Досвід роботи " Система роботи з використанням технологій «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» при викладанні предметів та курсів"

 Система роботи  з використанням технологій «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» при викладанні предметів та курсів.

 

Вступ

      Школа готує людину до подальшого життя.  Основне завдання сучасної української  школи -  створити  такі  умови навчання,  де приємно вчитися, де діти отримують не лише знання, а й уміють їх застосовувати у житті. Вони  мають вміти вільно висловлювати свою думку та усвідомлено вислуховувати думку інших, вирішувати безліч завдань, приймати рішення, переконувати та аргументувати, вміти  розмірковувати, робити припущення, ретельно досліджувати інформацію, оцінювати нові ідеї, створювати власні,  аналізувати та  робити висновки.

   Саме метою сьогоднішнього  навчання є  використання таких методів, які вчать здійснювати  самостійний вибір, пов’язуючи вивчене з практичним життям, вміти не тільки використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні.

  Сучасний педагог повинен розуміти, як важливо залучити здобувачів освіти до процесу навчання, щоб воно було активним, цікавим, змістовним. Потрібно побудувати навчальний процес так, щоб діти не просто запам’ятовували матеріал з теми, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували і дебатували. 

    То з чого ж почати? Як  спланувати роботу вчителя так, щоб досягти певної мети?

    Технологія критичного мислення  найбільш ефективно дозволяє формувати в учнів низку ключових компетентностей.  Перш за все – «уміння вчитися», тобто вміння самостійно здобувати знання. За допомогою певних методик діти вчаться організовувати свою роботу та власне навчальне середовище,  розв’язують  актуальні проблеми, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення, втілюють нові ідеї, досліджують та роблять висновки. По друге - співпраця учнів між собою та з учителем/учителькою сприяє соціальній компетентності. Діти вчаться спільно визначати проблему і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки, відчувають себе частиною спільноти. Важливим є те, що вони вчаться задавати питання і не приймати на віру  все те, що їм пропонують, находять докази , що підтверджують або спростовують отриману інформацію.

 

 

Стратегії критичного мислення

 

    Мислити критично - означає вміти аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію; бачити проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези та оцінювати альтернативи, робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його. Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх та  тренувати. Варто усвідомити, що навчити  дитину критично мислити  на одному уроці неможливо. Критичне мислення формується поступово.

 

     Деякі вчені–практики виділяють три етапи уроку із застосуванням елементів технології розвитку критичного мислення. Перший етап – це етап актуалізації. На цьому етапі розвиваються  мислення, пам'ять, увага, уява, комунікативні вміння. Під час вступної частини уроку педагог  має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу освіжити наявні знання, пов’язані з темою уроку,  провести перевірку цих знань, виявити прогалини,  зосередити увагу на новій темі,  створити контекст для сприйняття нових ідей, сформувати позитивне ставлення, зацікавленість до навчання.

    У своїй практиці на цьому етапі я застосовую такі стратегії як:

 «Асоціативний кущ» (ґронування)

Стратегія “Асоціативний кущ” використовується для “входження” в тему, яка буде розглядатися в подальшому. Даний метод  спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмету, образу, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення.

Алгоритм роботи за стратегією:

1.  Учитель/учителька  пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.

2. Учитель/учителька пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Діти не повинні  обмірковувати, чому їм спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою.

Наприклад: при оголошенні теми місяця у 2 класі «Енергія» ще на ранковому колі у щоденних новинах дітям було запропоновано назвати усі поняття, які  у них виникають. Вони  самі записували на дошці  усі ідеї, що спадали їм на думку.

                                                       ЕНЕРГІЯ

Рух, світло, струм, лампочка, світильник, день, ніч, електричка, автомобіль, сани, автобус, годинник, квіти, черепаха, море, вода, школа, друзі, подорож, листя, ракета.

 Усі асоціації не бувають правильними чи неправильними. Вони  є індивідуальними. Коли всі думки записані, я пропонує дітям  встановити  зв’язки між словами.  Вони будують речення та цілі тексти чи розповіді. Така стратегія допомагає виявити, що саме діти знають з теми, яку будуть вивчати.

«Ходимо навколо – говоримо навколо»

  Цей метод корисний для того, щоб за короткий час своїми ідеями стосовно теми  могли поділитися багато учнів.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. Учитель/учителька  пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці.

2. Далі діти рухаються по класу без будь-якої системи доти, поки учитель/учителька не подасть сигнал.

3.  Після сигналу діти зупиняються і об’єднуються із найближчим сусідом у пари.

4.  Пари  напівголосно  обговорюють тему, записану учителем/учителькою.

5.  Учитель/учителька  знову подає сигнал, який дозволяє дітям знову рухатись. 6. Після наступного сигналу знову  учасники об’єднуються у  нові пари та обговорюють дане питання.

7. Весь процес проводиться 3 рази.

8. Після того як учасники тричі провели обговорення, учитель/учителька пропонує дітям сісти на свої місця.

9. Учитель/учителька пропонує кільком дітям висловитися  та поділитися своїми ідеями  щодо даної теми з усім класом. При цьому викладач записує усі висловлювання на  великому аркуші паперу чи дошці.

11. Далі учитель/учителька пропонує  поговорити про записані ідеї та виділити дві на їх думку найважливіші.

    Такий метод дає можливість кожній дитині бути почутою,  висловитись, поділитися  своїми  почуттями та враженнями,   переконати та вислухати думки інших.

Наприклад: на уроці «Я досліджую світ» у 3 класі вивчаючи тему місяця «Світ невидимий» я записую на дошці проблемне питання «Як побачити невидимий світ?».  Після обговорення у тричі створених парах діти висловили свої думки:

- Невидимий світ можна побачити через лупу. Тоді він стане для нас видимим.

- Зараз існують такі камери, які можуть сфотографувати або зробити відео зйомку, де ми потім можемо побачити те, що відбувалося.

- Багато чого можна прочитати у книгах, енциклопедіях та уявити прочитане.

- Запитати у дорослих.

Вислухавши ідеї дітей, визначаю, що кожна ідея  є правильною і допоможе в якісь мірі пізнати невидимий світ. Цікаво те, що деякі діти після уроку взяли лупи і відправилися спостерігати за природою. Інші потягнулися до класної бібліотечки, де стояли енциклопедії. Уже на наступному уроці було море вражень та цікавих розповідей про уже пізнаний ними  світ .

 

«Припущення на основі запропонованих слів» (Передбачення)

 Цей метод використовується на етапі актуалізації для того, щоб налаштувати  учасників навчального процесу на роботу з текстом.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. Учитель/учителька вибирає із тексту п’ять-шість слів, що вказують на ключові поняття , важливі події або характеристику персонажів та записує їх на дошці.

2. Діти об’єднуються в пари та намагаються  придумати, про що чи про кого буде розповідатися у тексті, що вивчатиметься. На цю роботу відводиться 3-5хв.

3. Учитель/учителька просить деякі пари розповісти свої історії. Інші ж діти мають уважно слухати, щоб потім порівняти придумане і прочитане.

4. Після прослуханого тексту групи розповідають, що навело їх на біль-менш схожі думки.

   Цей метод викликає у здобувачів освіти допитливість та бажання порівняти свою розповідь з текстом відомого автора.  Вчить  дітей уважно слухати та активно читати, звертати увагу на важливі слова, а також вчить співпрацювати  з однокласниками.  Часто цей метод застосовую при ознайомлені з новим текстом.  У своєму  підручнику «Українська мова та читання» для 2 класу  авторка Галина Іваниця  пропонує саме роботу над текстом проводити за стратегією «Передбачення».

 

« Мікрофон»

 Цей метод допомагає вирішувати завдання та цілі уроку чи навіть великої теми. Він допомагає здобувачам освіти самостійно сформулювати  цілі уроку , створити план діяльності колективу чи групи, а також власної діяльності.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. Учитель/учителька записує назву теми і пропонує дітям, тримаючи у руках іграшковий мікрофон(ручка, паличка) висловитися відносно теми за ключовими фразами, доповнюючи їх.

- Сьогодні на уроці я знатиму …

 - Сьогодні на уроці я навчуся …

Або

- Я хочу дізнатись…

- Я хочу зрозуміти…

- Я хочу з’ясувати…

- Я хочу обговорити….

- Я хочу порівняти…

- Я хочу навчитись…

- Я хочу удосконалити…

  Цю стратегію потрібно починати  із 2-3 фраз, поступово збільшуючи. Вона допомагає дітям «дістати» з пам’яті опорні знання, завдяки яким будуть отримуватися нові, більш ширші та  міцніші.

 

«Картинна галерея»

Алгоритм роботи за стратегією:

1. На початку уроку пропонує ряд репродукцій, малюнків чи фото зв’язаних з темою уроку.
2. Об’єднавшись у групи, діти почергово  за сигналом оглядають ілюстрації.
3. Після певного сигналу діти повертаються на свої місця.
4. Далі пропоную дітям сформулювати тему уроку чи проблему, над якою будемо працювати на уроці. Можна запитати, чому вони так вирішили, дати список запитань, на які вони мають дати відповідь, попросити з’ясувати спільне чи відмінне на даних  «експонатах».

        За допомогою цієї стратегії діти навчаться системно аналізувати інформацію, співпрацювати, переосмислювати висновки інших.  Вправа чудово відповідає вимогам візуального стилю навчання.

   Впровадження даних методик на етапі актуалізації  дозволяє мені  виявити  й узагальнити знання  учнів з даної теми чи проблеми,  викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати до навчальної діяльності, спонукати до активної роботи на уроці. Діти самі можуть встановити рівень своїх досягнень з теми, потрібних для наступного етапу уроку. Надаю більше  можливості висловлюватися дітям, а сама спостерігаю. Звичайно,  усі ці методи короткотривалі,  але саме за їх допомогою на основі опорних знань будуються нові.  

 

       Наступний і напевне найдовготриваліший  етап – це побудова знань або постановка проблеми  чи конструювання.  Різні автори називають його  по різному. Але усі вони говорять про те, що цей етап уроку є основною частиною і має на меті порівняти очікування учнів з тим, що вивчається; переглянути очікування й висловити нові, виявити основні моменти,  відстежити процеси мислення чи перебіг думок учнів,  зробити висновки і узагальнити  матеріал, поєднати зміст уроку з особистим досвідом,  поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.    Побудова  знань - це та частина уроку,  коли  учні проводять

дослідження даної теми, щоб більше дізнатися та отримати нові знання. На даному етапі я із своїми вихованцями використовую такі стратегії критичного мислення як:

 

«Знаю - Хочу знати – Дізнався/дізналася» (ЗХД)

Це стратегія,  яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу, передбачає аналіз власних знань із теми, вчить робити короткий запис інформації, а також планувати власні кроки щодо можливих шляхів навчання.

 Алгоритм роботи за стратегією:

1. Учитель/учителька на початку  вивчення нової теми створює таблицю, в яку учасники навчального процесу будуть записувати у першому стовпчику з буквою 3 те, що їм вже було відомо з нової теми , тобто “Знаю”
2. Оголошується тема , яку будуть вивчати.
3. Записуються усі думки дітей, що вони знають з теми  у перший стовпчик.
4. Учитель/учителька просить дітей подумати, щоб вони ще хотіли дізнатися з цієї теми та записують у другий стовпчик з буквою Х .
5. Обговорюється з дітьми, яким чином вони можуть знайти відповіді на  свої запитання
6. При завершені вивчення теми заповнюється третій стовпчик з  буквою Д. Можна записати імена дітей під їхніми відповідями.

