Екологічна конференція: «Екологічні проблеми. Можливості їх подолання»

Екологічна конференція:

«Екологічні проблеми. Можливості їх подолання.»

Мета:

навчальна: розширити і систематизувати знання учнів про джерела техногенного забруднення навколишнього середовища, вплив на довкілля хімічних речовин;

розвиваюча: удосконалити навички та вміння природоохоронного характеру; розвивати вміння спостерігати, порівнювати;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природного середовища і бажання брати участь у природо­охоронній діяльності.

Обладнання: презентація, плакати, малюнки, схеми, карти України і світу.

Хід заняття

І. Вступна частина

Вступне слово вчителя географії.

Людство стоїть на порозі екологічної кризи. Земля – маленька часточка Всесвіту. І це єдине місце, де людство може вижити або загинути. Ділянок планети, яких би не торкнулись екологічні біди, сьогодні не існує.

„Людина давно втратила здібність передбачувати. Вона знайде свій кінець, коли зруйнує Землю” , - сказав Альберт Швейцер.

В чому ж причина наростання екологічних проблем? Можливо винна в цьому хімія? Адже найбільше забруднена планета саме хімічними речовинами.

Дійсно, можна стверджувати, що винна саме хімія. Однак хімія належить до тих наук, які від самого свого народження мають призначення творити добро. Але в руках духовно спустошених особистостей вона перетворюється в грізну зброю проти людей і всього живого на планеті. І не так важливо, про що йде мова – про вибухові речовини чи хімічну зброю, мінеральні добрива чи пестициди, кислоти, чи інші хімічні речовини – навіть саме безпечне з них можна використовувати на шкоду природі. Хімічне виробництво – не прокляття людства і не злочинна видумка вчених. Без них вже просто не прожити. Тому в екологічних бідах винна не хімія, а люди, які погано її знають і неправильно використовують.

На порозі ХХІ століття екологічна криза все більше загрожує населенню Землі. Загинули сотні малих річок, деградують Чорне і Азовське моря, перетворюються на брудні „помийниці” дніпровські та інші водосховища, ставки і озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються останні ліси, забруднюються і деградують орні землі. Як дамоклів меч нависла над Україною ( а може й над усім світом ) Чорнобильська АЕС. Смертність населення України стала перевищувати народжуваність, таким чином під загрозою опинився весь генофонд української нації.

А що ж з усім цим робити? Як зберегти природу?

Сьогодні ми з вами розглядаємо всі аспекти екологічної проблеми забруднення. Першим і одним з самих важливих кроків для охорони природи є правильне встановлення джерел забруднення і причин їх утворення. В якому ж стані знаходиться атмосфера сьогодні?

ІІ Основна частина

Доповіді учнів

Забруднення атмосфери і можливі наслідки:

Атмосфера - Повітряна оболонка Землі, є однією з головних умов життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води – тиждень, а без повітря не може прожити і двох хвилин. Атмосфера має величезне екологічне значення. Вона захищає живі організми від шкідливого впливу космічного випромінювання і ударів метеоритів, регулює коливання температури, є носієм тепла і вологи. Для деяких організмів атмосфера є середовищем існування. Але в наш час не залишилось такого місця, де атмосфера зберігала б свою первозданну чистоту і якість, а в деяких місцях її стан становить загрозу для життя і здоров'я людини.

А що є джерелом забруднення атмосфери?

1. Хімічні і металургійні підприємства.

2. Лісові пожежі.

3. Транспорт.

4. електростанції.

5. Спалювання сміття.

Є три головних проблеми, пов'язаних з цим:

а) озонові діри;

б) кислотні дощі;

в) парниковий ефект.

Зупинимося конкретніше на кожній з них.

Озонові діри.

В зв'язку з забрудненням атмосфери загострилася проблема зміни озонового шару Землі. На висоті 20-50 км в повітрі спостерігається підвищена кількість газу озону, який утворюється в результаті фотохімічної реакції з кисню

Озоновий шар – це щит Землі, який захищає її поверхню від згубної дії ультрафіолетового випромінювання. Він руйнується при наявності в стратосфері таких складників, як оксиди азоту, хлору, брому. Це, передусім, фреони, які виділяються при роботі холодильних установок, і які використовуються як розчинники в промисловості, аерозольні розприскувачі в балончиках з фарбами, лаками, парфумами. На даний момент в світі щорічно випускається декілька мільйонів фреонів. Щорічно в атмосферу викидається 850 тисяч тон.

Руйнуванню озонового шару сприяє також газ N2О (оксид азоту), який виділяється при використанні в сільському господарстві мінеральних добрив, а також при польотах надзвукових літаків, запусках балістичних та космічних ракет. Запуск кожної ракети „пропалює” в озоновому шарі велику діру, яка затягується тільки через немалий відрізок часу.

Над Антарктидою озонова діра вже більш ніж вдвічі перевищує площу Європи. Всесвітня метеорологічна організація спостерігає за цим ось вже 40 років. А чому саме над Антарктикою і Арктикою? Тому, що озон особливо легко знищується при низьких температурах. Саме озонова діра впливає на надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання на країни південної півкулі. Медики Нової Зеландії вже б'ють тривогу, констатуючи зростання захворювань, таких, як рак шкіри і катаракта очей. У 1985 році в Монреалі більшістю держав світу був підписаний протокол про охорону атмосферного озону. На даний момент вирішено скоротити виробництво фреонів на 50%, а потім – в майбутньому – і зовсім від них відмовитися. Нажаль відсталі держави не дотримуються даного договору, і озоновий шар тоншає з кожним роком.

Кислотні дощі

Людина завжди була рада благодатним краплинам дощу. Але зараз в деяких районах дощі перетворилися на серйозну загрозу. Вони приносять на землю сірчану і азотну кислоти, які призводять до загибелі багатьох організмів. Такі дощі називають кислотними. На даний момент в Європі і в Північній Америці такі дощі випадають приблизно на 5 – 10 млн. кв. км. території, хоча утворюються вони тільки над промисловими центрами – над трубами заводів і електростанцій. Велику шкоду повітрю також завдає автотранспорт. Вихлопні гази авто несуть в собі такі шкідливі домішки: вуглекислий газ, оксид сірки, водень і надзвичайно токсичний оксид вуглецю.

Техногенні викиди в атмосферу досягають 75 – 100 млн. тон в рік, з яких 60 % дає спалювання вугілля, 30 % - спалювання нафти і 10 % - інші виробничі процеси. Так чи інакше, а ці відходи з часом опиняються на поверхні, у воді. Надзвичайно забруднюють атмосферу також реактивні літаки і спалювання сміття і побутових відходів. Якщо людство не зупиниться – планета перетвориться на велике сміттєзвалище.

Народна мудрість каже: „Здорове суспільство – здорова нація”. Лікарі вже давно б`ють тривогу, що зростання забруднення повітря призводить до погіршення самопочуття людини. Часто виникають серйозні захворювання.

Забруднювачі : Захворювання

1. Чадний газ -

2. Озонова діра -

3. Кислоти -

4. Важкі метали -

інфаркт міокарда, головні болі, віддишка;

подразнення слизових оболонок;

частіші приступи астми;

розлад нервової системи, сліпота, гіпертонія, малокрів'я;

5. Оксид сірки - загострення респіраторних захворювань.

Саме тому девізом усіх, хто живе на планеті, повинні бути слова Р. Ролана: „Перший обов'язок того, хто хоче стати здоровим – очистити навколо себе повітря”.

Парниковий ефект

Одночасно із забрудненням атмосфери зростає й виділення техногенного тепла від спалювання палива та використання електричної енергії, а це є дуже важливим фактором змін глобальної температури. Серед усіх забруднювачів атмосфери найважливішу роль у зміні клімату відіграє вуглекислий газ. Він поглинає довгохвильову радіацію і е одним з факторів, що створюють парниковий ефект в атмосфері; збільшення концентрації вуглекислоти в атмосфері призводить до підвищення температури біля земної поверхні.

Клімат Землі, який залежить в основному від стану її атмосфери, протягом геологічної історії періодично змінювався: чергувалися епохи істотного похолодання, коли значні території суші вкривалися льодовиками, та епохи потепління (до речі, ми живемо саме в епоху потепління, коли розтанули великі льодовикові щити у Євразії та Північній Америці). Та останнім часом метеорологи б'ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж будь-коли в минулому. За даними ООН, з кінця XIX до початку XXI ст. глобальна температура на земній кулі підвищилася загалом на 0,6 °С. Середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970 р. становила 0,05 °С за 10 років, а останніми десятиліттями вона подвоїлася. Це зумовлено такими причинами:

- по-перше, людина "підігріває" атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, а також будуючи нові атомні електростанції;

- по-друге, і це головне, внаслідок спалювання органічного палива, а також знищення лісів в атмосфері нагромаджується вуглекислий газ.

Сутність парникового ефекту: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектру, а сама, оскільки є набагато холоднішим тілом, випромінює у космічний простір інфрачервоні промені; але багато газів атмосфери - водяна пара, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші - хоч і є прозорими для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні промені, утримуючи тим самим в атмосфері частину тепла, яка повинна була потрапити у Космос. Таким чином на поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази - парниковими.

Для урегулювання викидів парникових газів країни ЄС роблять ставку на внутрішню торгівлю сертифікатами викидів, які "де факто" репрезентують право на забруднення навколишнього середовища. Починаючи з 2005 р., кожне європейське промислове підприємство отримує певну кількість таких сертифікатів. Якщо деякі з них можуть зменшувати шкідливі викиди, наприклад, шляхом технологічних новацій, то отримують право продавати залишкові сертифікати іншим фірмам, які перевищують норми наданого їм ліміту. Таким чином ініціюється національний, а згодом, і європейський ринок сертифікатів, який з погляду економічної теорії становить один з найкращих методів регулювання шляхом штучно сформованого ринку. Внаслідок цього ціни не утворюються вільно, оскільки пропозиція формується державою. Отже, є можливість для налагодження міжнародної співпраці у сфері скорочення викидів парникових газів, підставою для якої стає торгівля квотами.

Сьогодні відбувається так званий Післякіотський процес, у межах якого проходять переговори щодо політики захисту клімату з 2012 до 2020 року.

Забруднення гідросфери в результаті діяльності людини:

Людству для життя і діяльності потрібна не будь-яка вода, а тільки прісна і певної якості. Основним джерелом її є нині і залишаться в майбутньому річки і озера, запаси води в яких не безмежні.

Водні ресурси країни – одне з джерел отримання питної води для населення.
Водні ресурси - це поверхневі і підземні води, придатні для використання в промисловості, сільському і комунальному господарстві, які безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів.

Суть водної проблеми: по-перше, відновлювані ресурси прісних вод обмежені, а по-друге, безпланове, нерідко хижацьке ставлення до водних ресурсів як безплатного дару природи призводить до вичерпання і різкого погіршання якості води, що в свою чергу порушує екологічну рівновагу.

Води суходолу:

Гідросфера, або водна оболонка нашої планети – це океани і моря, лід полярних районів, річки, озера і підземні води.

Основним джерелом води для людей є річковий стік. Прісна вода життєво необхідна для пиття, санітарно-гігієнічних цілей, сільського господарства, промисловості, будівництва , виробництва електроенергії, відпочинку.

В багатьох країнах спостерігається загальна нестача, поступове знищення і забруднення джерел прісної води. Які ж причини цих явищ? Це не оброблені належним чином стічні води і промислові відходи підприємств, зникнення лісових масивів, неправильні методи ведення сільського господарства, які допускають змив пестицидів і інших хімікатів у воду, зміни течій річок, побудова водосховищ. Все це загрожує і живим мешканцям прісних річок і водойм. Екологічний стан басейнів річок України у 88% річок «поганий», «дуже поганий» і «катострафічний», лише 3% річок задовільної чистоти.

В 1200 населених пунктах заборонено пити місцеву воду, 11 мільйонів громадян п`ють воду з колодязів, 1,8 мільйонів колодязів з яких – забруднені.

Як показує статистика, Україна витрачає воду, що перевищує світовий загальносередній показник . Водні об`єкти України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металлами. Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн тонн солей. Оновними джерелами забруднень є скиди зворотніх вод промислових об`єктів та комунальними господарствами, а також розораність земель під сільськогосподарські угіддя.

А що є джерелом забруднення води?

Що необхідно зробити, щоб попередити такому забрудненню?

Світовий океан:

Стан світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забрудненість, тільки річками, на сьогодні складає 320 млн. т. заліза, 6,5 т. фосфору, 200 тис. тон свинцю, 5 тис. тон ртуті. Близько 1/3 мінеральних добрив вносяться в грунт, вимиваються і виносяться ґрунтовими водами і річками в Світовий океан. Ці речовини спричиняють бурхливий розвиток одноклітинних водоростей які швидко розмножуються і утворюють на поверхні води гігантське „покривало” товщиною до 2 метрів і величезною площею. Як правило, таке покривало душить все живе в морі чи океані. Гинучи, такі водорості опускаються на дно, де починають гнити, поглинаючи весь кисень з води, що призводить до загибелі всього живого.

Сильно забруднюють Світовий океан нафта і нафтопродукти. Їх щорічно потрапляє сюди 5 – 10 млн. тон., головним чином в результаті втрат при добуванні чи перевезенні. Величезні нафтові плями розносяться по поверхні води на величезні площі і є причиною загибелі багатьох тварин, птахів, риб.

А зараз ми з вами побуваємо в місцях найбільших аварій нафтоперевізних танкерів.

1991 рік – „Буря в пустелі”( війна між Іраком і Кувейтом) – нафта із підірваних танкерів покрила 1550 кв. Км. поверхні Перської затоки.

5 січня 1993 року – північніше Шотландії на каміння наскочив ліберійський танкер.

21 січня 1993 року сінгапурський танкер в Андаманському морі зіткнувся з японським. Нафта вилилась і спалахнула на площі 35 миль.

31 червня 1993 року англійський танкер зіткнувся з панамським сухогрузом. В результаті біля берегів Бельгії вилилось 24 тисячи тон нафти.

25 червня 1995 року ліберійський танкер біля берегів Уельсу розлив у воду 40 тис. т. нафти.

31 травня 1994 року панамський танкер біля берегів ОАЕ, зіткнувшись з іншим танкером, став причиною великої екологічної катастрофи – з його резервуарів вилилося близько 6 тис. т. нафти.

А взагалі за останні 3 роки сталося 25 катастроф з танкерами. А ще Світовий океан забруднено радіоактивними відходами. Проблема захисту Світового океану на сьогоднішній день стала однією з найактуальніших.

Головним постачальником води для України є Дніпро, а також Дністер, Південний Буг, Дунай та їх притоки. Близько 90 % населених пунктів України розміщені в долинах річок, екологічний стан яких викликає велике занепокоєння. А загалом в Україні вже зникло близько 20000 малих річок. Дніпро і Дунай належать до найзабрудненіших річок світу. В країнах, які розвиваються, кожен третій страждає від нестачі питної води. 80 % усіх хвороб і одна третя смертельних випадків викликані вживанням забрудненої води.

Перегляд відеофільму «Сутінки цивілізації»

Вчитель географії: Наша планета – це наш дім. Пропоную вам цікавий відеофільм про те, як ми оберігаємо його.

ІІІ. Підсумки конференції

Заключне слово вчителя. Ось ми з вами і познайомились з екологічними проблемами нашої планети. Таким чином, генеральним напрямом у вирішенні екологічних проблем повинно бути раціональне використання і охорона водних ресурсів через подалення забруднюючих чинників атмосфери. Вода перестала бути вічним, безплатним даром природи. Слід замислитись, чи не багато води ми використовуємо безцільно, що треба зробити для того, щоб річки і озера та повітря, яким ми дихаємо, стали чистішими?