Що спочатку, що потім? Перед проведенням цієї гри підбираються картинки із зображенням різних періодів того чи іншого сезону, покласти у конверти. За командою вчителя діти дістають картинки з конвертів і швидко розкладають їх по порядку. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання.
Незвичайна подорож порами року Вчитель використовує маленькі картинки із зображенням явищ неживої природи, рослин, тварин, праці людей, ігор дітей у різні сезони, кружечки червоного та жовтого кольорів. Склала коротенькі оповідання про пори року. За правильну відповідь учитель дає дитині кружечок червоного кольору, за неправильну - жовтого. Виграє той, у кого найбільше червоних кружечків.
Впізнай за описом Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні класу) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.
Зоопарк Обладнання. Відомі дітям дикі тварини і птахи. Клітки, будівельний матеріал, каса, квитки, гроші, талони дозволу на ловлю тварин, сітка; картинки з зображеннями їжі тварин (м’ясо, фрукти, овочі, зерно). Дітей ділять на дві групи. Одна група бере сітку й талони і вирушає в поле, ліс, джунглі, до водойм для вилову тварин (розмішені в різних місцях кімнати). Друга - створює зоопарк: клітки, касу, вхід - з будівельного матеріалу. Пропонуйте дітям зайнятися підрахунком брусків і побудованих із них кліток, а також спійманих тварин. Зоопарк готовий. Клітки різного розміру розміщені так, щоб між ними можна було переміщати тварин; є майданчик для молодняку. Діти, які повернулися з подорожі, розміщують тварин по клітках, рахують їх, порівнюють кількість тварин різного виду. Клітки вибирають з таким розрахунком, щоб тваринам було зручно. Тепер до зоопарку приходять відвідувачі. Працівники зоопарку годують тварин, а мисливці перевіряють, чи правильно підібрано їжу. Відвідувачі зоопарку рахують, скільки в кожній клітці тварин, обговорюють чи зручно їм, порівнюють за зовнішнім виглядом, розмірами.
Що де росте? Учитель прикріплює на класні дошці малюнки із зображеннями городу, саду та іншого. Дітям роздає конверти з невеличким картинками із зображенням різних рослин. Діти класифікують рослини на групи - залежно від того - де вони ростуть. Тому, хто правильно виконав завдання, вчитель дозволяє посадити рослину там, де вона росте, тобто закрити квадрати на великому малюнку картками. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.
Хто де живе Під час проведення цієї гри вчитель пропонує розкласти малюнки дітям так: перший ряд - свійські тварини, тобто там будуть жити ці тварини; другий - дикі. Виконуючи завдання "Розклади малюнки в два ряди", діти в перший ряд викладають рослини, що ростуть в саду, в другий - ті, що ростуть у лісі.
Посилка із села Обладнання. Колоски хлібних злаків, овочі, фрукти або їх зображення у вигляді картинок, дрібних виробів. В школу прийшла посилка. Здається, її приніс чоловік, котрий приїхав із села. Що в ній може бути? Попросіть дітей здогадатися. Потім відкрийте посилку. По черзі виймаючи подарунки, діти повинні детально описати їх, розповісти, хто виростив (хлібороб, овочівник, садівник). Потім вони, пропонують другим відгадати смак подарунка. Варіант.д.іти розповідають про подарунок, іншим дають покуштувати його (шматочок, не весь), згадують відповідні загадки. Малята повинні відгадати, що це і в приготуванні яких страв використовується.
Збір урожаю Діти розбиваються на дві групи - „овочі” та „фрукти". Кожна дитина грає роль моркви, картоплі, сливи, абрикоса тощо. Для проведення гри обирають садівника, креслять два кола. Перше коло - „город”, друге - „сад”. Діти вільно бігають навколо. Садівник говорить: „Зберу я овочі в городі та фрукти в саду, добре зиму проведу". Після цього діти стараються попасти у своє коло та втекти від садівника. Кого спіймає садівник той і отримує фант, за яким виконує завдання: розповісти про свій овоч чи фрукт, який представляє. Гра проводиться кілька разів.
Хто далі пролізе Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.
Вершки та корінці Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин (картоплі, моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих рослин. Вчитель виймає корінь і питає: "Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які мають листя або гичку цієї рослини, піднімають їх і показують.
Обери правильну дорогу Дидактичне завдання: уточнити знання дітей про взаємозв’язок людини з природою на основі конкретних правил поведінки в природному середовищі. Ігрова дія. Дитина має визначити, якою стежкою вона пройде і пояснити свій вибір. Хід гри. 1 варіант. Пропонуються три стежки. Якщо піти першою - можна потоптати конвалії, якщо другою - наступити на мурашник. Посередині третьої-горить багаття. Висновок: що мають робити учасники гри: іти третьою стежкою, але спочатку загасити багаття. ІІ варіант. Слід обрати дорогу. На першій розташований завод — тут забруднене повітря. На другій рухається багато транспорту. Третя дорога — алея з густо насадженими деревами. Висновок, що мають зробити учасники гри: найкраще йти третьою дорогою, оскільки тут дихатимеш чистішим повітрям і можеш послухати спів птахів.
Можна - не можна Хід гри. Вчитель пропонує дітям уявити‚ що вони знаходяться в лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію‚ а діти відповідають ”можна” чи ”не можна". Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова вчителя ”можна” або ”не можна" діти називають відповіді вчинки. Можна: саджати квіти‚ рослини; охороняти рідкісні рослини; берегти молоді рослини; обгороджувати мурашники; спостерігати за жабами; милуватися красою природи; підгодовувати птахів; прибирати місце відпочинку. Не можна: ламати гілок дерев; обдирати кору дерев; рвати багато квітів; збивати гриби ногами; руйнувати павутиння; ловити метеликів, жаб.
Хто краще запам’ятав ? Дидактичне завдання: уточнити екологічні знання дітей про взаємозв’язки між об’єктами природи; закріпити знання про птахів‚ природоохоронні переконання дітей. Хід гри. Розповідь учителя про користь птахів. Вірш К.Приходько "Лісова бригада ”. У лісі сталася біда — Гусінь листя об’їда: 1 на дубі‚ і на клені‚ 1 на ясені зеленім. Солов’ї, шпаки‚ синиці Вмить злетілись, як годиться, 1 давай сурмить тривогу: - Гей‚ пташки! На допомогу! Діти мають назвати дерева‚ що постраждали від шкідників, птахів‚ які врятували ці дерева. Зробити висновок про користь, яку вони приносять деревам; встановити причинно-наслідковий зв’язок. Хто правильно відповів - отримує фішку.
Павутинка Дидактичні завдання: Вчитель розподіляє ролі‚ кожній дитині прикріплює таблички з відповідними малюнками. Діти стають у коло‚ один з них тримає клубок ниток і розпочинає гру. ”Я липа‚ мені потрібне сонце? ” Далі продовжують по черзі: "Сонце називає повітря ”, "Повітрям дихає білочка", "Білочка їсть горішки ліщини ”, "На ліщині живуть комахи ”, "Комах їдять жаби”, "Жаб поїдають лелеки”, "Лелеки приносять користь людям ”, "Людям потрібне сонце". Пертий гравець тримає кінець нитки‚ а клубок кидає "Сонцю ”, потім мандрує до "Повітря”, "Білочка", "Ліщина”, - і так доки всі гравці не будуть взаємозв’язані між собою клубком.
Осінь прийшла Педагог спонукає малюків логічно завершити розпочаті ним пропозиції. Ця гра може проводитися як колективно, так і індивідуально. Малюки спочатку додають слово (слова), і вся група хором повторює відповідну пропозицію повністю. Закінчилася літня пора, і до нас … (Завітала осінь) Світанки стали … (Прохолодними, сирими) Щоранку ми бачимо, як по землі стелиться легкий білий … (Густий туман) Восени люди збирають урожай … (В поле, на городах) Птахи збираються відлітати … (В теплі краї, на південь) Листя на деревах змінюють свій … (Колір) Вони стають … (Червоними, жовтими, багряними, коричневими) Осінь – це пора … (Щедра, врожайна, золота, чарівна)
Який у тебе листочок? Діти стають у коло. Вихователь дає одному з дітей листочок, вирізаний з кольорового паперу і просить сказати, з якого дерева цей листочок. Дитина називає певне слово-ознаку й передає далі листок по колу, наступного гравця, який в свою чергу називає також свій ознака уявного листочка, а потім передає його далі. Гра продовжується, поки листочок не обійде весь круг. Якщо дитина коливається з відповіддю, педагог може допомогти їй підказкою. Наприклад: Твій листочок, Ваня, здається, впав з клена. Який він? (Кленовий) У тебе, Оля, листочок невеликий, тому він який? (Маленький) Варіанти слів для гри: осінній, жовтий, червоний, коричневий, оранжевий, маленький, великий, довгастий, круглий, дубовий, березовий, липовий, кленовий, каштановий, вишневий, гладкий, сухий, мокрий, яскравий, опалий, барвистий, золотий.
Різні речі Дорослий спонукає дітей підібрати до названих їм словами, слова з протилежним значенням – антоніми. Сніг холодний, а чай … (Гарячий) Сніжинки білі, а земля … (Чорна) Влітку сонце високо, а взимку … (Низько) Взимку ніч довга, а день … (Короткий) Сніг м’який, а лід … (Тверда) Білочка взимку сита, а вовк … (Голодний) Горобець – птах зимує, а ластівка … (Перелітна) На вулиці вода замерзає, а в будинку … (Тане)
«Новорічна ялинка» Педагог просить дітей відповісти на питання, підібравши до іменників потрібні прикметники: Новорічна ялинка яка? (Блискуча, святкова, пухнаста, жива, штучна, ошатна, колючий, зелена, струнка, велика, маленька, свіжа, гілляста, пахуча) Що робить для нас новорічна ялинка? (Сяє, світиться, блищить, варто, пахне) Як з’являється святкова ялинка в будинку або ШКОЛІ? (Її купили, зрубали, принесли, поставили, встановили, прикрасили)
Продовж думку Педагог просить дітей логічно завершити розпочаті пропозиції про весну. Малюки виконують запропоноване завдання. Пройшла сувора зимонька, і до нас прийшла … (Весна) Весна – це пора, коли все … (Оживає, пробуджується, радіє, росте) Небо навесні … (Синє, високе, чисте, ясне) З нього нам привітно сяє … (Сонечко) Воно вже піднялося … (Вище) Сонце зігріває землю своїми … (Промінчиками) Усюди біжать струмочки, так як тане … (Сніг) Скоро повернуться з вирію … (Пташки) На пагорбах зазеленіє весняна … (Травка) Розцвітуть перші весняні … (Квіточки)
Брати-місяці Вчитель читає дітям групи місяців року і пропонує визначити, де «зайвий» місяць, відповідно пояснивши це. Березень, квітень, жовтень. (Зайвий жовтень, оскільки це осінній місяць, а решту місяців – весняні) Грудень, липень, січень. (Зайвий липень, тому що це літній місяць, а решта – зимові) Квітень, жовтень, листопад. (Зайвий квітень, тому що це весняний місяць, а жовтень і листопад – осінні) Червень, липень, вересень. (Зайвий вересень, бо інші місяці літні, а вересень – осінній)
Лісові слова Вчитель пропонує дітям підібрати до запропонованих прикметником якомога більше іменників. Під час гри педагог повинен стежити, щоб малюки правильно підбирали слова відповідно до заданого родом і числом. Лісовий … (Звір, кущ, горіх, подарунок, гриб, пеньок, масив, запах, шелест, господар, маршрут, квітка, мир) Лісова … (Поляна, пташка, природа, ягода, краса, гущавина, пуща) Лісове … (Дерево, царство, комаха, подорож, озеро) Лісові … (Пісні, звуки, дерева, метелики, пахощі, плоди, зарості, чагарники, мешканці, тварини)
Ліс в різні пори року Педагог пропонує малюкам за малюнками і з власного досвіду і спостереженнями підібрати прикметники та дієслова, що характеризують ліс взимку, навесні, влітку, ранньої та пізньої осені т.д. Який ліс взимку? (Білий, засніжений, тихий, зимовий) Що робить зимовий ліс? (Спить, відпочиває, дрімає) Який ліс навесні? (Квітучий, бадьорий, красивий, галасливий) Що робить природа лісу навесні? (Прокидається, пробуджується, оживає, співає, розквітає, зеленіє) Який ліс влітку? (Пишний, зелений, густий, ошатний, щедрий, ягідний) Що відбувається в лісі влітку? (Дозрівають ягоди, дорослішають пташенята і звірята, все росте, радіє лету) Яким ліс стає, коли прийшла осінь? (Барвистим, кольоровим, золотим, багряним, строкатим) Що робить ліс з приходом осені? (Жовтіє, червоніє, змінює колір, зачаровує нас красою) Як змінюється вид лісу пізньої осені? Який ліс в цей час? (Голий, сумний, безлистий, чорний, похмурий) Що робить ліс в цю пору? (Готується до зимового сну)
Лісові тварини Вчитель спонукає малюків розповісти по черзі про кожне дикому тваринному, підібравши якомога більше прикметників і дієслів, що характеризують їх. Наприклад: Хто це? (Вовк) Який вовк? (Сірий, злий, зубастий, хижий, великий, сердитий, голодний, похмурий, худий, грізний) Що робить вовк? (Блукає, полює, клацає зубами, шукає здобич, виє). Хто це? (Лисиця) Яка лисиця? (Руда, пухнаста, довгохвоста, хитра, лукава, зубаста) Що робить лисиця? (Хитрує, краде курей, бігає, полює, нишпорить, підстерігає здобич.) Хто це? (Заєць) Який заєць? (Сірий, пухнастий, боязкий, боягузливий, короткохвостий, невеликий, швидкий, довговухий) Що робить заєць? (Стрибає, бігає, ховається, боїться, їсть травичку, прислухається, придивляється). Хто це? (Ведмідь) Який ведмідь? (Великий, огрядний, неповороткий, клишоногий, кудлатий) Що робить ведмідь? (Блукає, тупотить, лізе на дерево, спить, прокидається, ласує ягодами, шукає мед). Хто це? (Білочка) Яка білочка? (Прудка, стрімка, жвава, жива, маленька, пухнаста, руда, спритна, запаслива, господарська, хвостата). Що робить білочка? (Стрибає, мчить, біжить, робить запаси, збирає горіхи, влаштовує гніздо, виводить більчат).
Знайди зв’язок Мета: закріплення понять про взаємозв’язки в природі. Завдання: провести "!дослідження", а саме: встановити і довести взаємозв’язок між двома запропонованими поняттями. Обладнання: картки з написаними взаємопов’язаними поняттями; поліетиленовий пакет або невелика коробка. Підготовка до гри: вчитель на картках із цупкого паперу чітко пише два поняття, між якими можна встановити взаємозв’язки типу: хижак – жертва, вплив людини на природне середовище, кислотний дощ – рослина і т.п. Хід гри На запрошення ведучого діти по двоє підходять, витягують одну картку і відходять. Обговорюють між собою зміст картки, встановлюють взаємозв’язки між поняттями і повідомляють результати своїх досліджень ведучому. Ведучий при потребі може допомогти дітям уточнити суть понять, можливі розбіжності у міркуваннях тощо. Коли всі пари знайшли пояснення взаємозв’язків, проводиться "конференція", на якій діти оголошують свої відповіді. 2-3 пари "дослідників", що дістали найвищі оцінки, можуть скласти свої картки і запропонувати їх одна одній, щоб остаточно визначити переможця. Правила гри: скільки пар "дослідників”, стільки балів одержує пара, що першою дала правильну відповідь, наступна – на менше і т.п. Коли діти складають картки самі – оцінюється складність завдання і час вирішення завдання суперника. Приклади понять (складність залежить від віку дітей): білка – шишка; сова – миші; птахи – комахи; лишайник – повітря; комахи врожай (2 рішення); нафтова аварія загибель птахів; отрутохімікати на полях – алергічні захворювання; завод – захворювання дихальних шляхів.
Білочка-злодійка Мета: засвоєння понять про спосіб життя тварин, конкуренцію, територію. Завдання: виявити зимові запаси білочки – сусідки і привласнити їх. Обладнання: харч білочки – кольорові картки. Підготовки до гри: місце проведення гри – ліс (парк). Бесіда вчителя про звірів, які на зиму запасають корм, наприклад: білки, бурундуки, ховрашки, миші. Потім ведучий (вчитель) роздає гравцям однакову кількість "запасів їжі” (кольорових карток); всі разом визначають територію гри. Гравці ділять свої "харчові запаси” на дві частини, ховають кожну половину в лісі (парку) в різних місцях і позначають їх, наприклад, стрілочкою з камінчиків, зв’язують непомітно дві-три гілочки шнурочком чи ниточкою тощо, але так, щоб цього не помітили суперники. Всі повертаються до ведучого. Хід гри За сигналом ведучого гравці розбігаються до лісу (парку) і шукають чужі схованки, беруть там дві картки і непомітно переносять у свою схованку. Якщо "білка – господар” застане іншу біля своєї схованки, то "злодійка” віддає їй всі "запаси”, що буди у неї при собі, т.я. "білка – господар” на своїй території, а тому вона сильніше. Правила гри: Забирати з чужої схованки за один раз можна не більше 2-3 картки. Не можна тікати від "білки – господаря” та приховувати взяті картки. Не можна лише стерегти свої схованки, т.я. хто не знайшов жодної чужої схованки – програв. Переможців може бути три: Кращий "злодюжка” Кращий "маскувальник схованок” Кращий "захисник території”
Знайди "двійника” Мета: усвідомлення проблеми побутових відходів. Завдання: знайти двійника побутовим речам разового використання, або як їм "знайти роботу”. Обладнання: дошка, крейда або папір, олівці чи фломастери. Підготовка до гри: вчитель проводить з учнями бесіду: де, чому і хто створює побутове сміття (відходи); де і в якій кількості ми їх зустрічаємо; які почуття викликає у нас споглядання сміття у дворах, на вулицях, по берегах річок тощо. Чи можна зменшити кількість побутових відходів, як це зробити? Хід гри Ведучий пропонує гравцям скласти список побутових речей одноразового використання: діти називають, вчитель записує на дощі чи фломастером на великому аркуші паперу, який можна закріпити на дереві, на кущі, на стіні тощо. Потім гравцям пропонується знайти, де це можливо, „двійника”, т.т. чим замінити предмет разового використання, щоб його можна було використовувати неодноразово. Якщо ж замінити не можна, то продумати: яку „знайти йому роботу” або куди подіти використаний предмет, щоб він не забруднював повітря, ґрунту, не псував вигляд подвір’я, вулиці. Правила гри: якщо група гравців невелика, вони по черзі дають відповіді на запитання ведучого і за правильну відповідь одержують 1 бал; якщо гравець відповіді не знає – він пропускає хід. Коли у групі 6 і більше дітей, вони можуть розділитись на 2 команди, кожна має свій аркуш паперу і працює з ним, узгоджуючи з вчителем незрозумілі чи спірні питання. Переможець той, хто набрав більшу кількість балів
СКЛАДИ КВІТКУ Мета: узагальнити знання дітей про складові частини рослин, вправляти у вживанні іменників у кличній формі, в родовому відмінку однини; розвивати зорову увагу, пам’ять. Обладнання: картки із зображенням стебел з листям та голівок квітів. Хід гри Варіант 1. Педагог роздає дітям картки із зображенням стебел з листям. Він показує дітям картку з голівкою якоїсь квітки та промовляє: Листячко зелене, оживай, Свою рідну квіточку впізнавай. Дитина, в якої є зображення стебла та листя до цієї квітки, відповідає: «Я впізнала тебе, ромашко, ти — моя квітка». Вона підходить до педагога та з’єднує картки. Варіант 2. у педагога -стебла з листям. У дітей — квіти. Педагог. Квітко, квітко, оживай, свій листочок впізнавай! Дитина. Я вас упізнала. Ви — листочки моєї ромашки. По ходу гри вихователь може ставити дітям запитання, на зразок: «А що ще ти знаєш про ромашку? Де вона росте? Коли розквітає? А чи є в ромашки якісь особливі прикмети?»
РОСТИ, КВІТКО, РОЗКВІТАЙ! Мета: розширювати знання дітей про процес розвитку рослини; вправляти в складанні зв’язних розповідей зі встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Розвивати зорову увагу, елементи логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння). Обладнання: картонний круг, поділений на 8 сегментів; 8 окремих сегментів із зображеннями етапів розвитку квітки. Хід гри Педагог розповідає: «Щоб квіточка виросла, треба спочатку посіяти в землю маленьку насінинку, доглядати рослинку, виполювати бур’яни. Так вирощують садові квіти. Проте і в лузі, і в лісі, і в полі росте багато різних квітів, хоча їх ніхто не саджав і не доглядав. Про них подбала сама природа. Вітерець приніс насіннячко, дощик його полив, сонечко приголубило — і виросла чудова квіточка». — А тепер спробуйте розповісти мені, як росте квіточка. Зараз я загадаю вам загадку. Про яку квітку в ній ідеться? Зацвіли в травиці Жовтенькі сестриці. посивіли, З вітром полетіли. На землю впадуть — Знову зацвітуть. — Правильно, це кульбабка. Діти складають із сегментів круг, причому кожний розповідає окремо про «свій» етап. Педагог допомагає вихованцям навідними запитаннями, на які діти мають дати розгорнуту відповідь, наприклад: «А що потрібно насінинці, щоб прорости? (Щоб прорости, насінинці потрібні вода, тепло, світло.) Яке за формою листя в кульба-бки? Якого кольору квітка? А чому шапочка кульбабки розлетілася? (Кульбабка розлетілася, бо подув вітерець)».
НА ГОСТИНІ У КВІТІВ Обладнання: картинки із зображенням квітучої луки та саду; картонні «медалі» із зображеннями окремих квітів. Попередня робота: вивчення назв квітів. Хід гри Педагог виставляє перед дітьми картинку із зображенням луки і пропонує вибрати, хто якою квіткою хоче бути. Потім роздає картонні «медальки» з відповідними зображеннями. Діти вільно розміщуються на килимку. Педагог пояснює, що треба дуже уважно слухати його розповідь. Коли хтось почує, що йдеться про його квітку, він має підвестися й виконати рухи відповідно до тексту.
ОЖИВИ БУКЕТ Мета: узагальнити знання дітей про сезон, час цвітіння та місце зростання квітів; вправляти в складанні описових розповідей: розвивати зв’язне мовлення, зорову увагу, пам’ять. Обладнання: картка із зображенням вази з букетом, у якому на місці голівок квітів — невеличкі прорізи; картонні зображення квітів на «ніжках» для вставляння у прорізи. Хід гри . Кожному з нас приємно, коли кімнату прикрашає гарний букет.Давайте складемо його з лугових квітів. Перед вами розкладено картки. Виберіть з них лише ті, на яких зображено лугові (садові, лісові) квіти. Вибрані квіти вставте у прорізи на картці. Який гарний у нас вийшов букет! Але ж усі ці квіти з картону. Треба їх оживити. Оберіть подумки якусь квітку з букета й розкажіть усім про неї, не називаючи самої квітки. Як тільки відгадаэте , про яку квітку йдеться, вона оживе, і описує квітку (коли вона цвіте, де росте, як пахне тощо). Як тільки хтось вгадує її вставляє у проріз замість картки з її зобрження або об’ємну паперову) квітку.
Теремок Мета: закріплювати знання дітей з теми «Дикі та свійські тварини». Розвивати фонематичні сприймання та уявлення, увагу, дрібну моторику, просторову орієнтацію, навчати елементів логічного мислення (аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення). Обладнання: вирізане з картону велике зображення теремка, набори геометричних фігур до нього: один — для педагога та по одному на кожну дитину. Попередня робота: вивчити назви диких і свійських тварин (ведмідь, вовк, білка, лисиця, заєць, їжак, кіт, коза, собака, вівця, кінь, корова, свиня), геометричних фігур (круг, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, ромб). Хід гри Педагог виставляє на фланелеграфі зображення теремка, всі віконця якого закриті відповідними геометричними фігурами. Читає закличку до гри: В чистім полі теремочок стояв, Хтось у тому теремочку проживав. Хто ж у тому теремочку проживав? Знає той, хто у віконця зазирав. Хто ж у ті віконця зазирав? Той, хто правильно фігуру відкривав, В назві звіра першу літеру вгадав Й про звірятко те гарненько розказав. Потім педагог пропонує дітям по черзі «відчинити» віконця якоїсь певної форми — спочатку круглі, потім трикутні тощо. Перш ніж діти відчинять чотирикутні віконця, він запитує: як називається чотирикутна фігура, в якої всі кути прямі. (Прямокутник). А якщо в такої фігури ще й усі сторони однакової довжини, як її називають тоді? (Квадрат). — Тож відчиніть спочатку просто чотирикутні віконця, потім прямокутні, і, нарешті, квадратні. Хто ж мешкає у цьому будиночку? На які дві групи можна поділити всіх тварин? (Дикі та свійські тварини). Перелічіть спочатку тільки свійських тварин, потім — диких. Хто живе на першому поверсі (другому, третьому)? Яка тварина зайва на кожному поверсі? Чому?
Жива і нежива природа Зміст і методика. Вчитель називає предмети природи. Коли діти чують про предмет живої природи, вони мають плескати в долоні. А коли чують про предмет неживої природи не плеска ти в долоні. Наприклад: джміль, земля, місяць, метелик, горобець, глина, кролик, пісок, лелека, камінь, бджола
Склади розповідь Зміст і методика. Вчитель ділить клас на декілька груп. Кожна група отримує список слів на певну тему. Завдання дітей: скласти розповідь, використовуючи всі ті слова, які вони отримали. Завдання виконується за обмежений час. Наприклад: 1. Весна, сніг, проталини, джмелі, підсніжники, проліски. 2. Тепло, квітень, різнокольоровий килим, ряст, медунка, мурашки. 3. Весняний ліс, первоцвіти, люди, квіти, оберігати природу. Зауваження. Слова треба записати на дошці, і ті, які дитина буде згадувати у своїй розповіді, підкреслювати. Це дасть змогу проконтролювати якість виконання завдання.
Склади розповідь 2 й варіант Зміст і методика. Діти сидять за партами. Вчитель роздає учням конверти, в яких на рівних за розміром клаптиках паперу записані окремі речення. Діти повинні розкласти їх упевному порядку (згори донизу) так, щоб утворилася розповідь. Наприклад: 1. Зникла сова - почали розмножуватися миші. 2. Якось людина сказала сові: «Немає від тебе в лісі ніякої користі». 3. Мало квітів і трави - корови молока не дають. 4. Сова повернулась до рідного лісу, і все стало так, як було раніше. 5. Миші почали нищити гнізда бджіл та джмелів. 6. Погано стало людині без молока і меду. 7. Зникли бджоли та джмелі - нікому стало запилювати квіти. 8. Людина вимушена була помиритися з совою. 9. Сова образилась і полетіла в інший ліс.
Виправ помилку Зміст і методика.Вчитель пише на дошці завдання. Діти повинні самостійно визначити правильні варіанти словосполучень і написати їх на аркушах паперу. Потім хто-небудь з дітей зачитує свій варіант відповіді. Якщо відповідь була помилковою, діти плескають у долоні. Завдання: Дятел риє риє Лисиця стрибає по траві Білка ловить гніздо Кріт перелітає через ліс Гадюка довбає нору в землі Метелик будує комах Жаба повзе стовбур дерева Пташка біжить з дерева на дерево
Казкові тварини Зміст і методика. Дітям роздають аркуші паперу, олівці, фломастери, фарби. Вчитель пише на дошці назви фантастичних тварин, які мають ознаки звичайних. Кожна дитина вибирає яку-небудь фантастичну тварину і малює її. Головне, щоб на малюнку були відображені найважливіші ознаки, характерні для цієї тварини. Потім вчитель прикріплює виконані роботи на дошці, і діти їх обговорюють. Переможцем стає автор найбільш цікавого, яскравого і веселого малюнка. Приклади казкових тварин: слоноїжак, вовкометелик, жабозаєць, кішкамишка, білковедмідь, баранолис і таке інше.
Хто в лісі живе? 1 й варіант Зміст і методика. Вчитель пише на дошці назви тварин і рослин - мешканців лісу. Але він робить в словах пропуски голосних літер. Наприклад: ссн (сосна), блк (білка), зць (заєць),вдмдь (ведмідь), клн (клен) і т.д. Учні в зошитах пишуть повні назви. Перемагає той, хто першим правильно виконає завдання.
Хто в лісі живе? 2 й варіант Зміст і методика. Вчитель пише на дошці слова -назви всього, що є в лісі: трава, пень,сухе дерево, сосна, сухе листя, хмиз, галявина, зелене листя, болото, нора, кущ тощо. Кожен з дітей обирає собі окрему тварину (заєць, зозуля, вуж, жаба, полівка, метелик, жук тощо). Вчитель запитує по черзі учнів про те, що станеться, якщо з лісу зникне щось з того, що записано на дошці. Діти відповідають від першої особи, наприклад: «Я заєць, і якщо в лісі зникнуть кущі, то у мене не буде схованки від таких ворогів, як лисиця, вовк, сова.» Зауваження. Якщо кожну тварину будуть презентувати 2-3 гравця, тоді кожен з них зможе розповісти щось своє, і гра стане цікавішою.
Дідусь – лісовик Зміст і методика. Хтось з дітей виконує роль «дідуся-лісовика», який знає все про ліс. Інші діти ставлять йому різні питання про життя лісу, про правила поведінки людей у лісі тощо. Якщо «дідусь-лісовик» не може дати відповіді на якесь питання або робить помилку, то «лісовиком» стає той, хто поставив це питання. Перемагає той з гравців, хто найдовше протримається в ролі «дідуся-лісовика» і хто задасть найцікавіше питання.
Склади ланцюжок Зміст і методика. Вчитель пише на дошці окремі слова і питає: "Який зв'язок може бути між цими поняттями?" Потім він дає завдання побудувати ланцюжок, який відтворює послідовність подій, пов'язаних з цими об'єктами чи явищами природи. Учень, який перший підніме руку, виходить до дошки і малює ланцюжок. При цьому він пояснює, чому пропонує саме таку послідовність слів. Інші діти слідкують, щоб не було помилки у відповіді. Приклади:дощ – сонце – хмари – вітер (вірна відповідь: сонце – вітер – хмари – дощ) або таке завдання: вирій – птахи – їжа – осінь – відлітають (вірна відповідь: осінь – їжа – птахи – відлітають – вирій).
Книга казок Зміст і методика. Вчитель пропонує дітям витягти картку з питанням, на яке діти повинні скласти невелику казку. Діти вдома складають казку і записують її на окремому аркуші. Наступного дня кожен зачитує свою казку. Потім учитель збирає і скріплює всі аркуші. Вийде «Книга казок», яку написав увесь клас. Питання: 1. Чому птахи літають? 2. Чому ведмеді смокчуть лапу? 3. Чому лисиця руда? 4. Чому жаби квакають? 5. Чому кактус такий колючий? 6. Чому у сосни голки такі довгі?
Інтерв'ю Зміст і методика. За кожною партою утворюються пари – кореспондент і тварина. Гравець, який виконує роль тварини, повинен самостійно визначити, яка це буде тварина. Кореспондент повинен поставити три питання з біології цієї тварини, а тварина відповідає на них. Потім гравці міняються ролями (але назва тварини залишається та ж сама). Далі гру продовжує інша пара.
Допитлива ворона Зміст і методика. Вчитель грає роль «допитливої ворони». Спочатку він повідомляє дітям, на яку тему будуть питання (наприклад, «Птахи»), а потім починає їх ставити. Наприклад: «Які птахи полюють вночі?», «Який птах не має свого гнізда?», «Чи залишаються лелеки у нас на зиму?» тощо. Діти піднімають руки, і «допитлива ворона» визначає, хто буде відповідати. Наприкінці гри вчитель відзначає найактивніших гравців.
Якщо б я був … Зміст і методика. Вчитель пише на дошці початок речення: «Якщо б я був лисицею, то я…», а потім пропонує дітям закінчити це речення. При цьому діти повинні згадати яку-небудь рису, що характеризує цю тварину. Після хвилини роздумів діти по черзі називають свій варіант продовження речення. Наприклад: «…то я мала б пухнастий хвіст», «…то я була б хитрою», «…то я мешкав би у лісі». Таким чином вийде невелика розповідь про цю тварину. Потім вчитель пише на дошці назву іншої тварини і гра продовжується. Наприкінці гри вчитель відмічає найцікавіші відповіді.
Відгадайка Зміст і методика.Вчитель роздає картки з назвами різних тварин. Гравці зберігають назву у секреті і впродовж 3-5 хвилин згадують характерні ознаки своєї тварини. Потім вони по черзі називають ознаки своєї тварини, а інші їх відгадують. Тому, хто перший дав вірну відповідь, учитель дає яскраву картку. Гра проводиться декілька разів (кожен раз учитель пропонує інших тварин). Перемагає той, хто наприкінці гри має найбільшу кількість карток. Але вчитель також відмічає тих гравців, котрі найбільш вдало підібрали характерні ознаки запропонованих тварин.
Легенда про вербу , калину та журавлика Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилося тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці отруєна. Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка у відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивий кущ, а її намисто – на червоні ягоди. З того часу коло криниці й росте калина. Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі». Вийшла з хати мати. Побачила, яке лихо сталося з дітьми, - завмерла з горя та й перетворилася на сріблясту вербу.З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка-мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Всі разом вони оберігають криницю від забруднення.
Легенда про липу Жила собі козачка Горпина і мала вона двох синів. Ніби від серця їх відривала, виряджаючи на Січ. – Дуже гірко мені виряджати вас, але йдете ви на святе діло - боронити нашу землю. Не осоромте ні пам’яті батька, що загинув, ні землі, яка вас зростила. Щоб пам’ять про вас лишилась, посадіть поруч з батьковою ви по липці, я буду приходити до них і молитися за вас. Коли будуть в’янути листочки, то знатиму, що важко вам, коли пробиватиметься сік із котроїсь з них, знатиму, що ранений один із вас, як стануть всихати, знатиму, немає вас на світі. Поливатиму сльозами їх своїми, щоб ожили. Скільки посаджено лип, скільки хоробрих мужів пішло на війну.Приготувала я вам торбинку цвіту з батьківської липи. Чи застуда, чи ще якась хвороба, у пригоді стане липовий цвіт. Під липою нікого ще не вбило грозою. Заварений липовий цвіт допоможе від застуди, головного болю, нерви заспокоїть, вгамує біль у животі . Присядемо під батьківським деревом і в дорогу, діти… Подякували сини та й поїхали.
Легенда про бузину Жив старий – престарий чоловік. Жив самітньо. Мав тільки одного-єдиного сусіда-бузька на стрісі своєї хати. Бузько жив із своєю бузьчихою. Вони виводили троє-четверо бузьченят і вчили їх літати. Одного разу молоде бузьченя, не розрахувавши своїх ще слабких сил, упало в глибоку прірву, зламало собі ніжку і крило пошкодило. Бачив те нещастя старий чоловік .Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виховував його, а коли ніжки і крило зовсім зажили, виніс і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотанням. Восени полинули бузьки в далекий вирій. Минула зима. А коли повіяли теплі весняні вітри, повернулися знову до хатини старого. Той, якого врятував він від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожне з них принесло у дзьобі по зернині. Поклали зернята на долоню старому, і зрозумів він, що не прості то зерна, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха, - над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зернят небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами. Бузьків кущ фіолетовими кетягами, а бузьчишин – білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав вдячний чоловік бузьків кущ бузком, а бузьчишин - бузиною. Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб.
Легенда про папороть Один раз на рік, в ніч на Івана Купала, папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Кому вдасться знайти квітку папороті, для того нема нічого неможливого: він знатиме, де є скарби в землі, і діставатиме їх без великих зусиль, йому відмикатимуться всі замки без ключа, він буде розуміти мову рослин і тварин. Та роздобути квітку папороті дуже важко, бо вона квітне тільки мить і пильно охороняється чортами. Один чоловік напередодні Івана Купала пас худобу в лісі, загубив її і почав шукати. Випадково впала йому на личак квітка папороті. То він одразу й дізнався, де худоба, розшукав її та й пригнав додому. Крім того, йому раптом стало відомо, де закопані скарби. “Давай заступ, – сказав він жінці, – піду викопувати гроші”. “Та візьми інші личаки, – каже жінка. – бо ці мокрі”. Чоловік став перевзуватися – і тієї ж миті забув геть усе.
Легенда про очерет Очерет хоч і насаджений Богом, проте їм заволоділи чорти. Якось чорт став просити Господа віддати в його розпорядження гречку і овес. Бог погодився, а чорт так зрадів, що побіг від нього вистрибом, навіть не подякувавши. На шляху трапився йому вовк і спитав: “А ти чого так скачеш?” чорт страшенно злякався вовка і забув, що йому Господь подарував. З переляку він відповів вовкові: “Бог мені подарував очерет і осот”. Кажуть, ніби чорт і по цей час не може згадати, що саме подарував йому Господь, отож чорти й володіють лише очеретом і осотом, які вважаються бур’янами.
Легенда про тютюн Зупинились якось у степу козаки й почали варити вечерю на могилці, що поросла якоюсь невідомою травою. Коли ця трава від вогню підсохла й загорілася, один козак, вражений невідомим доти ароматом, що поширювався довкіл, з подиву вигукнув: “Ти ба”. Не розчувши як слід, другий козак перепитав: “Табак?”. “Тю-тю,” – затюкав на нього перший. “Тютюн?” – знову перепитав той. З того часу і стали називати нововідкрите зілля табаком і тютюном. А козаки з того часу стали курити люльки, набиваючи їх сухим, подрібленим тютюном.
Легенда про осику Люди вірили, що всі дерева на землі саджав сам Господь на потребу людині. Осика теж створена Богом і спочатку нічим особливо не відрізнялася з-поміж решти дерев. Пізніше осику стали вважати проклятим деревом, бо на ній повісився Іуда, що зрадив Ісуса. Спершу він хотів було повіситися на березі, але та так злякалась, що аж побіліла, тому в неї і нині біла кора. Іуда прибіг до груші, але та не захотіла його прийняти і випустила колючки, вона й зараз колюча. Тоді він підійшов до осики і повісився на ній. Ото через те осика й тепер так тремтить.
Лелека Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс і закопати з умовою не розв’язувати і не заглядати в нього. Та на півдорозі чоловік не витримав і поцікавився, що ж він несе. Тоді з мішка повистрибували жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях та болотах і збирати усяке гаддя. Люди вірили, що лелека приносить щастя тій оселі, де він збудував гніздо. Якщо ж хтось зруйнує гніздо, то лелека принесе вогню і спалить хату, або накличе блискавку.
Коза в традиційних віруваннях українців відігравала неоднозначну роль. Вважали, що чорт, наслідуючи Бога, хотів створити корову, та в нього вийшло не дуже вдало. Вірили, що відьма боїться кози і ніколи не відбирає у неї молока. Водночас коза була символом родючості. Про неї співали: Де коза туп-туп, Там жита сім куп. Де коза рогом, Там жито стогом. Коза
Зозуля Існує ряд народних переказів про походження зозулі. За одним із них, зозуля – це вдова, тому вона не в’є власного гнізда і не висиджує пташенят. За іншим, зозуля була колись жінкою, яка вбила свого чоловіка, тепер вона одиноко літає по лісах і ніколи не знайде собі пари. Зозуля поряд з вороном і совою віщувала строки життя і смерті, щасливе або нещасливе заміжжя, а також стихійні лиха. Вважалося, що зозуля може накувати добробут на весь рік, якщо при першій зустрічі з нею маєш у кишені гроші. Коли зозуля до Юрія (23 квітня) закує на голе дерево, то буде голодне літо, а якщо на лист – врожайне.
Бджола Бджола користувалась великою пошаною; вважалося, що вона походить із раю. Її називали “Божою пташкою”, а мед вважали освяченим і дуже часто використовували при лікуванні різних хвороб. За давніми переконаннями, бджоли водитимуться лише в того, у кого спокійна, доброзичлива вдача. Приходячи вранці на пасіку, пасічник вітав бджіл спеціальними молитвами або примовками.
Цікава інформація Береза випаровує за день 6 відер води, дуб - 6, екваліпт - 40. Над лісами випадає на 3% дощів більше, ніж над ланами.За 1 год 1 га лісу поглинає 2 кг вуглецю, це те, що видихають за цей час 200 осіб (ліс при цьому виділяє 2 кг кисню). Людині потрібно 960 л кисню на добу; стільки виділяє його 5дерев. Крилате насіння берези може відлетіти від материнської рослини на 6 км , насіння ялини – на 2,4 км, клена – 0,69 км, ясена – 0,02 км. 1 т макулатури рятує від вирубування 0,4 га лісу середнього віку; 20 кг макулатури зберігають одне дерево. Блискавка: із 100 ударів випадає на дуб – 54, тополю – 25, ялину – 10, сосну – 6, бук – 3 , липу – 2 ,акацію – 4
Людина і більшість тварин на 2/3 складаються з води. А деякі рослини на 4/5. Вода займає 2/3 поверхні земної кулі і тільки 1/3 приходиться на сушу. Якби всю воду Землі можна було б рівномірним шаром розподілити на всій планеті, утворився б Світовий океан, глибина якого сягала б 4 кілометри. Найсолоніша вода в Мертвому морі – 260г у літрі води, а в Чорному морі – 18г у літрі.
Подорожник великий Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі. До 14 століття подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину «слід білої людини». Подорожник великий – багаторічна трав′яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.
Деревій Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках. Даровій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо. Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились у полі чи в дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають «кровавником».
Отруйна, але дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав′янистий бур′ян. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік. Чистотіл ( з латинської – «дар сонця») - лікувальна рослина. Росте на засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня – до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння. Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкірі. Настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються. У народі чистотіл називають «бородавочником», «жовтосоком», «гладушником».