Довідник з географії шостий восьмий клас

Госедло Юрій Іванович 19 жовтня 97 Відгуки відсутні

Про матеріал

Довідник з географії шостий восьмий клас створений на основі вимог нуш для навчальних закладів України. Створений під підручник Запотоцький

Перегляд файлу

Довідник з географії · 6–8 класи · Госедло Ю. І. · 2026

Білозоринська гімназія Пасічнянської сільської ради

ДОВІДНИК

З ГЕОГРАФІЇ

6 · 7 · 8 КЛАСИ

Опорний навчальний довідник за програмами курсів географії 6, 7 і 8 класів

Від першого до останнього уроку: природа Землі, материки й океани, географія України

Схеми · ментальні карти · причинно-наслідкові зв’язки · словник термінів

Автор довідника:

Госедло Юрій Іванович

вчитель географії

2026 рік

Від автора

Шановні шестикласники, семикласники, восьмикласники, колеги та батьки! Цей довідник створено як опору до курсів географії 6, 7 і 8 класів. Він іде слідом за програмою — від першого вступного уроку 6 класу до підсумкового узагальнення курсу географії України у 8 класі — і збирає на сторінках те, що потрібно знати, пам’ятати й уміти пояснити.

У довіднику немає завдань і запитань — лише матеріал: чіткі пояснення, таблиці з даними, схеми, ментальні карти та ланцюжки «причина → наслідок». Його можна відкривати перед уроком, під час підготовки до практичних робіт і діагностичних робіт, при виконанні проєктів та під час повторення перед канікулами.

Як побудована тема в довіднику

■ Рамка «Головне» — суть теми двома-трьома реченнями;

■ Основний матеріал — пояснення, таблиці, приклади, правила й цифри;

■ Візуальні опори — схема, причинно-наслідковий зв’язок і ментальна карта;

■ Словник теми — терміни теми з короткими значеннями (на кінці довідника зібрано алфавітний покажчик).

Умовні позначення кольорами

Колір	Що позначає	Приклад
Синій	Терміни і поняття, які треба вивчити	літосфера, масштаб, природна зона
Червоний	Географічні назви й об’єкти для позначення на карті	Карпати, Амазонка, Дніпро
Оранжевий	Числа, дати, правила та закономірності	12 742 км, 1 мм/рік, 78 % азоту
Зелений	Приклади й цікаві факти	Мертве море, Ельбрус

Види візуальних опор

■ Схема-дерево — структура поняття: що з чого складається;

■ Причинно-наслідковий зв’язок — що спричинило явище (оранжеві блоки) і до чого воно призводить (зелені блоки);

■ Алгоритм — послідовність дій чи процесів;

■ Ментальна карта — центральне поняття й основні гілки, що допомагають запам’ятати тему за зв’язками.

Про точність даних

Числові значення (довжини, площі, висоти, чисельність населення) наведено округлено й подекуди як орієнтири: вони змінюються з часом і дещо різняться в різних джерелах. Перед використанням у проєктах і роботах звіряйте їх з підручником, атласом та офіційними джерелами.

Зміст

Від автора та умовні позначення 2

6 клас. Початковий курс географії 6

ВСТУП 7

Тема 1. Географія як наука про Землю. Значення географічних знань 7

Тема 2. Методи географічних досліджень. Джерела географічної інформації 9

Тема 3. Особливості організації власних географічних спостережень 10

РОЗДІЛ I. ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ 13

Тема 4. Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана 13

Тема 5. Рухи Землі та їх наслідки 14

Тема 6. Глобус — модель Землі: види, умовні знаки. Визначення напрямів на глобусі 17

Тема 7. Зображення земної поверхні: космічні знімки, плани, карти, атласи 18

Тема 8. Масштаб та його види. Напрямки і відстані на плані та карті 20

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — ЛІТОСФЕРА 23

Тема 9. Будова літосфери 23

Тема 10. Літосферні плити, механізм та наслідки їх переміщення 24

Тема 11. Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси Землі 26

Тема 12. Зовнішні процеси на земній поверхні 28

Тема 13. Абсолютна і відносна висота точок. Горизонталі 30

Тема 14. Рельєф суходолу. Фізична карта світу й України 32

Тема 15. Рельєф дна Світового океану 35

Тема 16. Мінерали і гірські породи. Корисні копалини 37

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — АТМОСФЕРА 40

Тема 17. Склад і будова атмосфери 40

Тема 18. Нагрівання повітря. Температура: добовий і річний хід 41

Тема 19. Атмосферний тиск. Вітер. Бризи. Роза вітрів 43

Тема 20. Вода в атмосфері: вологість, хмари, туман, опади 45

Тема 21. Погода. Прогноз погоди. Спостереження за онлайн-застосунками 47

Тема 22. Клімат. Кліматичні пояси. Кліматична карта світу й України 49

Тема 23. Ресурси атмосфери. Небезпечні й рідкісні явища. Людина й атмосфера 52

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — ГІДРОСФЕРА 54

Тема 24. Гідросфера. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів 54

Тема 25. Властивості вод Світового океану. Рухи води в океані 56

Тема 26. Життя в океанах і морях. Ресурси. Господарська діяльність людини 58

Тема 27. Води суходолу. Річка: система, басейн, живлення, режим, довжина 59

Тема 28. Озера, болота, штучні водойми і водотоки 62

Тема 29. Льодовики. Багаторічна мерзлота. Підземні води. Людина і гідросфера 64

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — БІОСФЕРА, ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ, АНТРОПОСФЕРА 67

Тема 30. Біосфера. Ґрунти. Земельні ресурси 67

Тема 31. Природні комплекси. Географічна оболонка 69

Тема 32. Антропосфера. Зв’язки з іншими оболонками Землі 72

Узагальнення за курсом 6 класу: оболонки Землі 73

7 клас. Материки й океани 75

ВСТУП. РОЗДІЛ I. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ 76

Тема 33. Материки, частини світу й океани: мандрівка починається 76

Тема 34. Градусна сітка та географічні координати. Практикум 77

Тема 35. Визначення відстаней і напрямків за картою. Практична робота № 1 79

РОЗДІЛ II. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ 81

Тема 36. Як утворилися материки й западини океанів 81

Тема 37. Тектонічна будова. Рельєф материків та океанів 83

Тема 38. Кліматотвірні чинники 85

Тема 39. Кліматичні пояси і типи клімату Землі 86

Тема 40. Природні комплекси материків та океанів 89

Тема 41. Населення Землі: скільки нас і де ми живемо 91

Тема 42. Практична робота № 2. Аналіз кліматичних діаграм 92

Узагальнення за розділом II. Закономірності природи материків і океанів 94

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — АФРИКА 95

Тема 43. Африка: географічне положення, історія дослідження, рельєф і корисні копалини 95

Тема 44. Клімат і води суходолу Африки 97

Тема 45. Природні зони й населення Африки. Практична робота № 3 98

Узагальнення. Африка 100

РОЗДІЛ III. АВСТРАЛІЯ Й ОКЕАНІЯ. АНТАРКТИДА 102

Тема 46. Австралія: положення, відкриття, рельєф, клімат і води суходолу 102

Тема 47. Природні зони Австралії та ендемічний світ. Океанія 103

Узагальнення. Австралія та Океанія 106

Тема 48. Антарктида: відкриття, природа, міжнародний статус 106

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ПІВДЕННА АМЕРИКА 108

Тема 49. Південна Америка: географічне положення, відкриття, рельєф і корисні копалини 108

Тема 50. Клімат і води суходолу Південної Америки 110

Тема 51. Природні зони й населення Південної Америки 111

Узагальнення. Південна Америка 114

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ПІВНІЧНА АМЕРИКА 115

Тема 52. Північна Америка: географічне положення, відкриття, рельєф і корисні копалини 115

Тема 53. Клімат і води суходолу Північної Америки 117

Тема 54. Природні зони й населення Північної Америки. Практична робота № 4 118

Узагальнення. Північна Америка 121

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ЄВРАЗІЯ 122

Тема 55. Євразія: географічне положення, історія дослідження, рельєф і корисні копалини 122

Тема 56. Клімат і води суходолу Євразії. Води Європи й Азії 124

Тема 57. Природні зони Європи й Азії 126

Тема 58. Населення Європи й Азії. Політична карта 128

Тема 59. Регіони Євразії: огляд країн. Практична робота № 6 129

Узагальнення. Євразія 131

РОЗДІЛ IV. ПРИРОДА ОКЕАНІВ 132

Тема 60. Тихий і Атлантичний океани 132

Тема 61. Індійський, Північний Льодовитий і Південний океани. Узагальнення курсу 133

Узагальнення за курсом географії 7 класу 135

8 клас. Україна у світі: природа, населення 136

ВСТУП 137

Тема 62. Географія України: мета, завдання, джерела знань. Як підготувати навчальний проєкт 137

РОЗДІЛ I. КАРТОГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ 139

Тема 63. Географічне положення України 139

Тема 64. Україна на картах світу й Європи 140

Тема 65. Часові пояси України. Літній час. Практичні роботи 142

Узагальнення за розділом I. Картографічний образ України 144

РОЗДІЛ II. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ Й РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ 145

Тема 66. Тектонічна будова та геологічна історія території України 145

Тема 67. Корисні копалини України 146

Тема 68. Формування рельєфу. Низовини й височини України 148

Тема 69. Гори України: Українські Карпати й Кримські гори. Вплив рельєфу на життя людей 150

Узагальнення за розділом II. Тектоніка й рельєф України 152

РОЗДІЛ III. КЛІМАТ УКРАЇНИ 153

Тема 70. Кліматотвірні чинники. Розподіл температури й опадів в Україні 153

Тема 71. Кліматичні області України. Сезони року. Фенологічні спостереження 154

Тема 72. Небезпечні явища. Зміна клімату. Практична робота № 3 156

Узагальнення за розділом III. Клімат України 158

РОЗДІЛ IV. ВОДИ СУХОДОЛУ УКРАЇНИ 160

Тема 73. Річки України: Дніпро та інші. Живлення й режим 160

Тема 74. Озера, лимани й болота України 162

Тема 75. Підземні води, водосховища й канали. Водні ресурси та їх охорона. Практична робота № 4 163

Узагальнення за розділом IV. Води суходолу України 165

РОЗДІЛ V. ҐРУНТИ І ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ 166

Тема 76. Ґрунти України, їх типи 166

Тема 77. Природна зона мішаних лісів (Полісся) 167

Тема 78. Природні зони Лісостепу і Степу 169

Тема 79. Гірські природні комплекси Українських Карпат і Кримських гір 171

Тема 80. Антропогенний вплив і природоохоронні території. Практична робота № 5 172

РОЗДІЛ VI. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 175

Тема 81. Чисельність і розселення населення. Демографічні процеси 175

Тема 82. Статево-вікова структура населення. Практична робота № 6 176

Тема 83. Міграції населення України 178

Тема 84. Етнічний і релігійний склад населення 180

Тема 85. Урбанізація. Міське і сільське населення 181

Тема 86. Ринок праці та зайнятість населення 183

Узагальнення за розділом VI. Населення України 184

РОЗДІЛ VII. РЕГІОНИ УКРАЇНИ 185

Тема 87. Економіко-географічний поділ України на регіони 185

Тема 88. Столичний і Поліський регіони 186

Тема 89. Подільський і Придніпровський регіони 188

Тема 90. Карпатський регіон 189

Тема 91. Причорноморський і Кримський регіони 190

Тема 92. Слобожанський і Донецький регіони 192

Узагальнення за розділом VII. Регіони України 193

Підсумкове повторення курсу 8 класу: Україна у світі 194

Алфавітний покажчик термінів 195

6 КЛАС

Початковий курс географії

Земля на глобусі й карті · Оболонки Землі: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, природні комплекси, антропосфера

ВСТУП

Що таке географія і як її вивчати

Тема 1. Географія як наука про Землю. Значення географічних знань

За програмою: урок 1

Головне

Географія — система наук про природу Землі, населення і господарство та їхні взаємозв’язки. Назву запровадив давньогрецький учений Ератосфен (III ст. до н. е.): «гео» — Земля, «графо» — пишу. Географічні знання допомагають орієнтуватися у просторі, ощадно користуватися ресурсами, передбачати небезпеки та приймати рішення в побуті, професії й державі.

Географія вивчає Землю як планету людей: її форму, рухи, оболонки, материки й океани, країни та народи. Особливість науки в тому, що вона розглядає не окремі предмети, а зв’язки між ними: як рельєф впливає на клімат, клімат — на води й ґрунти, а все разом — на життя та господарську діяльність людини.

Система географічних наук

Група наук	Що вивчають	Приклади наук
Фізична географія	Природні об’єкти й процеси: земну кору, повітря, води, ґрунти, живу природу	геоморфологія, кліматологія, гідрологія, ґрунтознавство, біогеографія, океанологія
Соціально-економічна географія	Населення, міста й села, господарство, культуру, політичні кордони	географія населення, економічна географія, політична географія, географія туризму
Комплексна й прикладна географія	Взаємодію природи й суспільства, практичне використання знань	країнознавство, регіональна географія, картографія, геоінформатика, екологічна географія

Як розвивалася географія

Час	Подія або вчений	Внесок
III ст. до н. е.	Ератосфен	Увів термін «географія»; виміряв довжину кола Землі — близько 40 000 км
II ст. н. е.	Клавдій Птолемей	Створив «Географію» зі сіткою координат і картами відомого світу
XV–XVI ст.	Великі географічні відкриття	Колумб (1492), Васко да Гама (1498), Магеллан (1519–1522)
1820 р.	Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв	Відкрили материк Антарктиду
XIX ст.	Олександр Гумбольдт	Показав зв’язки між кліматом, рослинністю й рельєфом
ХХ ст.	Володимир Вернадський; Степан Рудницький	Вчення про біосферу; основи української наукової географії

Де потрібні географічні знання

■ У повсякденні: читати карту й навігатор, обирати маршрут, розуміти прогноз погоди, оцінювати природні ризики;

■ У професії: метеоролог, гідролог, картограф, геодезист, еколог, логіст, туристичний менеджер, землевпорядник, фермер;

■ У державі: розміщення доріг, міст, підприємств; охорона природи; безпека під час повеней, зсувів, посух.

Рис. 1. Схема: Складові географії

Рис. 2. Ментальна карта: Значення географічних знань

Словник теми

Термін	Значення
географія	система наук про природу Землі, населення й господарство
фізична географія	науки про природні оболонки й комплекси Землі
соціально-економічна географія	науки про населення та господарство
географічне відкриття	отримання нових знань про невідомі території чи об’єкти
країнознавство	наука, що комплексно описує окремі країни
картографія	наука про створення й використання карт

Тема 2. Методи географічних досліджень. Джерела географічної інформації

За програмою: урок 2

Головне

Географи користуються методами: спостереженням, порівнянням, вимірюванням, картографічним, статистичним методами та дистанційним зондуванням. Інформацію беруть із карт, атласів, підручників, довідників, статистичних даних, космічних знімків та інтернет-ресурсів, перевіряючи її достовірність.

Основні методи

Метод	Суть	Приклад використання
Спостереження	Планомірне сприймання об’єктів і явищ у природі	Щоденні записи температури, хмарності, опадів
Експедиційний	Дослідження на місцевості під час подорожі	Експедиція в Карпати для вивчення льодовикових форм
Порівняльно-географічний	Зіставлення об’єктів за спільними ознаками	Порівняння довжини й повноводності річок
Картографічний	Вивчення об’єктів за картою, побудова карт	Визначення напрямків і відстаней
Статистичний	Збирання й аналіз чисел у таблицях, графіках	Динаміка чисельності населення України
Дистанційне зондування	Знімання Землі з літаків, супутників, дронів	Моніторинг пожеж і повеней
Геоінформаційний (ГІС)	Об’єднання карт і даних у комп’ютерних шарах	Онлайн-карти, навігатори, карти тривог
Моделювання	Створення моделей (глобус, макет, комп’ютерна модель)	Прогноз погоди, модель руху плит

Джерела географічної інформації

■ Картографічні: карти, атласи, плани, глобус, космічні знімки;

■ Текстові: підручники, енциклопедії, довідники, наукові статті, описи мандрівників;

■ Статистичні: таблиці, діаграми, графіки (Державна служба статистики, міжнародні бази);

■ Електронні: онлайн-карти, геопортали, метеосервіси, застосунки;

■ Польові: власні спостереження, вимірювання, фото, опитування.

Правила роботи з інформацією

Перевіряйте дату публікації й автора джерела.

Порівнюйте щонайменше два незалежні джерела.

Числа записуйте з одиницями вимірювання.

Посилайтеся на джерело у власних роботах.

Рис. 3. Причинно-наслідковий зв’язок: Від спостереження до висновку

Рис. 4. Ментальна карта: Методи й джерела

Словник теми

Термін	Значення
метод дослідження	спосіб здобуття нових знань
спостереження	цілеспрямоване сприймання об’єктів і явищ
дистанційне зондування	отримання інформації про Землю без прямого контакту
ГІС	геоінформаційна система для роботи з просторовими даними
статистичні дані	числові відомості про явища, зібрані за певними правилами
достовірність	відповідність інформації дійсності

Тема 3. Особливості організації власних географічних спостережень

За програмою: урок 3

Головне

Власні спостереження — це план, прилади, щоденник і висновки. Щоб дані були порівнянними, вимірюють у той самий час доби, в однакових умовах і записують у таблицю.

Етапи спостереження

Рис. 5. Алгоритм: Алгоритм організації спостережень

Що можна спостерігати

Об’єкт	Прилад або спосіб	Як записувати
Температура повітря	Термометр у затінку, на висоті 1,5–2 м	У °C, тричі на добу (ранок, день, вечір)
Атмосферний тиск	Барометр-анероїд	У мм рт. ст. або гПа
Хмарність	Візуально за 10-бальною шкалою	У балах, з типом хмар
Опади	Дощомір або мірна склянка	У мм за добу
Напрям і сила вітру	Флюгер, роза вітрів, шкала Бофорта	Напрям — за стороною горизонту, швидкість — у м/с
Тривалість дня	Сонячні годинники, таблиці сходу й заходу	У годинах і хвилинах

Календар спостережень

Дата	Час	t, °C	Хмарність, бали	Опади	Вітер
__	8:00	__	__	__	__
__	14:00	__	__	__	__
__	20:00	__	__	__	__

Правила безпеки й етики

Не підходити до водойм, схилів і доріг без дорослих.

Не залишати сміття, не руйнувати рослини й гнізда.

Прилади не залишати під прямим сонцем, якщо вони для затінку.

Рис. 6. Ментальна карта: Власне спостереження

Словник теми

Термін	Значення
щоденник спостережень	таблиця, у яку регулярно записують дані
термометр	прилад для вимірювання температури
барометр	прилад для вимірювання атмосферного тиску
дощомір	прилад для вимірювання кількості опадів
флюгер	прилад, що показує напрям вітру
шкала Бофорта	12-бальна шкала для визначення сили вітру

РОЗДІЛ I. ЗЕМЛЯ НА ГЛОБУСІ Й КАРТІ

Форма, рухи Землі, глобус, план і карта

Тема 4. Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Ф. Магеллана

За програмою: урок 5

Головне

Земля має форму геоїда — майже кулі, трохи стисненої біля полюсів. Кулясту форму доводять кругосвітні подорожі, кругла тінь Землі на Місяці під час затемнень, горизонт, що розширюється з висотою, та знімки з космосу. Першу кругосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана у 1519–1522 рр.

Докази кулястості Землі

■ Кругосвітні подорожі: рухаючись в одному напрямку, мандрівники повертаються до місця відправлення;

■ Земна тінь: під час місячних затемнень тінь Землі на Місяці завжди кругла;

■ Обрій: із підняттям угору видно дальше; кораблі «виринають» з-за горизонту корпусом, а не лише щоглою;

■ Різна висота Сонця й зір: у різних широтах вони видимі під різним кутом;

■ Космічні знімки: показують нашу планету кулеподібною.

Розміри Землі

Показник	Значення
Середній радіус	6371 км
Екваторіальний радіус	6378 км
Полярний радіус	6357 км (різниця близько 21 км)
Довжина екватора	40 075 км
Довжина меридіана	40 008 км
Площа поверхні	близько 510 млн км²
Суходіл / океан	29 % (149 млн км²) / 71 % (361 млн км²)

Як Ератосфен виміряв Землю

Ератосфен порівняв кути падіння сонячних променів у Сієні й Александрії в один день літнього сонцестояння та відстань між містами. Він отримав довжину кола Землі близько 40 000 км — результат, дуже близький до сучасного.

Подорож Фернана Магеллана

Рік	Подія
1519	Вирушили з Іспанії п’ять кораблів, близько 270 людей
1520	Відкрито протоку, названу Магеллановою, перехід до океану, який назвали Тихим
1521	Досягли Філіппінських островів; Магеллан загинув у сутичці з місцевими жителями
1522	Єдиний корабель «Вікторія» під командою Хуана Себастьяна Елькано повернувся до Іспанії; вціліло 18 моряків

Ця подорож довела, що Землю можна обійти навколо, що Світовий океан — єдиний і суходіл займає меншу частину поверхні. Моряки також помітили, що під час кругосвітнього плавання «втрачається» одна доба — так було відкрито потребу в лінії зміни дат.

Рис. 7. Причинно-наслідковий зв’язок: Кулястість Землі

Рис. 8. Ментальна карта: Форма і розміри Землі

Словник теми

Термін	Значення
геоїд	форма Землі — куля, стиснута біля полюсів
екватор	найбільше коло, що ділить Землю на Північну й Південну півкулі
меридіан	лінія, що з’єднує полюси
кругосвітня подорож	плавання навколо Землі з поверненням до початку
Світовий океан	єдиний водний простір, що омиває материки

Тема 5. Рухи Землі та їх наслідки

За програмою: урок 6

Головне

Земля бере участь у двох головних рухах: обертання навколо осі (наслідок — зміна дня й ночі) і обертання навколо Сонця (наслідок — зміна пір року). Нахил осі до площини орбіти (66,5°) визначає нерівномірне освітлення півкуль.

Обертання навколо осі

Показник	Значення
Напрям	із заходу на схід (проти годинникової стрілки, якщо дивитись з Північного полюса)
Тривалість	23 год 56 хв 4 с (зоряна доба); сонячна доба — 24 год
Швидкість на екваторі	близько 465 м/с (1670 км/год); на полюсах → 0
Наслідки	зміна дня й ночі; добовий хід температури; відхилення вітрів і течій (вправо в Північній, вліво — у Південній півкулі); припливи

Обертання навколо Сонця

Показник	Значення
Орбіта	майже коло, злегка видовжена (еліптична)
Тривалість року	365 діб 5 год 48 хв 46 с ≈ 365,25 доби; кожні 4 роки — високосний рік (366 діб)
Швидкість	близько 30 км/с
Відстань до Сонця	у середньому 149,6 млн км; найближче (перигелій) — початок січня, найдальше (афелій) — початок липня
Нахил осі	66,5° до площини орбіти; вісь спрямована на Полярну зорю

Дні рівнодення і сонцестояння

Дата	Назва	Де Сонце в зеніті	Особливість
21 березня	весняне рівнодення	на екваторі	день і ніч однакові на всій Землі
21–22 червня	літнє сонцестояння	на Північному тропіку (23,5° пн. ш.)	найдовший день у Північній півкулі; на північ від полярного кола — полярний день
23 вересня	осіннє рівнодення	на екваторі	день дорівнює ночі
21–22 грудня	зимове сонцестояння	на Південному тропіку (23,5° пд. ш.)	найкоротший день у Північній півкулі; полярна ніч за Північним полярним колом

Пояси освітленості

■ Жаркий пояс — між тропіками (23,5° пн. ш. — 23,5° пд. ш.): Сонце буває в зеніті;

■ Помірні пояси — між тропіком і полярним колом (23,5°–66,5°): Сонце в зеніті не буває, є зміна пір року;

■ Холодні пояси — від полярного кола до полюса (66,5°–90°): полярний день і полярна ніч.

Часові пояси

Поверхню Землі поділено на 24 часові пояси по 15° довготи (за 1 годину Земля повертається на 15°). За початок відліку взято Гринвіцький меридіан (0°). Східніше час більший, західніше — менший. Лінія зміни дат проходить приблизно по 180° меридіану.

Рис. 9. Причинно-наслідковий зв’язок: Рухи Землі і їх наслідки

Рис. 10. Ментальна карта: Рухи Землі

Словник теми

Термін	Значення
обертання	рух Землі навколо власної осі
орбіта	шлях Землі навколо Сонця
рівнодення	день, коли день і ніч однакові (21 березня, 23 вересня)
сонцестояння	день найбільшої або найменшої висоти Сонця (22 червня, 22 грудня)
тропіки	паралелі 23,5° пн. і пд. ш.
полярні кола	паралелі 66,5° пн. і пд. ш.
часовий пояс	територія зі спільним поясним часом, ширина 15°

Тема 6. Глобус — модель Землі: види, умовні знаки. Визначення напрямів на глобусі

За програмою: урок 7

Головне

Глобус — зменшена об’ємна модель Землі, що правильно передає форму, співвідношення площ суходолу й океану, відстані та напрями. На глобусі є градусна сітка з паралелей і меридіанів, за якою визначають положення об’єктів.

Елементи глобуса

Рис. 11. Схема: Складові глобуса

Елемент	Що це	Особливості
Екватор	Паралель 0°	Ділить Землю на Північну і Південну півкулі; довжина 40 075 км
Паралелі	Кола, паралельні екватору	Показують напрям захід — схід; різні за довжиною (до нуля на полюсах)
Меридіани	Півкола між полюсами	Показують напрям північ — південь; усі однакової довжини
Нульовий меридіан	Проходить через Гринвіч (поблизу Лондона)	Ділить Землю на Східну і Західну півкулі

Види глобусів

■ Фізичні — показують рельєф, моря, річки (кольорова шкала висот);

■ Політичні — кордони й столиці держав;

■ Рельєфні, глобуси зоряного неба, Місяця та інших планет — для спеціальних цілей.

Визначення напрямків на глобусі

■ Північ — південь: уздовж меридіанів (до полюсів);

■ Схід — захід: уздовж паралелей, у напрямку обертання Землі — на схід;

■ Проміжні: північний схід, південний схід, південний захід, північний захід;

■ на полюсі усі напрямки — або на південь (на Північному), або на північ (на Південному).

Відмінності глобуса й карти

Глобус не спотворює форм і площ, але великих масштабів досягти важко: на ньому не можна показати дрібні деталі, і він незручний для носіння. Карта містить більше деталей, але має спотворення.

Рис. 12. Ментальна карта: Глобус

Словник теми

Термін	Значення
глобус	об’ємна модель Землі
паралель	коло, паралельне екватору
градусна сітка	мережа паралелей і меридіанів
Гринвіч	нульовий меридіан, що проходить через селище поблизу Лондона
півкуля	половина земної кулі
умовні знаки	спеціальні позначення об’єктів на карті й глобусі

Тема 7. Зображення земної поверхні: космічні знімки, плани, карти, атласи

За програмою: уроки 8–10

Головне

Земну поверхню зображують на аерофото- і космічних знімках, планах місцевості та географічних картах. Знімки показують реальний вигляд території, а план і карта — умовне узагальнене зображення за допомогою умовних знаків. Атлас — збірка карт, зведених за певною системою.

Порівняння способів зображення

Ознака	Космічний знімок	План місцевості	Географічна карта
Охоплення	від ділянки до всієї Землі	невелика ділянка (до кількох км)	великі території, материки, світ
Масштаб	різний	великий (1:500–1:10 000)	дрібніший (від 1:100 000)
Спосіб передання	фотографія з висоти	умовні знаки, без урахування кулястості	умовні знаки з урахуванням кулястості (проєкції)
Деталізація	залежить від розрізнення	найдетальніша	узагальнена (генералізація)
Градусна сітка	немає	немає (є лише стрілка півночі)	є

Класифікація карт

За ознакою	Види	Приклади
Масштаб	великомасштабні (1:200 000 і крупніші); середньомасштабні (1:200 000–1:1 000 000); дрібномасштабні (дрібніші за 1:1 000 000)	топографічна карта району; карта України; карта світу
Зміст	загальногеографічні (фізичні, політичні); тематичні (кліматичні, економічні, ґрунтові, тектонічні)	фізична карта світу; карта корисних копалин
Територія	світу, півкуль, материків, держав, областей	карта Африки, карта Закарпаття
Призначення	навчальні, туристичні, навігаційні, довідкові	шкільний атлас, автомобільна карта

Способи зображення на картах

Спосіб	Що показує	Приклад
Значки (точкові знаки)	розташування окремих об’єктів	міста, шахти, аеропорти
Лінійні знаки	лінійні об’єкти	річки, дороги, кордони
Площинні знаки (ареали)	території поширення явищ	ліси, болота, поширення тварин
Ізолінії	лінії однакових значень	ізотерми, ізобари, горизонталі, ізогієти
Фонове забарвлення (якісний фон)	райони за однією ознакою	кліматичні пояси, природні зони
Картограма й картодіаграма	щільність або величини в районах	щільність населення, обсяги виробництва
Лінії руху	напрями переміщень	течії, перельоти птахів, торгові шляхи

Проєкції карт

Щоб зобразити кулясту поверхню на площині, застосовують картографічні проєкції. Усі вони дають спотворення довжин, площ, кутів або форм, але різні за характером:

■ Циліндричні — ділянки близько до екватора зображено майже без спотворення (карти світу);

■ Конічні — для середніх широт (карти Євразії, країн);

■ Азимутальні — для полярних областей і півкуль.

Легенда карти

Легенда — пояснення умовних знаків, використаних на карті. Читати карту починають із назви, масштабу й легенди, потім визначають напрямки, відстані й властивості об’єктів. Шкала висот і глибин: різні кольори — висота над рівнем моря чи глибина.

Рис. 13. Алгоритм: Читання карти

Рис. 14. Ментальна карта: Зображення земної поверхні

Словник теми

Термін	Значення
план місцевості	зображення невеликої ділянки в масштабі умовними знаками
географічна карта	зображення Землі на площині за допомогою проєкції
атлас	збірка карт, зведена за системою
космічний знімок	фотографія Землі з космосу
легенда карти	перелік і пояснення умовних знаків
ізолінія	лінія на карті з однаковими значеннями явища
проєкція	спосіб перенесення кулястої поверхні на площину

Тема 8. Масштаб та його види. Напрямки і відстані на плані та карті

За програмою: уроки 11–12

Головне

Масштаб показує, у скільки разів відстані на карті зменшено порівняно з дійсними. Він буває чисельний (1:1 000 000), іменований («в 1 см — 10 км») і лінійний (шкала). Відстань визначають як довжину на карті, помножену на знаменник масштабу.

Види масштабу

Вид	Запис	Як читати
Чисельний	1 : 1 000 000	1 см на карті відповідає 1 000 000 см = 10 км на місцевості
Іменований	в 1 см — 10 км	1 см на карті відповідає 10 км на місцевості
Лінійний	відрізок зі шкалою	вимірюють відрізок і порівнюють зі шкалою

Розрахунки

Дія	Правило	Приклад
Визначення відстані	L = l × M (M — знаменник)	l = 3 см, 1:500 000 → L = 3 × 500 000 = 1 500 000 см = 15 км
Перехід від чисельного до іменованого	Відкинути 5 нулів: см → км	1:2 000 000 → в 1 см — 20 км
Перехід від іменованого до чисельного	Кілометри перевести в сантиметри	в 1 см — 5 км → 1:500 000
Порівняння масштабів	Більший масштаб — менший знаменник	1:10 000 більший за 1:100 000 (деталізація більша)

Правила

Відстань на карті вимірюють лінійкою, ниткою або курвіметром; звивисті лінії — ниткою.

На карті відстань по прямій відрізняється від шляху по дорозі.

1 км = 1000 м = 100 000 см. 1 см = 0,01 м.

Визначення напрямків

Спосіб	Суть
За компасом	Магнітна стрілка вказує на північ; зв’язок — азимут
За стрілкою півночі на плані	Стрілка вказує на північ; зверху плану зазвичай північ
За градусною сіткою на карті	Меридіани — північ–південь, паралелі — схід–захід
За Сонцем	Опівдні в Північній півкулі тінь вказує на північ; Сонце на сході — вранці, на заході — ввечері
За Полярною зорею	Вказує на північ; знаходять за ковшем Великої Ведмедиці
За місцевими ознаками	Мох густіший з півночі; смола на сосні — з півдня; мурашники — з півдня від дерев; сніг швидше тане з півдня

Напрям можна задати азимутом — кутом між напрямком на північ і напрямком на об’єкт, виміряним за годинниковою стрілкою (від 0° до 360°): схід — 90°, південь — 180°, захід — 270°. Обернений напрям відрізняється на 180°.

Рис. 15. Алгоритм: Визначення відстані між містами за картою

Рис. 16. Ментальна карта: Масштаб

Словник теми

Термін	Значення
масштаб	відношення довжини на карті до довжини на місцевості
чисельний масштаб	масштаб, виражений відношенням чисел
іменований масштаб	масштаб словами: «в 1 см — … км»
лінійний масштаб	масштаб у вигляді градуйованого відрізка
азимут	кут між напрямком на північ і напрямком на об’єкт
компас	прилад для визначення сторін горизонту
курвіметр	прилад для вимірювання довжини кривих ліній на карті

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — ЛІТОСФЕРА

Тема 1. Літосфера

Тема 9. Будова літосфери

За програмою: урок 14

Головне

Земля має шарувату будову: ядро, мантія і земна кора. Земна кора разом із верхньою частиною мантії утворює тверду оболонку — літосферу. Кора буває материкова (товста) й океанічна (тонка).

Внутрішні шари Землі

Шар	Товщина / межі	Стан і характеристика
Земна кора	материкова — 30–70 км; океанічна — 5–10 км	тверда; складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід; найтонша оболонка
Мантія	до глибини близько 2900 км	найбільший за об’ємом шар; верхня частина — в’язка речовина (астеносфера); температура зростає з глибиною
Зовнішнє ядро	до глибини близько 5100 км	рідке, залізо-нікелеве; з ним пов’язують магнітне поле Землі
Внутрішнє ядро	центр, радіус близько 1200 км	тверде, дуже гаряче (понад 5000 °C) і під величезним тиском

Що таке літосфера

Літосфера = земна кора + верхня частина мантії. Її товщина — від 50–70 км під океанами до 100–200 км під материками. Літосфера розколота на великі блоки — літосферні плити. Межу між корою і мантією називають межею Мохоровичича (Мохо).

Типи земної кори

Ознака	Материкова кора	Океанічна кора
Товщина	30–70 км (під горами до 70 км)	5–10 км
Шари	осадовий, гранітний, базальтовий	осадовий і базальтовий (граніту немає)
Вік	до 4 млрд років	до 200 млн років
Поширення	материки й шельф	дно океанів

Склад земної кори: найбільше в ній кисню (близько 47 %) і кремнію (близько 27 %), далі алюміній, залізо, кальцій, натрій, калій, магній. Усе це зв’язано в мінерали та гірські породи. Людина досі пробурила лише верхню частку кори: найглибша свердловина (Кольська, Росія) сягає близько 12 км — це менше 0,2 % радіуса Землі.

Рис. 17. Алгоритм: Як дізнаються про будову Землі

Рис. 18. Схема: Будова Землі

Рис. 19. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому зростає температура з глибиною

Словник теми

Термін	Значення
літосфера	тверда оболонка Землі: кора й верхня частина мантії
земна кора	верхня тверда оболонка Землі
мантія	шар між корою і ядром
ядро	центральна частина Землі
астеносфера	розплавлено-пластичний шар верхньої мантії
межа Мохо	межа між земною корою і мантією

Тема 10. Літосферні плити, механізм та наслідки їх переміщення

За програмою: урок 16

Головне

Літосфера розколота на великі літосферні плити, які повільно рухаються по пластичній астеносфері зі швидкістю 1–10 см на рік. Саме на межах плит виникають гори, вулкани, глибоководні жолоби й відбуваються землетруси. Ідею дрейфу материків (Пангея) висунув Альфред Вегенер (1912).

Великі плити

Плита	Материки / океани	Особливість
Євразійська	Євразія (без Індостану й Аравії)	на ній розташована Україна
Африканська	Африка, частина Атлантики й Індійського океану	розходиться з Євразією в Червоному морі
Індо-Австралійська	Індостан, Австралія, частина Індійського океану	рухається на північ, зіткнулася з Євразією → Гімалаї
Тихоокеанська	більша частина Тихого океану	найбільша за площею; по краях — «Вогняне кільце»
Північноамериканська	Північна Америка, частина Атлантики	розходиться з Євразією (Ісландія)
Південноамериканська	Південна Америка	зіткнення з плитою Наска → Анди
Антарктична	Антарктида	оточена серединно-океанічними хребтами

Типи взаємодії плит

Тип межі	Що відбувається	Наслідки	Приклад
Розходження (дивергентна)	плити віддаляються, магма піднімається	серединно-океанічні хребти, рифтові долини	Серединно-Атлантичний хребет; Східно-Африканський рифт
Зіткнення (конвергентна): материк — материк	плити стикаються, кора зминається в складки	молоді високі складчасті гори	Гімалаї, Альпи
Підсув океанічної плити під материкову (субдукція)	щільніша океанічна плита занурюється в мантію	глибоководні жолоби, вулкани, гори	Анди, Курильські острови, Маріанський жолоб
Зсув (трансформна)	плити зміщуються вздовж межі	розломи, землетруси	розлом Сан-Андреас (США)

Як рухаються плити

Рух зумовлено повільними конвекційними течіями в мантії: гаряча речовина піднімається, охолоджена опускається. Матеріки переміщуються разом із плитами: 250 млн років тому всі суходоли були зібрані в суперматерик Пангея, який потім розколовся.

