Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1824) «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.
Мета: формування предметних компетентностей; визначити ідеї романтизму у творах Байрона; розвивати зв`язне мовлення, критичне та образне мислення; виховувати прагнення до саморозвитку та самореалізації; формування ключових компетентностей, уміння вчитися аналізувати вірші; формувати навички компаративного аналізу, спілкування та роботи в групі, формувати вміння знаходити потрібну інформацію.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, роздатковий матеріал.
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко.
Перебіг уроку
Слово вчителя. Робота над епіграфом.
Українська поетеса Ліна Костенко дуже влучно висловила свою думку, що «Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». На уроках зарубіжної та української літератур ви вивчали вірші відомих поетів, а можливо хтось із вас захоплюється поезією і сам, намагається створити вірші.
Питання.
А чи відомо вам, що у давнину люди вірили, що дар творити давався не всім, а лише тим, до кого були прихильні музи.
А хто такі музи?
Екскурс у давньогрецьку міфологію. (Слайд).
Музи – у давньогрецькій міфології – це богині, покровительки поезії, мистецтв і науки. Дочки громовержця Зевса і Мнемосіни, богині пам`яті. Жили музи на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б`є священне Кастальське джерело. Музи мали свої храми, які називалися мусейонами (від цього слова походить «музей»).
Слово вчителя. Зійшла зі своїх гір муза ліричної поезії Евтерпа і надихнула на творчість Джорджа Байрона
Робота в групах.
I.завдання. Написання привітальної листівки музи всім учасникам уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання.
II.завдання групам. Розповісти від імені Дж. Байрона про своє життя та творчість.
I група. Розповідає про життя поета. (Очікувана розповідь).
Я, Джордж Ноел Гордон Байрон, народився в Лондоні у сім`ї збіднілих аристократів. У десять років, як старший чоловік у родині, успадкував від діда титул лорда. Батька я втратив у ранньому дитинстві, а старший двоюрідний брат загинув на війні. Разом з матір`ю жив у Шотландії, але тепер мій титул зобов`язував мене перебувати поблизу родового маєтку в Англії, у місті Ноттінгемі. Освіту здобув у закритому навчальному закладі в Харроу. Але у мене складний характер, тому часто конфліктував з однокласниками. Кульгавий від народження, я глибоко страждав через своє каліцтво. Щоб позбутися почуття меншевартості, я займався боксом, верховою їздою, плаванням. У 1805 р. вступив до Кембриджського університету, де й почав писати вірші. 13 вересня 1809 р. , досягши повноліття, я посів законне місце в палаті лордів. Я не завжди поводився тактовно, навіть зухвало з уже досвідченими лордами, а причиною цьому була моя самотність. У мене з`явилися вороги. У червні 1809 р. я вирушив у дворічну подорож країнами Південної Європи та Близького Сходу. Це була моя мрія як романтика, і я її здійснив. Після повернення з романтичного «паломництва» й чотирьох бурхливих років перебування в Англії я знову – і на вже назавжди – від`жджаю за кордон.
II група. Розповідає про творчість поета. (Очікувана розповідь).
Один із ранніх моїх творів – «Хотів би жити знов у горах…», який був пов`язаний із вимушеним прощанням із Шотландією, яку я любив як батьківщину. Розгромна рецензія в шотландському журналі «Единбург Рев`ю», що був виразником ідей британського романтизму, вийшов на першу мою ліричну збірку «Години розваги» (1807). Відтоді я зненавидів перше покоління британських романтиків. За кілька днів після присяги в палапі лордів побачила світ сатирична поема «Англійські барди і шотландські оглядачі». Відтоді у мене з`явилися вороги. Подорожуючи країнами Південної Європи та Близького Сходу, я починаю писати свій найзнаменитіший твір – поему «Паломництво Чайльда Гарольда» (1809-1818). Саме мені судилося започаткувати четвертий, ліро-епічний, рід літератури.
Під впливом від подорожі я почав писати з новими силами і бажанням. Публіка радо зустрічала кожен мій твір із циклу «Східні поеми» (1813-1816).
Найбільшого ж успіху зажив «Корсар» (1814). У цьому ж році на прохання мого друга Д. Кіннерда я взявся писати тексти романсів на музику композиторів єврейського походження , Натана і Дж. Брама. Так було створено цикл «Єврейські мелодії» (1815), що став одним із найкращих у світовій поезії. Найвідоміша поезія з «Єврейських мелодій» - «Мій дух як ніч…».
Я ніколи не був в Україні, але прочитав у Вольтера, що ця країна завжди прагнула свободи. Мене зацікавив образ Мазепи – гетьмана війська запорізького, і я написав поему «Мазепа».
2. Аналізування вірша «Хотів би жити знов у горах…».
Виразне читання вірша.
-Які почуття викликав цей вірш?
- Чи можна пов`язати життєві події Байрона із поетичними рядками вірша «Хотів би жити знов у горах»?
- Про який період життя говориться на початку I строфи? (Дитинство).
- Яке є це дитинство? (Безжурним).
- Про що мріє ліричний герой? ( «Блукать між скель, в морях суворих, між хвиль розбурханих нестись»).
- Знайдіть рядки, де ліричний герой відчуває себе чужим та самотнім у цьому світі. («Я мало жив, та відчуваю, чужий я в цьому світі лжі». III строфа) «Кого любив – давно немає вже. Та й друзі розійшлись, як дим». IVстрофа).
- З чим порівнює свою душу Байрон? (З прип`ятим птахом, що прагне вирватись із пут марнославства, морального рабства, лукавства й облуди).
- Що вабить ліричного героя? (Дика, грізна й велична природа).
- Що Байрон взяв за основу цього вірша? (В основу вірша покладений 54 псалом Старого Заповіту – один із повчальних Давидових псалмів).
Завдання групам. Знайти художні засоби та визначити їхню роль у вірші.
I група. Епітети, порівняння, метафори, риторичні запитання. (Епітети – «дитя безжурне», «хмурі скелі», «грізний океан», «ниций світ», «небо грозове»; порівняння – «Моя душа, мов птах прип`ятий», «Мов голуб до свого кубла»; метафори – «душний світ», «серце стало крижаним», «тамує келих скорботу й біль», «я серцем завжди сирота», «в серці в мене стільки льоду», «світ лукавства і облуди» ; риторичні запитання – «Де ж друзів коло?», «Навіщо ж темрява ховає той знак останньої межі?», «Чом не склалась та приязнь вірна і свята?».
II група. Знайти романтичні образи – символи.
Небо – це природа, а її не можна підкорити, вона - справжня, не фальшива; гроза – прояв стихії, свобода дій; сонце – це символ світла, а світло – це істина; орел – символ свободи, волі, він не боїться сонця й літає вище за всіх птахів.
Слово вчителя.
У творах Байрона постав новий тип героя – байронічний. Вивчивши творчість поета, вже можна визначити ознаки байронізму. Назвіть їх.
Очікувані відповіді: неприйняття дійсності, протест проти неї, інтелектуальний бунт; відчуження особистості. «світова скорбота», злиття ліричного героя з природою; розкриття суперечностей між життям людини і суспільством; протиставлення мрії та життя, ідеалу і дійсності.
Художників надихала творчість Дж. Байрона. За мотивами його вірша «Хотів би жити знов у горах» написано картини, які відображають характер твору, його настрій. Уважно подивіться на картини, що перед вами і скажіть: -Яка картина більше передає настрій вірша Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах…»
3. Виразне читання поезії «Мій дух як ніч…»
4. Колективне складання паспорту – характеристики твору «Мій дух як ніч».
Автор: Джордж Байрон.
Назва: «Мій дух як ніч…».
Цикл: «Єврейські мелодії», 1814-1815.
Рік написання: 1815р.
Жанр: поезія.
Різновид: філософська лірика.
Тема: зіткнення суперечливих начал у душі людини, самотність.
Ідея: утвердження сили мистецтва, що просвітлює душу.
Мотиви: написаний за мотивами Біблії (Старий Заповіт). В основу вірша «Мій дух як ніч…» покладено звернення біблійного царя Саула до співця Давида. Цар нарікає, що душа його похмура і жадає полегшення в сльозах і просить Давида зцілити її за допомогою гри на арфі.
Образи твору: співець зі своєю арфою має божественну силу, яка здатна змінити світ. Але він – це лише маленька частина Мистецтва, яке може повертати втрачені надії, сподівання, ідеали, здатне звільнити людину від страждань.
Художні засоби: епітети – «останній спів», «віщий спів», «перший звук»; метафори – «глас арфи воркує і тішить слух», «надія в серці спить», «розпадеться серце», «поки мозок не згорів; порівняння – «Мій дух як ніч»; спонукальні речення – «О, грай скоріш!» та ін.
IV.Підбиття підсумків уроку.
Питання.
-Скажіть, чи правильний вибір зробила муза, давши поетичне натхнення Джорджу Байрону?
Слово вчителя.
На початку уроку вас привітала муза і побажала вам успіху. Я хочу сказати, що її побажання успіху вдалися. Ви добре попрацювали і показали свої знання, вміння. Буде добре, щоб і ви своєю привітальною листівкою виразили вдячність музі.
5. Оформлення листівки.
V. Домашнє завдання. Прочитати поему Дж. Байрона «Мазепа».