Екологічний проект "Природні водойми моєї місцевості та їх важливість для місцевої громади. Баронівські ставки."

Підготувала: Ляшук Єлізавета Учениця 7-Б класу. Розсошенської гімназіїПолтавської районної ради. Полтавської областіКерівник: Учитель біології та екологіїТараненко Марина Сергіївна"Природні водойми моєї місцевості та їх важливість для місцевої громади. Баронівські ставки."

Чи є ще десь на землі такий чарівний край, де вранці на замріяному ставку вмивають свої довгі коси верби, де навесні під шатами дубів яскравіє килим первоцвітів, де на схилі, зігрітому сонцем, дивляться на тебе трави. Здається, що немає на землі кращого місця, ніж наше мальовниче село Розсошенці, що оповите голубими плесами ставків та зеленим смарагдом лісів, квітучими садами та яскравими луками. Та слід пам’ятати, що благословенна земля ця не дісталася нам у спадок від батьків – ми взяли її у борг від нащадків! Тож святий обов’язок нашого покоління зберегти та примножити цю красу!

Історія створення Баронівських ставків. Зі слів місцевих жителів Баронівські ставки були ще за часів хутора Баронівка (до 20 хат), що належав, можливо, якомусь барону, хоча виявити баронів серед власників тутешніх земель нам не вдалось. Хоча й дізналися, що серед землевласників були і особи дворянського звання – М. Ісаєв, М. Летуновський. Хутір зник в часи колективізації, а жителів переселили до крупніших населених пунктів, а ставки збереглись і залишили свою стару назву. У статті «З історії Горбанівки» кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури В. Н. Жук ми читаємо: « У дореволюційних виданнях знаходимо відомості, що село Горбанівка Полтавської волості і Полтавського повіту знаходиться за 5 верств (інші пишуть 7) на південний захід від Полтави, біля ставка, неподалік села Мильців». Ці відомості стосуються ще XVII століття. Вочевидь, мається на увазі і саме цей ставок, бо він був найбільший серед декількох інших, що оточували Горбанівку. Виник він у природній западині. Старожили згадують, що ще до війни глибина його сягала 14 метрів, а весною ставок виходив з берегів і заливав навколишні поля і городи. Верещака Явдокія Явтухівна, якій зараз 82 роки, пригадує, як любила вона в дитинстві і в юності тут плавати, показала фото своєї невістки біля ставка( див. ксерокопію фото) у повоєнний час. Біля ставка у довоєнний і повоєнний час була розташована рятувальна станція, пункт прокату човнів, на березі були вбиральні для переодягання, туалети, обладнані місця для відпочинку. Все це було, коли у Горбанівці діяв будинок для відпочинку, і ставок був улюбленим місцем для відпочиваючих.

Після закриття будинку відпочинку у 80-х – 90х роках у Горбанівці діяла туристична база, влітку перебували оздоровчі табори для дітей із Заполярного, Чорнобильскої зони. Всі вони також для відпочинку використовували цей ставок. Над малопрониклими гірськими породами (глинами) утворились горизонти підземних вод, що перерізаються ярами, балкою і виходять на поверхню джерелами. Багато таких джерел б’є на дні верхнього ставка. І вище нього. Також є джерело трохи нижче ставка, якому приписують цілющі властивості. Вважається, що воно забило від сльози ікони Божої Матері яку знайшов в траві якийсь косар і випадково потрапив їй косою в око. Джерельце і стік його обкладений і облаштований.

Зараз поблизу Баронівських ставків, як тільки починає теплішати, в лісі з’являються перші проліски , жителі села Розсошенці починають активне прибирання. Спорудили нову кав`ярню та побудували нові мости та дерев’яні альтанки. В цілому тут дуже затишно і красиво, такий ніби міні курортний острівець. Природа довкола зачаровує своєю красою: великі, міцні дерева (на деяких прикріплені «тарзанки»), густа покошена травичка і білий пісок вздовж водоймища.

Поруч з ставками знаходиться джерело. За переказами поблизу цього місця (тобто джерельця) була знайдена чудотворна ікона Горбанівської Божої Матері. Раніше біля джерела можна побачити було тільки огорожу і рушник над іконою. Тепер замість паркану побудували велику дерев’яну капличку, дорога до неї доречі також викладена плиткою, до того ж поставили монумент з мармуровою іконою, що знайшли поблизу. Тепер всі бажаючі можуть попити чистої, святої води. Потрібно робити все можливе, щоб зберегти цю красу.

Різноманітний видовий склад флори біогеоценозу Баронівських ставків. Так, по їх берегах зустрічаються верби: верба біла (Salix alba L.), верба тритичинкова (Salix triandra L.), верба п’ятитичинкова (Salix pentandra L.), терен звичайний (Prunus spinosa L.) та інші. Верба біла Верба тритичинкова Верба п’ятитичинкова Терен звичайний Які рослини ми можемо зустріти на Баронівських ставках?

А чи відомо вам яка прибережно-водна рослинність представлена?Прибережно-водна рослинність представлена гідрофільними видами, які в багатьох місцях утворюють вздовж берега смугу, – це рогіз вузьколистий (Tipha angustifolia L.), куга озерна (Scirpus lacustris L.), сусак зонтичний (Butomus umbellatus L.), стрілолист звичайний (Sagittaria sagitiffolia L.), частуха подорожникова (Alisma plantago aquatica L.), місцями – очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) тощо. Рогіз вузьколистий Куга озерна Сусак зонтичний Стрілолист звичайний Очерет звичайний Частуха подорожникова

А якщо спробувати зазирнути на самісіньке дно, що ми там побачимо?Значне поширення мають підводні угрупування занурених видів – кушир темно-зелений (Ceratophyllum submersum L.), водопериця кільчаста (Myriophyllum verticillatum L.). Кушир темно-зелений Водопериця кільчаста

А тепер піднімемося догори, що ми там побачимо?А побачимо ми майже відсутність течії та незначна глибина ставків сприяють розвитку водного комплексу рослин (з плаваючим листям). Він представлений такими типовими видами: жабурник звичайний (Hydrocharis morsus L.), ряска мала (Lemna minor L.), ряска триборозенчаста (Lemna trisulka L.), рдесник кучерявий (Potamogeton crispus L.), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L.), рдесник злаковидний (Potamogeton gramineus L.), багатокорінник звичайний (Spirodela polirhiza L.), місцями (в нижньому ставку) зустрічаються глечики жовті (Nuphar Lutea (L.) Smith.); а також масово поширені нитчасті зелені водорості – кон’югати, наприклад, спірогіра мінлива (Spirogira varians) та пластинчасті, наприклад, ентероморфа кишкова (Enteromorpha intestinalis). Жабурник звичайний Ряска мала. Рдесник кучерявий Рдесник пронизанолистий Рдесник злаковидний Багатокорінник звичайний Глечики жовті Спірогіра мінлива Ряска триборозенчаста Ентероморфа кишкова

А чи є риба в Баронівських стаівках?Всі ці рослинні організми є доброю кормовою базою для різних риб. Із риб звичайними є верховодка (Leocaspius delineatus), карась звичайний, або золотистий (Carassius carassius) та карась срібний (Carassius auratus), короп (Cyprinus carpio), краснопірка (Scardinius erythophthalmus), окунь (Perca fluviatilis)). Верховодка. Карась звичайний. Карась срібний Короп. Краснопірка. Окунь

Зараз біля одного зі ставків можна зустріти таку табличку, що свідчить про те, що люди, які займаються окультуренням прилеглої території до Баронівських ставків переймаються збереженням того різноманіття риб яке є в даний час характерним для Баронівських ставків.

А для любителів порибалити є також хороша новина. На 1 ставкові завзяті рибалки можуть отримати задоволення і піймати карася, коропа, краснопірку та окуня

1. Забруднення прибережної смуги Баронівських ставків які знаходяться неподалік нашої гімназії. Адже лише діяльність людини призводить до забруднення навколишнього середовища і дуже боляче дивитись, коли відпочиваючі поїхали, а після них залишається розкидане сміття, ніби навмисно  стараються, щоб більш ніхто не зміг відпочити на цьому місці. Екологічні проблеми Баронівських ставків

2. Забруднення води у ставках. Основними забруднювачами ставків є:талі та дощові води, що стікають із балок;стік з сусідніх агроценозів;стоки нечистот у ставки;захаращеність берегів ставків побутовими рештками, сміттям. На береги ставків жителі оточуючих мікрорайонів викидають багато всякого непотребу, побутового сміття тощо, які забруднюють воду ставків.

Основну роль у процесах зміни стану біогеоценозу Баронівських ставків відіграють такі екологічні фактори:1) біотичні: заростання водно-болотними угрупованнями і зміна панівних видів в наслідок сукцесії;2) абіотичні: замулення джерел, опади, випаровування, фільтрація, кількість сонячного світла, температура;3) антропогенні: скид нечистот, забруднення берегів і поверхневих вод сміття, сільськогосподарське забруднення. Недостатня кількість зелених насаджень поблизу Розсошенської гімназії. Дерево середніх розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання 3 людей. Зелені насадження поглинають до 80% аерозолів та пилу. На листках дорослих дерев за літо осідає в середньому до 20-25 кг пилу. Запиленість мікрорайону за наявності зелених насаджень на 40% нижча, ніж без них. А так як наше село – приміське, ця проблема є досить актуальною.

А чи знали ви?Зараз особливо гостро стоїть проблема забруднення вод на планеті. Водойми забруднюються стічними водами промислових і комунальних підприємств, викидами водного, залізничного та автомобільного транспорту. Широке застосування миючих синтетичних миючих засобів в побуті та промисловості призводить до збільшення їхньої концентрації в стічних водах. При концентрації 1мг / л гинуть планктонні організми, такі як водорості, дафнії, коловертки. При концентрації 5 мг / л гине риба. Синтетичні миючі засоби практично не віддаляються очисними спорудами, тому вони досить часто потрапляють у водойми, а звідти у водопровідну воду. Риби, рослини, звірі - все живе гине в такій воді. Брудні води отруюють повітря, викликають захворювання.

А далі ми провели дослідження і визначили у якому стані знаходиться вода у Баронівських ставках. У ході дослідження Баронівських ставків, ми отримали наступні результати. При вивченні органолептичних властивостей в ставку з'ясувалося, що:• температура води становить 8 ͦ С, в повітря – 19 ͦ С;• колір води зеленуватий в товщі і жовто-зелений на світлі;• запах води слабо гнильний, що вказує на гниття рослинних організмів і недолік кисню;Фізико-хімічний аналіз води з ставка ми проводили в кабінеті хімії. Нами визначалися в основному якісні реакції, оскільки кількісні показники хімічних властивостей визначити в наших умовах було складно, через відсутність потрібного обладнання та реактивів. Отримані наступні дані:• вода в ставку є жорсткою;• присутність заліза у воді становить 0,1мг / л, а допустима норма 0,3 мг / л;.• Якість води в ставку можна вважати задовільною.

Доцільно зараз згадати слова Антуана де Сент-Екзюпері, які є завжди актуальні: «ВОДА!!! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш; тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке, ти просто необхідна для життя, ти і є саме життя!»

Хочеться, щоб для кожного жителя громади дбайливе ставлення до навколишнього середовища стало нормою поведінки, а бажання зберегти і примножити це багатство - усвідомленою необхідністю. Тільки так, всі разом, ми зможемо зберегти природу. Саме тому ми: Створили листівки для розповсюдження серед сільської громади

2. Розчистили джерело поруч з Баронівськими ставками

3. Втілюємо ужиття різні екологічні проекти, серед яких: «Почни з себе», «Чужих проблем в природі не буває» і «Проблема утилізації твердих побутових відходів та перспектива її вирішення»Не забуваємо, що «Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник.» І. Тургенєв

Література. Аналіз виконання міської комплексної програми охорони навколишнього середовища м. Полтави на 2001-2005 р.р. “Екологія-2005”. Екологічний стан м. Полтави. – Полтава, 2004. – 234 с. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: В 2-х т. Т.2: Пер с англ. - М.: Мир, 1989. – 286 с. Булава Л. М. Географія Полтавської області. Підручник для учнів 8-9 класів. – Полтава,1999. – 87 с. Буйволов   Ю. А,   Боголюбов   А. С.   Программа  комплексного   исследования   загрязнений   наземных   экосистем  (Введение   в   проблему   мониторинга   природной   среды).   Методическое   пособие. Ь.:  Экосистема,  1997 г. Калинин   М. Ю.,   Свирелин  В. В.   Чистую  воду – в  наследство   потомкам.  Вестник   экологического   образования   в   России.  2008 г. География. Все для учителя, издательская группа «Основа» научно- методический журнал. №6,2012г.