Екологічна культура учнів.

Про матеріал

Екологічна культура учнів.

Останнім часом в Україні посилюється увага до екологічної освіти школярів. Розробляються навчальні програми з екології для загальноосвітніх шкіл, створюються профільні школи. Охорона навколишнього середовища-найактуальніша проблема сьогодення. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру учнів, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи.

Критерії трьох рівнів екологічної культури учнів.

І рівень-низький

-поверхневі, фрагментарні екологічні знання.

- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища: байдужість до випадків заподіяння йому шкоди.

- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі.

- нездоровий спосіб життя(багато необов'язкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок.)

- неучасть у посильній екологічній діяльності.

ІІ рівень-середній

- досить глибокі знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані.

- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому.

- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.

- не зовсім здоровий спосіб життя(окремі необов'язкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок).

- посильна участь в екологічній діяльності.

ІІІ рівень-високий

- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв'язання.

- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.

- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі.

- здоровий спосіб життя(окремі необов'язкові види споживання, намагання раціонально харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.

Виходячи з критеріїв та рівнів екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться висновки про результативність екологічного виховання:

- підвищення якості екологічних знань,

- переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища,

- дотримання правил поведінки в природі,

- позитивні зміни у способі життя,

- участь в екологічній діяльності.

Узагальненим показником ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як: екологічні наукові знання, способи мислення, риси світогляду, відношення і моральні позиції, практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з природою, підтримання збалансованого розвитку суспільства.

Отже, діагностика екологічного виховання-досить складний процес, де не можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами можна скористатися тільки для вимірювання першого показника-підвищення якості екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі(або інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель),тож дають грамотні відповіді на запитання анкет, добре орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на особисто значущі мотиви і цінності.

Екологічні задачі

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу, в тому числі задачі.

Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечує творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення.

Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної користі. Необхідною умовою цієї роботи є систематичність, що означає, по-перше, застосування системи задач, по-друге-регулярність їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів природничого й екологічного спрямування(біології, екології, фізики, хімії, географії ).

Окремі задачі побудовано так, що в процесі пошукової бесіди, яку проводить учитель, школярі аналізують, досліджують ситуацію, встановлюючи внутрішні зв'язки й відносини між компонентами природи, застосовуючи знання з різних навчальних дисциплін.

Приклади екологічних задач, які застосовуються на уроці біології

Екологія людини та медицина.

1 У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому районі дитячі установи знаходяться поблизу промислових підприємств , то у другому вони віддалені від господарських об'єктів, транспортних магістралей. У першому районі загальна захворюваність і захворюваність органів дихання виявилась вищою у 1,5 рази, нервової системи – у 2-2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть факти і запропонуйте шляхи охорони здоров'я дітей.

2 За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та страждає від ожиріння. В той самий час спостерігається недоїдання за якістю. Як ви розумієте ці факти?

3 Вчені встановили, що на відстані 300 м від автомобільної траси вміст свинцю у зернових у 10 разів вищий, ніж на більш віддалених ділянках поля. Як попередити попадання отруйного свинцю в їжу людини?

4 Близько 70% харчових відходів припадає на долю овочів та фруктів, оскільки значна їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних проблем . Яких саме?

5 Встановлено, що не менше ніж 90% курців систематично піддавались обкурюванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно відмовитись від паління. В чому полягає причина подібного явища?

6 Назвіть природні джерела радіоактивного випромінювання. Вкажіть, якими шляхами надходить в організм людини радіоактивні речовини.

7 Ви-кухар і працюєте у санаторії, куди приїхали діти із зони радіоактивного забруднення. Усі необхідні продукти у вас є. Які страви із них ви готуватимете? Які з продуктів подасте сирими? Чому ?

8 Ви-лікар, працюєте у таборі, де відпочивають діти, які зазнали впливу радіації. Складіть й обґрунтуйте режим дня для них.

9 Кісткова тканина сучасної людини містить свинцю у 500 разів більше, ніж у людей, які жили 1 500 років тому. Поясніть, якими шляхами потрапляє в організм людини цей важкий метал?

10 Зробіть висновок на основі наведених фактів:

70% серцево –судинних та легеневих захворювань жителів міст пов'язано з сполученою дією хімічного забруднення й шуму.

Перегляд файлу

Екологічна культура учнів.

 

Останнім часом в Україні посилюється увага до екологічної освіти школярів. Розробляються навчальні програми з екології для загальноосвітніх шкіл, створюються профільні школи. Охорона навколишнього середовища-найактуальніша проблема сьогодення. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру учнів, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи.

 

Критерії трьох рівнів екологічної культури учнів.

 

 І рівень-низький

-поверхневі, фрагментарні екологічні знання.

- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища: байдужість до випадків заподіяння йому шкоди.

- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі.

- нездоровий спосіб життя(багато необовязкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок.)

- неучасть у посильній екологічній діяльності.

 

ІІ рівень-середній

- досить глибокі знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані.

- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому.

- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.

- не зовсім здоровий спосіб життя(окремі необовязкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок).

- посильна участь в екологічній діяльності.

 

ІІІ рівень-високий

 

- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розвязання.

- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі.

- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі.

- здоровий спосіб життя(окремі необовязкові види споживання, намагання раціонально харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.

 

Виходячи з критеріїв  та рівнів екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться висновки про результативність екологічного виховання:

- підвищення якості екологічних знань,

- переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища,

- дотримання правил поведінки в природі,

-  позитивні зміни у способі життя,

- участь в екологічній діяльності.

 Узагальненим показником ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як: екологічні наукові знання, способи мислення, риси світогляду, відношення і моральні позиції, практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з природою, підтримання збалансованого розвитку суспільства.

Отже, діагностика екологічного виховання-досить складний процес, де не можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами можна скористатися тільки для вимірювання першого показника-підвищення якості екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі(або інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель),тож дають грамотні відповіді  на запитання анкет, добре орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на особисто значущі мотиви і цінності.

       Екологічні задачі

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу, в тому числі задачі.

 Пізнавальні задачі є одним з ефективних засобів, що забезпечує творчий рівень засвоєння екологічних знань, розвиток логічного мислення.

Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної користі. Необхідною умовою цієї роботи є   систематичність, що означає, по-перше, застосування системи задач, по-друге-регулярність їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів  природничого й екологічного спрямування(біології, екології, фізики, хімії, географії ).

    Окремі задачі побудовано так, що в процесі пошукової бесіди, яку проводить учитель, школярі аналізують, досліджують ситуацію, встановлюючи внутрішні звязки  й  відносини між  компонентами природи, застосовуючи знання з різних навчальних дисциплін.

Приклади екологічних задач, які застосовуються на уроці біології

Екологія людини та медицина.

1 У двох районах міста вивчалась захворюваність дітей. Якщо в першому районі дитячі установи знаходяться поблизу промислових підприємств , то у другому вони віддалені від господарських обєктів, транспортних магістралей. У першому районі загальна захворюваність і захворюваність органів дихання виявилась вищою у 1,5 рази, нервової системи – у 2-2,5 рази, ніж у другому районі. Поясніть факти і запропонуйте шляхи охорони здоров’я дітей.

 

2 За даними експертів ВООЗ, 50% населення має надмірну масу тіла та страждає від ожиріння. В той самий час спостерігається недоїдання за якістю. Як ви розумієте ці факти?

 

 

3 Вчені встановили, що на відстані 300 м від автомобільної траси вміст свинцю у зернових у 10 разів вищий, ніж на більш віддалених ділянках поля. Як попередити попадання отруйного свинцю в їжу людини?

 

4 Близько 70% харчових відходів припадає на долю овочів та фруктів, оскільки значна їх частина надходить у торгівлю некондиційними. Якщо покращити якість овочевої продукції, це дасть змогу вирішити низку екологічних проблем . Яких саме?

 

5 Встановлено, що не менше ніж 90% курців систематично піддавались обкурюванню у родині з раннього дитинства. Лише 7 % курців здатні самостійно відмовитись від паління. В чому полягає причина подібного явища?

 

 

6 Назвіть природні джерела радіоактивного випромінювання. Вкажіть, якими шляхами надходить в організм людини радіоактивні речовини.

 

 

7  Ви-кухар і працюєте у санаторії, куди приїхали діти із зони радіоактивного забруднення. Усі необхідні продукти у вас є. Які страви  із них ви готуватимете? Які з продуктів подасте сирими? Чому ?

 

8 Ви-лікар, працюєте у таборі, де відпочивають діти, які зазнали впливу радіації. Складіть й обґрунтуйте режим дня для них.

 

 

9 Кісткова тканина сучасної  людини містить свинцю у 500 разів більше, ніж у людей, які жили 1 500 років тому. Поясніть, якими шляхами потрапляє в організм людини цей важкий метал?

 

10 Зробіть висновок на основі наведених фактів:

70% серцево –судинних та легеневих захворювань жителів міст повязано з  сполученою дією хімічного забруднення й шуму.

doc
Додано
9 березня 2018
Переглядів
820
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку