Екологічні проблеми обміління Каховського водосховища

Про матеріал

Призер ( 3 місце ) Запорізького обласного заочного конкурсу наукових рефератів 2024 року на тему " Екологічні проблеми обмеління Каховського водосховища". Наказ від 01.05. 2024 № 39-нв

Перегляд файлу

РЕФЕРАТ

«Екологічні проблеми обміління Каховського

Водосховища»

Дружелюбівська філія ОЗО Матвіївський ЗНВК «Всесвіт» МСР, Запорізький район

Виконала учениця 8-го класу: Тростнічкова Маргарита Сергіївна

Вчитель: Тимошенко Вячеслав Петрович

Зміст

1. «ВСТУП»

I. Історична довідка

II. Сенс створення водосховища.

2. «ЗМІСТ»

I. Як користувались водосховищем(раніше).

II. Екосистеми раніше та зараз.

III. Антропогенний вплив та вплив на людину у наслідок знищення водосховища.

IV. Пропозиції щодо усунення та захисту від негативних чинників впливу катастрофи.

3. «ВИСНОВОК»

«ВСТУП»

Історична довідка

Каховське водосховище — раніше було одним з шести водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Його створили в часи Радянського союзу. Це дуже змінило Таврійські степи. Зокрема з своїми плюсами та мінусами.

Раніше думали, що ці степи належать до найбідніших та найнезручніших для оброблення місцевостей, але в Радянському союзі вважали по іншому. Минули століття, Йосип Сталін вирішив що треба спорудили низку гідроелектростанцій. Проект назвали "Великі будови комунізму". Саме 20 вересня 1950 року вийшла постанова Ради міністрів СРСР "Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно-Українського та Північно-Кримського каналів і зрошення земель південних районів України та північних районів Криму". Каховська ГЕС стала останньою і водночас найзахіднішою "Великою будовою комунізму".

Каховську ГЕС урочисто відкрили 18 жовтня 1955 року. А наповнення водосховища почалося після того, як в червні 1955р. була розібрана перемичка Каховської ГЕС. В травні – червні 1956р. водосховище наповнилось до позначки 15 м, що на 1 м нижче нормального підпертого рівня.

Сенс створення водосховища.

У появи водосховища було три завдання: виробництво електричного струму, зрошення, судноплавство. Чому ж Радянському союзу так захотілося побудувати Каховську ГЕС? І поштовхом для цього стало введена в експлуатацію найпотужнішої у світі гідроелектростанція Ґранд-Кулі у Скелястих горах в США у 1942 році. СРСР, звісно, було важливо мати все більшим, ніж має головний конкурент. Тому одразу дві "великі будови комунізму" — Сталінградська та Каховська ГЕС — перевершили американські показники.

Однак була ще одна причина, її не оголошували — геостратегія. Саме в цьому районі 1920-го форсувала Дніпро кіннота Фрунзе, а через два десятиліття — танки Вермахту. Контролювання околиць Каховки давало можливість розвивати воєнний наступ на Поволжя і Кавказ, а також використовувати річку для перевезення спеціальних

вантажів чи курсування військової флотилії.

Хитро також продумано те, що у разі наближення противника греблю можна було просто підірвати. Так утворилося б величезне багно, що значно ускладнило би просування і піхоти, і танків. Саме тому Каховське водосховище є найбільшим в Україні за площею мілководдям.

2. «ЗМІСТ»

Як користувались водосховищем(раніше).

Раніше Каховське водосховище використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства. З водоймища починалися Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі були розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас. Також його використовували як місце для відпочинку, а ще аматорського й спортивного рибальства.

Екосистеми раніше та зараз.

У Каховському водосховищі мешкали щонайменше 43 види риб, 20 із яких мають промислове значення. Україна знаходиться в центрі важливого шляху перелітних птахів, що тягнеться від Центральної Азії до Близького Сходу. Масштаби переміщення птахів вражають: понад 2 мільярди птахів, 2,5 мільйони качок та два мільйони хижих птахів мігрують із місць розмноження в Європі, Сибіру та Центральній Азії на зимівлю до тропічної Африки. Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо). Весна і літо є зазвичай періодом нересту риби, гніздування птахів, а також місць годівлі та відпочинку великих зграй перелітних водоплавних птахів.

Але, це все різко змінилося. У лютому 2022 року російські окупанти захопили Каховську ГЕС та початок Північнокримського каналу. Перший тиждень вересня 2022 року з шести агрегатів ГЕС функціонували чотири, тобто станція працювала не на всю свою потужність. Інформація про можливий підрив Каховської гідроелектростанції почала з'являтися в ЗМІ восени 2022 року. Пізніше російські війська відступили з

Херсона та з'явилися повідомлення про пошкодження автомобільного та залізничного мостів над дамбою Каховської ГЕС. 6 червня о 2:35 та 2:54 ночі сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США, зафіксували ознаки тепла, що відповідали сильному вибуху в районі греблі Каховського водосховища. Вранці того ж дня згідно офіційного повідомлення Оперативного командування «Південь» ЗСУ стало відомо про техногенну катастрофу на Каховській ГЕС. Підрив Каховської греблі спричинив жахливі наслідки.

Спочатку я розповім про екосистему, після цієї події.

Звісно, деградовані або знищені середовища призводять до значної втрати кількості видів, зменшення біорізноманіття та зростанні небезпеки для всіх видів флори та фауни, що знаходяться під загрозою зникнення. На території існує 38 рідкісних типів середовищ існування. Харчову базу ( молюски, мідії, черви та інших представників флори та фауни, які мешкають у мулистих придонних шарах) у водосховищі площею 2000 квадратних кілометрів здебільшого знищено. Війна зруйнувала маршрут для багатьох мігруючих птахів, які гніздяться, відпочивають і годуються на сільськогосподарських полях, зрошувальних каналах, болотах, річках та озерах України. Велика кількість прісної води звісно дуже змінила баланс між солонуватою водою Дніпровського лиману та узмор’я й водами Чорного моря. Вода з водосховища понесла з собою сільськогосподарські добрива та пестициди, що створили мертву зону, значно схожу на ту, що виникає щоліта в гирлі дельти Міссісіпі. А це означає, що несприятливий період, ще довше продовжиться для флори та фауни прибережної частини Чорного моря. Але попри це, зараз на територію колишнього водосховища повертається рослинність. Більша частина акваторії недоступна для дослідження, однак можна стверджувати, що рослинність увійшла в зимовий період. Тобто, ці системи будуть розвиватися так, як ми очікуємо. Ймовірно, буде масове прибуття нових птахів на цю територію. Поступово повертатимуться й наземні тварини, плазуни. Також налічується близько півсотні різних травʼянистих рослин.

Антропогенний вплив та вплив на людину у наслідок знищення водосховища.

Без сумніву, наслідки є не тільки для екосистеми, але й для зовнішнього середовища та самих людей. Через кілька тижнів після повені в Каховці вода відступила, залишивши після себе сміття, токсичні забруднювачі, рибу, що розкладається, та залишки багатьох інших видів по всій довжині постраждалої річки. Раптовий розлив води через зруйновану Каховську дамбу відкрив стіну води, яка сягнула піку 5,6 м у Херсоні 8 червня та пройшла долиною річки нижче ГЕС аж до Чорного Моря на відстань понад 200 км. Витік стався рано-вранці, на превеликий жаль, не були попереджені понад 80 міст та сіл вниз від

дамби, які нічого не підозрювали та їх затопило на правому березі річки. Число жертв паводку сягнуло 52 осіб: російські офіційні особи заявили, що 35 людей загинули в підконтрольних Москві лівобережних районах, тоді як Міністерство внутрішніх справ України повідомило про 17 загиблих і 31 зниклих безвісти на правому березі річки. По обидва боки евакуйовано понад 11 000 осіб. Москва відкинула пропозиції ООН з допомоги населенню в окупованих Росією районах, які постраждали від повені через руйнацію дамби. Ба більше, коли українці намагалися евакуювати людей з лівого берега, росіяни почали їх обстрілювати. Вода з Каховського моря дуже забруднилася. Тут у кілька разів перевищені норми хімічних й органічних речовин. Як наслідок — влітку "квітне" 80–95 % його площі. Цю воду небезпечно споживати. Це може викликати розповсюдження інфекційних хвороб, які передаються через воду, як-от тиф, холера, лептоспіроз та гепатит.

Каховське водосховище забезпечувало питною водою понад 700 тисяч жителів півдня України. 250 тисяч жителів Херсонської області залежать від підземних вод поганої якості з підвищеним вмістом хлоридів і мінералів.

Пропозиції щодо усунення та захисту від негативних чинників впливу катастрофи.

«Необхідно терміново наповнювати Каховське водосховище, щоб воно повністю функціонувало. Тому що подальше зволікання може призвести до незворотних негативних наслідків. З нашими найкращими екологами, гідрологами і меліораторами ми визначили, що немає сенсу залишати осушене ложе Каховського водосховища для вирощування якихось рослини, або спостерігати за ним. Його необхідно заповнювати водою. Тоді відновиться життя як для населення, так і для унікальної водної екосистеми» – підкреслює доктор технічних наук, професор Олена Сидоренко. Але на реконструкцію дамби, піде десять років і це коштуватиме понад 1 мільярд доларів.

Є кілька рішень, необхідних для відновлення водного балансу та екосистеми у перспективі найближчих 3 – 5 років. Наприклад, відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості

та сільського господарства безпосередньо з Дніпра.

3. «ВИСНОВОК»

Катастрофа на дамбі, має занадто багато наслідків, щоб все підсумувати. Існує кілька примітних категорій серйозних збитків для довкілля, які сукупно складають екоцид, спричинений руйнуванням Каховської дамби: втрата зрошувальної води та висихання ландшафту; втрата послуг водопостачання у містах та інших населених пунктах; проблеми зі здоров’ям через холеру та інші захворювання, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища. Однак, перш за все, це масова втрата середовищ існування; довготривала деградація екосистем та скорочення чисельності водних видів та біорізноманіття не лише на територіях природних заповідників безпосередньої річкової екосистеми, але й у значно ширших районах, пов’язаних із цими екосистемами. Тобто, підрив Каховського водосховища має багато негативних наслідків в екосистемі, але не треба забувати й про велику кількість факторів, що вплинули та можуть вплинути на людське життя та зовнішнє середовище. Вирішення всіх проблем є, але щоб його досягнути треба прикласти дуже велику кількість зусилля та коштів. Ми повинні вірити в себе і тоді в нас все вийде!