розробку навчальних систем, розрахованих на індивідуальне використання в режимі «Репетитор». Але навіть ті мультимедійні продукти, які доступні школі на СD-дисках, не мають методичного супроводу. Ще більш складною задачею є витяг з цілісного електронного курсу необхідного фрагменту і підготовка його до застосування на уроці, оскільки неможливо змінювати і доповнювати навчальний матеріал або планувати його за іншою схемою.

Щоб зробити значний прорив в практиці навчання на основі мультимедійних технологій, потрібні розробки, які супроводжують процес формування ключових понять, як при індивідуальній, так і при фронтальній роботі, дозволяють активно брати участь учневі в розвитку і застосуванні цих понять. Новий поштовх у розвитку отримує метод тематичного занурення. Занурення в мультимедійне середовище полягає в тому, що всі уроки вибраної теми проходять в комп'ютерному класі з інтерактивною дошкою і припускають використання тематичного мультимедійного комплексу, програмно-апаратного забезпечення і оперативного контролю знань. Інтерактивна дошка – це  сучасний засіб, який має широкі можливості графічного коментування екранних зображень і застосування «аудіовізуального» діалогу.

Мультимедійний комплекс передбачає наявність бібліотеки комп'ютерних моделей, що ілюструють основні поняття досліджуваної теми, візуальні динамічні моделі, графіки, діаграми, схеми, креслення, інтерактивні карти і т. д.

Звичайно, творчо працюючий вчитель, який має можливість використовувати мультимедійне обладнання буде створювати і власні розробки відео-уроків, починаючи з конспектів та слайдів, закінчуючи і створенням власних сайтів. Таким чином, використання інформаційних технологій на уроці дозволяє:

• активізувати пізнавальну діяльність учнів;
• забезпечити високу ступінь диференціації навчання при особисто-орієнтованому підході;
• підвищити обсяг виконуваної роботи на занятті;
• поліпшити контроль знань;
• сформувати навички дослідницької діяльності;
• забезпечити доступ до довідкових матеріалів, електронних бібліотек та інших інформаційних ресурсів і підвищити якість засвоєння школярами навчального матеріалу, що не може позитивно не позначитися на якості всього навчально-виховного процесу.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дозволяє учням не тільки більш глибоко вивчати шкільні предмети, але і є необхідним елементом формування знань, умінь і навичок. Сьогодні педагог повинен володіти навичками співпраці з учнями на основі інформаційної взаємодії, вміти здійснювати підбір, структурування і оцінювання інформації, необхідної для вирішення широкого кола освітніх завдань. Вважається, що основною метою інформатизації є підвищення якості освіти через підвищення інформаційної культури всіх учасників освітнього процесу і активне використання інформаційних технологій.

Досягнення цієї мети можливо при вирішенні наступних завдань:

1. Створення єдиного інформаційного простору школи.

2. Автоматизація організаційно-розпорядчої діяльності школи.

3. Використання інформаційних технологій для безперервної професійної освіти педагогів та оптимізації навчального процесу.

4. Забезпечення умов для формування інформаційної культури учнів.

5. Створення умов для взаємодії сім'ї і школи через єдиний інформаційний простір школи.

Ці та багато інших аспектів повинен тримати в полі зору керівник освітнього закладу, контролювати технічне забезпечення та якість викладання предметів вчителями.

ПІСЛЯМОВА

…Як швидко все змінюється в сучасній школі! Перетворення стосуються і аспектів в управлінні школою! Зараз недостатньо тільки керувати освітньо-виховним процесом, а директор повинен йти в ногу з сучасною методикою викладання і новими технологіями навчання. Ми багато в чому сумніваємося, часом буваємо консервативні. Але розуміємо, що життя і прогрес зупинити не можна!

Суспільство вимагає нову модернізовану школу, де кожному учневі захочеться вчитися з інтересом і користю.

Але при будь-якій модернізації важливо:

• зберегти те позитивне, що було в існуючому середовищі;
• необхідно відновити щось корисне, що було втрачено;
• дуже важливо привести систему освіти у відповідність до сучасних запитів суспільства.

Головна мета освіти – формування готовності учнів до життя в мінливому світі і суспільстві, яке швидко розвивається. Самоосвіта і саморозвиток сьогодні стають пріоритетними напрямками в освіті, яке перетворюється в безперервний процес, покликаний виховати в кожній людині усвідомлену потребу в підвищенні рівня знань.

Життя вносить в роботу школи зміни, пов'язані з модернізацією навчання,
впровадженням інновацій, появою нових носіїв інформації.

Залучення учнів до самоосвіти та саморозвитку дозволить виховати
грамотну, творчу особистість, здатну жити в новому інформаційному суспільстві знань.
На наших очах інформатизація входить в життя і вимагає створення такого освітнього середовища, яке дозволить уникнути відриву якості освіти від сучасних вимог життя в інформаційному суспільстві.

Складні питання розвитку нашої системи освіти вирішуються не тільки на рівні законів, програм і проектів. Кожний освітній заклад – це  мікросвіт, який визначає розвиток цілого. І якими б складними не були сьогоднішні діти, визначають правила і засади цього світу дорослі. Ми сильніші, мудріші, ми багато чого можемо, а значить, відповідаємо за те, що робимо.

Нехай у кожної дитини буде хороша школа, де їй буде радісно, ​​а у кожного педагога крім цікавої та затребуваною роботи, буде радість від причетності до великої і дуже делікатної справи – навчання і виховання майбутніх громадян України.

Нехай у нас усіх, освітян, будуть бажання і сили щиро посміхатися один одному не тільки першого вересня, але і кожен день навчального року!

У підсумку, бажаю Вам, шановні колеги, обдарованих, працьовитих, нестандартно мислячих, творчих вчителів в ваших колективах. Тоді і якість освіти буде високою, і керівнику роботи буде менше в пошуку тих самих відданих своєму покликанню ВЧИТЕЛІВ.

 

ДОДАТОК 1

 

 

ПАМ’ЯТКА

«Як завоювати успіх у учнів і тим самим підвищити якість знань учнів»

 

1. Говоріть популярно, впливайте на почуття, дайте дітям віру в самих себе.

2. Не виступайте без широкого набору технічних засобів навчання. Не пояснюйте «на пальцях», учням потрібно показати хоча б слайди, а якщо є схеми, то яскраві.

3. Мова вчителя повинна бути максимально виразною. Гумор, жарти, смішні історії – обов'язкові.

4. Покажіть причини невдач та шляхи виправлення помилок. Демонструйте сміливість мислення, принциповість в оцінках.

5. Не критикуйте учнів голослівно, доводьте і переконуйте. Краще бути солідарним з ідеями і пропозиціями. Розумними (але нерозумні ідеї учнів критикують делікатно). Нехай самі спробують їх реалізувати. Нерозумність можна вміло довести, але впевненості, що вони відмовляться від своїх ідей після ваших слів, ви не відчуєте.

6. Будьте гранично відверті.

7. Ваша допомога у вирішення проблем дітей, підтримка їх ініціатив та починань буде прийнята, але подяки не чекайте.

8. Помічайте і підтримуйте успіхи учнів в пізнанні навколишнього життя.