«Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» - шедевр української та світової літератури »
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ
«ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КРИВОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Заступник директора з НР _______ Маргарита Виговська «___»________2023р.
Методична розробка заняття з української літератури
ТЕМА: «Драма-феєрія Лесі Українки
«Лісова пісня» - шедевр української та світової літератури »
Підготувала викладач:
___________ Леся Ященко
Розглянуто на засіданні циклової комісії філологічних дисциплін та рекомендовано до затвердження
Протокол № ___від ______
Голова ЦК___________ Н. Казимирова
м. Кривий Ріг
2023
Дисципліна: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Методична мета: Показати ефективність використання інформаційнокомунікативних технологій на заняттях літератури для формування творчої особистості студента.
Тема: «Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»– мистецький шедевр драматургії»
Тип заняття: лекція –презентація
Мета заняття: навчальна: проаналізувати драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, зробити глибокий аналіз головних персонажів, з’ясувати багатоплановість художнього змісту, поглибити знання про драму; розвиваюча: розвивати в здобувачів освіти креативні вміння та навички аналізу твору; визначати його тематику й проблематику, самостійно працювати з художнім текстом; характеризувати героїв драми; вміння добирати відповідні цитати, давати вичерпну відповідь на поставлені запитання; розкрити творчий потенціал студентів на основі виконання творчого проєкту; виховна: виховувати в здобувачів освіти почуття гуманізму,
волелюбності, високої духовності, любов до природи й бережливе ставлення до неї, викликати почуття захоплення силою і красою справжнього кохання.
Компетенції заняття: навчальна, інформаційно-комунікативна, культурна.
Студенти повинні знати: історію написання драми-феєрії «Лісова пісня», зміст твору,
поняття «драма», «драма-феєрія».
вміти: визначати самостійно тему та ідею твору, працювати з текстом твору, формулювати та висловлювати власну думку про твір та його героїв, давати оцінку поведінки, зіставляти поведінку й риси персонажів, узагальнювати, робити висновки.
Міжпредметні зв’язки:
Забезпечують:
1. Основи філософських знань. Теми:
• «Філософська концепція людини»; «Сенс життя людини». «Добро і зло».
2. Світова література. Тема:
• «Розвиток європейської драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття».
Забезпечуємо:
1. Культурологія. Тема:
«Доба культурно – національного відродження».
2. Соціологія. Тема:
«Людини і суспільство».
3. Екологія. Тема:
• «Рослинний і тваринний світ України».
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1.Технічні засоби навчання:
• комп’ютерна презентація до заняття; аудіо записи ліричної музики; фрагменти з фільму «Лісова пісня».
1. Корницька Г. Г. – Харків: Ранок, 2002. – С. 64 – 81.
2. Слоновська О.В. Українська література. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – С. 80 – 82.
3. Хропко П. Українська література. – К.: Освіта, 2005. – С. 100 – 121.
4. Леся Українка. Твори в 2 т.- К: Наук. Думка, 1987. - Т-2, С - 343 -424.
Додаткова:
1. Бєрнадська Н. І., Задорожна С. В. Українська література. Леся Українка. – К.: Феміна, 1995. – С. 50 – 58.
2. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм. – К., 2000.
3. Тарновська Г. М. Роль діалогу у творенні характеру. До вивчення «Лісової пісні» Лесі Українки // Українська мова і література в школі. – 1982. – № 2. – С. 29 – 35.
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
1. Перевірити наявність студентів на занятті.
(Слайд №1)
2. Рефлексія.
Слово викладача на фоні ліричної музики:
Ліс – це дивовижне царство, наповнене казками, таємницями та загадками. Сьогодні ми з вами поринемо у його прекрасний і чарівний світ. Найбільше він любить тишу й порядок. Уявіть себе серед дивовижної природи, відчуйте настрій лісу та станьте його частиною. Наповнюйтеся життєдайною енергією
природи. (Слайд №2)
ІІ. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
А) Повідомлення теми, мети та плану заняття. Методи: метод навіювання, художнє
читання, інструктування
Вступне слово викладача:
Поки ніж: не крає, дерево не грає.
А хто вріже глибоченько, тому заспіває.
А хто вріже гілку, заграє в сопілку,
То той собі в серце пустить калинову стрілку, –
так у вірші «Калина» Леся Українка обробила мотив народної казки про перетворення дівчини в калину й промовляння людським голосом через сопілку, вирізану з тієї ж калини. Таким же людським голосом промовляє й сопілка з верби в «Лісовій пісні», в яку перетворилася Мавка.