Наприклад:

При вивчені теми «Транспорт» у 1 класі утворилася така таблиця.

З	Х	Д
- Автомобілі, автобуси, вантажівки, потяги, літаки; - перевозять вантаж, людей;                                (Назар) - мають двигун, колеса;                                (Ваня) - обов’язково має бути керманич .	- Який автомобіль придумали першим?                       (Діма) - Чому увесь транспорт різний?             (Дана) - У скільки років можна керувати автомобілем? (Іра)	- Першим видом транспорту був велосипед. - Є такі види транспорту як вантажний, пасажирський. - Пароплав – це теж транспорт. - Щоб стати водієм, потрібно знати правила дорожнього руху.

Можливо деякі діти уже в 1 класі будуть мати навичку з письма, тоді  можна робити записи у вигляді ключових слів. Але можна використовувати малюнки.

Такий вид діяльності потрібно починати з актуалізації. Та продовжувати на двох наступних.

 

 

«Кола (діаграма) Вена»

 Цей прийом  можна застосувати для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак у поняттях. Найчастіше його використовують під час вивчення теоретичних понять.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. На дошці учитель/учителька малює два кола,  які  посередині перетинаються.
2. У лівій та правій частині пишуться  основні поняття, які потрібно порівняти.
3.   Дітям пропонується назвати ознаки кожного поняття, з яких спільні записуються у середнє коло, а відмінні у ліве чи праве коло, в залежності від того, якому поняттю притаманні названі ознаки.

 

Наприклад: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такий метод я застосовую,  коли  потрібно порівняти якусь інформацію чи поняття, визначити що спільного і що відмінного у певних об’єктах, явищах. Найлегше дітям порівнювати, чим один предмет відрізняється від іншого.

«Читання з зупинками»

Застосування цього прийому навчає учнів активно читати та слухати, звертати увагу на важливі слова, використовувати свої знання з теми, щоб знати, чого можна очікувати від тексту,  співпрацювати з іншими.

Алгоритм роботи за стратегією:

 

1. Учні читають текст певними фрагментами, на які учитель/учителька  поділяє його заздалегідь.
2.  Після читання пропонує  відповісти на кілька запитань до першого фрагменту тексту;
3.  Потім обговорюється наступний фрагмент, і так до кінця тексту

Питання, які ставить учитель/учителька  для стимулювання критичного мислення, мають бути сформульовані так, щоб відповідаючи на них, учні аналізували й інтерпретували інформацію, ідеї, будували власні припущення.

Приклади запитань:

 Чи здогадуєтесь ви за назвою, про що буде твір?

 Які асоціації викликають у вас імена та прізвища героїв?

Яким, на вашу думку, буде закінчення твору?

 Як би ви його закінчили?

 Відповідаючи на ці та ряд інших запитань  зав’язується дискусія, під час якої здобувачі освіти  можуть вільно висловлювати свої погляди. Саме  підручник «Українська мова та читання» авторки Інни Большакової для 3 класу  побудований так, що робота над текстом проводиться саме за цією технологією.

 

    Третій етап  має назву  рефлексія, що означає «розмірковування». На цьому етапі дитина формує особистісне ставлення до тексту й фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєю позицією в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням набутих знань,  має відбутися рефлексія настрою і емоційного стану. У цій фазі основним є:

- цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;

  - присвоєння нового знання, нової інформації учнем;

  - формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу;

- здобувач освіти  стає власником ідеї, інформації, знань;

- обмін знаннями з іншими учасниками освітнього процесу;

-  оцінка та самооцінка діяльності.

Саме на цьому етапі відбувається   усвідомлення того, що було зроблено на уроці: демонстрація знань та їх можливого застосування; можливість замислитись над підвищенням якості роботи; можливість диференціації домашнього завдання; визначення необхідної корекції. Мета рефлексії як етапу уроку критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати. Рефлексія важлива для пояснення змісту опрацьованого, порівняння реальних результатів з очікуваними, для аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше, для  закріплення та корекції засвоєного, при  виборі нових тем для обмірковування,  для встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому та  складати  план подальших дій. Кожен учасник навчального процесу  оцінює свої знання, усвідомлює свою позицію по відношенню до певної дії, розмірковує над своїм психічним станом, осмислює власні дії.

