Урок "Індія: особливості соціально-економічного і політичного розвитку.

Про матеріал
Політичний і соціально-економічний розвиток Індії у другій половині 20 століття
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН –КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО БІНАРНОГО УРОКУ З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА

 

ЕКОНОМІКИ  У 11 КЛАСІ НА ТЕМУ «ІНДІЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – ПОЧАТКУ


ХХІ СТОЛІТТЯ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема «Індія у другій половині  ХХ на початку ХХІ ст.»

 

 

 

      Мета: зробити загальну характеристику Індії, показати складнощі процесу утворення та становлення держави; розкрити особливості  і основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики  Джавахарлала Неру та Індіри Ганді, протиріччя і особливості політичних та економічних процесів у 90- рр. аж до нашого часу,

 продовжувати формувати вміння добувати знання з різних джерел, робити висновки та узагальнення, виховувати повагу до історичного досвіду інших народів, терпимість, толерантність

     Тип уроку: засвоєння знань.

     Обладнання: Інтернет ресурс: https//ukrainan voanews/com// ?; мультимедійні засоби ( презентація), підручники, карта «Політична карта світу», паперові кольорові стрічки, предмети, побутові речі, які виробляються в Індії

     Ключові слова і терміни: автосорсинг, індійський (конгресистський) соціалізм, сікхи, таміли, рух неприєднання, БРІКС, повторити термін «сепаратизм» та внутрішній валовий продукт(ВВП).

     Очікувані результати: після цього уроку учні поглиблять свої знання політичної карти світу, знатимуть історію утворення держави Індія, вклад  Джавахарлала Неру та Індіри Ганді в становлення індійської держави, зрозуміють, що таке «Рух неприєднання» та індійський (конгресистський), особливості політичного  та економічного  розвитку Індії на сучасному етапі, вивчать значення нових термінів; розвинуть вміння здобувати знання з різних джерел та характеризувати історичних діячів        

                                                

                                                     Хід уроку.

І.  Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Проводиться через фронтальну бесіду.

  1. Чиєю колонією була Індія на кінець Другої світової війни?
  2. Які політичні партії утворились в Індії на початку ХХ ст.
  3. Хто очолював національний рух опору проти колонізаторів?.
  4.  Що вам відомо про кампанії громадянської непокори?
  5. Що дало Індії прийняття Акта про управління Індією?

Узагальнюючи, вчитель наголошує, що на кінець Другої світової війни Індія залишалась колонією Великобританії, хоча і з правом проводити вибори і мати самоуправління. Національний рух за незалежність Індії був розєднаний  за релігійною ознакою.

    ІІІ. Засвоєння знань.

          Вчитель називає тему уроку і  пропонує учням самим скласти план уроку технологія( «Коло ідей»). Ідеї записуються на дошці, а потім підкориговуються вчителем.

                                План уроку:

  1. Утворення держави Індія та її загальна характеристика.
  2. Діяльність Джавархалала Неру. Рух неприєднання.
  3. Правління Індіри Ганді. Внутрішні і зовнішні проблеми Індії у 80-90 рр.
  4. Індія на сучасному етапі. Відносини з Україною.

1. Вчитель економіки характеризує  географічне положення, природні умови, населення, релігії держави Індія, ії  економічний потенціал,  а також розповідає про утворення Республіки Індія, її взаємини з Пакистаном у 40-50 рр., збройні сутички між країнами та їх наслідки. Розповідь вчителя супроводжується показом слайдів презентації на означену тему.  На парті в учнів кольорові  смужки паперу. На пропозицію вчителя учні, виходячи з розповіді, перегляду слайдів презентації, вибирають ті кольори, які якнайкраще  підходять для характеристики Індії. Учні вибирають в основному світлі кольори, але дехто вибирає і чорний – він символізує війну між мусульманами та індусами під час поділу країни. Здобувачі освіти визначають  географічне положення Індії в атласах і знаходять на карті. Під час згадки вчителем про  проблеми Індії із штатами Кашмір та Пенджаб, відбувається повторення   терміну « сепаратизм», який   учні вивчили у 10 класі.

       2. Друге питання плану стосується політичного та соціально-економічного розвитку   Індії в роки правління Д. Неру.  Учень готує повідомлення про Д. Неру. На парті в кожного учня – роздатковий матеріал « Як скласти історичний портрет». Учні задають питання виступаючому, а вчитель доповнює, за потреби, та оцінює виступ учня.

        Далі вчитель історії розповідає про суть нерівського  «індійського (конгресистського) соціалізму», що передбачає розвиток країни на засадах соціального компромісу між бідними та багатими. Вчитель  характеризує реформи Д. Неру, проблеми, які виникли в мовному питанні. Учні в ході розповіді вчителя записують реформи в зошит. І в кінці розповіді зачитують те, що вони записали. Можна одразу оцінити роботу учнів.

         Характеризуючи зовнішньополітичний курс Д.  Неру, вчитель наголошує на посиленні напруженості у відносинах з Китаєм та Пакистаном, показує  проблемні і спірні території на карті.

          На початку розгляду питання про рух неприєднання, вчитель ставить перед учнями завдання для критичного мислення: « Які проблеми Індії підштовхнули її  стати ініціатором створення даного руху?» Під час розповіді  про  утворення  «Руху неприєднання», учні записують у зошит дату( жовтень 1961 р.) організаційного оформлення руху,  країни,  що до нього приєднались, п’ять принципів мирних відносин, на яких цей рух базувався, а також переглядають відповідні слайди презентації. 

  • Рівність і взаємна вигода.
  • Мирне співіснування.
  • Взаємна повага територіальної цілісності.
  • Взаємний ненапад.
  • Взаємне невтручання у внутрішні справи.

      В кінці учні відповідають на поставлене питання, пояснюючи, що прикордонні конфлікти з Пакистаном, вороже ставлення Китаю привело Індію до створення «Руху неприєднання», як альтернативи ворожим військовим союзам.   

     3.   Розгляд третього питання починається із характеристики Індіри Ганді як історичного діяча, яку робить учень. Аналогічно, як і в попередньому випадку, учні, якщо вважають за потрібне, задають йому питання, а вчитель підсумовує і оцінює.

       Далі вчитель історії зауважує, що одним наслідків реформ і політики І. Ганді став розкол в ІНК. Чому?

        Учні самостійно за підручником знайомляться із змістом реформ І. Ганді (обмеження монополій, посилення ролі держави у банківській справі, на транспорті, розвиток кооперації, обмеження привілеїв князів та інше). Використовуючи технологію «Вільний мікрофон» клас знаходить відповідь на питання, вільно висловивши свої думки. Результатом цих думок  стає висновок,  що « «соціалізація» економіки змусила прихильників обмеження ролі держави в економіці ( праве крило Індійського національного конгресу) виступити проти такого курсу і у 1969 р. стався розкол в ІНК. Продовжуються воєнні конфлікти з Пакистаном і як наслідок,  в результаті перемоги Індії, утворюється держава Бангладеш.

   Вчитель історії пояснює, що  70-ті  -  посилення політичної опозиції в Індії, утворення нових партій – Джаната парті ( народна партія), яка у 1977 р. виграла вибори, а потім Бхаратія лок дал, які виступали проти курсу Неру – Ганді на «одержавлення» економіки і за її лібералізацію. Вперше за 30 років на виборах переміг не  ІНК. Проте  ліберальна політика нових партій зазнала краху, і у 1980 р. до влади повернувся ІНК на чолі з Індірою Ганді. В цей час посилюються сепаратистські рухи. Вчитель пояснює, хто такі  сікхи і таміли, а також  причину вбивства Індіри Ганді у 1984 р.( посилення боротьби з сепаратизмом)

         Здобувачі освіти самостійно опрацьовують матеріал підручника про  складну політичну ситуацію в країні ( вбивство Раджива Ганді, черговий конфлікт з  Пакистаном ) і в ході  бесіди,  визначають причини напруженості в країні, розгулу сепаратизму, значення  для Індії отримання ядерної зброї. В ході обговорення дається оцінка тому факту, що у 1998 р. Індія стала ядерною державою. Вчитель доповнює знання учнів розповіддю про сучасного прем‘єра Індії,  характеризує його політичну діяльність ( Нерендра Моді), який є представником Джаната парті та здійснює курс на націоналізм і лібералізм.

       4.  Питання сучасного розвитку Індії вчитель економіки починає із розповіді про сучасну  політичну владу ( при владі Джаната парті, прем’єр дотримується ліберальних поглядів).

       Далі учні демонструють  товари, які вони принесли з дому, що виробляються в Індії ( чай, намисто з натурального каменю, тканини, ліки). Індія – аграрно-індустріальна країна. Вона займає перші місця у світі з виробництва чаю, арахісу, рису. Вчитель розповідає про традиційні галузі промисловості( текстильна, обробна, виробництво коштовних каменів) і зародження нових ( ядерної енергетики, космічної галузі, розвиток комп’ютерних технологій) .За виробництвом сталі Індія  теж у числі перших у світі. Зростає виробництво алюмінію. Індія – друга за кількістю населення країна світу. Вона в ходить в групу країн – БРІКС(BRIKS)  (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка). IT- спеціалісти активно займаються автосорсингом по всьому світу. (Пояснюємо термін «автосорсинг» - передача компанією частини її   завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду). Одночасно демонструються слайди презентації. Робиться наголос на тому, що Індія - країна контрастів:  в селах люди живуть на 10-15 доларів і 60 доларів в містах, висока дитяча смертність (70 дітей із тисячі помирає,  20% дітей не відвідують школу, 40% дорослого населення неписьменне. Проте Індія-  ядерна держава, в неї успішно розвивається космічна гулузь, сучасний туризм, фармацевтична галузь. При високому ВВП( повторюємо термін) в перерахунку на душу населення цей показник  невисокий.

           Співпраця України та Індії здійснюється в космічній галузі, фармацевтичній  промисловості, металургії. В ході розповіді демонструються слайди  презентації.

          Висновок до уроку можна зробити, використовуючи технологію «Вільний мікрофон».   Учні вільно висловлюють свої  думки  про те, що вони дізнались нового про Індію. Індія –одна з найбільших країн світу. Ця країна – друга у світі  за кількістю населення, її населяють різноманітнітні народності і прихильники різних релігій. В Індії  - біля 500 мов. Все разом утворює складнощі для розвитку країни. Зокрема в країні панують достатньо сильні сепаратистські рухи.(штатах Пенджаб, Кашмір,) . Батьками-творцями індійської держави були Д. Неру та Індіра Ганді, які створили теорію і практику індійського соціалізму. Прагнення до спокою і миру підштовхнули Індію до створення  руху позаблокових держав Вони перетворили Індію  з колонії на могутню державу. Сикхські сепаратисти вбили Індіру Ганді. Сучасні індійські політики здійснюють курс на лібералізацію економіки  та зменшення впливу держави на її розвиток. Індія – країна,  чия економіка бурхдиво розвивається. Проте, в перерахунку на душу населення рівень валового національного продукту – невисокий

      Саме такі країни як Індія і Китай будуть активно впливати на світову економіку і політику у ХХІ столітті. Перспективною є співпраця Індії із Україною в аерокосмічній галузі.  В Індії залишаються зовнішньополітичні  проблеми з її сусідами: Пакистаном та Китаєм.

            ІІІ. Повторення вивченого:

     

  1. Покажіть на карті територію Індії, Пакистану, Бангладеш.
  2. Скільки часу минуло від створення «Руху неприєднання» до вступу Індії в «ядерний клуб»?
  3. Що нового ви дізнались про Індіру Ганді?
  4. Проаналізуйте внутрішню політику Д. Неру ?
  5. Які внутрішні протиріччя зберігаються в індійському суспільстві?
  6. Які шляхи подолання бідності ви можете запропонувати?

 

Вчитель оголошує оцінки. Відзначає роботу класу загалом.

ІУ. Домашнє завдання.

Повторити засвоєне на уроці. Ознайомитися із змістом відповідного параграфа підручника.

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий урок з всесвітньої історії у 8 класі, проведений 15 травня 2019 р.

ВЧИТЕЛЬ: Бурковська  Ірина Андріївна.

 

 

 

 

  Тема Утворення Сполучених штатів Америки.

 

Мета: показати передумови та причини відокремлення англійських колоній у північній Америці від Великобританії, хід війни за незалежність та значення утворення США і прийняття Конституції для тогочасного світу, формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з різними історичними джерелами; виховувати свободу вибору, працелюбність, вміння відстоювати власні позиції.

Тип уроку: засвоєння знань.

Обладнання: карта, атласи, портрети визначних діячів США періоду боротьби за незалежність. 

Основні терміни та поняття: декларація, континентальний конгрес, федерація, демократія, нація, президент. Повторюємо терміни колонія та метрополія.

 

Мотивація навчальної діяльності. На уроці: учні дізнаються про причини війни за незалежність; значення творення США, зможуть на карті показувати хід війни, пояснювати основні терміни і поняття теми, характеризувати визначних діячів історії США.

                                             Хід уроку

Актуалізація опорних знань.

  1.      Що таке колонія і метрополія(повторюємо вивчені терміни)
  2.      Коли і як європейці дізнались про Америку і звідки зявилась ця назва?
  3.      Що вам відомо про корінних жителів Америки? Які літературні твори і яких героїв ви знаєте?   

       Підсумовуючи відповіді учитель наголошує, що ці території не були завойовані, а місцеве населення винищене, як це робили іспанці В Центральній і Південній Америці.

А європейські поселенці    працею завоювували ц і території.

 

ІІ. Засвоєння знань.

 

                                                                   План уроку.

  1. Становище англійських колоній в Америці та причини війни за незалежність США.
  2.  Хід війни та утворення Сполучених штатів Америки.
  3. Конституція США та її значення для тогочасного світу.
  4.  

1. Вчитель розповідає, що перша колонія утворилась у 1607 р. і називалась вона Вірджинія. Про перших поселенців, які своєю працею відвойовували у природи землю,створювали органи управління, формували свій світогляд. А далі вчитель ставить проблему: чому виникли суперечності, які породили причини війни за незалежність . Використовуючи технологію «Коло ідей», вчитель разом з учнями записує на дошці і в зошити причини війни за незалежність.

 

       2.  Друге питання  починається з  вивчення приводу до війни, так зване «Бостонське чаювання».  Це повідомлення   може  підготувати учень і розповісти на уроці ( колоністи викинули привезений чай із Англії в океан). Але вчитель наголошує, що ще до того колоністи стали формувати антианглійські комітети. Відбувається робота над терміном «конгрес»( вчитель пояснює, а учні записують у зошит), а також терміном «нація» . Для його вивчення можна запропонувати учням технологію «вільний мікрофон», виходячи з того, що

діти вже знають про націю. Вчитель доповнює, узагальнює і пояснює.

         Про хід війни за незалежність учні вивчають за картою і атласами.  Про труднощі створення армії та роль у цьому  Джорджа Вашингтона. Розповідь про нього готує учень і робить його історичний портрет.

     Далі вчитель розповідає про труднощі війни у 1776-1777 р. Це був складний для колоністів період. Тому виникли думки про примирення з метрополією. Але король Георг вислав проти колоністів війська і війна продовжилась. Це викликало рішучість Конгресу і він виробив проект Декларації про незалежність.  Відбувається робота з терміном  «декларація». Учні читають в книжці та записують в зошит. Ідеологом та творцем  тексту Декларації про незалежність був Томас Джефферсон Учні розглядають його портрет, а один учень  готує його історичну характеристику. Декларація проголосила утворення США 4 липня 1776 р. В підручнику розглядаємо картину «Конгрес голосує за незалежність США»,  а також вивчаємо зміст ( в підручнику є витяги з Декларації, де пояснено чому відбулось відокремлення, методом коментованого читання), а потім закріплюємо вивчене , даючи відповідь на питання до нього  під документом..

       Далі вчитель розповідає, як поступово переломився хід війни, першу перемогу під Сараготою восени 1777 р.. США визнали Франція, Іспанія,Нідерланди

А у 1781 р. відбулась остання битва під Йорктауном  і англійські війська капітулювали.  Вчитель розповідає про Версальський мир 1783 р., де Англія визнала США і визначено кордони США.

        3.Вчитель розповідає про труднощі молодої держави, формування органів влади. Основним завоювання молодої держави цього періоду було прийняття Конституції 17 вересня 1787 р. Учні знайомляться за підручником методом коментованого читання  із змістом Конституції. США стали федеративною державою, Конституція визначила також обов’?язки та організацію діяльності  парламенту, права і обов’язки президента, розподіл гілок влади, завдання судової влади.  Виборче право було обмежене( 21 рік і тільки чоловікам). 1789 р. було прийнято «Білль про права», де проголошувались свободи. Відбувається робота над терміном «демократія». Треба наголосити,що це була найпередовіша конституція у світі і з невеликими змінами вона чинна у США і зараз.

        В кінці уроку робляться висновки та узагальнення, які можуть спробувати зробити учні, а вчитель доповнить: англійські колонії сформувались у націю, яка не мала своєї державності. Політика визиску, яку проводила метрополія, привела до початку війни за незалежність і утворення США. Конституція нової держави узаконила органи влади, які утворились, розподілила права і обов’язки між федеральними і органи управління в окремих штатах, визначила зміст і форму діяльності судової влади, а Білль про права 1791 року проголосив демократичні свободи. Основним досягненням війни за незалежність стало утворення найдемократичнішої держави і Конституції у світі, яка і залишається  світовим

лідером у світі.

ІІІ. Закріплення.

         Які причини війни за незалежність?

         2. Коли відбувалась війна і коли було прийнято конституцію США?

         3. Які основні битви війни ви знаєте, що переломило хід війни ?

         4. Коли було проголошено    США?

   5.Коли прийнято Конституцію США і чому її вважали найпередовішою у світі?

  6.Що таке нація, демократія ?

  7.Що ви знаєте про Джорджа Вашингтона? Хто творець  Декларації про незалежність    США?

  8.В чому значення перемоги англійських колоній у війні за незалежність?

Підсумки уроку. Вчитель виставляє оцінки найактивнішим учням, а також тим, хто готував повідомлення на урок: Горошко Андрій - 6, Босак Софія -4, Вакуленко Людмила - 5, Довченко   Настя – 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Burkovska Iryna
Додано
31 січня 2020
Переглядів
4497
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку