Екологічний конкурс "Земля - наш спільний дім"

(Під музику заходять учасники)

Пісня на мотив Гайтани «Сонце нам сяє»

І куплет

Озирнись, подивись

І усім навколо посміхнись.

На планеті ми одна сім’я -

Ти і я.

Збережемо її

Для усіх майбутніх поколінь,

Хай вирує життя,

Щасливий ти і я, бо:

Приспів:

Сонце нам сяє, сяє, сяє, сяє,

Сонце нас вітає.

Сонце нам сяє, сяє, сяє, сяє,

Сонце зігріває.

Скиньмо з Землі тенета разом –

Це наша планета.

ІІ куплет

Не руйнуй, не сміти,

Не забруднюй ґрунт, не рубай ліси

І повітря чистим збережи

Назавжди.

Зберігай рідний край

І йому нашкодити не давай.

Та цінуй усе, що нам дає Земля

Ти і я.

Ми команда « Сонцезалежні»

Наш девіз:

«Ми разом, і команда ми єдина,

Від нас залежать на планеті зміни»

1 –й учасник:

Глянь у поле, глянь на гай:

Думай, дій, допомагай!

2 –й учасник:

Ліс рубають – захищай:

Думай, дій, допомагай!

3 –й учасник:

Плаче річка – виручай:

Думай, дій, допомагай!

4 –й учасник:

Смітить хтось – забороняй:

Думай, дій, допомагай!

5 – й учасник:

Дим заводів? Не дрімай!

Думай, дій, допомагай!

6 – й учасник:

Чистий подих вимагай!

Думай, дій, допомагай!

Поспішай, охороняй,

Не стогни, не нарікай,

Сам нікого не чекай:

Думай, дій, допомагай!

1-й учасник:

 Щороку ми з вами говоримо про екологічні проблеми нашої Планети. Про те, що кожен із нас, незалежно від  того скільки нам років, де ми живемо, що робимо – всі ми несемо відповідальність за все живе навколо нас. Наша планета, хоч  велика і могутня, але така беззахисна і така тендітна, крихітна і чарівна. Протягом 21 століття людство стикнулося з такими бідами планети Земля:

2-й учасник:

 Основною проблемою є кислотні дощі.

3-й учасник:

Виникнення та подальший розвиток парникового ефекту.

1-й учасник:

Екологічною бідою є руйнування тонкої плівки озонового шару.

2-й учасник:

Забруднення атмосфери, водного середовища безпосередньо пов’язане з   погіршенням якості ґрунту.

3-й учасник:

Не менш небезпечною стала проблема забруднення водного середовища. У процесі виробництва щороку у світі до річок, озер, морів у середньому викидають до  6,5 мільйонів кубометрів забрудненої води. -Приблизно 500 мільйонів чоловік нашої планети страждають від нестачі питної води

1-й учасник:

 Ліси на планеті зникають із швидкістю 20 гектарів за хвилину.

2- й учасник:

  Тому ми, як майбутнє нашої країни, повинні осягнути істину свідомістю і серцем, розумом і почуттям: доля природи – наша доля. Якщо все зробити для того щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, то можна продовжити жити.

3-й учасник:

 Століттями людина тисне на природу…

Смітить, руйнує, брудом полива

Прийде той час, коли вся шкода

Обернеться до неї й дасть сповна.

Людина:

Я, людина – цар природи,

Не страшні мені закони.

Схочу – ліс піду зрубаю.

Схочу – землю занедбаю.

Схочу – фабрику відкрию.

Схочу – річку перекрию.

Усе зможу я купити,

Буду жити і радіти.

Головний я на Землі,

І ресурси всі мої.

Все, що водиться в природі –

Мені стане у нагоді.

Після мене, чуєш, ти ?

Хоч трава тут не рости.

Хоч пустеля буде всюди –

Це мені байдуже, люди.

1-ша Бджілка:

Я-рухлива і весела по гаях літаю.

Кожну квіточку чарівну дуже добре знаю.

Налітаюсь цілий день, не можу спочити,

Бо покроплять «Хімікатом», важко мені жити.

І не можу назбирати я медок чудовий.

Радіація кругом, хіба ти здоровий?

Екологія брудна, важко виживати.

До людей звертаюсь я, щоб ще вікувати.

Ви довкілля не брудніть, не смітіть довкола.

Бережіть Природу – матір, це земля чудова.

2-га Бджілка:

Вже не гудуть над вишнями хрущі,

Не так вже світять зорі уночі.

І соловей так дзвінко не співа,

Лишень кругом все бур’яни й трава.

Вже й річка очеретом зароста,

Від диму задихаються міста.

Не орані, не сіяні поля,

-Людино, зупинись кричить Земля.

Тобі тут жити, будувати і творити,

Дітей ростити і садити сад.

Не плюй в криницю, звідки воду пити,

 Вперед іди, не озираючись назад.

Людина:

Вас не жаль мені, комашки,

Ні травинки, ні мурашки.

Хоч істоти ви й земні,

Не потрібні ви мені.

Земля:

Схаменись, Людино, озирнись

І подумай, що тебе чекає,

Якщо ти не зможеш, як колись,

Босоніж іти зеленим гаєм,

Якщо ти не зможеш до озер

Ніби до люстерка, нахилитись

І якщо не зможеш відтепер

Із криниці жодної напитись,

Якщо раптом, звідки не візьмись,

Газ страшний почне тебе душити.

Зупинись, Людино, озирнись

І подумай, як нам далі жити.

Бджілка 1.

Давайте зла природі не робити,

І не губити знову білий світ

Нам треба усім миром захистити

Його на сотню зим прийдешніх, сотню літ.

Бджілка 2.

Хіба тобі не закортить на руки

Дітей своїх народжених узяти?

Чи, може, не захочеться, щоб внуки

Ступили в пору до твоєї хати?

1. Єдиним днем живемо, як чужинці,

У космос тягнемо брудну, жадобну руку.

Господарі Землі ми, чи злочинці?

У спадок, що залишимо онукам?

2.Колись і нам подякують нащадки

І крикнуть: «Слава!» чи «Ура!»

Що дожила і до їх часу

Квітуча наша сторона!

Людина:

Усе я зрозумів і голову схиляю.

Плането рідна, я тебе благаю.

Прости нам, Земле, зрубані ліси,

Прости ґрунти збіднілі й неродючі,

І атом, той, що вирвався на волю,

Перевернув людську нелегку долю.

Прости, нас, Земле, все ж таки прости,

Бо голова всьому живому – ти.

Можливо, розум людства не засне,

І він проснеться, і тебе спасе.

Я вірю в те, що схаменемось ми

І будем жити по земних законах.

Колись ми справді станемо дітьми

Тієї, що з дитятком на іконах.

Пісня на мотив Микити Алексєєва «Назавжди»

Колись, можливо настане день

І десь подінеться вся краса,

Погасне світло і небеса закриють Сонце навіки.

Колись, можливо настане день

І раптом люди усі збагнуть,

Що часу не повернуть і нам уже нема де жити…

Приспів:

Океани сині, ліси і поля

Зберегти благає красуня Земля.

Людство зупинитись нарешті

Благає Земля.

В космосі планети холодні й сумні,

Як же пощастило тобі і мені,

В грудях серцю битись

На нашій прекрасній Землі.

ІІ куплет

Що ж після себе залишим ми

Суху пустелю, або лани,

Повітря чисте, або один брудний безлюдний простір?

Але допоки іще є час

Планета слізно благає нас,

Вона вітрами кричить і заклика:

«Людино, досить».

Людина:

Як зберегти нашу планету,

У час прогресу й інтернету?

Складне питання дуже…

Земля:

Насправді, все це легко, друже!

Почни уже сьогодні з себе!

У лісі викидать сміття не треба.

Хай інший кинув –піднімай!

Гілок в берізки не ламай!

1.Дерева нові посади,

Нехай квітують в нас сади.

Пташок узимку нагодуй,

І годівничку їм змайструй.

2.Як кожен буде так робити,

Нам стане радісніше жити.

Ось так чинімо ти і я,

І розцвіте тоді Земля.

1.Щоб планету врятувати,

Нам про неї треба дбати.

Не смітити, не нищити природу,

Економно використовувати воду.

Квіти з корінням не рвати,

Довкола дерев не ламати.

2.Не руйнувати гнізда пташині,

Садити навкруг верби й калини.

Розчищати озера й річки,

І криниці й малі потічки.

Про все навколо старанно дбати,

Милу планету гуртом рятувати.

3.Любі друзі, збережім планету,

Від біди врятуємо її,

Шукаймо красу ми не в Інтернеті,

А у барвах природи, в розмаїтті її.

Не ламаймо калини, хай квітує вона,

Не засмічуймо парки і сквери,

Хай довкола лунають пісні солов’я,

А ганьба хай серця не осквернить.

4.Щоб веселка завжди посміхалась

І щоб сонце світило вгорі,

Планету збережімо для нащадків,

Від біди врятуємо її.

1.Щоб усім щасливо жити,

Бути в мирі й щасті дітям

Треба нашу рідну Землю

Від забруднень берегти!

Знає це кожна дитина

Від матусі, батька й діда,

Що Планету нашу рідну

Необхідно берегти.

Людина:

Що ж робити? Як спасати?

2.Треба воду очищати,

І сміття не розкидати,

Ліс і річки берегти!

Бути чуйними до горя,

Милосердними людьми.

І тоді на нашім світі

Буде більше доброти

Земля:

Я вірю, що мене врятують,

І засміється зорана рілля.

І проліски в лісах весну відчують,

Сад захлинеться співом солов’я.

І вже не будуть в відчаї благати

Про порятунок води і гаї,

Щасливо будуть жити син і мати

І люди рай збудують на Землі.

Пісня на мотив гурту «Антитіла» «Там, де ми є»

Тихо, тихо стогне Земля,

Край наш квітучий, степи і поля.

Плаче, ридає, благає й кричить-

Прагне діяльність людей зупинить.

Люди й далі не спиняються,

Нищать все і не ховаються.

Чорна темрява навколо нас-

Ось такий жахливий час.

У-у-у, часом виє вітер,

Але надію нам подає.

У-у-у, люди схаменіться,

Життя триває там де ми є.