Екологічний захід «Поводження з побутовими відходами»

Екологічний захід

«Поводження з побутовими відходами»

Завдання сучасної школи — виховання людей майбутнього — всебічно розвинутих громадян, які усвідомлюють власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, форму­вання екологічної культури серед учнів.

Виховувати особистість без формування еколо­гічної культури неможливо. Багато уваги приділяється питанням забруднення навколишнього середовища промис­ловими відходами й майже не звертається уваги на поводження з побутовими відходами. Близько 80 % усіх відходів є результатом сільськогосподар­ської промисловості або видобувної діяльнос­ті. Решта 20 % відходів мають побутове походження, велику частину яких (пластик, метал, папір, скло) мож­на відправити на вторинну пере­робку. Більшість із них підда­ється біологічному розкладу (органічні матеріали). Використання сучасних упаковок із поліетилену, пластмаси, відсутність культури пово­дження з ними призвело до забруднення навколишнього середовища (ґрунтів, водойм) до такого ступеня, що це ста­не загрозою існування всього живого на планеті. Підвищення споживацької активності громадян України призводить до динамічного зростання темпів утворення і накопичення твердих побутових відходів (ТПВ). Особливої го­строти проблема набуває в містах, що пов'язано з високою щільністю населення та дефіцитом віль­ної площі під розміщення об'єктів для ТПВ. Основ­на тенденція розв'язання проблеми ТПВ у світовій практиці — поступовий перехід від полігонного захоронення до промислової переробки. В Україні з більш ніж 10 млн т щорічно утворених ТПВ 90 % вивозять на смітники та полігони, у зв'язку з чим проблема накопичення ТПВ сприймається біль­шістю населення країни як одна з реальних загроз національній безпеці. Офіційно в Україні зібрані побутові відходи зберігаються на 45 тисячах сміт­тєзвалищ і полігонів. У половині звалищ термін експлуатації закінчився. Майже 90 % не відповіда­ють нормам екологічної безпеки. Найбільші площі під звалища зайняті в Донецькій, Одеській, Запо­різькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Київській областях. На сьогодні розв'язання цієї проблеми актуальне не тільки для України, а й усього людства, що нако­пичило таку кількість відходів, контролювати яку стає дедалі складніше. І якщо ситуація не змінить­ся, люди можуть незабаром потонути у власних від­ходах. Це питання необхідно порушувати на всіх рівнях і розв'язувати радикальними заходами на державному й міжнародному рівнях, виховувати культуру поведінки підростаючого покоління і до­рослого населення, залучаючи до цього всі методи і способи. Зробити наші міста чистими — завдання проекту «Чисте місто», згідно з яким будуть перероблятися 65 % сміття, а не 8 %, як зараз. Це плани на майбутнє. А що ми спостерігаємо наразі?

Квітучий і благодійний у не­далекому майбутньому край з оптимальними природними умовами і значним потенціа­лом оголошено зоною еколо­гічного лиха. Щоб розв'язати проблеми взаємовідносин природи та суспільства, за­мало лише їх екологічного усвідомлення. Людина має екологічно мислити, розуміти й аналізувати факти, знаходити причину та наслідки, приймати відповідні рішення. Кожна люди­на має відчувати свою відповідальність, приналежність до того, що відбувається на­вколо, приймати рішення, діяти, виконуючи свій борг перед природою.

Наша епоха увійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого роз­витку науки, техніки й технологій, освоєння Кос­мосу, а й, на жаль, як доба глобальної екологічної кризи.

Молодь, котрій відчиняє двері XXI століття, має пам'ятати слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст. н. е.: «Жити-щасливо й жити в злагоді з Природою — одне й те саме». Людина тисячі років боролася за своє існування, виживала в епідеміях, голодоморах, у п'ятнадцяти тисячах воєн, які сама ж і розпочинала, виживала й віри­ла в майбутнє. Сучасні стереотипи поведінки й мислення людей неод­мінно призведуть до катастрофи. Один із таких стереотипів сформульований у відомому гаслі: «Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї — наше завдання!» Він утратив своє значен­ня, адже природу необхідно тепер захищати.

Нова, екологічна, філософія, на відміну від старої, антиекологічної, має навчити нас поважа­ти Природу, Землю, все живе на ній, навчити так співіснувати в біосфері, щоб життя на планеті три­вало й розквітало. Очевидно, що відповідну роботу в цьому напрямку необхідно проводити в школах, серед населення.

Для підвищення екологічної культури дітей і з'ясування стану їх інформованості з цієї те­матики в школі було проведено анкетування учнів 9-го класу (15 учнів).

Анкета з проблеми переробки відходів

1.               Що ви відносите до відходів?
2.               Що таке сміття?
3.               Як у вашій родині поводяться з відходами, сміт­тям?
4.               Чи завдають шкоди навколишньому середови­щу побутові відходи?
5.               Що ви віднесете до промислових відходів?
6.               Як ви вважаєте, чи шкідливі для здоров'я лю­дини побутові й промислові відходи?
7.               Що необхідно робити для зменшення забруд­нення навколишнього середовища побутовими і промисловими відходами?
8.               Як ви вважаєте, чи достатньо уваги приділяєть­ся цій проблемі в нашому селі, селищній раді?
9.               Чи погоджуєтеся ви з тими способами утиліза­ції відходів, які проводяться в нашому місті?
10.          Які способи утилізації відходів ви можете за­пропонувати?
11.          Чи потрібно вести роз'яснювальну роботу серед населення з цієї проблеми?
12.          Чи потрібно підключати для цього засоби масо­вої інформації?
13.          Що можуть зробити учні для розв'язання цієї проблеми?
14.          Яка роль у цьому питанні належить школі?
15.          Чи необхідно для розв'язання цієї проблеми підключати служби з попередження епідеміч­них захворювань?
16.          Які адміністративні органи необхідно для цього підключати?

60 % учнів відповіли, що проблемі переробці сміття в нашому селі приділяється мало уваги, що сміттєзвалища шкідливі для здоров'я людей. Для розв'язання цієї проблеми необхідно будувати сміттєпереробний завод, проводити роз'яснювальну ро­боту серед учнів, населення.

5 % учнів написали, що їх родини просто вики­дають відходи на смітник.

10 % учнів не мають уявлення, як можна пере­робляти відходи.

10 % учнів відмітили, що треба проводити дні благоустрою.

5 % учнів вважають, що треба проводити про­тести.

1 % учнів вважають, що сміття не шкодить здоров'ю людини.

9 % учнів вважають, що для цього необхідно за­лучати адміністративні органи — накладати великі штрафи за недотримання санітарних норм.