Тут варто використати такі стратегії, як:

 

 « Рюкзак»

  Ця стратегія критичного мислення  дає можливість залучити до роботи всіх учасників навчального процесу, виділити головне та  визначити важливість уроку, вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвиває позитивні емоції. Учителю/учительці надає  інформацію про кожного учня,  про методи роботи, що були важливими для учнів і  сподобались їм.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. Учитель/учителька записує на дошці або на папері питання

 «Що  із сьогоднішнього уроку  я візьму з собою…

- для використання на інших уроках;

- для застосування  у житті;

-  для виконання домашнього завдання?

2. Діти коротко записують на папері відповідь на дане питання. (Якщо діти ще не вміють писати, можна, щоб вони висловлювалися усно.)
3.  Папірці з відповідями складають  у символічний рюкзак. (Якщо відповідали усно, то можна у рюкзак класти малюнки, фішки та інше.)
4. Вибірково знайомляться з відповідями.

Такий метод створює основу для проведення мотивації на наступних уроках,  щоб  залучити кожну дитину до роботи.

«Сюрприз»

Ця стратегія  дає можливість наприкінці уроку зосередитись на головному, сприяє розвитку зацікавленості предметом, що вивчається, надає інформацію про необхідність корекції знань, можливість  коментування домашнього завдання, створення позитивних емоцій.

Алгоритм роботи за стратегією:

1.   Учитель/учителька до початку уроку готує картки, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку і потребують коментарів,  розпізнавання формул, заповнення пропусків у формулах чи правилах, вибір методів для розв'язання рівнянь, нерівностей та інше.
2. Картки поміщаються  в яскраву «чарівну скриньку».
3.  Будь хто з учасників навчального процесу  витягає картки, демонструє їх усім присутнім.
4.   Дітям потрібно навести  коментар.

Наприклад: при вивченні частин мови на картках я пишу назву частини мови (іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, сполучник, прийменник). Коли із скриньки дитина витягує картку і демонструє її іншим, учні мають кожен по одному назвати слово, що є цією частиною мови.

 

Іде, пише, читаю……

Якщо слово невірне, картку поміщаємо назад до скриньки. Якщо усі учасники висловились вірно, картку відкладаємо на стіл учителя.

 

«Ключові слова»

Під час роботи з інформацією для розвитку критичного мислення важливим є не її запам'ятовування, а переосмислення, оцінка, аналіз, виділення головного, перефразування, прогнозування. Для роботи з інформацією  я застосовую метод «Ключові слова», який допомагає розвинути вміння створювати цілісну картину, спираючись на мінімум інформації, передбачати, прогнозувати, виділяти головне, суттєве.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. На дошці записується головне визначення чи правило з теми уроку.
2. За короткий час діти перечитують кілька разів або  слухають чи знаходять у тексті це визначення
3. Потім їм пропонується знайти та підкреслити у визначеннях  чи правилах ключові слова.

Така робота допоможе учням краще зрозуміти правила, легко їх запам'ятати, відрізнити одне від одного.

   Такі стратегії, як «Мікрофон», « Незакінчене речення» теж  актуальні на етапі рефлексії, де учні 1-2 класу підводять підсумки роботи на уроці, продовжуючи вислови чи створюючи власні.

У 3-4 класі я  застосовую такі стратегії, як :

« Сенкан»

Сенкан- це вірш, що складається з п’яти рядків. Такий метод допомагає узагальнити здобуту інформацію, сформулювати щось складне декількома словами.

Алгоритм роботи за стратегією:

1. На дошці чи аркуші паперу або у зошиті  записуються п’ять рядків у певній послідовності:

1. Тема (іменник) 1 слово.
2. Опис теми (прикметник) 2 слова.
3. Назвати дію, зв’язану з темою (дієслово) 3 слова.
4.  Фраза або речення, що виражає ставлення до теми. (4 слова)
5. Синонім до теми

Наприклад:  При вивчені теми місяця у 3 класі «Погода», ми колективно створили такий сенкан.

1. Погода
2. Мінлива, бажана.
3. Дощить, передбачають, тішить.
4. Я дізнався прогноз погоди з Інтернету.
5. Година 

Як правило  для написання сенкану багато часу не потрібно. Простота форми цього прийому  насправді має сильний, багатогранний інструмент рефлексії.

    Значну роль в здатності критично мислити відіграють емоції, тому неабияка  увага має  приділяти розвитку емоційного інтелекту. На заняттях обов’язково  потрібно знайти  час для креативу. Варто докласти величезних зусиль, щоб створити та зберегти здорову комфортну атмосферу у класі. Довіра та повага допомагають забезпечити сприятливе середовище навчання. Відчуття спільноти створює в учнів бажання вимагати, щоб інші були відповідальними за поведінку.

   Сьогодні у зміст навчальних програм початкової школи впроваджується компетентнісний підхід. Початкова освіта має  вирізнятися міжпредметною інтеграцією і формуванням практичних навичок, що дозволить врахувати особливості молодших школярів, забезпечувати баланс між емоційною, інтелектуальною, духовною, соціальною та фізичною сферами, побудувати навчання дитини на формуванні в неї трьох орієнтирів: «відчуваю», «думаю» та «дію» завдяки використанню різноманітних організаційних форм навчання. Навчання медіаграмотності розвиває у дітей  навичку критичного мислення.  У них формуються практичні навички розуміння, аналізу й оцінювання змісту медіа, здатності створити власний медіапродукт і оцінити власну медіаактивність. Навчальні предмети початкової освіти спрямовані на соціалізацію особистості молодших школярів, їх патріотичне і громадянське виховання. Інтеграція тематики медіаосвіти скерована на досягнення цілей середньої освіти, сформульованих у концепції Нової української школи, і, зокрема, на розвиток критичного мислення. Громадянська та медіакомпетентність стає для сучасного вчителя інструментом, за допомогою якого він формує в учнів/учениць найважливіші людські якості, необхідні для життя в суспільстві. Учні мають уже з молодшого шкільного віку шукати та перевіряти інформацію, аналізувати вплив медіатекстів та створювати їх самі. Тому пропоную серію вправ для роботи з медіапродуктами.  На першому занятті пояснюю учням, що таке медіапродукт. 

Тут використовую такі вправи як:

 «Мозковий штурм»

Ставлю  питання: «Без чого, на вашу думку, людина не зможе жити?»

Діти висловлюються, що є найнеобхідніші умови для життя людини – це їжа, вода, повітря.

Вправа  «Дискусія» допомагає  встановити  відмінності між поняттями: життя – розвиток, необхідні умови – важливі умови, організм людини – свідомість людини, споживання їжі – споживання інформації тощо.

 Орієнтовні питання для дискусії: 

Як  людина поліпшує умови свого життя? (гарний одяг, комфортні квартири, транспорт, технічні засоби)

 «Ділова гра»

Пропонує дітям гру «Від відомого – до незнайомого». Учасники об’єднуються в 2 команди: «Відоме» та «Незнайоме».

- Діти, сьогодні ми з вами не просто учні, а справжні науковці. Будемо досліджувати, як розвивається сучасна людина. Перша команда відстежить та проаналізує, яку їжу вживає людина і як та їжа допомагає або, навпаки, заважає бути нам здоровими та активними. Друга команда буде працювати з іншим видом «їжі» — МЕДІАїжею (інформацією). Людина теж її споживає і стає від неї або розумнішою, розвиненішою, або навпаки. Обидві команди повинні співпрацювати, бо висновки однієї групи будуть необхідні для роботи другої. Результатом вашого дослідження стануть рекомендації, які ви зможете надати рідним, знайомим, друзям та всім людям: як піклуватися про свою їжу та МЕДІАїжу, щоб зберегти здоров’я та МЕДІАздоров’я.

Учасники першої команди отримують картки зі словами, пов’язаними з їжею. Вони пояснюють значення написаного слова .

 

 

Орієнтовні питання викладача:

 - Яку їжу полюблять діти? Дорослі?

 - Чи вся їжа корисна?

 - Що таке отруєння? Які ознаки?

 - Чи можна їжею отруїтися? 

 - Чому в одних людей їжа смачна, а в інших несмачна ?

 - Що таке вітаміни? В яких продуктах багато вітамінів і чим вони корисні?

 

Учасники другої команди утворюють нові слова  з того, які були в першої команди, додаючи слово «МЕДІА». Їхнє завдання – пояснити значення новоутвореного слова, пов’язаного з МЕДІАїжею (інформацією, медіапродуктами). Орієнтовні питання викладача ті ж самі, що й першій команді, але до тематичних слів додається слово МЕДІА. Також відбувається коментування або розв’язання ситуацій. Виступи дітей вчитель/вчителька  узагальнює і заносить у таблицю у вигляді коротких опорних висловів. Таблиця може бути на дошці, на ватмані або на слайді презентації тощо.

ЇЖА

МЕДІАЇЖА

 

Це страви, які людина готує з різних продуктів.   Споживають їжу для росту та розвитку організму.       Дорослі люблять м’ясо, овочі, салати. Діти люблять солодощі, фрукти .     При отруєнні — нудота, погане самопочуття.

Це інформація, яку людина отримує з різних джерел. Це допомагає людині розумнішати, розвиватися, спілкуватися, робити відкриття та винаходи. тощо.   Дорослі люблять кіно, новини, газети, журнали . Діти люблять мультфільми, ігри, малюнки, комікси .   При МЕДІАотруєнні (споживанні некорисної, неякісної інформації) можуть бути неприємності на роботі чи вдома, запізнення, неякісні покупки, невдалі подорожі.

 

Тож  важливо споживати якісну їжу, щоб бути здоровим. Важливо споживати якісні МЕДІАпродукти, щоб бути МЕДІАздоровим (розумним, розвинутим).  Не вся їжа корисна. Від однієї організм міцнішає, а від іншої – хворіє.  Від однієї людина розвивається, розумнішає, а від іншої – ні.  Зробивши такий висновок, діти починають розуміти важливість та шкоду медіапродукті, а також вміння розрізняти корисні медіа і шкідливі.

 

 

 

 

 

 

Висновок

   Учитель/учителька  може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення здобувачів освіти. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще самому мислити критично.

В цілому, використання різних стратегій для розвитку критичного мислення  дає можливість доповнити  уроки різноманітною інформацією та забезпечити її обробку, залучати здобувачів освіти  до плідного обговорення та   активно навчального процесу, стимулювати зміни,  показати різні точки зору,  допомогти дітям  ставити власні запитання та вислуховувати  думку інших, вміти активно працювати у спільноті, розуміти та аналізувати свої дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
2.  М. А. Бохан  «Розвиток критичного мислення у процесі навчання дітей та молоді»
3. Архіпова Є. О. «Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства»// Гуманітарний часопис. – 2012.
4.  Н. М. Бібік. «Нова українська школа: Порадник для вчителя»  Навчально–методичний посібник. // Київ: Літера ЛТД 2019.
5. Бакка Т., Голощапова В., Дегтярьова Г., Євтушенко Р., Іванова І., Крамаровська С., Мелещенко Т, Шкребець О. / За редакцією Волошенюк О., Дегтярьової Г., Іванова В. - К. : ЦВП, АУП, 2017 – «Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі»  Посібник для вчителя .
6. https://nus.org.ua/