Екологічний проєкт "Реакції внутрішнього середовища організму на виробничі алергени"

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний заклад
"Богуславське вище професійне училище сфери послуг"

 

 

 

Дослідницько-експериментальний проєкт

 

Реакції  внутрішнього  середовища    організму  на  виробничі алергени

 

Проєкт підготувала

Сукайло Дарія

здобувач освіти ДПТНЗ

«Богуславське ВПУ

сфери послуг».
 

Науковий керівник
Чала Світлана Володимирівна,

викладач біології та екології

 

 

2021

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО АЛЕРГІЮ ТА АЛЕРГІЧНУ РЕАКЦІЮ

1.           Відомості про алергію
2.           Професійна алергія
3.           Алергія  дійсна  і  помилкова   
4.           Профілактика  та  лікування  алергії

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

                 2.1. Матеріали та методи  дослідження

   2.2. Вивчення  обізнаності  учнів  з  даного  питання

   2.3. Дослідження  чинників,  що  спричинюють  алергію учнів на виробництві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додаток  1

Додаток  2

Додаток  3

Вступ

   Минуле  століття  називали  століттям  серцево-судинних  захворювань,  на  відміну  від  сучасного – століття  алергії.  Алергія викликає все більшу  тривогу, адже результатом її може стати не лише  тяжкий для людини хворобливий стан але і втрата  працездатності  і  навіть  смерть.

Зараз  від  неї страждає  кожен  п'ятий  житель  Землі:  кожен  шостий американець,  кожен  четвертий  німець,  кожен  третій українець. Тим часом, алергія не є «хворобою цивілізації» і не пов'язана безпосередньо з погіршенням екологічної ситуації на планеті. Ще в часи Давнього Єгипту були описані симптоми, які можна  розглядати  як  клінічні  прояви  алергії. Але людство звернуло увагу на цю хворобу лише в XIX столітті, а в природі цього явища розібралися лише до кінця XX століття.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).

   Актуальність  проєкту:  з  розвитком  техносфери у  людства з’явилося  безліч  хвороб  невідомого  походження,  дослідження  яких  викликає  багато  труднощів,  навіть у лікарів.  Ми    намагаємося   покращити   своє    життя  різними  засобами  та  предметами  побуту;   щоб  зменшити   витрати  часу  придумали  швидку  їжу,  а  для  естетичної  насолоди  утримуємо  вдома   багато  домашніх  улюбленців.  З  кожним  роком  на  прилавках  магазинів  ми  можемо  спостерігати  яскравість  і  екзотичність  продуктів  харчування,  а от  кількість  справжніх  овочів  і  фруктів  зменшується.  І  ми  навіть  не  замислюємось,  що  все   це  і  є  можливими  джерелами  алергічних  реакцій.  Але   людство  ще  не  до  кінця  переконалося  в  необхідності  відмови   від  таких  зручностей  і  як  результат  отримує  велику  кількість  алергічних  хвороб. Крім  того,  кількість  хворих  на  цей  недуг  в нашому  закладі  щорічно  збільшується.  А  ось  відкритої  боротьби  з  цим  недугом  не  ведеться.

   Об’єкт  дослідження:  захворюваність  здобувачів освіти училища на  алергози.

   Предмет  дослідження: виробничі  чинники,  які  спричинюють  алергічні  реакції  у  здобувачів освіти училища.             

   Мета  проєкту:  дослідити ,   які    фактори     сприяють    прояву    алергії у здобувачів освіти училища   і      з'ясувати      шляхи     найменшого  їх    впливу  на  організм.

   Основні  завдання  дослідження:

1. З`ясувати вплив алергенів  на організм людини, користуючись науковою літературою.
2. З`ясувати, які   є  види  алергій  та   механізми  розвитку   алергічної  реакції та   їх  вплив  на   організм    людини.
3. Дослідити  умови, при  яких  можливо  мінімізувати   вплив   виробничих алергенів.
4. Представити   шляхи  профілактики  у    боротьбі  з  алергію.

   Новизна  проєкту:  полягає у виявленні     умов,   при  яких  вплив    алергенів    на  організм   учнів   буде  мінімальним,    та  розроблення   правил  для  профілактики   алергічних   захворювань.

   Значення  проєкту:  отримані  результати  досліджень   можуть  бути  використані  будь якою   людиною,  яка  знайома   з   цією    проблемою,     на уроках  біології, екології, основи медичних нань, виробничому навчанні, основи санітарії та гігієни, а також  на  факультативах  з відповідних тем та  на  виховних  годинах як  додаткова  інформація.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ  ПРО  АЛЕРГІЮ  ТА  АЛЕРГІЧНІ  РЕАКЦІЇ

 

1.           Відомості про алергію

   Алергія – це змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Гіперчутливість (алергія)  означає,  що  імунна  система  організму,  яка  захищає  від  інфекцій, хвороб і чужорідних тіл, реагує на алерген бурхливою реакцією і надмірним захистом на цілком необразливі речовини. У розвитку алергії беруть участь імуноглобуліни - клітини  крові,   імунні комплекси, біологічно активні речовини. Розрізняють  алергійні  реакції,  обумовлені  імунними  патохімічними  механізмами, і  псевдоалергійні,  які  протікають  без  імунної  стадії. Слово "алергія" є одним із найчастіше вживаних у побуті медичних термінів. Водночас, що таке алергія, поки "цілком зрозуміло" тільки окремим людям. Вчені й лікарі хоча і знають про алергію чимало, проте цього  недостатньо. Тому  і радикально вилікувати хворого від алергії поки не вміють. Якщо заглибитися в історію, безумовно, можна знайти свідчення того, що лікарі й учені далекого минулого звертали увагу на незвичні реакції хворих і їхні клінічні прояви (шок, напади астми, несумісність ліків), проте більш усвідомлені уявлення про алергію з'явилися тільки в останні століття[9,3].

   Так, 1811 року Г.Босток (Англія)   вперше   офіційно зробив повідомлення про так звану сінну лихоманку — захворювання, пов'язане з підвищеною чутливістю до пилку рослин (у нас його частіше називають полінозом). У 1873 році його співвітчизник англійський лікар Ч.Блеклі, що страждав на це захворювання, ввів собі в ніс висушений пилок і штучно викликав загострення захворювання. Термін "алергія" був введений австрійським педіатром К.Пірке в 1906 р. і походить від двох грецьких слів: allos - інший і ergon - дія [3,43].

   Алергія є глобальною соціальною проблемою, тому що близько 25% населення деяких індустріальних районів страждає яким-небудь алергійним захворюванням. Число випадків алергії неухильно зростає в усьому світі, збільшилося число не тільки алергічних реакцій, з'явилася велика кількість важких станів з ураженням органів  дихання, шкірних і слизистих  покривів, суглобів, лімфатичної системи і т.д [14,3].  

   Нерідко алергія виявляється під час цвітіння трав, при контактах з домашніми тваринами  або  при  контакті   з  фарбою. Алергічну реакцію можуть викликати  лікарські  препарати і навіть звичайний  пил. Інколи несумісними виявляються  ті чи  інші  продукти  харчування, синтетичні основи , хімічні миючі речовини, косметика... Важко перелічити всі можливі алергени, яких з часом стає  все більше.

   Алергія стає особливо небезпечною унаслідок забруднення навколишнього середовища.  Від неї  страждає все  більша  кількість  людей  в  різних  куточках  світу [11,7].

   Характерні ознаки алергії — почервоніння шкіри і висипи, запалення слизових оболонок (зокрема, поява нежиті і сліз), набряки, задуха, приступи кашлю. Може порушитися ритм серцебиття і розвинутися загальне нездужання. В деяких  випадках набряки (наприклад, гортані, легенів) представляють небезпеку для життя. До летального результату  може  привести  анафілактичний шок, який  викликається  алергією [13,5].             

   Вже  в  середні віки один відомий  цілитель порадив алергіку, що звернувся до нього,   замінити пухову перину простою  полотняною підстилкою. Результат не забарився – припинилися прояви хвороби, що була  викликана пилом,  який накопився  в  пір'ї[3,44].

   До найважливіших чинників, від яких залежить прояв алергічної реакції, належить  імунна система. Як відомо, остання покликана захищати організм від чужорідних  впливів. Небезпеку можуть  нести    мікроорганізми, сторонні білки, різні хімічні речовини і навіть   власні  клітини організму, якщо вони мають тенденцію до переродження в злоякісні клітини[12,14].

   Елементи, що перешкоджають нормальному функціонуванню організму, що несуть певну небезпеку для його існування, прийнято називати антигенами. Це можуть бути різні ферменти, токсини, чужорідні білки і інші речовини, проникаючі в організм з мікробами, пилком    рослин, лікарськими     препаратами, зокрема сироватками.

   У протидію з   антигенами вступають особливі білки крові – антитіла, інакше кажучи, імуноглобуліни. Їх виробляють деякі клітини лімфатичної системи за наявності антигенів[12,15].

   Імуноглобуліни володіють великою чутливістю до присутності чужорідних речовин.  Вони призначені для скріплення і блокування клітин-антигенів. А згодом, разом з ними знищуються спеціальними клітинами (фагоцитами) і виводяться з організму.

   В процесі взаємодії антигенів і антитіл можуть вироблятися речовини, що надають негативну дію на організм. Саме вони відіграють найважливішу роль у виникненні алергічних реакцій[12,16].

   Зазвичай організм виділяє для боротьби з антигенами необхідну   кількість антитіл. Але якщо з яких-небудь причин   імунна система дає збій і виробляє більше, ніж потрібно   імуноглобулінів, останні здатні надавати руйнівну дію на організм, викликаючи небезпечні для здоров'я і навіть для самого життя алергічні реакції[7,31].

   Буває, що антитіла «помилково» починають атакувати тканини нирок або еритроцити крові власного організму, реагуючи на них як на сторонні шкідливі речовини[7,32].

   Протидію  різним антигенам надають певні види антитіл. Налічується  всього п'ять  класів  імуноглобулінів, кожен з яких повинен здійснювати захист організму від певних антигенів(дод.1).

   В процесі розпізнавання і знищення чужорідних клітин задіяні різні по своїх функціях клітини імунної системи, які розсіяні по всьому організму. Вони називаються лімфоцитами і утворюються за допомогою трансформації стовбурових клітин. Завдання розпізнавання антигенів надається тим  клітинам, які першими вступають в контакт з чужорідними елементами. Це макрофаги і моноцити, а  також деякі  клітини  печінки і нервової системи. Потім проти антигенів виступають лімфоцити. Вони, у свою чергу, розподіляються на декілька категорій, залежно від виконуваних функцій. Частина лімфоцитів бере участь в блокуванні чужорідних елементів, частина – у виробленні необхідних антитіл[12,123].

   Речовини, що виділяються лімфоцитами, цитокіни, сприяють активізації  антигенів  клітини,  відіграють важливу  роль в руйнуванні небезпечних пухлин,   що  утворюються   в  організмі. В разі чіткої роботи імунної системи вони в подальшому також ліквідуються.

   Але, якщо організм схильний до неадекватної реакції, виробляється зайва кількість цих біологічно активних речовин. І вже не всі цитокіни знищуються після позбавлення від антигенів. Деякі з них виступають проти  здорових  клітин власного організму, викликаючи  запалення, починають руйнувати органи. Такий механізм розвитку алергічної реакції. Слід зазначити, що особливе значення при цьому має виділення взаємодіючими клітинами гістаміну і ряду інших хімічних речовин, що відрізняються підвищеною активністю.

  Алергічні реакції виникають саме в тих випадках, коли імунна система відрізняється зайвою чутливістю до дії на організм антигенів[13,13].

   Алергічні захворювання розвиваються під впливом декількох чинників:   спадковості, певних умов довкілля і, нарешті, повторного контакту з алергеном(дод.2).

   Слід нагадати, що речовини, які викликають підвищену чутливість у алергіків, спокійно переносяться здоровими людьми.

   Алергічні захворювання, які передаються від батьків дітям, називаються атопічними  (відповідно алергію,  що  передається  спадково,  називають  атопією [4,433].

   Особливо велика вірогідність розвитку захворювання у людини, батьки якої страждали алергією. Реакція його організму на появу алергену, як правило, виявляється швидкою і дуже сильною.  Якщо ж ген, що відповідає за алергію, успадкований від одного з батьків,  реакція  буде  виражена слабше, або може  бути  взагалі  відсутньою.

   Проте неодноразова дія якого-небудь антигена здатна викликати збій в роботі імунної системи навіть не схильного до алергії організму.

   Як вже наголошувалося, розвитку алергічних захворювань, окрім спадковості, сприяють  несприятливі  екологічні  умови,  ослаблення  нервової і імунної систем організму унаслідок стресів, перевантажень, перенесених захворювань, нераціонального харчування, куріння і зловживання алкогольними напоями[4,434].

   Нарешті, розвиток алергічної реакції може бути обумовлений нездатністю даного організму захиститися від дії алергену, що з'явився. Тому в результаті алергії розвиваються різні хвороби, що вражають ті або інші органи. До таких захворювань належать бронхіальна астма, ревматизм, запалення нирок[14,24].

   На особливу увагу заслуговує питання про взаємозв'язок алергії з  інфекціями, що проникають в організм людини.  Як правило, мікроби, що викликають інфекційні захворювання, одночасно сприяють і розвитку алергії, оскільки, проникаючи в організм, вони виступають як антигени і стимулюють вироблення антитіл, що наводить до накопичення тих, що викликають алергічну реакцію речовин.

   Прояви алергії можуть бути різні, наприклад напади астми, висипання на шкірі.  Подальше  отруєння  продуктами  життєдіяльності мікроорганізмів  призводить до загального ослаблення організму, до враження центральної нервової системи. У хворого погіршується настрій і апетит, знижується життєвий тонус [14,26].

 

1.2. Професійна алергія

Алергію можна впевнено назвати універсальним професійним захворюванням. І все через те, що з алергенами, які викликають цей хворобливий стан, можуть контактувати на роботі представники будь-яких професій — від двірників до лікарів. Проте існують спільні ознаки, які варто розглянути докладніше.

Що таке професійна алергія?

Це стан організму, викликаний внаслідок розвитку реакцій гіперчутливості на виробничі алергени, які перебувають в робочій зоні працівника.

Серед усіх чинників розвитку алергії найбільш небезпечними є професійні. Речовини, здатні впливати на імунну систему та викликати імунну відповідь організму у вигляді алергічної реакції, називають алергенами.

До промислових алергенів належать речовини:

• хімічного (органічні та неорганічні сполуки);

• біологічного походження (продукти рослинного, тваринного та мікробного походження; мікроорганізми-продуценти).

Сильними промисловими хімічними алергенами вважаються численні ароматичні аміни, нітро- та нітрозоз’єднання, органічні оксиди та пероксиди, формальдегід, антибіотики, сполуки Меркурію, Арсену, Ніколю, Хрому тощо.

Чому ж люди, які працюють поруч і отримують аналогічний вплив, неоднаково на це реагують?

Поширеність різних алергійних захворювань серед населення країн світу становить у середньому 10%. Значна частка в їх структурі належить алергозам професійної етіології, спричиненим впливом промислових алергенів (ПА).

ПА – речовини, що входять до складу вихідного, проміжного або заключного продукту виробництва. В основному це хімічні речовини. В промисловості за всю історію її існування застосовувалося близько 5 млн хімічних речовин. На сучасному етапі використовують кілька тисяч простих хімічних речовин і кілька сотень тисяч складних органічних сполук природного походження або штучного синтезу, що спричинюють захворювання алергійного генезу.

Таким чином, ПА – достатньо широке поняття, яке часто класифікують за різними принципами. Зокрема, поряд із ПА виділяють хімічні речовини, які мають сенсибілізувальний вплив на організм працівника. В цьому напрямку виділяють такі групи хімічних речовин:

1. Сенсибілізатори. До них відносять хром, нікель, кобальт, берилій, платину, платиноїди, марганець, молібден, вольфрам, вісмут, формальдегід, фталевий і малеїновий ангідриди, диізоціанати, фуранові сполуки, хлоровані нафталіни.

Вплив сенсибілізаторів не завжди спричинює розвиток професійного алергійного захворювання. Сенсибілізація (франц. sensibilisation від лат. sensibilis – чутливий) – це підвищена чутливість організму або його окремих збудливих структур до впливу будь-якого чинника зовнішнього або внутрішнього середовища. Таким чином, сенсибілізатори тільки створюють умови для впливу інших алергенів або самі з часом провокують розвиток алергійних захворювань, зумовлюючи зміни білкових структур організму. У більшості здорових осіб в умовах професійної діяльності сенсибілізація з часом трансформується в імунологічну толерантність, яка виключає можливість розвитку алергійного захворювання в майбутньому.

2. Алергени. Із простих хімічних речовин алергенами можуть бути бром, йод, похідні миш’яку, ртуті, кобальту, нікелю, хрому, платини, берилію. Складнішу хімічну будову та вираженіші алергенні властивості мають ароматичні аміни, нітро- та нітрозосполуки, формальдегід, скипидар, органічні оксиди та гідроксиди, смоли, клеї, пластмаси, епоксидні полімери, поліефірні лаки, латекси-еластомери, каніфоль та ін.

Щоб мати антигенні властивості, антиген повинен бути достатньо великим (молекулярна маса 1 000 і більше), але не настільки, щоб перешкоджати проникненню речовин через ушкоджений і неушкоджений епітелій слизової оболонки та шкіри.

Алергени з молекулярною масою до 1 000 не є повноцінними антигенами. Це гаптени, які кон’югують з білковим носієм через -NH2, -SH, -S-S-групи.

Більшість ПА належить до гаптенів і спричинює розвиток імунологічної реакції за гаптеновим типом. Вони обумовлюють утворення антитіл тільки після сполучення гаптену з білками організму. Для виникнення гіперчутливості до згаданих сполук потрібен тривалий контакт без будь-яких негативних наслідків.

Органічними ПА природного походження є пил льону, бавовни, шерсті, коконів шовкопряду, деякі породи деревини, пил зерна та борошна, пилок різних рослин, тютюну, ефіроолійних культур, епідермальні субстанції та ін.

3. Деякі хімічні речовини, які застосовують у промисловості, можуть бути і сенсибілізаторами, і алергенами.

Такий розподіл часто має умовний характер, оскільки важко провести чітку межу між основними механізмами дії конкретних речовин.

Тому в професійній патології межі поняття ПА весь час розширюються. На сучасному етапі ПА вважають не тільки речовини промислового походження, а й інші алергени, з якими людина контактує в умовах професійної діяльності.

Професійну алергію розглядають як алергію до будь-яких елементів виробничого та навколишнього середовища в період професійної діяльності.

Особливу групу в умовах виробництва становлять фізичні чинники: тепло, холод, механічний вплив. Вважають, що у багатьох випадках в організмі утворюються певні речовини, які і стають алергенами.

Професійні алергійні захворювання мають латентний період розвитку – від декількох тижнів до декількох десятків років.

ПА мають низку загальних характеристик залежно від їх впливу на організм людини:

1. Поріг алергійного впливу ПА нижчий, ніж токсичний.

2. Алергійні ефекти ПА можуть виникати в різних агрегатних станах.

3. Комплексний вплив: одні і ті самі ПА можуть мати різні шляхи надходження в організм.

4. Комбінований вплив: на організм людини в процесі професійної діяльності одночасно можуть впливати різні ПА.

Сформульовано загальні положення вивчення алергозів професійного походження:

1. Етапність розвитку патологічного процесу. Ранні ураження виникають у найближчі 2 роки після впливу і можуть характеризуватися алергійними ураженнями шкіри (екзема, дерматит, кропив’янка), пізніші – ураженням органів дихання з розвитком алергійної риносинусопатії, бронхіальної астми, екзогенного алергійного альвеоліту. Нерідко спостерігають одночасний розвиток декількох алергійних процесів.

2. Ураження клітинної ланки системи імунітету спричинює в більшості випадків розвиток алергодерматозів, відповідно гуморальної – алергозів дихальних шляхів.

Діагноз професійного алергійного захворювання встановлюють із наданням соціальних і юридичних пільг за тривалості експозиції впливу алергену впродовж не менше ніж 2 років.

Загальні принципи діагностики професійних алергійних захворювань:

1. Наявність у повітрі виробничих приміщень речовин, які чинять сенсибілізувальну дію. В санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці повинні бути описані можливі алергени, їх агрегатні стани, експозиція, санітарно-гігієнічна характеристика робочого місця (наявність вентиляції, засобів індивідуального захисту).

2. Достатня експозиція впливу алергену.

3. Виникнення клінічних проявів захворювання в період контакту з промисловими алергенами.

4. Наявність сенсибілізації до цих алергенів, яка підтверджується шкірними, інгаляційними або лабораторними тестами.

5. Симптом елімінації (зменшення або зникнення клінічних проявів після припинення контакту з виробничими алергенами) й експозиції або реекспозиції (виникнення патологічних проявів після відновлення контакту).

6. Відповідні дані виписки з амбулаторної картки із зазначенням перенесених захворювань упродовж останніх років, які аналізують. Мають значення виникнення, перебіг захворювань, результати діагностики, лікування та непрацездатність.

Встановлення зв’язку захворювання з професією після припинення контакту з алергенами можливе найближчими роками, якщо наявні прогредієнтний характер перебігу, ускладнення та документи, що підтверджують контакт з алергенами і захворювання в період роботи з ними.

 

1.3. Алергія  дійсна  і помилкова

 

   Окрім дійсної алергії (про яку було сказано вище), відома так звана псевдоалергія (помилкова алергія).

   Як вже наголошувалося, дійсна алергія виявляється унаслідок порушення роботи імунної системи. Механізм виникнення псевдоалергії інший. Остання відрізняється від дійсної алергії тим, що в процесі її виникнення не беруть участь антитіла. У данному  випадку  активні  речовини  (гістамін, тирамін, серотонін і ін.) викидаються в організм в результаті безпосередньої дії антигенів на клітини.

   Прояви дійсної і помилкової алергії мають велику схожість. Адже і в тому і в іншому випадку реакцію викликають одні і ті ж речовини (зокрема, гістамін)[14,9].

   При  підвищенні  в крові кількості  гістаміну  виникають такі характерні для алергії  ознаки, як жар, кропив'янка, підвищення або пониження артеріального тиску, головний біль і запаморочення, задуха. Ці симптоми виявляються і при дійсній алергії, і при псевдоалергії.

   Складність діагностики полягає в тому, що багато тестів на алергію показують негативний результат, адже імуноглобуліни не вступають в боротьбу з антигенами. Розпізнати наявність недугу можливо лише при  неодноразових контактах  з алергеном.               

   Вивільнення біологічно активних речовин може відбуватися при споживанні деяких продуктів, наприклад яєць, риби, а також в результаті пошкодження клітин при опроміненні, зіткненні з кислотами або лугами, дії деяких лікарських препаратів, при сильному холоді або жарі[14,10].

   Здоровий  організм    взмозі самостійно  нейтралізувати велику кількість гістаміну, понизити активність цієї речовини до безпечного рівня. Але при таких захворюваннях, як туберкульоз, дисбактеріоз,  або цироз печінки, механізм протидії порушується. Неадекватно реагує на присутність гістаміна на організм алергіка. Тому їжа, багата білками, здатна викликати псевдоалергічну реакцію (адже до складу білків входять амінокислоти, похідними яких є біологічно активні речовини - такі, як гістамін і тирамін).

    Відрізнити дійсну алергію від помилкової дозволяють деякі ознаки. Зокрема, дійсна алергія супроводиться підвищеним вмістом в крові імуноглобулінів класу Е.

   Такий вигляд псевдоалергії, як харчова несумісність, виявляється значно частіше, ніж дійсна алергія, яка пов'язана з порушенням механізмів імунної системи. Так,  при псевдоалергії (у тому числі харчовій несумісності) реакція посилюється в разі збільшення кількості несумісних організмом харчових продуктів, квітучих рослин, препаратів побутової хімії і так далі[14,11].

   А дійсна  алергічна  реакція  викликається навіть мінімальною дозою речовини, що містить алерген (наприклад, лікарського засобу, пилку рослин). Крім того, пов'язана із збоєм імунітету реакція незрідка виявляється в певні сезони (наприклад, при цвітінні деяких рослин).

   Із  істинно алергічних захворювань раніше інших були виявлені і досліджені хвороби, що викликаються пилком різних рослин. Їх назва - полінози - походить від латинського слова polinus - «пилок».

   Як   показали   результати   досліджень, полінози викликає дрібний пилок, здатний проникати в бронхіоли.   B більшості випадків до цієї категорії відноситься   пилок тих рослин, які запилюються за допомогою вітру. До того ж вона має бути досить леткою і довго зберігати життєздатність. Вологе середовище, як правило, підсилює дію такого алергену.

   Алергія викликана попаданням в організм алергенів через дихальні шляхи, зазвичай виявляється нападами задухи, кашлем, нежиттю. Інколи полінози поєднуються з іншими формами алергії, що розвиваються в результаті дії інфекцій, хімічних і лікарських речовин, деяких харчових продуктів[14,12].

 

4.           Профілактика  та  лікування алергії

 

   Профілактика розвитку алергії – найбільш складна задача. Лікар, як правило, зіштовхується вже з наявною хворобою. Але, якщо ви знаєте, що ризик розвитку алергії підвищений, ви можете спробувати уникнути розвитку алергійного захворювання. Насамперед, це стосується дітей, чиї батьки страждають яким-небудь алергійним захворюванням. Вплив диму, у тому числі тютюнового, штучне вигодовування дитини, високоалергенна їжа – усе це сприяє розвитку алергії в дитячому віці[6,38].  

Профілактика алергічних захворювань – це комплекс засобів запобігання розвитку загальної сенсибілізації і підвищеної чутливості організму щодо певних алергенів.

   Отже, для запобігання хворобам, що викликаються алергією, дуже важливе своєчасне і послідовне лікування захворювань системи травлення (холецистит), боротьба з проникаючими в кишечник мікробами.  З цією метою повинна застосовуватися ціла система заходів. До їх числа відносяться, зокрема, розробка дієти,  режиму  праці і відпочинку, вживання відповідних лікарських препаратів (наприклад, протизапальних і протипаразитарних)[14,26].

   Варто уникати контакту з причинними в захворюванні алергенами, масивний контакт з алергеном може викликати серйозні ускладнення, аж до астматичного статусу або анафілактичного шоку. На консультації в дерматолога, алерголога можна  отримати  докладні інструкції – як уникнути контакту з пилком, побутовими алергенами, алергенами тварин, цвіллю або інсектними алергенами[2,43].

   Для негайного запобігання  алергійного приступу, який розпочався, існує цілий ряд ліків – антигістамінних препаратів. Знаючи про свою схильність до алергії, необхідно завжди мати подібний засіб із собою, при цьому з приводу їхнього вибору і застосування варто проконсультуватися з дерматологом[5,25].

   Дотепер не існує жодного методу лікування, який стовідсотково виліковує від алергії, тому боротьба з алергійними хворобами складається або в придушенні самої реакції імунітету, або в нейтралізації речовин, які утворюються при алергії, що викликають запалення. Однак при грамотному лікуванні алергії її прояви можна звести до мінімуму [6,30].

   Найбільш перспективним методом лікування алергії є специфічна імунотерапія алергенами. В даний час існує багато термінів, які позначають цей метод лікування – специфічна імунотерапія (СІТ), алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), специфічна десенсибілізація, специфічна гіпосенсибілізація, імунотерапія алергенами, алерговакцинотерапія, алерговакцинація. Пацієнти часто називають СІТ як "щеплення від алергії" або "лікування алергенами". Для цього людині вводять більш концентровані розчини алергену протягом декількох тижнів. Таке поступове введення змушує організм виробляти щось начебто протиотрути. Не намагайтеся при будь-якій алергії самостійно ставити діагноз або лікуватися. При шкірних проявах алергії, астмі, хронічному бронхіті й емфіземі діагноз і лікування повинні ставитися і призначатися лікарем[8,24].

   На  сьогодні  вчені   не  знайшли  жодного  препарату,    який  би    повністю  виліковував    від     цього  недуга.    Тому   нам   залишається  прислухатися  до  думки   лікарів   і  проводити   профілактичні  заходи   якими  я  хочу  з  вами  поділитися ( дод.3).

Професійна екзема – алергічне захворювання, що розвивається на тлі постійного впливу на організм токсичних речовин, присутніх в професійному  середовищі. Ця форма екземи виникає як реакція на контакт незахищеної шкіри з формальдегідом, барвниками, хлором, солями нікелю, хрому,  скипидаром, мастильно-охолоджуючими рідинами, штучними епоксидними смолами, клеями тощо.

Найчастіше до професійної екземи схильні люди з гострими або хронічними захворюваннями шлункового-кишкового тракту, ендокринної та нервової систем, а також із спадковою схильністю до алергії.

На початковій стадії захворювання симптоми професійної екземи проявляються у вигляді почервоніння і набряклості шкіри в ділянках, які контактували з алергеном. У міру розвитку екземи в цих областях розвиваються вузлові утворення або невеликі пухирі, наповнені рідиною. При пошкодженні пухирів  на їх місці виникають мокнучі виразки.

При постійному впливі  алергену симптоми можуть з’являтися на інших ділянках шкіри - не тільки в місці контакту з подразнюючою речовиною. Протягом  часу шкіра, уражена екземою, стає більш щільною і грубою, її колір може відрізнятися від кольору здорової шкіри (розвивається надмірна або недостатня пігментація). В місцях ураження шкіра суха, з ознаками лущення.

На кожному з етапів професійної екземи хворого турбує сильний свербіж, до якого при відсутності лікування можуть приєднатися печіння і біль в уражених ділянках.

Так як перші прояви професійної екземи виникають на ділянках шкіри, що контактує з алергеном, це дає лікареві напрямок,  в якому проводиться подальша діагностика.

Крім призначення загальноалергічних проб, фахівець опитує пацієнта щодо умов його роботи, з’ясовує з якими хімічними, фармацевтичними, косметичними та іншими речовинами йому доводиться стикатися за родом діяльності. Після цього призначаються спеціальні тести на алергію, що включають перераховані пацієнтом речовини. Такий підхід дозволяє точно встановити алерген, відповідальний за розвиток  професійної екземи.

Якщо лікування професійної екземи проводиться на початковій стадії захворювання, то як правило, після усунення контакту з алергеном і застосування місцевих засобів, що знімають запалення шкіри, прояви екземи зникають.

У тих випадках, коли професійна екзема знаходиться в запущеній стадії або ускладнена інфекціями, призначається комплексне лікування.

У профілактиці професійної екземи  істотне значення  мають усунення шкідливих професійних впливів, раціональне працевлаштування поза дією виробничого алергену, регулярні огляди дерматологом із проведенням гематологічних, алергологічних та цитохімічних досліджень, використання засобів індивідуального захисту  рук (рукавиць, рукавичок, в тому числі біологічних), догляд за шкірою з використанням спеціальних косметичних засобів.

Слід зазначити, що стійка ремісія або повне вилікування  професійної екземи можливі лише за виключення  контакту з  речовиною, що викликає подразнення. Тому дотримання  рекомендацій лікаря, що стосуються корекції способу життя та умов роботи, не менш важливі, ніж найефективніше медикаментозне лікування.

 

 

     

               РОЗДІЛ  2.  Експериментальна  частина

 2.1.  Матеріали  і  методи  дослідження

В  дослідженні  прийняли  участь  124  здобувача освіти  училища (І та ІІІ курсів), що навчаються за професіями: кравець, кухар;кондитер, перукар;манікюрниця.

Методи,  що  використовувались: соціологічне  опитування,  статистичний  аналіз  та  моніторинг.

   Під  час  першого  дослідження  учням  було  запропоновано  дати  відповіді  на  такі  запитання (анкета 1):

1. Що  ви знаєте  про  алергію?
2. Чи  хворієте  особисто  ви  на  цей недуг?
3. Що  провокує  у  вас  алергію?
4. Чи  звертались ви  до  лікарів стосовно  цієї  проблеми?
5.  Де   частіше  у  вас виникають  симптоми  алергії:  в  училищі під час виробничого навчання, вдома, чи на вулиці?
6.  Які  симптоми  з'являються?
7.  Чи  мають ваші  батьки  алергію?
8.  Які  продукти  харчування  вживаєте  і  звідки  ви  їх  берете?
9. Як  ви  лікуєтесь?

 

2.           Вивчення  обізнаності  учнів  з  даного  питання

 

   Мета: з`ясувати, обізнаність  учнів  І та ІІІ курсів нашого навчального закладу  з  даного  питання,  визначити   симптоми,  причини  та  шляхи  вирішення  з  цього  питання.

 

   Дослідження №1.

Дослідивши анкети учнів, що навчаються за професією кравець маємо такі результати: згідно першого запитання усі учні училища обізнані з даного питання причому лише  у 4-х кравців (з  35 досліджених) є прояви алергії не виробничого характеру. Причинами прояву алергії є цвіт квітів навесні.

Дослідивши анкети учнів, що навчаються за професією кухар; кондитер маємо такі результати: обізнані з даного питання 100%, у 13 учнів є алергія з 44 опитаних.

Дослідивши анкети учнів, що навчаються за професією перукар; манікюрниця маємо такі результати: обізнані з даного питання 100%, у 27 учнів є алергія з 45 опитаних.

 

Висновок: в  ході  даного  дослідження  було  з’ясовано,  що  учні  нашого училища  в  основному  обізнані  з  даною  проблемою,  причому  алергія більше проявляється в учнів, що навчається за професією «перукар; манікюрниця» - 21,8% (27 учнів).

З`ясовано, що алергію викликають різні чинники: погодні явища, пилок рослин – 12 учнів; косметичні засоби, фарби, тональний крем, крем для рук, парфуми – 22 учня; продукти харчування – 4 учня; ліки – 2 учня; побутова хімія – 4 учня.

Четверо  учнів  спостерігаються  у  лікарів  і стоять  на  обліку,  а  22– відвідують  лікарів  тільки  за  необхідності, а  18– взагалі    лікарів  не  відвідували.

   Висновок: в  ході  даного  дослідження  було  з’ясовано,  що  учні в  основному  обізнані  з  даною  проблемою,  причому  алергію  у  них  спричинюють  різні  чинники.  Було  виявлено,  що  більшість  учнів  поверхнево  ставляться  до  цієї  проблеми,  оскільки  не  відвідує  лікарів.

В ході дослідження п`ятого запитання, з`ясувалося, що  у частини учнів (26 учнів) алергія проявляється на виробничому навчанні, а саме в учнів які навчаються за професією «перукар; манікюрниця» (22 учня) та «кухар; кондитер»(4 учня).

В ході дослідження були з’ясовані   цікаві  факти:  більшість  учнів,  що  мають алергію  на  косметику,   фарбу  та  продукти  харчування  навчаються  в одній групі за спеціальністю «перукар; манікюрниця». Можливими причинами можуть бути умови в яких знаходяться учні. Не провітрене приміщення, використання величезної кількості косметичних засобів.

У  18 спостерігається  нежить  і  сльозотеча;  у  4 – висипи на  тілі; у 2 -  кашель; а  у  одного – болить  голова  і  запаморочення.  

   18 учнів  вживають  швидку  їжу,  бутерброди,  четверо – коли є  гроші, але  не  постійно;  3 –   намагаються  вживати   здорову  їжу. 

   В  основному  всі  продукти  харчування  батьки  купують  в  магазинах – у  15  чоловік;  3 – купують  на  базарі,   а 2 – намагаються  вирощувати  самі.   14  учнів  приймають  антигістамінні  препарати, після  того,  коли  з`явилися  симптоми,  а   4 – знаходяться  на  обліку  у  лікаря і  прислуховуються  до  їх  порад.

Висновок: в ході опитування було з’ясовано, що причини алергічних реакцій в учнів є в основному вплив різноманітних косметичних засобів та відсутність правильної культури харчування, що і є причиною хвороби.

ВИСНОВКИ

  Основним  завданням проєкту «Реакції  внутрішнього  середовища    організму  на  виробничі алергени»,  було  дослідити  чинники,  які  провокують  дану  хворобу,  серед  здобувачів  нашого  навчального закладу  та  шляхи,  за  допомогою  яких  можливо  мінімізувати  вплив  алергенів  на  стан  дітей  шкільного  віку   і  дослідити шляхи  профілактики. 

   В  ході  роботи  було  встановлено:

1. Надзвичайна  актуальність  даного  питання  серед здобувачів  нашого  ПТНЗ. Була виявлена  залежність: в учнів, які навчаються за професією перукар;манікюрниця більше проявляються алергічні реакції, чим у учнів, що навчаються за професіями кухар;кондитер та кравець.

Виявили  чинники  алергії:

2. Алергію  викликають  побутові хімікати (фарба для волосся, окисники, засоби для хімічної завивки волосся, креми для обличчя та рук тощо), мийні  засоби,  які  використовує   технічний  персонал  нашого  училища. Засоби   містять:  ПАР,  хлор,  амоніак, ароматизатори,   барвники,  які   є  чинниками  алергічних   хвороб.
3. Продукти  харчування є чинником  алергії, оскільки  містять величезну  кількість  алергенів:  шоколад,  цитрусові,  молоко,  яйця,  горіхи  та  інші.
4. Пил – сильний  алерген, якщо  не  вести  постійної  боротьби  з  цим  чинником.  
5. Без рослин нема життя. Інколи,  цей  вислів  ми  сприймаємо  буквально.  Рослини можуть  бути  чинником  алергії, так  як  пилок  вітрозапильних  рослин є  сильним  алергеном. 

Пропозиції:

• замінити мийні засоби на соду, яка  є  безпечнішою  і  не  провокує  алергії;
• частіше провітрювати майстерні виробничого навчання;
• дотримуватися основних правил поводження з побутовими хімікатами;
• замінити  асортимент  нашого  магазинчика,  які  містять  алергени,  на  здорову  їжу;
• під  час  періоду  квітування  рослин  приймати,  за  порадою  лікаря,  антигістамінні  препарати;
• провести  просвітницькі  бесіди  «Алергія  поруч».

Пам’ятаймо,   здоров'я  в  наших  руках!

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. https://kiai.com.ua/ua-issue-article-191/Zagalna-harakteristika-profesiynih-alergiynih-zahvoryuvan-i-promislovih-alergeniv
2. https://buklib.net/books/29833/
3. http://oppb.com.ua/news/alergiya-na-profesiyu-abo-shcho-treba-znaty-pro-alergiyu-ta-yiyi-profilaktyku-na-vyrobnyctvi
4. https://books.google.com.ua/books?id=4Z8RCgAAQBAJ&pg=PA88&lpg=PA88&dq=виробничі+алергени&sou
5. https://studfiles.net/preview/2432673/page:12/
6. http://oppb.com.ua/articles/profesiyna-ekzema-prychyny-ta-symptomy-zahvoryuvannya-likuvannya-i-profilaktyka
7. Адо В.А.Повышенная чувствительность к пыльце растений./ В.А.Адо. - М.: «Медицина», 1991 – 34с.
8. Балаболкин И.И. Распространенность, диагностика и лечение поллиноза у детей / И.И. Балаболкин.-// Аллергология. - 1998 - №2, - С.41-46.  
9. Адо А.Д., Общая аллергология / А.Д.Адо.-  Москва: «Медицина», 1978 -с.43 - 46,с.50 – 53
10.  Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н.Дранник.-  Одесса: Астропринт. - 1999 - с.433-466.
11.  ЗаболотнийД.І..Алергічний риніт/ Д.І.Заболотний,Б.М.Пухлик.-// Лікування та діагностика. - 2000. - №3. - С. 20-25.
12.  Заболотний Д.І. Алергічний риніт/Д.І.Заболотний,Б.М.Пухлик.-// Ринологія. - 2002. - №1. - С.24-38
13.  Пухлик Б.М. Алергологія./Б.М.Пухлик. - Вінниця: Нова книга, - 240 с.
14.  Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия./ Б.М.Пухлик - К.:Здоров’я. - 1989. - 96 с.
15.  Пухлик Б.М. Аллергены Украины. Состояние дел, нерешенные проблемы и перспективы /Б.М. Пухлик, В.Б.Русанова // Імунологія та алергологія. - 3/99.- С.3-9.
16.  Пухлик Б.М. Элементарная аллергология. /Б.М.Пухлик. - Винница: Велес. - 2002.-148 с.
17.  Пыцкий В.И. Аллергические заболевания./ В.И.Пыцкий, Н.В.Адрианова,  А.В.Артомасова. - М.: Триада-Х. - 1999. - 470 с.
18.  Паттерсон Р.Аллерические болезни: диагностика и лечение / Перевод с англ., под ред. акад. РАМН А.Г.Чучалина (гл. ред.), чл.-корр. РАМН И.С.Гущина (отв. ред.)./ Р.Паттерсон, Л.К.Грэммер, П.А.Гринбергер.— М.: ГЭОТАР-Медиа, 2000. — 768 с.
19.  Сорокина  О.И.  Аллергия. Предупреждение,  диагностика,  лечение./О.И.Сорокина.-М.: 2004.-116с.
20.  Степанова М.В. Аллергия. От  болезни  к  здоров’ю./ М.В.Степанова.-М.:2006-32с.

 

Додаток 1

 

 

Додаток  2

  Різновиди алергенів

 

   Викликати алергію може усе, що  нас оточує: побутова хімія, вовна тварин, харчові  продукти, пилок рослин, цвіль, комахи, латекс, ліки, домашній пил, пера, косметика, алкоголь, морепродукти, навіть холод і сонячні промені. Розвиток алергії починається з викиду гістаміну в кров. Це викликає роздратування слизуватої оболонки носоглотки, починаються нежить і пчихання, з'являється набряклість. Природа алергії багато в чому залишається загадкою. 

Пилкові алергени

   Є найбільш численними (за даними літератури, нині нараховується біля 100 тисяч видів пилкових алергенів). Виділяють наступні групи пилкових алергенів: злакових трав,  культурних  злаків,  рослин, що   широко  культивуються, дерев, бур’янів, фруктових дерев, садових квітів. Дуже важливою проблемою  на  сьогодні є  зміна природних екзоалергенів під впливом факторів довкілля. Установлено можливість посилення пилкової   алергії під впливом речовин, які містяться в атмосферному повітрі: аміаку, хлору, фтору, оксигенових радикалів, сульфатів, нітратів, продуктів згорання дизельного палива тощо. Крім  того, з’явилися дослідження про підвищену чутливість до тих рослин, до яких раніше вона не відмічалася.  

  Харчові алергени

   Ними можуть бути продукти харчування або речовини, що утворюються при їхньому переварюванні, кулінарній обробці, тривалому зберіганні. Вважають, що найбільш вираженою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження (тваринні і рослинні білки). Жири, вуглеводи, мікроелементи частіше викликають хибноалергічні реакції. До найбільш поширених харчових алергенів відносяться: кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниця, суниця, яйця, м’ясо тварин і птахів, мед, риба, ікра, краби, раки, молоко, морква, буряк, томати, гречана крупа, злаки (жито, пшениця, пшоно, рис, кукурудза), бобові, горіхи.  В Україні випускається 51 найменування харчових алергенів, і ми вважаємо, що для практичних потреб наших алергологів цього досить. 

Побутові алергени

  До них відносяться, головним чином, алергени домашнього пилу, пір’я подушок, бібліотечного пилу. Провідним побутовим алергеном є алерген домашнього пилу. Є дані, що пил, який зібрано з різних регіонів і навіть з різних домівок може суттєво відрізнятися за своїми антигенними властивостями. Як вказує B. Guerun (1994), у складі домашнього пилу щодо виникнення побутової сенсибілізації має місце такий розподіл: кліщі домашнього пилу, епідерміс хатніх тварин, плісньові гриби і комахи.

     Основна роль в алергізуючій активності домашнього пилу належить мікрокліщам роду Dermatophagoides pteronyssinus. Вони одержали назву «постільних» кліщів. Відомо також, що до складу домашнього пилу часто входять шерсть та лупа хатніх тварин, а також гризунів. Доведено важливу роль тарганів у розвитку алергічних реакцій. В Україні випускається 8 серій алергенів домашнього пилу, 3 види алергенів кліщів, алергени дафній, пір’я подушок.  

 

Епідермальні алергени

   Вони можуть входити до складу домашнього пилу і мати самостійне значення в розвитку клінічної картини АЗ. До них відносяться: лупа людини, коня, свині; вовна собаки, кішки, кроля, морської свинки, миші, вівці, кози тощо. Частота алергії до епідермісу домашніх тварин коливається від 1 до 4% у дорослих і до 11% у дітей. Частіше за все зустрічається підвищена чутливість до вовни собак і кішок. Хутро овець, кіз, тканини з вовни – усе це робить важливим питання алергії до них. Миші та щурі мають значення у домівках, де вільно живуть ці тварини.  

 

Інсектні алергени

   Це алергени комах, що знаходяться в їхній слині, отруті і тілі. Алергічна реакція виникає при укусах перепончатокрилих, двокрилих і клопів, а також при контакті з виділеннями і частками тіла комах або при вдиханні цих часток.

   Сенсибiлiзацiя до яду  перетинчатокрилих   комах зустрiчається у 0,3-5% населення, алергiя до яду бджоли вiдмiчена у 22-43% пасiчникiв.   Серед мільйонів випадкiв укусів павуками, ужалень скорпiонами щорічно (переважно токсичнi реакції) та бджолами (переважно алергiчнi реакції) смертельнi випадки внаслідок укусів комах зустрiчаються в 3 рази частiше, нiж вiд укусiв гримучих змiй.

   У нас випускається 5 видів інсектних алергенів, що відповідає запитам алергологів. На жаль, не всі хворі та лікарі загальної практики знають, що тільки СІТ алергенами бджіл, ос можуть врятувати від фатальної перспективи хворих на інсектну алергію.  

Хiмiчнi алергени

   До них можна віднести переважну більшість хімічних речовин, з якими людина контактує на виробництві і в побуті. Серед хімічних речовин алергенами є метали і їхні солі, пестициди, синтетичні полімери. Вони викликають професійні АЗ. Солі металів (хрому, нікелю, платини), каніфолi тощо, також можуть викликати АЗ.

Інфекційні алергени

   До інфекційних алергенів відносяться алергени бактерій, грибів, вірусів, найпростіших і гельмінтів. Алергічні реакції, в основному, виникають при контакті з умовно-патогенними і непатогенними мікроорганізмами і рідше – із патогенними. Особливу увагу як алергени привертають гриби. Є дані, що саме вони є причиною 20-30% АЗ. Спори і гіфи грибів можна виявити всюди – у землі, воді, повітрі, приміщеннях. Реально людина контактує зі 100 видами грибів.  

 

Додаток  3

 

Заходи  профілактики алергічних  хвороб

• Для  початку  психологічно  заспокоїтись  й  переглянути  своє  відношення  до  хвороби.
• Обов’язково  звернутися  до  лікаря – алерголога  і  виконати  всі  його  рекомендації.  В  нашому   місті  є   дитячий   алерголог,   а   дорослий   тільки  в   Києві.
• Дотримуватись  культури  харчування:  раціонально  харчуватися,    вживати  тільки   здорову   їжу,   коли  вам  того  хочеться,   але  невеликими   порціями. Невиправної  шкоди  для  організму   мають  ті  продукти,  де  використовуються  речовини  для  подовження  терміну  реалізації,  для  покращення  смакових  якостей   та  зовнішнього  вигляду  продукту. Крім  них  великої  шкоди  надають  солодкі  напої,  солодощі  та      жарена     і  жирна  їжа. Інколи  забуваємо  «золоте  правило» - мити  руки,  і  тоді  разом  з  продуктами  харчування  в  організм  потрапляє  багато  паразитів,   які   також  можуть  бути  причиною  алергічних  хвороб.    Тому   їжа,  яку  ми  повинні  вживати  має  бути  здоровою,  вирощеною  на  екологічно  чистих  ґрунтах  і   не  містити  добавок.  Менше   вживати  швидкої  їжі  та  газованих  напоїв,  за  основу  взяти  їжу  приготовану  на  пару  або в  духовці.
• Вживати  оптимальну  кількість  структурованої   води,  яку  можливо  приготувати  в  домашніх  умовах  шляхом  заморожування  та  розморожування  звичайної  очищеної  води.
• Якщо  причиною  стали  харчові    алергени,   то   на  деякий   час   обмежити  себе  в   їжі,   а   потім   кожен  продукт  вводити   невеликими  кількостями.  Якщо   на  якийсь  продукт   з’явилися   симптоми -  приберіть  його -  він  містить  алергени.
• Рослини -  алергени   замініть     на  такі,   які  не  квітують  і  які  підходять  до  вашого  інтер'єру.
• Вологе  прибирання   приміщень    необхідне    кожного  дня.  Приберіть   килими,   штучні  квіти,   зробіть  кімнату  просторою   й   чистою. Позбудьтеся   ковдр,   подушок,  волосяних   матраців.  Замініть  це  на  синтетичні  вироби.    Слідкуйте,    щоб  повітря  завжди  було  чистим – провітрюйте. Якщо  замислили  ремонт,    то  виберіть   речовини,   які   містять  помітку екологічно чисті.
• Інколи  й   домашні  улюбленці  можуть  бути  причиною   алергії.  Подаруйте  його,  або  віддайте  друзям,  і  переконайтеся,   чи  покращився  ваш  стан. Якщо  так,  то  зробіть  висновки.
• Без  дозволу   лікаря   на  приймайте   ніяких   лікарських  препаратів.  Не  все   нове  може  бути  дієвим.