Відділ освіти, молоді та спорту Сарненської райдержадміністрації

       Кам’яне-Случанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Номінація «Географія рідного краю»

Методична розробка

«ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖИНА»

Автор:Мартинюк Ольга Филимонівна

вчитель історія та географії Кам’яне –

   Случанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

2019 рік

Методична розробка схвалено на засіданні ради географії Кам’яне –  Случанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів (протокол № 3 від 04.11.2019 р.)

Автор: Мартинюк Ольга Филимонівна, вчитель історія та географії Кам’яне – Случанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Методична розробка. «Екологічна стежина» - Сарни, 2019. – с.34

Екологічна свідомість формує установку на відповідну екологічну діяльність, бо тільки усвідомлення людьми екологічних проблем гарантує їхню участь в природоохоронній діяльності і тому формування екологічної свідомості починається з перших днів життя людини і продовжується все життя.

Посібник адресовано вчителям географії та екології, які прагнуть сформувати екологічну свідомість дитини.

            Методична розробка

«ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖИНА»

Зміст

1.  Пояснювальна записка

2. Короткий опис маршруту

3.Правила поведінки на екологічній стежині

4. Вступ

5. Стисла характеристика марштуту.

5,1.Зупинка 1 «сад»

5,2. Зупинка 2»ліс»

5,3. Зупинка3 «луг»

5,4 Зупинка 4 «річка Случ»………………………………………

1. Пояснювальна записка.

У сучасному світі проблеми екології - самі «хворі». І не тільки тому, що ситуація і справді загрозлива, але і тому, що ці проблеми стосуються всіх без винятку. Звичайно, є і більш життєво важливі питання, в порівнянні з якими екологічна небезпека відступає на другий план. Війни, голод, терористичні акти, фінансові кризи, епідемії. Але у всіх викликає тривогу стан навколишнього середовища. Зараз в світі немає людини, життя якої не зіткнулася з екологічними проблемами. Ті думки, ідеї, настрої, що відображають ставлення людини до проблем екології називаються екологічною свідомістю. Екологічна свідомість формує установку на відповідну екологічну діяльність. Тільки усвідомлення людьми екологічних проблем гарантує їх участь в природоохоронній діяльності. Формування екологічної свідомості починається з перших днів життя людини і продовжується все життя.

Педагоги  навчального закладу , організовуючи роботу на екологічній стежині, прагнуть розв’язати такі завдання:

• створювати умови для прямих контактів дітей з природою;
• формувати систему  наукових знань про основні чинники розвитку живої природи;
• збагачувати знання дітей про об’єкти живої природи та їх види;
• формувати уявлення про причино – наслідкові зв’язки у природі;
• розширювати знання дітей про природоохоронну роботу;
• розвивати пізнавальні інтереси та емоційну сферу дітей;
• збагачувати життєвий досвід дітей;
• організовувати трудову діяльність у природі;
• активізувати знання дітей у різних видах діяльності.

Мета: виховання екологічної культури поведінки в природі як частини загальної культури у взаєминах між людьми і в стосунках з природою.

Використання екологічної стежини: рекреація, просвіта, навчання, ведення пропагандистської роботи з питань охорони природи,  створення умов для виховання екологічної грамотності та відпочинку.

2. Короткий опис маршруту.

Екологічна стежина « Сосновий ліс» розташована в Рівненській області Сарненського району в селі Кам’яне- Случанське. Загальна протяжність стежки 6 км. Маршрут замкнутий, середнього ступеня важкості у проходженні. На маршруті передбачено 5 зупинок, на яких екскурсовод ознайомить із унікальністю флори, фауни.

 Краєвиди змінюються від саду до озера. Маючи не надто велику протяжність, екскурсійний маршрут розкриває краєзнавчі та природні цінності.

3. Правила поведінки на екологічній стежині:

З метою збереження природного середовища в максимально незайманому вигляді кожен учасник екскурсії повинен дотримуватися певних правил:

1. Відпочиваючи в лісі, на луках, біля озера, річки, не завдавай природі школи, не порушуй рівноваги, взаємозв’язків у ній.

2. Кожний зелений листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини!

3.Гриби, отруйні для людини для лісових мешканців – ліки і харч. Не знищуй неїстівні грибів!

4. Не галасуй у весняному лісі, не вмикай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить із гнізда. Яєчка, які вона насиджувала, захолонуть і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голоси лісу!

5.Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові барвисті квіти і нікому не завдають шкоди.

6. Найкраща квітка – та, що квітує там, де зросла. Не знищуй її!

7. Найчистіша і найсмачніша вода – джерельна. Подивись, як схиляються над джерелом трави, квіти, кущі, дерева. Вони оберігають його від пересихання, захищають від бурі. Не скаламуть джерело! Охороняй його чистоту!

8. Ти хочеш принести додому лісові квіти? Зривай їх тільки тоді,  коли зберешся йти додому, і пам’ятай: скромний, невеличкий букет – ознака гарного смаку й свідомості людини, бережливості й доброти.

9. Щоб знищити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити його – роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев, кущів!

10. Рана на рослині – рана на живому. Якщо ти назбираєш букет лісових суниць, знай: скільки гілочок у букеті-на стількох рослинах залишилися рани, і всі вони довго хворітимуть, а багато з них загине.

11. Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Простеж, щоб у лісі не залишилося навіть іскри від багаття.

12. Покинута консервна банка, скло можуть поранити лісового звіра і призвести до його загибелі. Н в лісі! Рештки їжі залиши для пташок на сухих гілках, для звірів-на пеньку, для комах – на землі.                      

4.Вступ

Рівненщина — край оксамитових лісів, швидкоплинних рік та блакитних озер, предковічних, аж сивих легенд та народної мудрості. Край, багатий на мальовничі краєвиди, цікаві історичні місця, унікальні пам’ятки культури та архітектури.

Природа наділила Рівненщину надзвичайним різновидом ландшафтів. У цій різноманітності ще досі збереглось чимало первозданних куточків природи, які майже не зазнали господарського впливу. Зберегти цю красу і залишити у спадок майбутнім поколінням – благородне і відповідальне завдання. Але не кожний здатний бачити цю красу, усвідомлювати себе частиною природи. Виховати таку здатність можна тільки у безпосередньому спілкуванні з природою.

5. Стисла характеристика марштуту.

Спілкуючись з природою, учні нашої школи склали маршрут екологічної стежини, який включає п’ять зупинок.

5.1.Зупинка 1. «Сад» біля школи. Його заклали в 1960 році. Це початок екологічної стежинки. На цій зупинці проводимо екскурсії для 1-8 класів, як за навчальною програмою так і позакласні заходи. Він багатий на різні фруктові дерева: яблуні, груші, сливи, вишні, аличу. Росте також бузок, береза, шипшина, каштан, ялини.

На протязі року учні ведуть фенологічні спостереження за цими рослинами. Тут також можна провести уроки: в 6 класі «Формування квіткових рослин», «Плоди сухі і соковиті та їх поширення у природі». З географії «Організація спостережень за погодою, фенологічні спостереження», «Ознайомлення з природою своєї місцевості восени», «Поверхня і корисні копалини», «Біосфера»,  «Географічна оболонка»,  «Природа і населення своєї місцевості», у 8 класі «Фізична географія своєї області».

Чудово виглядає сад весною, коли все потопає у білому цвіті. Цей сад було посаджено на супіщаних ґрунтах, який не є придатним для росту рослин, але завдяки професійному та люблячому  догляду людей з’явився цей антропогенний комплекс.

З східної сторони саду знаходиться невелика піщана гірка, яка багата на будівельний пісок. В зв’язку з тим, що ґрунт супіщаний, трав’янистий покрив бідний. Він представлений бідним різнотрав’ям, але незважаючи на це, ростуть такі лікарські рослини: полинь гірка, подорожник, кульбаба, тисячолітник,  ромашка польова, хрін. Серед тварин поширені птахи.

В маршрут екологічної стежинки включено зупинки, присвячені природі села.

5.2.Зупинка 2. «Ліс». Рухаючись маршрутом, ще здалеку видно сосновий ліс.  На цьому етапі екологічної стежки даємо учням загальне уявлення про ліс. Розповідаємо про нього, як про зеленого друга людини. Наголошуємо, що ліс – це зелені легені України, та не тільки нашої держави, а й нашої планети. Українські ліси виконують також водоохоронні, захисні та санітарно-гігієнічні функції. Ліс завжди відігравав велику роль у житті людини. Нині неможливо назвати галузь господарства, де б не використовувалась основна продукція лісу - деревина. Ліс – це певний природний комплекс, в який входять крім представників рослинного світу, звірі, птахи, різні комахи, міріади мікроорганізмів.

На цій зупинці зустрічаються такі представники фауни, як лисиця звичайна, заєць-рисак, дикий кабан, миші. Добре пристосувалися до таких умов плазуни: гадюки,  ящірки,  вужі.

         З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс займає особливе місце. Це найдосконаліший, здатний до відтворення природний комплекс, який дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Українська земля щедро обдарована природою. Після загальної розмови переходимо до ознайомлення учнів із видовим складом флори лісу. Відмічаєм, що майже 4500 видів вищих рослин вплелися в різнобарвний смарагдовий вінок флори України, а на Поліссі понад 1300 рідкісних видів рослин.

Під час бесіди з учнями, виявляємо найбільш поширені види рослин у лісі і їх вплив на видовий склад інших рослин. Так під час обстежень лісу учні визначають типову рослину хвойного лісу – сосну. Вчитель може доповнити відомості учнів, що сосна світлолюбне дерево і хоч її крона прозора та світло затримує. Сосна чутливий індикатор чистоти повітря. Якщо, вона чахне, - це означає, що у повітрі значний вміст отруйних виробничих відходів. Хвоя, що жовтіє, вказує на підвищену радіоактивність місцевості.

Учні  під час бесіди роблять висновок, що деревину сосни вважають найціннішою. Вона легка, має приємний запах, добре обробляється, стійка проти гниття. Давні римляни за стійкість і міцність називали сосну «палас», - тобто скеля. З 1 кубометра соснової деревини одержують 120 кг вугілля, 63 к. смоли, 26 кг деревного спирту. При хімічній переробці 1 кубометр деревини сосни дає 680 м тканини.

Вчитель дає доповнення, що за даними ООН щорічно на планеті вирубують понад 4 млрд. м² лісу. Підраховано, що за сучасних темпів лісо- заготовок для різних видів промисловості його вистачить на 50-60 років (на відновлення потрібно 100-120 років).

Під час весняних екскурсій до лісу ми з учнями робимо підсів дикорослих рослин: звіробою, деревію, піжми. Наносимо на картосхему місця розміщення рідкісних рослин нашого краю: любки дволистої, воронячого ока, сон-трави.

 Доречно розповісти учням про поширення в наших лісах деяких квіткових рослин, з якими пов’язані навіть легенди. В одній із них розповідається, що запорізькі козаки носили особливий амулет – підвішені на шворці бульбо-корені орхідеї-любки двохлистої. Народ свято вірив у надзвичайно корисні властивості цієї рослини, любив її і це знайшло відображення у поетичній легенді.

Протягом багатьох днів кримські татари переслідували невеликий загін козаків. Перед втікачами розкинувся голий степ: ні дерев, ні криниць. Татарський бей вирішив припинити погоню: мовляв, запорожці і так загинуть без їжі, без води. Але втікачів врятували від смерті потемнілі від часу бульбочки, які висіли у них на шиї. То були бульбочки любки. Вони тамували голод, спрагу, додавали сил. По дорозі на Січ козакам вдалося розбити татарський загін. Татари дізнатися про дивні чари любки. Нападаючи на українські землі, вони шукали в лісах чарівні рослини. Любку вписали в перелік чудодійних рослин і знахарі.

Чудові первістки природи – перші лісові квіти: підсніжники, фіалки, конвалії.

Однією з найчарівніших квіток весни є конвалія. Легенда так пояснює появу у цієї рослини спочатку зелених, а потім згодом червоних плодів. Цвіт конвалії закохався у красуню весну. І коли та пішла від нього, гірко заплакав. Горе його було таким великим, що кров виступила із серця і зафарбувала сльози. Як швидко втрачають красу первоцвіти, безжалісно зірвані цілими жмутами, оберемками. А їх же багато видів занесено до Червоної книги.

Все частіше зустрічаються в лісах сліди, залишені людиною: консервні банки, поліетиленові мішки, пляшки. Тим часом спеціальними дослідженнями доведено, що металева консервна банка руйнується в лісі 100 років, поліетиленова торбинка – 220 років, а пластикові пляшки можуть зберігатись в землі тисячоліттями. Так, скло залишає в землі найстрашніші, незагоєні рани. Підраховано, щоб вивезти все сміття з наших лісів, потрібно буде тисячі залізничних вагонів.

В лісах гримить музика, з гавкотом бігають собаки, гурчать автомобілі. І злітають із гнізд сполохані птахи, щоб уже не повернутись до своїх пташенят, зникає то один, то інший вид тварин, котрі раніше тут мешкали. А живемо ми чи не в найкрасивішому і найбагатшому куточку нашої держави. То ж пряме завдання – зберегти багатство природи.

Кожної пори року в лісі легко знайти рослини, про які можна багато цікавого і повчального розповісти і на цьому виховувати в учнів любов до природи, до рідного краю. Формувати культуру поведінки в навколишньому середовищі,  дбайливе ставлення до нього.

Для кожного з нас, перебування в лісі – це свято. Лісове повітря позбавлене пилу, шкідливих мікроорганізмів, насичене озоном, наповнене ароматами рослин та фітонцидами, що відновлюють сили, поліпшують настрій людини.

Ліси, парки,сквери – не тільки зелена окраса. Вони мають важливе лікувальне значення. Саме тому санаторії, будинки відпочинку, дитячі заклади розташовуються переважно в лісах і поблизу них. Особливо корисне повітря соснових лісів і дібров, які є найулюбленішим місцем відпочинку і туризму.

Ліс – надзвичайно важливий природний ресурс. Він дає матеріал для будівництва, деревообробної, меблевої промисловості. Деревина має універсальне значення в усіх галузях народного господарства. А ще ліс-скарбниця харчових, лікарських, технічних, декоративних та інших рослин. Лісові ягоди, горіхи, гриби-важливі продукти харчування людини, а також звірів і птахів, кормова база бджільництва. Ліс-це природна аптека, що з давніх-давен постачає ліки. Важко переоцінити значення лісу в добробуті людей. Тож охороняймо багатство нашої країни, бо ставлення до нього – показник культури.

Народознавчий матеріал до характеристики лісу про гриби

Бувають роки, коли гриби, як кажуть в народі, самі в кошик лізуть, вибігають на велелюдні стежинки, щоб зняти перед грибникарем капелюха. Але трапляються літа, що один гриб на увесь ліс. Від щедрості їхнього врожаю люди прогнозували статки. Вважалося, коли грибно, то і хлібно, а як на гриби недорід, то і з хлібом сім бід. Од появи ти чи інших сортів віщують і пору року: з’явилися опеньки – літо закінчилося, або ж рано опеньки виткнулися – мало буде грибів.

Досвідчений грибникар добре знає, що найкраще опеньки ростуть за теплої погоди, коли не спостерігаються різних видів перепади температури між ніччю та днем, ґрунт добре зволожений, повітря парке. Вирушаючи в ліс пам’ятайте: де дуби там і гриби. А коли вам пощастило відшукати хоч один боровик, то не витрачайте надії – поруч мають бути сусіди. Білі гриби, як і інші види люблять рости парами або колоніями.

5.3. Зупинка 3. «Луг». За селом, прямуючи до річки, розкинувся широкий луг. Вражає це місце духмяним різнотрав’ям, приваблює своєю незрівняною красою. Він є низинним. Приурочений до знижень на вододільній терасі, долині і тому обводнений. В трав’яному покриві переважає вівсяна червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луг, залежно від пори року, вкривається килимом, який постійно змінює своє забарвлення. Весною, він вражає своїм різноманіттям трав, влітку килим стає більш різнобарвним. Його прикрашають жовті кульбаби, волошки, ромашки лікарські, подорожник, підбіл, тисячолітник, деревій, грицики та ін.

Особливо гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце. Луг виблискує росяними краплинами, наче дорогими самоцвітами. Пташки, що ховалися на ніч в очерет, випурхують із своїх сховок. Легенькою пеленою здіймається туман на рікою. І все під яскравим сонячним промінням вкривається позолотою і блиском. Від  світла і тепла життєдайного сонця розливаються чудові пахощі трав і квіток. Все навкруги прокидається від сну, набирає жвавості.

Багатий луг на невеликі озера, кілька з них утворені старим річищем. Багате на рослинний світ урочище «Кемпа». На озерах люблять селитися водоплавні птахи. Часто відвідують луг зайці, лисиці. Канава, яка протікає по ньому багата на видру, ондатру та окуня. Тут можна побачити птахів, що занесені до Червоної Книги. Це такі, як  лелека чорна, сірий журавель, сіра цапля. Особливо багато журавлів можна побачити восени, коли збираються в зграї і відлітають у вирій.

На цьому етапі екологічної стежки ми даємо учням уявлення про луг. Під час бесіди, виявляємо найбільш поширені види рослин і їх вплив на видовий склад інших рослин. Протягом літа учні збирають гербарій рослин, проводять фенологічні спостереження.

 Тут можна провести уроки в 5 класі «Екскурсія. Ознайомлення з природою своєї місцевості восени. Визначення сторін горизонту», «Ґрунти», «Рослинність і тваринний світ», «Взаємодія людини і природи. Охорона здоров’я». Знайомлячись з ґрунтами, учні роблять висновки про те, як впливають властивості ґрунту на врожайність сільськогосподарських культур, вирізняють ґрунт від гірської породи, виявляють взаємозв’язки між ґрунтово-рослинними покривом, тваринним світом, поверхнею, водами та кліматом. Під час вивчення теми «Взаємодія людини і тварини. Охорона природи» на прикладі даного прикладного комплексу учні  пояснюють, яких змін зазнала природа краю під впливом господарської діяльності людини, вчаться дотримуватись правил природоохоронної поведінки.  

 У 6 класі тут можна провести практичну роботу «Спостереження за погодою, висотою Сонця над горизонтом, сезонними змінами стану рослинності та водойм». Матеріал цих тем доповнюється місцевим матеріалом і дозволяє аналізувати особливості природних комплексів своєї місцевості, наводити приклади впливу природи на людину та людини і її діяльності на природу, характеризувати екологічні проблеми своєї місцевості.

Народознавчий матеріал до характеристики лугу про ластівку

Ластівка - одна з найшановніших в Україні птах. Це Божа пташка. Створена вона Богом із землі. Якщо ластівка в’є під чиєюсь оселею гніздо, то це передвіщає щастя тій родині. Розоряти гніздо ластівки або «драти» їхні яєчка – гріх:  усе обличчя у винного всіється веснянками... Більше того, ластівка пожує корову, молока у неї стане так мало, що навіть теля пропаде з голоду. Хто розорить гніздо ластівки і вб’є її пташенят, у того вона спалить хату, принісши з поля вогню.  Щоб вивести з обличчя ластів’яче ряботиння, потрібно, як уперше навесні побачити ластівку, вмитися молоком і втертися тим рушником, в якому носили святити паску... Якщо ластівки раптово відлітають з якої-небудь місцевості, то там слід чекати мору на людей.

         Народознавчий матеріал до характеристики лугу про жайворонка

На п’ятий день, як створив Господь пташок та риб, увечері зібрались вони навколо Нього. І сказав Господь: - Пташки мої! Зібрав Я вас і хочу кожній дати подарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос. Соколи, яструби, круки просили: «Сили Господи...» І Господь клав руки на їх крила, і вони ставали дужими. Підходили дрозди, солов’ї, чижі, голуби, горниці і просили: «Голосу, Господи... » І торкався Господь Своєю рукою їхнього горла, і вони одразу починали співати.

А далі прийшли щиглі, півники, качки, індики, пави і просили: «Дай нам гарне пір’ячко, Боже...» У той час почалася бійка між совою і зозулею. Одна хотіла бути кращою від другої, і Господь покарав їх: «Ти, зозуле, не будеш мати свого, а ти ж сово, будеш ховатися, щоб ніхто тебе не бачив...»

Але ось уже всі розлетілися, коли до Бога ще підійшла маленька пташина: «І мені голос дай, Боже!» - А ти чому раніше не прийшла? – запитав Господь. - Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати. Господь поглянув на неї й усміхнувся: - За те, що ти така скромна, матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш кликати весну, кожен тебе благословлятиме. І став жайворонок наймилішою пташиною. Як тільки-но він над землею заспіває, то селянин всміхнеться та й гляне вгору: Співай, співай пташино Божа!

5.4.Зупинка 4. Річка «Случ».  Це затишний куточок, де можна відпочити, бо перед вами відкривається унікальний світ природи, де багато сонця і світла - дивовижний ландшафт. Дається коротка інформація про поверхневі води.

 Води річок і струмків, боліт, а також зосереджена в льодовиках, у пустотах і порах ґрунту й гірських порід називають поверхневими водами.

Наш район багатий на поверхневі води. Переважає змішане живлення (підземне, дощове, снігове). Найбільше води у водоймах весною і осінню, коли тане сніг і випадають дощі. Найбільше значення з поверхневих вод мають річки.

Річка – це природний постійний потік води у зниженні рельєфу. Найбільші річки, що протікають в нашому районі такі: річка Случ з притоками Люблінка, Рубінка, Язвінка, Михайлівка; річка Горинь з притокою Мельниця. Річки течуть з півдня на північ. Це рівнинні спокійні річки.

Річкою села Кам’яне-Случанське є Случ. Вона бере початок недалеко від с. Янівка Хмельницької обл. на Подільській височині, а впадає в річку Горинь недалеко від м. Дубровиця. Загальна протяжність 451 км. В межах Сарненського р-ну має довжину 62 км., а в межах села – 2 км. Найбільша ширина річки 60 м., а найменша 5 км. 20 см. В межах села ширина річки 40 м., а найменша – 30 м. Найбільша глибина в Сарненському р-ні: 2 м. 62 см., середня – 107 см. В межах села найбільша глибина: 5, середня 2. У межах районного центру річка утворила декілька чудових пляжів з чистим і бархатистим піском. У районі м. Сарни лівий берег значно вищий, на ньому і розташоване наше місто. На правому березі – низькому – за останні роки проведено значні меліоративні роботи і тепер ці землі використовують в сільському господарстві.

Красуня річка Случ розкинулася за нашим селом. Рельєф навколишньої поверхні рівнинно-хвилястий, це вплинуло на формування широкої річкової долини і визначило спокійну течію річки. Береги має пологі. Вони криті довгокосими вербами, верболозами, стрункими тополями, а земля прикрашена зеленим килимом різнотрав’я. На берегах річки є багато піщаних пляжів, на яких влітку можна добре відпочити. Колись береги красні милувалися дубовим гаєм. У річці водяться багато риби. Серед них карась, щука, окунь, бички, карпи і багато інших. Трапляються раки.

Навесні, коли раптово тане сніг і ідуть часті дощі вода виходить з берегів і затоплює чималу територію. Тоді на річці появляються ондатри, яких люди безщадно винищують за їх цінне хутро. Навесні до неї за поживою прилітають чайки, дикі качки і гуси, чаплі, лелеки іноді з’являються чорні журавлі. Поблизу річки розташована ферма, в цьому районі на річці є невеличкий острів. По обидва боки річки стоять доти, які належали до польсько-прикордонних укріплень. Воду річки використовують в господарських цілях.

На цьому етапі екологічної стежини даємо загальне уявлення про річку як природне утворення. Тут можна провести уроки: в 5 класі «Вода в природі», в 6 класі «Живлення та режим річок, робота рослин і тварин, ґрунтів у природі», у 8 класі «Внутрішні води». За допомогою даного природного комплексу учні визначають залежність напряму і характеру течії річки від рельєфу, встановлюють причини зміни напряму течії, тип живлення, режим протягом року, визначають господарське використання вод річки і пояснюють, яких змін зазнала водойма під впливом господарської діяльності людини, називають джерела забруднення річки і ще раз переконуються в тому, що потрібно дотримуватися правил природоохоронної поведінки.

Народознавчий матеріал до характеристики річки

На Івана на Купала. Християнське свято Різдва Предтечі і Хрестителя Іоана в народі називають днем Івана, або ж Івана Купала (Купайла). Ритуальні обряди відзначаються особливою поетичністю, оскільки вони пов’язані з розкішними буянням природи – квітучим зелом, сонцем, водою, тобто основою людського життя.

На Івана Купала молодь на березі річки чи озера прибирає або дівчину, або хлопця (кустем), водить навколо нього хороводи, виспівуючи присвячені цьому дню пісні. Юнаки запалюють вогнища, перестрибують через них, змагаючись у силі і спритності, дівчата ж плетуть вінки, пускаючи їх на воду. Часто до такого вінка кріплять воскову свічку, і потому, чи свічка згасне, чи ні теж можна визначити долю.

Є звичай: як молодий, так і старші обов’язково повинні скупатися цього дня, походити босоніж по росі. У ніч на Івана Купала знахарі-зільники збирають корисні трави. Особливо народні цілителі цінують звіробій, материнку, м’яту, полин, чебрець, ромашку.

5.5. Зупинка 5. «Чорне озеро». Від школи, дорогою ідучи, перейдеш сосновий ліс, потім стежкою, що в’ється до канави – і перед очима зеленіє луг. За лугом видніється невелика природна водойма нашого поселення, так зване Чорне озеро. Існують різні версії, які пояснюють цю назву. За однією з них, назва походить від чорного відтінку води.

Скільки ж, то радісних сонячних днів відцвіло тут розкішними буйно-травами, відгомоніло у дзвінкому клепані кіс у передлунні жіночих пісень  над скошеною пахучою травою. І досі все те бринить в душі ліричним спомином:

Я у лузі ходила.

Прислухалась до трав,

І джмелів з друзями ловила,

Аж раптом дивлюсь озеро

Холодна, лужна в нім була вода.

Так словами відомої поетеси Лесі Українки можна сказати про наше озеро. Воно знаходиться в лісі, і є стоячим: у нього не впадає жодна річка і жодна не вибігає з неї. А наповнюють його лише весняні струмки та дощові потоки. Воно є природним утворенням. Глибина його максимальна 3 м. Береги озера пологі, на них вишикувались рядочками берези і верби, які полощуть своє гілля у воді, милують своєю красою. Озеро прикрашає очерет, білі та жовті лілії. Вода водойми чиста і тиха. Водяться тут і риби: карасі, лини. Прилітають качки, що гніздяться на озері. Їм тут затишно й безпечно.

Озеро є втіхою та радістю для всього населення. У вихідний день жителі люблять посидіти на його берегах. Хто рибу повудити, хто так полежати на траві, помилуватись, як бавляться на воді качині виводки.

З географічної точки зору водні ресурси нашого села не такі вже великі. Після меліоративних робіт на наших торф’яних полях та в залежності від кліматичних умов може не вистачати вологи. Але ніколи не висихали наші Чорне озеро та річка Случ.

 Озеро та річка знаходяться за межами населеного пункту. Але можливість загрози підтоплення городніх ділянок, садиб річковою водою не виключено. Така загроза особливо можлива навесні. На відміну від річки, озеро ніколи не загрожувало населенню. Багате на водорості, літом дуже красиве і привабливе, тому що цвіте біле і жовте латаття. Озеро дуже глибоке, від чого вода на вигляд темна, ніби чорна. На мою думку, саме через цю особливість назвали озеро Чорним. Звичайно вода в озері стояча, а от в річці Случ бігуча і швидкість течії в річці для людини, котра не вміє плавати, смертельно загрозлива. На правому березі річки розміщене наше невеличке село Кам’яне-Случанське. Річкова долина річки Случ широка. На берегах річки ростуть довговолосі верби, піщані береги, як в народі говорять «виспа» служать для населення пляжними місцями. В річці водяться риби і раки. Береги річки Случ та Чорного озера є хорошими місцями відпочинку.

   На цьому етапі екологічної стежини даємо загальне уявлення про озеро як природну водойму. Тут можна провести такі уроки: в 5 класі «Вода в природі», «Рослинність і тваринний світ», «Природоохоронні об’єкти свого краю»; у 6 класі «Озера, озерні улоговини та їх утворення. Озера стічні і безстічні»; у 7 класі «Земля наш спільний дім»; у 8 класі «Озера, їх типи, лимани, особливості гідрологічного режиму. Характеристика найбільших озер». На прикладі місцевого озера доповняються знання учнів про типи озерних улоговин, учні пояснюють зв'язок гідрологічного режиму озера з кліматичними умовами, підземними водами, дають оцінку водозабезпеченості території свого села, роблять висновки про закономірності в розподілі річкового стоку, поширені озер, боліт на території свого краю.

Література

1. Журнал «Біологія в школі» №3, В.А.Демидов ст. «Екологічна стежка», стор.63,1996..

2.Захлєбний А.Н. На екологічній стежці Досвіт екологічного воспітанія-М.:Знание,1986.

3.Концепція екологічної освіти України / інф зб. МОН України,№7,2002.

4. Ремізова А.Н.Навчальна екологічна  стежка на пришкільній ділянці // Біологія в школі,№6,2000..

5. Річний звіт про стан навколишнього середовища в Луганській області у 2004 року / Під ред. Кононова Ю.О. – Луганськ, 2005.-175 ст.

6. Серебрякова Т.А. Екологічна освіта в дошкільному віці, М.: ВЦ Академія, 2010 року.

7. Тараненко А. Дослідження екологічного стану навчального закладу і прилеглої території // Біологія,№24(636). – серпень 2010. – С. 3-11.

Бережіть зелених друзів

Не виловлюйте без спеціального дозволу співочих птахів!

Квіти – окраса нашої планети.

Бережіть їх!

Не руйнуйте гнізда птахів!

Не позбавляй радості життя!

Пам’ятай, що комахи, квіти – повноправні мешканці біосфери!

Не будьте занадто цікаві й не чіпайте

пташиних гнізд!

Не обламуйте гілки дерев і кущів, не пошкоджуйте їх гострими предметами!

Погодьтеся, що квіти серед природи виглядають набагато

красивіше, ніж у букеті, який швидко зів’яне