Річард Бах "Чайка Джонатан Лівінгстон". Історія головного героя твору в цитатах
Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон»
Історія головного героя твору в цитатах
«Спинитися на льоту – це для чайки страшний сором, просто ганьба!»
«Польоти – це дуже добре, та з них не проживеш.» (Батько)
«Джонатан установив світовий рекорд швидкості для морських чайок.»
«Я просто чайка, я такий, як усі інші чайки, і літатиму, як вони.»
«Тепер, коли він вирішив бути просто звичайною чайкою у Зграї, йому полегшало – адже розірвано пута, якими він сам себе зв’язав.Не буде більше ніякого навчання, не буде боротьби – отже, не буде й поразок. І як хороше ні про що не думати, просто летіти в темряві, летіти до берегових вогнів.»
«Усе, що мені треба – це маленьке, крихітне крило; все, що мені треба, − це скласти крила, так, щоб у польоті ворушити самими кінчиками! Короткі крила!»
«Він піднявся на дві тисячі футів над чорною безоднею моря і, ані хвилини не думаючи про поразку, про загибель, щільно притиснув до тіла широкі частини крил, а самі кінчики, вузькі, мов кинджали, виставив назустріч вітру – і стрімко кинувся вниз.»
«…він вийшов із піке та промчав над хвилями, мов сіре гарматне ядро в польоті до місяця.»
«… він відчув шалену радість.»
«Недавні роздуми та обіцянки було забуто… Але він не картав себе за те, що порушив слово. Ці клятви – для чайок, що згодні бути звичайними чайками. А той, хто хоч раз торкнувся вершини пізнання, не може зв’язувати себе такими обітницями.»
«Він лишився живий, був сповнений сили, тремтів від радості – був гордий, що опанував свій страх.»
«Швидкість – це могуття, швидкість – це радість, швидкість – це просто краса!»
«Джонатан став першою чайкою на землі, що опанувала фігурні польоти…Він вивчив мертву петлю, повільну бочку, подвійний переворот через крило, обернений штопор, віраж…»
«І майбутнє постало перед ним, як осяйна далечінь, що вабить і кличе вперед.»
«Джонатан Лівінгстон, − мовив Старійшина, − стань перед очі твоїх товаришів, у Коло Ганьби!»
«Дайте мені тільки спробувати, дозвольте показати вам, чого я навчився.»
«Ти нам більше не брат.»
«Джонатан Лівінгстон провів рештку свого життя на самоті.»
«Єдине, що його смутило, − це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту.»
«Сам він кожного дня робив усе нові та нові відкриття.»
«Джонатан надовго забув той світ. Звідки він був родом…Проте час від часу, на одну коротку мить, цей світ виринав у його пам’яті.»
«Я можу досягти досконалості, для мене немає межі!»
«Я тут новачок! Я лише починаю! Це мені треба у вас вчитися!»
«Минув місяць…и Джонатан досяг надзвичайного успіху.»
«Минали дні, і Лівінгстон помітив, що часто думає про Землю, з якої прилетів колись.»
«І щобільше Джонатан учився доброті, то глибше він пізнавав сутність любові і чимдалі дуже хотів повернутися на Землю.»
«Джонатан лишився і навчав нових птахів, що прилітали.»
«Я мушу повернутися.»
«За три місяці у Джонатана з’явилося ще шість учнів.»
«Джонатан щогодини був зі своїми учнями, весь час показував та пояснював їм щось нове, був вимогливим до кожного і вів усіх за собою.»
«Єдиний справедливий закон – це шлях до свободи.»
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку