Ефективне спілкування в умовах НУШ

Шляхи вдосконалення спілкування, взаємодії та співпраці між учасниками навчально-виховного процесу в рамках концепції НУШ Соціальний педагог Білик Л. Г.

Одним з ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Співпраця між учителем, учнями і батьками - основа педагогіки партнерства в новій українській школі.

Співпраця - спільне визначення цілей діяльності, спільне планування майбутньої роботи, спільний розподіл сил, спільний контроль і оцінка результатів роботи, прогнозування нових цілей і завдань. Це найбільш ефективний вид взаємодії, який характеризується гуманними, доброзичливим, довірливими і демократичними взаєминами, спільними діями. При співробітництві можливі протиріччя, але вони вирішуються на основі загального прагнення до досягнення мети.

Ефективне пілкування між учасниками навчально-виховного процесу є запорукою нового освітнього середовища, в якому діти почувають себе комфортго, впевнено, захищено.

Спілкування — це процес контактів, обміну та взаємодії між людьми. У процесі навчання та виховання відбувається передача знань, способів діяльності, суспільних цінностей, норм культури, тобто спілкування є сутністю роботи вчителя. Спілкування забезпечує мотивацію, результативність, творчий характер і виховний ефект спільної комунікативної діяльності

Визначають 4 види спілкування: 1.принизливо-поступливе, 2.емпатичне (розуміюче), 3.директивне (наполегливе),4. захисно-агресивне. 

До ефективних видів спілкування належать: - Директивне спілкування - більше слухати, з'ясовувати, уточнювати, стежити за думкою співрозмовника, утримуватись від оцінок, реагувати не тільки на зміст мови, а й на емоції, почуття. - Емпатичне спілкування - спрямоване на здійснення прямого психічного впливу на партнера. Воно включає вираз почуттів, думок суб'єкта, аргументовані пояснення мети діяльності, майбутніх вчинків та їх наслідків, але без образливих оцінок партнера.

Основні функції спілкування: обмін інформацією, організація діяльності, пізнання людьми одна одної, досягнення взаєморозуміння.

Крім того, будь-яка людина має потребу самовираження в процесі спілкування, одержання емоційної підтримки — співчуття, поваги до себе — визнання своєї особистості. Урахування цих потреб дуже важливе, адже без прояву розуміння та поваги до співбесідника ефективне спілкування не можливе.

Основні завдання педагога у роботі з батьками:1. Налагодити тісний зв'язок закладу з батьками. 2. Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти. 3. Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей 4. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків. 5. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома. 6. Впровадження форм роботи з сім'єю, що сприяє гуманізації взаємовідносин педагоги-батьки, адже батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучастниками творчого процесу виховання дітей. 

Основним засобом установлення контакту з батьками для вчителя є він сам, вірніше, його педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вчителю необхідно керуватись такими правилами взаємодії та способами встановлення контактів з родиною: Перше правило. В основі роботи класного керівника з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків. Друге правило. Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні. Третє правило. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини. Четверте правило. Життєстверджуюче налаштування у рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості.

Ефективне спілкування можливе за таких умов:1. Встановлення відносин довіри на основі визнання іншої людини особистістю.2. Безоцінне (некритичне) і безумовне прийняття іншої людини.

10 маленьких секретів великого порозуміння. Ефективний виклад думок. Вміння слухати. Уникнення конфліктогенів. Ставте відкриті запитання. Прояв впевненості. Уточнюйте та перефразовуйте. Називайте людину по імені. Дві третини дивіться в очі. Посмішка і почуття гумору. Даруйте і приймайте компліменти.