Екологічний тренінг-подорож "З природою живи у дружбі"

 

Анотація

     Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу  життю людей, тому навчально-виховна діяльність школи має бути спрямована на виховання екологічної культури учнів, щоб виросло покоління, яке охоронятиме довкілля. У вихованні екологічної свідомості дітей можна визначити такі етапи:

- бачення і розуміння краси навколишнього світу, його багатства;

- формування потреби не лише споглядати, а й бережливо ставитися до природи, охороняти й збагачувати її;

- усвідомлення, що природа не є чимось відстороненим від людини, що людина – це і є частина природи, гармонійно пов’язана з нею;

- становлення екологічної відповідальності, яка базується на екологічних знаннях.

У початковій школі екологічна освіта здійснюється, як відомо, на міжпредметній основі . Зміст чинних програм  дає змогу  сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення і поняття, вміння і навички.  Екологічному вихованню сприяє різноманітна позакласна робота:

- екскурсії в  природу, уроки милування природою, уроки мислення серед

природи, уроки-тренінги;

- використання народного фольклору еколого-натуралістичного напрямку;

- проведення еколого-трудових десантів, участь у природоохоронних  акціях, екологічних суботниках;

- екологічні ігри, на місцевості;

- конкурси малюнків на екологічну тематику, проведення натуралістичних

 свят,  години спілкування, уроки з екології;

- робота над екологічними проектами, завдання на дослідження та ін.

 

 

 

 

ЕОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ- ПОДОРОЖ

Тема З природою живи у дружбі

Мета: збагатити знання дітей про лікарські дерева України. Ознайомити з народними традиціями лікування рослинами і показати відображення цієї теми в легендах прикметах, прислів’ях. Формувати міжпредметні компетенції. Розвивати пізнавальні інтереси учнів. Виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю.

Обладнання: кольорові ілюстрації, гербарії, книги, картки з назвами дерев, картки – схеми для гри  «Поле чудес».

Тип уроку: урок-тренінг

                                        ХІД ЗАНЯТТЯ 

І. Повідомлення теми і мети заняття

Діти, сьогодні ми проведемо екологічний тренінг-подорож. Під час

подорожі будемо працювати слухати, гратися, відгадувати і лікуватися. А помандруємо ми лісовою стежинкою рідного краю. Подорожуючи від зупинки до зупинки, ви дізнаєтеся про лікувальні властивості дерев нашої місцевості, ознайомитеся з народними легендами. Закріпимо правила поведінки в природі. А під час подорожі на вас чекають такі зупинки:

1. «Лікарські дерева України».

2. «Що росте у лісовому домі».

3. «З природою живи у дружбі».

4. Гра «Поле чудес».

5. «Впізнай мене».

6. «Музей природи».

7. «Буду я природі другом».

8. «Фіточай »

ІІ. Перша зупинка «Лікарські дерева України» 

1. Кросворд «Лікарські дерева України».

1) Який кущ є символом українського народу і водночас лікарською рослиною? (Калина).

2) Яке дерево-лікар дало назву літньому місяцеві? (Липа).

3)Яке дерево застосовується в народній медицині повністю? (Сосна).

4)Яке дерево, найбільш оспіване Т.Г. Шевченком, є символом України та оберегом рідного дому, має великі лікувальні властивості? (Верба).

5)Яке білокоре дерево найраніше розпочинає весняний сокорух? (Береза).

6)Яке дерево має лікувальні властивості, його плоди схожі на гриби? (Дуб).

2. Розповіді учнів  про березу.

           У сиву давнину слов’яни як і тепер, поділяли рік на дванадцять місяців. Але починався він не січнем, а березнем.                                                                      Пробуджувалася природа, саме час у поле збиратися, до сівби готуватися. Так чим же це не початок життя? Чим не початок нового року?               Берези одні з перших дерев, а подекуди й перші, надягали зелене вбрання. Тому й місяць ,що починав рік, називався  березозіль. Українська мова зберегла давню назву. Здавна це дерево шанують  люди. Білокора красуня! Береза стала символом чистоти, невинності та ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живописі. Народна та наукова медицина широко використовує настій з бруньок та листків.  Свіжі листки допомагають  при ревматизмі, заспокоюють біль у забитих місцях. Настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову, щоб зменшити випадання волосся.                                                                      Дуже корисний і березовий сік. Він містить цукор, вітаміни і яблучну кислоту. З нього роблять прохолодний напій. Та коли вже мова пішла про березовий сік, то, зауважимо, що його можна брати лише на ділянках, призначених для вирубування. Отвір у стовбурі потім заліпити воском, фарбою або глиною, бо у відкриті рани може потрапити інфекція.

– Діти, може хтось із вас знає про березу вірші, загадки, пісні або прислів’я?

3. Виразне декламування вірша про березу

1.Берізонько, берізонько, ти мавко лісова.

Зелені твої кіски вітрисько розвіва.

2.Стоїш ти при дорозі у травах і кущах

І білі твої ноги все миєш на дощах.

3.Прошу вас, із берези ви соку не точіть.

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

4.Ви краще їй шпаківню поставте на гілках, 

Щоб прилітав до неї друг лісу, добрий птах.

ІІІ. Друга зупинка  «Що росте у лісовому домі?»

1.Відгадування  загадок про дерева.

Голки має коротенькі.

Всім знайомі ці гілки

Й шишки довгі , мов свічки. (Ялинка).

Білокрилий, наче птах,

І оспіваний в піснях,

Дрібне листячко на нім,

Що й казати - гарний дім! (Береза).

Я не груша, і не слива,

Але кажуть що, вродлива.

Я стою у срібнім листі,

У червоному намисті. (Калина).

Всі пани скинули жупани,

А один пан не скинув жупан. (Листяні дерева і хвойне).

Літом виростає,

А осінню опадає.(Листя).

На дереві народився в кожусі,

Кожух розірвався, і я на землю впав. (Каштан).

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє.(Дуб, жолуді).

На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає.(Каштан).

Відгадай, як називають наш дім,

Все про нього розповім.

Стовбур жовтий , мов янтар,

Досягає стеля хмар,

І колючі, й довгі, й тонкі

На гілках зелені голки,

Шишок безліч…та маленькі,

І не довгі, а кругленькі. (Сосна).

Я – гарний колючий кущ, на якому в травні з’являються рожеві пахучі квіточки, які перетворюються на ягідки. А використовують їх при захворюванні нирок, стравоходу. (Шипшина)

2. Розповідь вчителя  про вербу.

      А знаєте ви, що це за гілочка? Це гілочка верби. Верба дарує багато

корисного, вона позначає, де вода на землі.

Криницю копали під цим деревом. Верба - природній фільтр. Ось чому раніше брали воду під вербою, та й риба ловилась краще, бо любить чисту воду. Верба дуже цілюща, використовують кору, гілки. Настій кори понижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунка. А ще про вербу складено багато пісень та віршів.  Верба - це дерево - символ в Україні.

3. Робота в групах      

 Легенда про липу, калину та журавлика.  Доповідь  І групи.

     Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких  хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці отруєна. Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивий кущ, а її намисто – на червоні ягоди.               З того часу коло криниці й росте калина.                            Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний  одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі». Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, -  завмерла з горя та й перетворилася на сріблясту вербу. З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка-мати  коло своєї доньки-калини та  синочка-журавля. Всі разом вони оберігають криницю від забруднення.

ІV. Третя зупинка  «З природою живи у дружбі»

Конкурс прислів’їв про дерева.

V. Четверта зупинка   Гра «Поле чудес»

  Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, наче все у білій піні, святкове. І запах його квітів відчутний здалеку. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать.             

( Ч  е  р  е  м  х  а )

Часто  люди називають це дерево «солодким». Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно, як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а  у вулику той нектар перетвориться на запашний солодкий  мед. Нарви обережно квіток з цього дерева і завари, як чай.

( Л  и  п  а )

Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці.

( Б е  р  е  з  а )

«Патріарх лісів»,  «Могутній велет», - так називають це дерево, тому що й

справді , в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево-богатир,

воно ще й дерево-довгожитель.  

( Д у б )

Станьмо під крону липи ,клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки, вітерець поміж них заплутався, і вони легенько стукають одне об одне. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки, і листочки розсікають повітря. Яке ж дерево шумить?             

( С  о  с  н  а )

Д у б )

Там, де в  лісі є озерце,  ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилуватися, які ж то гарні золоті пухнасті “котики” прикрасили їх рано – навесні! Он, майже на кожному з них і бджілка сидить , золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає. Яке дерево квітує так рано?

(В е р б а)

1.Розповідь  вчителя про липу

 Липа – чудовий літній медонос, найулюбленіше дерево бджіл. Вони наче забувають про інші квіти, всі прямують туди, де жовтіють джерельця смачного нектару. Хто не чув про чудовий липовий мед? Липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Через багаті медові врожаї називають липу “медоносним деревом”. Майже 800 кг меду збирають бджоли з одного гектара липових насаджень. Але, мабуть, найважливіше призначення  липи - медичне. Липовий чай, настояний на суцвіттях,  – дуже давні, дуже поширені й улюблені народні ліки від різних хвороб. Столова ложка висушених квітів, запарених у склянці окропу, – чудовий засіб проти нежитю. Липовий цвіт – чи не найкращий потогінний засіб. Настій з нього має ще й бактерицидні властивості.

2.Легенда про липу. Доповідь – ІІ групи       

Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх

відривала, виряджаючи на Січ.       

• Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло - боронити нашу землю. Не осоромте ні пам’яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. Щоб пам’ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в’янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знатиму, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Поливатиму сльозами їх своїми, щоб ожили. Скільки посаджено лип, скільки хоробрих мужів пішло на війну.                                                                                                                Приготувала я вам торбинку цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе  від застуди,  головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі . Присядемо під батьківським деревом і в дорогу, діти… Подякували сини та й поїхали.             

VІ. П’ята зупинка «Впізнай мене»

1. Конкурс знавців дерев

Розповідь про дуба.  Доповідь ІІІ групи.

Дуб – могутнє, довговічне дерево. 300-500 років – вік поважний, але далеко не межа. Довгожителів серед дубів чимало. Понад 800 років стоїть могутній у Запоріжжі біля селища Верхня Хортиця. За легендою, під цим дубом запорожці писали свій знаменитий лист до турецького султана, а Богдан Хмельницький відпочивав під його розлогою кроною. Понад 1000 років дубові, що росте поблизу хутора Буда на Черкащині. Досі шумлять у селі Будищі Звенигородського району віти велетенського дуба, у дуплі якого, за переказами, Тарас ховав свої малюнки і який в народі називають Шевченковим. В нашому лісі росте дуб-велетень, якому більше 300 років. Він витримав усі випробування часу, зберіг до глибокої старості свою силу й чудову красу.

З жолудів дуба давня людина пекла хліб . При розкопках в Україні у селищах, вік яких перевищує 5000 років, археологи знайшли піч, де збереглися відбитків жолудів у глині. Звідси і повага до дуба, його слава. У жолудях багато крохмалю, а жиру - як у доброму молоці. Уже давно помічено, що повітря дубових гаїв гарно впливає на тих, у кого підвищений тиск.

Отже, відпочинок під кроною дуба - це добрі ліки. Відвари кори дуба допомагають при запаленнях ясен, ангінах та опіках, при отруєнні солями важких металів. 

VІІ. Шоста зупинка «Музей природи».

1. Цікава екологічна інформація. Доповідь групи «Експертів»

Береза випаровує за день 6 відер води, дуб - 6, евкаліпт - 40.  

Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.   

За 1 годину  1 гектар лісу поглинає 2 кг вуглецю, це те, що видихають за

цей час 200 осіб (ліс при цьому виділяє 2 кг кисню).

Людині потрібно 960 л кисню на добу; стільки виділяє його 5дерев. 

Крилате насіння берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км , насіння ялини – на 2,4 км, клена – 0,69 км, ясена – 0,02 км.                                                        1 т макулатури  рятує від вирубування 0,4 га лісу середнього віку; 20 кг макулатури зберігають одне дерево.                                                                     

Блискавка: із 100 ударів випадає на дуб – 54, тополю – 25, ялину – 10, сосну – 6, бук –  3, липу –  2, акацію – 4.

2. Легенда про бузину.

Жив  старий – престарий чоловік. І був він одиноким. Мав тільки одного-єдиного сусіда-бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони виводили троє, четверо бузьченят і вчили їх літати. Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виховував його, а коли ніжки і крило зовсім зажили, виніс і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним  клекотанням. Восени полинули бузьки в далекий вирій. Минула зима. А коли повіяли теплі  весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Той, якого врятував  він  від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха, - над  кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зернят небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами. Бузьків кущ фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин – бузиною. Бузок веселив зір

своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб. .

VІІІ. Сьома зупинка «Буду я природі другом». 

1.Конкурс на краще декламування віршів про  дерева. 

ІХ.  Восьма зупинка « Фіточай».

Пригощання-чаювання  за круглим столом.

Х. Підсумок заняття

Ліс любити, синку,  треба

Не лише за тінь, росу.

Не тому, що він для тебе

Дарував свою красу.

Ліс – багатство, слава краю

Він могутній, мов живий.

Він од посух заступає

Лан широкий степовий...

Ліс – то сила для людини,

Ліс – окраса всіх країн...

Ліс безсмертний!

Але ж люди берегти повинні ліс!