Рис. 20. Причинно-наслідковий зв’язок: Рух літосферних плит

Рис. 21. Алгоритм: Утворення гір при зіткненні плит

Рис. 22. Ментальна карта: Літосферні плити

Словник теми

Термін	Значення
літосферна плита	великий блок літосфери, що рухається по астеносфері
Пангея	давній суперматерик
дрейф материків	повільне переміщення материків разом із плитами
рифт	велика тріщина в земній корі на межі розходження плит
субдукція	занурення океанічної плити під материкову або іншу океанічну
серединно-океанічний хребет	підводна гірська система на межі розходження плит

Тема 11. Землетруси. Вулканізм. Сейсмічні пояси Землі

За програмою: урок 17

Головне

Землетрус — це підземні поштовхи й коливання земної поверхні, спричинені різкими зсувами в літосфері. Вулканізм — виверження магми на поверхню. Обидва явища пов’язані з межами літосферних плит і зосереджені у сейсмічних поясах — Тихоокеанському та Середземноморсько-Трансазійському.

Землетруси

Поняття	Що означає
Осередок (гіпоцентр)	місце в надрах, де виникає поштовх
Епіцентр	точка на поверхні над осередком — тут руйнування найсильніші
Сейсмограф	прилад для запису коливань земної кори
Магнітуда	енергія землетрусу за шкалою Ріхтера (від 1 до 9 і більше)
Інтенсивність	сила проявів на поверхні за 12-бальною шкалою (MSK-64, Меркаллі)
Цунамі	величезні хвилі, що виникають після підводного землетрусу чи виверження

Щороку на Землі фіксують сотні тисяч землетрусів, але відчутні лише близько 100 000, а руйнівних — одиниці. Найсильніший із зареєстрованих — чилійський 1960 р. (магнітуда 9,5). В Україні сейсмічні поштовхи відчувають у Карпатах (відлуння румунських Вранча-землетрусів) та в Криму (1927 р.).

Вулкани

Частина вулкана	Призначення
Магматичне вогнище	розплавлена речовина мантії чи кори (магма)
Жерло	канал, по якому піднімається магма
Кратер	заглиблення на вершині
Конус	вулканічна гора з лави й попелу
Лава	магма, що вилилася на поверхню

Вулкан	Місце	Тип / особливість
Етна	Сицилія (Італія)	діючий, один із найактивніших у Європі
Везувій	Італія	діючий; 79 р. н. е. знищив Помпеї
Фудзіяма	Японія	діючий (спокійний), висота 3776 м
Ключевська Сопка	Камчатка	найвищий діючий вулкан Євразії (близько 4750 м)
Кракатау	Індонезія	вибух 1883 р. чути за тисячі кілометрів
Ельбрус, Казбек	Кавказ	згаслі
Кіліманджаро	Африка	згаслий, 5895 м

За активністю вулкани поділяють на діючі, сплячі й згаслі. Супутні явища — гейзери (Ісландія, Йєллоустон), гарячі джерела, фумароли. В Україні діючих вулканів немає; сліди давнього вулканізму є в Карпатах (Вигорлат-Гутинський хребет) і в Криму (Карадаг).

Сейсмічні пояси

Тихоокеанський (Вогняне кільце) — узбережжя Тихого океану; тут близько 80 % землетрусів і понад 70 % вулканів.

Середземноморсько-Трансазійський — від Атлантики через Середземне море, Кавказ, Іран до Індонезії; пов’язаний із Гімалаями й Альпами.

Серединно-океанічні хребти — менш відчутні, бо переважно під водою.

Рис. 23. Причинно-наслідковий зв’язок: Землетруси й вулкани

Рис. 24. Ментальна карта: Землетруси й вулкани

Словник теми

Термін	Значення
землетрус	струс земної кори
епіцентр	точка на поверхні над осередком землетрусу
магнітуда	міра енергії землетрусу
вулкан	геологічне утворення, через яке виходить магма
магма	розплавлена речовина надр
лава	магма, що вилилася на поверхню
гейзер	гаряче джерело, що періодично викидає фонтан води й пари
цунамі	довгі морські хвилі від підводних поштовхів

Тема 12. Зовнішні процеси на земній поверхні

За програмою: урок 18

Головне

Поки внутрішні сили створюють нерівності (гори, западини), зовнішні сили — вивітрювання, вода, вітер, льодовики, сила тяжіння й діяльність людини — руйнують їх, переносять уламки й накопичують відклади. Так рельєф постійно змінюється.

Вивітрювання

Вид	Причини	Результат
Фізичне	перепади температури, замерзання води в тріщинах, дія вітру	розтріскування гірських порід на уламки
Хімічне	вода, кисень, вуглекислий газ	розчинення й зміна складу мінералів (карст у вапняках)
Органічне	коріння рослин, живі організми	розширення тріщин, утворення ґрунту

Діяльність води, вітру, льоду та сили тяжіння

Чинник	Руйнування	Перенесення і накопичення	Форми рельєфу
Тимчасові потоки й річки	ерозія (розмив)	алювій (річкові відклади)	яри, балки, річкові долини, тераси, дельти
Підземні води	розчинення вапняків	—	карстові печери, лійки, провалля
Вітер	дефляція (видування)	еолові відклади	бархани, дюни, останці у пустелях
Льодовики	екзарація (виорювання)	морени	кари, троги, моренні пагорби
Море	абразія	пляжі, коси	кліфи, пляжі, бари
Сила тяжіння	—	обвали, зсуви, селі	зсувні схили, осипи

Приклади в Україні

Карстові печери Поділля (Оптимістична, Кришталева) — в гіпсах; яри й балки степової і лісостепової частин; зсуви Причорномор’я; дюни Олешківських пісків (Херсонщина); кліфи Чорного моря.

Роль людини

Людина прискорює руйнування: розорювання схилів, вирубування лісів, будівництво кар’єрів, відвали шахт, меліорація. Утворюються антропогенні форми рельєфу — кар’єри, терикони, насипи, дамби.

Рис. 25. Причинно-наслідковий зв’язок: Вивітрювання та ерозія

Рис. 26. Алгоритм: Шлях гірської породи

Рис. 27. Ментальна карта: Зовнішні процеси

Словник теми

Термін	Значення
вивітрювання	руйнування гірських порід під впливом атмосфери, води й організмів
ерозія	руйнування поверхні водними потоками
дефляція	видування вітром дрібних частинок
абразія	руйнування берегів хвилями
карст	розчинення порід підземними водами
зсув	сповзання мас порід схилом
сель	брудо-кам’яний потік у горах

Тема 13. Абсолютна і відносна висота точок. Горизонталі

За програмою: урок 19

Головне

Абсолютна висота — висота точки над рівнем Світового океану (нуль — рівень моря); відносна висота — перевищення однієї точки над іншою. На планах і картах рельєф показують горизонталями — лініями, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.

Висоти точок

Поняття	Визначення	Приклад
Абсолютна висота	висота над рівнем океану (в Україні — від нуля Балтійської системи, Кронштадтський футшток)	Говерла — 2061 м
Відносна висота	різниця абсолютних висот двох точок	Висота пагорба над долиною: 240 м − 180 м = 60 м
Позначка глибини	від рівня моря вниз	Чорне море — до 2245 м; Маріанський жолоб — близько 11 км

Горизонталі

■ Горизонталі — замкнуті лінії; кожна має підпис абсолютної висоти;

■ Висота перерізу — різниця висот між сусідніми горизонталями (стала для карти);

■ Бергштрих — коротка рисочка, що показує напрям схилу (униз);

■ чим густіше горизонталі — тим крутіший схил, чим рідше — тим положистіший;

■ вершина — замкнуті кола з найбільшою висотою усередині, улоговина — з найменшою;

■ хребет — витягнута система кіл; балка, яр, долина — «язики» горизонталей, спрямовані до вищої частини.

Форма рельєфу	Як виглядає на плані
Пагорб (гора)	замкнуті горизонталі, висота зростає до центра; бергштрихи спрямовані назовні
Улоговина	замкнуті горизонталі, висота зменшується до центра; бергштрихи всередину
Хребет, вододіл	витягнута система горизонталей; позначки зменшуються в обидва боки
Лощина, балка	горизонталі вигинаються в бік вищих позначок

Крутість схилу

Крутість схилу залежить від відстані між горизонталями: заложення — відстань між сусідніми горизонталями на плані. Чим менше заложення, тим крутіший схил. Використовують і кольорову шкалу висот на фізичних картах: зелений — низовини, жовтий — височини, коричневий — гори.

Рис. 28. Алгоритм: Як визначити відносну висоту

Рис. 29. Схема: Висоти і форми рельєфу на плані

Рис. 30. Ментальна карта: Висоти та горизонталі

Словник теми

Термін	Значення
абсолютна висота	висота над рівнем Світового океану
відносна висота	перевищення однієї точки над іншою
горизонталь	лінія на карті з однаковою абсолютною висотою
переріз рельєфу	різниця висот між сусідніми горизонталями
бергштрих	позначка напрямку схилу
заложення схилу	горизонтальна відстань між сусідніми горизонталями

Тема 14. Рельєф суходолу. Фізична карта світу й України

За програмою: уроки 20, 22, 23

Головне

Рельєф — сукупність нерівностей земної поверхні. Основні форми суходолу — рівнини і гори. Рівнини за висотою: низовини (до 200 м), височини (200–500 м), плоскогір’я і плато (понад 500 м). Гори поділяють на низькі, середні й високі. Висоту на фізичних картах позначають кольорами.

Рівнини

Вид	Абсолютна висота	Приклади
Низовини	до 200 м	Амазонська, Придніпровська, Причорноморська
Височини	200–500 м	Подільська, Волинська, Придніпровська височина
Плоскогір’я, плато	понад 500 м	Бразильське, Декан, Середньосибірське
Нагір’я	великі масиви гір і плато	Тибетське (понад 4000 м), Ефіопське

Гори

За висотою	Висота	Приклади
Низькі	до 800 м	Урал (частково), Подільські Толтри
Середні	800–2000 м	Карпати (найвища — Говерла, 2061 м), Кримські гори (Роман-Кош, 1545 м), Скандинавські гори
Високі	понад 2000 м	Гімалаї, Анди, Кордильєри, Альпи, Кавказ

За походженням	Суть	Приклади
Складчасті	утворені при зминанні шарів кори в складки	Альпи, Карпати, Гімалаї
Брилові	піднесені блоки кори між розломами	Шварцвальд, Вогези, Сьєрра-Невада (США)
Вулканічні	утворені з лави та попелу	Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кіліманджаро
Відроджені	давні зруйновані гори, знову піднесені	Тянь-Шань, Алтай, Урал (частково)

Найвищі вершини світу

Вершина	Гори	Материк	Висота
Еверест (Джомолунгма)	Гімалаї	Євразія	8849 м
Аконкагуа	Анди	Південна Америка	6961 м
Деналі (Мак-Кінлі)	Аляска	Північна Америка	6190 м
Кіліманджаро	—	Африка	5895 м
Ельбрус	Кавказ	Європа	5642 м
Вінсон	Антарктида	Антарктида	4892 м
Косцюшко	Австралійські Альпи	Австралія	2228 м
Говерла	Карпати	Україна	2061 м

Читання фізичної карти

Зелені відтінки — низовини; жовті — височини; коричневі — гори; чим темніший відтінок, тим вища місцевість. Синій колір — глибини: чим темніший, тим глибше. Підписи висот і глибин — у метрах. Для України розбирають: Східноєвропейську рівнину (з Поліською та Придніпровською низовинами, Подільською та Придніпровською височинами), Карпати та Кримські гори.

Рис. 31. Схема: Форми рельєфу суходолу

Рис. 32. Причинно-наслідковий зв’язок: Формування рельєфу

Рис. 33. Ментальна карта: Рельєф суходолу

Словник теми

Термін	Значення
рельєф	сукупність нерівностей земної поверхні
рівнина	велика ділянка з невеликими коливаннями висот
низовина	рівнина висотою до 200 м
височина	рівнина висотою 200–500 м
плоскогір’я	рівнина понад 500 м
гори	підняті ділянки з великими коливаннями висот
складчасті гори	гори, утворені зминанням шарів земної кори
нагір’я	велика гірська територія з хребтами, плато і долинами

Тема 15. Рельєф дна Світового океану

За програмою: урок 21

Головне

Дно океану має складний рельєф: шельф, материковий схил, ложе океану з підводними хребтами, котловинами та глибоководними жолобами. Рельєф вивчають ехолотом, супутниками та батискафами. Найбільша глибина — Маріанський жолоб (близько 11 км).

Зони дна океану

Зона	Глибина	Особливості
Шельф (материкова обмілина)	до 200 м	продовження материка під водою; багато життя, нафти, газу; рибальство
Материковий схил	200–3000 м	крутий схил, інколи підводні каньйони
Ложе океану	3000–6000 м	рівнини, котловини, серединно-океанічні хребти, вулкани
Глибоководні жолоби	понад 6000 м	вузькі та дуже глибокі западини біля острівних дуг і материків

Основні форми

Форма	Опис	Приклад
Серединно-океанічні хребти	підводні гірські системи; на осі — рифти	Серединно-Атлантичний, Східно-Тихоокеанський
Котловини	великі западини ложа океану між хребтами	Бразильська, Африкано-Антарктична
Підводні вулкани й гайоти	конуси та плоские вершини	Гавайські острови — вершини вулканів
Глибоководні жолоби	найглибші місця Землі	Маріанський (≈ 11 км), Тонга, Філіппінський

Як вивчають дно океану

■ Ехолот — вимірює глибину за часом повернення звукового сигналу;

■ Супутники — за висотою морської поверхні відтворюють рельєф дна;

■ Батискафи й підводні апарати — безпосереднє дослідження на глибині; підводні дрони;

■ Бурові судна — відбір зразків дна.

У 1960 р. батискаф «Трієст» занурився на дно Маріанського жолоба. Глибина понад 10 900 м: якщо б туди опустити Еверест, над його вершиною залишилося б понад 2 км води. Найглибша точка Чорного моря — близько 2245 м, Азовського — лише 14 м.

Рис. 34. Причинно-наслідковий зв’язок: Походження підводних хребтів і жолобів

Рис. 35. Схема: Рельєф дна океану

Рис. 36. Ментальна карта: Дно океану

Словник теми

Термін	Значення
шельф	мілководна підводна окраїна материка до 200 м
материковий схил	крутий перехід від шельфу до ложа океану
ложе океану	основна частина дна океану
глибоководний жолоб	вузька глибока западина дна океану
ехолот	прилад для вимірювання глибини за відлунням звуку
батискаф	підводний апарат для занурення на великі глибини

Тема 16. Мінерали і гірські породи. Корисні копалини

За програмою: урок 24

Головне

Мінерали — природні хімічні сполуки, з яких складаються гірські породи. За походженням породи бувають магматичні, осадові й метаморфічні. Ті породи й мінерали, які людина використовує, — корисні копалини: паливні, рудні та нерудні.

Гірські породи за походженням

Група	Як утворилися	Приклади
Магматичні — вивержені (на поверхні) і глибинні	застигання магми: у надрах — повільно (великі кристали), на поверхні — швидко	граніт, габро, базальт, пемза, туф
Осадові — уламкові, хімічні, органічні	накопичення й ущільнення відкладів на дні морів, озер, на суходолі	пісок, глина, піщаник, вапняк, крейда, кам’яна сіль, вугілля, торф
Метаморфічні	перетворення інших порід під дією тиску й високої температури	мармур, гнейс, кварцит, сланці

Корисні копалини за використанням

Група	Приклади	Де видобувають (Україна — світ)
Паливні (горючі)	кам’яне й буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці	Донбас, Львівсько-Волинський басейн; Прикарпаття і Дніпровсько-Донецька западина (нафта, газ) — Перська затока, Росія, США
Рудні (металічні)	залізна, марганцева, титанова, уранова, мідна руди	Кривий Ріг (залізо), Нікополь (марганець) — Бразилія, Австралія, Китай
Нерудні	будівельні: пісок, глина, граніт, гравій; хімічна сировина: сіль, сірка, фосфорити, калійні солі	Прикарпаття (сіль, калій), Роздол (сірка), Артемівськ/Бахмут (сіль, гіпс)

Найтвердіший мінерал — алмаз (10 за шкалою Мооса), найм’якший — тальк (1). Корисні копалини залягають у родовищах, що утворюють басейни (вугільні, нафтогазові) та рудні пояси. Осадові копалини зазвичай приурочені до рівнин і платформ, магматичні й метаморфічні — до гір і щитів.

Закономірність розміщення

Осадові копалини (вугілля, нафта, газ, сіль) залягають у чохлі платформ і передгірних прогинах. Рудні (залізо, мідь, золото) пов’язані з щитами платформ і складчастими областями, де магма наближалась до поверхні.

Рис. 37. Схема: Корисні копалини

Рис. 38. Причинно-наслідковий зв’язок: Утворення осадових порід

Рис. 39. Ментальна карта: Породи й копалини

Словник теми

Термін	Значення
мінерал	природна хімічна сполука
гірська порода	природний мінеральний агрегат
корисні копалини	природні мінеральні ресурси, що їх використовує людина
родовище	скупчення корисної копалини
басейн	велика територія з багатьма родовищами однієї копалини
руда	гірська порода, з якої вигідно добувати метали

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — АТМОСФЕРА

Тема 2. Атмосфера

Тема 17. Склад і будова атмосфери

За програмою: урок 26

Головне

Атмосфера — повітряна оболонка Землі, що утримується силою тяжіння. Складається з азоту, кисню та інших газів, має п’ять шарів, найважливіший для життя — тропосфера, де формуються погода й клімат. У стратосфері міститься озоновий шар, що захищає від ультрафіолету.

Склад повітря

Газ	Частка в об’ємі	Значення
Азот	78 %	розбавляє кисень; необхідний рослинам (у сполуках)
Кисень	21 %	дихання, горіння, окиснення
Аргон та інші інертні гази	≈ 0,9 %	майже не реагують
Вуглекислий газ	≈ 0,04 %	фотосинтез, парниковий ефект
Водяна пара	від 0 до 4 %	хмари, опади; парниковий газ
Озон, пил, домішки	незначна частка	озон — захист від УФ; пил — ядра конденсації

Будова атмосфери

Шар	Висота	Особливості
Тропосфера	до 8–10 км над полюсами, 16–18 км над екватором	містить ≈ 80 % маси повітря й майже всю воду; температура знижується на 6 °C на 1 км; тут погода
Стратосфера	до 50 км	озоновий шар (на висоті 20–25 км); температура зростає; літають літаки (нижня частина)
Мезосфера	до 80–85 км	температура знову падає; згоряють метеори
Термосфера	до 800 км	дуже розріджене повітря; полярне сяйво; орбіти МКС і супутників
Екзосфера	понад 800 км	перехід до космічного простору

Правило тропосфери

Із підняттям на кожний кілометр температура падає в середньому на 6 °C. Тому на вершинах гір холодно навіть у жаркому поясі, а «межа вічних снігів» залежить від широти.

Значення атмосфери

■ постачає кисень для дихання та вуглекислий газ для фотосинтезу;

■ захищає від надмірного нагрівання вдень і охолодження вночі (вирівнює температуру);

■ озоновий шар поглинає частину ультрафіолетового випромінювання;

■ згоряння більшості метеоритів; перенесення вологи (кругообіг води); формування погоди й клімату.

Рис. 40. Схема: Будова атмосфери

Рис. 41. Причинно-наслідковий зв’язок: Озоновий шар і життя

Словник теми

Термін	Значення
атмосфера	повітряна оболонка Землі
тропосфера	нижній шар атмосфери, де утворюється погода
стратосфера	шар над тропосферою з озоновим екраном
озоновий шар	шар озону, що захищає Землю від ультрафіолету
повітря	суміш газів атмосфери
парниковий газ	газ, що затримує тепло в атмосфері (CO₂, пара, метан)

Тема 18. Нагрівання повітря. Температура: добовий і річний хід

За програмою: уроки 27, 28, 35

Головне

Повітря в тропосфері нагрівається не безпосередньо від Сонця, а від земної поверхні. Кількість тепла залежить від кута падіння сонячних променів (кулястість Землі), тривалості дня й характеру поверхні. Температуру повітря вимірюють термометром у °C, обчислюють середні значення — добові, місячні, річні.

Від чого залежить нагрівання

Чинник	Вплив
Кут падіння променів	чим ближче до 90° — тим більше тепла на одиницю площі; на екваторі — найбільше, до полюсів — менше
Тривалість дня	узимку коротший день — менше тепла
Характер поверхні	світлі (сніг) відбивають до 80–90 %, темні (ліс, орні землі) більше поглинають; вода нагрівається повільніше за суходіл
Хмарність	вдень зменшує нагрівання, вночі — охолодження
Висота місцевості	на кожний кілометр — −6 °C

Добовий і річний хід температури

Показник	Як змінюється	Де найбільший / найменший
Добовий хід	найвища — приблизно о 14–15 год, найнижча — перед сходом Сонця	амплітуда більша в пустелях, менша над океаном
Річний хід	найтепліший місяць — липень (Північна півкуля), найхолодніший — січень	амплітуда зростає від океану вглиб материка
Середньодобова температура	сума вимірювань за добу ÷ кількість вимірювань	сума вимірювань поділена на їх кількість
Амплітуда	різниця між найвищою й найнижчою температурою	щоб знайти амплітуду, відніми мінімум від максимуму

Приклад розрахунку

Температури за добу: 8:00 — +8°; 14:00 — +16°; 20:00 — +10°. Середня: (8 + 16 + 10) : 3 ≈ 11,3 °C; амплітуда: 16 − 8 = 8 °C.

Розподіл тепла на Землі

Пояс освітленості	Параметри	Температура
Жаркий	між тропіками	середні t понад +20 °C цілий рік
Помірний	від тропіків до полярних кіл	виразні пори року; t від −30 до +30 °C
Холодний	за полярними колами	узимку нижче −30 °C

Рекордні температури

Показник	Місце	Значення
Найвища	Долина Смерті (США)	+56,7 °C (1913) — офіційний рекорд ВМО
Найнижча	Антарктида, станція «Восток»	−89,2 °C (1983)
Україна — найвища	південний схід (Луганщина)	понад +41 °C (літо 2010 р.)
Україна — найнижча	північний схід країни	близько −42 °C (1930-ті рр.)

Рис. 42. Причинно-наслідковий зв’язок: Нагрівання повітря

Рис. 43. Ментальна карта: Температура повітря

Словник теми

Термін	Значення
температура повітря	ступінь нагрітості повітря
амплітуда температури	різниця між найвищою й найнижчою температурою
середньодобова температура	середнє арифметичне вимірювань за добу
сонячна радіація	потік енергії від Сонця
альбедо	здатність поверхні відбивати сонячні промені
термометр	прилад для вимірювання температури

Тема 19. Атмосферний тиск. Вітер. Бризи. Роза вітрів

За програмою: уроки 29, 31, 70

Головне

Атмосферний тиск — сила, з якою повітря тисне на поверхню. На рівні моря він становить 760 мм рт. ст. (1013 гПа) і зменшується з висотою приблизно на 1 мм на кожні 10–11 м. Нерівномірне нагрівання створює різницю тиску, а повітря рухається від високого тиску до низького — так виникає вітер.

Тиск

Поняття	Пояснення
Нормальний тиск	760 мм рт. ст. на рівні моря, 0 °C, широта 45°
Зміна з висотою	−1 мм рт. ст. на кожні ≈ 10,5 м підйому (у нижніх шарах)
Прилад	барометр-анероїд; ртутний барометр
Підвищений / знижений	вище або нижче 760 мм рт. ст.
Циклон і антициклон	циклон — низький тиск у центрі, хмарно, опади; антициклон — високий тиск, ясно

Приклад розрахунку

На висоті гори 2100 м тиск менший за нормальний на 2100 : 10,5 = 200 мм, тобто становитиме 760 − 200 = 560 мм рт. ст..

Вітер

■ Напрям вітру — відкіля дме: північний — з півночі на південь;

■ Швидкість — у м/с або км/год (прилад — анемометр); сила — у балах за шкалою Бофорта (0–12);

■ Причина — різниця тиску між територіями: чим вона більша, тим сильніший вітер;

■ Відхилення: через обертання Землі вітри відхиляються вправо в Північній і вліво в Південній півкулі.

Постійні та місцеві вітри

Вітри	Де і як дмуть	Приклад значення
Пасати	від тропіків до екватора, постійні; у Пн. півкулі північно-східні	стійка погода, торговельні маршрути
Західні вітри помірних широт	із заходу на схід	принося вологу з Атлантики до Європи
Мусони	сезонні: літом із моря на суходіл — вологі; взимку з суходолу на море — сухі	Південна й Східна Азія
Бризи	узбережжями; удень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море	Чорне, Азовське моря
Фен, бора	місцеві гірські вітри (теплий — фен, холодний шквалистий — бора)	Альпи, Новоросійськ

Рис. 44. Причинно-наслідковий зв’язок: Виникнення бризу

Роза вітрів

Роза вітрів — діаграма повторюваності вітрів різних напрямків за певний період. Довжина променя відповідає кількості днів із вітром цього напрямку. Нею користуються для планування аеропортів, розміщення підприємств, вітроелектростанцій. В Україні переважають західні, північно-західні та східні вітри.

Рис. 45. Ментальна карта: Тиск і вітер

Словник теми

Термін	Значення
атмосферний тиск	сила тиску повітря на поверхню
барометр	прилад для вимірювання тиску
вітер	горизонтальний рух повітря
анемометр	прилад для вимірювання швидкості вітру
пасати	постійні вітри від тропіків до екватора
мусони	сезонні вітри зі зміною напряму
бриз	місцевий вітер на узбережжі
циклон	область низького тиску
антициклон	область високого тиску
роза вітрів	графік повторюваності напрямків вітру

Тема 20. Вода в атмосфері: вологість, хмари, туман, опади

За програмою: уроки 32–34

Головне

Вода потрапляє в повітря шляхом випаровування. Повітря може вмістити обмежену кількість пари — чим тепліше, тим більше. Коли тепле вологе повітря охолоджується до точки роси, пара конденсується й утворюються хмари, тумани та опади.

Вологість повітря

Показник	Що означає	Приклад
Абсолютна вологість	кількість пари в 1 м³ повітря (г/м³)	при +20 °C повітря може містити до 17 г/м³
Максимальна вологість (насичення)	найбільша кількість пари за певної температури	+10 °C → 9 г/м³; +30 °C → 30 г/м³
Відносна вологість	відношення абсолютної вологості до насичення, у %	8,5 г при 17 → 50 %
Точка роси	температура, за якої пара досягає насичення і конденсується	Роса, туман, хмари

Хмари

Група хмар	Висота	Вигляд, погода
Високі — перисті, перисто-купчасті	понад 6 км	тонкі, білі, з крижинок; провіщають зміну погоди
Середні — високо-купчасті	2–6 км	пластинки, валики
Низькі — шаруваті, шарувато-купчасті	до 2 км	суцільна сіра пелена; мряка
Хмари вертикального розвитку — купчасті, купчасто-дощові	від низу до понад 10 км	купчасті — гарна погода; купчасто-дощові — злива, град, грози
Шарувато-дощові	низькі	суцільні; тривалі опади

Хмарність оцінюють у балах від 0 до 10: 0–2 — ясно, 3–7 — мінлива, 8–10 — хмарно. Туман — скупчення дрібних водяних крапель у приземному шарі; видимість менше 1 км.

Опади

Вид	Умови утворення
Дощ, мряка, злива	краплі води з хмар; злива — інтенсивні, короткочасні
Сніг, крупа	кристали льоду за мінусових температур
Град	шматочки льоду з купчасто-дощових хмар, влітку
Роса, іній, паморозь	конденсація/кристалізація на поверхні (не випадають із хмар)
Ожеледь	замерзання переохолодженого дощу на поверхнях

■ Кількість опадів вимірюють у мм шару води (дощомір, сніговимірювач);

■ Найбільше опадів — Черапунджі (Індія), понад 11 000 мм на рік; екваторіальні ліси; Карпати — до 1600 мм;

■ Найменше — пустеля Атакама (Чилі), місцями майже 0 мм; Причорномор’я України — 300–400 мм.

Рис. 46. Алгоритм: Утворення опадів

Рис. 47. Причинно-наслідковий зв’язок: Охолодження вологого повітря

Рис. 48. Ментальна карта: Вода в атмосфері

Словник теми

Термін	Значення
випаровування	перехід води в пару
абсолютна вологість	кількість водяної пари в 1 м³ повітря
відносна вологість	відношення вологості до насичення у відсотках
точка роси	температура початку конденсації пари
хмарність	ступінь покриття неба хмарами (бали)
туман	скупчення крапель води біля поверхні
опади	вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з атмосфери
дощомір	прилад для вимірювання опадів

Тема 21. Погода. Прогноз погоди. Спостереження за онлайн-застосунками

За програмою: уроки 36–37

Головне

Погода — стан тропосфери в певному місці й часі. Вона описується метеорологічними елементами: температурою, тиском, вологістю, вітром, хмарністю й опадами. Погода змінюється щодня, на відміну від клімату.

Елементи погоди та їх вимірювання

Елемент	Прилад	Одиниці
Температура	термометр	°C
Атмосферний тиск	барометр	мм рт. ст., гПа
Вологість	гігрометр, психрометр	%
Вітер	флюгер, анемометр	напрям, м/с, бали
Хмарність	візуально	бали 0–10
Опади	дощомір	мм

Як складають прогноз

Рис. 49. Алгоритм: Прогноз погоди

Прогнози та народні прикмети

Прикмета	Пояснення
Ластівки літають низько	вологе повітря, комахи ближче до землі — до опадів
Червоний захід сонця	ясна погода завтра (пил і вологість у верхніх шарах)
Роса вранці	ясна безвітряна ніч, ймовірно — гарна погода
Перисті хмари	наближення теплого фронту

Джерела прогнозу

Український гідрометеорологічний центр, офіційні застосунки й сайти метеослужб; погодні онлайн-сервіси (Meteoprog, Sinoptik), супутникові знімки та радіолокаційні карти.

Для проєкту «Характеристика погоди своєї місцевості» записують дані за тиждень (температура, тиск, вітер, хмарність, опади) і порівнюють із прогнозом.

Атмосферні фронти

Атмосферний фронт — межа між холодним і теплим повітрям. Теплий фронт — тривалі опади, потепління. Холодний фронт — короткочасні зливи, шквали, похолодання.

Рис. 50. Причинно-наслідковий зв’язок: Чинники змін погоди

Рис. 51. Ментальна карта: Погода

Словник теми

Термін	Значення
погода	стан тропосфери в даний час у даному місці
метеостанція	пункт спостереження за погодою
синоптична карта	карта розподілу погодних даних
атмосферний фронт	межа між холодним і теплим повітрям
прогноз погоди	передбачення стану погоди
метеорологічні елементи	показники стану атмосфери

Тема 22. Клімат. Кліматичні пояси. Кліматична карта світу й України

За програмою: урок 38

Головне

Клімат — багаторічний режим погоди в певній місцевості. Його формують кліматотвірні чинники: географічна широта, висота над рівнем моря, близькість до океану, течії, рельєф та атмосферна циркуляція. На Землі виділяють 7 основних і 6 перехідних кліматичних поясів.

Кліматотвірні чинники

Чинник	Як впливає
Широта	визначає кут падіння променів: від екватора до полюсів стає холодніше
Близькість до океану	узбережжя — м’якіший клімат (менші амплітуди); вглиб материка — континентальніший
Морські течії	тепла Гольфстрім зігріває Європу; холодна Перуанська — охолоджує узбережжя
Рельєф і висота	гори затримують вологі вітри; наветрені схили вологіші
Атмосферна циркуляція	пасати, мусони, західне перенесення приносять вологу чи сухість
Підстильна поверхня	сніг, ліс, пустеля змінюють нагрівання та вологість

Кліматичні пояси

Пояс	Широти (орієнтовно)	Температура, °C	Опади, мм
Екваторіальний	0–5° пн. ш. – 5° пд. ш.	+24…+28; майже без змін	2000–3000 і більше
Субекваторіальні	5–15°	+20…+30; вологий і сухий сезони	1000–2000
Тропічні	15–30°	літо +30…+40, зима +10…+20	до 100–300 (пустелі)
Субтропічні	30–40°	літо +25…+30, зима +5…+10	300–1000
Помірні	40–65°	літо +10…+25, зима −10…−40	500–800
Субарктичний і субантарктичний	65–70°	літо +5…+10, зима −20…−40	200–400
Арктичний і антарктичний	понад 70°	майже завжди нижче 0	до 200

Типи клімату помірного поясу

■ Морський — м’які зими, прохолодне літо, опадів багато (Західна Європа);

■ Помірно-континентальний — холодні зими, тепле літо (Україна, Східна Європа);

■ Континентальний — дуже холодні зими й жарке літо (Сибір, Центральна Азія);

■ Мусонний — вологе літо й суха зима (Далекий Схід).

Клімат України

Україна лежить у помірному поясі: клімат помірно-континентальний. Найтепліше — на півдні (середня липнева +23…+24 °C), найхолодніше — на північному сході. Опади зменшуються з північного заходу на південний схід (від 600–700 до 300–400 мм). Лише Південний берег Криму має субтропічні риси (зима +2…+4 °C).

Рис. 52. Причинно-наслідковий зв’язок: Формування клімату

Рис. 53. Схема: Кліматичні пояси

Рис. 54. Ментальна карта: Клімат

Словник теми

Термін	Значення
клімат	багаторічний режим погоди
кліматотвірні чинники	причини, що формують клімат
кліматичний пояс	широтна смуга з однорідним кліматом
континентальний клімат	клімат із великими амплітудами температур
морський клімат	м’який клімат зі зменшеними амплітудами
кліматична карта	карта розподілу кліматичних показників
кліматограма	графік температури й опадів по місяцях

Тема 23. Ресурси атмосфери. Небезпечні й рідкісні явища. Людина й атмосфера

За програмою: уроки 39–41

Головне

Атмосфера дає людині ресурси — повітря, вітрову й сонячну енергію, кліматичні умови. Водночас вона породжує небезпечні явища — урагани, град, зливи, посухи. Людина забруднює повітря й змінює клімат, тому охорона атмосфери — глобальне завдання.

Ресурси атмосфери

Ресурс	Використання
Повітря	дихання, горіння, виробництво (азот, кисень, інертні гази)
Вітрова енергія	вітроелектростанції (ВЕС), вітрила, млини
Сонячна енергія	сонячні електростанції (СЕС), колектори, теплиці
Кліматичні ресурси	тепло й волога для сільського господарства; рекреація, курорти (Карпати, Крим)

Небезпечні явища

Явище	Ознаки	Наслідки
Ураган, тайфун, смерч (торнадо)	швидкість вітру понад 32 м/с; торнадо — повітряний вихор	руйнування, повені, жертви
Злива, град, гроза	інтенсивні опади, шматки льоду, блискавки	паводки, пошкодження посівів, пожежі
Заметіль, ожеледь, сильний мороз	снігові бурі, обледеніння	паралізований транспорт, обриви ліній
Посуха, суховії	тривала відсутність дощів, спека	неврожаї, пожежі, пилові бурі
Заморозки	падіння температури нижче 0 °C у теплу пору	загибель рослин, садів

Рідкісні явища

■ Полярне сяйво — світіння атмосфери від заряджених частинок Сонця (висока широта);

■ Веселка — заломлення світла в краплях дощу;

■ Гало — світлові кола навколо Сонця чи Місяця в перистих хмарах;

■ Міраж — оптичний обман в пустелі чи над морем;

■ Кульова блискавка — рідкісний світний куль електричного походження.

Людина й атмосфера

Проблема	Причина	Наслідок
Забруднення повітря	викиди ТЕС, заводів, транспорту; спалювання відходів	смог, хвороби, кислотні дощі
Парниковий ефект	зростання вуглекислого газу й метану	глобальне потепління: танення льодовиків, зростання рівня океану, екстремальні явища
Руйнування озонового шару	фреони (холодильники, аерозолі)	зростання ультрафіолету; озонові діри над полюсами

Міжнародні домовленості

Монреальський протокол (1987) — заборона речовин, що руйнують озоновий шар; Паризька угода (2015) — обмеження зростання глобальної температури значно нижче +2 °C. Особисті дії: економія енергії, сортування сміття, озеленення, громадський транспорт.

Рис. 55. Причинно-наслідковий зв’язок: Парниковий ефект

Рис. 56. Ментальна карта: Атмосфера і людина

Словник теми

Термін	Значення
вітрова енергія	енергія руху повітря, перетворювана на електрику
ураган	вітер руйнівної сили
торнадо	вузький повітряний вихор
посуха	тривала відсутність дощів
смог	токсичний туман з викидів
кислотні дощі	опади з домішками сірчаних і азотних кислот
озонова діра	ділянка зі зменшеною кількістю озону
парниковий ефект	затримання тепла атмосферою

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — ГІДРОСФЕРА

Тема 3. Гідросфера

Тема 24. Гідросфера. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів

За програмою: уроки 43–46

Головне

Гідросфера — водна оболонка Землі: океани, моря, річки, озера, болота, льодовики, підземні води й пара. Світовий океан становить близько 96,5 % усієї води й вкриває 71 % поверхні планети. Його частини — океани, моря, затоки й протоки; на поверхні суходолу вода утворює острови й материки.

Води Землі

Складова	Частка від усієї води	Примітка
Світовий океан	96,5 %	солона вода
Підземні води	≈ 1,7 %	частина — прісні
Льодовики й багаторічна мерзлота	≈ 1,7 %	68–70 % усієї прісної води
Озера, річки, болота, атмосфера, організми	менше 0,1 %	джерела питної води
Прісна вода загалом	≈ 2,5 %	придатна для життя людей

Океани

Океан	Площа, млн км²	Найбільша глибина	Особливість
Тихий	≈ 179	10 935 м (Маріанський жолоб)	найбільший і найглибший; майже половина Світового океану
Атлантичний	≈ 92	Пуерто-Рико ≈ 8,4 км	витягнутий з півночі на південь; Гольфстрім
Індійський	≈ 76	Зондський ≈ 7,7 км	переважно в тропіках; мусони
Північний Льодовитий	≈ 15	≈ 5,5 км	найменший і наймілкіший; льодовий покрив
Південний (виділяють у ряді джерел із 2021 р.)	≈ 20	≈ 7,4 км	океан довкола Антарктиди; Антарктична циркумполярна течія

Складові океану

Частина	Визначення	Приклади
Море	частина океану, відокремлена суходолом, островами чи течіями	Чорне, Азовське, Середземне, Балтійське, Карибське
Затока	частина океану чи моря, що врізається в суходіл	Мексиканська, Перська, Гудзонова, Біскайська
Протока	вузька частина води між суходолом, що з’єднує водойми	Гібралтарська, Берингова, Магелланова, Босфор, Керченська, Дрейка

Моря бувають окраїнні (Північне, Японське), внутрішньоматерикові (Чорне, Середземне, Балтійське) і міжострівні (Яванське). Чорне море має площу близько 422 тис. км² і найбільшу глибину 2245 м; Азовське — одне з найменших і наймілкіших у світі (до 14 м).

Острови

Тип	Походження	Приклади
Материкові	відокремилися від материка (підняття рівня моря, розломи)	Гренландія (найбільший, 2,1 млн км²), Мадагаскар, Великобританія, Шрі-Ланка
Вулканічні	виникли від виверження вулканів	Гавайські, Ісландія, Курильські
Коралові (атоли)	сформовані з коралових вапнякових скелетів у теплих морях	Мальдіви, Тувалу, Австралійський Великий Бар’єрний риф (риф, не острів)

Групи островів називають архіпелагами (Гавайський, Канадський Арктичний). Найбільші острови світу — Гренландія, Нова Гвінея, Калімантан, Мадагаскар, Баффінова Земля, Суматра.

Рис. 57. Схема: Складові Світового океану

Рис. 58. Ментальна карта: Гідросфера і Світовий океан

Словник теми

Термін	Значення
гідросфера	водна оболонка Землі
Світовий океан	суцільна водна оболонка, що омиває материки
море	частина океану, обмежена суходолом, островами чи течіями
затока	частина водойми, що врізається в суходіл
протока	вузька водна смуга між суходолом
острів	ділянка суходолу, оточена водою
архіпелаг	група островів
атол	коралове кільце острова з лагуною

Тема 25. Властивості вод Світового океану. Рухи води в океані

За програмою: уроки 47–48

Головне

Вода океану солона й має температуру, що залежить від широти. Солоність середня становить 35 ‰. Вода постійно рухається: хвилі створює вітер, течії — вітри, густина й рельєф, припливи і відпливи — тяжіння Місяця й Сонця. Рухи води переносять тепло та вологу й впливають на клімат.

Властивості океанічної води

Властивість	Значення	Від чого залежить
Солоність	у середньому 35 ‰ (35 г солей в 1 л)	випаровування (збільшує), опади й річки (зменшують), танення льоду
Температура поверхні	від −1,8 °C до +30 °C; середня ≈ +17 °C	широта, течії, пора року
Прозорість	у відкритому океані до 50 м і більше (Саргасове море — до 66 м)	планктон, мул, глибина
Колір	синій, зелений, бурий	мінімум планктону — синій; багато — зелений
Температура замерзання	солона вода замерзає при ≈ −1,8 °C	солоність

Водойма	Солоність, ‰	Причина
Червоне море	≈ 41	сильне випаровування, мало опадів і річок
Середземне море	≈ 38	випаровування
Чорне море	≈ 18	великий стік річок (Дунай, Дніпро, Дністер)
Азовське море	≈ 10–12	мілководне, багато прісної води (Дон, Кубань)
Балтійське море	6–8	опади й річки, обмежений водообмін
Мертве море (озеро)	понад 300	безстічне, інтенсивне випаровування

Хвилі

■ Вітрові хвилі — вітер; висота до 20–30 м в штормах; шторм — сильне хвилювання моря при вітрі понад 15 м/с;

■ Цунамі — підводні землетруси й виверження; швидкість у відкритому океані до 800 км/год, висота біля берега до десятків метрів;

■ Прибій — хвилі, що розбиваються біля берега.

Морські течії

Течія	Тип	Океан, значення
Гольфстрім і Північноатлантична	тепла	Атлантичний; зігріває Західну й Північну Європу
Куросіо	тепла	Тихий; Японія
Перуанська	холодна	Тихий; біля Південної Америки, багата на рибу, пустеля Атакама
Лабрадорська	холодна	Атлантичний; Північна Америка
Канарська, Бенгельська	холодні	Атлантичний; біля Африки
Західних вітрів (Антарктична циркумполярна)	холодна	єдина кільцева; навколо Антарктиди

Припливи і відпливи

Двічі на добу рівень води підвищується (приплив) і знижується (відплив) через притягання Місяця й Сонця. Найвищі припливи — у затоці Фанді (Канада), до 16–18 м. Припливи використовують для виробництва енергії й для судноплавства.

Рис. 59. Причинно-наслідковий зв’язок: Утворення течій і їх вплив

Рис. 60. Ментальна карта: Рухи і властивості води

Словник теми

Термін	Значення
солоність	кількість солей у воді, ‰
проміле (‰)	тисячна частка
хвиля	коливальний рух води
течія	потужний потік води в океані
приплив і відплив	періодичні підйом і спад рівня води
цунамі	руйнівні хвилі від підводних поштовхів
шторм	сильне хвилювання моря
Гольфстрім	тепла течія Атлантики

Тема 26. Життя в океанах і морях. Ресурси. Господарська діяльність людини

За програмою: урок 49

Головне

Найбагатше життя зосереджено у верхньому, освітленому шарі океану й на шельфі. Океан дає людині їжу, мінеральну сировину, енергію та транспортні шляхи, але страждає від забруднення й надмірного вилову.

Живі організми океану

Група	Спосіб життя	Приклади
Планктон	пасивно дрейфує з течією	фіто- (мікроводорості) і зоопланктон (рачки, медузи)
Нектон	активно плаває	риби, кальмари, кити, дельфіни, акули
Бентос	живе на дні	водорості, молюски, краби, корали, морські зірки

Живі організми розподілені за глибиною (найбільше на шельфі й до 200 м) і за широтою (екваторіальні й помірні води багатші). Корали живуть лише в теплих чистих водах; Великий Бар’єрний риф (Австралія) — найбільша жива споруда, понад 2300 км завдовжки.

Ресурси океану

Група	Приклади	Використання
Біологічні	риба, краби, молюски, водорості	їжа, корм, добрива; вилов близько 90–100 млн т на рік
Мінеральні	нафта й газ шельфу, залізо-марганцеві конкреції, сіль, пісок	паливо, метали, будматеріали
Енергетичні	припливи, хвилі, вітер на морі	припливні й вітрові електростанції
Прісна вода	опріснення морської води	Близький Схід, острови
Транспортні й рекреаційні	судноплавство, порти, курорти	понад 80 % світової торгівлі морем

Проблеми океану

■ Забруднення нафтою, пластиком — «сміттєві плями» в океані; загибель тварин;

■ Надмірний вилов риби, зникнення видів;

■ Потепління й закислення води — загибель коралів;

■ Руйнування узбережжя через забудову.

Охорона океану

Міжнародні конвенції обмежують скидання відходів і квоти вилову. 8 червня відзначають Всесвітній день океанів. Створюють морські заповідники (в Україні — Чорноморський біосферний заповідник, Дунайський біосферний).

Рис. 61. Причинно-наслідковий зв’язок: Вплив людини на океан

Рис. 62. Ментальна карта: Життя й ресурси океану

Словник теми

Термін	Значення
планктон	дрібні організми, що дрейфують у воді
нектон	організми, що активно плавають
бентос	організми дна
коралові рифи	споруди з вапнякових скелетів коралів
конкреції	мінеральні конкреції на дні океану
опріснення	перетворення солоної води на прісну

Тема 27. Води суходолу. Річка: система, басейн, живлення, режим, довжина

За програмою: уроки 50–52

Головне

Річка — природний водотік у витягнутому заглибленні — руслі. Вона має витік, гирло, притоки; разом з ними утворює річкову систему, а територія, з якої стікає вода, — басейн. Басейни розділяють вододіли.

Складові річки

Поняття	Визначення
Витік	початок річки (джерело, озеро, болото, льодовик)
Гирло	місце впадіння в море, озеро чи іншу річку (дельта, естуарій, лиман)
Русло	заглиблення, по якому тече вода; найглибша частина — стрижень
Заплава	частина долини, яку затоплюють під час повені
Тераси	давні рівні русла — «сходи» на схилах долини
Притока	менша річка, що впадає в більшу
Річкова система	головна річка з усіма притоками
Басейн	територія, з якої річка збирає воду
Вододіл	межа між сусідніми басейнами (зазвичай височина)
Падіння і похил	падіння = висота витоку − висота гирла; похил = падіння ÷ довжина, м/км

Живлення й режим річок

Вид живлення	Джерело	Приклади
Дощове	дощі	Амазонка, річки Південно-Східної Азії
Снігове	танення снігу навесні	річки рівнин помірного поясу (Дніпро — переважно)
Льодовикове	таючі льодовики	Рона, річки Памір
Підземне	джерела й ґрунтові води	всі річки, особливо в межень
Змішане	кілька джерел	більшість річок України

Фаза режиму	Що відбувається	Де буває
Повінь	щорічне весняне підняття води	на рівнинах помірного поясу: Дніпро, Дністер (весна)
Паводок	раптове підняття від злив чи відлиги	Карпати: Тиса, Прут, Дністер
Межень	низький рівень води влітку й узимку	літо, зима
Льодостав	замерзання; льодохід — рух криги	зима, весна

Діяльність річки

■ Ерозія — розмив русла; перенесення уламків; акумуляція — відкладання алювію (наноси, коси, дельти).

■ Верхів’я — швидка течія, глибока вузька долина, пороги й водоспади; середня течія — розширення долини, меандри; низов’я — повільно, дельта чи лиман.

Найвідоміші річки

Річка	Довжина, км	Материк	Особливість
Ніл	≈ 6650	Африка	найдовша річка; в Середземне море
Амазонка	≈ 6400	Південна Америка	найповноводніша, басейн ≈ 7 млн км²
Янцзи	≈ 6300	Азія	найдовша в Азії
Дунай	2850	Європа	10 країн; в Чорне море (Україна — дельта)
Дніпро	2201 (в Україні 981)	Європа	найбільша річка України
Дністер	1362	Європа	Карпати → Чорне море, Одеська обл.
Південний Буг	806	Європа	басейн Чорного моря

У Карпатах відомі водоспади Шипіт (Закарпаття) і Манявський (Івано-Франківщина); найвищий водоспад України — Учан-Су у Криму (98,5 м). Світові рекорди: Анхель (Венесуела) — 979 м, Вікторія (Замбезі), Ніагара, Ігуасу.

Рис. 63. Алгоритм: Як визначити довжину річки за картою

Рис. 64. Схема: Річкова система

Рис. 65. Причинно-наслідковий зв’язок: Режим річки

Рис. 66. Ментальна карта: Річка

Словник теми

Термін	Значення
річка	природний водотік у русле
річкова система	річка з усіма притоками
басейн річки	територія стоку води
вододіл	межа басейнів
гирло	місце впадіння річки
русло	заглиблення, по якому тече річка
повінь	щорічне підняття води навесні
паводок	різке підняття води через зливи чи відлигу
меандри	звивини русла
дельта	розгалужене гирло з наносів

Тема 28. Озера, болота, штучні водойми і водотоки

За програмою: уроки 53–56

Головне

Озеро — природна заглибина суходолу, заповнена водою. Болото — надмірно зволожена ділянка з торфом. До штучних водойм належать водосховища, ставки, канали. Усі вони впливають на клімат, річковий стік і господарство.

Озера

Походження улоговини	Приклади
Тектонічні (у розломах кори)	Байкал (глибина 1642 м; ≈ 20 % світових запасів прісної води), Танганьїка, Мертве море
Льодовикові	Фінляндія, Карелія, Великі озера Північної Америки
Карстові (провали)	Світязь, Шацькі озера (Волинь)
Вулканічні (кратери)	озера на Камчатці, Тоба
Заплавні (старички) та лимани	Дніпровські та Дунайські плавні; Сасик, Ялпуг
Залишкові (від колишніх морів)	Каспійське, Аральське

За режимом озера бувають проточні (прісні, мають стік: Світязь, Ладозьке) й безстічні (солоні: Каспійське, Мертве). Найбільше в світі — Каспійське (≈ 371 тис. км²). Найбільше озеро України — Ялпуг (≈ 149 км²), найглибше — Світязь (58,4 м).

Болота

Тип	Живлення	Приклади / особливості
Низинні	ґрунтові води, багато поживних речовин	Полісся: Прип’ять; торф родючий
Верхові	опади, бідні на мінерали	Північна Європа, Сибір (Васюганське — найбільше)
Перехідні	змішане	між низинними й верховими

Болота накопичують торф (паливо, добриво), регулюють стік, зберігають біорізноманіття. Осушування призводить до пересихання річок і втрати видів, тому багато боліт охороняються (Рамсарські угіддя в Україні).

Штучні водойми і водотоки

Тип	Призначення	Приклади
Водосховища	регулювання стоку, ГЕС, водопостачання, судноплавство	Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське (зруйноване в 2023 р.)
Ставки	розведення риби, водопостачання, відпочинок	по всій території України
Канали	судноплавство, зрошення, перекидання води	Суецький (1869), Панамський (1914), Північно-Кримський

Каховське водосховище

6 червня 2023 р. внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС водосховище втратило воду. Наслідки — масштабне затоплення населених пунктів, порушення водопостачання Півдня, ґрунти й екосистеми потребують відновлення.

Рис. 67. Причинно-наслідковий зв’язок: Вплив водосховищ

Рис. 68. Ментальна карта: Озера, болота, штучні водойми

Словник теми

Термін	Значення
озеро	природна заглибина, заповнена водою
безстічне озеро	озеро без стоку, зазвичай солоне
болото	надмірно зволожена територія з торфом
торф	горюча органічна порода з частково розкладеної рослинності
водосховище	штучна водойма для регулювання стоку
канал	штучне русло
лиман	затока при гирлі річки

Тема 29. Льодовики. Багаторічна мерзлота. Підземні води. Людина і гідросфера

За програмою: уроки 57–59

Головне

Льодовики містять близько 70 % прісної води планети й поділяються на покривні та гірські. Підземні води залягають у порах і тріщинах порід; частина з них — цілющі мінеральні. Людина витрачає та забруднює воду, тому економія й охорона гідросфери необхідні.

Льодовики

Вид	Де поширені	Особливості
Покривні (материкові)	Антарктида, Гренландія	займають ≈ 10 % суходолу; товщина льоду до 4 км; 99 % льоду Землі
Гірські	Гімалаї, Альпи, Кавказ, Анди, Памір	в гірських долинах, над сніговою лінією
Айсберги	Антарктика, Гренландія	уламки льодовиків, плавають у морі; 9/10 під водою

Снігова лінія — висота, вище від якої сніг не тане за літо. Вона підвищується від полюсів до тропіків: у Карпатах її немає, на екваторі — приблизно 4500–5000 м. Льодовики змінюють рельєф (морени, кари, троги), накопичують запаси прісної води, а через потепління нині швидко відступають.

Багаторічна мерзлота

Багаторічна мерзлота — ґрунти й породи, що перебувають у замерзлому стані понад два роки. Вона займає близько 25 % суходолу: Сибір, північ Канади, Аляска. Потепління її розтоплює, руйнуючи будови, дороги й вивільняючи метан.

Підземні води

Вид	Де залягає	Значення
Ґрунтові води	над першим водотривким шаром; близько до поверхні	колодязі, джерела; чутливі до забруднення
Міжпластові (напірні — артезіанські)	між водотривкими шарами, глибше	чиста питна вода; свердловини
Мінеральні	із розчиненими солями та газами	лікування: Трускавець, Моршин, Миргород, Поляна Квасова
Термальні	нагріті в надрах	опалення, купальні, електрика (Ісландія, Закарпаття)

Водні ресурси та людина

■ Україна належить до країн, малозабезпечених місцевим стоком: значна частина води надходить транзитом (Дніпро, Дунай, Сіверський Донець);

■ Споживачі води: промисловість, сільське господарство (зрошення — найбільше), комунальне господарство;

■ Проблеми: забруднення стічними водами, нафтою, добривами; цвітіння водойм; нестача питної води у світі (понад 2 млрд людей мають обмежений доступ);

■ Охорона: очисні споруди, економія, водоохоронні зони, оборотне водопостачання; 22 березня — Всесвітній день водних ресурсів.

Рис. 69. Алгоритм: Кругообіг води в природі

Рис. 70. Причинно-наслідковий зв’язок: Забруднення гідросфери

Рис. 71. Ментальна карта: Льодовики, підземні води, охорона

Словник теми

Термін	Значення
льодовик	природне скупчення льоду на суходолі, що рухається
снігова лінія	висота, вище якої сніг не тане
айсберг	плавучий шматок льодовика
багаторічна мерзлота	ґрунти, що замерзлі понад 2 роки
ґрунтові води	вода над першим водотривким шаром
артезіанські води	напірні підземні води між водотривами
мінеральні води	підземні води з розчиненими солями
кругообіг води	безперервний рух води між оболонками

РОЗДІЛ II. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ — БІОСФЕРА, ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ, АНТРОПОСФЕРА

Теми 4–6

Тема 30. Біосфера. Ґрунти. Земельні ресурси

За програмою: уроки 60–62

Головне

Біосфера — оболонка Землі, населена живими організмами. Її межі — від найглибших ділянок океану до озонового шару. Вчення про біосферу створив Володимир Вернадський. Ґрунт — поверхневий родючий шар суходолу, який утворився від взаємодії гірських порід, клімату, води й організмів; його основна властивість — родючість.

Біосфера

Показник	Характеристика
Межі	вгору — до озонового шару (≈ 20–25 км); вниз — до дна океану (≈ 11 км) і до 2–3 км глибини в літосфері
Складові	рослини (продуценти), тварини (консументи), гриби й бактерії (редуценти)
Найбільше життя	у тропосфері біля поверхні, на шельфі, у ґрунті, у вологих тропіках
Значення	накопичує енергію Сонця, створює кисень, формує ґрунти, вугілля, нафту, вапняки

Вчення В. Вернадського

У 1926 р. Вернадський показав, що життя — потужна геологічна сила. Вчений уперше назвав етап розвитку біосфери, коли розум людини стає визначальним чинником, ноосферою (сферою розуму).

Ґрунт

Складова	Приблизна частка (за об’ємом)	Роль
Мінеральні частинки	≈ 45 %	пісок, глина, пил — «скелет» ґрунту
Гумус (органічна речовина)	≈ 5 %	накопичення поживних речовин; визначає родючість
Вода	≈ 25 %	розчиняє речовини, живить рослини
Повітря	≈ 25 %	дихання коренів і організмів

Ґрунт утворюється дуже повільно — шар в 1 см формується від 100 до 300 років. Засновником науки про ґрунти був Василь Докучаєв (праця «Російський чорнозем», 1883). Ґрунтовий профіль має горизонти: гумусовий (А), перехідний (В), материнська порода (С).

Тип ґрунту	Зона в Україні	Вміст гумусу	Особливості
Дерново-підзолисті	Полісся	1–3 %	малородючі; потребують добрив; кислі
Сірі лісові	Лісостеп	2–5 %	середньої родючості
Чорноземи	Лісостеп, степ	4–8 % (до 10 %)	найродючіші; Україна має ≈ 1/3 світових чорноземів
Каштанові	Південь степу	2–4 %	посуха; потребують зрошення
Гірські (бурі, дерново-буроземні)	Карпати, Кримські гори	різний	тонкі, кам’янисті, ерозія

Земельні ресурси

■ Земельний фонд — усі землі держави: сільськогосподарські (рілля, пасовища, сади), ліси, забудовані, води, болота;

■ В Україні переважають сільськогосподарські землі (понад 2/3 території), більшість — рілля;

■ Загрози: ерозія (водна, вітрова), забруднення, засолення, забудова, виснаження;

■ Охорона: сівозміни, полезахисні лісосмуги, терасування схилів, внесення органічних добрив, рекультивація земель.

Рис. 72. Причинно-наслідковий зв’язок: Утворення ґрунту

Рис. 73. Ментальна карта: Біосфера і ґрунти

Словник теми

Термін	Значення
біосфера	оболонка Землі, заселена живими організмами
ноосфера	сфера розуму; етап розвитку біосфери
ґрунт	родючий поверхневий шар суходолу
гумус	органічна речовина ґрунту
родючість	здатність ґрунту забезпечувати рослини поживою
ерозія ґрунтів	руйнування ґрунту водою чи вітром
чорнозем	найродючіший ґрунт степів і лісостепу
сівозміна	чергування культур на полі

Тема 31. Природні комплекси. Географічна оболонка

За програмою: уроки 63–66

Головне

Природний комплекс — територія з однорідними природними умовами, де рельєф, клімат, води, ґрунти, рослини й тварини тісно пов’язані. Найбільший природний комплекс — географічна оболонка, до якої входять літосфера (верхня частина), гідросфера, нижня атмосфера і біосфера. Для неї характерні цілісність, кругообіг речовин, ритмічність і зональність.

Види природних комплексів

Рівень	Приклади	Розмір
Географічна оболонка	Земля загалом	найбільший
Материки й океани	Євразія, Тихий океан	мільйони км²
Природні зони	тайга, степ, пустеля	тисячі км
Місцеві (локальні)	ліс, озеро, болото, балка, схил	від гектарів до сотень км²

Тип	Ознаки	Приклади
Природні	майже не змінені людиною	тайга, пустеля, заповідник
Антропогенні (культурні)	створені або змінені людьми	міста, поля, парки, водосховища, села

Закономірності географічної оболонки

■ Цілісність: зміна одного компонента викликає зміни інших (вирубка лісу → зміна клімату, ґрунтів, річок);

■ Кругообіг речовин і енергії: вода, повітря, вуглець, азот циркулюють між оболонками;

■ Ритмічність: добова, річна, багаторічна повторюваність процесів;

■ Широтна зональність: зміна природних зон від екватора до полюсів;

■ Висотна поясність: зміна поясів у горах знизу вгору, подібно до змін від рівнини до полюса.

Природні зони

Зона	Клімат	Рослини	Тварини	Ґрунти
Арктичні й антарктичні пустелі	дуже холодний	мохи, лишайники	білий ведмідь, пінгвіни, тюлені	майже відсутні
Тундра	холодний, вічна мерзлота	мохи, карликові береза й верба	північний олень, песець	тундрово-болотні
Тайга	помірний, холодні зими	ялина, ялиця, сосна, модрина	лось, ведмідь, соболь	підзолисті
Мішані та широколисті ліси	помірний, м’який	дуб, бук, граб, ялина	олень, кабан, ведмідь	дерново-підзолисті, сірі лісові
Лісостеп і степ	помірний, посушливий	трави, ковила, рідкісні ліси	бабак, ховрах, степовий орел	чорноземи
Пустелі	жарке літо, дуже мало опадів	верблюжа колючка, кактуси	верблюд, змії, ящірки	піщані, сіроземи
Савани	жаркий, сухий і вологий сезони	трави, баобаб, акація	слон, лев, жирафа, зебра	червоно-бурі
Вологі екваторіальні ліси	жаркий, дуже вологий	вічнозелені багатоярусні	мавпи, папуги, ягуар	червоно-жовті ферралітні

Охорона природних комплексів

Вид території	Режим	Приклади України
Біосферні та природні заповідники	господарська діяльність заборонена	Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський, Поліський
Національні природні парки	охорона й рекреація	Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські Товтри, Гомільшанські ліси
Заказники, пам’ятки природи	обмежений режим	регіональні ландшафтні парки, лісові масиви

Червона книга

Червона книга України — перелік рідкісних і зникаючих видів. Виняткову увагу охорони потребують зубр, лелека чорний, орел-могильник, степова гадюка. Охорона — основа збереження біорізноманіття.

Рис. 74. Причинно-наслідковий зв’язок: Цілісність природного комплексу

Рис. 75. Схема: Природні комплекси

Рис. 76. Ментальна карта: Природні комплекси

Словник теми

Термін	Значення
природний комплекс	ділянка з однорідними природними умовами
географічна оболонка	найбільший природний комплекс Землі
природна зона	широтна смуга з однорідними кліматом, ґрунтами й живою природою
широтна зональність	зміна природних зон від екватора до полюсів
висотна поясність	зміна природних поясів у горах
заповідник	територія з повною охороною природи
національний парк	природоохоронна територія з рекреаційним режимом
Червона книга	список рідкісних і зникаючих видів

Тема 32. Антропосфера. Зв’язки з іншими оболонками Землі

За програмою: урок 67

Головне

Антропосфера — сукупність людей і створеного ними матеріального середовища, що пов’язана з усіма оболонками Землі. Людство нині налічує понад 8 млрд осіб (позначка 8 млрд досягнута 2022 р.). Люди використовують оболонки як ресурси й змінюють їх, тому розвиток суспільства залежить від збереження природи.

Складові антропосфери

Складова	Опис
Населення	кількість, густота, розселення, раси, народи, мови, релігії
Господарство	сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт, послуги
Техносфера	міста, дороги, греблі, кар’єри, шахти, відходи
Культура й суспільство	науки, мистецтво, освіта, влада

Зв’язки з оболонками

Оболонка	Що бере людина	Що змінює людина
Літосфера	корисні копалини, земля, будівельні матеріали	кар’єри, терикони, осідання ґрунтів, землетруси в зоні видобутку
Гідросфера	питна вода, риба, електроенергія, шляхи сполучення	водосховища, канали, забруднення, зменшення стоку
Атмосфера	повітря для дихання, вітер і Сонце як енергія	викиди, парниковий ефект, озонові діри
Біосфера	їжа, деревина, ліки, сировина	вирубування лісів, зникнення видів, розорювання степів

Населення Землі

Показник	Значення
Чисельність	понад 8 млрд людей
Міське населення	понад 55 % населення світу
Найбільш людні країни	Індія, Китай, США, Індонезія, Пакистан
Расові групи (за ознаками зовнішності)	європеоїдна, монголоїдна, негроїдна (однаково рівні права, спільне походження)

Принципи сталого розвитку

Задовольняти потреби нинішнього покоління так, щоб не позбавити можливостей майбутні покоління: економія ресурсів, відновлювана енергетика, охорона природи, переробка відходів.

Рис. 77. Причинно-наслідковий зв’язок: Наслідки діяльності людини

Рис. 78. Ментальна карта: Антропосфера

Словник теми

Термін	Значення
антропосфера	сукупність людства й створеного ним середовища
техносфера	технічні споруди й системи, створені людиною
ноосфера	сфера розуму
сталий розвиток	розвиток із збереженням природи для майбутніх поколінь
урбанізація	зростання частки міського населення
біорізноманіття	різноманіття видів живих організмів

Узагальнення за курсом 6 класу: оболонки Землі

Оболонка	Склад і межі	Головні процеси	Приклади / числа
Літосфера	земна кора + верхня мантія; 50–200 км	рух плит, вулкани, землетруси; вивітрювання	Еверест 8849 м; Маріанський жолоб ≈ 11 км
Атмосфера	повітря: 78 % азоту, 21 % кисню; до 800 км	нагрівання, тиск, вітер, хмари, опади	тропосфера: −6 °C на 1 км
Гідросфера	океани (96,5 %), суходільні води, льодовики	кругообіг води, течії, хвилі, стік річок	середня солоність 35 ‰
Біосфера	живі організми й ґрунти	фотосинтез, кругообіг речовин	чорноземи; Вернадський
Антропосфера	люди й техносфера (8 млрд)	використання ресурсів, зміна природи	урбанізація; сталий розвиток

Оболонки Землі взаємопов’язані: зміни в одній зумовлюють зміни в інших, і лише разом вони утворюють географічну оболонку.

7 КЛАС

Материки й океани

Картографічне зображення Землі · Закономірності природи материків і океанів · Африка · Австралія й Океанія · Антарктида · Америка · Євразія · Океани

ВСТУП. РОЗДІЛ I. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ

Материки, частини світу, градусна сітка, координати, відстані

Тема 33. Материки, частини світу й океани: мандрівка починається

За програмою: урок 3

Головне

На Землі є 6 материків: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія. Материк — велика ділянка суходолу, оточена океанами. Частин світу також шість: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія й Океанія, Антарктика. Частина світу — історично-географічний поділ суходолу з островами.

Материки

Материк	Площа, млн км²	Особливості
Євразія	≈ 54,6	найбільший; розташований у двох півкулях; усі природні зони (крім савани й екваторіальних лісів у частині)
Африка	≈ 30,3	перетинається екватором; найспекотніший материк
Північна Америка	≈ 24,3	розтягнута від Арктики до тропіків; має Гренландію (острів)
Південна Америка	≈ 17,8	найвологіший материк; Анди — найдовші гори
Антарктида	≈ 14,1	найхолодніший і найвищий материк; покритий льодом
Австралія	≈ 7,7	найменший; тільки в Південній півкулі

Частини світу

Частина світу	Площа, млн км²	Складається з
Європа	≈ 10	західна частина Євразії з островами
Азія	≈ 44	східна й південна частини Євразії з островами
Африка	≈ 30	материк Африка з прилеглими островами
Америка	≈ 42	Північна й Південна Америка з островами
Австралія й Океанія	≈ 9	материк Австралія й острови Тихого океану
Антарктика	≈ 14	материк Антарктида й острови

Межа Європи й Азії

Умовно проводять по Уральських горах, річці Урал, північному узбережжю Каспійського моря, Кумо-Маницькій западині, Азовському, Чорному морях, протоках Босфор і Дарданелли.

Як вивчатимуть материки

Рис. 79. Алгоритм: План характеристики материка

Рис. 80. Ментальна карта: Материки й частини світу

Словник теми

Термін	Значення
материк	великий масив суходолу, оточений океанами
частина світу	історично-географічний поділ суходолу з островами
острів	ділянка суходолу, оточена водою
півострів	частина суходолу, що вдається в море
географічне положення	розташування об’єкта відносно інших

Тема 34. Градусна сітка та географічні координати. Практикум

За програмою: уроки 4–7

Головне

Градусна сітка — система паралелей і меридіанів на карті. Положення точки визначають географічною широтою (кут від екватора, 0–90° пн. і пд. ш.) та географічною довготою (кут від нульового меридіана, 0–180° сх. і зх. д.). Разом вони утворюють географічні координати.

Широта і довгота

Поняття	Широта	Довгота
Що показує	дугу меридіана від екватора до точки	дугу екватора чи паралелі від нульового меридіана
Лінії відліку	екватор (0°)	Гринвіцький (нульовий) меридіан (0°)
Межі значень	від 0° до 90°; пн. ш., пд. ш.	від 0° до 180°; сх. д., зх. д.
Лінії сітки	паралелі (захід–схід)	меридіани (північ–південь)
Довжина 1°	меридіана ≈ 111 км завжди	паралелі: на екваторі 111 км; на 60° — 55,8 км; на полюсі — 0

Півкулі

■ Екватор ділить Землю на Північну і Південну півкулі;

■ Меридіани 0° і 180° ділять на Західну і Східну півкулі: Європа й Африка — переважно Східна, Америка — Західна;

■ Україна розташована в Північній і Східній півкулях.

Рис. 81. Алгоритм: Визначення географічних координат точки

Приклади координат

Об’єкт	Широта	Довгота
Київ	50° 27′ пн. ш.	30° 31′ сх. д.
Львів	49° 50′ пн. ш.	24° 02′ сх. д.
Говерла	48° 09′ пн. ш.	24° 30′ сх. д.
Лондон (Гринвіч)	51° 30′ пн. ш.	0°
Нью-Йорк	40° 43′ пн. ш.	74° 00′ зх. д.
Сідней	33° 52′ пд. ш.	151° 12′ сх. д.

Хвилини й градуси

1° = 60′ (кутових хвилин); 1′ = 60″ (секунд). Дві координати завжди записують у порядку: широта, довгота. Об’єкт на екваторі має широту 0°, на нульовому меридіані — довготу 0°.

Крайні точки материків (округлено)

Материк	Північна	Південна	Західна	Східна
Євразія	м. Челюскін (≈ 78° пн. ш.)	м. Піай (≈ 1° пн. ш.)	м. Рока (≈ 9° зх. д.)	м. Дежньова (≈ 170° зх. д.)
Африка	Рас-Енгела (≈ 37° пн. ш.)	м. Голковий (Агульяс, ≈ 35° пд. ш.)	м. Альмаді (≈ 17° зх. д.)	м. Рас-Хафун (≈ 51° сх. д.)
Австралія	м. Йорк (≈ 11° пд. ш.)	м. Саут-Пойнт (≈ 39° пд. ш.)	м. Стіп-Пойнт (≈ 113° сх. д.)	м. Байрон (≈ 154° сх. д.)
Півд. Америка	м. Гальїнас (≈ 12° пн. ш.)	м. Фроуорд (≈ 54° пд. ш.)	м. Паріньяс (≈ 81° зх. д.)	м. Кабу-Бранку (≈ 35° зх. д.)
Півн. Америка	м. Мерчісон (≈ 72° пн. ш.)	м. Марьято (≈ 7° пн. ш.)	м. Принца Уельського (≈ 168° зх. д.)	м. Сент-Чарльз (≈ 56° зх. д.)

Рис. 82. Ментальна карта: Географічні координати

Словник теми

Термін	Значення
градусна сітка	мережа паралелей і меридіанів
географічна широта	кут від екватора до точки по меридіану
географічна довгота	кут від нульового меридіана до точки по паралелі
географічні координати	широта й довгота точки
кутова хвилина	1/60 градуса
Гринвіцький меридіан	нульовий меридіан

Тема 35. Визначення відстаней і напрямків за картою. Практична робота № 1

За програмою: уроки 8–9

Головне

Відстані на карті визначають за масштабом (лінійкою чи ниткою) та за градусною сіткою: довжина дуги 1° меридіана становить приблизно 111 км. Азимут показує напрям на об’єкт від півночі за годинниковою стрілкою.

Способи визначення відстаней

Спосіб	Коли застосовують	Формула
За масштабом	коротка відстань; будь-який напрям	L = l × M (l — довжина на карті, M — знаменник)
За меридіаном	відстань по лінії північ–південь	L = Δφ × 111 км (Δφ — різниця широт у градусах)
За паралеллю	по лінії захід–схід	L = Δλ × 111 км × cos φ (φ — широта паралелі)
Лінійка / курвіметр	звивисті маршрути (річки, дороги)	вимірюють і переводять за масштабом

Приклад

Відстань між точками на одному меридіані: 50° пн. ш. і 40° пн. ш.: різниця 10°, тоді 10° × 111 км ≈ 1110 км. Довжина 1° паралелі на 60° пн. ш.: 111 × cos 60° = 111 × 0,5 ≈ 55,5 км.

Напрямки

Напрямок	Азимут
Північ	0° / 360°
Північний схід	45°
Схід	90°
Південний схід	135°
Південь	180°
Південний захід	225°
Захід	270°
Північний захід	315°

Рис. 83. Алгоритм: Практична робота «Напрямки, координати, відстані»

Для точних завдань використовують карти атласу з різними масштабами й проєкціями. У циліндричних проєкціях паралелі однакової довжини, тому відстані на високих широтах спотворені; тоді найточніше — вимірювати за меридіаном.

Рис. 84. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому відстані за картою не завжди точні

Рис. 85. Ментальна карта: Відстані та напрямки

Словник теми

Термін	Значення
азимут	кут від півночі до напряму на об’єкт
масштаб	відношення довжини на карті до довжини на місцевості
проєкція	спосіб зображення кулі на площині
курвіметр	прилад для вимірювання довжини ліній на карті
градус дуги меридіана	≈ 111 км

РОЗДІЛ II. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

Літосферні плити, рельєф, клімат, природні зони, населення Землі

Тема 36. Як утворилися материки й западини океанів

За програмою: урок 11

Головне

Материки й океани мають спільну історію: ще близько 250 млн років тому майже весь суходіл був єдиним суперконтинентом Пангея. Згодом він розкололся, а його частини розійшлися. Причина — рух літосферних плит по в’язкій верхній мантії. Цей процес триває й нині: Атлантичний океан щороку стає ширшим на 2–3 см.

Від Пангеї до сучасних материків

Етап	Приблизний час	Що відбувалося
Пангея	понад 250 млн р. тому	єдиний суходіл, оточений океаном Панталасса
Розкол на два материки	≈ 200 млн р. тому	північна Лавразія (Євразія й Пн. Америка) і південна Гондвана (решта материків)
Розпад Гондвани	150–100 млн р. тому	відокремлюються Африка, Півд. Америка, Австралія, Антарктида; виникає Атлантика
Індія рухається на північ	≈ 50 млн р. тому	зіткнення з Євразією — підняття Гімалаїв
Сучасність	щороку на 1–10 см	плити продовжують рухатися; змінюються контури океанів

Докази руху материків

■ Збіг обрисів: західне узбережжя Африки та східне узбережжя Південної Америки схожі, як частини однієї мозаїки;

■ Однакові викопні рештки (наприклад, прадавня рослина глоссоптерис) на різних материках;

■ Схожі гірські породи й структури по обидва береги Атлантики;

■ Вимірювання зі супутників: сучасні GPS-станції фіксують зміщення плит у міліметрах і сантиметрах за рік;

■ Гіпотеза німецького вченого Альфреда Вегенера (1912 р.) про дрейф материків стала основою сучасної теорії.

Типи кори й меж плит

Показник	Материкова кора	Океанічна кора
Товщина	35–70 км (під горами до 70 км)	5–10 км
Склад шарів	осадовий, гранітний, базальтовий	осадовий і базальтовий (граніту майже немає)
Вік	до 4 млрд років	не більш як ≈ 200 млн років

Межа плит	Рух плит	Рельєфні й природні наслідки	Приклад
Розходження	плити віддаляються	серединно-океанічні хребти, рифтові долини, вулкани	Серединно-Атлантичний хребет; Східно-Африканські рифти
Зіткнення материків	плити насуваються одна на одну	молоді складчасті гори, землетруси	Гімалаї, Альпи
Підсув океанічної плити	океанічна плита занурюється під материкову	глибоководні жолоби, ланцюги вулканів, сильні землетруси	Анди, Маріанський жолоб, Японські острови
Зсув	плити ковзають одна повз одну	розломи, часті землетруси	розлом Сан-Андреас (Каліфорнія)

Рис. 86. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому змінюються материки й океани

Рис. 87. Схема: Літосферні плити

Словник теми

Термін	Значення
Пангея	давній суперконтинент, що існував понад 250 млн років тому
Лавразія й Гондвана	північна й південна частини Пангеї після розколу
літосферна плита	велика стабільна ділянка літосфери
рифт	велика тріщина чи долина розриву в земній корі
серединно-океанічний хребет	підводна гірська система на межі розходження плит
дрейф материків	повільне переміщення материків разом із плитами

Тема 37. Тектонічна будова. Рельєф материків та океанів

За програмою: урок 12

Головне

Рельєф залежить від тектонічної будови. Там, де земна кора стара й стійка (платформи), поширені рівнини; де кора рухлива й нещодавно зазнала стискання (складчасті області), здіймаються гори. Рельєф дна океанів теж має гори, рівнини та глибокі жолоби.

Тектонічні структури й форми рельєфу

Структура	Що це	Рельєф	Приклади
Давня платформа	стійка ділянка кори з кристалічним фундаментом і осадовим чохлом	рівнини; на щитах — височини й плоскогір’я	Східноєвропейська, Африканська, Сибірська, Бразильська, Австралійська
Молода платформа	платформа з фундаментом, що сформувався пізніше	низовини й невисокі рівнини	Західносибірська низовина
Давні складчасті гори	зруйновані гори минулих епох (палеозой)	низькі й середні гори, вирівняні вершини	Урал, Скандинавські, Аппалачі, Драконові
Молоді складчасті гори	сучасна епоха горотворення (кайнозой)	високі гори, гострі вершини, часті землетруси	Альпи, Гімалаї, Анди, Кордильєри, Кавказ, Карпати

Найвищі точки материків

Материк	Найвища точка	Висота, м
Євразія	Джомолунгма (Еверест)	8849
Південна Америка	Аконкагуа	6961
Північна Америка	Денолі (Мак-Кінлі)	6190
Африка	Кіліманджаро	5895
Антарктида	Вінсон	4892
Австралія (материк)	Косцюшко	2228

Рельєф дна океанів

■ Шельф — продовження материка до глибини ≈ 200 м; багатий на рибу, нафту й газ;

■ Материковий схил — крутий перехід від шельфу до ложа океану;

■ Ложе океану — глибини 3–6 км, глибоководні рівнини й улоговини;

■ Серединно-океанічні хребти — найдовші гірські системи Землі (понад 60 000 км);

■ Глибоководні жолоби — глибини понад 6000 м; найглибший — Маріанський (≈ 11 км).

Рис. 88. Причинно-наслідковий зв’язок: Від тектоніки до рельєфу

Рис. 89. Схема: Рельєф Землі

Рис. 90. Ментальна карта: Рельєф материків та океанів

Словник теми

Термін	Значення
платформа	стійка ділянка земної кори
щит	виступ кристалічного фундаменту платформи
складчаста область	рухлива ділянка кори, де утворилися гори
шельф	мілководна частина океану біля материка
жолоб	вузька глибока западина океанічного дна
низовина	рівнина висотою до 200 м

Тема 38. Кліматотвірні чинники

За програмою: урок 13

Головне

Клімат — багаторічний режим погоди місцевості. Його формують кліматотвірні чинники: географічна широта, атмосферна циркуляція, підстильна поверхня, океанічні течії, рельєф і віддаленість від океану.

Основні чинники

Чинник	Як впливає	Приклад
Географічна широта	змінює кут падіння сонячних променів і кількість тепла: від екватора до полюсів температура знижується	на екваторі +25…+28 °C, на полюсах до −60 °C і нижче
Атмосферна циркуляція	повітряні маси переносять тепло й вологу; пасати, мусони, західні вітри	мусони приносять літні зливи в Південну Азію
Підстильна поверхня	суходіл швидко нагрівається й охолоджується, вода — повільно; сніг відбиває промені	океанічний клімат м’який, континентальний — з різкими коливаннями
Океанічні течії	теплі течії зігрівають узбережжя, холодні — охолоджують	тепла Гольфстрім — теплий клімат Європи; холодна Перуанська — пустеля Атакама
Рельєф і висота	з висотою температура падає приблизно на 6 °C на 1 км; гори затримують вологі вітри	навітряні схили вологі, підвітряні — сухі
Віддаленість від океану	чим далі від океану, тим сухіший клімат і більша амплітуда температур	Якутія — амплітуда понад 100 °C

Повітряні маси

Тип повітряної маси	Властивості	Де формується
Екваторіальна	тепла, дуже волога	над екваторіальними широтами
Тропічна	гаряча; над океаном волога, над суходолом суха	тропічні широти
Помірна	помірно тепла; морська — волога, континентальна — суха	помірні широти
Арктична й антарктична	дуже холодна й суха	полярні широти

Правило

Кліматичні пояси змінюються разом зі зміною кліматотвірних чинників — найперше із зміною широти, а потім залежно від океанів, течій, рельєфу.

Рис. 91. Причинно-наслідковий зв’язок: Як формується клімат місцевості

Рис. 92. Ментальна карта: Кліматотвірні чинники

Словник теми

Термін	Значення
клімат	багаторічний режим погоди
кліматотвірні чинники	причини формування клімату
повітряна маса	великий об’єм повітря з однорідними властивостями
пасат	стійкий вітер з тропіків до екватора
мусон	вітер, що змінює напрям за сезоном
амплітуда температур	різниця між найвищою й найнижчою температурою

Тема 39. Кліматичні пояси і типи клімату Землі

За програмою: урок 14

Головне

Кліматичні пояси простягаються широтними смугами. Основних поясів сім: екваторіальний, два тропічних, два помірних, два полярних (в обох півкулях). Між ними розташовані перехідні пояси: субекваторіальні, субтропічні, субарктичний і субантарктичний. У межах поясів виділяють типи клімату залежно від океанів, течій і рельєфу.

Кліматичні пояси

Пояс	Температура (січень / липень)	Опади, мм	Повітряна маса
Екваторіальний	+24…+28 / +24…+28	понад 2000	екваторіальна
Субекваторіальний	+20…+30 / +20…+35	1000–2000, сезонні (дощові й сухі)	влітку екваторіальна, взимку тропічна
Тропічний	+10…+20 / +30…+35	менше 250 у пустелях	тропічна
Субтропічний	0…+12 / +20…+30	300–1000 (взимку чи рівномірно)	влітку тропічна, взимку помірна
Помірний	−50…+5 / +10…+25	500–1000 (до 3000 на навітряних схилах)	помірна
Субарктичний (субантарктичний)	до −40 / +5…+15	200–400	влітку помірна, взимку арктична
Арктичний (антарктичний)	до −60 і нижче / до +5	до 200	арктична (антарктична)

Типи клімату помірного поясу

Тип клімату	Особливості	Приклад
Морський	м’яка волога зима, прохолодне літо, опади протягом року	Лондон, Дублін
Помірно континентальний	холодна зима, тепле літо, опади по 500–600 мм	Київ, Варшава
Континентальний	суворіша зима, спекотніше літо	Москва та східніші райони Європи
Різко континентальний	дуже холодна зима, спекотне літо, мало опадів; амплітуда понад 60 °C	Якутськ, Верхоянськ
Мусонний	літні зливи, суха зима	Владивосток, Пекін

Типи клімату субтропічного й тропічного поясів

Тип клімату	Особливості	Приклад
Середземноморський	сухе спекотне літо, тепла волога зима	Рим, Афіни, південь Криму
Субтропічний континентальний і мусонний	спекотне літо, прохолодна чи тепла зима	Тегеран, Шанхай
Тропічний пустельний	мізерні опади, різкі добові коливання температури	Сахара, Атакама
Тропічний пасатний вологий	вологий, стійка циркуляція пасатів	схід Бразилії, Мадагаскару

Рекорди клімату

Найвища температура: +56,7 °C (Долина Смерті, США, 1913 р.), офіційний рекорд ВМО.

Найнижча температура: −89,2 °C (станція «Восток», Антарктида, 1983 р.).

Найбільше опадів: понад 11 000 мм на рік (Черрапунджі, Індія).

Найсухіше місце: пустеля Атакама, у деяких районах опади — менше ніж 1 мм на рік.

Рис. 93. Схема: Кліматичні пояси

Рис. 94. Ментальна карта: Кліматичні пояси й типи клімату

Словник теми

Термін	Значення
кліматичний пояс	широтна смуга з однорідними кліматичними умовами
перехідний пояс	пояс, де повітряні маси змінюються за сезонами
тип клімату	різновид клімату в межах пояса
морський клімат	клімат узбережжів з м’якою вологою погодою
континентальний клімат	клімат центральних частин материків
середземноморський клімат	клімат із сухим літом і вологою зимою

Тема 40. Природні комплекси материків та океанів

За програмою: урок 15

Головне

Кожному кліматичному поясу відповідає природна зона — природний комплекс із властивими йому ґрунтами, рослинами й тваринами. Їх закономірна зміна від екватора до полюсів називається широтною зональністю. У горах діє висотна поясність: природні комплекси змінюються від підніжжя до вершини.

Природні зони суходолу

Зона	Клімат	Ґрунти	Рослини й тварини	Де поширена
Вологі екваторіальні ліси	вологий жаркий; > 2000 мм	червоно-жовті фералітні	ярусні ліси, пальми, орхідеї; мавпи, тапіри, папуги	Амазонія, Конго, Індонезія
Савани	спекотний; сезони дощів і посух	червоні, червоно-бурі	трави й поодинокі дерева (баобаб, акація); слони, жирафи, леви	Африка, Південна Америка, Австралія
Тропічні пустелі	жаркий, сухий	сіро-бурі, малопотужні	колючки, кактуси; верблюди, змії, ящірки	Сахара, Аравія, Атакама
Субтропічні ліси й чагарники	сухе літо, волога зима	коричневі	вічнозелені дуб, маслина; муфлони	Середземномор’я, південь Криму
Степи (прерії, пампа)	помірний; 250–500 мм	чорноземи, каштанові	ковила, типчак; бабаки, сайгаки, бізони	Євразія, Північна Америка, Аргентина
Мішані та листяні ліси	помірний, вологий	сірі лісові, бурі лісові	дуб, бук, береза, ялина; олень, лось, борсук	Європа, Північна Америка, Далекий Схід
Тайга	холодна зима, прохолодне літо	підзолисті	ялина, сосна, модрина, ялиця; бурий ведмідь, рись, соболь	Росія, Канада
Тундра	суворий, мерзлота	тундрово-глеєві	мохи, лишайники, карликова береза; північний олень, песець, лемінг	півострів Таймир, Аляска
Арктичні пустелі	найсуворіший	льодовий покрив, мало ґрунтів	мохи й лишайники; білий ведмідь, пінгвіни (Антарктида)	Арктика, Антарктида

Висотна поясність

■ У горах з підйомом кожні 1000 м температура знижується приблизно на 6 °C;

■ Набір висотних поясів залежить від положення гір: чим ближче до екватора й чим вищі гори, тим більше поясів;

■ Нижній пояс відповідає природній зоні підніжжя, верхній — снігам і льодам.

Природні комплекси океанів

■ Широтні пояси океанів збігаються з кліматичними;

■ Найбагатші ділянки океану — шельф і райони підйому глибинних вод;

■ Коралові рифи — «тропічні ліси океану», потребують теплої води (+20 °C і вище).

Рис. 95. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому змінюються природні зони

Рис. 96. Схема: Природні зони Землі

Рис. 97. Ментальна карта: Природні зони Землі

Словник теми

Термін	Значення
природна зона	природний комплекс із спільними кліматом, ґрунтами, рослинами й тваринами
широтна зональність	закономірна зміна природних зон від екватора до полюсів
висотна поясність	зміна природних комплексів із висотою
савана	трав’яниста зона з поодинокими деревами
тайга	хвойні ліси помірного поясу
тундра	безлісна зона холодних областей

Тема 41. Населення Землі: скільки нас і де ми живемо

За програмою: урок 17

Головне

На Землі проживає понад 8 млрд людей. Населення розміщується нерівномірно: понад половина людей живе в Азії; найбільше людей у країнах із сприятливим кліматом і родючими землями. Для опису розміщення використовують густоту населення — середню кількість людей на 1 км².

Чисельність населення

Рік	Населення Землі, млрд	Коментар
1800	≈ 1	перший мільярд
1927	≈ 2	за 127 років
1960	≈ 3	за 33 роки
1999	≈ 6	«демографічний вибух»
2022	≈ 8	за ≈ 12 років від 7 млрд

Найбільші країни за населенням

Країна	Населення, млн (орієнтовно)	Частина світу
Індія	≈ 1450	Азія
Китай	≈ 1410	Азія
США	≈ 340	Америка
Індонезія	≈ 280	Азія
Пакистан	≈ 240	Азія
Нігерія	≈ 225	Африка
Бразилія	≈ 215	Америка

Густота населення

Показник	Значення	Приклади
Середня густота на суходолі	≈ 60 осіб/км²	—
Дуже густо заселені райони	понад 200 осіб/км²	Бангладеш, Нідерланди, Східний Китай
Дуже рідко заселені райони	менше 1 особи/км²	Сахара, Арктика, Антарктида, Монголія (≈ 2)

Раси й етнічні групи

■ Великі раси — європеоїдна, монголоїдна, негроїдна, австралоїдна; відмінності зовнішності є результатом пристосування до природних умов у давнину;

■ Усі раси мають спільне походження, рівні біологічні й юридичні права, відмінності не впливають на здібності;

■ Народ (етнос) — спільнота людей зі спільною мовою, культурою та територією; у світі понад 2000 народів;

■ Мови: найпоширеніші за кількістю носіїв — англійська, китайська (мандаринська), хінді, іспанська; українською говорить понад 40 млн осіб.

Світові релігії

Релігія	Послідовники, млрд (орієнтовно)	Де переважає
Християнство	≈ 2,3	Європа, Америка, частково Африка
Іслам	≈ 2	Півн. Африка, Південно-Західна й Південна Азія
Індуїзм	≈ 1,2	Індія, Непал
Буддизм	≈ 0,5	Східна й Південно-Східна Азія

Рис. 98. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому населення розміщене нерівномірно

Рис. 99. Ментальна карта: Населення Землі

Словник теми

Термін	Значення
населення	сукупність людей, що проживають на певній території
густота населення	середня кількість мешканців на 1 км²
раса	історично сформована група людей зі спільними зовнішніми ознаками
етнос (народ)	спільнота людей зі спільною мовою, культурою й територією
світові релігії	християнство, іслам, буддизм
демографічний вибух	стрімке зростання чисельності населення

Тема 42. Практична робота № 2. Аналіз кліматичних діаграм

За програмою: урок 18

Головне

Кліматична діаграма показує річний хід температури повітря (лінія) й місячну кількість опадів (стовпчики). За нею визначають тип клімату, кліматичний пояс і природну зону.

Алгоритм аналізу

Рис. 100. Алгоритм: Як читати кліматичну діаграму

Зразки даних для аналізу (орієнтовні)

Пункт	Січень, °C	Липень, °C	Амплітуда, °C	Опади за рік, мм	Тип клімату
Манаус (Бразилія)	+27	+27	≈ 1	≈ 2300	екваторіальний
Каїр (Єгипет)	+14	+29	≈ 15	≈ 25	тропічний пустельний
Рим (Італія)	+8	+25	≈ 17	≈ 800	середземноморський
Лондон	+5	+17	≈ 12	≈ 600	морський помірний
Київ	−5	+20	≈ 25	≈ 650	помірно континентальний
Якутськ	−39	+19	≈ 58	≈ 240	різко континентальний
Верхоянськ	−46	+16	≈ 62	≈ 155	різко континентальний

Підказки для висновків

■ Температура вся в плюсі, амплітуда мала — екваторіальний або морський клімат;

■ Опади майже відсутні (менше 250 мм) — пустельний клімат;

■ Опади взимку — середземноморський; опади влітку — мусонний чи континентальний;

■ Амплітуда понад 40 °C — континентальний клімат;

■ Влітку нижче +10 °C — полярний або субполярний пояси.

Рис. 101. Причинно-наслідковий зв’язок: Від діаграми до висновку

Словник теми

Термін	Значення
кліматична діаграма	графік середніх температур і опадів за місяцями
амплітуда температур	різниця між найвищою й найнижчою температурою
річна кількість опадів	сума опадів за 12 місяців
сезонність опадів	нерівномірний розподіл опадів за порами року

Узагальнення за розділом II. Закономірності природи материків і океанів

Тема	Головні ідеї	Ключові числа й приклади
Утворення материків	рух літосферних плит, Пангея → Лавразія й Гондвана	250 млн р. тому; 1–10 см/рік
Тектоніка й рельєф	платформи → рівнини; складчасті області → гори	Еверест 8849 м; Маріанський ≈ 11 км
Клімат	широта, циркуляція, течії, рельєф, віддаленість від океану	−6 °C на 1 км висоти
Пояси й типи клімату	7 основних + перехідні пояси; морський, континентальний, мусонний	+56,7 °C; −89,2 °C
Природні зони	широтна зональність і висотна поясність	тайга, тундра, савана, степ
Населення	нерівномірне розміщення, раси, народи, релігії	понад 8 млрд; ≈ 60 осіб/км²

Закономірності пов’язані: рух плит створює рельєф, рельєф і широта формують клімат, клімат визначає природні зони, а ті — розселення людей.

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — АФРИКА

Тема 1. Африка: положення, рельєф, клімат, води, природні зони, населення

Тема 43. Африка: географічне положення, історія дослідження, рельєф і корисні копалини

За програмою: уроки 20, 21

Головне

Африка — другий за площею материк Землі: 30,3 млн км² разом з островами. Єдиний материк, який перетинають і екватор, і обидва тропіки, тому майже вся Африка лежить у теплих поясах. Рельєф переважно рівнинний, з великою кількістю плоскогір’їв, а надра багаті на золото, алмази, мідь, нафту, фосфорити.

Географічне положення

Показник	Дані
Крайні точки	північна — мис Бен-Секка (37° пн. ш.); південна — мис Голковий (35° пд. ш.); західна — мис Альмаді (17° зх. д.); східна — мис Рас-Хафун (51° сх. д.)
Протяжність	з півночі на південь ≈ 8000 км, із заходу на схід ≈ 7500 км
Омивається	Атлантичним і Індійським океанами, Середземним і Червоним морями
Протоки й канали	Гібралтарська (відокремлює Африку від Європи), Баб-ель-Мандебська, Суецький канал (з’єднує Середземне й Червоне моря)
Великі острови	Мадагаскар (≈ 587 тис. км², четвертий у світі), Канарські, Сокотра, Занзібар

Історія дослідження

Час	Хто або що	Внесок
ІІІ тис. до н. е.	давні єгиптяни	освоєння долини Нілу, торгівля, походи до Пунту
≈ 600 р. до н. е.	фінікійці за дорученням фараона Нехо II	за переказами, обійшли Африку морем
1497–1499	Васко да Гама	обігнув Африку з півдня й відкрив морський шлях до Індії
1850–1870-ті	Давид Лівінгстон	пройшов материк із заходу на схід; відкрив водоспад Вікторія (1855)
1870–1880-ті	Генрі Стенлі	дослідив басейн Конго й великі озера
XX ст.	супутникове картографування	повна карта материка; розвідка корисних копалин

Рельєф

■ Основа материка — давня Африканська платформа: переважають рівнини й плоскогір’я висотою 500–1000 м;

■ Атлас на північному заході — молоді складчасті гори (до 4167 м, гора Тубкаль);

■ Ефіопське нагір’я і Східно-Африканське плоскогір’я розрізають рифти (розломи); тут вулкани Кіліманджаро (5895 м, найвища точка материка) і Кенія (5199 м);

■ Драконові гори на півдні — край плоскогір’я;

■ Западини: Конголезька, Калахарі, Чадська, Каттара (−133 м); найнижча точка материка — озеро Ассаль (−155 м).

Корисні копалини

Копалина	Де видобувають	Походження (поєднання з тектонікою)
Золото, алмази	ПАР, Ботсвана, ДР Конго	давні щити платформи
Мідь, кобальт	«мідний пояс» (Замбія, ДР Конго)	давні складчасті області
Нафта й природний газ	Нігерія, Лівія, Алжир, Єгипет	осадовий чохол платформи
Фосфорити	Марокко, Західна Сахара	морські осади
Залізні руди, марганець, хроміти, уран	ПАР, Гвінея, Габон, Нігер	щити й складчасті області

Рис. 102. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Африка багата на копалини

Рис. 103. Ментальна карта: Африка: положення й рельєф

Словник теми

Термін	Значення
екватор	лінія 0° широти
плоскогір’я	велика височина з плоскою поверхнею
рифт	розлом земної кори
мис	виступ суходолу в море
протока	вузька водойма між двома ділянками суходолу
мідний пояс	район видобутку мідних руд у Замбії й ДР Конго

Тема 44. Клімат і води суходолу Африки

За програмою: урок 22, 23

Головне

Африка — найспекотніший материк Землі. Найвищі температури в Сахарі, де літом часто понад +45 °C. За кількістю опадів материк дуже неоднорідний: від екваторіальних лісів з опадами понад 2000 мм до пустель, де зливи бувають раз на кілька років. Тут розташована найдовша річка світу — Ніл.

Кліматичні пояси Африки

Пояс	Територія	Особливості клімату
Екваторіальний	Конголезька западина, узбережжя Гвінейської затоки	жарко (+24…+28 °C), опади понад 2000 мм, дощі щодня
Субекваторіальні (2)	савани на північ і південь від екватора	вологе літо і сухий сезон; опади 1000–1500 мм
Тропічні (2)	Сахара, Калахарі, Наміб	сухо (менше 100 мм), добова амплітуда до 40 °C
Субтропічні (2)	Атлас, південь ПАР	сухе літо, вологі зими (середземноморський тип)

Чому Сахара така спекотна й суха

У тропічних широтах постійно діє область високого тиску — повітря опускається, тому хмар майже немає.

Сонячне проміння падає майже прямовисно, а суха поверхня швидко нагрівається.

Холодна течія вздовж узбережжя (Бенгельська, Канарська) не дає вологих вітрів із океану.

Найбільші річки

Річка	Довжина, км	Басейн океану	Особливості
Ніл	≈ 6650	Атлантичний (Середземне море)	найдовша річка світу; Білий і Блакитний Ніл зливаються в Хартумі; живиться дощами й танням снігу
Конго	≈ 4700	Атлантичний	найповноводніша річка Африки; двічі перетинає екватор; пороги й водоспади
Нігер	≈ 4180	Атлантичний	велика дуга в Сахелі; внутрішня дельта
Замбезі	≈ 2570	Індійський	водоспад Вікторія (висота ≈ 108 м); ГЕС на водосховищі Кариба
Оранжева	≈ 2200	Атлантичний	на півдні материка; сухі русла в посушливі роки

Озера

Озеро	Походження	Особливості
Вікторія	тектонічне	найбільше озеро материка (≈ 68 тис. км²); друге у світі серед прісних
Танганьїка	тектонічне (рифт)	глибина до 1470 м — друге у світі після Байкалу
Ньяса (Малаві)	тектонічне	глибоке озеро з унікальним світом риб
Чад	залишкове	унаслідок посух за 60 років скоротилося більш ніж у 10 разів

Рис. 104. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Ніл — оаза в пустелі

Рис. 105. Ментальна карта: Клімат і води Африки

Словник теми

Термін	Значення
Сахара	найбільша пустеля світу площею ≈ 9 млн км²
Сахель	напівпустельна смуга на південь від Сахари
пасат	стійкий вітер із тропіків до екватора
водоспад	падіння води з уступу
озеро тектонічного походження	озеро в западині, утвореній рухами земної кори
оаза	ділянка з водою й рослинами в пустелі

Тема 45. Природні зони й населення Африки. Практична робота № 3

За програмою: уроки 24, 25, 26

Головне

Африканські природні зони симетричні відносно екватора: від вологих екваторіальних лісів до саван, а далі — тропічні пустелі й субтропічні ліси. Населення Африки зростає найшвидше у світі: ≈ 1,5 млрд людей, 54 держави, понад 2000 етносів.

Зміна природних зон (практична робота № 3)

Ознака	Екваторіальні ліси	Савани	Тропічні пустелі	Субтропічні ліси й чагарники
Клімат	жаркий, дуже вологий	вологе літо й сухий сезон	жаркий, сухий	сухе літо, волога зима
Ґрунти	червоно-жовті фералітні	червоні, червоно-бурі	малопотужні пустельні	коричневі
Рослини	ярусні ліси, ебенове дерево, пальми	баобаб, акація, високі трави	колючки, фінікова пальма в оазах	коркий дуб, маслина
Тварини	горила, шимпанзе, окапі	слон, жираф, лев, зебра, антилопа	верблюд, фенек, скорпіони	мартишка, муфлон
Де	Конго, Гвінея	Східна Африка, Сахель	Сахара, Наміб, Калахарі	Атлас, Капська область

Населення

Показник	Значення
Чисельність	≈ 1,5 млрд осіб (≈ 18 % населення Землі)
Найбільші за населенням країни	Нігерія (≈ 225 млн), Ефіопія (≈ 130 млн), Єгипет (≈ 110 млн), ДР Конго (≈ 100 млн)
Народи й мови	на півночі — араби й бербери (арабська мова); на південь від Сахари — численні народи банту, хауса, йоруба, ефіопи; широко поширені французька й англійська як офіційні
Найбільші міста	Каїр, Лагос, Кіншаса, Йоганнесбург
Тенденції	найшвидший приріст населення, молода вікова структура, швидка урбанізація

Проблеми материка

■ Опустелювання півдня Сахари (Сахель) через посухи, випасання й вирубування;

■ Нестача питної води й голод;

■ Скорочення тропічних лісів і браконьєрство;

■ Охорона природи: національні парки Серенгеті, Масаї-Мара, Крюгера та інші.

Рис. 106. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Сахель перетворюється на пустелю

Рис. 107. Схема: Природні зони Африки

Рис. 108. Ментальна карта: Населення Африки

Словник теми

Термін	Значення
савана	трав’яниста рівнина з рідкими деревами
опустелювання	перетворення родючих земель на пустелі
національний парк	територія, що охороняється державою
банту	велика група споріднених народів Центральної й Південної Африки
Сахель	напівпустельна смуга на південь від Сахари
агломерація	скупчення міст, що злилися

Узагальнення. Африка

Складова	Головне	Числа й приклади
Положення	перетинається екватором і обома тропіками	30,3 млн км²; Суецький канал
Рельєф	платформа, плоскогір’я, Атлас, рифти	Кіліманджаро 5895 м
Клімат	екваторіальний, 2 субекваторіальні, 2 тропічні, 2 субтропічні	Сахара: понад +45 °C
Води	Ніл, Конго, Нігер, Замбезі; озера Вікторія, Танганьїка	Ніл ≈ 6650 км
Природні зони	симетричні відносно екватора	савани, пустелі, вологі ліси
Населення	молоде, швидке зростання	≈ 1,5 млрд; 54 держави

Африка — материк контрастів: водночас найспекотніший і найбагатший на корисні копалини, з наймолодшим населенням.

РОЗДІЛ III. АВСТРАЛІЯ Й ОКЕАНІЯ. АНТАРКТИДА

Тема 2. Австралія та Океанія · Тема 3. Антарктида

Тема 46. Австралія: положення, відкриття, рельєф, клімат і води суходолу

За програмою: уроки 28, 29

Головне

Австралія — найменший материк Землі, 7,7 млн км². Він цілком лежить у Південній півкулі та займає територію однієї держави — Австралійського Союзу. Материк найпосушливіший на Землі: до 2/3 території отримує менш як 500 мм опадів на рік.

Географічне положення

■ Крайні точки: північна — мис Йорк (11° пд. ш.), південна — мис Південно-Східний (39° пд. ш.); західна — мис Стіп-Пойнт (113° сх. д.), східна — мис Байрон (153° сх. д.);

■ Омивають Індійський і Тихий океани, моря Тимор, Арафурське, Коралове, Тасманове;

■ Протоки: Торресова (відокремлює Австралію від Нової Гвінеї), Басова (від Тасманії);

■ Затоки: Карпентарія, Велика Австралійська.

Історія відкриття

Рік	Мандрівник	Подія
1606	Віллем Янсзон	перший європеєць біля берегів Австралії (нідерландець)
1642	Абель Тасман	відкрив Тасманію й Нову Зеландію
1770	Джеймс Кук	обстежив східне узбережжя; проголосив його володінням Великої Британії
1788	Велика Британія	перше поселення біля сучасного Сіднея; початок колонізації
1901	—	створено Австралійський Союз

Рельєф

■ Західно-Австралійське плоскогір’я — давня платформа, висота 300–500 м;

■ Центральна низовина з озером Ейр (−15 м — найнижча точка);

■ Великий Вододільний хребет — невисокі стародавні гори вздовж східного узбережжя, найвища точка материка гора Косцюшко (2228 м);

■ Серед корисних копалин: залізні руди, боксити, золото, вугілля, уран, алмази.

Клімат

Пояс	Територія	Опади, мм
Субекваторіальний	північ	до 1000–1500 (дощі влітку)
Тропічний	центр і захід	менше 250 — пустелі й напівпустелі
Субтропічний	південь і південний схід	500–1000 (середземноморський і вологий)

Води суходолу

■ Постійні річки лише на сході й півдні: Муррей (2508 км) і її притока Дарлінг;

■ У центрі — тимчасові водотоки (крики) і солоні озера (Ейр);

■ Велика Артезіанська улоговина — найбільший басейн підземних вод на Землі, джерело води для скотарства.

Рис. 109. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Австралія така суха

Рис. 110. Ментальна карта: Австралія: положення й природа

Словник теми

Термін	Значення
материк	великий масив суходолу, оточений океанами
артезіанські води	напірні підземні води
крик	тимчасова річка пустелі
Торресова протока	протока між Австралією й Новою Гвінеєю
скрабові зарості	чагарники в посушливих районах Австралії
Австралійський Союз	офіційна назва держави Австралія

Тема 47. Природні зони Австралії та ендемічний світ. Океанія

За програмою: уроки 30, 32, 33, 34

Головне

Австралія відокремилася від Гондвани і тривалий час розвивалася ізольовано, тому тут багато ендеміків — видів, що живуть тільки в одному регіоні. Океанія — це тисячі островів Тихого океану, об’єднані в Меланезію, Мікронезію й Полінезію. Різні типи островів (материкові, вулканічні, коралові) мають свою природу.

Природні зони Австралії

Зона	Де	Рослини й тварини
Савани й рідколісся	північ і схід	евкаліпти, акації, баобаб; кенгуру, ему, коала
Напівпустелі й пустелі	центр і захід	чагарники (скрабові зарості), кущі; ящірки, динго, верблюди (завезені)
Вологі змінні ліси	схід і північний схід узбережжя	евкаліпти, ліани, пальми; казуар, райські птахи
Субтропічні ліси й чагарники	південний захід і південь	евкаліпти, букси; птах лірохвіст, сумчасті

Ендемічний світ

■ Сумчасті ссавці: кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол (дитинчат виношують у сумці);

■ Однопрохідні: качкодзьоб і єхидна — ссавці, що несуть яйця;

■ Птахи: ему, казуар, какаду, лірохвіст;

■ Рослини: понад 600 видів евкаліптів (деякі — до 100 м); акації;

■ Понад 80 % ссавців материка — ендеміки.

Завезені види — загроза

Кролики, лисиці, дикі коти й жаби-аги значно змінили екосистеми та знищили частину місцевих видів. Охорона природи: Великий Бар’єрний риф (понад 2300 км, Світова спадщина ЮНЕСКО), Улуру та національні парки.

Океанія

Район	Острови	Країни
Меланезія	Нова Гвінея (другий за площею острів світу, ≈ 786 тис. км²), Фіджі, Нова Каледонія	Папуа-Нова Гвінея, Фіджі, Вануату
Мікронезія	Каролінські, Маршаллові, Маріанські	Кірібаті, Мікронезія, Палау
Полінезія	Гавайські, Самоа, Таїті, Нова Зеландія	Нова Зеландія, Тонга, Самоа, Тувалу

Тип острова	Як утворився	Приклади
Материкові	відокремилися від материків	Нова Гвінея, Нова Зеландія, Тасманія
Вулканічні	утворилися при виверженнях	Гаваї, Самоа, Таїті
Коралові	колонії коралів на вулканічній основі (атоли)	Тувалу, Маршаллові, Кірібаті

Населення

■ У Австралії проживає ≈ 27 млн осіб; понад 85 % — у великих містах уздовж узбережжя (Сідней, Мельбурн, Брисбен); столиця — Канберра;

■ Корінне населення — аборигени (≈ 3 %), інші — нащадки переселенців з Європи та Азії;

■ У Новій Зеландії — ≈ 5 млн; корінні жителі — маорі (≈ 17 %), столиця — Веллінгтон;

■ Острови Океанії, зокрема коралові, загрожені підвищенням рівня моря й змінами клімату.

Рис. 111. Схема: Австралія та Океанія

Рис. 112. Ментальна карта: Ендемічний світ і Океанія

Словник теми

Термін	Значення
ендемік	вид, що трапляється лише в одному регіоні
евкаліпт	вічнозелене дерево Австралії
атол	кільцеподібний острів із коралів, що оточує лагуну
Меланезія, Мікронезія, Полінезія	райони Океанії
абориген	корінний мешканець
Великий Бар’єрний риф	найбільша система коралових рифів світу

Узагальнення. Австралія та Океанія

Складова	Головне	Числа й приклади
Положення	єдиний материк у Південній півкулі й одна держава	7,7 млн км²
Рельєф	плоскогір’я, Центральна низовина, Великий Вододільний хребет	Косцюшко 2228 м; Ейр −15 м
Клімат і води	тропічний сухий; Муррей і Дарлінг; артезіанські води	до 2/3 території < 500 мм
Природа	савани, пустелі, ліси; ендемічний світ	80 % ендеміків серед ссавців
Океанія	Меланезія, Мікронезія, Полінезія; материкові, вулканічні, коралові острови	Нова Гвінея ≈ 786 тис. км²
Населення	аборигени й переселенці; 85 % у містах	Австралія ≈ 27 млн

Тема 48. Антарктида: відкриття, природа, міжнародний статус

За програмою: уроки 35–37

Головне

Антарктида — найхолодніший, найвищий (у середньому ≈ 2000 м) і найвітряніший материк Землі. Майже весь він вкритий льодовиком: у ньому міститься близько 90 % льоду планети й ≈ 70 % прісної води Землі. Постійного населення на материку немає, лише науковці на станціях.

Відкриття і дослідження

Рік	Подія	Учасники
1820	відкриття Антарктиди (28 січня за новим стилем)	російська експедиція Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарєва на шлюпах «Восток» і «Мирний»
1911	перше досягнення Південного полюса (14 грудня)	норвезька експедиція Руала Амундсена
1912	Південний полюс досягла експедиція Роберта Скотта; на зворотному шляху всі загинули	британці
1957–1958	Міжнародний геофізичний рік; початок масового дослідження	вчені багатьох країн
1996	Україна отримала станцію «Академік Вернадський»	Україна

Природа

Складова	Характеристика
Положення	майже повністю за Південним полярним колом; площа ≈ 14,1 млн км²
Льодовик	середня товщина понад 2 км, максимальна ≈ 4,7 км; містить близько 90 % льоду Землі
Клімат	арктичний; середня температура в центрі взимку −60…−70 °C; рекорд −89,2 °C (1983 р.); сильні стокові вітри
Рельєф	Трансантарктичні гори; найвища вершина Вінсон (4892 м); під льодом гори й улоговини
Органічний світ	мохи, лишайники, водорості; пінгвіни (імператорський, Аделі), тюлені, кити, кріль

Правовий статус

■ Договір про Антарктику (1959 р.): материк використовують лише в мирних цілях, заборонено військові бази й випробування зброї;

■ Мадридський протокол (1991 р.) про охорону довкілля: заборона видобутку корисних копалин;

■ Територіальні претензії «заморожені»; материк не належить жодній державі;

■ Україна приєдналася до Договору в 1992 р.; з 2004 р. має статус консультативної сторони.

Рис. 113. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому в Антарктиді так холодно

Рис. 114. Ментальна карта: Антарктида

Словник теми

Термін	Значення
Антарктида	материк навколо Південного полюса
Антарктика	Антарктида з прилеглими океанами й островами
льодовик	велике скупчення льоду, що рухається
Договір про Антарктику	міжнародна угода 1959 р.
станція «Академік Вернадський»	українська антарктична станція
кріль	дрібні морські рачки — основа харчування тварин Антарктики

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ПІВДЕННА АМЕРИКА

Тема 4. Південна Америка: положення, Анди, Амазонка, природні зони, населення

Тема 49. Південна Америка: географічне положення, відкриття, рельєф і корисні копалини

За програмою: уроки 38, 39

Головне

Південна Америка — четвертий за площею материк (17,8 млн км²). Здебільшого лежить у Південній півкулі, а зі сходу на захід її перетинає екватор. Тут розташовані найдовші гори — Анди, найбільша низовина й найповноводніша ріка світу — Амазонка.

Географічне положення

Показник	Дані
Півкулі	Південна (більша частина) і Західна
Крайні точки	північна — мис Гальїнас (12° пн. ш.); південна (материк) — мис Фроуерд (54° пд. ш.), разом із островами — мис Горн (56° пд. ш.); західна — мис Паріньяс (81° зх. д.); східна — мис Кабу-Бранку (35° зх. д.)
Омивається	Тихим та Атлантичним океанами, Карибським морем
Протоки	Магелланова, Дрейка (відокремлює від Антарктиди); Панамський канал (з’єднує Атлантичний і Тихий океани, 1914 р.)

Історія відкриття

Рік	Мандрівник	Подія
1498	Христофор Колумб	під час третьої подорожі досяг берегів Південної Америки (Венесуела)
1500	Педру Кабрал	відкрив Бразилію; португальське володіння
1499–1502	Америго Веспуччі	довів, що відкриті землі — новий континент; на його честь названо Америку
1520	Фернан Магеллан	пройшов протокою на півдні материка до Тихого океану
1532–1533	Франсіско Пісарро	підкорив державу інків
1799–1804	Олександр Гумбольдт	наукове дослідження Анд, Оріноко, течії біля Перу

Рельєф

■ На заході вздовж Тихого океану тягнуться Анди — найдовші гори світу (≈ 9000 км); найвища вершина — Аконкагуа (6961 м), також діючі вулкани Котопахі і Льюльяйльяко;

■ На сході — давня Південноамериканська платформа: Гвіанське і Бразильське плоскогір’я; у Гвіанському плоскогір’ї — найвищий водоспад світу Анхель (979 м);

■ У центрі між ними — рівнини: Амазонська (найбільша на Землі), Оріноцька, Ла-Платська (пампа); на півдні — плато Патагонія.

Корисні копалини

Копалина	Де
Мідь, срібло, молібден	Анди (Чилі — перше місце у світі за видобутком міді, Перу)
Літій	Чилі, Аргентина, Болівія («літієвий трикутник»)
Залізна руда, боксити, золото	Бразильське плоскогір’я
Нафта й газ	Венесуела (найбільші в світі розвідані запаси нафти), Бразилія (шельф), Колумбія
Олово	Болівія
Селітра	пустеля Атакама

Рис. 115. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Анди багаті на метали

Рис. 116. Ментальна карта: Південна Америка: положення й рельєф

Словник теми

Термін	Значення
Анди	найдовша гірська система світу вздовж Тихого океану
сельва	вологі екваторіальні ліси Амазонії
пампа	степи Південної Америки
Панамський канал	канал між Атлантичним і Тихим океанами
Патагонія	напівпустельне плато на півдні материка
вулкан	гора, з якої виливається магма

Тема 50. Клімат і води суходолу Південної Америки

За програмою: уроки 40, 41

Головне

Південна Америка — найвологіший материк: на кожен квадратний кілометр припадає більше річкового стоку, ніж на будь-якому іншому. Різноманіття клімату зумовлене широтою, Андами та океанічними течіями.

Кліматичні пояси

Пояс	Територія	Особливості
Екваторіальний	Амазонія, захід Колумбії	жарко, дощі 2000–3000 мм протягом року
Субекваторіальні (2)	Гвіанське і Бразильське плоскогір’я, Оріноко	літо вологе, зима суха
Тропічний	пустеля Атакама, схід Бразилії	Атакама — найсухіше місце Землі; схід — вологий пасатний
Субтропічний	Ла-Платська низовина, центр Чилі	помірно волого; середземноморський клімат у Чилі
Помірний	Патагонія, півд. Анд	прохолодний, сухий (Патагонія) і дуже вологий на захід від Анд
Високогірний	Анди	холодний і розрізнений за висотою

Вплив течій і рельєфу

Холодна Перуанська течія охолоджує повітря біля узбережжя, тому утворюється пустеля Атакама — тут майже не буває дощів.

Тепла Бразильська течія робить східний берег вологішим.

Анди затримують вологі вітри з Тихого океану: захід Патагонії дуже вологий, схід — сухий.

Найбільші річки

Річка	Довжина, км	Особливості
Амазонка	≈ 6400	найповноводніша й має найбільший басейн (≈ 7 млн км²) у світі; дає ≈ 20 % світового стоку річок
Парана (з Ла-Платою)	≈ 4880	друга за довжиною; на притоці — водоспад Ігуасу; ГЕС «Ітайпу»
Оріноко	≈ 2140	дельта, регулярні сезонні повені
Магдалена	≈ 1540	головна річка Колумбії

Озера

■ Тітікака — найвище високогірне судноплавне озеро світу (3812 м);

■ Маракайбо — найбільше озеро материка за площею (лагуна, нафта);

■ Льодовикові озера Патагонії.

Рис. 117. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Амазонка така повноводна

Рис. 118. Ментальна карта: Клімат і води Південної Америки

Словник теми

Термін	Значення
Амазонка	найповноводніша річка світу
Атакама	найсухіша пустеля Землі
Перуанська течія	холодна течія біля західних берегів Південної Америки
басейн ріки	територія, з якої річка збирає воду
дельта	ділянка біля гирла з розгалуженим руслом
навітряний схил	схил, що першим зустрічає вологий вітер

Тема 51. Природні зони й населення Південної Америки

За програмою: уроки 42, 43

Головне

Природні зони Південної Америки змінюються від вологих екваторіальних лісів до пустель і степів. Сельва Амазонії — найбільший тропічний ліс світу, «легені планети». Населення материка ≈ 440 млн осіб; більшість говорить іспанською, у Бразилії — португальською.

Природні зони

Зона	Клімат	Рослини	Тварини	Де
Вологі екваторіальні ліси (сельва)	екваторіальний	гевея, бразильський горіх, пальми, орхідеї	ягуар, тапір, анаконда, колібрі, піраньї	Амазонія
Савани (льянос, кампос)	субекваторіальні	трави, пальми, карликові дерева	мурахоїд, нанду, броненосець	Оріноко, Бразильське плоскогір’я
Пустелі й напівпустелі	тропічний, помірний	кактуси, чагарники	лама, гуанако, ігуана	Атакама, Патагонія
Степи (пампа)	субтропічний	ковила, пампасна трава	нанду, пампасовий олень, віскаша	Ла-Платська низовина
Субтропічні та помірні ліси	вологий субтропічний, помірний	південний бук, араукарія	пума, вікунья	Парана, південь Чилі

Висотна поясність в Андах

■ Біля підніжжя на екваторі — вологі ліси; вище — гірські ліси, потім високогірні луки (пуна, парамо);

■ Вище від ≈ 4500–5000 м — вічні сніги й льодовики;

■ Висотні пояси змінюють один одного залежно від висоти: чим ближче до екватора, тим їх більше.

Населення

Показник	Дані
Чисельність	≈ 440 млн осіб
Країни	12 незалежних: Бразилія, Аргентина, Колумбія, Перу, Венесуела, Чилі, Еквадор, Болівія, Парагвай, Уругвай, Гаяна, Суринам
Столиці	Бразиліа, Буенос-Айрес, Богота, Ліма, Каракас, Сантьяго, Кіто, Асунсьйон, Монтевідео
Походження	індіанці (кечуа, аймара, гуарані), нащадки європейських переселенців, нащадки африканських рабів, метиси й мулати
Мови	іспанська (більшість країн), португальська (Бразилія), англійська (Гаяна), нідерландська (Суринам), мови індіанців
Найбільші міста	Сан-Паулу, Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро, Ліма, Богота
Урбанізація	понад 80 % населення живе в містах

Рис. 119. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому вирубують сельву

Рис. 120. Схема: Природні зони Південної Америки

Рис. 121. Ментальна карта: Населення Південної Америки

Словник теми

Термін	Значення
сельва	вологий екваторіальний ліс
льянос	савани басейну Оріноко
пампа	степова рівнина на півдні материка
метис	нащадок європейця й індіанця
мулат	нащадок європейця й африканця
висотна поясність	зміна природних комплексів із висотою

Узагальнення. Південна Америка

Складова	Головне	Числа й приклади
Положення	перетинається екватором, у Західній півкулі	17,8 млн км²
Рельєф	Анди, Амазонська низовина, плоскогір’я	Аконкагуа 6961 м; Анхель 979 м
Клімат	від екваторіального до помірного, Атакама — найсухіша	Амазонка: 2000–3000 мм
Води	Амазонка, Парана, Оріноко; Тітікака	Амазонка ≈ 6400 км
Природні зони	сельва, савани, пампа, пустелі	Сельва — найбільший тропічний ліс
Населення	індіанці, європейці, метиси, мулати	≈ 440 млн; 12 держав

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Тема 5. Північна Америка: положення, Кордильєри, Великі озера, природні зони, населення

Тема 52. Північна Америка: географічне положення, відкриття, рельєф і корисні копалини

За програмою: уроки 46, 47

Головне

Північна Америка має площу 24,3 млн км² (з островами ≈ 24,7) — третій за величиною материк. Вона омивається трьома океанами й простягається від Арктики до тропіків. Рельєф утворюють три смуги: гори Кордильєр на заході, рівнини в центрі й давні гори Аппалачі на сході.

Географічне положення

Показник	Дані
Півкулі	Північна й Західна
Крайні точки	північна (материк) — мис Мерчісон (72° пн. ш.); південна — мис Марьято (7° пн. ш.); західна — мис Принца Уельського (168° зх. д.); східна — мис Сент-Чарльз (56° зх. д.)
Омивається	Північним Льодовитим, Атлантичним і Тихим океанами; Мексиканською затокою й Карибським морем
Протоки й затоки	Берингова протока (відокремлює від Євразії, ≈ 86 км), Гудзонова затока, Каліфорнійська затока
Великі острови	Гренландія (найбільший острів Землі, ≈ 2,1 млн км²), Баффінова Земля, Ньюфаундленд, Куба, Гаїті

Історія відкриття й освоєння

Час	Подія	Учасники
≈ 1000	вікінги досягли узбережжя Ньюфаундленду («Вінланд»)	Лейф Ерікссон
1492	відкриття Багамських островів, Куби, Гаїті	Христофор Колумб
1497	обстеження узбережжя Ньюфаундленду	Джон Кабот
1519–1521	підкорення держави ацтеків	Ернан Кортес
1534–1535	дослідження затоки та ріки Св. Лаврентія	Жак Картьє
1610	відкриття Гудзонової затоки	Генрі Гудзон
XVII–XVIII ст.	колонізація англійцями, французами, іспанцями	створення колоній

Рельєф

■ На заході — Кордильєри (Аляска, Скелясті гори, Каскадні гори, Сьєрра-Невада) з найвищою вершиною Денолі (Мак-Кінлі) (6190 м); у горах — вулкани й землетруси (розлом Сан-Андреас);

■ У центрі — Центральні рівнини і Великі рівнини між Кордильєрами й Аппалачами;

■ На сході — давні, зруйновані Аппалачі (до 2037 м);

■ На північному сході — Лаврентійська височина (Канадський щит), вкрита озерами й вирівняна льодовиками;

■ На півдні — Мексиканське нагір’я з вулканами Орісаба (5636 м) і Попокатепетль.

Корисні копалини

Копалина	Де
Нафта й природний газ	США (Техас, Аляска, шельф Мексиканської затоки), Канада (Альберта), Мексика
Кам’яне вугілля	Аппалачі, Великі рівнини
Залізна руда	район озера Верхнього (США, Канада)
Мідь, золото, срібло, уран	Кордильєри, Канадський щит, Мексика (срібло)

Рис. 122. Причинно-наслідковий зв’язок: Три смуги рельєфу Північної Америки

Рис. 123. Ментальна карта: Північна Америка: положення й рельєф

Словник теми

Термін	Значення
Кордильєри	гірська система на заході Північної Америки
Аппалачі	давні гори на сході Північної Америки
Канадський щит	виступ давнього фундаменту платформи на півночі материка
розлом	тріщина в земній корі з переміщенням ділянок
Гренландія	найбільший острів Землі
Берингова протока	протока між Євразією й Північною Америкою

Тема 53. Клімат і води суходолу Північної Америки

За програмою: урок 48, 49

Головне

Північна Америка розтягнута з півночі на південь, тому охоплює всі кліматичні пояси, крім екваторіального. Влітку на материку бувають небезпечні явища — торнадо й урагани. На материку розташовані найбільші озера світу — Великі американські озера.

Кліматичні пояси й типи клімату

Пояс	Територія	Особливості
Арктичний	півн. острови, Гренландія	дуже холодно, лід
Субарктичний	півн. Канади й Аляски	зима холодна, літо прохолодне
Помірний	Канада, півн. США	морський клімат на заході, континентальний усередині, помірно континентальний на сході
Субтропічний	пд. США	середземноморський (Каліфорнія), вологий (пд.-схід), напівпустелі (пд.-зх.)
Тропічний і субекваторіальний	Мексика, Центральна Америка, Антильські острови	пасатний; сезон дощів і ураганів

Небезпечні явища

Торнадо (смерчі) трапляються на Великих рівнинах («алея торнадо») — холодне й тепле повітря стикаються без перепон.

Урагани утворюються над Атлантикою й Карибським морем влітку–восени, мають швидкість понад 118 км/год.

Зливи, снігові бурі взимку, посухи на півдні США.

Найбільші річки

Річка	Довжина, км	Басейн океану	Особливості
Міссісіпі (із Міссурі)	≈ 6000	Атлантичний (Мексиканська затока)	основна водна артерія США
Маккензі	≈ 4240	Північний Льодовитий	замерзає на півроку
Юкон	≈ 3180	Тихий	на Алясці й у Канаді
Колорадо	≈ 2330	Тихий	Великий каньйон глибиною до 1,8 км
Св. Лаврентія	≈ 1200	Атлантичний	стік Великих озер; судноплавство

Великі озера

Озеро	Площа, тис. км²	Особливості
Верхнє	≈ 82	найбільше прісне озеро світу за площею
Гурон	≈ 60	найдовша берегова лінія серед озер, багато островів
Мічиган	≈ 58	повністю в США
Ері	≈ 25	найбільш мілководне з Великих озер
Онтаріо	≈ 19	стікає в ріку Св. Лаврентія; Ніагарський водоспад (≈ 51 м) між Ері й Онтаріо

Рис. 124. Причинно-наслідковий зв’язок: Як утворилися Великі озера

Рис. 125. Ментальна карта: Клімат і води Північної Америки

Словник теми

Термін	Значення
торнадо	вихор із воронкою, що піднімає в повітря предмети
ураган	тропічний циклон із руйнівним вітром
Великі озера	система п’яти озер на кордоні США й Канади
Великий каньйон	найвідоміший каньйон на ріці Колорадо
Міссісіпі	головна річка США
фронт	межа між теплою й холодною повітряними масами

Тема 54. Природні зони й населення Північної Америки. Практична робота № 4

За програмою: уроки 50–53

Головне

Природні зони Північної Америки розташовані широтними смугами від арктичних пустель до тропічних лісів, але на заході їх змінює висотна поясність Кордильєр. На материку проживає понад 600 млн осіб; найбільші країни — США, Мексика, Канада.

Природні зони

Зона	Рослини	Тварини	Де
Арктичні пустелі, тундра	мохи, лишайники, карликова верба	білий ведмідь, північний олень, песець	Гренландія, північ Канади
Тайга	ялина, ялиця, модрина, сосна	лось, ведмідь-грізлі, вовк, рись	Канада, Аляска
Мішані й широколисті ліси	клен, дуб, береза, бук	олень, єнот, білка	схід США, Великі озера
Прерії	високі трави, пшениця на ріллі	бізон, койот, луговий собачка	Великі рівнини
Напівпустелі й пустелі	кактуси (сагуаро), агава	гримуча змія, койот	південний захід США, Мексика
Субтропічні ліси	магнолії, секвої	алігатор, пелікан	Флорида, пд.-сх. США
Вологі тропічні ліси	пальми, ліани	ягуар, мавпи	Центральна Америка

Порівняння природних зон Північної й Південної Америки (практична робота № 4)

Ознака	Північна Америка	Південна Америка
Екваторіальні ліси	лише вузька смуга (Центральна Америка)	найбільша сельва світу — Амазонія
Савани	майже немає	великі площі: льянос, кампос
Степи	прерії на Великих рівнинах	пампа на південному сході
Тайга й тундра	великі площі в Канаді	відсутні
Пустелі	Сонора, Мохаве	Атакама, Патагонія
Висотна поясність	Кордильєри	Анди (більше поясів)

Населення

Показник	Дані
Чисельність	≈ 600 млн (разом з Центральною Америкою й Карибським регіоном)
Найбільші країни	США (≈ 340 млн, столиця Вашингтон), Мексика (≈ 130 млн, Мехіко), Канада (≈ 40 млн, Оттава)
Корінні жителі	індіанці, інуїти (ескімоси), ацтеки, майя
Сучасне населення	нащадки переселенців з Європи, нащадки привезених з Африки рабів, іммігранти з Азії й Латинської Америки
Мови	англійська (США, Канада), французька (Квебек), іспанська (Мексика, Центральна Америка)
Найбільші міста	Нью-Йорк, Мехіко, Лос-Анджелес, Чикаго, Торонто
Українці	понад 1 млн у США і понад 1,3 млн у Канаді

Рис. 126. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому США й Канада стали розвиненими країнами

Рис. 127. Схема: Природні зони Північної Америки

Рис. 128. Ментальна карта: Населення й країни Північної Америки

Словник теми

Термін	Значення
прерія	трав’яний степ Північної Америки
індіанці	корінні народи Америки
інуїти	корінні жителі арктичних районів Америки
іммігрант	людина, що переселяється в іншу країну
Квебек	франкомовна провінція Канади
агломерація	скупчення міст, що злилися

Узагальнення. Північна Америка

Складова	Головне	Числа й приклади
Положення	три океани, від Арктики до тропіків	24,3 млн км²
Рельєф	Кордильєри, Великі рівнини, Аппалачі	Денолі 6190 м
Клімат	усі пояси, крім екваторіального; торнадо й урагани	—
Води	Міссісіпі, Колорадо; Великі озера; Ніагара	Верхнє ≈ 82 тис. км²
Природні зони	тундра, тайга, мішані ліси, прерії, пустелі, тропічні ліси	—
Населення	корінні жителі й переселенці; США, Канада, Мексика	≈ 600 млн

РОЗДІЛ III. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ — ЄВРАЗІЯ

Тема 6. Євразія: положення, рельєф, клімат, води, природні зони, населення, регіони

Тема 55. Євразія: географічне положення, історія дослідження, рельєф і корисні копалини

За програмою: уроки 54, 55

Головне

Євразія — найбільший материк Землі: 54,6 млн км² (разом з островами), що становить майже третину суходолу. Він цілком лежить у Північній півкулі, а більша частина — у Східній. Тут розташовані найвищі гори (Гімалаї), найглибше озеро (Байкал) і найнижча точка суходолу (Мертве море).

Географічне положення

Показник	Дані
Крайні точки	північна — мис Чельюскін (78° пн. ш.); південна — мис Піай (1° пн. ш.); західна — мис Рока (9° зх. д.); східна — мис Дежнєва (170° зх. д.)
Протяжність	з півночі на південь ≈ 8000 км; із заходу на схід ≈ 16 000 км
Омивається	чотирма океанами: Північним Льодовитим, Тихим, Індійським, Атлантичним
Півострови	Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Аравійський, Індостан, Індокитай, Камчатка, Корейський
Острови	Британські, Ісландія, Японські, Шрі-Ланка, Калімантан, Суматра, Нова Земля, Сицилія, Кіпр

Історія дослідження

Час	Хто	Внесок
V ст. до н. е.	Геродот	описав землі Північного Причорномор’я й Скіфії
II ст. до н. е. – XV ст.	Великий шовковий шлях	торговий зв’язок Європи й Китаю
1271–1295	Марко Поло	мандрівка до Китаю, опис Азії
1466–1472	Афанасій Нікітін	подорож до Індії («Хождение за три моря»)
1498	Васко да Гама	морський шлях із Європи до Індії навколо Африки
XIX ст.	П. Семенов-Тян-Шанський, М. Пржевальський	дослідження Центральної Азії
XX–XXI ст.	супутникове картографування	детальне вивчення материка

Рельєф

Структура	Рельєф	Приклади
Давні платформи	рівнини й плоскогір’я	Східноєвропейська, Сибірська (Середньосибірське плоскогір’я), Індостанська, Аравійська, Китайська
Молоді складчасті гори	найвищі гори світу	Гімалаї (Джомолунгма 8849 м), Каракорум, Альпи (Монблан 4806 м), Кавказ (Ельбрус 5642 м), Карпати, Памір, Тянь-Шань
Давні складчасті гори	низькі, зруйновані	Урал, Скандинавські гори
Нагір’я	найвищі плато	Тибет (≈ 4500 м)
Низовини	рівнини з родючими ґрунтами	Східноєвропейська, Західносибірська, Північнонімецька, Великокитайська, Індо-Гангська
Западини	найнижчі точки суходолу	Мертве море (−430 м), Каспійська низовина

Корисні копалини

Копалина	Де
Нафта й природний газ	Південно-Західна Азія (Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кувейт), Західний Сибір, Північне море
Кам’яне вугілля	Китай, Індія, Донбас (Україна), Рур (Німеччина), Кузбас
Залізні руди	Кривбас (Україна), Курська магнітна аномалія, Китай, Індія
Олово, мідь, золото	Південно-Східна Азія (олово), Урал, Алтай
Калійні солі, кам’яна сіль	Німеччина, Прикарпаття

Рис. 129. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому в Євразії найвищі гори

Рис. 130. Ментальна карта: Євразія: положення й рельєф

Словник теми

Термін	Значення
Євразія	найбільший материк Землі
Гімалаї	найвищі гори світу
Тибет	найбільше за площею й найвище нагір’я світу
Мертве море	найнижча точка суходолу
Великий шовковий шлях	стародавній торговий шлях між Європою й Азією
Каспійська низовина	низовина нижче рівня океану

Тема 56. Клімат і води суходолу Євразії. Води Європи й Азії

За програмою: уроки 56–58

Головне

Євразія — єдиний материк, на якому є всі кліматичні пояси: від арктичного до екваторіального. Клімат великою мірою визначають величезна площа материка, океани, мусони й гірські бар’єри. Тут розташовані найдовші річки, найбільше озеро й найглибше озеро світу.

Кліматичні пояси й особливості

Пояс	Територія	Особливості
Арктичний	острови Північного Льодовитого океану	полярна ніч, лід
Субарктичний	півн. Росії, Фенноскандія	зима холодна, літо коротке
Помірний	Європа, Середня Азія, Сибір, Далекий Схід	морський (захід), континентальний (центр), різко континентальний (Сибір), мусонний (схід)
Субтропічний	Середземномор’я, Китай, Іран	середземноморський, мусонний, континентальний, пустельний
Тропічний	Аравія, Південна Азія	пустельний; у Південній Азії мусонний
Субекваторіальний і екваторіальний	Індостан, Індокитай, Малайські острови	мусони, зливи, до 10 000 мм на рік (Черрапунджі)

Рекорди клімату Євразії

Полюс холоду Північної півкулі — Оймякон і Верхоянськ (Якутія): мінімум близько −68 °C.

Найбільше опадів: Черрапунджі і Мавсінрам (Індія), понад 11 000 мм на рік.

Найспекотніші пустелі: Аравійська, Деште-Лут.

Води Європи

Річка	Довжина, км	Басейн	Особливості
Волга	≈ 3530	Каспійське море	найдовша річка Європи; каскад ГЕС
Дунай	≈ 2850	Чорне море	протікає через 10 країн; судноплавний
Дніпро	≈ 2200	Чорне море	третя за довжиною в Європі; головна річка України
Рейн	≈ 1230	Північне море	найважливіша водна магістраль Західної Європи
Вісла, Ельба, Дон	1000–1100 і більше	Балтійське, Північне, Азовське	великі річки Європи

Найбільші озера Європи — Ладозьке (17,7 тис. км²), Онезьке; альпійські — Женевське, Боденське; Балатон (Угорщина) — найбільше озеро Центральної Європи.

Води Азії

Річка	Довжина, км	Басейн	Особливості
Янцзи	≈ 6300	Тихий (Східно-Китайське море)	найдовша річка Євразії
Хуанхе	≈ 5460	Тихий	«жовта ріка», переносить багато лесового мулу
Об–Іртиш	≈ 5410	Північний Льодовитий	судноплавні, замерзають на півроку
Лена	≈ 4400	Північний Льодовитий	найдовша річка Росії
Меконг	≈ 4350	Тихий	Індокитай
Ганг, Інд	≈ 2700; 3180	Індійський	священна ріка індуїстів; родюча долина

Озеро	Площа / глибина	Особливості
Каспійське море	≈ 371 тис. км²	найбільше озеро світу; солоне
Байкал	глибина 1642 м; ≈ 31,5 тис. км²	найглибше озеро Землі; ≈ 20 % світових запасів прісної озерної води
Аральське	скоротилося	висихає через забір води на зрошення
Мертве море	−430 м	дуже солона вода (до 300 ‰)

Рис. 131. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому влітку в Південній Азії зливи

Рис. 132. Ментальна карта: Клімат і води Євразії

Словник теми

Термін	Значення
мусон	вітер, що змінює напрям залежно від сезону
полюс холоду	місце найнижчих температур у півкулі
Байкал	найглибше озеро світу
Каспійське море	найбільше озеро світу
дельта	розгалуження русла біля гирла
Янцзи	найдовша річка Євразії

Тема 57. Природні зони Європи й Азії

За програмою: уроки 59, 60

Головне

Природні зони Євразії змінюються як з півночі на південь (широтна зональність), так і з заходу на схід — через зміну клімату від морського до континентального й мусонного. У горах діє висотна поясність.

Природні зони Європи

Зона	Рослини й тварини	Де
Тундра й лісотундра	мохи, лишайники, карликова береза; північний олень, лемінг	північ Скандинавії і Східної Європи
Тайга	ялина, сосна; лось, бурий ведмідь, рись	Фенноскандія, північний схід Європи
Мішані й широколисті ліси	дуб, бук, граб; зубр, олень, кабан	Центральна Європа, Полісся України
Лісостеп і степ	чорноземи, ковила; байбак, ховрах, степові птахи	Україна, Придунав’я, південь Росії
Субтропічні вічнозелені ліси й чагарники	маслина, лавр, коркий дуб, ліани	Середземномор’я, південь Криму
Гірські комплекси	висотна поясність	Альпи, Карпати, Пенніни

Природні зони Азії

Зона	Рослини й тварини	Де
Тундра й лісотундра	мохи, лишайники; песець, олень	північ Сибіру
Тайга	модрина, ялина, кедр; соболь, бурундук, ведмідь	Сибір, Далекий Схід
Мішані ліси Далекого Сходу	кедр корейський, ліани, актинідія; амурський тигр, леопард	Приамур’я, Примор’я
Степи	ковила, типчак; сайгак, тарпан	Казахстан, Монголія
Пустелі й напівпустелі	саксаул, верблюжа колючка; верблюд, джейран	Гобі, Каракуми, Аравійська
Мусонні й субтропічні ліси	рис, чай, бамбук; панда, мавпи	Китай, Японія
Вологі екваторіальні ліси й мусонні ліси	пальми, орхідеї, тик; тигр, слон, орангутан	Індонезія, Малайзія, Індія

Практична робота № 6 (початок): порівняння зон Європи й Азії

■ У Європі переважають мішані й широколисті ліси та степи; в Азії — тайга, пустелі й мусонні ліси;

■ В Азії є вологі екваторіальні ліси на півдні, у Європі їх немає;

■ У Європі природні зони змінюються з півночі на південь, в Азії — і з півночі на південь, і з заходу на схід.

Рис. 133. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому в Азії пустелі посеред материка

Рис. 134. Схема: Природні зони Євразії

Рис. 135. Ментальна карта: Природні зони Євразії

Словник теми

Термін	Значення
лісотундра	перехідна зона між тундрою й тайгою
мішані ліси	ліси з хвойних і листяних порід
амурський тигр	найбільший тигр, мешкає на Далекому Сході
саксаул	пустельне дерево чи кущ
мусонні ліси	вологі ліси з сезонними дощами
лісостеп	зона з чергуванням лісів і степів

Тема 58. Населення Європи й Азії. Політична карта

За програмою: уроки 61, 62

Головне

У Євразії живе близько 5,4 млрд людей — понад дві третини населення Землі. Азія — найнаселеніша частина світу (≈ 4,8 млрд); Європа — ≈ 745 млн. Найбільше мешканців у країнах Південної й Східної Азії.

Порівняння частин світу

Показник	Європа	Азія
Площа	≈ 10 млн км²	≈ 44 млн км²
Населення	≈ 745 млн	≈ 4,8 млрд
Кількість країн	понад 40	≈ 48
Найбільші країни за населенням	Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія	Індія, Китай, Індонезія, Пакистан
Расовий склад	переважає європеоїдна раса	європеоїдна, монголоїдна; південь — змішані
Мови	германські, романські, слов’янські	китайська, хінді, арабська, японська, малайська та ін.
Основні релігії	християнство (католицизм, православ’я, протестантизм)	іслам, буддизм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм, християнство
Урбанізація	≈ 75 %	≈ 50 %; швидко зростає

Найбільші міста Азії й Європи

■ Азія: Токіо (понад 30 млн з агломерацією), Делі, Шанхай, Пекін, Дакка, Мумбаї, Стамбул;

■ Європа: Москва, Лондон, Париж, Мадрид, Берлін, Рим, Київ;

■ Україна — найбільша за площею країна, що повністю розташована в Європі (603,5 тис. км²).

Політична карта Європи — групи країн

Регіон	Приклади країн
Північна Європа	Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія
Західна Європа	Велика Британія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія
Південна Європа	Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Хорватія
Східна Європа	Україна, Польща, Чехія, Румунія, Угорщина, Молдова

Рис. 136. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Азія — найнаселеніша частина світу

Рис. 137. Ментальна карта: Населення Євразії

Словник теми

Термін	Значення
політична карта	карта держав світу з кордонами
столиця	головне місто держави
урбанізація	зростання частки міського населення
агломерація	скупчення міст, що злилися
мова	засіб спілкування людей
європеоїдна раса	одна з великих рас людства

Тема 59. Регіони Євразії: огляд країн. Практична робота № 6

За програмою: уроки 63–66

Головне

Для вивчення країн Євразію ділять на регіони, що мають спільне положення, історію й природу. Європа складається з чотирьох регіонів, Азія — з п’яти: Південно-Західна, Південна, Східна, Південно-Східна, Центральна.

Регіони Азії

Регіон	Країни	Особливості
Південно-Західна Азія	Туреччина, Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Ізраїль	нафта й газ, пустелі, перетин торговельних шляхів
Південна Азія	Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка	Гімалаї, мусонний клімат, густе населення
Східна Азія	Китай, Японія, Республіка Корея, Монголія	розвинена промисловість, великі міста, висока густота
Південно-Східна Азія	Індонезія, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур	екваторіальні ліси, рис, острови
Центральна Азія	Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан	степи й пустелі, гори, ресурси газу й металів

Практична робота № 6. Порівняльна характеристика регіонів

Ознака	Північна Європа	Південна Європа	Східна Азія	Південна Азія
Положення	Скандинавія, Північне й Балтійське моря	Середземне море, три півострови	узбережжя Тихого океану	Індостан, Гімалаї
Клімат	морський, субарктичний	середземноморський	мусонний	субекваторіальний мусонний
Рельєф	Скандинавські гори, рівнини	Альпи, Апенніни, Піренеї	Гімалаї, рівнини Китаю	Гімалаї, Індо-Гангська рівнина
Населення	мале, висока якість життя	густе, туризм	найбільше у світі, Китай й Японія	величезне, швидке зростання
Господарство	лісова галузь, енергетика	туризм, сільське господарство, виноград	промисловість і електроніка	сільське господарство, IT

Практичні поради щодо опису країни

Рис. 138. Алгоритм: План характеристики країни чи регіону

Рис. 139. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому регіони відрізняються

Рис. 140. Схема: Регіони Євразії

Словник теми

Термін	Значення
регіон	частина материка зі спільними рисами природи й історії
Скандинавія	регіон Північної Європи
Середземномор’я	регіон навколо Середземного моря
Південно-Східна Азія	регіон країн Індокитаю й Малайського архіпелагу
країнознавство	вивчення окремих країн
характеристика країни	опис країни за типовим планом

Узагальнення. Євразія

Складова	Головне	Числа й приклади
Положення	найбільший материк, 4 океани	54,6 млн км²
Рельєф	Гімалаї, Тибет, Східноєвропейська рівнина	Джомолунгма 8849 м; Мертве море −430 м
Клімат	усі пояси; мусони на сході й півдні	Оймякон ≈ −68 °C
Води	Волга, Дунай, Янцзи, Лена; Каспій, Байкал	Байкал 1642 м
Природні зони	від тундри до екваторіальних лісів	тайга, степи, пустелі
Населення	найбільше на Землі	≈ 5,4 млрд

РОЗДІЛ IV. ПРИРОДА ОКЕАНІВ

Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий і Південний океани

Тема 60. Тихий і Атлантичний океани

За програмою: уроки 67, 68

Головне

Тихий океан — найбільший і найглибший: ≈ 178,7 млн км², більше за всю суходільну поверхню Землі. Атлантичний океан — другий за площею (≈ 91,7 млн км²) і найважливіший за значенням для світової торгівлі й транспорту.

Тихий океан

Показник	Дані
Площа й глибини	≈ 178,7 млн км²; середня глибина ≈ 4000 м; максимальна — Маріанський жолоб (10 994 м)
Положення	між Євразією, Австралією, Антарктидою й Америкою; від Арктики до Антарктики
Течії	тепла Куросіо, Північнотихоокеанська; холодні Каліфорнійська, Перуанська
Особливості	«Тихоокеанське вогняне кільце» — зона вулканів і землетрусів; найбільше тайфунів й цунамі
Органічний світ	тунець, лосось, сардина, анчоус (біля Перу), коралові рифи; кити, морські леви
Ресурси	риба, нафта й газ на шельфі, поліметалічні конкреції, туризм
Моря й острови	Берингове, Охотське, Японське, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Коралове; острови Океанії

Атлантичний океан

Показник	Дані
Площа й глибини	≈ 91,7 млн км²; середня глибина ≈ 3600 м; максимальна — жолоб Пуерто-Рико (≈ 8700 м)
Положення	між Америкою з заходу, Євразією й Африкою зі сходу; витягнутий з півночі на південь
Течії	тепла Гольфстрім, Північноатлантична, холодна Лабрадорська, Бенгельська
Особливості	Серединно-Атлантичний хребет; Саргасове море без берегів; найсолоніший океан (≈ 35,4 ‰); найбільше число морів
Органічний світ	оселедець, тріска, кальмари; планктон; кити
Ресурси	нафта й газ (Північне море, Мексиканська затока), риба; найжвавіші морські шляхи
Моря	Середземне, Чорне, Північне, Балтійське, Карибське

Рис. 141. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Гольфстрім вплинув на клімат Європи

Рис. 142. Ментальна карта: Тихий й Атлантичний океани

Словник теми

Термін	Значення
Тихий океан	найбільший океан Землі
Маріанський жолоб	найглибша западина Світового океану
Вогняне кільце	зона вулканів і землетрусів навколо Тихого океану
Гольфстрім	тепла течія Атлантичного океану
Саргасове море	ділянка Атлантики без берегів, вкрита саргасовими водоростями
тайфун	тропічний циклон у Тихому океані

Тема 61. Індійський, Північний Льодовитий і Південний океани. Узагальнення курсу

За програмою: уроки 69, 70

Головне

Індійський океан — третій за площею, найтепліший; Північний Льодовитий — найменший і найхолодніший, більшу частину року покритий льодом; Південний океан оточує Антарктиду й вирізняється найпотужнішою течією планети.

Порівняльна характеристика

Показник	Індійський	Північний Льодовитий	Південний
Площа	≈ 76,2 млн км²	≈ 14,8 млн км²	≈ 20,3 млн км²
Максимальна глибина	Зондський жолоб (≈ 7450 м)	Фрама (≈ 5450 м)	Південний Сандвічів жолоб (≈ 7430 м)
Положення	між Африкою, Азією, Австралією й Антарктидою	навколо Північного полюса, оточений Євразією й Північною Америкою	південніше 60° пд. ш., навколо Антарктиди
Течії	мусонні: літня, зимова; Західних Вітрів	Трансарктична; Гренландська, Східно-Гренландська	Антарктична циркумполярна — найпотужніша
Особливості	мусонна циркуляція; вулканічні острови; у Червоному морі найтепліша вода	крижаний покрив, дрейфуючі льоди, полярна ніч	айсберги, найсильніші вітри («ревучі сорокові»)
Тварини	кальмари, тунець, кити, морські черепахи, коралові рифи	білий ведмідь, тюлені, нарвал, кит	кити, пінгвіни, тюлені, антарктичний кріль
Ресурси	нафта й газ (Перська затока), риба, туризм	нафта й газ шельфу, судноплавство (Північний морський шлях)	кріль, наукові дослідження

Світовий океан у цифрах

Океан	Площа, млн км²	Середня глибина, м	Максимальна глибина, м
Тихий	≈ 178,7	≈ 4000	10 994
Атлантичний	≈ 91,7	≈ 3600	≈ 8700
Індійський	≈ 76,2	≈ 3700	≈ 7450
Південний	≈ 20,3	≈ 3300	≈ 7430
Північний Льодовитий	≈ 14,8	≈ 1200	≈ 5450

Рис. 143. Причинно-наслідковий зв’язок: Охорона Світового океану

Рис. 144. Ментальна карта: Океани Землі

Словник теми

Термін	Значення
Світовий океан	єдина водна оболонка Землі
жолоб	вузька глибока западина дна
шельф	мілководна частина океану біля материка
дрейфуючий лід	крига, що рухається морем
Північний морський шлях	арктичний морський шлях вздовж північних берегів Євразії
течія	потік води в океані

Узагальнення за курсом географії 7 класу

Розділ	Головне	Ключові числа й приклади
Картографія	градусна сітка, координати, відстані за масштабом	1° меридіана ≈ 111 км
Закономірності природи	рух плит, рельєф, клімат, пояси, зони, населення	250 млн р. тому Пангея; понад 8 млрд людей
Африка	екватор і тропіки; Ніл, Конго	Кіліманджаро 5895 м; Ніл ≈ 6650 км
Австралія й Океанія	ендемічна природа; Меланезія, Мікронезія, Полінезія	Косцюшко 2228 м
Антарктида	льодовик, Договір 1959 р.	−89,2 °C; Вернадський
Америка	Анди, Амазонка; Кордильєри, Великі озера	Аконкагуа 6961 м; Верхнє 82 тис. км²
Євразія	найбільший материк, усі зони	Еверест 8849 м; Байкал 1642 м
Океани	5 океанів, течії, ресурси	Маріанський 10 994 м

Природа материків і океанів має спільні закономірності, але кожен материк унікальний — завдяки положенню, історії та населенню.

8 КЛАС

Україна у світі: природа, населення

Вступ · Картографічний образ України · Тектоніка й рельєф · Клімат · Води · Ґрунти й природні зони · Населення · Регіони України

ВСТУП

Мета курсу, джерела знань, навчальний проєкт

Тема 62. Географія України: мета, завдання, джерела знань. Як підготувати навчальний проєкт

За програмою: уроки 3, 4

Головне

Курс «Україна у світі: природа, населення» розкриває природу, населення й регіони нашої держави у зв’язку зі світом. Мета курсу — навчити пояснювати закономірності розміщення природних умов, ресурсів і людей на території України та вміти користуватися різними джерелами географічної інформації.

Завдання курсу

■ охарактеризувати географічне положення України та його вплив на природу й господарство;

■ пояснити особливості рельєфу, клімату, вод, ґрунтів і природних зон;

■ проаналізувати склад, розміщення й рух населення;

■ порівняти регіони України між собою;

■ навчитися оцінювати ресурси, екологічні ризики й шляхи сталого розвитку.

Джерела географічної інформації про Україну

Тип джерела	Приклади	Для чого використовують
Картографічні	фізична, політична, адміністративна, кліматична, ґрунтова карти; атлас України	рельєф, клімат, межі, розміщення міст
Статистичні	Державна служба статистики, бази даних міністерств	чисельність населення, виробництво, рівень життя
Дистанційні	космічні знімки, фото з дронів, онлайн-карти	моніторинг лісів, пожеж, повеней, змін землекористування
Текстові	підручники, довідники, енциклопедії, наукові публікації	терміни, описи, дослідження
Польові	спостереження, вимірювання, опитування	дані про рідний край
Цифрові сервіси	геопортали, мобільні застосунки, ГІС	пошук, аналіз, візуалізація даних

Як підготувати навчальний проєкт

Рис. 145. Алгоритм: Етапи навчального географічного проєкту

Етап	Що зробити	Результат
Підготовчий	тема, мета, завдання, план, терміни	чіткий план роботи
Дослідницький	пошук, спостереження, анкетування, карти	таблиці, схеми, фото
Аналітичний	порівняння, діаграми, висновки	висновки й рекомендації
Підсумковий	презентація, захист, самооцінювання	проєкт: презентація, буклет, карта, відео

Вимоги до проєкту

Є актуальна тема й чітка мета.

Використано не менше трьох незалежних джерел.

Наведено числа з одиницями й роком даних.

Є карта, схема або діаграма й висновки.

Вказано список джерел.

Рис. 146. Ментальна карта: Вступ до курсу

Словник теми

Термін	Значення
географія України	наука про природу, населення й господарство України
джерело інформації	носій відомостей про об’єкти й явища
статистичні дані	числові відомості про явища
проєкт	самостійне дослідження з визначеним результатом
гіпотеза	припущення, яке перевіряють у дослідженні
моніторинг	регулярне спостереження за станом об’єкта

РОЗДІЛ I. КАРТОГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ

Положення, місце на картах світу й Європи, часові пояси

Тема 63. Географічне положення України

За програмою: урок 5

Головне

Україна розташована в центрі й на сході Європи, у Північній і Східній півкулях, у помірному кліматичному поясі. Її територія становить 603,5 тис. км² — це найбільша за площею країна, що цілком лежить в Європі.

Фізико-географічне положення

Показник	Дані
Півкулі	Північна й Східна
Координатні межі	від ≈ 44° до 52° пн. ш.; від ≈ 22° до 40° сх. д.
Протяжність	із заходу на схід ≈ 1316 км, з півночі на південь ≈ 893 км
Моря	на півдні — Чорне й Азовське моря; берегова лінія понад 2700 км
Рельєф	переважно рівнини; на заході Карпати, на півдні Кримські гори
Тектоніка	переважно Східноєвропейська платформа
Клімат	помірний, помірно континентальний, на південному березі Криму — субсередземноморський

Економіко- та політико-географічне положення

■ Через територію йдуть важливі шляхи «Захід–Схід» і «Північ–Південь»: сухопутні, залізничні, повітряні й річкові;

■ Вихід до Чорного й Азовського морів і через них — до Середземного моря й Атлантики;

■ Дунай — міжнародний водний шлях до країн Центральної Європи;

■ Родючі ґрунти й багаті ресурси сприяють розвитку сільського господарства та промисловості;

■ Україна межує з Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою та з Росією (держава-агресор); загальна довжина кордонів ≈ 7000 км.

Крайні точки (орієнтовні)

Напрям	Широта / довгота	Орієнтир
Північна	≈ 52°20′ пн. ш.	село Гремяч (Чернігівська обл.)
Південна	≈ 44°23′ пн. ш.	мис Сарич (Крим) — тимчасово окупована територія
Західна	≈ 22°08′ сх. д.	Закарпатська обл.
Східна	≈ 40°13′ сх. д.	Луганська обл.

Рис. 147. Причинно-наслідковий зв’язок: Вплив положення на природу й господарство

Рис. 148. Ментальна карта: Положення України

Словник теми

Термін	Значення
географічне положення	розташування об’єкта щодо інших об’єктів і лінії відліку
фізико-географічне положення	положення за природними ознаками
економіко-географічне положення	положення щодо ресурсів, ринків, шляхів
транзитний шлях	шлях через територію країни до інших країн
кордон	лінія, що розділяє території держав
берегова лінія	межа суходолу й моря

Тема 64. Україна на картах світу й Європи

За програмою: урок 6

Головне

За площею Україна — найбільша серед країн, що повністю лежать в Європі, і посідає приблизно 46-те місце у світі. Це велика держава з населенням близько 41 млн осіб (за оцінкою до 2022 р.). Положення України в центрі Європи сприяє її політичним, економічним і культурним зв’язкам.

Україна серед країн Європи й світу

Країна	Площа, тис. км²	Місце
Україна	≈ 603,5	найбільша в Європі (повністю розташована)
Франція	≈ 551	друга серед країн, що повністю в Європі (метрополія)
Іспанія	≈ 506	третя
Швеція	≈ 450	четверта
Німеччина	≈ 358	п’ята
Польща	≈ 313	—
Італія	≈ 301	—
Велика Британія	≈ 244	—

Україна на політичній карті

■ Україна — унітарна держава з республіканською формою правління, державна мова — українська;

■ Адміністративний поділ: 24 області, Автономна Республіка Крим (тимчасово окупована), міста Київ і Севастополь зі спеціальним статусом;

■ Столиця — Київ; Україна — член ООН з 1945 р.; у 2022 р. отримала статус кандидата в члени ЄС.

Географічний центр Європи

Згідно з однією з версій, географічний центр Європи розташований біля Рахова (Закарпатська область): тут установлено пам’ятні знаки, які згадують вимірювання кінця ХІХ століття. Існують й інші розрахунки — у Литві, Польщі та Білорусі, — тому тверджень слід перевіряти за джерелами.

Рис. 149. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Україну називають «серцем Європи»

Рис. 150. Ментальна карта: Україна серед країн світу

Словник теми

Термін	Значення
унітарна держава	держава з єдиною системою влади й територіальним устроєм
адміністративно-територіальний поділ	поділ країни на області, райони, громади
політична карта	карта держав і кордонів
кандидат у члени ЄС	держава, що переговорами готується до вступу в Європейський Союз
держава-агресор	держава, яка вчинила збройний напад на іншу
столиця	головне місто держави

Тема 65. Часові пояси України. Літній час. Практичні роботи

За програмою: уроки 7–9

Головне

Земля обертається навколо осі з заходу на схід, тому Сонце сходить і заходить у різних місцях у різний час. Щоб уникнути плутанини, Землю поділили на 24 часові пояси, кожен завширшки 15° довготи. Різниця в часі між сусідніми поясами дорівнює 1 годині.

Місцевий і поясний час

Поняття	Суть	Правило
Місцевий час	час, що визначається положенням Сонця на певному меридіані	1° довготи ≈ 4 хв
Поясний час	єдиний час для всього часового пояса	різниця між сусідніми поясами 1 година
Всесвітній час (UTC)	час нульового (Гринвіцького) меридіана	відлік часових поясів на схід (+) і на захід (−)
Літній час	переведення годинників на 1 годину вперед на тепле півріччя	економія світлого часу доби

Україна на карті часових поясів

■ Україна розташована в Східноєвропейському часовому поясі: UTC+2;

■ У період літнього часу діє UTC+3;

■ В Україні переведення годинників на літній час здійснюють в останню неділю березня, повернення на зимовий — в останню неділю жовтня (у встановлений законом час).

Як визначити час в іншому місті

Рис. 151. Алгоритм: Алгоритм визначення часу за картою часових поясів

Місто	Часовий пояс (зима)	Коли в Києві 12:00 (UTC+2)
Лондон	UTC+0	10:00
Париж, Берлін	UTC+1	11:00
Дубай	UTC+4	14:00
Пекін	UTC+8	18:00
Токіо	UTC+9	19:00
Нью-Йорк	UTC−5	05:00
Лос-Анджелес	UTC−8	02:00

Практична робота № 1. Маршрут, відстань і час за цифровими сервісами

Рис. 152. Алгоритм: Прокладання маршруту в онлайн-картах

Приклад розрахунку

Різниця місцевого часу між Ужгородом (22° сх. д.) і Луганськом (39° сх. д.): (39 − 22) × 4 хв = 68 хв. Але за поясним часом різниці немає — обидва міста в одному поясі.

Рис. 153. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому існують часові пояси

Рис. 154. Ментальна карта: Час і часові пояси

Словник теми

Термін	Значення
часовий пояс	частина земної поверхні шириною 15° з єдиним поясним часом
місцевий час	час на певному меридіані
поясний час	єдиний час часового пояса
UTC	координований всесвітній час
літній час	перехід на тепле півріччя з зсувом на 1 годину
цифровий картографічний сервіс	онлайн-карти для визначення маршрутів і відстаней

Узагальнення за розділом I. Картографічний образ України

Тема	Головне	Числа й приклади
Положення	центр і схід Європи, Північна й Східна півкулі	44°–52° пн. ш.; 22°–40° сх. д.
Площа	найбільша за площею країна, що цілком в Європі	603,5 тис. км²
Протяжність	із заходу на схід довша, ніж з півночі на південь	1316 км і 893 км
Часові пояси	Східноєвропейський пояс	UTC+2; літній час UTC+3
Сусіди	Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова	кордони ≈ 7000 км

Географічне положення — основа розвитку країни: від нього залежать природа, зв’язки з іншими державами й господарство.

РОЗДІЛ II. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ Й РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

Платформа, складчасті області, корисні копалини, низовини, височини, гори

Тема 66. Тектонічна будова та геологічна історія території України

За програмою: уроки 11, 12

Головне

Територія України розташована на стику кількох великих структур. Найбільшу частину займає давня Східноєвропейська платформа, на заході й півдні — молоді складчасті області. Будова фундаменту й осадового чохла визначила розміщення рівнин, гір, корисних копалин і навіть водоносних горизонтів.

Основні тектонічні структури

Структура	Що це	Де розташована	Рельєф і копалини
Український щит	виступ кристалічного фундаменту платформи, вік понад 3 млрд років	центр України (Придніпров’я, Приазов’я)	Придніпровська й Приазовська височини; залізо, марганець, графіт, граніт, титан
Волино-Подільська плита	схил платформи, осадовий чохол на щиті	захід України	Волинська, Подільська височини; вугілля, сірка, будівельні матеріали
Дніпровсько-Донецька западина	глибока западина в платформі	північний схід і схід	нафта, газ, кам’яна сіль; Придніпровська низовина
Причорноморська западина	пологий прогин на півдні	південь України	Причорноморська низовина; газ, підземні води
Донецька складчаста споруда	давня (герцинська) область складчастості	Донбас	Донецький кряж; вугілля, сіль, ртуть
Карпатська складчаста область	молода (альпійська) область	захід	Карпати; нафта, газ, калійні й кам’яна солі, мінеральні води
Гірський Крим	молода альпійська структура	південь Кримського півострова	Кримські гори; будівельні матеріали

Геологічна історія

Ера	Приблизний вік, млн років	Що відбувалося на території України	Утворилося
Архей і протерозой	понад 540	формування фундаменту Українського щита	залізні руди, граніти, графіт
Палеозой	541–252	моря й болота; у карбоні — утворення Донецької складчастості	кам’яне вугілля, кам’яна сіль, вапняки
Мезозой	252–66	морські басейни, початок розвитку Карпат і Криму	нафта, крейда, вапняки
Кайнозой	66 — донині	підняття Карпат і Кримських гір; зледеніння на півночі; формування сучасного рельєфу	бурштин, лес, піски, глини, розвиток чорноземів

Правила

Чим давніший вік гірських порід, тим глибше вони залягають під осадовим чохлом; на щитах давні породи виходять на поверхню.

Кам’яне вугілля й нафта залягають у товщах осадових порід; руди — у кристалічних.

Рис. 155. Причинно-наслідковий зв’язок: Від тектоніки до рельєфу й ресурсів

Рис. 156. Ментальна карта: Тектоніка України

Словник теми

Термін	Значення
платформа	стійка частина земної кори
щит	виступ кристалічного фундаменту платформи
плита	частина платформи, прикрита осадовим чохлом
складчаста область	рухлива ділянка кори з гірськими складками
кристалічний фундамент	давній шар платформи з магматичних і метаморфічних порід
осадовий чохол	верхні осадові шари платформи

Тема 67. Корисні копалини України

За програмою: урок 13

Головне

Україна належить до країн із великим різноманіттям корисних копалин: розвідано близько 20 тис. родовищ понад 100 видів. Особливо великі запаси залізних і марганцевих руд, кам’яного вугілля, будівельних матеріалів, солей, графіту й титану.

Групи корисних копалин

Група	Копалини	Основні райони
Паливні	кам’яне вугілля; нафта; природний газ; торф; горючі сланці	Донбас, Львівсько-Волинський басейн; Передкарпаття, Дніпровсько-Донецька западина, шельф Чорного моря
Руди чорних металів	залізні руди; марганцеві руди; хроміти	Кривбас, Кременчуцька магнітна аномалія, Нікопольський басейн
Руди кольорових і рідкісних металів	титан; уран; ртуть; літій; золото	Придніпров’я, Донбас, Закарпаття (золото)
Хімічна сировина	кам’яна й калійна солі; сірка; фосфорити	Бахмут і Соледар, Прикарпаття, Роздол, Яворів
Будівельні матеріали	граніт, мармур, вапняк, пісок, глина, крейда, каолін	Житомирщина, Поділля, Донбас, Крим
Мінеральні води	лікувальні води	Трускавець, Моршин, Миргород, Хмільник, Закарпаття

Основні родовища

Копалина	Родовища	Особливості
Залізна руда	Кривий Ріг, Кременчук, Білозерка	Кривий Ріг — один з найбільших залізорудних басейнів світу
Марганець	Нікопольський басейн	одні з найбільших запасів у світі
Кам’яне вугілля	Донбас (Донецька й Луганська обл.)	понад 100 років видобування, велика глибина шахт
Нафта й газ	Передкарпаття, Дніпровсько-Донецька западина	Шебелинка, Прикарпаття, газ шельфу
Сірка	Роздол, Яворів	Прикарпаття
Калійні солі	Стебник, Калуш	Прикарпаття
Графіт, титан, уран	Завальє, Іршанськ, Жовті Води	Український щит

Раціональне використання

■ Комплексне використання: видобування супутніх компонентів;

■ Повернення порушених земель: рекультивація териконів і кар’єрів;

■ Зменшення втрат: ощадне використання, переробка вторинної сировини;

■ Заміна й альтернативи: відновлювана енергетика (сонце, вітер) замість викопного палива.

Рис. 157. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому видобування змінює природу

Рис. 158. Ментальна карта: Корисні копалини України

Словник теми

Термін	Значення
корисні копалини	природні мінеральні утворення, що використовує людина
родовище	скупчення корисних копалин, придатне для розробки
басейн	велика територія з багатьма родовищами
кар’єр	відкрита виробка для видобування
шахта	підземна виробка
рекультивація	відновлення порушених земель

Тема 68. Формування рельєфу. Низовини й височини України

За програмою: уроки 14, 15

Головне

Рельєф України формувався за участю внутрішніх і зовнішніх сил: рухів земної кори, діяльності льодовика, води, вітру й людини. Понад 95 % території займають рівнини; гори — лише близько 5 %.

Чинники формування рельєфу

Чинник	Як діє	Результат
Тектонічні рухи	піднімання й опускання ділянок кори	височини, западини, гори
Діяльність льодовика	дніпровський льодовик (близько 200–160 тис. р. тому) дійшов до Дніпровсько-Донецької западини	морена, пагорби, зандрові рівнини на Поліссі
Води, що течуть	розмивання й накопичення наносів	яри, балки, долини, тераси
Вітер	розвіювання й накопичення піску й лесу	піщані дюни, лесові товщі
Людина	розорювання, будівництво, видобування	кар’єри, відвали, дамби

Низовини

Низовина	Висота, м	Особливості
Поліська	100–200	на півночі, заболочена, пісок і торф
Придніпровська	до 200	навколо Дніпра, родючі ґрунти, глини й піски
Причорноморська	до 100–150	на півдні, степи, лиман
Закарпатська	100–200	на заході, у долині Тиси (Притисянська)

Височини

Височина	Найвища точка	Висота, м	Особливості
Волинська	—	≈ 300–350	карстові явища, на північному заході
Подільська	гора Камула	471	найвища з височин; каньйони Дністра, товтри
Придніпровська	—	≈ 323	правобережжя Дніпра; яри й балки
Донецька (кряж)	Могила-Мечетна	367	давні гори, вугілля
Приазовська	Бельмак-Могила	324	кристалічні породи, граніти
Середньоруська	—	до 250	північний схід, яри й балки

Правила

За висотою рівнини ділять на низовини (до 200 м), височини (200–500 м) і плоскогір’я (понад 500 м); найвищі точки височин розташовані на вододілах.

Рівнини — основа для сільського господарства, міст, шляхів сполучення.

Рис. 159. Причинно-наслідковий зв’язок: Як утворилися яри й балки

Рис. 160. Схема: Рівнини України

Рис. 161. Ментальна карта: Рельєф України: рівнини

Словник теми

Термін	Значення
низовина	рівнина висотою до 200 м
височина	рівнина висотою 200–500 м
яр	глибока лійка, утворена зливовими водами
балка	пологий закріплений яр
лес	пухка жовтувато-сіра порода
терикон	відвал порід на шахті

Тема 69. Гори України: Українські Карпати й Кримські гори. Вплив рельєфу на життя людей

За програмою: уроки 17–20

Головне

Українські Карпати — частина величезної гірської системи Центральної Європи; тут розташована найвища точка країни — гора Говерла (2061 м). Кримські гори — на південному заході Кримського півострова; найвища вершина — Роман-Кош (1545 м).

Українські Карпати

Показник	Дані
Положення	захід України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області; довжина в Україні ≈ 280 км
Будова	молода складчаста область; Зовнішні (Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські, Вододільний хребет) і Внутрішні (Вигорлат-Гутинський хребет)
Хребти й масиви	Чорногора (Говерла 2061 м, Піп Іван 2028 м), Горгани, Свидовець, Рахівські, Полонина Боржава, Красна, Рівна
Висотна поясність	передгір’я — дубові й букові ліси; 600–1200 м — мішані ліси ялиця–бук–смерека; 1200–1500 м — смерекові; вище — криволісся (сосна гірська, вільха зелена) й альпійські луки — полонини
Клімат і води	вологі, опади до 1600 мм і більше; витоки Дністра, Пруту, Тиси, Сірету
Цінності	буки пралісів (Світова спадщина), мінеральні води, рекреація (лижі, трекінг)

Кримські гори

Показник	Дані
Положення	південь Кримського півострова, Головна, Внутрішня, Зовнішня гряди (тимчасово окупована територія)
Висоти	Роман-Кош — 1545 м; Демір-Капу; Ай-Петрі (1234 м)
Особливості	яйли (плоскі вершини), карст, печери, водоспад Учан-Су
Висотна поясність	передгір’я — степ, 300–800 м — дубові ліси, вище — букові й соснові; яйли — трав’яні луки
Південний берег	субсередземноморський клімат, захищений горами; курорти й виноградарство

Вплив рельєфу на розселення й господарство

Рельєф	Вплив на людей
Рівнини	міста, села, дороги; орні землі; нафтогазові родовища
Низовини	родючі ґрунти; водні ресурси; ризик заболочення (Полісся)
Височини	вітрова ерозія; ярова ерозія; будівельні матеріали
Гори	рекреація, лісове господарство, пасовища (полонини); складніший транспорт, ризик зсувів і селів

Практична робота № 2. Особливості рельєфу за фізичною картою

Знайти на карті височину, низовину й гори; записати назви й висоти.

Визначити найвищу й найнижчу точки території.

Зіставити рельєф із тектонічною картою й назвати структуру.

Зробити висновок про вплив рельєфу на господарство.

Рис. 162. Причинно-наслідковий зв’язок: Як гори впливають на клімат і природу

Рис. 163. Ментальна карта: Гори України

Словник теми

Термін	Значення
Говерла	найвища гора України — 2061 м
полонина	гірський луг у Карпатах
яйла	плоска вершина Кримських гір
криволісся	низькорослі чагарники на межі лісу
карст	розчинення порід підземними водами
сель	потік води з камінням у горах

Узагальнення за розділом II. Тектоніка й рельєф України

Тема	Головне	Числа й приклади
Тектоніка	Східноєвропейська платформа, Український щит, Карпати, Гірський Крим	щит: понад 3 млрд р.
Корисні копалини	залізо, марганець, вугілля, нафта й газ, солі, будівельні матеріали	≈ 20 тис. родовищ
Рельєф рівнин	низовини до 200 м; височини 200–500 м	Подільська: Камула 471 м
Гори	Карпати й Кримські гори	Говерла 2061 м; Роман-Кош 1545 м
Вплив рельєфу	розселення, господарство, ризики	рівнини — 95 %; гори — 5 %

РОЗДІЛ III. КЛІМАТ УКРАЇНИ

Чинники, температури й опади, кліматичні області, сезони, небезпечні явища, зміна клімату

Тема 70. Кліматотвірні чинники. Розподіл температури й опадів в Україні

За програмою: уроки 22, 23

Головне

Клімат України — помірно континентальний. Він формується під впливом широти, повітряних мас, рельєфу, Чорного й Азовського морів і діяльності людини. Влітку тепло, взимку м’яко з помірними морозами, опади випадають переважно навесні й влітку.

Кліматотвірні чинники

Чинник	Вплив на клімат України
Географічна широта	Україна розташована між 44° і 52° пн. ш.: сонячні промені падають під кутом, що змінюється за сезонами; на півдні більше тепла
Атмосферна циркуляція	основний вплив — західне перенесення вологих атлантичних повітряних мас; узимку діє Сибірський антициклон (холод) й Азорський (потепління), влітку — Азорський максимум (спека й суховії)
Повітряні маси	помірні (морські й континентальні), арктичні (вторгнення холоду), тропічні (спека й суховії)
Рельєф	Карпати збільшують опади на навітряних схилах; Кримські гори захищають Південний берег від холодних північних вітрів
Моря	Чорне й Азовське пом’якшують клімат узбережжя
Діяльність людини	міста — «острови тепла»; водосховища, розорювання, вирубування лісів змінюють місцевий клімат

Розподіл температури й опадів

Територія	Січень, °C	Липень, °C	Опади, мм	Зволоження
Полісся	−4…−7	+18…+19	600–700	надлишкове
Лісостеп	−4…−7	+19…+21	500–600	достатнє
Степ	−2…−6	+21…+23	300–450	недостатнє
Карпати	−4…−10 (залежить від висоти)	+10…+17	800–1600 і більше	надлишкове
Південний берег Криму	+2…+4	+24…+25	400–600	недостатнє

Правила розподілу

Узимку середні температури знижуються із заходу на схід (атлантичний вплив слабшає): від +2 °C на ПБК до −8 °C на північному сході.

Влітку температури зростають з півночі на південь: від +17 °C до +24 °C.

Опади зменшуються з північного заходу на південний схід: від 700 мм і більше до 300–400 мм.

Влітку випадає 60–70 % річних опадів, часто у вигляді злив і гроз.

Коефіцієнт зволоження

■ К = опади : випаровуваність (за той самий час і на тій же території);

■ К > 1 — надлишкове зволоження (Полісся, Карпати);

■ К ≈ 1 — достатнє (Лісостеп);

■ К < 1 — недостатнє (Степ, Крим).

Рис. 164. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому з півночі на південь стає тепліше, а опадів менше

Рис. 165. Ментальна карта: Кліматотвірні чинники України

Словник теми

Термін	Значення
клімат	багаторічний режим погоди
кліматотвірні чинники	причини формування клімату
антициклон	область підвищеного атмосферного тиску
циклон	область пониженого тиску
коефіцієнт зволоження	відношення кількості опадів до випаровуваності
суховій	гарячий сухий вітер

Тема 71. Кліматичні області України. Сезони року. Фенологічні спостереження

За програмою: уроки 24, 25

Головне

Територію України поділяють на кліматичні області, які відрізняються температурою, опадами й зволоженням: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Кримські гори та Південний берег Криму. Пори року визначають за календарем, температурою чи станом природи.

Кліматичні області

Область	Особливості клімату	Що це означає для людей
Поліська (помірно континентальний, вологий)	м’яка волога зима, прохолодне вологе літо, 600–700 мм	ліси, луки, льон, картопля; осушення боліт
Лісостепова (помірно континентальний)	помірно холодна зима, тепле літо, 500–600 мм	чорноземи, зернові, цукрові буряки
Степова (посушливий)	спекотне літо, мало опадів, суховії, 300–450 мм	зрошення, ризик посух, пшениця й соняшник
Карпатська (гірський)	холодна й сніжна зима, прохолодне літо, до 1600 мм і більше	рекреація, ліси, полонини
Кримські гори	тепліше, ніж у Карпатах, 800–1200 мм	пасовища, виноградники на схилах
Південний берег Криму (субсередземноморський)	м’яка зима (+2…+4 °C), спекотне літо	курорти, виноградарство

Пори року

Підхід	Зима	Весна	Літо	Осінь
Календарний (метеорологічний)	грудень–лютий	березень–травень	червень–серпень	вересень–листопад
Астрономічний	від 22 грудня до 20 березня	від 20 березня до 21 червня	від 21 червня до 23 вересня	від 23 вересня до 22 грудня
Температурний	середня добова температура нижче 0 °C	від 0 до +10 °C	вище +15 °C	від +10 до 0 °C

Фенологічні спостереження

Фенологія вивчає сезонні явища в природі: початок цвітіння, листопад, перельоти птахів. Спостереження ведуть у щоденнику, фіксуючи дату явища та умови погоди.

Явище	Орієнтовний час	Ознака пори
цвітіння підсніжників, мати-й-мачухи	березень	початок весни
цвітіння яблуні, бузку	квітень–травень	розпал весни
колосіння жита, цвітіння липи	червень–липень	початок літа
дозрівання пшениці, збирання врожаю	липень–серпень	розпал літа
відліт журавлів, листопад	вересень–жовтень	золота осінь
перший сніг, замерзання водойм	листопад–грудень	передзим’я

Рис. 166. Алгоритм: Як вести щоденник спостережень

Рис. 167. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому пори року змінюються

Рис. 168. Ментальна карта: Кліматичні області й сезони

Словник теми

Термін	Значення
кліматична область	територія зі спільними рисами клімату
фенологія	наука про сезонні явища в природі
пора року	частина року з особливими погодними умовами
середня добова температура	середнє значення температури за добу
мікроклімат	клімат невеликої ділянки
субсередземноморський клімат	клімат із теплою зимою і сухим літом

Тема 72. Небезпечні явища. Зміна клімату. Практична робота № 3

За програмою: уроки 26–28

Головне

Особливості клімату України спричиняють небезпечні й несприятливі явища: посухи, суховії, заморозки, град, зливи, повені, ожеледь, хуртовини й шквали. Глобальне потепління посилює їхню частоту та силу.

Небезпечні й несприятливі явища

Явище	Умови виникнення	Наслідки	Де частіше
Посуха, суховії	відсутність опадів кілька тижнів; спека понад +30 °C	втрата врожаю, пожежі	Степ
Заморозки	пізні весняні й ранні осінні, до −3…−6 °C	загибель рослин, садів	скрізь
Град	потужні грозові хмари влітку	пошкодження посівів, будівель	Лісостеп, Степ
Зливи й повені	тривалі дощі, танення снігу, паводки	підтоплення, руйнація споруд	Карпати, Закарпаття
Ожеледь і хуртовини	зима, дощ при мінусовій температурі	обрив ліній, ДТП	Лісостеп, Полісся
Шквали й урагани	швидкість вітру понад 20–30 м/с	повалені дерева, дахи	скрізь, особливо влітку

Правила безпеки

Під час грози не ховатися під одинокими деревами; вимкнути електроприлади.

Під час ожеледі пересуватися обережно, шукати безпечні маршрути.

Під час повені залишити небезпечні місця й повідомити рятувальників за номерами 101 або 112.

Під час спеки пити більше води, уникати сонця з 11 до 17 години.

Зміна клімату

■ Потепління: за останні десятиліття середня температура в Україні зросла більш ніж на 1 °C;

■ Частіші посухи, спека й зливи; зменшення сніжного покриву;

■ Зсув кліматичних зон на північ: степ «просувається» на лісостеп;

■ Причини: викиди парникових газів (СО₂, метан) від спалювання палива, промисловості й сільського господарства;

■ Дії: Україна приєдналася до Паризької угоди (2015 р.) і планує досягти кліматичної нейтральності до 2060 р.

Практична робота № 3. Кліматична діаграма місцевості (зразки даних)

Пункт	Січень, °C	Липень, °C	Амплітуда, °C	Опади, мм	Область
Рахів	−5	+17	≈ 22	≈ 900	Карпатська
Львів	−3	+18	≈ 21	≈ 700	Полісся/Лісостеп
Київ	−5	+20	≈ 25	≈ 650	Лісостеп
Харків	−7	+21	≈ 28	≈ 530	Лісостеп
Одеса	−1	+22	≈ 23	≈ 400	Степ
Ялта	+4	+24	≈ 20	≈ 580	ПБК

Рис. 169. Алгоритм: Як побудувати й проаналізувати діаграму

Рис. 170. Причинно-наслідковий зв’язок: Глобальне потепління та його наслідки в Україні

Рис. 171. Ментальна карта: Небезпечні явища й зміна клімату

Словник теми

Термін	Значення
небезпечне явище	явище, що загрожує життю й господарству
суховій	гарячий сухий вітер
заморозок	зниження температури нижче 0 °C у теплу пору
повінь	тимчасове затоплення території водою
парниковий газ	газ, що затримує тепло в атмосфері
кліматична нейтральність	баланс викидів і поглинання парникових газів

Узагальнення за розділом III. Клімат України

Тема	Головне	Числа й приклади
Тип клімату	помірно континентальний	січень −8…+4 °C; липень +17…+25 °C
Чинники	широта, циркуляція, рельєф, моря, діяльність людини	атлантичні маси із заходу
Опади	зменшуються з північного заходу на південний схід	від 1600 мм (Карпати) до 300 мм (Степ)
Області	Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Кримські гори, ПБК	К > 1; ≈ 1; < 1
Небезпеки	посухи, заморозки, град, повені, шквали	101, 112
Зміна клімату	потепління, посухи, зсув зон	+1 °C і більше

РОЗДІЛ IV. ВОДИ СУХОДОЛУ УКРАЇНИ

Річки, озера, лимани, болота, підземні води, водосховища й канали, водні ресурси

Тема 73. Річки України: Дніпро та інші. Живлення й режим

За програмою: урок 30

Головне

В Україні налічується понад 63 тис. річок, але переважна більшість із них — малі (довжиною до 10 км). Усі річки належать до басейнів Чорного й Азовського морів, а також до басейну Балтійського моря (Західний Буг, Сян). Головна річка країни — Дніпро.

Найбільші річки

Річка	Довжина, км	З них в Україні, км	Куди впадає	Особливості
Дніпро	≈ 2201	≈ 981	Дніпровський лиман Чорного моря	третя за довжиною в Європі; каскад водосховищ; басейн ≈ 504 тис. км²
Дунай	≈ 2850	≈ 174	Чорне море	дельта Дунаю — біосферний заповідник
Дністер	≈ 1362	≈ 705	Дністровський лиман	гірська й рівнинна ріка, каньйон
Сіверський Донець	≈ 1053	≈ 672	Дон	основна водна артерія сходу
Десна	≈ 1130	≈ 591	Дніпро	найбільша притока Дніпра
Південний Буг	≈ 806	≈ 806	Бузький лиман	повністю в Україні
Прип’ять	≈ 761	≈ 200	Дніпро	Полісся, болота

Частини річки

■ Витік — місце, де річка починається (джерело, озеро, болото);

■ Гирло — місце впадіння в море, озеро або іншу річку (дельта, естуарій);

■ Притока — річка, що впадає в головну;

■ Басейн — територія, з якої річка збирає воду; вододіл — межа басейнів;

■ Падіння — різниця висот витоку й гирла, похил — падіння на 1 км.

Живлення й режим

Показник	Характеристика
Основне живлення	снігове (50–80 % стоку), дощове, підземне; у горах — дощове й снігове
Водний режим рівнинних річок	весняна повінь (березень–квітень), літньо-осіння межень, осінні дощові паводки; взимку льодостав
Водний режим карпатських річок	кілька паводків упродовж року (літні й осінні зливи), швидка течія

Дніпро

■ Бере початок на Валдайській височині (Росія), тече через Білорусь до України; в Україні — понад 980 км;

■ Каскад водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське, Каховське;

■ ДніпроГЕС у Запоріжжі споруджено в 1932 р.; Каховську ГЕС зруйновано 6 червня 2023 р., що спричинило масштабні екологічні й господарські наслідки;

■ Притоки: Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Інгулець та ін.

■ Значення: питна й технічна вода, зрошення, енергетика, транспорт, рекреація.

Рис. 172. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому навесні буває повінь

Рис. 173. Схема: Басейни річок України

Рис. 174. Ментальна карта: Річки України

Словник теми

Термін	Значення
річка	постійний природний водотік у руслі
басейн ріки	територія, з якої річка збирає воду
вододіл	межа між басейнами
витік	початок річки
гирло	місце впадіння річки
повінь	щорічне весняне підняття рівня води
межень	найнижчий рівень води
паводок	короткочасне підняття рівня води від злив

Тема 74. Озера, лимани й болота України

За програмою: уроки 32, 33

Головне

В Україні близько 20 тис. озер, більшість із них — малі й розташовані в долинах річок. Окрему групу становлять лимани південного узбережжя й болота Полісся.

Озера за походженням

Тип	Як утворилися	Приклади
Заплавні (стариці)	старі русла, відокремлені від річки	озера в долинах Дніпра, Десни
Карстові	провалля в розчинних породах	Шацькі озера (Волинь), у т.ч. Світязь — найглибше (58,4 м)
Льодовикові	відступання й діяльність льодовиків	Бребенескул (Чорногора, 1801 м), Несамовите
Завалові (гірські)	обвал у долині гірської річки	Синевир (989 м, Закарпаття)
Лиманні й морські затоки	затоплені гирла річок, відокремлені косами	Ялпуг (найбільше за площею)
Штучні	водосховища, ставки	Каховське, Київське

Лимани й затоки

Лиман	Положення	Особливості
Дніпровський	гирло Дніпра	вода переважно солонувата
Дністровський	гирло Дністра	рекреація, риболовство
Куяльницький	поблизу Одеси	мінеральні грязі й ропа для лікування
Тилігульський	Миколаївська й Одеська обл.	охоронна територія, птахи
Сиваш	затока Азовського моря	мілководна, дуже солона, багата на сіль

Болота

■ Найбільше боліт — на Поліссі: низинні (на рівнинах, з багатьма травами), верхові (на понижених, з мохами), перехідні;

■ Болота накопичують торф, регулюють стік, очищують воду, зберігають біорізноманіття, мають цінні ягоди (журавлина, чорниця);

■ Осушення боліт у XX ст. призвело до втрати частини цих функцій; тепер створюють заказники й відновлюють болота;

■ Приклад: Ольманські болота (Полісся) — одні з найбільших низинних боліт Європи.

Рис. 175. Причинно-наслідковий зв’язок: Значення озер, лиманів і боліт

Рис. 176. Ментальна карта: Озера, лимани й болота

Словник теми

Термін	Значення
озеро	природна западина, заповнена водою
лиман	затоплене гирло річки, відокремлене косою
болото	надмірно зволожена ділянка з торфом
торф	горюча органічна порода із залишків болотних рослин
карстове озеро	озеро в провалі розчинних порід
мінеральні грязі	лікувальні опади водойм

Тема 75. Підземні води, водосховища й канали. Водні ресурси та їх охорона. Практична робота № 4

За програмою: уроки 34–37

Головне

Підземні води — найбільш захищене джерело питної води. Водосховища й канали перерозподіляють стік, забезпечують енергетику, зрошення й водопостачання. Україна належить до країн із низькою забезпеченістю водою.

Підземні води

Вид	Характеристика	Приклади
Ґрунтові	перший від поверхні водоносний горизонт; залежить від опадів	криниці, джерела
Міжпластові (артезіанські)	під напором між водотривкими шарами; чисті	Дніпровський, Причорноморський, Волино-Подільський басейни
Мінеральні	з високим вмістом солей і газів, лікувальні	Трускавець («Нафтуся»), Моршин, Миргород, Поляна Квасова (Закарпаття)

Водосховища й канали

Об’єкт	Дані	Призначення
Кременчуцьке водосховище	≈ 2250 км²	найбільше за площею; енергетика, водопостачання
Каховське водосховище	≈ 2155 км² (до 2023 р.)	після руйнування греблі 6 червня 2023 р. значно спустошене
Київське	≈ 922 км²	водопостачання Києва, енергетика
Північно-Кримський канал	—	зрошення й водопостачання Криму (з 2014 р. під окупацією)
Канал Дніпро–Донбас	—	водопостачання Донбасу
Дунайсько-Чорноморський канал	—	судноплавний шлях

Водні ресурси та їх охорона

■ Місцевий річковий стік на одну особу — приблизно 1000 м³ на рік (недостатньо порівняно з багатьма країнами Європи);

■ Загрози: забруднення (промислові, комунальні й сільськогосподарські стоки), надмірні забори, замулення, воєнні руйнування;

■ Заходи: очисні споруди, оборотне водопостачання, економія води, відновлення заплав, охорона джерел, міжнародна співпраця щодо спільних річок (Дунай, Дністер).

Практична робота № 4. Характеристика річки (план)

Рис. 177. Алгоритм: План характеристики річки

Показник	Як визначити	Приклад (Дніпро)
Падіння	висота витоку − висота гирла	≈ 220 м (від Валдаю до моря)
Похил	падіння : довжина	≈ 0,1 м/км
Басейн	карта, що показує водозбір	≈ 504 тис. км²

Рис. 178. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому цінну воду треба берегти

Рис. 179. Ментальна карта: Підземні води, водосховища й канали

Словник теми

Термін	Значення
ґрунтові води	перший від поверхні водоносний горизонт
артезіанські води	напірні води між водотривкими шарами
мінеральні води	лікувальні підземні води
водосховище	штучна водойма на річці
канал	штучне русло
водні ресурси	запаси вод, придатні для використання

Узагальнення за розділом IV. Води суходолу України

Тема	Головне	Числа й приклади
Річки	понад 63 тис.; басейни Чорного, Азовського, Балтійського морів	Дніпро 2201 км (981 км в Україні)
Живлення й режим	переважно снігове; повінь навесні	Дністер 1362 км
Озера й лимани	заплавні, карстові, льодовикові, лимани	Світязь 58,4 м; Ялпуг
Болота	Полісся, торф	Ольманські болота
Підземні води	ґрунтові, артезіанські, мінеральні	Трускавець, Моршин
Водосховища й канали	перерозподіл стоку	Кременчуцьке ≈ 2250 км²
Ресурси й охорона	Україна маловодна; потрібна охорона	≈ 1000 м³ на особу

РОЗДІЛ V. ҐРУНТИ І ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ

Ґрунти, Полісся, Лісостеп, Степ, гірські комплекси, антропогенний вплив і охорона природи

Тема 76. Ґрунти України, їх типи

За програмою: урок 39

Головне

Ґрунт — верхній пухкий родючий шар земної кори, що утворився з гірських порід під впливом клімату, рослин, тварин і мікроорганізмів. Його головна властивість — родючість, яка залежить від вмісту гумусу. Основоположник наукового ґрунтознавства — Василь Докучаєв. Українські чорноземи належать до найродючіших у світі.

Чинники ґрунтоутворення

Чинник	Як впливає
Материнська порода	визначає механічний склад і запас мінеральних речовин (піски, глини, леси)
Клімат	тепло й вологість керують швидкістю розкладу решток і вимиванням речовин
Рослинність і тварини	постачають органічні рештки для гумусу; дощові черви й мікроорганізми перемішують і розкладають їх
Рельєф	визначає стік води, змив і накопичення ґрунту на схилах та в пониженнях
Час	товщина гумусового шару 1 см утворюється в середньому десятки й сотні років
Діяльність людини	оранка, добрива, зрошення й осушення — покращують або руйнують ґрунт

Головні типи ґрунтів України

Тип ґрунту	Де поширений	Гумус, %	Родючість і використання
Дерново-підзолисті	Полісся	1–3	низька; потребують добрив і вапнування; жито, картопля, льон, луки
Сірі лісові	північ і захід Лісостепу	2–4	середня; зернові, цукрові буряки
Чорноземи	Лісостеп і північ Степу	4–9 і більше	найвища; пшениця, кукурудза, соняшник, буряки
Каштанові	південь Степу, Причорномор’я	2–4	посушливі; потребують зрошення
Солонці й солончаки	Причорномор’я, Приазов’я	менше 2	засолені; придатні лише після меліорації
Буро-лісові (гірські)	Карпати, Кримські гори	3–5	схильні до ерозії; ліси, полонини, сади
Коричневі	Південний берег Криму	2–3	виноградарство, ефіроолійні культури

Правило

Зона → ґрунт: чим тепліше і сухіше (до певної межі) та більше трав’янистої рослинності, тим більше гумусу; найбільше його в зоні Лісостепу й Степу під лучними степами.

Чорноземи займають понад половину території країни — це головне природне багатство України.

Деградація ґрунтів

■ Ерозія — руйнування верхнього шару водою (водна) і вітром (вітрова, «чорні бурі» степу);

■ Дефляція — видування ґрунту вітром без рослинного покриву;

■ Засолення й заболочення — наслідок неправильного зрошення та підйому ґрунтових вод;

■ Забруднення — пестициди, відходи, радіонукліди (Полісся після 1986 р.);

■ Ущільнення важкою технікою й втрата гумусу при безперервній оранці.

Рис. 180. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому ґрунт руйнується

Рис. 181. Ментальна карта: Ґрунти України

Словник теми

Термін	Значення
ґрунт	верхній родючий шар земної кори
гумус	органічна речовина ґрунту, що визначає його родючість
родючість	здатність ґрунту забезпечувати рослини поживою, водою й повітрям
чорнозем	найродючіший ґрунт із потужним шаром гумусу
ерозія	руйнування ґрунту водою або вітром
меліорація	комплекс заходів для покращення земель (осушення, зрошення)
ґрунтовий профіль	сукупність шарів (горизонтів) ґрунту

Тема 77. Природна зона мішаних лісів (Полісся)

За програмою: урок 40

Головне

Полісся — рівнинна територія на півночі України, де поєднуються хвойні й листяні ліси, луки й болота. Зона має найвологіший клімат на рівнині, тому ґрунти бідні (дерново-підзолисті), а річки й озера численні. Це зона мішаних лісів за площею близько п’ятої частини країни.

Природні умови Полісся

Компонент	Характеристика
Положення	північ України: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська (північ), Чернігівська, Сумська (північ) області
Рельєф	низовини (Поліська, Придніпровська) і невисокі горби; перепад висот невеликий — звідси заболоченість
Клімат	помірно континентальний, вологий: 600–700 мм опадів, надлишкове зволоження (К > 1)
Води	густа мережа річок (Прип’ять, Десна, Горинь), озера (Шацькі), торфові болота
Ґрунти	дерново-підзолисті, торфово-болотні, лучні
Корисні копалини	торф, граніти, каолін, бурштин, будівельні піски

Рослинний і тваринний світ

Групи	Представники
Дерева	сосна звичайна, дуб звичайний, береза, вільха, осика, граб (на заході)
Трав’янисті й болотні	осока, очерет, журавлина, багно, мохи, лучні злаки
Ссавці	лось, дика свиня (кабан), бобер, лісова куниця, вовк, рись
Птахи	чорний лелека, глухар, тетерук, журавель сірий, орлан-білохвіст
Плазуни й земноводні	вуж, ящірка прудка, гадюка звичайна, ропуха, жаби

Особливості господарського використання

■ осушувальна меліорація збільшила площі орних земель і луків, але порушила водний баланс і зменшила кількість боліт;

■ льонарство, вирощування картоплі, жита, гречки; м’ясо-молочне тваринництво;

■ лісозаготівля й деревообробка; видобуток торфу, каменю й бурштину;

■ Чорнобильська катастрофа (1986 р.) забруднила значну частину зони радіонуклідами; створено зону відчуження; у регіоні — Поліський радіоекологічний заповідник.

Рис. 182. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому на Поліссі багато боліт

Рис. 183. Ментальна карта: Полісся — зона мішаних лісів

Словник теми

Термін	Значення
Полісся	зона мішаних лісів на півночі України
мішані ліси	ліси з хвойних і листяних порід
торф	горюча копалина, що утворюється з решток болотних рослин
осушення	відведення зайвої води з перезволожених земель
зона відчуження	територія, що зазнала найсильнішого радіоактивного забруднення після 1986 р.
ендемік	вид, що живе лише в певному регіоні

Тема 78. Природні зони Лісостепу і Степу

За програмою: уроки 41, 42

Головне

Лісостеп — перехідна зона між лісами і степами, де поєднуються широколистяні ліси й різнотрав’я з чорноземами. Степ — безлісна зона з посушливим кліматом, де домінують злаки й родючі чорноземи. Обидві зони — головна аграрна база України, тому природна рослинність збереглася лише невеликими ділянками заповідників.

Порівняння Лісостепу і Степу

Ознака	Лісостеп	Степ
Положення	центр і захід України, між Поліссям і Степом	південь: Причорномор’я, Приазов’я, більша частина Криму (рівнинного)
Клімат	помірно континентальний; 500–600 мм; достатнє зволоження	посушливий; 300–450 мм; недостатнє зволоження, суховії
Ґрунти	чорноземи, сірі лісові	чорноземи, каштанові, солонці
Рослинність	дубово-грабові ліси; лучні степи (різнотрав’я)	ковила, типчак, тонконіг, полин; полезахисні лісосмуги
Тварини	козуля, олень, лисиця, заєць, борсук, кабан	ховрах, байбак (бабак), тушканчик, дрофа, степовий орел, лунь
Господарство	цукрові буряки, пшениця, кукурудза, соняшник, садівництво	пшениця, соняшник, кукурудза, баштанні; зрошувальне землеробство, вівчарство
Заповідні території	Канівський, Медобори, Михайлівська цілина	Асканія-Нова, Український степовий, Хомутівський степ

Особливість

Лісостеп — найбільш розорена зона: природна рослинність збереглася на малих ділянках.

Асканія-Нова (Херсонщина) — біосферний заповідник, один із найстаріших у світі (з 1898 р. Ф. Фальц-Фейн), де зберігся цілинний степ і живуть дикі копитні.

Екологічні проблеми зони

■ розорювання земель (до 80 % угідь у деяких районах) і вітрова ерозія;

■ нестача води й засолення при зрошенні; пересихання малих річок;

■ зникнення цілинних степів і рідкісних видів (дрофа, стрепет);

■ забруднення ґрунтів і води хімікатами та відходами.

Рис. 184. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому степ майже безлісний

Рис. 185. Схема: Природні зони України

Словник теми

Термін	Значення
Лісостеп	перехідна зона між лісом і степом
Степ	безлісна зона, де домінують злаки
ковила	степова злакова рослина з пір’їстою остю
суховій	гарячий сухий вітер, що вимагає вологи від рослин
цілина	земля, що ніколи не орана
лісосмуга	ряд дерев на межі полів для захисту від вітру й ерозії

Тема 79. Гірські природні комплекси Українських Карпат і Кримських гір

За програмою: уроки 43, 44

Головне

У горах природа змінюється разом із висотою — це висотна поясність. Вона є і в Карпатах (до 2061 м, Говерла), і в Кримських горах (до 1545 м, Роман-Кош). Через різний клімат пояси в Карпатах і Криму не збігаються.

Висотна поясність Карпат (орієнтовно)

Пояс	Висота, м	Рослинність і тварини
Передгір’я, дубові ліси	до ≈ 500	дуб, граб; сільськогосподарські угіддя, сади
Букові й буково-ялицеві ліси	≈ 500–1200	бук, ялиця; олень, лісова кішка, рись
Смерекові ліси	≈ 1200–1500	ялина (смерека); ведмідь, рись, глухар
Криволісся	≈ 1500–1800	сосна гірська, вільха зелена, ялівець
Полонини (субальпійські луки)	понад ≈ 1800	низькі трави, чорниця, золотисті лишайники; бабак, тритон карпатський, смерічанка

Висотна поясність Кримських гір та Південного берега

Пояс	Рослинність і тварини
Південний берег Криму (до ≈ 400 м)	субсередземноморська: ялівець, фісташка, суничник, кипарис; виноградники й парки; ящірки, гекон
Дубові й букові ліси (до ≈ 1000 м)	дуб пухнастий, граб, бук кримський; муфлон, козуля, олень
Яйли (плоскі вершини)	гірські луки й степи, ендемічні трави; пасовиська

Правило

Чим вище в горах — тим холодніше (приблизно на 6 °C на 1 км) і більше опадів; лісові пояси змінюються лугами, а далі — скелями.

Південні схили Кримських гір — тепліші й сухіші; північні — вологіші.

Рис. 186. Алгоритм: Алгоритм характеристики гірського комплексу

Рис. 187. Ментальна карта: Гірські природні комплекси України

Словник теми

Термін	Значення
висотна поясність	закономірна зміна природних комплексів у горах із висотою
полонина	безлісна гірська ділянка з луками у Карпатах
криволісся	низькорослі кущі й деревця на межі лісу в горах
яйла	плоска вершина гір у Криму з луками
ендемік	вид, що живе тільки на певній території
субсередземноморський	тип клімату й рослинності Південного берега Криму

Тема 80. Антропогенний вплив і природоохоронні території. Практична робота № 5

За програмою: уроки 45–47

Головне

Діяльність людини змінила природні комплекси України: ліси вирубано, степи розорано, річки зарегульовано. Природоохоронні території (заповідний фонд) — головний інструмент збереження природи. Для оцінки зони використовують типовий план характеристики (практична робота № 5).

Як людина змінила природні комплекси

Вид діяльності	Наслідки
Вирубування лісів	ерозія, зміна клімату на місцевому рівні, зникнення видів
Розорювання степів і лук	втрата цілинних степів; вітрова й водна ерозія
Осушення боліт і зрошення	зміна водного балансу, засолення, зникнення малих річок
Видобуток корисних копалин	відвали й териконики, кар’єри; забруднення води й повітря
Промисловість і транспорт	викиди, стоки; кислотні дощі; “острови тепла” в містах
Війна й аварії	забруднення, мінування, руйнування екосистем (Чорнобиль 1986 р.)

Заповідний фонд України

Категорія	Особливості	Приклади
Природні заповідники	повністю заповідний режим; господарська діяльність заборонена	Рівненський, Карпатський біосферний, Український степовий
Біосферні заповідники	охорона й моніторинг; ЮНЕСКО	Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський, Дунайський
Національні природні парки	охорона + рекреація й освіта	Карпатський (перший, 1980), Синевир, Шацький, Подільські Товтри
Регіональні ландшафтні парки	територія регіонального значення	Лиманський, Міжрічинський
Заказники, пам’ятки природи	охорона окремих об’єктів і видів	Кам’яні могили, Дністровський каньйон

Червона книга України

Офіційний перелік рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Перша Червона книга (УРСР) вийшла 1980 року; тепер видається окремо для рослинного й тваринного світу. Види з неї охороняються законом.

Рис. 188. Алгоритм: План характеристики природної зони (практична робота № 5)

Рис. 189. Причинно-наслідковий зв’язок: Як антропогенний вплив тягне за собою охорону природи

Рис. 190. Ментальна карта: Охорона природи України

Словник теми

Термін	Значення
заповідник	територія із суворою охороною природних комплексів
національний природний парк	територія для охорони природи, відпочинку й освіти
заказник	територія, де охороняється певний вид або об’єкт
Червона книга	перелік рідкісних і зникаючих видів
біорізноманіття	різноманіття видів, екосистем і генів
антропогенний вплив	вплив діяльності людини на природу
моніторинг	спостереження за станом довкілля

РОЗДІЛ VI. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Чисельність, демографічні процеси, структура, міграції, етнічний склад, урбанізація, зайнятість

Тема 81. Чисельність і розселення населення. Демографічні процеси

За програмою: уроки 48, 49

Головне

Населення — сукупність людей, які проживають на певній території. Україна — одна з найбільших країн Європи за площею (603,5 тис. км²) і з великим населенням. До 2022 року в країні проживало близько 41 млн осіб (за оцінкою Держстату на початок 2022 р. — ≈ 41,2 млн, разом з Кримом). Повномасштабна війна змінила демографічну ситуацію: мільйони людей виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними, тому точних сучасних даних бракує.

Основні показники

Показник	Як визначають	Україна (до 2022 р., орієнтир)
Густота населення	чисельність : площа (осіб на 1 км²)	≈ 68 осіб/км²; більше — на Донбасі, у Придніпров’ї, Львівщині; менше — на Поліссі, Херсонщині
Народжуваність	кількість народжених на 1000 осіб за рік (‰)	≈ 8–9 ‰ (знижується)
Смертність	кількість померлих на 1000 осіб за рік (‰)	≈ 14–17 ‰ (перевищує народжуваність)
Природний приріст	народжуваність − смертність	від’ємний (природне скорочення) з початку 1990-х років
Середня тривалість життя	кількість років, яку в середньому проживе людина	≈ 71–72 роки (чоловіки менше, жінки більше)

Розселення

■ Розселення — розміщення людей по території у вигляді міст і сіл;

■ найбільша густота — у промислових районах (Донбас, Придніпров’я), навколо великих міст і на заході;

■ найменша — на Поліссі, у Степу півдня та гірських районах Карпат;

■ на розселення впливають: природні умови, рельєф, ґрунти, води, історія заселення, розвиток промисловості й транспорту.

Правило

Природний приріст = народжуваність − смертність. Якщо смертність більша — населення скорочується; якщо менша — зростає.

Зміна чисельності = природний приріст + міграційне сальдо.

Рис. 191. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому населення України скорочується

Рис. 192. Ментальна карта: Населення України

Словник теми

Термін	Значення
населення	люди, що проживають на території
демографія	наука про населення і його відтворення
густота населення	кількість осіб на 1 км²
народжуваність	кількість народжених на 1000 осіб за рік
смертність	кількість померлих на 1000 осіб за рік
природний приріст	різниця між народжуваністю і смертністю
розселення	розміщення людей територією

Тема 82. Статево-вікова структура населення. Практична робота № 6

За програмою: уроки 52, 57

Головне

Статево-вікова структура показує, скільки в країні чоловіків і жінок кожної вікової групи. Її зображують на статево-віковій піраміді: ліворуч — чоловіки, праворуч — жінки, вертикально — вік. Піраміда України має вузьку основу і широку середину: населення старіє.

Складові структури

Показник	Значення	Україна (орієнтир)
Статева структура	співвідношення чоловіків і жінок	жінок ≈ 54 %, чоловіків ≈ 46 %; жінок більше, бо вища тривалість життя
Вікові групи	0–14 років (діти), 15–64 (працездатні), 65+ (літні)	діти ≈ 16 %, працездатні ≈ 66 %, літні ≈ 17–18 %
Середній вік	вік, що ділить населення навпіл	≈ 41 рік

Типи вікових пірамід

Тип піраміди	Вигляд	Що означає	Приклад
Прогресивний	широка основа, звужена вершина	висока народжуваність, молоде населення	Нігерія, Ефіопія
Стаціонарний	майже рівна, “дзвін”	народжуваність і смертність урівноважені	Франція, США
Регресивний	вузька основа, ширші старші групи	низька народжуваність, старіння	Україна, Німеччина, Японія

Рис. 193. Алгоритм: Як проаналізувати статево-вікову піраміду (практична робота № 6)

Рис. 194. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому піраміда України регресивна

Рис. 195. Схема: Структура населення

Словник теми

Термін	Значення
піраміда	графік розподілу населення за віком і статтю
старіння населення	зростання частки літніх людей
працездатний вік	вік, у якому людина може працювати
середній вік	вік, що ділить населення навпіл
регресивний тип	піраміда зі звуженою основою
демографічна криза	тривале скорочення чисельності населення

Тема 83. Міграції населення України

За програмою: урок 53

Головне

Міграція — переміщення людей із постійного місця проживання в інше. Міграції бувають внутрішніми (в межах країни) і зовнішніми (за кордон). Їх причини — економічні, політичні, воєнні, екологічні, освітні, сімейні.

Види міграцій

Вид	Опис	Приклад
Еміграція	виїзд людей з країни на постійне або тривале проживання	трудова еміграція до Польщі, Німеччини, Канади
Імміграція	в’їзд у країну на проживання	повернення біженців, студенти й працівники з інших країн
Внутрішня	переселення в межах країни	з сіл до міст, зі сходу на захід через війну
Маятникова	регулярні поїздки на роботу чи навчання між населеними пунктами	з передмістя до Києва
Сезонна	тимчасові виїзди для сезонної роботи	збір врожаю, будівництво, туризм

Основні поняття

■ Міграційне сальдо — різниця між кількістю прибулих і вибулих;

■ Внутрішньо переміщені особи (ВПО) — люди, змушені залишити домівки через війну, але які залишилися в межах країни;

■ Біженці — люди, що виїхали за кордон, рятуючись від війни чи переслідувань;

■ Трудова міграція — виїзд для заробітків (характерна для Західної України до 2022 р.).

Рис. 196. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому люди мігрують

Рис. 197. Ментальна карта: Міграції

Словник теми

Термін	Значення
міграція	переміщення людей з одного місця в інше
еміграція	виїзд з країни
імміграція	в’їзд у країну
міграційне сальдо	різниця між кількістю прибулих і вибулих
ВПО	внутрішньо переміщені особи
біженець	особа, що залишила країну через війну чи переслідування
маятникова міграція	щоденні поїздки на роботу чи навчання

Тема 84. Етнічний і релігійний склад населення

За програмою: урок 54

Головне

В Україні проживають представники понад 130 національностей. Найбільша етнічна група — українці. Єдиний загальнодержавний перепис населення проводився в 2001 році, тому дані наведено за ним. Релігійний склад різноманітний: найпоширеніше християнство.

Етнічний склад (перепис 2001 р.)

Етнос	Частка, %	Де компактно проживає
Українці	77,8	по всій країні; найбільше — центр і захід
Росіяни	17,3	схід, південь, великі міста
Білоруси	0,6	Полісся, великі міста
Молдовани	0,5	Чернівецька, Одеська області
Кримські татари	0,5	Крим, Херсонщина
Болгари	0,4	Одещина, Запорізька область
Угорці	0,3	Закарпаття
Румуни	0,3	Чернівецька, Закарпатська області
Поляки	0,3	Хмельниччина, Житомирщина, Львівщина
Євреї	0,2	великі міста

Релігійний склад

■ Православ’я — найпоширеніша релігія; від 2019 р. — Православна церква України (томос про автокефалію 6 січня 2019 р.);

■ Греко-католицька церква (УГКЦ) — переважно Галичина й Закарпаття;

■ Римо-католицька церква — поляки й угорці заходу;

■ Протестантські церкви — баптисти, п’ятдесятники, адвентисти;

■ Іслам — кримські татари; юдаїзм — єврейські громади міст.

Правило

В Україні діє свобода совісті й віросповідання (Конституція, ст. 35); церква відокремлена від держави, школа — від церкви.

Рис. 198. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Україна багатонаціональна

Рис. 199. Схема: Етнічний і релігійний склад

Словник теми

Термін	Значення
етнос	історично сформована спільність людей
національність	належність людини до певного етносу
перепис населення	збір даних про всіх жителів країни на певний момент
національні меншини	групи людей іншої національності, ніж більшість
автокефалія	самостійність помісної православної церкви

Тема 85. Урбанізація. Міське і сільське населення

За програмою: урок 55

Головне

Урбанізація — зростання кількості й ролі міст у житті суспільства. В Україні до 2022 р. міське населення становило близько 69–70 %, сільське — близько 30–31 %. Найбільші міста — центри промисловості, науки, культури й транспорту.

Міські і сільські поселення

Показник	Міські поселення	Сільські поселення
Частка населення (до 2022 р.)	≈ 69–70 %	≈ 30–31 %
Заняття	промисловість, послуги, управління, наука	сільське господарство, лісництво, промисли
Типи	міста різного розміру (малі, середні, великі, міста-мільйонники)	села, селища
Особливості	висока густота, різноманітна інфраструктура	розосередженість, зв’язок із землею

Найбільші міста (за довоєнними даними)

Місто	Населення, млн (≈)	Область / особливості
Київ	2,9	столиця; Дніпро; політичний, науковий, фінансовий центр
Харків	1,4	Харківська; промисловість, наука, вищі школи
Одеса	1,0	Одеська; порти, туризм, ЮНЕСКО
Дніпро	1,0	Дніпропетровська; металургія, машинобудування
Львів	0,7	Львівська; історичний центр (ЮНЕСКО), туризм
Запоріжжя	0,7	Запорізька; Дніпровська ГЕС, металургія

■ Агломерація — скупчення міст, що зливаються між собою (Київська, Харківська, Дніпровська, Львівська);

■ Містоутворювальні функції — промислова, транспортна, адміністративна, туристична, наукова;

■ Проблеми міст: забруднення, транспорт, житло, нестача зелені; сіл — старіння, нестача робочих місць.

Рис. 200. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому зростають міста

Рис. 201. Ментальна карта: Урбанізація

Словник теми

Термін	Значення
урбанізація	зростання кількості й ролі міст
місто	поселення з промисловістю, послугами й міським способом життя
агломерація	скупчення міст і сіл навколо великого міста
міське населення	мешканці міст
сільське населення	мешканці сіл
містоутворювальна функція	основний вид діяльності міста

Тема 86. Ринок праці та зайнятість населення

За програмою: урок 56

Головне

Зайнятість населення — участь людей у діяльності, що приносить дохід. Ринок праці — відносини між тими, хто пропонує роботу (роботодавці), і тими, хто її шукає (працівники). До 2022 р. найбільше людей було зайнято у сфері послуг, торгівлі й промисловості, а чимала частка — в сільському господарстві.

Структура зайнятості

Сфера	Що входить	Орієнтовна частка зайнятих
Первинна	сільське господарство, лісове й рибне господарство, видобуток	≈ 15–17 %
Вторинна	промисловість, будівництво	≈ 24–26 %
Третинна	торгівля, транспорт, освіта, медицина, ІТ, фінанси, державне управління	≈ 58–60 %

Основні поняття ринку праці

■ Економічно активне населення — ті, хто працює, і ті, хто шукає роботу;

■ Безробітний — особа працездатного віку, яка не має роботи, шукає її й готова почати працювати;

■ Рівень безробіття — частка безробітних в економічно активному населенні;

■ Неформальна зайнятість — робота без офіційного оформлення;

■ Дистанційна зайнятість — робота з будь-якого місця (ІТ, дизайн, освіта).

Тенденції

Зростає частка сфери послуг і ІТ; зменшується частка сільського господарства.

Через війну змінилася географія зайнятості: частина підприємств переїхала на захід, виросла потреба в медиках, будівельниках, фахівцях кібербезпеки та відновлення.

Рис. 202. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому змінюється структура зайнятості

Рис. 203. Ментальна карта: Ринок праці

Словник теми

Термін	Значення
зайнятість	участь у діяльності, яка приносить дохід
ринок праці	відносини попиту й пропозиції на роботу
безробіття	відсутність роботи в осіб, що її шукають
економічно активне населення	працюючі й безробітні
сфера послуг	непромислові види діяльності
професія	вид трудової діяльності, що потребує підготовки

Узагальнення за розділом VI. Населення України

Тема	Головні ідеї	Ключові числа й приклади
Чисельність і густота	густота залежить від природи й промисловості	≈ 41 млн (до 2022); ≈ 68 осіб/км²
Демографічні процеси	народжуваність < смертності → скорочення населення	природний приріст від’ємний
Структура	регресивна піраміда; жінок більше	жінок ≈ 54 %; літніх ≈ 17–18 %
Міграції	внутрішні, зовнішні, ВПО, трудова міграція	сальдо; еміграція; маятникова
Етноси й релігії	багатонаціональна держава; свобода віросповідання	українці 77,8 %; ПЦУ, УГКЦ, РКЦ
Урбанізація	міське населення переважає	≈ 69–70 % — міське
Зайнятість	найбільше — у сфері послуг	послуги ≈ 58–60 %; промисловість ≈ 25 %; село ≈ 15 %

Показники до 2022 р. — орієнтовні; актуальні дані потрібно звіряти з офіційними джерелами.

РОЗДІЛ VII. РЕГІОНИ УКРАЇНИ

Принципи поділу, Столичний, Поліський, Подільський, Придніпровський, Карпатський, Причорноморський, Кримський, Слобожанський, Донецький регіони

Тема 87. Економіко-географічний поділ України на регіони

За програмою: урок 59

Головне

Регіон (район) — частина країни, що має спільні природні умови, історію, населення й особливості господарства. Склад регіонів у різних джерелах трохи відрізняється, тому перелік областей слід звіряти з підручником. Поділ потрібен для планування розвитку, порівняння територій і вивчення країни.

Принципи районування

■ Спільність природних умов і ресурсів;

■ Цілісність — регіон складає єдину територію;

■ Спеціалізація господарства (аграрна, промислова, рекреаційна);

■ Історико-культурна близькість населення і традицій;

■ Зв’язки між центром і периферією регіону.

Регіони України (за програмою курсу)

Регіон	Області (орієнтовно)	Головна ознака
Столичний	місто Київ, Київська	столиця, наука, фінанси, ІТ
Поліський	Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська	ліси, болота, торф, АЕС
Подільський	Вінницька, Хмельницька, Тернопільська	чорноземи, цукрові буряки, цукрова промисловість
Придніпровський	Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська	руди, металургія, енергетика
Карпатський	Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька	гори, рекреація, нафта, сіль
Причорноморський	Одеська, Миколаївська, Херсонська	порти, кораблебудування, зерно
Кримський	Автономна Республіка Крим, Севастополь	Південний берег, рекреація
Слобожанський	Харківська, Сумська	машинобудування, наука
Донецький	Донецька, Луганська	вугілля, металургія, хімія

Статус Криму і частин Донбасу

Автономна Республіка Крим і Севастополь є невід’ємною частиною України; з 2014 року територія тимчасово окупована Російською Федерацією, а в Донецькій і Луганській областях — з 2014 р. частково, з 2022 р. ще більше. За міжнародним правом кордони України визнані й охороняються.

Рис. 204. Алгоритм: Як порівняти регіони

Рис. 205. Схема: Регіони України

Словник теми

Термін	Значення
регіон	частина країни зі спільними природою й господарством
районування	поділ території на райони за спільними ознаками
спеціалізація	провідний вид діяльності регіону
рекреація	відпочинок і оздоровлення людей
столиця	головне місто держави
адміністративно-територіальний поділ	поділ держави на області, райони, громади

Тема 88. Столичний і Поліський регіони

За програмою: уроки 60, 61

Головне

Столичний регіон об’єднує Київ і Київську область: тут найбільша концентрація населення, науки, фінансів і послуг. Поліський регіон — лісова й болотиста територія півночі з осушеними землями, торфом, лісом і бурштином.

Порівняльна характеристика

Ознака	Столичний регіон	Поліський регіон
Положення	центр півночі України, на Дніпрі	північ: Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Чернігівщина
Природа	низовини й височини Дніпровського Лісостепу й Полісся; Дніпро, Десна	низовини, болота, ліси; річки Прип’ять, Горинь, Десна
Населення	найбільше в країні, ≈ 4–5 млн (разом із Київщиною)	густота менша за середню; чимало малих сіл
Господарство	фінанси, ІТ, наука, машинобудування, харчова промисловість	лісова й деревообробна, торф, граніт, бурштин, льон, АЕС
Пам’ятки	Софійський собор і Києво-Печерська лавра (ЮНЕСКО)	Шацькі озера, зона відчуження, Рівненська АЕС
Проблеми	транспорт, екологія, щільна забудова	наслідки аварії 1986 р., заболочення, відтік населення

■ Київ — столиця України з легендарним заснуванням Києм, Щеком, Хоривом і Либіддю; перша літописна згадка — давньоруські літописи;

■ Чорнобильська зона відчуження — територія навколо ЧАЕС із особливим режимом, де після 1986 р. заборонено проживання;

■ Рівненська АЕС (місто Вараш) — один із чотирьох діючих до 2022 р. атомних комплексів України.

Рис. 206. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Київ — найбільший центр країни

Рис. 207. Ментальна карта: Столичний і Поліський регіони

Словник теми

Термін	Значення
агломерація	скупчення міст навколо великого міста
зона відчуження	територія з особливим режимом після Чорнобильської аварії
бурштин	скам’яніла смола хвойних дерев
торф	органічна горюча копалина боліт
АЕС	атомна електростанція

Тема 89. Подільський і Придніпровський регіони

За програмою: урок 62

Головне

Подільський регіон — один із найродючіших аграрних районів із чорноземами, цукровими буряками й цукровою промисловістю, глибокими долинами Дністра й Південного Бугу. Придніпровський регіон — індустріальний центр країни: залізні й марганцеві руди, металургія, енергетика.

Порівняльна характеристика

Ознака	Подільський регіон	Придніпровський регіон
Положення	південний захід: Вінниччина, Хмельниччина, Тернопільщина	центр і схід: Дніпропетровщина, Запоріжжя, Кіровоградщина (+ Полтавщина, Черкащина)
Природа	Подільська височина, Товтри; каньйони Дністра; чорноземи	Придніпровська височина; Дніпро й водосховища; степ і лісостеп
Корисні копалини	будівельні матеріали, гіпс, мінеральні води	залізні й марганцеві руди, граніт, вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), нафта й газ (Полтавщина)
Господарство	цукрові буряки, пшениця, садівництво; харчова промисловість; Хмельницька АЕС	металургія (Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя), машинобудування, ГЕС, Запорізька АЕС
Пам’ятки і туризм	Кам’янець-Подільський замок, Подільські Товтри, Дністровський каньйон	Хортиця, Дніпрогес, Софіївка (Умань), Холодний Яр
Проблеми	ерозія ґрунтів, відтік молоді	забруднення повітря і води, відходи гірничої промисловості, наслідки війни

■ Кривбас — найбільший залізорудний басейн; Кривий Ріг — одне з найдовших міст Європи;

■ Дніпрогес (Запоріжжя, 1932 р.) — одна з перших великих гідроелектростанцій;

■ Запорізька АЕС (Енергодар) — найбільша в Європі (6 енергоблоків), з березня 2022 р. окупована;

■ Подільські Товтри — національний природний парк із унікальним рифовим пасмом.

Рис. 208. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Придніпров’я — індустріальне серце України

Рис. 209. Ментальна карта: Поділля та Придніпров’я

Словник теми

Термін	Значення
Товтри	скелясте пасмо, що утворилося з давніх рифів на Поділлі
Кривбас	Криворізький залізорудний басейн
металургія	виробництво металів
ГЕС	гідроелектростанція
марганець	метал для виплавлення сталі
каньйон	глибока долина зі стрімкими схилами

Тема 90. Карпатський регіон

За програмою: урок 63

Головне

Карпатський регіон — гірська територія заходу: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області. Тут найвища вершина України — Говерла (2061 м), багаті ліси, мінеральні води, курорти, нафта, газ і сіль.

Характеристика регіону

Компонент	Особливості
Положення	захід України, кордон із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією
Природа	Карпати (Говерла 2061 м), Закарпатська низовина, Передкарпаття; річки Дністер, Прут, Тиса; клімат вологий (до 1600 мм і більше)
Корисні копалини	нафта й газ (Передкарпаття), калійні й кам’яні солі (Калуш, Стебник, Солотвино), мінеральні води (Трускавець, Моршин, Поляна), будівельні матеріали
Населення	густо заселений; багатоетнічний (українці, угорці, румуни, поляки); гуцули, бойки, лемки
Господарство	лісова й деревообробна, хімічна, рекреація й туризм, садівництво, тваринництво (полонини)
Пам’ятки і природа	Львів — історичний центр (ЮНЕСКО); Чернівці — резиденція митрополитів (ЮНЕСКО); Букові праліси Карпат (ЮНЕСКО); Синевир, Карпатський біосферний заповідник
Проблеми	повені, зсуви, вирубування лісів, транспорт, трудова еміграція

Рис. 210. Алгоритм: Туристичний маршрут Карпат

Рис. 211. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Карпати — рекреаційний регіон

Рис. 212. Ментальна карта: Карпатський регіон

Словник теми

Термін	Значення
рекреація	відпочинок і оздоровлення
полонина	гірська галявина з луками
мінеральні води	підземні води з лікувальними властивостями
Передкарпаття	передгірна рівнина біля Карпат
біосферний заповідник	територія найвищого рівня охорони та моніторингу

Тема 91. Причорноморський і Кримський регіони

За програмою: уроки 64, 65

Головне

Причорноморський регіон — південь України: Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Тут розташовані найбільші порти країни, степи, лимани й родючі землі. Кримський регіон — півострів із Кримськими горами, Південним берегом, степовим Кримом і Керченським півостровом. Нині територія тимчасово окупована РФ, але за міжнародним правом є частиною України.

Порівняльна характеристика

Ознака	Причорноморський регіон	Кримський регіон
Положення	узбережжя Чорного й Азовського морів, пониззя Дніпра, Південного Бугу й Дністра	півострів між Чорним і Азовським морями, перешийок Перекоп
Природа	Причорноморська низовина, степи, лимани (Куяльницький, Тилігульський), Нижньодніпровські піски; клімат сухий і теплий	Кримські гори (Роман-Кош 1545 м), Південний берег, степовий Крим; клімат від степового до субсередземноморського
Корисні копалини	будівельні матеріали, солі, лікувальні грязі	залізні руди (Керч), солі (Сиваш), вапняки, лікувальні грязі
Господарство	порти (Одеса, Чорноморськ, Миколаїв), кораблебудування, нафтопереробка, зерно, овочі, баштани, зрошення	рекреація, виноградарство, ефіроолійні культури, садівництво, харчова промисловість
Пам’ятки	Одеса (ЮНЕСКО), Ольвія, Білгород-Дністровська фортеця, Дунайський біосферний заповідник	Херсонес Таврійський (ЮНЕСКО), Ялта, Бахчисарай, Карадаг
Проблеми	війна, нестача води, засолення ґрунтів, забруднення моря	окупація, дефіцит прісної води, екологічні ризики

Каховське водосховище

6 червня 2023 р. внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС водосховище втратило воду: були затоплені населені пункти, порушено водопостачання півдня й каналів зрошення, зазнали шкоди екосистеми Нижнього Дніпра. Це приклад того, як війна руйнує природні й господарські зв’язки.

Рис. 213. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Причорноморський регіон — головні морські ворота України

Рис. 214. Ментальна карта: Причорномор’я й Крим

Словник теми

Термін	Значення
порт	пристань для приймання суден і вантажів
лиман	затока на місці затопленого гирла річки
Перекоп	вузький перешийок між Кримом і материком
рекреація	відпочинок і оздоровлення
кораблебудування	виробництво суден
зрошення	штучне зволоження земель

Тема 92. Слобожанський і Донецький регіони

За програмою: уроки 66, 67

Головне

Слобожанський регіон — північний схід: Харківська й Сумська області з Лісостепом, чорноземами, науковою й промисловою столицею Харковом. Донецький регіон (Донбас) — Донецька й Луганська області, традиційна база вугільної, металургійної й хімічної промисловості, постраждала від збройного конфлікту з 2014 р. і повномасштабної війни.

Порівняльна характеристика

Ознака	Слобожанський регіон	Донецький регіон
Положення	північний схід, кордон із РФ	схід: Донецька й Луганська області, Донецький кряж
Природа	Лісостеп, чорноземи, річки Сіверський Донець, Псел, Ворскла; помірно континентальний клімат	Донецький кряж, степ; Сіверський Донець; клімат посушливий, спекотний
Корисні копалини	нафта й газ (Харківщина, Сумщина), крейда, будівельні піски	кам’яне вугілля (Донецький басейн), кам’яна сіль, крейда, вогнетриви, ртуть
Господарство	машинобудування (Харків), електроніка, наука; цукор, олія, зернові	вугільна й металургійна промисловість, хімія, коксохімія, енергетика
Пам’ятки	Харків (університети, архітектура), дендропарк «Тростянець»	Національний парк «Святі гори», заповідники «Крейдова флора», «Хомутівський степ»
Проблеми	війна, забруднення, руйнування інфраструктури	війна, окупація, шахтні відходи, затоплення шахт, мінування

Рис. 215. Алгоритм: Практична робота № 7: порівняльна характеристика двох регіонів

Рис. 216. Причинно-наслідковий зв’язок: Чому Донбас постраждав найбільше

Рис. 217. Ментальна карта: Схід України

Словник теми

Термін	Значення
Донбас	Донецький кам’яновугільний басейн і прилеглі території
Слобожанщина	історична територія на північному сході України
вугілля	горюча копалина осадового походження
коксохімія	виробництво коксу і хімічних продуктів з вугілля
териконик	конусоподібний відвал породи біля шахти
відновлення	комплекс заходів з відбудови територій

Узагальнення за розділом VII. Регіони України

Регіон	Склад (орієнтовно)	Головна спеціалізація	Приклади
Столичний	Київ, Київська	фінанси, ІТ, наука	Київ, Софія Київська
Поліський	Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська	ліс, торф, бурштин	Шацькі озера, Чорнобиль
Подільський	Вінницька, Хмельницька, Тернопільська	аграрний, цукор	Кам’янець-Подільський
Придніпровський	Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська тощо	металургія, енергетика	Кривбас, Дніпрогес
Карпатський	Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька	рекреація, ліс, сіль	Говерла, Трускавець
Причорноморський	Одеська, Миколаївська, Херсонська	порти, зерно	Одеса, Миколаїв
Кримський	АР Крим, Севастополь	рекреація, виноград	Ялта, Херсонес
Слобожанський	Харківська, Сумська	машинобудування, наука	Харків
Донецький	Донецька, Луганська	вугілля, металургія, хімія	Донбас

Склад регіонів і дані уточнюйте за підручником та офіційними джерелами.

Підсумкове повторення курсу 8 класу: Україна у світі

Тема	Головне	Числа й приклади
Положення	Україна розташована в Північній і Східній півкулях, у центрі Європи	603,5 тис. км²; 44°–52° пн. ш.
Рельєф	переважно рівнини: низовини, височини; гори — Карпати й Кримські	Говерла 2061 м; Роман-Кош 1545 м
Клімат	помірно континентальний; з заходу на схід континентальність зростає	опади 300–1600 мм
Води	Дніпро — головна річка; багато озер, лиманів, водосховищ	Дніпро ≈ 981 км в Україні
Ґрунти й зони	Полісся, Лісостеп, Степ, гори; чорноземи — головне багатство	гумус до 9 % і більше
Населення	регресивна піраміда, багатонаціональна країна, переважно міська	українці 77,8 % (2001 р.)
Регіони	9 регіонів з різною спеціалізацією	Придніпров’я — індустрія; Карпати — рекреація

Усі дані — орієнтири; для проєктів і робіт звіряйте їх з офіційними джерелами.

Алфавітний покажчик термінів

Термін — значення — номер теми

Термін	Значення	Тема
UTC	координований всесвітній час	65
абориген	корінний мешканець	47
абразія	руйнування берегів хвилями	12
абсолютна висота	висота над рівнем Світового океану	13
абсолютна вологість	кількість водяної пари в 1 м³ повітря	20
Австралійський Союз	офіційна назва держави Австралія	46
автокефалія	самостійність помісної православної церкви	84
агломерація	скупчення міст, що злилися	45
адміністративно-територіальний поділ	поділ країни на області, райони, громади	64
АЕС	атомна електростанція	88
азимут	кут між напрямком на північ і напрямком на об’єкт	8
айсберг	плавучий шматок льодовика	29
альбедо	здатність поверхні відбивати сонячні промені	18
Амазонка	найповноводніша річка світу	50
амплітуда температур	різниця між найвищою й найнижчою температурою	38
амплітуда температури	різниця між найвищою й найнижчою температурою	18
амурський тигр	найбільший тигр, мешкає на Далекому Сході	57
Анди	найдовша гірська система світу вздовж Тихого океану	49
анемометр	прилад для вимірювання швидкості вітру	19
Антарктида	материк навколо Південного полюса	48
Антарктика	Антарктида з прилеглими океанами й островами	48
антициклон	область високого тиску	19
антропогенний вплив	вплив діяльності людини на природу	80
антропосфера	сукупність людства й створеного ним середовища	32
Аппалачі	давні гори на сході Північної Америки	52
артезіанські води	напірні підземні води між водотривами	29
архіпелаг	група островів	24
астеносфера	розплавлено-пластичний шар верхньої мантії	9
Атакама	найсухіша пустеля Землі	50
атлас	збірка карт, зведена за системою	7
атмосфера	повітряна оболонка Землі	17
атмосферний тиск	сила тиску повітря на поверхню	19
атмосферний фронт	межа між холодним і теплим повітрям	21
атол	коралове кільце острова з лагуною	24
багаторічна мерзлота	ґрунти, що замерзлі понад 2 роки	29
Байкал	найглибше озеро світу	56
балка	пологий закріплений яр	68
банту	велика група споріднених народів Центральної й Південної Африки	45
барометр	прилад для вимірювання атмосферного тиску	3
басейн	велика територія з багатьма родовищами однієї копалини	16
басейн ріки	територія, з якої річка збирає воду	50
басейн річки	територія стоку води	27
батискаф	підводний апарат для занурення на великі глибини	15
безробіття	відсутність роботи в осіб, що її шукають	86
безстічне озеро	озеро без стоку, зазвичай солоне	28
бентос	організми дна	26
бергштрих	позначка напрямку схилу	13
берегова лінія	межа суходолу й моря	63
Берингова протока	протока між Євразією й Північною Америкою	52
болото	надмірно зволожена територія з торфом	28
бриз	місцевий вітер на узбережжі	19
бурштин	скам’яніла смола хвойних дерев	88
біженець	особа, що залишила країну через війну чи переслідування	83
біорізноманіття	різноманіття видів живих організмів	32
біосфера	оболонка Землі, заселена живими організмами	30
біосферний заповідник	територія найвищого рівня охорони та моніторингу	90
Великий Бар’єрний риф	найбільша система коралових рифів світу	47
Великий каньйон	найвідоміший каньйон на ріці Колорадо	53
Великий шовковий шлях	стародавній торговий шлях між Європою й Азією	55
Великі озера	система п’яти озер на кордоні США й Канади	53
вивітрювання	руйнування гірських порід під впливом атмосфери, води й організмів	12
випаровування	перехід води в пару	20
висотна поясність	зміна природних поясів у горах	31
височина	рівнина висотою 200–500 м	14
витік	початок річки	73
Вогняне кільце	зона вулканів і землетрусів навколо Тихого океану	60
водні ресурси	запаси вод, придатні для використання	75
вододіл	межа басейнів	27
водоспад	падіння води з уступу	44
водосховище	штучна водойма для регулювання стоку	28
ВПО	внутрішньо переміщені особи	83
вугілля	горюча копалина осадового походження	92
вулкан	геологічне утворення, через яке виходить магма	11
відновлення	комплекс заходів з відбудови територій	92
відносна висота	перевищення однієї точки над іншою	13
відносна вологість	відношення вологості до насичення у відсотках	20
вітер	горизонтальний рух повітря	19
вітрова енергія	енергія руху повітря, перетворювана на електрику	23
гейзер	гаряче джерело, що періодично викидає фонтан води й пари	11
географічна довгота	кут від нульового меридіана до точки по паралелі	34
географічна карта	зображення Землі на площині за допомогою проєкції	7
географічна оболонка	найбільший природний комплекс Землі	31
географічна широта	кут від екватора до точки по меридіану	34
географічне відкриття	отримання нових знань про невідомі території чи об’єкти	1
географічне положення	розташування об’єкта відносно інших	33
географічні координати	широта й довгота точки	34
географія	система наук про природу Землі, населення й господарство	1
географія України	наука про природу, населення й господарство України	62
геоїд	форма Землі — куля, стиснута біля полюсів	4
ГЕС	гідроелектростанція	89
гирло	місце впадіння річки	27
глибоководний жолоб	вузька глибока западина дна океану	15
глобус	об’ємна модель Землі	6
Говерла	найвища гора України — 2061 м	69
Гольфстрім	тепла течія Атлантики	25
гори	підняті ділянки з великими коливаннями висот	14
горизонталь	лінія на карті з однаковою абсолютною висотою	13
градус дуги меридіана	≈ 111 км	35
градусна сітка	мережа паралелей і меридіанів	6
Гренландія	найбільший острів Землі	52
Гринвіцький меридіан	нульовий меридіан	34
Гринвіч	нульовий меридіан, що проходить через селище поблизу Лондона	6
гумус	органічна речовина ґрунту	30
густота населення	середня кількість мешканців на 1 км²	41
гідросфера	водна оболонка Землі	24
Гімалаї	найвищі гори світу	55
гіпотеза	припущення, яке перевіряють у дослідженні	62
гірська порода	природний мінеральний агрегат	16
ГІС	геоінформаційна система для роботи з просторовими даними	2
дельта	розгалужене гирло з наносів	27
демографічна криза	тривале скорочення чисельності населення	82
демографічний вибух	стрімке зростання чисельності населення	41
демографія	наука про населення і його відтворення	81
держава-агресор	держава, яка вчинила збройний напад на іншу	64
дефляція	видування вітром дрібних частинок	12
джерело інформації	носій відомостей про об’єкти й явища	62
дистанційне зондування	отримання інформації про Землю без прямого контакту	2
Договір про Антарктику	міжнародна угода 1959 р.	48
Донбас	Донецький кам’яновугільний басейн і прилеглі території	92
достовірність	відповідність інформації дійсності	2
дощомір	прилад для вимірювання кількості опадів	3
дрейф материків	повільне переміщення материків разом із плитами	10
дрейфуючий лід	крига, що рухається морем	61
евкаліпт	вічнозелене дерево Австралії	47
екватор	найбільше коло, що ділить Землю на Північну й Південну півкулі	4
економіко-географічне положення	положення щодо ресурсів, ринків, шляхів	63
економічно активне населення	працюючі й безробітні	86
еміграція	виїзд з країни	83
ендемік	вид, що трапляється лише в одному регіоні	47
епіцентр	точка на поверхні над осередком землетрусу	11
ерозія	руйнування поверхні водними потоками	12
ерозія ґрунтів	руйнування ґрунту водою чи вітром	30
етнос	історично сформована спільність людей	84
етнос (народ)	спільнота людей зі спільною мовою, культурою й територією	41
ехолот	прилад для вимірювання глибини за відлунням звуку	15
жолоб	вузька глибока западина океанічного дна	37
зайнятість	участь у діяльності, яка приносить дохід	86
заказник	територія, де охороняється певний вид або об’єкт	80
заложення схилу	горизонтальна відстань між сусідніми горизонталями	13
заморозок	зниження температури нижче 0 °C у теплу пору	72
заповідник	територія з повною охороною природи	31
затока	частина водойми, що врізається в суходіл	24
землетрус	струс земної кори	11
земна кора	верхня тверда оболонка Землі	9
зона відчуження	територія, що зазнала найсильнішого радіоактивного забруднення після 1986 р.	77
зрошення	штучне зволоження земель	91
зсув	сповзання мас порід схилом	12
Канадський щит	виступ давнього фундаменту платформи на півночі материка	52
канал	штучне русло	28
кандидат у члени ЄС	держава, що переговорами готується до вступу в Європейський Союз	64
каньйон	глибока долина зі стрімкими схилами	89
карст	розчинення порід підземними водами	12
карстове озеро	озеро в провалі розчинних порід	74
картографія	наука про створення й використання карт	1
кар’єр	відкрита виробка для видобування	67
Каспійська низовина	низовина нижче рівня океану	55
Каспійське море	найбільше озеро світу	56
Квебек	франкомовна провінція Канади	54
кислотні дощі	опади з домішками сірчаних і азотних кислот	23
клімат	багаторічний режим погоди	22
кліматична діаграма	графік середніх температур і опадів за місяцями	42
кліматична карта	карта розподілу кліматичних показників	22
кліматична нейтральність	баланс викидів і поглинання парникових газів	72
кліматична область	територія зі спільними рисами клімату	71
кліматичний пояс	широтна смуга з однорідним кліматом	22
кліматограма	графік температури й опадів по місяцях	22
кліматотвірні чинники	причини, що формують клімат	22
ковила	степова злакова рослина з пір’їстою остю	78
коефіцієнт зволоження	відношення кількості опадів до випаровуваності	70
коксохімія	виробництво коксу і хімічних продуктів з вугілля	92
компас	прилад для визначення сторін горизонту	8
конкреції	мінеральні конкреції на дні океану	26
континентальний клімат	клімат із великими амплітудами температур	22
кораблебудування	виробництво суден	91
коралові рифи	споруди з вапнякових скелетів коралів	26
Кордильєри	гірська система на заході Північної Америки	52
кордон	лінія, що розділяє території держав	63
корисні копалини	природні мінеральні ресурси, що їх використовує людина	16
космічний знімок	фотографія Землі з космосу	7
країнознавство	наука, що комплексно описує окремі країни	1
Кривбас	Криворізький залізорудний басейн	89
криволісся	низькорослі чагарники на межі лісу	69
крик	тимчасова річка пустелі	46
кристалічний фундамент	давній шар платформи з магматичних і метаморфічних порід	66
кругообіг води	безперервний рух води між оболонками	29
кругосвітня подорож	плавання навколо Землі з поверненням до початку	4
кріль	дрібні морські рачки — основа харчування тварин Антарктики	48
курвіметр	прилад для вимірювання довжини кривих ліній на карті	8
кутова хвилина	1/60 градуса	34
лава	магма, що вилилася на поверхню	11
Лавразія й Гондвана	північна й південна частини Пангеї після розколу	36
легенда карти	перелік і пояснення умовних знаків	7
лес	пухка жовтувато-сіра порода	68
лиман	затока при гирлі річки	28
ложе океану	основна частина дна океану	15
льодовик	природне скупчення льоду на суходолі, що рухається	29
льянос	савани басейну Оріноко	51
лінійний масштаб	масштаб у вигляді градуйованого відрізка	8
лісосмуга	ряд дерев на межі полів для захисту від вітру й ерозії	78
лісостеп	зона з чергуванням лісів і степів	57
лісотундра	перехідна зона між тундрою й тайгою	57
літній час	перехід на тепле півріччя з зсувом на 1 годину	65
літосфера	тверда оболонка Землі: кора й верхня частина мантії	9
літосферна плита	великий блок літосфери, що рухається по астеносфері	10
магма	розплавлена речовина надр	11
магнітуда	міра енергії землетрусу	11
мантія	шар між корою і ядром	9
марганець	метал для виплавлення сталі	89
Маріанський жолоб	найглибша западина Світового океану	60
масштаб	відношення довжини на карті до довжини на місцевості	8
материк	великий масив суходолу, оточений океанами	33
материковий схил	крутий перехід від шельфу до ложа океану	15
маятникова міграція	щоденні поїздки на роботу чи навчання	83
меандри	звивини русла	27
межа Мохо	межа між земною корою і мантією	9
межень	найнижчий рівень води	73
Меланезія, Мікронезія, Полінезія	райони Океанії	47
меліорація	комплекс заходів для покращення земель (осушення, зрошення)	76
меридіан	лінія, що з’єднує полюси	4
Мертве море	найнижча точка суходолу	55
металургія	виробництво металів	89
метеорологічні елементи	показники стану атмосфери	21
метеостанція	пункт спостереження за погодою	21
метис	нащадок європейця й індіанця	51
метод дослідження	спосіб здобуття нових знань	2
мис	виступ суходолу в море	43
мова	засіб спілкування людей	58
моніторинг	регулярне спостереження за станом об’єкта	62
море	частина океану, обмежена суходолом, островами чи течіями	24
морський клімат	м’який клімат зі зменшеними амплітудами	22
мулат	нащадок європейця й африканця	51
мусон	вітер, що змінює напрям за сезоном	38
мусони	сезонні вітри зі зміною напряму	19
мусонні ліси	вологі ліси з сезонними дощами	57
міграційне сальдо	різниця між кількістю прибулих і вибулих	83
міграція	переміщення людей з одного місця в інше	83
мідний пояс	район видобутку мідних руд у Замбії й ДР Конго	43
мікроклімат	клімат невеликої ділянки	71
мінерал	природна хімічна сполука	16
мінеральні води	підземні води з розчиненими солями	29
мінеральні грязі	лікувальні опади водойм	74
Міссісіпі	головна річка США	53
місто	поселення з промисловістю, послугами й міським способом життя	85
містоутворювальна функція	основний вид діяльності міста	85
місцевий час	час на певному меридіані	65
міське населення	мешканці міст	85
мішані ліси	ліси з хвойних і листяних порід	57
навітряний схил	схил, що першим зустрічає вологий вітер	50
нагір’я	велика гірська територія з хребтами, плато і долинами	14
народжуваність	кількість народжених на 1000 осіб за рік	81
населення	сукупність людей, що проживають на певній території	41
національний парк	природоохоронна територія з рекреаційним режимом	31
національний природний парк	територія для охорони природи, відпочинку й освіти	80
національні меншини	групи людей іншої національності, ніж більшість	84
національність	належність людини до певного етносу	84
небезпечне явище	явище, що загрожує життю й господарству	72
нектон	організми, що активно плавають	26
низовина	рівнина висотою до 200 м	14
ноосфера	сфера розуму; етап розвитку біосфери	30
оаза	ділянка з водою й рослинами в пустелі	44
обертання	рух Землі навколо власної осі	5
озеро	природна заглибина, заповнена водою	28
озеро тектонічного походження	озеро в западині, утвореній рухами земної кори	44
озонова діра	ділянка зі зменшеною кількістю озону	23
озоновий шар	шар озону, що захищає Землю від ультрафіолету	17
опади	вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з атмосфери	20
опріснення	перетворення солоної води на прісну	26
опустелювання	перетворення родючих земель на пустелі	45
орбіта	шлях Землі навколо Сонця	5
осадовий чохол	верхні осадові шари платформи	66
острів	ділянка суходолу, оточена водою	24
осушення	відведення зайвої води з перезволожених земель	77
паводок	різке підняття води через зливи чи відлигу	27
пампа	степи Південної Америки	49
Панамський канал	канал між Атлантичним і Тихим океанами	49
Пангея	давній суперматерик	10
паралель	коло, паралельне екватору	6
парниковий газ	газ, що затримує тепло в атмосфері (CO₂, пара, метан)	17
парниковий ефект	затримання тепла атмосферою	23
пасат	стійкий вітер з тропіків до екватора	38
пасати	постійні вітри від тропіків до екватора	19
Патагонія	напівпустельне плато на півдні материка	49
Передкарпаття	передгірна рівнина біля Карпат	90
Перекоп	вузький перешийок між Кримом і материком	91
перепис населення	збір даних про всіх жителів країни на певний момент	84
переріз рельєфу	різниця висот між сусідніми горизонталями	13
перехідний пояс	пояс, де повітряні маси змінюються за сезонами	39
Перуанська течія	холодна течія біля західних берегів Південної Америки	50
план місцевості	зображення невеликої ділянки в масштабі умовними знаками	7
планктон	дрібні організми, що дрейфують у воді	26
платформа	стійка ділянка земної кори	37
плита	частина платформи, прикрита осадовим чохлом	66
плоскогір’я	рівнина понад 500 м	14
повінь	щорічне підняття води навесні	27
повітря	суміш газів атмосфери	17
повітряна маса	великий об’єм повітря з однорідними властивостями	38
погода	стан тропосфери в даний час у даному місці	21
полонина	гірський луг у Карпатах	69
полюс холоду	місце найнижчих температур у півкулі	56
полярні кола	паралелі 66,5° пн. і пд. ш.	5
Полісся	зона мішаних лісів на півночі України	77
політична карта	карта держав світу з кордонами	58
пора року	частина року з особливими погодними умовами	71
порт	пристань для приймання суден і вантажів	91
посуха	тривала відсутність дощів	23
поясний час	єдиний час часового пояса	65
працездатний вік	вік, у якому людина може працювати	82
прерія	трав’яний степ Північної Америки	54
приплив і відплив	періодичні підйом і спад рівня води	25
природна зона	широтна смуга з однорідними кліматом, ґрунтами й живою природою	31
природний комплекс	ділянка з однорідними природними умовами	31
природний приріст	різниця між народжуваністю і смертністю	81
прогноз погоди	передбачення стану погоди	21
проміле (‰)	тисячна частка	25
протока	вузька водна смуга між суходолом	24
професія	вид трудової діяльності, що потребує підготовки	86
проєкт	самостійне дослідження з визначеним результатом	62
проєкція	спосіб перенесення кулястої поверхні на площину	7
Південно-Східна Азія	регіон країн Індокитаю й Малайського архіпелагу	59
півкуля	половина земної кулі	6
Північний морський шлях	арктичний морський шлях вздовж північних берегів Євразії	61
півострів	частина суходолу, що вдається в море	33
піраміда	графік розподілу населення за віком і статтю	82
районування	поділ території на райони за спільними ознаками	87
раса	історично сформована група людей зі спільними зовнішніми ознаками	41
регресивний тип	піраміда зі звуженою основою	82
регіон	частина материка зі спільними рисами природи й історії	59
рекреація	відпочинок і оздоровлення людей	87
рекультивація	відновлення порушених земель	67
рельєф	сукупність нерівностей земної поверхні	14
ринок праці	відносини попиту й пропозиції на роботу	86
рифт	велика тріщина в земній корі на межі розходження плит	10
родовище	скупчення корисної копалини	16
родючість	здатність ґрунту забезпечувати рослини поживою	30
роза вітрів	графік повторюваності напрямків вітру	19
розлом	тріщина в земній корі з переміщенням ділянок	52
розселення	розміщення людей територією	81
руда	гірська порода, з якої вигідно добувати метали	16
русло	заглиблення, по якому тече річка	27
рівнина	велика ділянка з невеликими коливаннями висот	14
рівнодення	день, коли день і ніч однакові (21 березня, 23 вересня)	5
річка	природний водотік у русле	27
річкова система	річка з усіма притоками	27
річна кількість опадів	сума опадів за 12 місяців	42
савана	трав’яниста зона з поодинокими деревами	40
саксаул	пустельне дерево чи кущ	57
Саргасове море	ділянка Атлантики без берегів, вкрита саргасовими водоростями	60
Сахара	найбільша пустеля світу площею ≈ 9 млн км²	44
Сахель	напівпустельна смуга на південь від Сахари	44
Світовий океан	єдиний водний простір, що омиває материки	4
світові релігії	християнство, іслам, буддизм	41
сезонність опадів	нерівномірний розподіл опадів за порами року	42
сель	брудо-кам’яний потік у горах	12
сельва	вологі екваторіальні ліси Амазонії	49
середземноморський клімат	клімат із сухим літом і вологою зимою	39
Середземномор’я	регіон навколо Середземного моря	59
серединно-океанічний хребет	підводна гірська система на межі розходження плит	10
середньодобова температура	середнє арифметичне вимірювань за добу	18
середня добова температура	середнє значення температури за добу	71
середній вік	вік, що ділить населення навпіл	82
синоптична карта	карта розподілу погодних даних	21
Скандинавія	регіон Північної Європи	59
складчаста область	рухлива ділянка кори, де утворилися гори	37
складчасті гори	гори, утворені зминанням шарів земної кори	14
скрабові зарості	чагарники в посушливих районах Австралії	46
Слобожанщина	історична територія на північному сході України	92
смертність	кількість померлих на 1000 осіб за рік	81
смог	токсичний туман з викидів	23
снігова лінія	висота, вище якої сніг не тане	29
солоність	кількість солей у воді, ‰	25
сонцестояння	день найбільшої або найменшої висоти Сонця (22 червня, 22 грудня)	5
сонячна радіація	потік енергії від Сонця	18
соціально-економічна географія	науки про населення та господарство	1
спеціалізація	провідний вид діяльності регіону	87
спостереження	цілеспрямоване сприймання об’єктів і явищ	2
сталий розвиток	розвиток із збереженням природи для майбутніх поколінь	32
станція «Академік Вернадський»	українська антарктична станція	48
старіння населення	зростання частки літніх людей	82
статистичні дані	числові відомості про явища, зібрані за певними правилами	2
Степ	безлісна зона, де домінують злаки	78
столиця	головне місто держави	58
стратосфера	шар над тропосферою з озоновим екраном	17
субдукція	занурення океанічної плити під материкову або іншу океанічну	10
субсередземноморський	тип клімату й рослинності Південного берега Криму	79
субсередземноморський клімат	клімат із теплою зимою і сухим літом	71
суховій	гарячий сухий вітер	70
сфера послуг	непромислові види діяльності	86
сівозміна	чергування культур на полі	30
сільське населення	мешканці сіл	85
тайга	хвойні ліси помірного поясу	40
тайфун	тропічний циклон у Тихому океані	60
температура повітря	ступінь нагрітості повітря	18
терикон	відвал порід на шахті	68
териконик	конусоподібний відвал породи біля шахти	92
термометр	прилад для вимірювання температури	3
техносфера	технічні споруди й системи, створені людиною	32
течія	потужний потік води в океані	25
Тибет	найбільше за площею й найвище нагір’я світу	55
тип клімату	різновид клімату в межах пояса	39
Тихий океан	найбільший океан Землі	60
Товтри	скелясте пасмо, що утворилося з давніх рифів на Поділлі	89
торнадо	вузький повітряний вихор	23
Торресова протока	протока між Австралією й Новою Гвінеєю	46
торф	горюча органічна порода з частково розкладеної рослинності	28
точка роси	температура початку конденсації пари	20
транзитний шлях	шлях через територію країни до інших країн	63
тропосфера	нижній шар атмосфери, де утворюється погода	17
тропіки	паралелі 23,5° пн. і пд. ш.	5
туман	скупчення крапель води біля поверхні	20
тундра	безлісна зона холодних областей	40
умовні знаки	спеціальні позначення об’єктів на карті й глобусі	6
унітарна держава	держава з єдиною системою влади й територіальним устроєм	64
ураган	вітер руйнівної сили	23
урбанізація	зростання частки міського населення	32
фенологія	наука про сезонні явища в природі	71
флюгер	прилад, що показує напрям вітру	3
фронт	межа між теплою й холодною повітряними масами	53
фізико-географічне положення	положення за природними ознаками	63
фізична географія	науки про природні оболонки й комплекси Землі	1
характеристика країни	опис країни за типовим планом	59
хвиля	коливальний рух води	25
хмарність	ступінь покриття неба хмарами (бали)	20
циклон	область низького тиску	19
цифровий картографічний сервіс	онлайн-карти для визначення маршрутів і відстаней	65
цунамі	довгі морські хвилі від підводних поштовхів	11
цілина	земля, що ніколи не орана	78
часовий пояс	територія зі спільним поясним часом, ширина 15°	5
частина світу	історично-географічний поділ суходолу з островами	33
Червона книга	список рідкісних і зникаючих видів	31
чисельний масштаб	масштаб, виражений відношенням чисел	8
чорнозем	найродючіший ґрунт степів і лісостепу	30
шахта	підземна виробка	67
шельф	мілководна підводна окраїна материка до 200 м	15
широтна зональність	зміна природних зон від екватора до полюсів	31
шкала Бофорта	12-бальна шкала для визначення сили вітру	3
шторм	сильне хвилювання моря	25
щит	виступ кристалічного фундаменту платформи	37
щоденник спостережень	таблиця, у яку регулярно записують дані	3
ядро	центральна частина Землі	9
яйла	плоска вершина Кримських гір	69
Янцзи	найдовша річка Євразії	56
яр	глибока лійка, утворена зливовими водами	68
Євразія	найбільший материк Землі	55
європеоїдна раса	одна з великих рас людства	58
ізолінія	лінія на карті з однаковими значеннями явища	7
іменований масштаб	масштаб словами: «в 1 см — … км»	8
іммігрант	людина, що переселяється в іншу країну	54
імміграція	в’їзд у країну	83
індіанці	корінні народи Америки	54
інуїти	корінні жителі арктичних районів Америки	54
ґрунт	родючий поверхневий шар суходолу	30
ґрунтовий профіль	сукупність шарів (горизонтів) ґрунту	76
ґрунтові води	вода над першим водотривким шаром	29

102

Завантажити Зберегти на потім