(Слайд №3) «Лісова пісня» вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся в шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи.
«Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаться непоміченими справжні золоті розсипи. Саме над цим твором ми працюватимемо сьогодні.
(Звучить запис гри на сопілці.)
Тема: Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» – мистецький шедевр драматургії.
Епіграфи: Життя росте лишень з любові.
Лишень краса людей навчає жить!
Дмитро Павличко Де є любов, там є життя.
Магатма Ганді
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси
Василь Симоненко
(слова висвітлюються на екрані)
План
1. Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня».
2. Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору.
3. Світ людей та світ природи в драмі.
4. Проблематика твору.
(Слайд №4)
Сьогодні на занятті ми з вами повинні:
• розкрити історію написання драми;
• визначити жанр, тему, ідею твору;
• з’ясувати сюжетно-композиційні особливості;
• розкрити образи та проблематику;
• встановити міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами;
• розкрити тему боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини в драмі-феєрії «Лісова пісня».
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. ПИТАННЯ.
Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня»
Методи: інформаційно-комунікативний метод
Слово викладача:
Драма – феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» за художньою досконалістю і майстерністю розкриття образів не поступається таким світовим шедеврам, як «Синій птах» Моріса Метерлінка та «Пан» Кнута Гамсуна. Цей твір відкриває завісу такого життя і почуттів, який не можна передати навіть на полотні.
Творила (і шліфувала) вона цю перлину недовго – близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».
(Слайд №5-6)
А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».
Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга КосачКривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.
У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…
У дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не запалив у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».
Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору, світового письменства, життя селян волинського Полісся. Недарма в одному з листів Леся писала про себе, що вона вихована на фольклорі, як англієць на Біблії (Біблію вона також знала добре). Численні переробки, закреслення та дописки в чорновому автографі
свідчать
про складну та наполегливу працю над твором.
«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році.
Ще за життя Лесі Українки була зроблена спроба поставити «Лісову пісню» на сцені, у театрі М. Садовського .
У травні 1912 р. поетеса писала з цього приводу до А. Кримського: «Чую, хотять її ставити на сцені, але що з неї там вийде?..» Сценічна доля драмифеєрії дуже хвилювала її. В листі до матері від 24.05.1912 р. Леся Українка висловлює турботу про те, «…щоб Садовський в разі серйозних замірів ставити сю річ, не заміняв нічого, не списавшись зо мною, – боюся, щоб там чого не «співнили», намагаючись улегшити постановку.
На жаль, на сцені театру М. Садовського «Лісова пісня» світу не побачила.
Вперше її поставили у 1918 році. (Слайд №7-8-9)
Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 р., В.Івченко та 1980 р., Ю.Іллєнко). (Слайд № 10)
2 ПИТАННЯ.
Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору. Методи: проблемно-пошукова бесіда,«аукціон думок», випереджаюче завдання,дослідження, метод емпатії
Викладач:
(Слайд № 11)
Леся Українка «силою свого генія створила надзвичайно своєрідну поему, піднесла її на небувалу в історії світової літератури височінь» (Б.Мельничук). Творчість Лесі Українки – якісно новий етап у розвитку української драматургії. За ідейно-художніми якостями, за рівнем мистецької досконалості вона є одним із найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.
Драматургія Лесі Українки – феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби.
Вона була прекрасно обізнана з історією й культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала такі події, які були б співзвучними українській сучасності.
Примітка: викладач розкриває поняття «драматична поема», «драма-феєрія» та їх особливості.
Викладач:
Драматична поема – це жанр, що поєднує
прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Особливі ознаки драматичної поеми:
• в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;
• тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;
• ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;
• білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;
ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом. (Слайд №12)
Драматична поема – це жанр, що поєднує прикмети
драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Особливі ознаки драматичної поеми:
• в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;
• тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;
• ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;
• білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;
• ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом. (Слайд №13) Примітка:студенти записують визначення до словників.
Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.
Студенти зачитують уривки листів:
• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]
• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]
• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]
• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись».
[9.11.1911]
• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]
• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]
• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]
• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]
• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]
Викладач:
Отже, за жанром – це драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема). «Лісова пісня» – це новий жанр драми, який створила Леся Українка.
• Давайте визначимо тему та ідею драми.
Примітка: Студенти розкривають тему, ідею твору «Лісова пісня».
Очікувана відповідь:
Тема:
• Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.
• Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.
• Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?
1. соціальний: заради збільшення господарських, статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.
2. філософський: невідповідність високого покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя. (Слайд №14)
Викладач:
Отже, в основі сюжету драми Л.Українки лежить гострий соціальнопсихологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю. Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.
З’ясуємо сюжетно-композиційні особливості драми. (Слайд №15)
Асоціативний ряд. Студенти повинні пояснити, як запропоновані фото стосуються сюжету драми.
Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині».
На лоні весняної природи Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої сопілки. Зародилося кохання молодих сердець, забуяла від радості природа. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає буйно дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти».
Письменниця малює перше соромливе кохання, перший поцілунок мрійливого юнака! Усе, що найкраще в людях, у людських стосунках, у цю мить спалахує для Лукаша яскравою зорею.
Але ж, спочатку невиразно, а потім усе рельєфніше, проступатимуть і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя, людський вічний порив до прекрасного, – невільницьке життя в приватновласницькому суспільстві, деякі застарілі традиції. Мавка здивована, що Лукаш соромиться сказати дівчині про її красу, що він сам собі не знайде пари… Лісовик попереджує Мавку, що серед людей немає волі. Монолог Мавки, що наприкінці першої дії, сповнений тривоги дівчини за своє майбутнє.
У другій дії, що розгортається пізнього літа, конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі – мати Лукашева, вдова Килина та міфічний образ Марища («Того, що в скалі сидить»).
У третій дії лірична напруга сягає найвищої точки і йде до розв’язки. Вступна ремарка, що поєднує й опис осінньої, хмарної, вітряної, тривожної ночі, й портрет фізично знеможеної боротьбою, але нескореної духовно Мавки, й повідомлення про смерть дядька Лева, і натяк про крах господарства Лукашевої родини, наче віщує нещастя героям драми. Особливо велика увага тут зосереджена на трагічності Мавки, що в чорному вбранні й великій тузі притулилася до хати Лукаша.
Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, що виявилися у взаєминах з Мавкою, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину – хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною. Але ж людина має в собі сили завжди, щоб з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу – через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання, добросприймання й добротворення. Пройшовши через таке очисне горнило, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття. А якщо й загине, то краплинка мудрості, придбана в цій боротьбі, залишиться людям.
Викладач:
Композиційно цей твір складається з прологу і 3 частин. Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви. (Слайд №16)
|
Експозиція |
Пролог твору. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він вводить |
|
|
читача у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють волинські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже ставлення «водяного роду» до людини. |
|
Зав’язка |
Слова матері Лукаша до Мавки. |
|
Розвиток дій |
Розмова Мавки з матір'ю Лукаша, діалог Мавки з Лукашем, перше знайомство з Килиною, поєдинок Мавки з Марищем, сварка матері Лукаша з Килиною. |
|
Кульмінація |
Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить». Третя дія, дія «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини |
|
Розв’язка |
Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки. |
Звучить останній монолог Мавки.
(Слайд №17)
Отже, ми побачили, що розв'язка «Лісової пісні» оптимістична – прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.
Визначивши тему, ідея, жанр та з’ясувавши сюжетно-композиційні особливості твору, переходимо до наступного питання. Саме через систему образів автору майстерно вдалося розкрити єдність людини і природи у творі.
3 ПИТАННЯ.
Система образів твору.
Методи: ПРЕС, інформаційно-комунікативний (характеристика образів, літературна гра, займи позицію, робота з книгою,таблицею, цитування), наочно-ілюстративний, корекції знань, вмінь, навичок, діалог Викладач: Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання.
• Які два світи показує нам Леся Українка у драмі?
• Хто з героїв є втіленням цих світів? Заповніть таблицю.
|
Персонажі драми |
Світ людей (реальний) |
Світ природи (фантастичний) |
|
|
|
Студенти, які отримали завдання створити презентації «Міфічні образи», захищають свої проєкти.
Знайомство з головними героями у нас з вами відбудеться трохи нестандартно. Деякі студенти отримали завдання представити себе в ролі певного героя через власне сприйняття цього образу. Як вони впоралися з цим завданням, зараз побачимо. Запрошуємо до нашого етеру дядька Лева, Килину, матір Лукаша, Лукаша й Мавку. Вони розкажуть про себе, а ви матимете можливість поставити їм запитання. (Додаток 2)
Орієнтовні питання:
До Килини: Чому ви перестали бути гарною господинею й почали сваритися зі свекрухою?
До дядька Лева: Як вам удалося жити в ладу з нечистою лісовою силою?
До матері Лукаша:Чому не дозволили Сину самому робити вибір в житті?
До Лукаша: Чим для вас є музика? Чому вам сподобалася Мавка? Ви її так любили, але чому зрадили? Як вам жилося в подобі вовкулаки? Чому вас навчила ця життєва історія?
До Мавки: Чому ви врятували зрадника Лукаша від прокляття? Вас зрадили, перетворили на вербу, спалили, а ваша душа чистою лишилася, не стала жорстокою. Чому?
4. ПИТАННЯ.
Проблематика твору.
Методи:займи позицію, аналітична бесіда,
«мозковий штурм», асоціації. Викладач:
• Відгадай проблему .
(Слайд 25) Студенти називають проблеми, зашифровані в картинках, які порушується в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», зашифровані в картинках,
Проблеми: В основу драми Лесі Українки “Лісова пісня” покладено таку вічну проблему – людина і природа
Також у “Лісовій пісні” можна виділити такі проблеми:
• Людина та природа. Леся Українка розглядає природу як більш гармонійний світ, аніж людський, а отже, саме наближення людини до природи, на погляд авторки, є орієнтиром на шляху до ідеалу, способом самовдосконалення.
• Людина й мистецтво. Леся Українка переконує, що справжнє мистецтво може породжувати лише чиста, світла душа; саме спроможність до мистецької творчості є найпевнішою ознакою такої душі. Критерії, сутність, а отже, і мета мистецтва — у його здатності оживляти, вдосконалювати світ і людину, сіяти в людській душі любов.
Пригадаймо: від Лукашевої гри на сопілці розвивається, зеленіє, зацвітає все в лісі, прокидається Мавка, і саме ця мелодія пробуджує в ній кохання.
• Шляхи подолання зла. У цьому творі авторка, власне, пропонує єдиний шлях — християнське прощення, відповідь добром на зло. Зазнавши від Лукаша смертельного болю, Мавка все одно милосердна до нього, рятує і дає йому шанс духовного відродження. Мавка зауважує прекрасну, світлу сутність Лукашевого єства, про яку він і сам не здогадується. Саме тому любить його і жаліє тоді, коли він не може «своїм життям до себе дорівнятись».
• Сила кохання. Сторінки, де змальовано кохання Мавки й Лукаша, найсвітліші в драмі та й у всій творчості Лесі Українки. Лише покохавши одне одного, герої стають по-справжньому щасливими, власне, тоді починають жити. Зіставляючи два різко протилежні образи Мавки й Килини, авторка наголошує, що не кожен здатен кохати. Кохання — це постійна готовність до самопожертви заради коханої людини, це щонайтонше відчуття її душі, це вбачання сенсу свого життя в її щасті.
• Трагедія зради самого себе. Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу — це символізує його білий полотняний одяг у першій дії. Такою приходить у світ кожна людина. Потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Таким чином, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.
• Самознищення зла. Нещасними матір Лукаша й Килина роблять самі ж себе. Їхній егоїзм, невситима жадібність і лють отруюють їхнє життя та все довкола. Всі їхні інтереси скеровані на придбання статків. Однак вони не розживаються, а все бідніють, бо багатство для них — не засіб, а мета.
• духовності людини
• пошуку гармонії в житті
• кохання і зради
• сімейного життя
• батьки і діти
• високого пориву душі й буденності
• матеріального і духовного в житті
• життєвого вибору
• роздвоєння душі
• добра і зла
• реалізація творчих можливостей особистості, а надто митця
• внутрішньої свободи людини
• гармонії людини і природи
(Слайд №26) Підведення підсумків.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ .
Методи: «мікрофон»,вирішення проблемних питань, творче завдання Викладач:
Пропоную вам трохи долучитися до творчого процесу й скласти свій вірш – хайку.
Хайку (Слайд №27)
Це традиційний японський неримований вірш, що складається з трьох рядків (включає усього 17 складів – відповідно, 5+7+5).
На відміну від попередніх форм в хайку головний упор робиться не на інформаційну складову. Ця віршована форма дозволяє передати емоційне ставлення автора до теми, містить підтекст та недосказанність.
Принцип створення:
• перший та другий рядки – опис певного явища;
• третій рядок – підведення підсумка, інколи несподіваного. Приклад:
«Лісова пісня»
Така багатогранна,
Бо про любов
(Підведення підсумків творчої діяльності. Усі, хто створив, зачитують свої хайку).
Студенти пояснюють епіграфи до заняття.
Викладач:
Пригадуєте на початку заняття перед вами були поставлені проблемні запитання:
У чому сенс людського життя?
Коли життя вважається повноцінним?
Яка роль мистецтва в житті людини?
Якою є справжня любов?
Як виявляється взаємозв'язок людини й природи?
(Слайд №28)
(студенти аргументують свої думки)
Підведення підсумків.
У «Лісовій пісні» головним переможцем є людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.
Чого навчає нас твір Лесі Українки?
(Любити природу, пізнавати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У п'єсі природа постає як джерело творчості й натхнення. Показано також, як мистецтво облагороджує людину.)
VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ.
Заключне слово викладача:
Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки – глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, прекрасного і потворного. Це гімн єднанню людини і природи, натхненна пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, її боротьбу за вільне, красиве, духовно багате життя. Твір навчає любити природу, поважати творчу особистість.
Воістину правдиві слова філософа: «Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – це значить бути щасливим!» Нехай у вашому житті завжди поруч крокують віра, надія, любов, взаєморозуміння. І нехай всі добрі слова, що прозвучали сьогодні, залишаться у ваших серцях. (Слайд №29)
Оцінити роботу студентів на занятті. Відмітити роботу кращих студентів.
VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
1. Написати характеристики героїв(Лукаш, Мавка, Килина, дядько Лев, мати Лукаша), проілюструвавши їх цитатами.
2. Вивчити напам’ять останній монолог Мавки.
(Слайд №29) ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП: Мультфільм “Мавка”(2023р.) – це екранізація “Лісової пісні”? (Додаток 3)
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Порівняння міфічних істот у фольклорі та драмі «Лісова пісня»
ДОДАТОК 2 Знайомство з героями драми КИЛИНА
Я вдова, ще доволі молода, енергійна жінка. Залишилася з двома малими дітьми. Піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. Для цього потрібно знайти нового чоловіка. Мій вибір пав на Лукаша. Аби його отримати прихильність, почала я із завоювання прихильності його матері. Зрозуміла, що від її слова буде залежати моє щастя. Так і сталося: закоханий у якусь там Мавку, Лукаш став моїм. Та я помилилася: до сімейного життя він зовсім не здатний. Все страждав за Мавкою. Ніяк не хотів давати дозвіл зрубати столітнього дуба. Та я все ж наполягла, бо мені гроші потрібні, а дуб новий виросте.
Коли я на порозі побачила ту відьму лісову, злякалася, що вона все зіпсує. Швиденько перетворила її на вербу. ЇЇ і мав зрубати Лукаш. Лукаш і цього не зміг зробити. Верба згоріла, разом з нею і наша хата. Я, що встигла, врятувала. Тепер зі свекрухою їдемо жити в село.
Чи звинувачую я себе за все, що сталося? Ні. Хотіла щастя, боролася за нього. Цього разу не вийшло.
МАТИ ЛУКАША
Я лишилася на цьому світі одна. Чоловік помер. Є одна в мене надія і радість – син Лукаш. Разом з ним переїхали до мого брата Лева. Живемо в лісі серед розкішної природи. Синочка мого дядько Лев вчить всьому, що сам знає.
Я дуже хочу, щоб мій Лукаш був щасливим, тому шукаю йому гарну дівчину. Кого він може обрати зі своїм життєвим досвідом, оту відьму лісову?. Ні, я наполягатиму на своєму. Він маму слухатиме. Пісні піснями, а дружина має бути роботяща, як Килиночка. Дарма, що відьмою саме вона виявилася, а не Мавочка, така слухняна дівчинка була. І чому я противилася їй була? Не знаю.
ДЯДЬКО ЛЕВ
Я вже немолодий чоловік. Звик просто одягатися. Люблю людей, природу. З сусідами ніколи не сварився. Якщо спитають моєї поради, завжди відповім, допоможу, чим зможу.
Все своє життя присвятив захисту довкілля. Я переконаний, що кожна людина повинна дбати про природу і все живе на землі.
Для мене природа – то мій дім. Природа нічого не може створити поганого. Наприклад, мій дід небіжчик казали: треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така самісінька, як і наша. Це я щодо Мавки хотів сказати.
Знаю я цілющі властивості всіх рослин, тому й займаюся знахарством потроху. Також знаю безліч оберегів, як з чим і коло чого обійтися:
де хрест покласти, де осику вбити, де просто тричі плюнути та й годі: Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, — та й не приступиться ніяка сила…
За народними уявленнями, хрест оберігає від диявола, але не від русалок, бо вони бояться терличу. Осиковий кілок боронить від упирів, мак-відюк — від неупокоєних мерців та відьом.
Намагаюся бути добрим, щирим, вірним своєму слову,знаюся на красі й силі лісу, стою на його захисті до кінця свого життя. Тому він й шанує мене та всі його створіння, з усіма можу мати лад. Дядько Лев виступає розумним володарем сил природи, який живе у злагоді з нею. Хочу відкрити вам секрет, що знаю такі казки, «що їх ніхто не вміє складати».
ЛУКАШ
Я – Лукаш, молодий хлопець, опинився в цих дивовижних лісах не з власної волі. Після смерті батька переїхали жити до дядька Лева. Тут так красиво, так багато різних мелодій, що я навчився робити сопілки й складати різних пісень. Одного весняного дня, граючи на сопілці, зустрів дивовижну дівчину. Ми закохалися. Матері свою Мавку я представив, як свою майбутню дружину. Але мати чомусь була проти, відьмою її називала. Під тиском своєї матері я здався, зрадив своїй коханій. Проміняв її на Килину. Саме за зраду бігав лісом у вигляді вовкулаки. Мавка,добра душа, мене не зненавиділа – вона повернула мені людську подобу. Чому вона це зробила? Мабуть її кохання виявилося сильнішим від мого.
Повернувшись додому після блукань лісом, я знову потрапив у атмосферу зла й ненависті: мати ненавиділа вже зледачілу Килину, її дітей; Килина ж ненавиділа мою матір і чомусь хотіла, щоб я зрубав вербицю біля хати. Аби не чути сварок, я узяв сокиру й пішов рубати, але не зміг цього зробити. Почув голос своєї коханої – Мавки, руки опустилися. Що ж я, грішний, накоїв? Чому не зміг вберегти наше кохання?
Далі події немов у тумані. Горить вербиця, спалахує хата. Мати й Килина кричать, виносять якісь речі з хати, діти верещать… А мені якось, вірите, байдуже – байдуже. До мене говорить моя Мавка: «Грай же, коханий, благаю!»
МАВКА
Я, мавка, танцюю серед високих дерев, моє тіло обвите таємничими вітрами лісу. Моє волосся, як золотисті промені сонця, мерехтить у такт шелесту листя. Я збираю духмяні трави, вплітаюючи в них аромат лісу. Мої очі – віддзеркалення світла місяця, яке розганяє темряву. Ліс – мій світ, а пісня вітру – моя мова. Мій спів вражає серце лісового світу, відзивається на шепіт струмків та гомін листя. Моя душа сплетена з природної вроди, а кожен мій рух – ритмічний танець землі. Я відчуваю пульс лісу і дозволяю йому перетворювати мою істоту на невловиму мить природної гармонії. Лісова пісня – це витвір природи, в якому я розкриваю свою душу в обіймах таємничих лісових мешканців.
Я закохалася в того, хто збудив моє серце, хто подарував мені неймовірні почуття. Заради свого Лукаша я покинула лісові хащі й прийняла умови життя людей. Так, мені було дуже складно. Та заради кохання я це зробила. Мені дуже болить, що Лукаш не розуміє душі своєї цвіту, губить його.
Я дуже поважаю його маму, та не розумію, чому вона вороже ставиться до мене? У нас же було все добре: і прихильність природи, і достаток(корови набілу стали більше давати). Та щось таки не так було. Охолола пристрасть Лукаша. З’явилася ота Килина. Та нехай. Якщо моєму Лукашику з нею добре, то я не заважатиму: нехай живуть щасливо. Я пішла з їхнього життя. Але душа моя відчула, що Лукашеві погано, що він став вовкулаком. Його виття рвало моє серце – і врятувала я свого коханого. Як? Знаю слово, що й озвірілого в людину повертає.
Так, зрадив мене мій Лукаш, але він навчив мене любити. Я вдячна йому за це.
Тепер у моєму серці є те, що не вмирає!
ДОДАТОК 3
Мультфільм “Мавка”(2023р.) – це екранізація “Лісової пісні”?
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
Зареєструватись за допомогою Google