Тема:
Е. Портер. «Поліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста
Мета:
Обладннання: портрет американської письменниці Елеонор Портер, текст роману «Полліанна», ілюстрації.
Тип уроку: засвоєння нових знань
«Кожен несе в собі добре світло,
тільки треба вміти відкрити
свою душу й подарувати це світло людям…»
Елеонор Портер
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Доброго ранку! – мовлю за звичаєм.
Доброго ранку, - кожному зичу я.
Доброго ранку вам! – людям бажаю.
І посміхаються у відповідь люди:
Добрі слова ж бо для кожного любі!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант «Так чи ні»
III. Повідомлення теми, мети та епіграфа до уроку
1. Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про найважливіше. Чи погоджуєтеся ви зі словами Е. Портер, які винесено як епіграф до нашого уроку?
Запишіть у зошити тему та епіграф до нього.
І це «дивне світло», діти, яке освітило життя маленького містечка, несла в собі героїня письменниці – Полліанна. Це світло протягом життя відкриваємо у собі й ми.
2. Асоціативний кущ
Письменниця стверджує думку про цінність людського життя і необхідність наповнення його радістю, добром, любов’ю, світлом Божих заповідей.
3. Словникова робота:
Місіонер – проповідник певної релігії чи вчення, який поширює їх у середовищі, де раніше вони були не відомі.
Капличка – невеличка молитовна будівля або церква без вівтаря.
Фарисей – (перенос.) лицемірна людина.
Кабріолет – легкий одновісний кінний візок зі складаним дахом.
Родина жила бідно, іграшок у Полліанни не було, тому, щоб вона не журилася тато придумав незвичну забавку – «грати в радість», тобто знаходити привід для радощів у різних, навіть скрутних обставинах.
Згодом Полліанна стала «радісною звісткою» для всіх, хто її зустрічає.
4. Асоціативний ланцюжок
На долю дівчинки випали тяжкі випробування: бідність, сирітство, самотність. Вона проявляє такі риси характеру, які необхідні для багатьох дорослих. Маленька дівчинка втручається в життя дорослих, бажає їм щастя. Герой повісті Джон Педлтон називає Полліанну «веселковою дівчинкою». Не тільки за її вдачу, але й тому що вона за допомогою кришталевих підвісок влаштовує йому справжню веселку. А в Біблії після всесвітнього потопу веселка стає заповітом, що символізує милість і прощення.
5. Дослідницька робота.
Дослідити, завдяки яким рисам характеру Полліанни вдалося змінити життя людей. (Працюють два учні біля дошки, а решта учнів підкреслюють риси в індивідуальних картках.
Цікавість, сила волі, жадібність, обережність, стриманість, працелюбність, заздрісність, оптимізм, розсудливість, люб’язність, скромність, щедрість, доброта, щирість, егоїзм, чемність, хитрість, балакучість, терпимість, винахідливість, рішучість, старанність, турботливість, відкритість, байдужість, запальність, душевність, енергійність, простота, відданість, сміливість, правдивість.
6. Робота в групах.
Дослідити як Полліанна змінює життя мешканців міста.
1 група: Тітка Поллі
2 група: Джон Пендлтон
3 група: Лікар Чилтон
4 група: Джиммі
5 група: Ненсі
6 група: Міссіс Сноу
7 група: Священник Пол Форд
Результати записати в таблицю
Був (була) Став (стала)
Результати досліджень:
Тітка Поллі:
Була: строга, холодна, сумна, одинока, стримана, пунктуальна, з почуттям обов’язку, нещасна.
Стала: турботливою, доброю, чуйною тіткою, яка дозволяла собі розпускати довге волося, чепуритися, плакати, грати в гру «Радість» і бути щасливою заміжньою жінкою.
Джон Пендлтон:
Був: одиноким, мовчазним, замкнутим, похмурим.
Став: люблячим, турботливим батьком усиновленого хлопчика Джиммі. Його життя стало яскравим веселим, повноцінним.
Лікар Чилтон:
Був: завжди привітним, добрим, чуйним, але одиноким і нещасним, бо любив тітоньку Поллі, з якою їх розділяло давнє непорозуміння.
Став: завдяки Полліанні лікар зумів порозумітися з коханою жінкою і одружитися, стати щасливим чоловіком.
Джиммі:
Був: бездомним, сумним, зневіреним, хотів мати батьків, сім’ю і будинок.
Став: щасливим завдяки Полліанні, у нього з’явились і сім’я, і названий батько, і будинок.
Ненсі:
Була: завжди привітною, турботливою, чуйною, люб’язною, але не любила свого імені.
Стала: завдяки Полліанні полюбила своє ім’я.
Місіс Сноу:
Була: дратівливою, вразливою, сердитою хворою жінкою, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна.
Стала: терпимою, уважнішою до оточуючих, дозволяла відчиняти вікна і пускати сонячне проміння в оселю, розчісувати своє кучеряве волосся, робити всілякі зачіски, прикрашені свіжими трояндами. Хвора почала навіть працювати. Вона в’язала одяг для дітей з притулку і раділа тому, що у неї здорові умілі руки.
Священник Пол Форд:
Був: засмученим, у розпачі, писав проповіді, розпочинаючи їх словами: Горе вам…».
Став: усвідомив свою місію, роль у житті мешканців міста і починав проповіді так: «Радійте, люди…»
7.Зробіть висновок: Ким стала Полліанна для жителів міста? (Стала путівником, рятівником, ангелом, який розбудив у них позитивне, навчив бачити хороше абсолютно в усьому, навіть у поганому. Вона навчила їх радіти життю!)
8. Рефлексія.
«Метод Мікрофон»
IV. Підбиття підсумків уроку.
Повість вселяє віру в перемогу добра. Полліанна вчить, що світ можна змінити на краще, починати необхідно з себе. І бачити в людях найкраще, що в них є. Багато читачів роману хотіли дізнатися, як же складеться життя Полліанни. Тому Елеонор Портер написала продовження «Полліанна дорослішає».
V. Домашнє завдання.
Дати відповідь на запитання: Як змінилося б наше село або країна чи навіть планета, якби у ньому жила Полліанна?
Конспект уроку із зарубіжної літератури за творчістю Е. Портер «Полліанна», 5 клас. Підготувала вчитель Бірук Н. А.
Буцинський ліцей Дубівської сільської ради Волинської області