Досвід "«Розвиток ключових компетентностей учнів засобами музичного мистецтва»

З М І С Т

1. Анкета вчителя………………………………………….….   3
2. Анотація досвіду роботи вчителя…………………............4-5

3. Характеристика педагогічної діяльності      ……………  6-7

4. Опис досвіду……….………………………....................   8-12

5.Результативність роботи    ……………………………..       13

6. Висновки     ……………………………….                           14

7. Список використаних джерел ……………………………  15

8. Результати підвищення кваліфікації та самоосвіти

педпрацівника………………………………………………16-19

                                       АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ

Працюючі над проблемою  «Розвиток ключових компетентностей учнів засобами музичного мистецтва» вчитель свою діяльність націлює на виховання творчої особистості, впроваджуючи інтерактивні методи навчання, навчаючи дітей виконавської майстерності, збагачуючи внутрішній світ дитини. Вдосконалює навики виконання музичного твору на основі вивчення, освоєння і практичного використання художньо-виразних засобів музичного мистецтва.

Об’єкт досвiду - процес організації творчої діяльності учнів на   уроках музики.

           
Предмет досвiду — шляхи створення умов , що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших ключових компетентностей  у сучасних школярів.

Актуальність досвіду полягає в створенні  на уроках і в позакласній роботі і умови, для формування  у дитини  мистецьких компетентностей, які допоможуть їй у саморозвитку та самореалізації. Учитель орієнтує учнів на пошук оригінальних і водночас конструктивних ідей, які потребують активізації творчого мислення.

 Мета досвіду: реалізувати творчий потенціал учнів, виховати духовно розвинену особистість, здатну до самореалізації, самовдосконалення.

Ідея : розвиток музичних здібностей дитини, створення умов навчального процесу, використання як традиційних, так і новітніх технологій, розроблених з урахуванням стандартної освіти, що відповідають вимогам суспільного життя нашої держави, сприятимуть формуванню ключових компетентностей учнів.

Науково-теоретичне обґрунтування:

Для  розв’язання вказаної  проблеми вчитель  впроваджує в практику методики відомих вчених-педагогів, таких, як Д. Ельконін, В. Давидов, О. Дусавицький, В. Паламарчук. А також особливу увагу звертає на праці видатних педагогів, як: Б. Теплова, Н. Добронравової, Д. Кабалевського, О. Ростовського, М. Демчишин, Л. Масол.

Суть досвіду:

Для зацікавлення учнів мистецтвом, пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчості школярів учитель застосовує різноманітні форми проведення уроків: урок-вікторина, урок-концерт, урок-екскурсія, урок-конкурс. З метою профілактики та корекції

4

негативного емоційного стану, нормалізації емоційно-вольової сфери особистості, що сприяє як духовному, так і фізичному оздоровленню учнів, учитель на уроках музики використовує науково обґрунтовані та експериментально перевірені арттерапевтичні вправи: „Музичні знайомства”, „Голоси природи”, „Аромат квітів”, „Звукові хвилі” тощо.

Навчальний процес  будує за допомогою постійної активної взаємодії всіх учнів. Це спів, навчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці).

Велику увагу приділяє впровадженню новітніх технологій навчання, дбає про осучаснення уроку. Працює над створенням мультимедійних проектів та презентацій, відеорядів, слайд-шоу, без яких неможливо уявити сучасний урок музики.

Шляхи поширення.  Виступи на міжшкільних семінарах, педрадах, відкриті уроки для вчителів міста , надання індивідуальних консультацій учителям інших  шкіл.

5

ОПИС ДОСВІДУ

                                                                             Не так важливо вчити дітей.

                     Потрібно створити ситуацію,

                                                                           в якій дитина просто не може

    не вчитися і робить це із

   задоволенням.

К. Роджерс.

Сучасний світ — це світ творчих, креативних особистостей, і вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить неординарно, творчо, хто намагається нестандартно розв’язувати будь-які проблеми.

Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із упро-

вадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-

естетичного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на це актуалізується потреба у розвитку компетентністної художньо-естетичної освіти школярів, зорієнтованої на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів: знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях. Ця проблема знаходить своє відображення в офіційних документах – державних стандартах, концепціях і навчальних програмах. Реалізація основної мети, визначеної Державним стандартом нового покоління освітньої  галузі «Мистецтво», передбачає формування в учнів системи ключових, міжпредметних, естетичних і предметних мистецьких компетентностей як інтегральної основи світогляду, здатність до художньо-творчої самореалізації та культурного самовираження.  Закономірно посилюється інтерес педагогічної науки і практики до проблеми використання компетентнісного підходу у музично-естетичній освіті школярів.

З упровадженням компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах підвищується увага до питань творчого розвитку дітей, де головним завданням є розвиток їхніх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

Протягом міжатестаційного періоду я працював над темою  «Розвиток ключових компетентностей учнів засобами музичного мистецтва», тому що вона  має мету формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Актуальність досвіду зумовлена докорінними змінами в сучасній політиці, економіці, соціальній структурі нашої країни, що призводить до виникнення нових відносин у всіх сферах соціального життя. А це вимагає виховання

6

 особистості нової формації, здатної до активного і творчого самоствердження в суспільстві.

Тож актуальність мого досвіду полягає в тому, що на уроках і в позакласній роботі я намагаюся створити такі умови, щоб у дитини формувалися мистецькі компетентності, які допоможуть їй у саморозвитку та самореалізації. Адже такій особистості хочеться вчитися, пізнавати, творити, відчувати свої успіхи та свою значущість. Іншими словами, я створюю такі умови, у яких кожна дитина впевнено крокує сходинками творчого зростання. А також орієнтую учнів на пошук оригінальних і водночас конструктивних ідей, які потребують активізації творчого мислення. Кожен має отримати шанс звикати до ролі творця. Адже суспільство потребує гармонійно розвиненої особистості.

Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.

 В обґрунтуванні предметних компетентностей, які формуються на уроках

музичного мистецтва, важливу роль відіграє науково-практичний доробок

Л. Масол, яка у сфері музичного мистецтва відокремлює інтерпретаційні та діяльно-творчі компетентності учнів. Разом із цим варто підкреслити, що основою для визначення комплексу музичних компетентностей є види музичної діяльності, пов’язаної зі сприйманням, виконанням та створенням музики. Також у визначенні змісту предметних музичних компетентностей ураховано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (знає, оцінює та інтерпретує, розуміє, уміє, застосовує, виявляє естетичне ставлення, виражає власні оцінні судження тощо).

 Отже, визначений такий комплекс музичних компетентностей:

інтерпретаційні, вокально-хорові виконавські, інструментально-виконавські,

творчі.

Інтерпретаційні - здатність до аналізу та інтерпретації музичних творів,

усвідомлення розвитку музичного образу, застосування відповідної термінології;

Вокально-хорові виконавські - застосування вокально-хорових навичок

під час виразного виконання народних і естрадних пісень;

Інструментально-виконавські - застосування елементарних навичок гри

на музичних інструментах: народних, сучасних (електронних), прочитання та виконання партитури на дитячих музичних інструментах;

Творчі - імпровізація (вокальна, інструментальна), драматизація, інсцені-

зація, створення мелодій, ритмічних і музичних супроводів.

7

Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес

взаємодії, спілкування між учителем і учнем, учителем і музикою, учнями і музикою тощо. Діяльність педагога на уроках музичного мистецтва на всіх етапах є спілкуванням і потрапляє під вплив спілкування, яке учитель організовує в різних видах та формах музичної діяльності учнів, спрямованої на формування компетентностей учнів.

Компетентністний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтеракти-

вної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору змісту та форм діяльності, актуалізацію досвіду, удосконалення методів та освітніх технологій.

Мета, яку я ставив, працюючі над цією проблемою -  формувати особистість, здатну творчо мислити, швидко реагувати на все нове. В результаті цього впроваджується творчий пошук оригінальних та нестандартних форм роботи з дітьми; організовується робота на інтерпретацію, інтонування простих мелодій; виховується інтерес, патріотизм, любов, повага, морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити; розвиваються музичні, творчі здібності, які визначають успіх, активність набуваються  знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво.

                                                                      Діти повинні жити у світі краси,

                                                                        гри, казки, музики, малюнка,

                                                                        фантазії, творчості.

                                                                                                    В. Сухомлинський

Для реалізації мистецької компетентності школярів я розвиваю творчі здібності учнів через музично-творчу діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи:

1. музично-дидактичні ігри. Використання ігрових моментів на уроках музики несуть такі функції:

- розважальну – розважити, дати задоволення, пробудити інтерес, надихнути; - комунікативну – засвоєння норм поведінки;

- самореалізації – можливість самовираження;

-терапевтичну – подолання труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

 - діагностичну – визначення відхилення від норм поведінки;

 - корегувальну – внесення позитивних змін у структуру особистості;

 - соціалізації – включення в систему суспільних стосунків.

2. вокально-хорова діяльність. Використовую пісенний матеріал: поспівки, народні й авторські пісні, вокалізи на теми з класичних творів, а також твори народного, класичного, сучасного мистецтва для слухання. Для успішного

8

вокального виховання учнів я застосовую різноманітні прийоми, керуючись принципом особистісно орієнтованого навчання. Для цього періодично прослуховую учнів з метою перевірки стану співацьких голосів та динаміки їх розвитку. Розробляю індивідуальні завдання дітям, які пасивно ставляться до співу, наприклад: прослухати мелодію і намалювати її; вигадати мелодію на наданий вірш; веселу пісню заспівати сумно.

3. інтерактивне навчання. Я використовую на уроках інтерактивні технології, пов’язані з колективним обговоренням проблеми або співставлення інформації, ідей, думок. Серед ефективних інтерактивних методів застосовую: «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Навчаючи, вчуся», «Мікрофон», «Дискусія в стилі ток-шоу». Форми інтерактивного навчання поєднують роботу в парах, ротаційні (змінні) трійки, роботу в малих групах, та ін.

4. застосування ІКТ на уроках музичного мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини та дозволяє:

- підвищувати продуктивність уроку;

- підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

- об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків;

- залучати учнів до створення творчих робіт;

- розширювати пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

- розвивати самостійне мислення

 Проведення уроків музичного мистецтва з використанням комп’ютерних технологій дозволило мені зробити уроки більш цікавими, якісними, яскравими, візуальними, творчими. Комп’ютер сьогодні перестає бути тільки джерелом інформації, а стає організатором навчально-пізнавальної діяльності школярів. Я самостійно  розробляю е-контент уроки, презентації до уроків, 

 Урок музики охоплює інформацію з різних предметів, тому я  застосовую міжпредметні зв′язки.

Основними методами такого навчання є - творчі завдання: намалювати малюнок або афішу-рекламу до прослуханого твору, написати міні-твір,

вірш або твір-відгук; поставити хореографічну композицію на музичну тему та інші.

Уроки є тоді продуктивними, коли я продумую організацію кожного завдання і слідкую за раціональним використанням кожної хвилини уроку.

Тому велику роль приділяю організаційним моментам.

Початок уроку має створити відповідний настрій. Просте вітання може пос-

лужити чудовою нагодою створити позитивну, доброзичливу атмосферу в класі. Раджу частіше пропонувати нові музичні вітання, де мають місце як підготовлені раніше вчителем поспівки, так і складені на початку уроку дітьми в класі. Наприклад:

9

                                            До, ре, мі, фа, соль, ля, сі

                                             Мусим вчитися ми всі.

Слова музичних привітань можна покласти на будь – яку легку мелодію, а

краще, якщо учні складатимуть і слова, і мелодію самостійно. Така форма роботи на початку уроку допомагає налаштувати учнів на активну і, головне, творчу роботу з позитивним настроєм.

 Формування мистецької компетентності можливе у тісному взаємозв’язку навчальної та позакласної діяльності. Урок музики буває раз на тиждень. Але щоб знання і враження, отримані дітьми на уроці, дали паростки, я організовую позакласну роботу. В школі діє вокальний гурток ШЕП. Результатом творчої роботи учнів в гуртку є участь в концертах, конкурсах, фестивалях не лише шкільних, а й міських. Кожен виступ ретельно готується. Концерт – це не лише радість і свято, але і важка, напружена робота, результатом якої є зайняті призові місця і творче зростання дітей. Плануючи роботу з вокалістами, дуетами, ансамблем, завжди пам’ятаю про те, що кожен учасник – творча дитина з досить цікавими думками і пропозиціями.

10

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

За період роботи над обраною проблемою можна зазначити такі позитивні наслідки:

- на уроці створюється атмосфера співробітництва та творчості;

- підвищилась активність учнів у виконанні творчих робіт;

- думки учнів стали більш оригінальними;

- спостерігається підвищення зацікавленості учнів до музичного мистецтва, а відповідно і бажання вільно висловлюватись під час уроку;

-майже 100% учнів мають високий та достатній рівні навчальних досягнень з музичного мистецтва;

- учні є активними учасниками шкільних та міських концертів, дипломантами фестивалів та конкурсів різних рівнів.

Переможці регіонального фестивалю-конкурсу «Мирноградські зорі»:

Тищенко Тетяна          –  ІІІ м. 2016 рік

Бусля Олександра       –  ІІІ м.2017 рік

Шеремет Владислава –   І м. 2019 рік

- перемога в обласній  Web-вітрині «Кращий учитель образотворчості» для методистів МК/МЦ, учителів образотворчого мистецтва, учителів інтегрованого курсу «Мистецтво», учителів початкових класів, які викладають предмет «Мистецтво» у початковій школі.

11

ВИСНОВКИ

Сьогодні особливого значення набуває розвиток життєвих компетентностей учнів. Серед них важливе місце відводиться мистецькій компетентності, яка розвивається і на уроках музичного мистецтва. Так шкільний урок музики неможливо назвати другорядним, адже він розв’язує багато важливих завдань. Проблеми етики, естетики, моралі завжди були проблемами особливого значення. На цих уроках є чудова можливість розмірковувати, говорити про духовність, красу, про інші види мистецтва, про культуру, узагалі, про саме життя. Музика і життя – це основна тема цих уроків. Отже, потенційні можливості впровадження сучасних методів формування мистецьких компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва стають реально формуючими факторами лише при умові художнього ставлення особистості до самого мистецтва. А сформувати його і розвивати можливо тільки в процесі поступового, цілісного, неперервного навчання і виховання школярів на уроках музичного мистецтва в школі та в позакласній роботі. Практика свідчить, що використання на уроках музичного мистецтва нетрадиційних форм і методів, у яких пріоритетними є активізація самостійної пізнавально-творчої діяльності учнів, залучення їх до суджень, інтерпретацій, оцінок у вільному й дружньому діалозі, дає нові можливості для усвідомлення й формування емоційного та інтелектуального досвіду школярів.

Отже, перспективи подальшої своєї роботи  вбачаю у підвищені професійної компетентності щодо створення сприятливих умов для формування ключових компетентностей учнів та у моделюванні особистісного неповторного стилю роботи.

12

                              СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1. Єрмаков І. Г. Феномен компетентності у просторі наукового знання / І. Г. Єрмаков, Т. І. Єрмаков // Життєва компетентність особистості. – К. : Богдан, 2003. – С. 89–159.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.

3. Клепко С. Ф. Компетенція стандарту: компетентність культури. Про концептуальні підходи до освітніх стандартів / C. Ф. Клепко // Управління освітою : часопис для керівників освітньої галузі. Спеціальний випуск «Діалоги про стандарти. – серпень. – С. 10–24.

4. Корсакова О. К., Трубачова С. Е. «Зміст сучасної шкільної освіти: дидактичний аспект».

5. Методика навчання мистецтва у початковій школі: посібник для вчителів / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна та ін. – Х. : Веста : Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.

6. Масол Л. М. Компетентнісно-орієнтований підхід до загальної мистецької освіти / Л. М. Масол // Збірник наукових праць: (Педагогічні науки). – № 2: Теорія і практика естетичного виховання в умовах соціокультурної трансформації / ред. кол. В. В. Крижко [и др.]. – Бердянськ : [б. в.], 2006. – С. 25– 31.

13

Результати підвищення кваліфікації та самоосвіти

14

Мої досягнення

15

Досягнення моїх учнів

16