Друга світова війна. Окупація. Голокост.

Тема: Друга світова війна. Окупація. Голокост.

/ 2 год./

Матеріал сертифіковано сайтом «Шкільне життя»

Мета:

• визначити суть  “нового порядку”, встановленого окупантами, та їхні злочини проти народів;
•  розкрити зміст явища Голокосту  та його наслідки ,
• закріпити навички уміння розглядати історичні події в конкретно – історичних умовах.

Очікувані  результати.

Після цього уроку учні зможуть:

- пояснювати, що таке нацистський “новий порядок” та визначити його основні ознаки;

- осмислити Катастрофу європейського єврейства - Голокост, спробувати зрозуміти та співчувати;

- висловити своє ставлення до планів Гітлера зі створення “нового порядку” на окупованих землях.;

- формувати повагу до демократичних цінностей та нетерпимість до будь-яких проявів насильства.  

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: політична карта світу, підручник “ Всесвітня історія” 11 клас під редакцією Т.В. Ладиченко, матеріали  навчально-методичного семінару для вчителів “Навчання толерантності на прикладі історії Голокосту”  та  навчально-методичного семінару  з історії Голокосту для вчителів середніх навчальних закладів України, матеріали посібника "Назустріч пам'яті".

Основні поняття і терміни: "новий порядок", концтабір, остарбайтери, колабораціонізм, Голокост.

План теми.

1.Нацистський “новий порядок” у Європі та Україні.

2.  Голокост.

Основні етапи і методи уроку:

1. Представлення теми й очікуваних результатів уроку – 5 хв.
2. Формування і опрацювання поняття нацистський “новий порядок”( історична довідка вчителя, вправа "Продовжіть речення" , метод - ПРЕС) - 30 хв.
3.  Осмислення Голокосту.( випереджальне завдання учнів та історична довідка вчителя, ). - 35 хв.
4.                     Закріплення знань.
5. Підсумки уроку.
6.                     Домашнє завдання. 

Хід уроку:

I. Представлення теми й очікуваних результатів уроку, формування і опрацювання понять.

1.Нацистський “новий порядок” у Європі та Україні.

 Історична довідка.

 На літо 1941 року Німеччина та її союзники захопили майже всю територію Західної  і Центральної Європи.  Окупація країнами-агресорами значних територій в Європі, Азії, Африці супроводжувалась встановленням «нового порядку», основ­ним змістом якого було забезпечення панування загарбників. Цей порядок базувався на нещадному терорі й насильстві.

       Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з'явились нові держави: Словаччина (1939 р.). Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія 1945 р.). Але ці держави дискредитували себе співробітництвом з агресорами. Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії, Франції до влади прийшли профашистські (колабора­ціоністські) уряди.

     Колабораціонізм — добровільне співробітництво з окупаційною владою урядів, окремих осіб, країн, захоплених нацистською  Німеччиною в період  Другої світової війни.

      Окуповані радянські території були розділені на три частини. Тилові райони німецьких груп армій було передано під управління воєнного командування, а інші підпорядковано «східному міністерству» на чолі а А. Розенбергом і поділено на два рейхскомісаріати — «Остланд» (При­балтика і більша частина Білорусії) та «Україна». Західноукраїнські землі були приєднані до польського генерал-губернаторства.

      Нацисти прагнули створити на завойованих територіях «життєвий простір для німецької нації». Місцеве населення мало бути пере­творене по суті на рабів, інтелігенція знищувалась. На окуповані території планувалося переселити близько 10 млн.  німців. Серед місцевого населення передбачалося залишити близько 14 млн. осіб, решта підлягала знищенню. Одна з перших колоній німецьких пере­селенців була створена в районі Вінниці.

Головними засобами, якими нацисти користувалися під час утвер­дження свого панування, було нацьковування одних націй на інші та фізичне винищення. Такі народи, як цигани та євреї, підлягали повному знищенню.

      Для використання у Німеччини дешевої робочої сили проводилися депортації працездатного населення. Близько 4,9 млн мешканців окупованих областей СРСР опинилися на чужині в тяжких умовах життя (остарбайтери), з яких 1,4 млн загинуло в неволі. Усього жертвами окупації стали 10 млн осіб (3180 тис, осіб в Україні. 1360 тис. осіб у Білорусії).

      Важливим елементом у насадженні «нового порядку» були кон­центраційні табори, до яких відправляли всіх невдоволених і тих, кого нацисти вважали небезпечними для свого режиму. На території Європи налічувалося близько 30 концтаборів. Найбільші з них — Дахау, Бухенвальд, Майданек, Освенцім. Це були справжні фабрики смерті, де загинули мільйони людей з різних країн.

   Робота по формуванню поняття.

Формування визначення здійснюється за схемою: «Новий порядок» — це ..., який ха­рактеризується ...            

Орієнтовні відповіді учнів “новий порядок”(ліквідація незалежності, маріонеткові уряди , відміна демократичних прав та свобод, геноцид, тотальний терор, колонізація, сваволя, економічна експлуатація, масові екзекуції...) Коли кожен учень виділив для себе головне в розумінні “нового порядку”,  пропонується аргументувати свою думку , використовуючи метод-ПРЕС .

II. Осмислення Голокосту.

Історична довідка вчителя. Євреї на теренах України. "Вони жили серед нас"

Випереджальне завдання учнів "Єврейські Чернівці"

Через цю історичну довідку та завдання учнів вчитель спрямовує дітей на розуміння та усвідомлення, що єврейська національна меншина – це невід"ємна частина нашої культури та народу.

Лекційна частина.

1.Етимологія терміну. Голокост - від Holocaust, що з грецької означає "усеспалення" - позначення масових вбивств євреїв у 1933 - 1945 р. у Європі. .

Під час Другої Світової війни нацисти та  їхні побічники убили біля шести мільйонів євреїв - третину нації. Це було не просте вбивство величезного числа людей , але й спроба знищити націю як таку. Виправданням геноциду стали расові теорії нацистів: євреї були оголошені "антирасою", "недолюдинами". Катастрофа відрізняється від інших відомих  історії випадків масових убивств людей у першу чергу не по числу убитих, а по злочинницькому наміру знищити всіх євреїв ("Не усі жертви були євреями, але всі євреї були жертвами нацизму" - Е. Візель).

2. Характерні риси Голокосту.

3.  Періодизація  Голокосту.

4.  Жертви Голокосту.

Створюється психологічна атмосфера співчуття,.в якій вчитель звертає увагу до стенда “Фото не мовчить”. Це дає можливість суб’єктивізувати  історію, показати, як політичні процеси впливали на “просту  людину”

Робота в парах. Кожна з яких працює  з отриманим фото і  відповідає на питання до фото. ( матеріали для учнів на вибір учителя )

Підсумки уроку. Учитель пропонує учням зробити висновки, враження або коментарі.

Як варіант закінчення уроку.

Метод критичного мислення.

Вправа "Твір не відриваючи руки" «Думаючи про Голокост "Остаточне вирішення  єврейського питання", я … ( знаю, відчуваю, думаю, усвідомлюю, переживаю ) – 10 хв. Учні за бажанням читають свої думки.

Інформація інтернет - ресурсу:

http://www.yadvashem.org/yv/ru/holocaust/about/index.asp