14 квітня о 18:00Вебінар: Як урізноманітнити вивчення французької мови в класі та дистанційно

Економіко-географічна характеристика Німеччини та Італії.

Про матеріал
1.Економіко- географічна характеристика Італії (за планом характеристики країни). 2.Економіко- географічна характеристика Німеччини (за планом характеристики країни).
Перегляд файлу

Завгородня Т.В.

Тема:   Економіко-географічна характеристика Німеччини та Італії.

Мета: сформувати систему знань про особливості ЕГП, населення, господарства Італії та Німеччини; визначити вплив ЕГП на розвиток господарства країн, територіальні відмінності у структурі господарства; розвивати практичні уміння працювати з матеріалом під­ручника і картами атласу; виховувати самостійність, цікавість до пошуку і аналізу необхідної інформації.

Обладнання: політична та фізична карти Європи, атласи, під­ручники, схеми, таблиці, діаграми.

Тип заняття: комбінований.

Література:

1. Географія (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., ЯценкоБ.П. — Ê.; Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018 — 256 с.: іл.

2. Географія (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. – 256 с. : іл.

3. Географія (рівень стандарту): підруч. для 10кл.загальноосвітн. навч.закл.: Рівень стандарту, академічний рівень./Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Довгань А.І.-К.:Генеза, 2018.-192с.

4. Географія : Підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Л.Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг, А.І. Довгань. - К. ; Генеза, 2011. - 304 с. :іл .

    Міжпредметні зв’язки: історія, економіка, фізична географія, демографія

 

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

1. Економіко- географічна характеристика Італії (за планом характеристики країни).

2.Економіко- географічна характеристика Німеччини (за планом характеристики країни).

 

Італія

В сучасних кордонах сформувалась в 1870р. шляхом об’єднання князівств.

             «Візитна картка»

Офіційна назва країни – Італійська Республіка.

Площа держави разом з островами Сицилія та Сардинія 301,3 тис. км2,

населення – 60,6 млн осіб (2018).

Форма державного правління – парламентська республіка.

Італія – це унітарна держава, яка поділяється на 20 адміністративних областей .

Столиця Італії – Рим, грошова одиниця – євро.

На території Італії розташовані дві держави-карлики Ватикан і Сан-Марино. Державною мовою - італійська. Італія є членом НАТО, ООН, ЄС, РЄ, ЄБРР, МВФ, МБРР.

Географічне положення Італії на півдні Європи зручне з погляду розвитку економіки і зовнішніх зв’язків. Територія країни складається з материкової, півострівної і острівної частин, має протяжні морські кордони, оскільки омивається Адріатичним, Лігурійським, Тірренським, Іонічним і Середземним морями. На півночі Італії здіймаються вкриті снігами і льодовиками Альпи. Східні прикордонні ділянки і узбережжя Адріатичного моря охоплені рівнинами. Апеннінський півострів перетинають з півночі на південь гори Апенніни.

Між Альпами і Апеннінами розташована досить велика Паданська рівнина, якою несе свої води річка По. Західні узбережжя являють собою слабо хвилясту рівнину.

Найближчими сусідами Італії є Франція, Словенія, Швейцарія та Австрія. Відстань від Італії до найближчого материка- Африки-148км.

Отже, Італія має:

      -        вигідне ЕГП

  • центральне положення в Європі
  • 80%- морські кордони
  • Півострівна, острівна, материкова держава
  • Межує з розвинутими країнами Європи ??
  • Розташована в 2-х кліматичих поясах
  • На перехресті транспортних шляхів
  • Велика протяжність з північного заходу на південний схід.

Природні умови і ресурси Італії різноманітні, що зумовлено значною протяжністю країни з півночі на південь. Майже 4/5 території зайнято горами, що визначило й загальні особливості ландшафтів країни. На півдні Апеннінського півострова і островах є сліди давньої і сучасної вулканічної діяльності. З вулканізмом пов’язано утворення гарячих мінеральних джерел, грязьових вулканів, гейзерів. Цікавими формами рельєфу на південному сході вздовж берегів Адріатичного моря, є карстові печери, гроти, колодязі, лійки та ін.

Клімат Італії змінюється від помірно теплого на Паданській рівнині до типового субтропічного на півдні півострова та островах. Тут виділяють 2 типи клімата: помірно- континентальний та тропічний середземноморський. Клімат Альп підпорядкований висотній зональності: помірно теплий біля підніжжя й холодний на вершинах гір. На півночі- Італійські Альпи, які не тільки ускладюють звя’зок з Францією, Швейцарією, Австрією, але й є бар’єром для просування холодних північних повітряних мас з півночі. 80%- гори та височини. Висока сейсмічність регіону (вулкан  Етна, Везувій, Стромболі).

