Довкілля України в умовах війни

Ільчишин Стефанія Ярославівна 30 жовтня 48 Відгуки відсутні

Про матеріал

Презентація показує вплив війни на біорізноманіття України .Як приклад наводиться Каховське водосховище і Олешківські піски і те ,що з ними сталося за період військової агресії .Також вказано ,як Україна продовжує працювати над довгостроковим збереженням біорізноманіття .
Зміст слайдів
Номер слайду 1

ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ Екологічні наслідки, ризики та шлях до відновлення Підготувала Ільчишин Стефанія Ярославівна Вчитель БУСЬКОГО ЗЗСО І-ІІІ ст № 2

Номер слайду 2

Чому війна перетворила екологічну безпеку на фронт національної оборони? Війна – це не лише ракети та окопи, а й невидима битва за саму землю. Повномасштабне вторгнення росії загострило екологічні проблеми до рівня, коли вони стали повноцінною загрозою національній безпеці. По-перше, значно зріс обсяг загроз – вибухи, пожежі та обстріли істотно збільшили та урізноманітнили види забруднень. По-друге, з’явилися нові типи ризиків – від мінування полів до підриву дамб, – над якими був втрачений контроль через окупацію територій. А по-третє, це все впливає на здоров’я як військовослужбовців, так і цивільних, на продовольчу безпеку. 

Номер слайду 3

Ці інциденти не лише руйнують природу, а й загрожують виживанню – від токсичної “часової бомби” в ґрунтах до дефіциту питної води для мільйонів. Україна, ратифікувавши Римський статут у жовтні 2024-го (набрав чинності з січня 2025-го), сьогодні займається створенням глобального прецеденту, аби екологічна шкода стала не “прикрим наслідком” війни, а була компенсована по справедливості.

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках. Знищено неконтрольованим підривом греблі Каховської ГЕС російськими окупантами під час повномасштабного вторгнення. Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води водосховище у штучному вигляді перестало існувати, рівень води та площа поверхні в межах водойми загалом повернулися до показників рівнів та площі поверхні дзеркала Дніпра та інших річок його басейну в період до створення водосховища, натомість відбулися підтоплення (переважно тимчасові) населених пунктів та прибрежних земель нижче за течією Дніпра[1] та значне опріснення Дніпровсько-Бузького лиману.

Номер слайду 8

Колись це був Великий Луг — прадавній український степ, який за радянщини перетворили на дно Каховського водосховища, звівши дамбу. Росіянам цього стало мало, і вони вчинили черговий екоцид — підірвали дамбу. Дамба Каховскої ГЕС була підірвана в ніч на 6 червня 2023 року близько 02:50–03:00 за київським часом

Номер слайду 9

«Більша частина території, самого водосховища суха і не затоплена водою взагалі». «В людей просто зі свердловин, з колодязів вода пішла». «Північно-Кримський канал майже повністю вмер, Каховський канал частково і надалі продовжує функціонувати». «Ця територія буде повертатися до свого первинного стану. Вона буде продовжувати заростати». «Найкращий варіант – просто нічого там не робити». Каховське водосховище – два роки без дніпровської води. На що насправді перетворилася його територія? Пустелю, болото чи ліс? Це добре видно на супутникових знімках з 2023-го до 2025 року, де можна побачити, що більша частина колишньої водойми тепер зелена. Дно вкрилося рослинами, що були притаманні Великому Лугу.

Номер слайду 10

Номер слайду 11

завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон стверджує, що більша частина території дна Каховського водосховища суха і не затоплена водою. “Вода переважно спостерігається в річищі Дніпра. Є невеличкі затоплені території, на невеликі глибини – десь на декілька сотень метрів в окремих ділянках поблизу самого річища Дніпра,” – додає науковець. На знімках із супутника видно, що більша частина дна тепер зелена. Вчений каже, що Каховське водосховище укрите переважно чагарниками, а дерева поки не зайняли більшу частину території.  “Якщо ситуація буде розвиватися по більш сприятливому варіанту, то просто ця територія буде повертатися до свогопервинного стану. Вона буде продовжувати заростати, будуть йти природні сукцесії, це значить, що на місці трав, на місці чагарників потроху будуть приходити дерева”,   Також за словами Сергія Гапона, ймовірно, що за десятки років понад 80 відсотків території буде вкрита лісовим покривом. Це можливо за умови, якщо людина не буде втручатиметься у зміни.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Такий трав'янистий покрив дозволить вирішити одразу три проблеми: попередити ерозію ґрунтів, зберегти вологу та не дати вітру підіймати небезпечний пил. Тепер на цих територіях формуються нові екосистеми. Вони можуть стати домівкою для багатьох видів ссавців, птахів та комах, але лише після закінчення бойових дій на території:Коли ж бойові дії припиняться, на території знов з'являться птахи, але в разі відновлення ГЕС — ці екосистеми можуть бути знищені. Наразі екологи виступають проти відновлення Каховської ГЕС та наводять багато контр-аргументів для такої "відбудови".

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Попри поширену назву "Олешківська пустеля", з наукової точки зору це — не пустеля, адже подібна природна зона в Україні не існує. Це — інтразональний сухостеповий ландшафт, де влітку пісок нагрівається до 70°C, а гарячі потоки повітря розганяють дощові хмари, через що опади трапляються рідко. Унікальність "Олешківських пісків" полягає в поєднанні різних типів ландшафтів, аномальних кліматичних умов та багатої біоти.

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Внаслідок російського повномасштабного вторгнення та окупації лівобережжя Херсонщини, унікальна екосистема національного природного парку «Олешківські піски» зазнала катастрофічних екологічних руйнувань, а загальні збитки заповідному фонду області обчислюються трильйонами гривень.

Номер слайду 19

Що принесла окупація З початку російського захопленя "Олешківські піски" стали військовим полігоном: там розміщують важке озброєння та ведуть обстріли Херсонщини. Також росіяни вирубують ліс навколо пісків для укріплень і окопів. Особливо болючою є втрата захисного лісового бар’єру, який ще у 1970-80-х роках висадили навколо пісків, щоб стримати піщані бурі. За супутниковими даними "Global Forest Watch", парк втратив майже половину лісу лише за кілька місяців окупації. Проте точні масштаби екологічної шкоди наразі оцінити неможливо, але йдеться вже про втрату цінних екосистем.

Номер слайду 20

Номер слайду 21

У Центрі екологічної інформації Гончарівки з посиланням на завідувача науково-дослідного відділу нацпарку Євгенія Романа повідомили про те ,що від початку повномасштабного вторгнення до серпня 2025 року пожежі знищили близько 30 тисяч гектарів лісіового масиву. Безпосередньо на території нацпарку за цей період вогонь охопив 3 037 гектарів. Зазначається, що пожежі знищують середовища існування рідкісних видів рослин і тварин. Зокрема, під загрозою зникнення опинилися береза дніпровська та чебрець дніпровський, які природно ростуть лише в Нижньодніпровських пісках.

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Екологічна катастрофа Олешківських пісків Масив Олешківських пісків та однойменний Національний природний парк опинилися в зоні активних бойових дій та тимчасової окупації на лівобережжі Херсонщини. Масштабні пожежі: Внаслідок російських обстрілів та неможливості гасіння вогню з початку повномасштабного вторгнення знищено близько 30 тисяч гектарів лісових насаджень, які штучно створювалися десятиліттями навколо пустелі для стримування пісків. Знищення ендеміків: Вогонь та військова техніка руйнують оселища рідкісних видів рослин, що ростуть лише тут — під загрозою зникнення опинилися береза дніпровська та чебрець дніпровський. Замінування території: Уся зона заповідного фонду густо замінувана та всіяна нерозірваними снарядами, що робить неможливим відновлення природи у найближчі роки Загальні збитки: Шкода, завдана природно-заповідному фонду

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Україна також є стороною Конвенції. В умовах повномасштабної війни питання збереження природи набуває для нас особливого значення. Адже попри масштабні руйнування та щоденні виклики, країна продовжує працювати над захистом і відновленням своїх екосистем. Міністерство економіки та довкілля України бере активну участь у формуванні та представленні державної позиції з питань збереження біорізноманіття. Тож із якими результатами та пріоритетами ми поїхали до Єревана?

Номер слайду 27

Попри повномасштабну війну та безпрецедентні виклики для довкілля, Україна продовжує працювати над його довгостроковим збереженням. Одним із важливих кроків у цьому напрямі стало схвалення влітку Урядом цього року Стратегії збереження біорізноманіття України до 2035 року та плану її реалізації на перші роки. Саме ці документи стануть одними з ключових напрацювань, які Україна представить на COP17.

Номер слайду 28

Номер слайду 29

Стратегія гармонізована з глобальними цілями: вона передбачає захист рідкісних видів і їхніх оселищ, відновлення деградованих земель, розширення природно-заповідного фонду та врахування потреб екосистем під час розбудови економіки. Важливо, що ці пріоритети підкріплені конкретним планом дій. На 2026–2028 роки передбачені понад 270 заходів. Вони покликані перетворити стратегічні цілі на практичні результати.

Номер слайду 30

ВИСНОВКИ Війна залишає слід не лише на мапі руйнувань, а й у воді, ґрунті, повітрі та живій природі Каховська катастрофа й загрози для Олешківських пісків показують, наскільки крихкими є екосистеми та наскільки довгим може бути шлях їх відновлення. Охорона довкілля під час війни — це захист здоров’я людей, природної спадщини та майбутнього поколінь.

Номер слайду 31

Відновлення України має означати не просто відбудову споруд, а й відновлення природних екосистем.

Номер слайду 32

Миру і спокою всім нам

Номер слайду 33

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4175876-zberezenna-prirodi-pid-cas-vijni-z-cim-ukraina-ide-na-cop17-u-virmenii.html https://www.rfi.fr/uk/%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/20261020-%D1%8F%D0%BA-%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83-%D0%BF%D1%96%D0%B4-%D1%87%D0%B0%D1%81-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8-%D1%96%D0%B7-%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-cop17

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів