Екологічна культура учнів.
Останнім часом в Україні посилюється увага до екологічної освіти школярів. Розробляються навчальні програми з екології для загальноосвітніх шкіл, створюються профільні школи. Охорона навколишнього середовища-найактуальніша проблема сьогодення. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру учнів, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи.
Критерії трьох рівнів екологічної культури учнів.
І рівень-низький
-поверхневі, фрагментарні екологічні знання.
- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища: байдужість до випадків заподіяння йому шкоди.
- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі.
- нездоровий спосіб життя(багато необов'язкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок.)
- неучасть у посильній екологічній діяльності.
ІІ рівень-середній
- досить глибокі знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані.
- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому.
- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- не зовсім здоровий спосіб життя(окремі необов'язкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок).
- посильна участь в екологічній діяльності.
ІІІ рівень-високий
- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв'язання.
- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі.
- здоровий спосіб життя(окремі необов'язкові види споживання, намагання раціонально харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.
Виходячи з критеріїв та рівнів екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться висновки про результативність екологічного виховання:
- підвищення якості екологічних знань,
- переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища,
- дотримання правил поведінки в природі,
- позитивні зміни у способі життя,
- участь в екологічній діяльності.
Узагальненим показником ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як: екологічні наукові знання, способи мислення, риси світогляду, відношення і моральні позиції, практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з природою, підтримання збалансованого розвитку суспільства.
Отже, діагностика екологічного виховання-досить складний процес, де не можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами можна скористатися тільки для вимірювання першого показника-підвищення якості екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі(або інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель),тож дають грамотні відповіді на запитання анкет, добре орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на особисто значущі мотиви і цінності.
Екологічні задачі
В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу, в тому числі задачі.
Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечує творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення.
Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної користі. Необхідною умовою цієї роботи є систематичність, що означає, по-перше, застосування системи задач, по-друге-регулярність їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів природничого й екологічного спрямування(біології, екології, фізики, хімії, географії ).
Окремі задачі побудовано так, що в процесі пошукової бесіди, яку проводить учитель, школярі аналізують, досліджують ситуацію, встановлюючи внутрішні зв'язки й відносини між компонентами природи, застосовуючи знання з різних навчальних дисциплін.
Приклади екологічних задач, які застосовуються на уроці біології
Екологія людини та медицина.
1 У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому районі дитячі установи знаходяться поблизу промислових підприємств , то у другому вони віддалені від господарських об'єктів, транспортних магістралей. У першому районі загальна захворюваність і захворюваність органів дихання виявилась вищою у 1,5 рази, нервової системи – у 2-2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть факти і запропонуйте шляхи охорони здоров'я дітей.
2 За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та страждає від ожиріння. В той самий час спостерігається недоїдання за якістю. Як ви розумієте ці факти?
3 Вчені встановили, що на відстані
4 Близько 70% харчових відходів припадає на долю овочів та фруктів, оскільки значна їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних проблем . Яких саме?
5 Встановлено, що не менше ніж 90% курців систематично піддавались обкурюванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно відмовитись від паління. В чому полягає причина подібного явища?
6 Назвіть природні джерела радіоактивного випромінювання. Вкажіть, якими шляхами надходить в організм людини радіоактивні речовини.
7 Ви-кухар і працюєте у санаторії, куди приїхали діти із зони радіоактивного забруднення. Усі необхідні продукти у вас є. Які страви із них ви готуватимете? Які з продуктів подасте сирими? Чому ?
8 Ви-лікар, працюєте у таборі, де відпочивають діти, які зазнали впливу радіації. Складіть й обґрунтуйте режим дня для них.
9 Кісткова тканина сучасної людини містить свинцю у 500 разів більше, ніж у людей, які жили 1 500 років тому. Поясніть, якими шляхами потрапляє в організм людини цей важкий метал?
10 Зробіть висновок на основі наведених фактів:
70% серцево –судинних та легеневих захворювань жителів міст пов'язано з сполученою дією хімічного забруднення й шуму.
Екологічна культура учнів.
Останнім часом в Україні посилюється увага до екологічної освіти школярів. Розробляються навчальні програми з екології для загальноосвітніх шкіл, створюються профільні школи. Охорона навколишнього середовища-найактуальніша проблема сьогодення. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру учнів, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи.
Критерії трьох рівнів екологічної культури учнів.
І рівень-низький
-поверхневі, фрагментарні екологічні знання.
- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища: байдужість до випадків заподіяння йому шкоди.
- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі.
- нездоровий спосіб життя(багато необов’язкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок.)
- неучасть у посильній екологічній діяльності.
ІІ рівень-середній
- досить глибокі знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані.
- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому.
- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- не зовсім здоровий спосіб життя(окремі необов’язкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок).
- посильна участь в екологічній діяльності.
ІІІ рівень-високий
- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.
- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі.
- здоровий спосіб життя(окремі необов’язкові види споживання, намагання раціонально харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.
Виходячи з критеріїв та рівнів екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться висновки про результативність екологічного виховання:
- підвищення якості екологічних знань,
- переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища,
- дотримання правил поведінки в природі,
- позитивні зміни у способі життя,
- участь в екологічній діяльності.
Узагальненим показником ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як: екологічні наукові знання, способи мислення, риси світогляду, відношення і моральні позиції, практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з природою, підтримання збалансованого розвитку суспільства.
Отже, діагностика екологічного виховання-досить складний процес, де не можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами можна скористатися тільки для вимірювання першого показника-підвищення якості екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі(або інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель),тож дають грамотні відповіді на запитання анкет, добре орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на особисто значущі мотиви і цінності.
Екологічні задачі
В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу, в тому числі задачі.
Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечує творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення.
Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної користі. Необхідною умовою цієї роботи є систематичність, що означає, по-перше, застосування системи задач, по-друге-регулярність їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів природничого й екологічного спрямування(біології, екології, фізики, хімії, географії ).
Окремі задачі побудовано так, що в процесі пошукової бесіди, яку проводить учитель, школярі аналізують, досліджують ситуацію, встановлюючи внутрішні зв’язки й відносини між компонентами природи, застосовуючи знання з різних навчальних дисциплін.
Приклади екологічних задач, які застосовуються на уроці біології
Екологія людини та медицина.
1 У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому районі дитячі установи знаходяться поблизу промислових підприємств , то у другому вони віддалені від господарських об’єктів, транспортних магістралей. У першому районі загальна захворюваність і захворюваність органів дихання виявилась вищою у 1,5 рази, нервової системи – у 2-2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть факти і запропонуйте шляхи охорони здоров’я дітей.
2 За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та страждає від ожиріння. В той самий час спостерігається недоїдання за якістю. Як ви розумієте ці факти?
3 Вчені встановили, що на відстані 300 м від автомобільної траси вміст свинцю у зернових у 10 разів вищий, ніж на більш віддалених ділянках поля. Як попередити попадання отруйного свинцю в їжу людини?
4 Близько 70% харчових відходів припадає на долю овочів та фруктів, оскільки значна їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних проблем . Яких саме?
5 Встановлено, що не менше ніж 90% курців систематично піддавались обкурюванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно відмовитись від паління. В чому полягає причина подібного явища?
6 Назвіть природні джерела радіоактивного випромінювання. Вкажіть, якими шляхами надходить в організм людини радіоактивні речовини.
7 Ви-кухар і працюєте у санаторії, куди приїхали діти із зони радіоактивного забруднення. Усі необхідні продукти у вас є. Які страви із них ви готуватимете? Які з продуктів подасте сирими? Чому ?
8 Ви-лікар, працюєте у таборі, де відпочивають діти, які зазнали впливу радіації. Складіть й обґрунтуйте режим дня для них.
9 Кісткова тканина сучасної людини містить свинцю у 500 разів більше, ніж у людей, які жили 1 500 років тому. Поясніть, якими шляхами потрапляє в організм людини цей важкий метал?
10 Зробіть висновок на основі наведених фактів:
70% серцево –судинних та легеневих захворювань жителів міст пов’язано з сполученою дією хімічного забруднення й шуму.