Ефективні методи та прийоми використання сучасних методик викладання історичних та правознавчих дисциплін в школі
Ефективні методи та прийоми використання сучасних методик викладання історичних та правознавчих дисциплін в школі
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Інформаційно-комунікаційні технології як перспективний напрям підвищення ефективності уроку…………………………………………………..5
1.1. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій ………………………5
1.2. Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі…………………7
РОЗДІЛ 2. Сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії……………………………………………………………………………… 9
2.1 Застосування відео носіїв під час уроків історії та правознавства………….9
2.2 Комп'ютерні програмні технології……………………………………..11
2.3 Можливості застосування Інтернет ресурсів під час уроків …..13
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………….……………………..23
Вступ
Використання сучасних інформаційних технологій в історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу вчителя та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь та навичок учнів самостійно здобувати нові знання.
У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання, глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання
На межі XX-XXI століть обчислювальної техніки пробралася у всі сфери людської роботи і відкрила величезні вона дуже обмежена джерел інформації, застосування інформаційних технологій у викладанні, зокрема історії. Починають з'являтися методична література в цьому плані. Питанню впровадження ІКТ у навчальний процес присвячували свої дослідження видатні вчені Росії й України, а саме В.Биков, А.Веліховська, М.Головань, М.Жалдак, В.Ізвозчиков, Т.Зайцева, О.Коваль, О.Матвієнко, Н.Морзе, П.Образцов, А.Пеньков, С.Раков, О. Співаковський та інші. Дидактичні і психологічні аспекти застосування ІКТ навчання знайшли відображення у працях В.Безпалька, О.Гокунь, В.Ляудіс, Ю.Машбиця, А.Пишкала, І.Синельник, С.Смирнова та інших дослідників.
М.Т.Студеникин у книзі "Сучасні технології викладання історії у шкільництві" підкреслює, що "застосування технічних засобів - одне з характерних ознак сучасного розвитку школи і педагогіки. Посібник присвячено сучасних технологій викладання історії - модульно-блочному навчання, проектної діяльності, застосуванню комп'ютерних програм, Інтернету під час уроків історії . Посібник розкриває досвід роботи вчителів історії щодо застосування сучасних технологій навчання. [23,26]
Так само цікавий підхід Карташової Л. А., яка у своїй статті "Інноваційні технології у педагогіці" зазначає, що відновлення школи можливе лише шляхом розробки нових педагогічних технологій та відповідній підготовці педагогів. [ 9]
Жадаєв Д. в статті "Інтерактивні форми навчання як розвиток особистості школяра" підкреслює, що сучасне навчання важко сьогодні уявити без технології мультимедіа. Мультимедіа програми відкривають широкі змогу учителів і учнів. [6 ]
Захарова І.Г. у книзі "Інформаційні технології освіти", підкреслює важливість та необхідність застосування інформаційних технологій, - "інакше важко рухатися". Вже сьогодні дуже багато навчальних пізнавальних і розвивають матеріалів представлено в електронному вигляді.
У навчальному посібнику представлена класифікація програмних засобів інформаційних технологій навчання з позиції дидактики. Розглянуто принципи і можливі шляхи інтеграції інформаційних технологій навчання у навчально-виховний процес. Дані практичні рекомендації щодо застосування гіпертекстової технології до створення до створення гіпертекстових електронних підручників і авторських, освітніхWeb-сайтов силами педагогів. [7 ] Також по цій тематиці друкуються ряд інших авторів. Спільним для них усіх є одне - інформаційно-комунікаційні технології це не данина моді, а обов’язкова складова сучасного уроку.
РОЗДІЛ 1. Інформаційно-комунікаційні технології як перспективний напрям підвищення ефективності уроку.
Сутність інформаційно-комунікаційних технологій.
Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й подання інформації, що розширюють знання людей, розвивають їхні можливості з управління технічними й соціальними процесами. [17 ]
З появою персональних комп’ютерів з'явився термін «нові інформаційні технології», під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально -творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів.
Сучасні інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньо мережі Інтернет, такими сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етап розвитку технічних програмних засобів інформаційних технологій називають інформаційно-комунікаційними.
Поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ) є не однозначним.
Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів ресурсів, як використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під цими технологіями мають на увазі комп'ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередач, а також телефонний зв'язок.
Захарова розуміє під ІКТ "конкретний спосіб роботи зі інформацією: це сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об'єкт, що вивчаться".[ 7,49]
Зазвичай використовують типізацію засобів І КТ за технічними ознаками - програмні та апаратні.
В. Антонов до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, який забезпечу збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження використання, а також для підвищення надійності й оперативності. [1,22 ]
Теоретичні засади інформаційно-комунікаційних технологій, основу яких становлять найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об'єкт та предмет інформатики; поняття інформації, властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітна класифікація інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформаційної діяльності, принципи функціонування комп’ютерна техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ).
Методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передач, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки, передач та захисту інформації.
Засоби ІКТ поділяють на: апаратні: персональний комп'ютер його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання; програмні: системні, прикладні, інструментальні.
У роботі ІКТ визначено як узагальнене поняття, яке опису різноманітні методи, способи та алгоритми збору, накопичення, обробки, подання й передавання інформації.
Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають давати відповіді на запитання: як організувати в комп'ютерному середовищ навчальний процес з урахуванням специфіки конкретно навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей, як засоби КТ використовувати, яким змістом їх наповнити, як контролювати їх якість. Це ціла низка запитань, на як неможливо відповісти, не проводячи спеціальних педагогічних пошуків та експериментів.
Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі.
В епоху інформаційного суспільства освіта має бути безперервною. Це означає, що людина вчиться постійно, у спеціальних освітніх установах, або самостійно. Забезпечення безперервної освіти є складною проблемою, вирішення якої залежить від багатьох факторів, зокрема від стану інформаційно-комунікаційного середовища.
Інформаційно-комунікаційне середовище – системно організована сукупність інформаційного, організаційного, методичного, технічного та програмного забезпечення, що сприяє виникненню й розвитку інформаційно-навчальної взаємодії між учнем, викладачем і засобами нових інформаційних технологій, а також формуванню пізнавальної активності учнів за умови наповнення окремих компонентів середовища предметним змістом певного навчального курсу.
В.Ізвозчиков розглядає інформаційно-комунікаційне середовище не як теоретичну абстракцію, а як відповідаючу практичним потребам людини конструкцію, що виступає у трьох основних формах:
- фізичний простір (це простір сумісної навчальної педагогічної та освітньої діяльності з використанням сучасних електронно-комунікативних систем, засобів та технологій освіти населення та навчання;
- віртуальний простір гіпертекстів, семантичних взаємозв`язків понять та тезаурусів;
- ієрархічні педагогічні та освітні системи та простори в категоріях загального (глобальне ІКС), особливого (регіональне ІКС) та одиничного (локальне ІКС) [].
У свою чергу Л.Петухова в своїй монографії подає власне трактування поняття «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище», під яким розуміє сукупність знанієвих, технологічних і ментальних сутностей, які в синхронній інтеграції забезпечують якісне оволодіння системою відповідних знань.
На думку О. Спіріна інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище як компонент навчального процесу:
- сприяє формуванню мотивації підростаючого покоління до споживання контенту, що циркулює у ньому;
- надає доступ до ресурсів у будь-який зручний для людини час;
- володіє зручним, гнучким, дружнім, інтелектуальним сервісом, що допомагає людині знайти необхідні інформаційні ресурси, дані або знання;
- функціонує відповідно до запитів людини стільки, скільки їй необхідно;
- забезпечує наявність значного об’єму інформації, що збільшується зі зростаючою швидкістю;
- дозволяє організувати практично безкоштовні, зручні в часі контакти між будь-якою кількістю людей, забезпечити зручний і гнучкий обмін інформацією (причому в будь-якому вигляді) між ними;
- стандартизує й інтегрує функціональність усіх попередніх, нині, так званих, традиційних засобів отримання, збереження, обробки і представлення необхідної людству інформації, даних та знань;
- бере на себе все більше рутинних операцій, пов’язаних з операційною діяльністю людини;
- одержує все більше контролю над даними та операційною діяльністю людства [22].
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору – одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Зокрема, в „Національній доповіді про розвиток освіти в Україні” відмічається, що головною метою в контексті створення інформаційного суспільства й освітньо-інформаційного простору є забезпечення доступу до інформації широкого спектру споживання; розвиток та впровадження сучасних комп'ютерних технологій у системи освіти, державного управління, науці та інших сферах; створення в найкоротші строки необхідних умов для забезпечення широкого доступу навчальних закладів, наукових та інших установ до мережі Інтернет; розвиток освітніх і навчальних програм на базі комп'ютерних інформаційних технологій [11].
РОЗДІЛ 2. Сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії
Застосування відео носіїв під час уроків історії та правознавства.
Застосування технічних засобів на навчання та виховання уже підростаючого покоління - одне з характерних ознак сучасного розвитку і школи і педагогіки. Застосування технічних засобів потрібно, аби знизити стомлюваність учнів.
Дуже важливим є використання відео носіїв під час уроків історії, передусім, їх оперативність і маневреність, можливість використання стоп-кадру. Перегляд створює ефект присутності, дійсності фактів і подій історії.
До відео матеріалів пред'являються загальні дидактичні вимоги, зокрема, їх високий естетичний рівень добробуту й емоційний вплив; пізнавальна значимість;фактологічна достовірність; зв'язок художніх образів з життям.
Насамперед вчителю необхідно вирішити завдання по накопиченню відео матеріалів, створюючи власну відеотеку і каталог з допомогою матеріалів районної та Київської міської відеотек, містять науково-популярні і публіцистичні передачі, документальне кіно, фрагменти художніх фільмів ("Олександр Невський", "Мінін і Пожарський", "Пугачов", "Композитор Глінка"), Потім треба продумати, які відеоматеріали доцільно використати в уроці, а які на факультативних заняттях і під час гурткової роботи. Так, фрагменти художніх фільмів краще показувати в час, застосовуючи їх більшою мірою на вирішення виховних завдань.
Після цього слід підготуватися до показу на уроці: провести хронометраж фрагмента і побачити час перегляду (15-20 хв); розбити фрагмент на смислові одиниці, сформулювавши до них і питання завдання учнів; визначити значення фрагмента вивчення конкретної теми; виявлення результатів перегляду.
Старшокласники можуть записати для уроків документальні фільми, наприклад, "Вибухнула Перша світова війна", "Звичайний фашизм", створених з урахуванням архівних матеріалів, інтерв'ю учасників подій, вилучивши з звукового сприйняття оціночні судження і готові висновки. У разі фрагменти цих "препарованих" фільмів дозволять учням зробити власні висновки і при повторному повному перегляді порівняти з висновками учених.
Готуючись до проведення кіно-урока, вчитель має уважно переглянути кінофільм. У результаті перегляду фільму треба зафіксувати кадри, до яких вчитель має привернути увагу учнів. Вчитель має пояснити нові поняття. Після такого підготовчої роботи, вчителю слід продумати про чітку організацію кіно-урока. Вчитель має коротко зупинитися на назві кінофільму.
У окремих випадках треба дати стислі пояснення про місце й часу дії.
Перед учнями можна заздалегідь поставити певну завдання, наприклад, запропонувати їм визначити основну думку фільму, висловити свою думку до діючим особам тощо.
Фундаментальна обізнаність із кіно фрагментами складається з таких чотирьох етапів:
1. Фундаментальна обізнаність із незнайомими словами.
2. Вступна розмова.
3. Перегляд кіно фрагмента.
4. Перевірка розуміння кіно фрагмента.
Головне завдання, що стоїть перед учителем поки що, - це перевірка розуміння учнями змісту кіно фрагмента.
Отже, значення відеофільму визначається, передусім, можливостями його як особливого устрою передачі інформації та організації її запам'ятовування.
Комп'ютерні програмні технології
Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.
Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, історичних карт, мультимедійних презентацій, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.
Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).
Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.
По-перше, всі елементи навчального процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.
По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в навчальних комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм, надання навчальної інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність, і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.
Робота з комп'ютером дала можливість систематизувати вже наявні методичні розробки, перевести їх у електронний формат. Тематичне планування для всіх курсів історії, навчальні картки, схеми, варіанти тестування легко оновлюються, тиражуються при змінах у навчальних програмах, підручниках.
Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.
Можливості застосування Інтернет ресурсів під час уроків
Сьогодні посилена увага до Інтернету має просте пояснення: в сучасному світі не існує джерела інформації, яке можна було б порівняти з Інтернетом за потужністю та оперативністю. Про це свідчить будь-який випуск теленовин, де можна почути фразу: «Докладніше про ці та інші події ви можете дізнатися на нашому сайті www...». Крім того, все частіше в своїй педагогічній діяльності вчителі історії використовують електронні підручники, в яких функція оновлення через Інтернет дає змогу отримувати найсвіжішу інформацію про навчання, документи, довідники тощо, а також замінювати і коригувати дані зі старої версії підручника.
Вміння вчителя працювати з Інтернет-ресурсами складає базовий та достатній рівні інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя, які передбачають освоєння педагогом спеціалізованих технологій, розроблених відповідно до вимог змісту навчального предмета, і формування в нього готовності до впровадження їх в освітню діяльність. Достатній рівень ІК-компетентності вимагає від вчителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі Інтернет, але й передбачає:
• знання про роботу з Інтернет-сервісами;
• знання орієнтовного переліку існуючих Інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;
• розроблення змісту та методик використання Інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;
• розроблення простих Web-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;
• уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням Інтернет-ресурсів.
Визначимо можливі шляхи використання Інтернет-ресурсів вчителем історії в своїй професійній діяльності. Зауважимо одразу, що наведені електронні адреси веб-сайтів є певною ілюстрацією теоретичних положень, а не переліком, що претендує на вичерпність.
Отже, у чому ж полягає цінність Інтернет-ресурсів для вчителя історії?
По-перше, це можливість доступу до професійної інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві.
Крім того, Інтернет надає доступ до великої кількості ресурсів з власне історичною інформацією. Можна навести короткий перелік електронних адрес, які стануть у пригоді вчителю історії. Так, за адресою: http://www.history.org.ua розміщений сайт Інституту історії України Національної академії наук і його профільного журналу «Український історичний журнал» (УІЖ), на якому можна ознайомитися зі статтями, що були там надруковані. Є сайти, які пропонують інформацію з окремих тем. Так, сайт http:// www.cossackdom.com присвячений історії українського козацтва XV-XXI століть. Сайт оновлюється досить часто. Тут представлено декілька цікавих мап козацьких володінь як на території України, так і в інших державах. Окремі статті, присвячені проблемним питанням з історії України, можна прочитати на сайті: http:// ukrhistory.narod.ru/. За адресою: http://www.history.univ.kiev.ua знаходиться сайт історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Там можна ознайомитися з текстами Першого і Другого Зводу білорусько-литовських літописів, уривком з Галицько-Волинського літопису. На оновленому сайті Українського центру вивчення історії Голокосту (http://www.holocaust. kiev.ua/) вчитель зможе знайти цікаві матеріали, що допоможуть йому на більш професійному рівні організувати вивчення цієї теми на уроках історії.
Що ж стосується російськомовних ресурсів, то велику кількість матеріалів, які доступні для вільного завантаження, має «Бібліотека електронних ресурсів Історичного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова» (http://www.hist.msu.ru/ER/index.html). Найбільш відомий історичний портал Російської Федерації — History.ru (http://www.history.ru). Тут можна знайти різні статті, файли та посилання на інші ресурси. Іншим порталом є «Всесвітня історія» (http://www.historic.ru). Портал призначено для людей, які цікавляться історією. Серед сайтів історичної тематики можна також виділити сайт «Всесвітня історія» (http://www.worM- history.ru), де розміщені статті з різноманітних книг з історії та відкрита рубрика «Цей день». Особливість сайту «Всесвітня історія в обличчях» (http://www.rulers.narod.ru) полягає в тому, що головний акцент в матеріалах, розміщених на цьому сайті, зроблено на біографії конкретних історичних особистостей, діяльність яких вплинула на хід історичного процесу.
Корисно буде також зазирнути до наших колег на історичний портал (http://www.history.perm.ru), присвячений не тільки власне історії, але й іншим історичним дисциплінам — археології, етнографії тощо. На цьому порталі можна знайти не тільки текстові матеріали, але й мультимедійні файли з історії (аудіо-, відео- та фотоматеріали). У файловому архіві є електронна бібліотека, яка містить книги та джерела в електронному вигляді. На цьому ж порталі можна знайти й статті з методики викладання історії в школі. Загалом, пошукові системи мережі Інтернет дозволяють за ключовим словом знайти необхідну історичну інформацію. Наприклад, за словом «революція» можна знайти характеристику революцій різного типу в різних країнах.
По-друге, це використання методичного доробку своїх колег. На сайті Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» (http://www.novadoba.org.ua/) можна знайти і завантажити електронні версії майже всіх видань, надрукованих протягом всієї діяльності асоціації. Дуже насиченим методичними матеріалами є портал наших сусідів з Російської Федерації «Мережеве об'єднання методистів» (http://som.fsio.ru/subject. asp?id=10000189). Його можна вважати інтернаціональним, оскільки зазирнувши на цей портал, знайдемо матеріали й українських вчителів-методистів.
Останнім часом поширилося використання електронних підручників з історії. На сайті http://www.diez-product.com.ua/ можна ознайомитися з варіантами електронних підручників українських авторів. З останніми розробками російських електронних підручників можна ознайомитися, наприклад, за згадуваною вже вище адресою: http://www.history.ru.
В Україні є цікавий освітній Інтернет-портал, що має назву «Острів знань» (http://ostriv.in.ua), який призначено для користувачів молодшого, середнього та старшого шкільного віку, вчителів-предметників, вихователів та інших учасників навчально- виховного процесу. За допомогою цього Інтернет-ресурсу юні та дорослі відвідувачі зможуть не лише оприлюднити власні ідеї, а й поспілкуватися з цікавими співрозмовниками, знайти відповідь на дотепні й серйозні питання, здобути нові знання. До того ж це можливість цілодобового і вільного доступу до інформації і спілкування для дітей з особливими потребами.
Методичні розробки уроків з теми Голокосту вчителів з багатьох країн світу можна знайти на сайті «Яд Вашему» (Національного Меморіалу Катастрофи (Шоа) і Героїзму) — http://www.yadvashem. org/hp_rus.htm. Величезну кількість інтерактивних методів та методичних прийомів під час викладання курсів, пов'язаних з правами людини, вчитель знайде в електронному посібнику «Компас» за адресою: http://www.eycb.coe.int/Compass/ru/contents.html.
По-третє, це обмін інформацією з колегами. Використання електронної пошти, участь у чатах, форумах і навіть відео- конференціях відкриває додаткові можливості для професійного спілкування. Це можна зробити як на спеціальних форумах, яким є Форум Вчителів України (http://www.usha.org.ua/forum/), так і на тих, що підтримуються окремими педагогічними виданнями, зокрема такими як «Основа» (http://www.osnova.com.ua/forum/). Вчителю історії, який викладає курси громадянської освіти, корисно буде через Інтернет ознайомитися з системами громадянської освіти в зарубіжних країнах, які мають позитивний досвід залучення у навчально-виховний процес засобів інформаційних педагогічних мереж. Нині у світовому інформаційному просторі поширена електронна мережа, що підтримує розвиток громадянської освіти, мотивує педагогів та учнів до реалізації цікавих проектів та обміну власним досвідом «School net global» (http://www.schoolnetglobal. com/). Мережа охоплює великий спектр питань освіти і спрямована на роботу з широкою шкільною аудиторією. «School net global» має близько 10 проектів, що присвячені громадянській освіті. У них пропонуються приклади шкільних робіт, методичні розробки та плани уроків для вчителів, тематичні ресурси та корисні посилання. В Україні, у свою чергу, реалізується проект «Мережа громадянської освіти в Україні», головною метою якого стало сприяння розвитку громадянської ОСВІТИ через Інтернет-технології. Більш детально зі змістом цього проекту, як і власне мережі, можна ознайомитися за адресою: http://cen.iatp.org.ua/
По-четверте, це об'єднання професійних ресурсів для розв'язання спільних завдань. Цей напрямок використання Інтернет-ресурсів пов'язаний з другим поколінням мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого покоління сервісів, друге покоління, яке отримало назву Веб 2.0, дозволяє користувачам співпрацювати та обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження системи соціальної взаємодії. Нижче наведені деякі із сервісів Веб 2.0, що можуть зацікавити викладачів історії, а саме «Вчительський журнал» (http:// ru-teacher.livejournal.com/), «Вільна дискусія викладачів» (http:// community.livejournal.com/ru_tutor/.
У 2007 р. в межах Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та корпорацією Інком за підтримки компанії Датагруп та Асоціації користувачів науково- освітньої мережі «УРАН» реалізовано проект щодо створення системи сайтів та баз даних, орієнтованих на публікацію та відбір кращих навчально-методичних матеріалів, опанування нових форм організації навчальної діяльності та нових інформаційних технологій. Система отримала назву «ВікіОсвіта» (http://www.eduwiki. uran.net.ua). «ВікіОсвіта» — безкоштовний та відкритий ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку мережеву діяльність учасників навчально-виховного процесу. Освітні матеріали, створені в рамках системи:
1) відкриті, адже будь-хто може переглянути, змінити та використати на свій розсуд освітній контент проекту;
2) безкоштовні — використання освітньої інформації не передбачає оплати;
3) мають загальний характер — шукати інформацію та писати можна на довільну тему;
4) постійно розширюються — нові галузі знань є основою для постійного розширення змісту проекту.
основні варіанти використання Інтернет-ресурсів учнем за завданням вчителя.
Перший варіант — різні види домашніх завдань, спрямовані на пошук запропонованої учителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. При цьому пошук здійснюється як у вільному режимі, так і в ресурсах, наданих педагогом. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.
Другий варіант — участь у різного роду видах дистанційної освіти. Недоцільно механічно переносити на ланку середньої освіти дистанційні технології вищої школи. Самостійне навчання з використанням ресурсів Інтернету і дистанційне навчання — це не синоніми. Дистанційне навчання може бути корисним для самоперевірки, ліквідації прогалин у знаннях, для формування навичок, для розвитку та підготовки до навчання у вищому навчальному закладі. Проте сьогодні зустрічаються лише поодинокі серйозні спроби розробити методику дистанційної підтримки традиційної середньої освіти. Найбільш вдалою спробою є створений Вінницьким міським центром дистанційної освіти навчальний портал (http:// www.edu.vn.ua), на сторінках якого розміщено тестування, що за змістом та складністю тестів відповідає чинним українським стандартам освіти. Учень може пройти тестування з історії за темою, що вивчається на уроках, а вчитель та батьки зможуть, маючи відповідні права доступу, побачити статистику (кількість спроб, час виконання, процент правильних відповідей). За бажанням вчителя оцінка може бути «легалізована» перенесенням її в класний журнал. На сторінку тестування можна вийти за адресою: http:// distance.edu.vn.ua/history_test/
Третій варіант — участь учнів в інтелектуальних змаганнях. Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-олімпіади. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі WEB-олімпіади з різних шкільних дисциплін, в тому числі й з історії, проводить Національна академія управління.
Четвертий варіант — класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Метод проектів якнайкраще підходить для використання Інтернет-ресурсів, адже в його основі лежить розвиток не тільки пізнавальних навичок учнів, але й уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Учитель може підказати джерело інформації або зорієнтувати думку учнів у необхідному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно або ж спільними зусиллями розв'язати проблему, застосувати необхідні знання інколи з різних галузей, здобути реальний і конкретний результат. Проектна діяльність учнів дозволяє їм виступати в ролі авторів, творців, підвищує творчий потенціал, розширює загальний кругозір.
Наведені форми і варіанти роботи з Інтернет-ресурсами дозволяють побудувати загальну методичну схему організації навчальної діяльності з їх застосуванням:
1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням
ресурсів Інтернету. При цьому необхідно обрати курси, теми,
де Інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.
2. На другому — визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами Інтернету. Ними можуть бути: семінар, конференція, практикум тощо.
3. На третьому — знаходить і складає (або доручає найбільш під-готовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.
4. На четвертому — організовує роботу учнів з Інтернет-ресур- сами. Із метою більш чіткої організації праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над якою працюють школярі. Наприклад, проаналізувати аргументацію авторів знайдених матеріалів або співставити зміст сайту з інформацією, що відома учням з інших джерел.
5. На останньому етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням Інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи самооціню- вання учнями своєї діяльності.
Школа може успішно впроваджувати інформаційні технології тільки тоді, коли змінить погляд на навчання й викладання. Коли кожен учень не тільки матиме доступ до потрібної інформації, а й використовуватиме її в навчальних цілях, роль учителя, який виконував роль постачальника інформації, докорінно зміниться. Суттєвим обмеженням у використанні інформаційних Інтернет-ресурсів на сучасному етапі є не стільки технічні або технологічні чинники, а відсутність адекватної інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу. Проте слід розуміти, що комп'ютер чи Інтернет — це лише один з численних інструментів, якими користується вчитель. У будь-яких технологіях закладені ті чи інші можливості, але виявитися вони можуть лише у поєднанні з педагогічними прийомами. Інтернет-ресурси не замінюють певні педагогічні прийоми, а роблять їх більш результативними. Використання ресурсів Інтернету повинно оптимізувати працю вчителя, зробити навчальний процес більш ефективним, стимулювати пізнавальний інтерес до історії, надати навчальній роботі учнів проблемний, творчий, дослідницький характер, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійність учнів. Комбінація інноваційних педагогічних підходів та інформаційно-коммунікаційних технологій — це ключ, який отримує учитель, а вже як він ним скористається, залежить лише від нього.
Висновки
Використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:
1. Підвищення рівня використання наочності на уроці;
2. Підвищення продуктивності уроку;
3. Встановлення міжпредметних зв'язків із основами інформатики і обчислювальної техніки фізики, літератури та ін .
4. Можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.
5. Необхідність звертати величезну увагу на логіку подачі навчального матеріалу позитивним чином позначається на рівні знань учнів.
6. Поліпшуються взаємовідносини вчителя з учнями, далекими від історії, але захопленими ПК. Підлітки починають бачити в викладачі "споріднену душу".
7. А найголовніше - в учнів змінюється ставлення до ПК як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.
Безперечно, що в сучасних навчальних закладах комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів. Інформаційні технології, в сукупності з правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання і виховання.
Хочеться відзначити, що разом з суттєвими перевагами використання в процесі навчання ІКТ існують певні обмеження їх застосування. Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі викладачам потрібен постійний доступ до комп’ютерів. Сьогодні ж більшість навчальних закладів України не мають змоги забезпечити кожного викладача сучасним комп’ютером, не кажучи вже про коштовну мультимедійну апаратуру (проектор, інтерактивну дошку тощо).
Та незважаючи на все, сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної «крейдяної технології», істотно поступається своїм колегам, які ведуть заняття з використанням мультимедіапроектора, електронної дошки і комп'ютера, що забезпечує вихід в Інтернет.
Список використаної літератури:
1. Антонов В. А., Леонський В. Д. Інтерактивна дошка SMART та використання її в навчальному процесі // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2004. — № 8. — С. 22-26.
2. Булах І. Є., Мруга М. Р. Створюємо якісний тест : навч. посіб. — К. : Майстер-клас, 2006. — 187 c.
3. Волобуєва Т. Рівні підготовки педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій / Волобуєва Т. // Післядипломна педагогічна освіта в Україні. — 2010. — № 1. — С. 30-35.
4. Гевал П.А. Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї. — 2000. — № 3. — С. 33-34.
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. — 2004. — № 2. — С. 3.
6. Жадаев Д. Применение ИКТ в преподавании истории в школе // Режим доступу: http://www.history.perm.ru/modules/smartsection/ print.php?itemid=13
7. Захарова И. Г. Информационньїе технологии в образовании: Учеб. по- собие для студ. вьісш. учеб. заведений. — М. : Академия. 2003. — 192 с.
8. Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.knlu.kiev.ua/?AC=361&pp=12
9. Карташова Л. А. Роль веб-технологій у підвищенні ефективності діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2008. — № 5. — С. 19-22.
10. Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії — новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. — 2005. — №4. — С. 35-39.
11.Матеріали виїзного спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України " Про хід виконання Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології / Ком. Верх. Ради України з питань науки і освіти упоряд.: І. Б. Жиляєв, М. К. Родіонов, А. І. Семенченко, редкол.: К. С. Самойлик (голова) та ін..- К.: СофтПрес, 2007. – С. 53-54.
12. Методика навчання історії в школі // О. І. Пометун, Г. О. Фрей- ман. — К. , 2005. — 328 с.
13. Мокрогуз О. П. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії / О. П. Мокрогуз // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. —
Випуск 24 : Педагогічні науки / За заг. Ред. В. Д. Будака, О. М. Пє- хоти. — Миколаїв : МДУ, 2009. — С. 76-87.
14. Мокрогуз О. П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Компютер у школі та сімї. — 2009. — № 8. — С. 21-24.
15. Морзе Н. Як навчати вчителів, щоб комп'ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Режим доступу: http://www.cippe.edu.ua
16. Морзе Н. В., Вембер В. П. Використання електронного підручника за умов классно-урочної системи навчання // Компютер у школі та сімї. — 2008. — № 7. — С. 25-30.
17. Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. awu.nauu.kiev.ua/events/ 200806 agora./2008_uzbekistan_report_ua.pdf
18. Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. awu.nauu.kiev.ua/events/200806 agora./2008_uzbekistan_report_ua.pdf
19. Морзе Н. В. Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах [Текст] : дис. д-ра пед. наук: 13.00.02 / Морзе Наталія Вікторівна ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. , 2003. — 605 с.
20. Морозов М. Н, Герасимов А. В., Курдюмова М. Н. Совместная образо- вательная деятельность школьников на основе компьютерньїх сетей // Школьньїе технологии. — 2010. — № 1. — С. 79-83.
21. Національна доктрина розвитку суспільства // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства / Упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Гавлєто- ва. — Х. , 2006.
22. Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетент- ностей вчителя інформатики / О. М. Спірін // [Електронний ресурс] Сайт Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, 2007-2009. 23:15 23.02.2010. Режим доступу: http://eprints. zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm
23. СтуденикинМ.Т. Сучасні технології викладання історії у шкільництві /М.Т.Студеникин. - М. -Владос, 2007. -227с.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку