«Чехов на Сумщині»

(матеріали для проведення віртуальної екскурсії)

Слайд 1-2. Сумщина полюбилася й А.Чехов.

Письменник по лінії батька мав українські корені.

Його прадід – кріпак Воронезької губернії Михайло Чехов (1762-1849).

Предки А. Чехова ще в XVІІ столітті жили в українських населених пунктах: в етнічно українському селі Вільхуватка (дід – по батькові) Воронезької губернії; в селі Зайцівка (бабуся – по батькові) Харківської губернії; в селі Фофаново (дід – по матері) Іванівської області; в місті Таганрог (бабуся – по матері), що до 1888 року належало Катеринославській губернії.

Маючи українське родове коріння, Чехов, іноді називав себе «хохлом». Думка про те, щоб оселитися або, принаймні, пожити в Україні, не покидала Чехова з молодих років. Тож на одній із сімейних рад на початку 1888 р. в родині Чехових одностайно вирішили провести літо в Україні. І, скориставшись рекомендацією друга музиканта Олександра Іваненка, який народився в с.Глибному поблизу Сум,  родина віддала перевагу затишній садибі поміщиків Линтварьових на березі Псла.

Слайд 3. Колишня садиба сім’ї Линтварьових, у якій із 1888 по 1889 рр. мешкав письменник, знаходиться у Сумах, у районі Луки. Вважається, що автором цієї садиби став П.Ярославський – губернський архітектор із Харкова.

Слайд 4. На території садиби знаходиться кілька флігелів. Один із них – одноповерховий, збудований із дерева. Ще один флігель було збудовано із цегли. Загалом садиба була зведена у стилі класицизму.

Слайд 5-7. Садибу відвідували багато відомих діячів культури й науки того часу. Гостями поміщиків Линтварьових були: професор М.Котляревський, історик і етнограф О. Єфименко, економіст, соціолог В.Воронцов,  лікар  О.Архангельська, художники М.Маковський і К. Трутовський та ін.

Слайд 8. «Родина, гідна вивчення...», – напише про Линтварьових А.П.Чехов.

Старші доньки Зінаїда та Олена належали до числа небагатьох жінок-лікарів. Молодша – Наталя – закінчила Бестужевські курси, побудувала школу для селянських дітлахів та сама викладала там. Старший син – Павло – був виключений з університету за участь у студентських заворушеннях; молодший – Георгій – мав музичний талант. Був депутатом І Державної Думи до її розгону.

Слайд 9. Батько родини Чехових – Павло Єгорович мав у Таганрозі бакалійну лавку, був купцем 3-й гільдії. У 1854 році одружився на дочці купця Євгенії Морозової. Мав шістьох дітей. Крім навчання в гімназії, синам доводилося іноді заміщати батька в крамниці. Вечорами співали хором. Батько грав на скрипці, співав, Марія акомпанувала на фортепіано.

Слайд 10. На Луці Антон Павлович працював, як і завжди. «Працювати й мати вигляд працюючої людини в проміжки від дев'яти годин ранку до обіду й від вечірнього чаю до сну ввійшло в мене у звичку, і щодо цього я чиновник», –  писав Чехов в одному зі своїх лучанських листів. Він працював над: повістями  «Життєвий дріб'язок», «Красуні», «Іменини», водевіль «Трагік мимоволі», повість «Нудна історія», «Розповідь невідомої людини»,  п'єсою «Лісовик» («Дядя Ваня»). Там же зародилися ідея роману «Учитель словесності», з'явилася замальовки нових образів, що потім знайшли своє втілення на сторінках повісті «У яру» та у п'єсі «Вишневий сад».

Слайд 11.  Надав лікарську допомогу місцевим мешканцям. Навіть приймав пологи. За професією А. Чехов – лікар.

Слайд 12-14. А.П. Чехов тепло згадував своє перебування на Луці: «Крім природи, ніщо не вражає мене так в Україні, як загальний достаток, народне здоров'я, високий ступінь розвитку тутешнього мужика, що і розумний, і релігійний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий  та ситий», – писав він у одному з листів із Луки. Письменник часто спілкувався з місцевими селянами та робітниками цукрозаводчика І.Г. Харитоненка, рибалив з ними, надавав безкоштовну медичну допомогу.

Слайд 15. Сестра письменника Марія Чехова товаришувала з Наталею Линтварьовою. Листування між двома подругами тривало до смерті останньої в 1943 р.

Слайд 16. Марія та Михайло Чехови залишили по собі замальовки місцевих луганських краєвидів.

Слайд 17. До Антона Павловича Чехова приїздили гості: журналіст, видавець, театральний критик, драматург Олексій Суворин, поет, письменник, літературний та театральний критик Олексій Плещеєв, актор Павло Свободін та віолончеліст Семашко М..

Разом вони влаштовувати музично-літературні вечори.

Слайд 18. В Іоанно-Предтеченській церкві на Луці влітку 1889 р. вінчався брат А.П.Чехова Олександр. шлюб він узяв з гувернанткою своїх дітей Наталією Олександрівною Гольден. Про своїх синів Олександр Чехов говорив, що вони справжні шибайголови.

Слайд 19. Обряд вінячання був здійснений 12 червня в Лучанській церкві. У шлюбі народився у подружжя син – Михайло, який став актором у майбутньому.

Слайд 20. У 1889 р. тут, на Луці, від сухот, помер інший брат письменника, талановитий художник Микола Чехов. Його відспівували у тій же Іоано-Предтеченський церкві, а поховали на Лучанському кладовищі. Могила збереглася. За нею дбайливо доглядають працівники музею Чехова.

Слайд 21.  Будинок-музей А.П.Чехова на Луці був урочисто відкритий 29 січня  1960 р. – до 100-річного ювілею письменника. Було проведено реставраційні роботи у флігелі, збір матеріалів (документів, літератури, меблів, коштовних речей і предметів старовини) для експозиції.

У кімнатах можна меблі, фортепіано, прижиттєві видання творів, які створювалися безпосередньо на Луці, документи та оригінальні фотографії Антона Павловича Чехова і його рідних, серед яких – оригінальне фото письменника І889 року, на якому міститься дарчий напис Н.Линтварьовій.

Слайд 22. Сумщина, сумські зустрічі стали важливою віхою в житті та творчості письменника. Чехов був у багатьох країнах, і йому було з чим порівнювати… Подорожуючи Італією, він писав Н. М. Линтварьовій: «Аббація і Адріатичне море прекрасні, але Лука і Псел краще».

Дякую за увагу!

Чи були ви уважними? Чи звернули увагу на імена і деталі, які були зазначені під час екскурсії? Давайте з’ясуємо. На екрані анаграми. Літери переставте місцями, назвіть слово і поясніть його в контексті теми екскурсії.

Список використаних джерел

1. Будинок-музей А.П.Чехова в Сумах/ Л.М. Євдокимчик,                             А.А. Кожевнікова. Суми: ВТД «Універсальна книга», 2006.
2. Евдокимчик Л.Н. «Домик, где Вы жили с Антоном Павловичем, сохранен» /Краєзнавчий збірник: Статті та матеріали/ За ред. В.С. Терентьєва. Суми: «Еллада», 2010.
3. Звиняцковский В.А. Чехов и Украина // Радуга. 1985. №1. URL: (http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=227403).
4. Художник М.П.Чехов/ Ред. Л.М. Євдокимчик, авт. А.Н. Подольський. Суми: ВТД «Універсальна книга», 2006.