ЕКОЛОГІЧНА ГОДИНА ПРИСВЯЧЕНА ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ ЧИСТИХ РУК ДЛЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ ТА СТАРШИХ КЛАСІВ

ЕКОЛОГІЧНА година присвячена Всесвітньому дню чистих рук

для учнів середніх та старших класів

Тема: «Чисті руки — запорука нашого здоров’я».

Все в руках людини! …Тому мийте їх частіше.

Станіслав Єжи Лец

Мета: підвищення рівня гігієнічної культури, профілактика інфекційних захворювань, формування навичок здорового способу життя,  мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки і діяльності.

Завдання:

1. Формування навичок та компетенцій здорового способу життя, миття рук.
2. Дотримання правил гігієни.
3. Привернення уваги учнів до того, як просте миття рук водою з милом допомагає ефективно боротися з інфекційними захворюваннями.
4. Виховання вміння працювати в команді, слухати одне одного, спілкуватися, бути толерантними, поважати думку інших.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мультимедійний екран, доступ до інтернету, олівці, фломастери, 4 листи формату А-2.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми уроку.
3. Актуалізація опорних знань.

Сьогодні Всесвітній день чистих рук. Із 2008 р. цей день відзначається щорічно 15 жовтня і присвячується підвищенню обізнаності та розуміння важливості миття рук із милом, як ефективного та доступного способу запобігання хворобам і збереження життя людей.

Через немиті руки в організм людини потрапляють збудники захворювань. «Брудні руки» є однією з головних причин високої дитячої смертності в Азії та Африці. Саме тому ООН і ЮНІСЕФ закликали виділити один день на рік, щоб звернути увагу на необхідність привчити дітей мити руки. Настільки проста гігієнічна процедура, як звичайне миття рук, рятує тисячі дитячих життів щодня. Вона не тільки допомагає попередити зараження організму шкідливими вірусами та інфекціями, але й робить наше життя більш комфортним, приємним і безпечним. 

Тема цьогорічного дня: «Чисті руки — запорука нашого здоров’я». Чисті руки захищають наш організм від небезпечних вірусів і бактерій, знижують ризики респіраторних вірусних інфекцій, зокрема, грипу,  ГРВІ та нещодавно з’явившогося вірусу COVID-19.

За даними ВООЗ, майже 80% усіх інфекційних захворювань передаються бактеріями та вірусами, які потрапляють із ваших рук до рота, носа та на обличчя.

Під час епідемій безліч людей уникли захворювань саме тому, що вчасно і регулярно мили руки. Відомі достовірні відомості щодо того, яке ефект справляє на мікробів проста дія - миття рук. Тільки уявіть собі, що мікроби гинуть протягом 10 хвилин, якщо їх помістити на чисту шкіру рук. А тепер увага тим, хто не любить мити руки! Мікроби на шкірі брудних рук зберігаються і продовжують жити в 95% з усіх випадків.

ІV.  Основна частина уроку (занурення в тематичний зміст)

Учитель пропонує учням згадати, що означають поняття «гігієна» та наскільки це поняття важливе  у повсякденному житті.

Що таке гігієна?

За давньогрецькою міфологією, Гігієна — богиня здоров’я, дочка мудреця і лікаря Асклепія. Її іменем названа наука гігієна (з грецької υγιεινός — «цілющий»), що вивчає вплив умов життя та праці на людину та розробляє профілактичні заходи задля збереження здоров’я й довголіття. На стародавніх зображеннях богиня Гігієна обвита змією, тобто є символом мудрості й святості, чистоти та недоторканості. Змія кусає того, хто порушує закони Гігії. Дочка Асклепія Ескулапа підтримує закони здорового способу життя і прищеплює своїм шанувальникам корисні звички, які приносять тілу здоров’я на довгі літа. Особиста гігієна — сукупність гігієнічних правил поведінки людини. Виконання правил особистої гігієни сприяє збереженню і зміцненню здоров’я людини. Вона включає правила гігієнічного догляду за тілом. Дотримання гігієнічних правил — це ті корисні навички, які має опанувати змалечку кожна дитина, і з часом лише вдосконалювати й трансформувати іх відповідно до вікових особливостей.

Шкіра – бар’єр для мікроорганізмів.

Шкіра виконує різноманітні функції, зокрема захищає органи й тканини, які розміщені під нею. Порушення діяльності окремих органів або систем можуть спричинити свербіж, печію або почервоніння, і навпаки — захворювання шкіри відбиваються на діяльності всього організму.

Шкіра складається з трьох основних шарів: зовнішнього шару — епідермісу; власне шкіри — дерми; підшкірної жирової клітковини — гіподерми. Волосся та нігті є похідними шкіри.

Клітини епідермісу — тонкі й ніжні, постійно відмирають і відлущуються, а на зміну їм виростають нові. За недбалого ставлення до тіла відмерлі клітини залишаються на його поверхні, а також на білизні, волосистій частині голови (лупа), розкладаються (погано пахнуть), у разі пошкоджень шкіри сприяють появі запалення.

У дермі розташовані клітини сполучної тканини, що надають шкірі пружності й міцності. Тут також розташовані численні нервові закінчення, найдрібніші капіляри, лімфатичні судини, потові й сальні залози, корені волосся.

Через потові залози відбувається потовиділення, що забезпечує терморегуляцію та виведення з організму продуктів обміну. Сальні залози забезпечують шкіру мастилом, що захищає її від подразнень, висихання та утворення тріщин. Вивідні протоки сальних залоз у разі неохайності можуть закупорюватися. Особливо це характерно для підліткового віку, коли залози посилено виділяють секрет.

Підшкірна жирова клітковина є своєрідною «коморою», де накопичуються та зберігаються корисні речовини. Цей шар шкіри сприяє збереженню тепла та додатковому захисту внутрішніх тканин.

На поверхні шкіри осідає пил, нагромаджуються її відмерлі клітини, хвороботворні мікроорганізми, яйця глистів, речовини, що виділяються з потом, жир тощо.

Забруднена шкіра не може нормально функціонувати, тому важливо вчасно її очищати.  Найкращий спосіб — вмивання водою. Під дією води клітини епідермісу набрякають і відокремлюються разом із брудом, що осів на шкірі.

Здоров’ю шкіри сприяють правильний режим дня, раціональне харчування, чисті тіло та одяг, заняття фізкультурою, спортом, природні фактори (чисте повітря, вода, сонце).

Рис. 1. Будова шкіри

Руки.

Учитель пропонує згадати все те, чого учні торкалися сьогодні: від телефона до кришки унітазу.

Особливо важливо стежити за чистотою рук. Руками людина бере різні предмети — олівці, ручки, книги, зошити, м’ячі, іграшки,  гладить тварин, береться за ручки дверей, торкається різних предметів у туалетних кімнатах. На всіх цих предметах є бруд, часто невидимий для ока, який залишається на шкірі пальців. Якщо брати немитими руками продукти харчування або торкатися обличчя, то цей бруд через рот може потрапити в організм. Саме через брудні руки передається значна кількість різних хвороб від хворої людини до здорової.

Дорослі й діти повинні мити руки з милом перед кожним прийомом їжі, після повернення з громадських місць, після ігор, гімнастичних вправ, роботи (прибирання кімнати, робота на городі), після кожного відвідування туалету й перед сном.

Для цього можна використовувати звичайне мило без додавання антибактеріальних компонентів (наприклад, триклозану або трикарбану), бо ці речовини спроможні викликати порушення нормальної мікрофлори шкіри та призводити до розладу функціонування ендокринної системи. Треба  правильно мити руки, бо саме ця навичка є основою профілактики інфекційних хвороб.

Історія виникнення мила.

Мило, таке звичайне і невід’ємне в побуті в кожній оселі було не завжди. Який народ і коли винайшов перше мило? Відповідаючи на це питання, історики схиляються до різних версій. За однією версією, перше мило було отримано в древній Шумерській цивілізації, яка існувала в IV-III тисячоліттях до нашої ери. Під час розкопок археологи знайшли таблички, на яких описувався процес, схожий на приготування мила: в воді кип'ятили древесну золу, потім в ній розтоплювали жир. Стародавні греки часів Гомера обтирали тіло дрібним піском, привезеним з берегів Нілу, а стародавні єгиптяни вмивалися розчиненим у воді бджолиним воском. За іншою версією, історія миловаріння з'явилася в Давньому Єгипті 6000 років тому. Але наближене до нашого сучасного мила все-таки винайшли в Стародавньому Римі. Серед руїн при розкопках Помпеї (IV століття до н.е.) археологи виявили древні миловарні і шматочки мила. Саме слово мило (англ. "Soap") походить від назви гори Сапон, на котрій жителі Давнього Риму спалювали домашню худобу, приносячи їх у жертву богам. Суміш древесної золи і жиру тварин потрапляли в річку Тибр, де жінки прали білизну. Вони підмітили, що білизна з цією сумішшю прється краще. Згодом в Стародавньому Римі процес миловаріння широко поширився. Араби в VII столітті н.е. виготовляли тверде мило шляхом обробки мильного розчину гашеним вапном. Від арабів миловаріння освоїли в Іспанії. Тут навчилися в мило додавати оливкове масло. У 1399 р. король Генріх IV заснував орден, привілеєм якого було миття в лазні з милом. Була створена особлива гільдія миловарні, членам гільдії, щоб уникнути розкриття секретів миловаріння, заборонялося навіть спати під одним дахом з представниками інших ремесел.

 У 1424 році в Італії зварили перший шматок твердого мила. Мило славилося предметом розкоші, його могли дозволити собі тільки дворяни і духовенство. З XIII століття процес миловаріння стає популярним у Франції, а потім і в Англії. Секрет виробництва мила тримався в суворій таємниці. В Англії в 1662 році було отримано перший патент на миловаріння, який дав початок імперії магазинів по всьому світу. З XIV століття в Німеччині почали будувати миловарні. Використовували в виробництві сало тварин, риб'ячий і кістяний жири. Історія миловаріння в нашій країні почалася з використання глини, яка була здатна вбирати бруд і пил. Глину, що видобувається на Сапун-горі ("мильна гора") під Севастополем застосовували для миття і прання одягу. З XVI століття було розвинене миловаріння в місті Шуя Іванівської області, це була давня промисловість міста. Навіть на гербі цього міста зображений брус мила, що відзначає прославлені мильні заводи міста. Прорив в області особистої гігієни стався в середині XIX ст., коли в медицині з’явилася думка про взаємозв’язок бактерій з інфекційними захворюваннями. Кількість бактерій на тілі після миття значно зменшувалася. Першими в підтримці чистоти тіла досягли успіхів англійки: вони стали приймати ванну щодня з використанням мила. 

 Як бачимо, мило пройшло дуже великий шлях, супроводжуючи людство у всіх історичних епохах. Завдяки цьому воно увібрало в себе все різноманіття культур і традицій і сьогодні радує нас величезним вибором всіляких сортів і типів мила.

Як виготовити мило власноруч.

Сьогодні виготовлення мила стало справжнім мистецтвом. Якщо кілька століть тому за видачу таємниці миловаріння можна було залишитися без голови, то зараз створити неймовірні мильні шедеври різних форм, розмірів і ароматів може кожен: шматок мила (можна дитячого) потерти на тертці, додати воду чи відвари трав, розтопити на водяній бані або в мікрохвильовій печі, коли суміш стане однорідною, додати ефірні олії або обраний аромат, кольорові добавки і вилийте у форму.

Рецепт мила ручної роботи. Мило ручної роботи можна зробити зі спеціальної мильної основи, що продається.

На 100 г основи додати: 3-7 крапель ефірної олії або суміші олій, 1/3 ч. л. жирної олії, 3-4 краплі ароматизатора (не змішувати з ефірними оліями), 1-7 крапель рідкого барвника, 1/6 – 1/3 ч. л. пігменту або перламутру, 1-3 ч. л. косметичної глини, 2-4 ч. л. меленого вівса, 1-3 ч. л. меду та ін.

Залишити у формочці остигати, в холодильник ставити не потрібно. Дати підсохнути.

Як працює мило і чому воно вбиває віруси.

Якщо помістити краплю олії на поверхню води та обережно додати туди мильний розчин, то крапля втратить свою форму та розчиниться. Це тому, що молекули мила буквально розривають її на шматки. Найкраще в цьому, що більшість бактерій та вірусів дещо схожі на краплину олії.

Вірус SARS-CoV-2 вкритий оболонкою, яка складається з білків та жирів. Мило так само розриває оболонку вірусу та вбиває його. А ті віруси та бактерії, які мило не може знищити, просто змиваються.

Краплі звичайного мила, розведеного у воді, достатньо, щоб знешкодити бактерії та віруси, зокрема новий коронавірус. Секрет мила – у гібридній будові молекул.

Чому при контакті з миючим засобом коронавірус не виживає?

Молекули мила мають форму штифтів з гідрофільною головкою, яка легко зв’язується з водою, та гідрофобним хвостом, що уникає води та з'єднується з оліями та жирами. Низка мікробів та вірусів мають ліпідну мембрану, що всіяна білками. Саме цей білок і допомагає вірусу потрапляти в клітини. 

При контакті з водою молекули мила оточують молекули збудників. Завдяки гідрофобному хвосту вони уникають води, але вклинюються в ліпідні оболонки певних мікробів і вірусів та розривають мембрани. Руйнуючи оболонку – мило вбиває збудників і вони не можуть завдати шкоди організму. 

Миття рук.

Учитель: Існує стратегія правильного миття рук. Ви думаєте, хтось жартує?

Просто задайте в пошуковику «Hand Rub-Wash» і переконайтеся самі! Регулярне миття рук допомагає позбутися бруду під вашими нігтями, а миття після того, як ви побували в туалеті, — захищає від загрози потрапляння мікробів в організм. Крім всього іншого, ваші руки ще й матимуть приємний запах!

Миття рук — проста, але серйозна справа. Але особливо важлива ця справа в школах, де доводиться користуватися одночасно багатьма речами: меблями, книгами, олівцями, зошитами, спортивним інвентарем. На поверхні цих  речей збирається багато мікроорганізмів. Без належного миття рук інфекція може швидко поширюватися серед школярів, вчителів, родичів та друзів. Щоб правильно вимити руки, нам необхідно мати доступ до чистої води та мила, а щоб потім витерти руки — до паперових рушників або фенів для просушування рук.

Дослідження показують, що миття рук близько 15–30 секунд знімає більше

мікроорганізмів із ваших рук, ніж коли ви миєте руки менше за 15 секунд.

Ось деякі цікаві факти:

• 80% всіх інфекційних захворювань передаються через дотик.

• Миття рук із милом може знизити захворюваність на ГРВІ на 23%

і бути критично важливим заходом у боротьбі з пандемічними спалахами

респіраторних інфекцій.

• На чистих руках мікроби швидко гинуть, а на брудних виживають у 95%

випадків, ще й розмножуються.

Ось ще чому потрібно мити руки (перегляд відеоролика, 2 хв.):

«Проста ефективність миття рук» (https://bit.ly/2GNmnaI)

та «Чому не можна гризти нігті» (https://youtu.be/V39Q4dT0MWg).

Учитель: Пам’ятайте: мити руки потрібно після туалету, сякання, кашлю або

чхання, після доторків до тварин. Дбайливий учень завжди має з собою

серветки для чхання та сякання (носовичок). Це потрібно, щоб не передавати простуду своїм однокласникам.
 

Як правильно мити руки?

 Відкрити кран, намилити долоні, ретельно потерти внутрішню і тильну сторони, змити мило і закрити кран. У громадському місці краще відкривати і закривати кран за допомогою паперового рушника.

Не забувайте деякі нескладні правила, перетворіть їх на звичку — і ваші руки завжди будуть чистими, а ви — здоровими:

• Якщо намочити руки, але не відмити їх — мікроорганізми тільки радітимуть, розмножуючись ще активніше у вологому й теплому середовищі.
• Тверде мило має зберігатися в сухому стані, тому користуйтеся мильницею, в якій мило не розмокатиме.
• Намилюйте руки так, щоб утворювалася піна: що більше піни, то менше залишиться мікробів.
• Якомога частіше змінюйте рушник для рук: він завжди має бути сухим і чистим.

Якщо під час роботи є потреба користуватися гострими або забрудненими предметами, можна надягнути гумові або брезентові рукавиці. Під час прання, прибирання житла користуйтеся захисними кремами. Щоб попередити пересушування шкіри, добре витирайте руки.

Дорослі й діти повинні мити руки з милом перед кожним прийомом їжі, після повернення з громадських місць, після ігор, гімнастичних вправ, роботи (прибирання кімнати, робота на городі), після кожного відвідування туалету й перед сном.

Рис. 1. Як правильно мити руки

В даний час з'явилася чудова альтернатива миття рук, особливо коли мило і вода не доступні - дезінфікуючі засоби на спиртовій основі, які не вимагають води. Насправді, такий засіб більш ефективно знищує бактерії і віруси, ніж мило з водою. Однак не всі дезінфікуючі засоби однакові. Деякі безводні дезінфікуючі засоби не містять спирт, що знижує їх дезінфікуючі якості. Тому використовуйте тільки продукти на спиртовій основі. Для використання дезінфікуючого засобу на спиртовій основі:

• Нанесіть приблизно ½ чайної ложки продукту на долоні.

• Тріть руки, покриваючи всі поверхні, поки вони не висохнуть.

Однак якщо ваші руки занадто брудні, промийте їх водою з милом, якщо це доступно.

V. Закріплення знань.

Групова робота.

Вчитель об’єднує учнів в 4 групи.

Завдання для груп:

• Розробіть концепцію та створіть у будь-якому форматі інформаційно-просвітницький плакат на тему «Миття рук — важлива справа»

Після закінчення групи представляють свої роботи.

VІ. Рефлексія. Підсумки. Висновки.

Фронтальне опитування:

• Які головні поняття ми розглянули на уроці?

• Що було новим для вас?

• Які відомості уроку змусили по-новому подивитися на проблему?

• Чи вважаєте ви за потрібне постійно удосконалювати власну культуру

дотримання гігієнічних правил?

VІІ. Домашні творчі завдання на вибір учнів.

• Придумайте та намалюйте карикатуру про те, як учні забувають мити руки перед їжею або після туалету.
• Зберіть колекцію прислів’їв і приказок з інтернету про дотримання чистоти, санітарії та гігієни.

Використані джерела.

Автори: Коренєва Є. М., Кожокар Л. Д., Єлькін А. В., Цвєткова А. М. навчально-методичний посібник «НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПРАВИЛ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ»

https://ukrajinska-milovarochka.nethouse.ua/articles/298679

http://factosvit.com.ua/istoriya-myla/

https://popasnaya.city/read/experiance/71954/v-chem-osobennost-myla-i-pochemu-dazhe-koronavirus-pered-nim-ne-ustoit

https://vechirniy.kyiv.ua/news/mylo-chy-antyseptyk-suprun-rozpovila-pro-pravyl-nu-hihiyenu