Easter is the feast of Christ’s resurrection, which in its observance combines both pagan and Christian elements. Easter (in Ukrainian: ‘Velykden’ or ‘Paskha’) is preceded by seven weeks of Lent and celebrated on each first week after vernal equinox and full moon. It is the most cheerful holiday for orthodox believers.
In Ukraine Easter is called Velykden (The Great Day). In Ukraine Easter has been celebrated over a long period of history and has had many rich folk traditions.
Ukrainian Easter is a historical combination of heathen and Christian traditions. Velykden was celebrated thousands of years ago as the victory of the Light over the Dark, Day over Night, Spring over Winter. The Resurrection was celebrated only from 988 when Kiev Rus was baptized. For some time these two systems coexisted, for some time it was forbidden for people to follow heathen traditions, but later the church decided to use in its Easter ceremony the heathen customs like painting eggs and backing Easter cake.
The last Sunday before Easter is called Willow Sunday (Verbna nedilia). On this day pussy-willow branches are blessed in the church.
The week before Easter, the Great (Velykyi) Week (Holy Week), is called the White (Bilyi) or Pure (Chystyi) Week. During this time an effort is made to finish all field work before Thursday, since from Thursday on work is forbidden. Pure (Maundy) Thursday is connected with ritual of clarification by water.
On Passion (Strasna) Friday—Good Friday—no work is done. In some localities, the Holy Shroud (plashchanytsia) is carried solemnly three times around the church and, after appropriate services, laid out for public veneration.
Saturday evening people gather in the church for the Easter vigil till the very morning when priests bless the food believers brought. After that people go home to celebrate Easter with their families. If they meet other people on the way they say: “Christ is risen!” and these people should reply “Risen indeed”. All the people exchange Easter greetings and give each other painted eggs (krashanky).
Easter cake (‘Kulich’) and painted eggs (‘Krashanki’) are the symbols of Ukrainian Easter and obligatory food on the table this day. Kulich is baked from yeast dough in the form of cylinder. Krashanka is a boiled and painted egg. On this Day Ukrainian kids play their favorite Easter game: knocking the eggs. If you knock somebody’s egg and you egg is not broken than you are the winner.
The krashanky and pysanky (Easter eggs) are an old pre-Christian element and have an important role in the Easter rites. On this day they are given as gifts or exchanged. There is also the rite of sprinkling with water, which is still carried on in Western Ukraine on the next day afrer Easter (Wet Monday, Oblyvanyi ponedilok). It is practiced by young people, the boys usually splashing the girls with water.
During the Easter season in Ukraine the cult of the dead is observed. The dead are remembered during the whole week after Easter, especially on the first Sunday following Easter Sunday. People gather in the cemeteries, bringing with them a dish containing some food and wine, which they consume, leaving the rest at the graves.
Пасха — это праздник воскресения Христа, в котором соединились христианские и языческе элементы. Пасху ( по-украински: Великдень), которой предшествует семь недель Великого Поста, отмечают в первое воскресенье после весеннего равноденствия и полнолуния. Это самый радостный праздник у провославных.
Украинская Пасха — это исторически сложившееся сочетание языческих и христианских традиций. Великдень отмечали тысячи лет назад как победу Света над Тьмой, Дня над Ночью, Весны над Зимой. А Воскресение Христа начали праздновать с 988 года, после крещения Киевской Руси. Некоторое время обе эти системы сосуществовали, затем людям было запрещено следовать языческим традициям, но впоследствии церковь решила использовать в ритуалах Пасхи языческие обычаи, такие как крашение яиц и выпекание пасхального пирога.
Последнее воскресенье перед Пасхой называется Вербным воскресеньем. В этот день в церкви святят ветви вербы.
Неделя перед Пасхой называется Великой, Святой, Белой или Чистой неделей. В это время стараются закончить всю работу к четвергу, потому что с четверга работать запрещается. «Чистый четверг» связан с ритуалом очищения водой.
В Страстную пятницу работать нельзя. В некоторых местностях Святую плащаницу три раза проносят вокруг церкви и после службы выставляют для поклонения.
В субботу вечером люди собираются в церкви на Пасхальную всенощную службу, которая длится до самого утра, когда священники благословляют пищу, которую принесли с собой верующие. После этого люди идут домой праздновать Пасху со своими семьями. Встречая других людей, они говорят: «Христос воскрес!», а им отвечают: «Воистину воскрес!» Все люди обмениваются пасхальными поздравлениями и дарят друг другу крашанки.
Пасхальный пирог (кулич, паска) и крашеные яйца — это символы украинской Пасхи, которые обязательно должны быть в этот день на столе. Кулич выпекается из дрожжевого теста в форме цилиндра. Крашанка — это сваренное окрашенное яйцо. В этот день украинские дети играют в любимую игру: разбивание пасхальных яиц. Если вы ударите по яйцу кого-то другого, и ваше яйцо не разобьется, то вы — победитель.
Пасхальные яйца (крашанки и писанки) — это древний дохристианский элемент, который играет важную роль в пасхальных ритуалах. В этот день их дарят или ими обмениваются. Существует также ритуал обрызгивания водой, который до сих пор проводят в Западной Украине на следующий день после Пасхи — в Мокрый понедельник (Обливаний понедiлок). Этот обряд проводит молодежь — парни обычно обливают водой девушек.
В Пасхальные дни в Украине поминают умерших. Это делают в течение всей недели после Пасхи, особенно в первое воскресенье после Пасхи. Люди собираются на кладбищах, приносят с собой еду и вино, и поминают умерших, оставляя часть еды на могилах.
Великдень — це свято воскресіння Христа, в якому з’єдналися християнські і язичницькі елементи. Великдень, якому передують сім тижнів Великого Посту, відзначають в першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця. Це найрадісніше свято у провославних.
Український Великдень — це історичне поєднання язичницьких і християнських традицій. Великдень відзначали тисячі років тому як перемогу Світла над Темінню, Дня над Ніччю, Весни над Зимою. А Воскресіння Христа почали святкувати з 988 року, після хрещення Київської Русі. Деякий час обидві ці системи співіснували, потім людям було заборонено слідувати язичницьким традиціям, але згодом церква вирішила використовувати в ритуалах Великодня язичницькі звичаї, такі як фарбування яєць і випікання Паски.
Останню неділю перед Великоднем називається Вербною недільою. Цього дня в церкві святять гілки верби.
Тиждень перед Пасхою називається Великим, Святий, Білим або Чистим тижнем. В цей час прагнуть закінчити всю роботу до четверга, тому що з четверга працювати забороняється. «Чистий четвер» пов’язаний з ритуалом очищення водою.
У Пристрасну п’ятницю працювати не можна. У деяких місцевостях Святу плащаницю три рази проносять довкола церкви і після служби виставляють для поклоніння.
В суботу ввечері люди збираються в церкві на Великодню нічну службу, яка триває до самого ранку, коли священики благословляють їжу, яку принесли з собою віруючі. Після цього люди йдуть додому святкувати Великдень зі своїми сім’ями. Зустрічаючи інших людей, вони говорять: «Христос воскрес!», а їм відповідають: «Воістину воскрес!» Всі люди обмінюються поздоровленнями і дарують один одному крашанки.
Великодній хліб (паска) і фарбовані яйця — це символи українського Великодня, які обов’язково мають бути цього дня на столі. Паска випікається з дріжджового тіста у формі циліндра. Крашанка — це зварене розфарбоване яйце. Цього дня українські діти грають в улюблену гру: розбивання великодніх яєць. Якщо ви вдарите по яйцю когось іншого, і ваше яйце не розіб’ється, то ви — переможець.
Великодні яйця (крашанки і писанки) — це древній дохристиянський елемент, який відіграє важливу роль в великодніх ритуалах. Цього дня їх дарували або обмінювали. Існує також ритуал окроплення водою, який до цих пір проводять в Західній Україні наступного дня після Великодня — в Мокрий понеділок. Цей обряд проводить молодь — парубки зазвичай обливають водою дівчат.
У Великодні дні в Україні поминають померлих. Це роблять протягом всього тижня після Великодня, особливо в першу неділю після Великодня. Люди збираються на цвинтарях, приносять з собою їжу та вино, і поминають померлих, залишаючи частину їжи на могилах.