Клімат і рельєф сприятливі для розвитку рослинництва і рекреаційно-туристичного господарства.

Найбільшою за площею басейну і найповноводнішою річкою Італії є По. На Апеннінському півострові найбільшими річками є Тибр і Арно, що з’єднані системою каналів. Саме на цих річках розташовані найбільші міста Італії – Рим, Флоренція і Піза. Річки використовуються для зрошення і як транспортні шляхи.

Природна рослинність представлена широколистими лісами, субтропічними вічнозеленими твердолистими лісами і чагарниками, які значно змінені і перетворені на сільськогосподарські угіддя.

Італія небагата на мінерально-сировинні ресурси. Власні енергоресурси – нафта Сицілії та газ Паданської низовини – задовольняють потреби країни лише на 15 %. Промислове значення мають запаси сірки і солей, поліметалевих і ртутних руд, а також будівельних та облицювальних матеріалів, зокрема відомий з давніх часів білий карарський мармур. За запасами ртуті- провідне місце в світі.

Народонаселення і культура Більшість населення Італії – понад 90 % -італійці, хоча вони себе вважають римлянами, венеціанцями, сицилійцями, а вже потім італійцями, що пов’язано з історією формування країни. Регіональні відмінності проявляються у мові (хоча більшість населення розмовляє італійською мовою), звичаях, традиціях. Нині показник річного приросту населення нульовий, тобто спостерігається процесс старіння нації. Середня тривалість життя – 82 роки. Пересічна густота населення – понад 190 осіб/км2, а в окремих районах вона сягає 375 (Ломбардія) і 425 (Кампанія) осіб/км2. У містах проживає близько 68 % населення країни; 99 % італійців сповідують католицизм.

Італія подарувала світові багато видатних постатей: Леонардо да Вінчі, якого справедливо називають «титаном Відродження», Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Данте, Петрарка, Боккаччо, Дж. Бруно, Г. Галілей, Е. Торрічеллі та ін.

Особливості народів і націй Італійці – народ, у характері якого домінує експресивність, нестримність емоцій. Важливими рисами італійців є людяність, кмітливість, розум, вишуканий смак. Вони завжди і скрізь здатні насолоджуватися природою і мистецтвом, дуже люблять публічні розваги: карнавали, парадні спектаклі, процесії. Недаремно Італія стала батьківщиною карнавалів. Велику популярність у світі здобула традиційна італійська кухня. Але кожна область країни славиться своїми місцевими стравами: Лігурія –рибою, звареною в олії з великою кількістю зелені; Ломбардія – супом з нутрощами, Умбрія – сосисками з печінки; венеціанські провінції –рисом із зеленим горошком, а Неаполь –піцою.

Традиційна страва римлян – картопляні кльоцки з молодою яловичиною.

Господарство. Італія – країна з багатопрофільною ринковою економікою. На початку ХХІ ст. пріоритетними напрямками господарського розвитку є стимулювання приватного бізнесу, продовження ринкових реформ, боротьба з інфляцією. Серед країн-лідерів Італія має помірні позиції. Так, за показником ВВП Італія посідає 10-те місце у світі, поступаючись Німеччині, ВБ і Франції. Незважаючи на це, держава належить до країн Великої сімки і відіграє провідну роль у Південній Європі та ЄС.

ЧИННИКИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ІТАЛІЇ

1.Економіко-географічне положення

2. Працересурсний потенціал

3. Споживчий потенціал

4.Природно-ресурсний потенціал

5.Активна роль держави в економіці країни

ДОМІНУЮЧІ СКЛАДНИКИ ЕКОНОМІКИ ІТАЛІЇ

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР

ВТОРИННИЙ СЕКТОР

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР

• Рослинництво: фрукти, овочі, цитрусові, виноград, оливки, тютюн, зернові, цукровий буряк • Тваринництво: велика рогата худоба, вівчарство, свинарство

• Виробництво машин та устаткування • Хімічні виробництва • Металургійні виробництва • Індустрія моди • Виробництва харчових продуктів та вин

• Туризм • Освіта • Швидкісні залізниці

Первинний сектор економіки

Видобувна галузь представлена видобутком нафти та газу (Паданська низовина), поліметалевих руд  і ртуті, будівельних матеріалів.

Сільське господарство Італії спеціалізується насамперед на рослинництві. Його частка у вартості товарної продукції становить майже 60 %. За збором овочів і фруктів Італія є лідером у Європі, а за обсягами вирощування цитрусових та оливок поступається лише Іспанії. Провідні позиції посідає країна також у вирощуванні та переробці винограду.

Розвиток тваринництва стримується як нестачею кормової бази, так і конкуренцією дешевшої продукції з Франції, Нідерландів та інших країн ЄС. Спеціалізується Італія на вирощуванні великої і дрібної рогатої худоби, свиней.

Практичне завдання Користуючись картами атласу, назвіть основні райони с-г виробництва і визначте їхню спеціалізацію

Вторинний сектор економіки

Промисловість країни представлена передусім обробними галузями, що орієнтуються на трудові ресурси та переважно імпортну сировину.

Для Італії характерна наявність великих монополій, які відіграють суттєву роль в економіці країни. Промисловість країни об’єднує понад 150 підприємств різних галузей: суднобудування і судноремонт, морський транспорт, машинобудування, чорна металургія. Нафтогазове об’єднання «ЕНІ» контролює понад 160 компаній. Автомобільний концерн «ФІАТ»включає до свого складу понад 100 компаній і забезпечує по над 13 % європейського автомобільного ринку. Більшість галузей промисловості сконцентровані на півночі країни.

Нині італійські промислові фірми за своїми розмірами і торговельним обігом не претендують на світове лідерство, протее мають сильні позиції в ЄС. Основними напрямками італійського машинобудування, що має міжнародне значення, є автомобілебудування, виробництво залізничного рухомого складу, обладнання для різних галузей, сільськогосподарське машинобудування, випуск електроніки та електротехніки, майже 40 % якої експортується. Іншими галузями міжнародної спеціалізації Італії є хімічна й легка промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів. В останні роки в Італії інтенсивно зростає роль малого і середнього бізнесу. Продукція, що виробляється на таких підприємствах, посіла провідні позиції на світовому ринку.

Провідні підприємства

«Малі» італійські виробники Вони постачають на внутрішній і зовнішній ринки верстати, інструменти високої точності, текстиль, одяг, взуття, меблі, кераміку, ювелірні вироби та інші товари і є дуже конкурентоспроможними. Так, у П’ємонті, вовняній столиці світу, три тисячі фірм постачають на міжнародний ринок 3/4 світового виробництва вовняних тканин. Місцева компанія «Алесей» завоювала міжнародне визнання виробництвом кухонного начиння. Бергамо став визнаним центром меблевого виробництва. У Брешіа десятки дрібних сталеплавильних компаній показали світу, як можна вигідно виробляти високоякісну сталь на міні-заводах. Містечко Вичевано – відомий центр взуттєвого виробництва, а Ареццо і Віченца – центри виробництва золотих прикрас. Фірми «Сафіло» та «Лукотика» постачають до 85 % італійських окулярів на експорт.

                              Розміщення галузей промисловості Італії.

Галузі пр-ті

Продукція, сировина

Центри

Паливно-енергетична

Орієнтується на імпортну сировину, видобуток нафти в Італії складає 4,5 млн.т, газу- 16,8млрд м3.  Газ та нафту отримує з Росії, Алжиру по газопроводу, який прокладений по дну Середземного моря. В ТЄ балансі Італії домінує нафта- 70%.

ГЕС- 26% на р. Альп, АЕС- закриті, ТЕС- 70% в портових містах, поблизу нафтопереробних з-дів.

Чорна металургія

Орієнтується на імпорту сировину та паливо. Центри- портові міста. Електрометалургія, переробна металургія

Генуя, Неаполь. Таранто, Брешиа, Больцано

Турин, Мілан, Венеція

Кольрова металургія

Виплавка алюмінію,  свинця, цинку, ртуті, розміщені в р-х ТЕС, ГЕС

Больцано, Марчері, Тоскана, Кротонс

Машинобудування

Автомобілебудування

 

Тракторобудівництво

Судобудівництво, авіаційна.

Офісне та побутове обладнання. Електротехнічне холодильники, пральні машини. Мотоцикли, мопеди, велосипеди.

Турин, П’ємонт, Неаполь, Больцоно, Модена, Мілан, Емілія.

 

Генуя, Трієст, Таронто. Ливарно

Турин, Неаполь, Ломбардія, Варезе, Комо,  Бергамо

Хімічна

Вир-во полімерів, синтетичних волокон, продуктів нафтопереробки, хімії органічного синтезу та мін добрив

З-ди Північного Сходу та Півдня Італії

Легка та харчова

Текстильна, швейна, обувна (за експортом- провідне місце в світі)

Північний Захід Ломбардія, П’ємонт на сході та в Центрі –Прато, Неаполь; на північному заході- Віджевано, Марке, Тоскана, Умбрія.

 

Третинний сектор економіки

Сфера послуг Італії представлена такими найбільш значущими галузями, як туризм, транспорт і банківська діяльність. Їхня частка у ВВП становить 69 %. Транспортний комплекс Італії забезпечує не тільки внутрішні потреби країни, а й є важливою ланкою транспортної системи усіх країн ЄС. Стосується це насамперед трубопровідних і морських магістралей. Банківська сфера завжди добре була розвинена в країні, яка є її батьківщиною. Проте кількість банків та обсяг їхніх активів нині невпинно скорочуються.

Туристичний потенціал Італії Італію справедливо вважають музеєм під відкритим небом, країною музики й архітектури, яку щорічно відвідують понад 40 млн туристів. У багатьох її містах зосереджені видатні пам’ятки архітектури різних часів, які сприяють розвитку пізнавального туризму. Туристичні райони Італії, як-от: Лаціо, П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Трентіно-Альто-Адідже, Венето, Фріулі-Джулія, Емілія-Романья, Тоскана, Умбрія, Калабрія, Апулія, Сицилія, Сардинія – мають розширену спеціалізацію відповідно до туристських ресурсів.

Просторове розміщення економіки

Італія поділяється на 11 економічних  районів, об’єднаних у три групи:

1.Північ -понад 40 % території і майже половина населення. Це найбільш урбанізований регіон країни, в якому створюється 58 % її ВВП. Північ є головним промисловим, сільськогосподарським і транспортним регіоном Італії. Промисловість зосереджена в трикутнику: Мілан – Генуя – Турин. Мілан є неофіційною столицею Півночі Італії, містом «вищої ліги» із всесвітньо відомим Міланським собором, хмарочосами, скупченням ринкової інфраструктури-біржами, страховими компаніями, штаб-квартирами корпорацій.

1.1. північно- східний р-н - розвинуті трудомісткі галузі- машинобудування, кольорова металургія, нафтопереробна. В с/г- м’яса- молочне тваринництво, рослинництво. Зернові культури, цукровий буряк, табак, маслини, цитрусові. Міста- Венеція, Болонья.

1.2. північно- Західний- індустріально розвинутий р-н. Розвинуті машинобудування, органічна хімія, текстильна, швейна, харчова, металургія. Пшениця, кукурудза, садівництво. Міста- Мілан, Турин, Генуя.

2. Центр -посідає ІІ місце в країні за економічним потенціалом, хоча є невеликим за площею і кількістю населення. Роль Центру в Італії визначається наявністю тут столиці країни. Рим пов’язують із Папською державою Ватиканом і стародавнім Римом, де й дотепер зберігаються руїни Форуму, Колізею, Тріумфальна арка Тіта, колона Трояна і багато інших пам’яток архітектури.

Галузі спеціалізації - чорна металургія, хімічна, мебельна, фаянсова, текстильна, взуттєва, харчова промисловість.

Розвинуто зернове господарствово, садівництво, овочі, виноградорство, вирощування маслин, цитрусових, оливок.

Найбільші міста- Рим, Флоренція.

3. Південь Італії охоплює не тільки материкову, а й острівну частину і є найменш розвиненим. Проблемами Півдня є високий рівень безробіття, відтік населення, низькі доходи.

Провідною галуззю є сільське господарство-вирощування цитрусових, олив, пшениці, а з галузей тваринництва – вівчарство. Галузі спеціалізації- виноградорство, садівництво - цитрусові, оливкові, маслини, зернові- пшениця, кукурудза,  рис, технічні- табак, конопля, пасовищне тваринництво.

З галузей промисловості переважають нафтохімічна, металургійна та інші матеріало- і капіталоємні галузі. Розвинуте машинобудування, чорна металургія, легка і харчова промисловість, центр туризму, курорт.

Неофіційною столицею -Неаполь – сучасне місто-порт, науковий і культурний центр.

Проблема Основними внутрішніми проблемами сучасної Італії є корупція, високий рівень безробіття, значні диспропорції у соціально-економічному розвитку Півночі і Півдня. Враховуючи досвід інших європейських країн, запропонуйте способи подолання перелічених проблем країни.

Зовнішньоекономічна діяльність.

Експорт-продукція машинобудування, зокрема обладнання для різних галузей і транспортне обладнання, електротовари та інструменти. Понад 10 % експорту становлять текстиль, одяг і взуття. Імпорт- мінеральна сировина, метали і металопродукцію, окремі хімічні й електротовари.

Основними партнерами Італії є країни ЄС. Останніми роками країна намагається переорієнтувати свій експорт на країни Центральної і Східної Європи та Китай. Попри великий зовнішній борг, Італія є потужним джерелом економічної допомоги, яка в основному зорієнтована на країни Середземномор’я.

Стосунки Італії та України побудовані на взаємовигідних двосторонніх відносинах. Обидві країни активно співробітничають у рамкахРЄ, ОБСЄ, регіональної організації Центральноєвропейська ініціатива. Італія підтримує Україну у відносинах з ЄС, НАТО та СОТ. Між двома країнами розвиваються торговельні відносини. Україна експортує до Італії метал і металопродукти, мінеральну сировину, хімічну продукцію. Італія постачає в Україну машини та обладнання, текстиль і текстильні вироби, а також продукцію хімічної промисловості. Італія інвестує окремі галузі господарства України, зокрема с-г і машинобудування. В Україні створені спільні італійсько-українські підприємства.

                            УЗАГАЛЬНЕННЯ

*Італія розташована в Південній Європі і належить до країн Великої сімки.

*Країна небагата на мінерально-сировинні ресурси, а її рельєф і клімат сприятливі для розвитку рослинництва і рекреаційно-туристичного господарства.

*За показником ВВП Італія посідає 10-те місце у світі.

*У галузевій структурі промисловості переважають обробні галузі, орієнтовані на трудові ресурси та імпортну сировину, а в с-г-– рослинництво.

*Найбільш значущими галузями сфери послуг Італії є туризм, транспорт і бан-

ківська діяльність.

*Переважаючими формами зовнішньоекономічної діяльності Італії є зовнішня торгівля, інвестування та спільне підприємництво.

                                  Німеччина

«Візитна картка»

Офіційна назва — Федеративна республіка Німеччина.

Площа — 357 тис. км2.        Населення — 82,5 млн осіб (2018 р.).

Столиця — Берлін.  Державна мова-  німецька

Тип країни — економічно високорозвинена постіндустріальна держава, країна «Великої сімки». Член ООН, НАТО, ЄС, РЄ, ОБСЄ, ЄБРР, СОТ, МВФ.

Державний устрій — парламентська республіка, федеративна держава, до  складу  якої  входить 16 земель. Вища  законодавча влада належить бундестагу (палаті депутатів) і бундесрату (палаті земель, до якої входять члени феде­ральних урядів), що обираються на 4 роки. Виконавча влада нале­жить уряду, який очолює федеральний канцлер.

  1. ЕГІІ і ПГП Німеччини.

Завдання За допомогою карт атласу визначте:

а) З якими державами межує Німеччина? Який рівень їх розви­тку? Наскільки вигідне це сусідство? б) Якими морями омивається Німеччина?

     Німеччина розташована в центрі Європи, що є однією з найваж­ливіших особливостей її ЕГП. На території країни перетинаються численні шляхи сполучення — автомобільні, залізничні, авіаційні, річкові і морські.

   Вигідне  «сусідське»  розташування, вихід  до  морів,  переважанню помірного  клімату  і  рівнинного  рельєфу,  а  також досить велика для  європейської  країни  площа (356 тис. км2)  виключно  сприятливi для розвитку господарства Німеччини.                                    

     Природно-ресурсний потенціал Німеччина лідирує в Європі за запасами кам'яного вугілля- знаходяться в Рур­ському, Саарському і Ахейському басейнах і бурого- в Східній Німеччині (Лаузицький і Середньо-німецький басейни).                                                                                                                    Родовища нафти і природного газу пов'язані з Північногерманською низовиною.  Німеччина  має  запаси  залізноi  руди, але  вона  низької якості.  Є запаси  солей  калію  і  магнію,  великі  запаси сировини для виробництва  будівельних  матеріалів  і  скляної  промисловості. 

   Мінеральні  ресурси  країни  загалом  досить  виснажені,  ФРН  споживає їх більше, ніж видобуває.

   Рельєф  країни  різноманітний:  рівнинний  на  півночі,  на  півднi він  дещо  підвищується. Великі  форми рельєфу: Північногерманська низовина,  Середньогерманські  гори,  Баварське  плоскогір'я, Альпи.

Кліматичні  умови сприятливі  для мешкання населення і господарювання: клімат помірний, перехідний від морсько­го до континентального.

 На  відміну  від  багатьох  європейських  країн  Німеччина має густу річкову мережу. Населення забезпечується питною водою практично повністю на 90 % — з підземних джерел. У Німеччині багато джерел цілющих мінеральних вод,  наприклад,  всесвітньо  відомий  бальнео-логічний курорт в місті Баден-Баден.

У ґрунтовому покриві переважають підзолисті і бурі лісові ґрун­ти, родючість  яких  підвищується  за  допомогою продуманої меліо­рації.

Первинні  ліси  в  Німеччині  практично не збереглися, сучасні  ліси займають 30 % загальної  площі  країни. Негативний  вплив  на  ліси мають кислотні дощі, що є наслідком погіршення екологічної си­туації у повітряному басейні над усією Європою.

Населення Німеччини найчисленніше в Європі — близько 83 млн чол,  сер.  густота 235 чол./км2. Характерне  зни­ження  народжуваності  і  природного  приросту  населення, особливо  в  східних землях;  коефіцієнти  народжуваності  і  смертності  однако­ві — 11 чоловік на 1000 жителів на рік.

При цьому темпи приросту населення Німеччини становлять 0,4 % на рік. За рахунок чого це відбувається? Загальна кількість населення Німеччини зростає за рахунок притоку іммігрантів з Ту­реччини, республік колишньої Югославії, колишніх соціалістич­них країн.

Національний склад однорідний: майже все населення складається з німців. Переважаюча релігія — християнство, на півдні і заході — католицизм, на іншій терито­рії — протестантство.

Урбанізація -87 %, найбільшою міською агломерацією є Рурська.                                                                                                                   За  часткою  зайнятого  в  промисловості  і  будівництві  економічно активного  населення -близько 45 % -Німеччина випереджає інші розвинені європейські країни.

Народонаселення і культура. Незважаючи на від’ємний природний приріст, кількість населення зростає переважно завдяки іммігрантам. З майже 83 млн мешканців понад 7 млн – це іноземці, а ще 4 млн є етнічними німцями, що народилися поза країною. У національно- му складі населення ФРН переважають німці (майже 92 %). Серед інших національностей -турки (2 %), а ще понад 6 % – це серби, хорвати, італійці, росіяни, євреї, греки, поляки, курди, араби, іспанці. Близько 40 % віруючих -протестанти, які мешкають на сході, півночі і в центрі країни, 35 % – до католики, що населяють переважно південь і захід, майже 2 % – це мусульмани.

Особливості народів і націй

Рисами характеру німців є скромність, чесність і домовитість. З усіх цивілізованих націй німці легше і найдовше здатні підкорятися урядам, під владою яких вони живуть. За темпераментом німців відносять до флегматиків. Їм притаманні розсудливість, прагматизм і наполегливість у досягненні мети, а також здатність витримувати труднощі, але у кмітливості й смаку вони дещо поступаються англійцям, французам та італій-цям. Німці люблять спорт, подорожі, цінують сімейні традиції.Населені пункти країни відрізняються високим рівнем благоустрою і чистотою.

 Господарство За обсягом ВВП і промислового виробництва  Німеччина  поступа­ється США і Японії. На  галузеву  і  територіальну  структуру  господарства  Німеччини дуже вплинув сорокарічний роздільний розвиток НДР і ФРН. Колишня НДР   була  своєрідною “ чорною  дірою”  в  економіці  об'єднаної Німеччини. Уряд  прийняв  найбільш  шоковий варіант трансформації господарства  Східної Німеччини,  відмінний від східноєвропейських реформ: введення приватної власності, повна денаціоналізація державних  під­приємств,  стислі  терміни  перехідного  періоду,  зумовлені інтеграцією у високорозвинену ринкову економіку, тощо.

 У 1994 р. економічна  діяльність у Східній  Німеччині  помітно пожвавилася. Однак виникли проблеми: «підтягнення» східних земель до рівня західних зажадало колосальних вкладень. Тому в 1996 р. лозунгом уряду Гельмута -стало слово «економія»: були  зменшені  витрати  на підвищення кваліфікації і перенавчання, допомога у зв' язку з безробіттям тощо.

Незважаючи па труднощі перспективні прогнози передбачають, що Німеччина  залишиться  у  провідній  групі  економічних  гігантів і в XXI ст.

ДОМІНУЮЧІ СКЛАДНИКИ ЕКОНОМІКИ НІМЕЧЧИНИ

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР

ВТОРИННИЙ СЕКТОР

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР

• Тваринництво: скотарство, свинарство. Птахівництво • Рослинництво: пшениця, цукровий буряк, ріпак, льондовгунець, хміль, виноград

Виробництво машин та устаткування • Хімічні виробництва • Виробництво харчових продуктів і напоїв • Відновлювальні джерела енергії

• Фінансова діяльність • Транспорт • Державне управління • Туризм • Освіта та наука • Торгівля •

Первинний сектор економіки

Сільське господарство. Після об'єднання  Німеччина  стала  найбільшим  с-г виробником в Європі, при  цьому галузь не задовільняє  внут­рішні потреби населення країни. Німеччина поділяє  з Японією 1 місце у світі за імпортом  с-г                                                                                              продукції: зерна, олії, овочів і фруктів.

 Понад 2/3 продукції  галузі припадає на тваринництво, яке спе­ціалізується  на  розведенні  великої рогатої  худоби і свинарстві. Основна продовольча  культура ФРН — пшениця,  також  вирощують  жито, овес, ячмінь (деякі сорти «пивні»). Необхідний для виробництва  пива хміль займає величезні площі сільськогосподарських угідь.

 

   Вторинний сектор економіки

 Енергетика  Понад половини своїх потреб в енергії Німеччина забезпечує рахунок імпорту. Основні енергоносії — нафта і газ.  Нафта  надходить у танкерах і нафтопроводами з  Північного  моря,  Росії,  Африки  (Ніґерiя, Лівія), країн  Персидської  затоки. Найбільші  нафтопереробні заводи ФРН знаходяться в Гамбурзі, Кельні, Карлсруе, Нігольштадті, Швед-ті. Газова промисловість працює на сирові з Нідерландів, норвезького сектору Північного моря, Росії і  власних   родовищ.                                                                                                                   

    Камя’новугільна промисловість -  колишня основа енергетики- в останні роки втратила конкурентоздатність і знаходиться у кризовому стані.  ФРН  з  великого  експортера  вугілля  перетворилася   на  його імпортера,  оскільки на світовому ринку вугілля  коштує  в  3—4 рази дешевше  німецького.  Великі  обсяги  вугілля  ввозяться  з  Польщі, США, ПАР і навіть Австралії. Основну  частку енергії в ФРН виробляютьТЕС, які  працюють  на  вугіллі, природному газі і мазуті. Атомні електростанцii  виробляють 30 % електроенергії, гідроелектростанції  діють  на  півдні  країни — на гірських річках.

   Чорна металургія За виплавкою чавуна, сталі і виробництвом прокату ФРН займає 1-е місце в Європі і 5-е у світі. Найбільші заводи зосереджені в Рурі і на Нижньому Рейні, також заводи повного циклу є в Саарському районі і східних землях. Центри переробної металургії і заводи з ви­робництва прокату знаходяться у всіх землях Німеччини.

   Кольорова металургія працює в основному на імпорт­ній і  повторній  сировині  (лом  кольорових  металів). Підприємства  цієї галузі розташовуються там, де забезпеченість енергоресурсами поєднується із зручністю доставки сировини.

Запитання Які німецькі підприємства, що виробляють авто­мобілі, ви можете назвати? Чи всі вони є повністю німецькими?

Завдання  За допомогою карт атласу назвіть основні центри суднобудування Німеччини.

Машинобудування і металообробка- одна з найбільш розвине­них галузей промисловості ФРН. На машинобудування припадає близько половини всієї  промислової  продукції і експорту  країни.  Найбільші центри  - Мюнхен,  Нюрнберг, Ерланген,  Мангейм,  Берлін,  Лейпциґ,  Гамбург . За виро­бництвом автомобілів Німеччина поступається лише США і Японії.

 Найбільші центри  автомобілебудування ФРН-  Вольфсбурґ, Штутгарт, Кельн, Рюссельсхайм, Мюнхен.

 Землі  Баден-Вюртемберґ  і  Тюрингія  характеризуються  високою концентрацією підприємств оптико-механічної промисловості. Аеро­космічна промисловість ФРН є високорозвиненою і виробляє цивільні літаки, військову авіаційну і ракетну техніку.

За експортом  продук­ції хімічної промисловості ФРН посідає 1 місце у світі, хоча по­ступається США за обсягом самого  виробництва.

Третинний сектор економіки

Соціальна спрямованість державної економічної політики призвела до росту значення в національній економіці Німеччини сфери послуг. Її частка у ВВП країни становить 78%. Особливе місце посіли фінансова діяльність, транспорт, державне управління, туризм, освіта та наука, торгівля. Всесвітньо відомими є німецькі біо- та інформаційні технології. Фінансова система Німеччини вирізняється високим ступенем централізації капіталу. Німецькі банки є крупним акціонерами промислових компаній та компаній сфери послуг. Через те вони активно втручаються в процес прийняття бізнесрішень. Серед банків головну позицію посідає Deutsche Bank, який є найбільшим у Євросоюзі. Провідні німецькі банки мають свої дочірні філії в інших країнах Європи.

Франкфурт-на-Майні є найбільшим фінансовим і біржовим центром Німеччини. У ньому розміщуються Федеральний банк, штаб-квартири багатьох комерційних банків. Барометром стану німецької економіки вважають Франкфуртську фондову біржу. Вона відбиває ціни на акції 30 найбільших німецьких компаній.

У зв’язку з центральним розташуванням у Європі та віддаленістю більшої частини території країни від моря важливе значення має розвиток транспорту. За пасажиро- та вантажообігом першість утримує автомобільний транспорт. Після США Німеччина має найбільшу мережу автомагістралей у світі. За протяжністю залізниць Німеччина є лідером у Європі. Мережею високошвидкісних залізниць Німеччина сполучена з Бельгією, Францією, Швейцарією. Великими залізничними вузлами є Гамбург, Берлін, Франкфурт-на-Майні та Мюнхен. Основні зовнішні торговельні перевезення забезпечує морський  транспорт. Найбільшими морськими портами є Гамбург і Бремен. Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у перевезенні пасажирів на великі відстані. До найбільших аеропортів-хабів світу належить аеропорт «Франкфурт», пасажирообіг якого становить 61 млн пасажирів на рік. Важливе значення для здійснення економічних зв’язків усередині країни відіграє річковий транспорт. Найважливішим міжнародним річковим шляхом є Рейн. Канал Рейн – Майн – Дунай є водним шляхом сполучення між Північним і Чорним морями.

Велика інтенсивність економічних відносин з партнерами по ЄС і центральне положення Німеччини в Європі обумовили високу част­ку — 43 % — транзитних перевезень у загальному вантажообігу всіх видів транспорту. Основою транспортної мережі ФРН  є  заліз­ниці. У сумарному вантажообігу  основна  частка- 2/3  припадає на автомобільний транспорт, 1/5 — на залізничний,  1/6 — на  внутрішній  водний  і  трубопровідний  транспорт. 

Міжнародний туризм. Щорічно Німеччина приймає 31,5  млн осіб. Найпопулярнішими туристичними містами є Берлін, Мюнхен, Гамбург, Баден-Баден.

 Велике значення в економіці Німеччини мають освіта та наука. Найкращими вишами Європи є університети Мюнхена, Хайдельберга, Берліна, Бонна, Дрездена. Німеччина – один із світових осередків розвитку наукових досліджень. У країні працюють три із семи найкращих технопарків у світі, що їх називають «Силіконовою долиною ХХІ століття»: у Мюнхені, Гамбурзі та Дрездені. З федерального та місцевих бюджетів фінансуються дослідження у сферах охорони здоров’я, програмового забезпечення, телекомунікацій, мультимедіа, мікроелектроніки.

Зовнішньоекономічна діяльність За загальним  обсягом  зовнішньої  торгівлі Німеччина має ІІ показник у світі після США.  В експорті переважає продукція високорозвиненої обробноі промисловості: електротехнічні  вироби, автомобілі, оптика,  обладнання, прилади тощо. В імпорті - енергоносії і сировина; нафта і продукти нафтопереробки, природний газ, залізна руда, і руди кольорових металів. Головні торгові партнерами Німеччини -країни ЄС (половина усього торгового обороту) і США. ФРН активно освоює ринок постсоціалістичного простору Східної Європи за допомогою створення дочірніх філіалів німецьких фірм або спільних  підприємств (найбільше вУгорщині, Чехії і Україні).

За оцінками Інституту розвитку  управління (Швейцарія)  в  п.чв. XXI ст.  Німеччина  разом  з  США,  Японією  і  Китем  складе передову групу країн,  що  матимуть у своєму  розпорядженнi  найдовершеніші  технології. Аргументи: висококваліфіковані  трудові  ресурси, що забезпечують  високу  продуктивність  праці  і  всесвітня   відому німецьку якість продукції і послуг.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

-Об’єднана Німеччина – це розвинена країна Західної Європи, що має великі розміри території, значну кількість і густоту населення.

-Різноманітні природні умови і ресурси не забезпечують усіх потреб країни,тому окремі галузі господарства орієнтується на імпортну сировину.У національному складі населення ФРН переважають німці.

-Економіка країни ринкова, соціально орієнтована. Галузями міжнародної спеціалізації є машинобудування, хімічна, харчова і легка промисловість.

-Сфера послуг, зокрема такі галузі, як торгівля, транспорт і банківська сфера, за створенням ВВП посідає передові позиції.

-Найголовнішими з партнерами Німеччини є країниЄС, США та Японія.

                               Питання для самоперевірки                                                       

1. Назвіть галузі господарства і продукцію Німеччини та Італії, яка має європейське і світове значення.

2. Поясніть розташування різних центрів розвитку промисловості Німеччини та Італії, користуючись картою атласу.

3. Оцініть роль ФРН в об’єднаній Європі.

4.Поясніть, які риси господарства віддаляють Італію від інших країн Великої сімки, а які об’єднують.

8.Доведіть, що в господарстві Італії зростає роль малих і середніх підприємств.

1

 

docx
Додано
11 жовтня 2020
Переглядів
933
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку