Досвід роботи

вчителя української мови та літератури

Юрченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Вовчанської районної ради Харківської області

Завгородньої Антоніни Олексіївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Карта ЕПД ----------------------------------------------------------- с. 3                                                                     

 

2. Вступ  ----------------------------------------------------------------- с. 4

 

3. Використання елементів ейдетики на уроках української

 мови  --------------------------------------------------------------------- с.6       

 

4. Висновки ----------------------------------------------------------- с. 10

 

5. Додатки  ------------------------------------------------------------ с. 11

 

6. Література  --------------------------------------------------------- с.36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карта ефективного педагогічного досвіду вчителя

 української мови та літератури Завгородньої А.О.

 

Тема.    Використання  елементів ейдетики на уроках української мови

 

Автор  досвіду  Завгородня Антоніна Олексіївна, вчитель української мови та літератури,  педагогічний стаж  32  роки.  Працюю над  упровадженням в практику   роботи  елементів технології ейдетики.

 

Адреса  досвіду: Юрченківська  загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів  Вовчанської районної ради Харківської  області

 

Актуальність    досвіду:   використання      елементів ейдетики     дозволяє:

•                   активізувати  навчальну діяльності учнів на уроках української мови та літератури;
•                   формувати компетентну особистість;
•                   підвищити мотивацію навчання:
•                   розвивати творчі здібності учнів

 

Результативність  роботи: підвищення рівня навчальних досягнень учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступ

 

Людина, що не знає нічого, може вчитися; справа

   тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися.

                                                                                             Д. Дідро

 

 

          Концепція Нової української школи проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.

          Реалії сьогодення вимагають від учителя пошуку нових педагогічних можливостей, що пов'язано, насамперед, з відмовою від традиційного навчання і виховання.  «Безумство - діяти    по-старому   і   чекати   на  нові результати”  

А. Енштейн.

Яким же має бути сучасний урок?  На мою думку, необхідно трансформувати традиційний стереотип уроку в таку форму організації освітнього процесу, де  будуть створені реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, де діти не бояться припуститися помилки,  де кожен відчуває свою значущість у команді, де панує  атмосфера інтересу, довіри і співробітництва, де вчитель на уроці лише управляє освітнім процесом, більшу ж частину уроку активно працюють учні.

         Сучасний учитель має знайти шлях для творчого розвитку кожного учня, яким дитина буде йти до самореалізації. Завдання школи сьогодні спрямоване на навчання, а не механічне заучування матеріалу, на вміння самостійно здобувати знання, на розвиток інтелекту, що сприяє формуванню творчої компетенції здобувачів освіти.

        У сучасному освітньому просторі педагогам пропонується значна кількість оригінальних технологій, методик, методів, прийомів навчання дитини.  Тому важливо  обрати саме ті, які стануть найефективнішими у роботі з кожним конкретним учнем, класом.

      Однією з них є ейдетика – унікальний напрямок вчення в психології, спрямований на вивчення ейдетизму.

      Ейдетизм – феноменологічна форма пам’яті, яка дозволяє утримати, зберегти в пам’яті й відтворити яскравий наочний образ через деякий час.

      Людина, що володіє ейдетизмом (фотографічною пам’яттю ), здатна уявляти відсутній об’єкт, ніби бачити його із заплющеними очима.

       Ейдетика дозволяє розвивати образну пам’ять, навички концентрації уваги, здатність уяви. Таке вдосконалення можливостей людини було актуальним у всі часи, але в сучасному світі з його постійно зростаючими потоками інформації воно набуло нового звучання. Це пов’язано з тим, що дуже часто проблемним моментом сучасного навчання є те, що людині необхідно засвоїти занадто багато різнопланової інформації.

Першим у сучасну психологію термін «ейдетизм» ввів у   30-ті   роки  минулого  століття  німецький  вчений Е. Йенш і довів, що образне мислення - закономірна стадія дитячого розвитку. У 80-х роках ХХ століття перспективами ейдетики зацікавився російський вчений, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін.    Ним  створена і багато  років плідно  працює  “Школа Ейдетики”.  В Україні діє аналогічна школа «Мнемозина», створена  Євгеном Антощуком – почесним доктором педагогічних наук. Результати її роботи доводять, що при заучуванні,  зубрінні   людина   напружує   восновному  зорову і слухову пам’ять, а інші канали сприйняття не задіяні.          То  чому   б  тоді   все   запам’ятовування   не  проводити за допомогою уяви, фантазії,  образів? Чому  не використати природну властивість дитини  фантазувати, уявляти? 

         Викладене вище    стимулювало  мене до організації роботи над проблемою «Використання  елементів ейдетики на уроках української мови».

 

ІІ. Використання  елементів ейдетики на уроках української мови

          Прийоми ейдетики – це перевірений шлях до бажаного успіху,  до швидкого й довготривалого запам’ятовування орфографічних правил, які так не до вподоби учням.

 Пропоную Вашій увазі  акровербальний метод («акро» -край, «вербо» - слово) – метод, заснований на креативному перетворенні «сухої» інформації в «живі» тексти.

        Вивчаючи з учнями тему «Будова слова. Орфографія», а саме «Написання префіксів пре-, при-, прі-  пропоную учням здійснити подорож до казкового містечка.

 

 

 

 

 

 Прийти

 Прилетіти

  Приїхати

 

 

 

 

 

                                                                                                                  

 

 

 

 

                                                         Прірва 

 

 

 

      Розповідь про мешканців казкового містечка дає змогу учням краще запам’ятати правило.

      При вивченні теми «Вимова й правопис префікса з- (зі-, с-)», на етапі засвоєння нових знань, після ознайомлення з правилом у підручнику: «Перед дзвінкими приголосними префікс з- вимовляється дзвінко, а перед глухими наближається у вимові до парного глухого [с]. Буква с пишеться перед літерами к, п, т, ф, х» пропоную учням традиційне «КаФе «ПТаХ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Під час вивчення теми  «Спрощення у групах приголосних»  діти важко запам’ятовують винятки. Тому ми разом склали таку історію:

« Шістнадцятилітній хвастливий, пестливий юнак з кістлявим зап’ястям пішов  у  ліс по хворостняк. Там він натрапив на якусь фантастичну хатинку, на стіні якої було викарбувано дивні слова:  контрастний, баластний, компостний, аванпостний, форпостний.

        Нелегкою для  учнів є тема «Чергування голосних звуків». Знову складаємо історію про подорож на свята до бабусі.

       На Великодні свята ми вирішили  відвідати бабусю у сусідньому селі.  Їхали на возі, запряженому красенем Зориком. Дорогою трапилася неприємна пригода. Ми хотіли їхати швидше і почали гонити коня. Та дорога була не рівна. Ми ледве не загубили колесо, але вчасно схаменулись.   Як же гарно було у бабусі!  Ми гостювали аж чотири дні. Вона пригощала нас смачними пирогами й пасками, які спекла для нас з любов’ю».

      Потім пропоную учням опрацювати таблицю в підручнику. Більшість прикладів, вміщених у таблиці, учням уже знайомі з  попередньої розповіді.                                      

Звуки, що чергуються	Приклади
[о],[е] з [і]	Коні-кінь, колесо-коліс Примітка. [о],[е]  вимовляємо у відкритих складах, а [і] -      у закритих
[о],[а]	Схопити-хапати, гонити-ганяти Примітка. [а] в корекні дієслова вимовляємо перед суфіксом  -а-, (-я-)
[е], [і] [е], [и]	Пекти-випікати, стерти-стирати Примітка.  [і] або [и] в корені слова вимовляємо перед суфіксами  -а-, (-я-), -ува-.
[е], [о]	Четверо-чотири Примітка.Чергування відбувається після шиплячих [ж], [ч], [ш].

                                                             

    Вивчаючи тему «Чергування приголосних», не можемо не згадати казку Галини Малик «Пригоди Алі в країні Недоладії», яка вже знайома учням. Малюємо ось такого  Недоладька і «прив’язуємо» до нього правило

                                                              Найпоширеніші чергування приголосних

                                                                           г – з – ж     нога – нозі - ніжка

                                                                      к –ц –ч      рука – руці - ручка

                                                                      х –с –ш      вухо у вусі - вушко

 

 

 

 

        Досвід роботи показав, що механічне запам’ятовування теоретичного матеріалу – процес дуже складний як у фізичному, так і  в психологічному плані. Застосування ж техніки ейдетики  набагато спростило процес запам’ятовування навчального матеріалу.

ІІІ   Висновки

 

Отже,  як показує досвід роботи, технологія ейдетики викликає в учнів інтерес до навчання,  дає змогу створити комфортні умови, за яких  кожен учень може відчути свої успіхи. Саме методи ейдетики сприяють створенню  освітнього середовища, в якому теоретичний і практичний матеріал засвоюється одночасно. А це в свою чергу впливає на формування характеру учнів,  розвиває логічне мислення, зв’язне  мовлення, допомагає  виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості дітей. Завдяки методам ейдетики учні мають змогу висловити свої думки та ідеї, вчаться працювати  в колективі, навчаються співробітництву.  Навчання із застосуванням ейдетичних прийомів позитивно впливає на розвиток усіх розумових і психологічних процесів дитини, сприяє становленню самоконтролю й самооцінки, що підвищує грамотність учня, зменшує кількість помилок, концентрує увагу, зміцнює пам’ять. Методи ейдетики сприяють розвиткові нового життєвого і художньо-естетичного досвіду учнів, дозволяють відтворювати яскравий наочний образ протягом тривалого часу, розширюють не тільки межі пам’яті, але й можливості дитини бачити світ по-іншому – у всій його різноманітності кольорів, запахів, звуків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Література

1. Антощук Є.В. Таємниці «Школи ейдетики»//Початкова освіта. – 2001. –

№ 42. С.7

2. Бесєдіна А.  Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня// Рідна школа.–2009.–№2-3.– С.61-62

4. Богосвятська А. Методи ейдетики на уроках словесності//Зарубіжна література.–2011.–№12.–С.40-43.

5. Синякова О. Вдосконалення орфографічної грамотності засобами ейдетики // Початкова освіта.–2008.–№2.–С.11-12

6. Українська мова. 5 кл. : підруч. для закл. заг.серед. освіти / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. —2-ге вид., доопрац. — Київ : Генеза, 2018. — 208 с.

7. Уліщенко В. Метод ейдетики в інтерсуб’єктному навчанні української літератури // Рідна школа. – 2007. – №2. – С. 22-24.

 

8.Хрісова А. Застосування на уроках української мови методу ейдетики як засобу розвитку образної пам’яті учнів// http://metodportal.com