Екскурсія. "Шкільний вернісаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва"

Екскурсія

Шкільний вернісаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва

Мета:

• ознайомити учнів-глядачів з виробами декоративно-ужиткового мистецтва, які знаходяться у виставковій залі, зробити невеличкий екскурс в історію мистецтва;

• розвивати в учнів  пізнавальні можливості, бережливе ставлення до виробів, створити умови для формування культури спілкування, мовлення, формувати художньо-естетичний світогляд.

Обладнання:  роботи декоративно-ужиткового мистецтва :

картини (вишивка), панно (флористика, нитяна графіка), сувеніри (бісер), іграшки , побутові речі (деревина), декоративні підставки (фанера), декора-тивні вази ( розпис фарбами, декупаж, аплікація),  моделі птахів, тварин, посуду (модульне орігамі).

Ведучі екскурсоводи:   учениці 7-го класу.

Місце проведення:  виставкова зала.

        Творчість – це світ навколо нас,  це краса,  що  оточує людину з перших хвилин її  земного життя,  хвилює  і  бентежить  людську душу,  намагається запалити   бажанням  до   творення   чогось   нового ,  бо  прекрасне   завжди народжується  в  праці.
А заняття  в  гуртках декоративно-ужиткового мистецтва  та праця  на уроках трудового навчання  –  це праця серця ,  дитячої душі,  невичерпної   фантазії і звісно працьовитих  вправних  рук.
          І  сьогодні,  коли  відбувається  в  нашому навчальному  закладі  декада трудового  навчання,  яка проходить під гаслом: «Обдарованність дитини – в кінчиках її пальчиків»,  саме результат   праці   рук   наших   учнів  ми  і хочемо вам представити.  Отже, пропонуємо  познайомитися з творчими роботами дітей.

І. Бісероплетіння 

        До нашої шкільної експозиції входить досить багато творчих робіт з бісеру, виконаних учнями нашого закладу: це квіти з листям  різної форми і різного оформлення – в кошику, у вазі; бісерні дерева та навіть, ікони, вишиті різнокольоровим бісером.

 Бісероплетіння — різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів — природного чи штучного походження. Має тисячолітню історію. Використовувалося майстрами у Стародавньому Єгипті і державних утвореннях Південої Африки, Індії, в Південній Америці.

Історично давно люди використовували різноманітні природні матеріали для виготовлення прикрас. На початку це було яскраво забарвлені «насіння» рослин, квіти та їх бутони, морські та річкові мушлі, різноманітні морські камінчики незвичної форми, також — коштовні і напівкоштовні камені, і нарешті, металеві і скляні намиста.

• Найдавніші намистини, вік яких перевищує 40.000 років, були знайдені американським археологами при розкопках у Кенії (Африка).
• Стародавня Київська Русь вважається царством скляних намист та браслетів, скроневих колець : доля їх серед найдених при розкопках перевищує дві третини. Потім ідуть намиста бурштинові, із сердоліку, кришталю, аметисту, а також із кістки, глини, бронзи, срібла і золота.
• Починаючи з ХІ(11) ст. на Русі одним з найулюбленіших матеріалів для ремесла бісероплетіння були морські та річкові перлини. Їх використовували для оздоблення ікон, жіночого та чоловічого одягу, тіар для священиків.
• Пізніше з цією ж метою почали використовувати бісер. Спочатку ним лише підкреслювали контур малюнка перлових і золотошвейних робіт. Найбільша кількість кольорів бісеру була створена в Західній Європі в 19 ст. Особливо уславилися майстерні по виготовленню бісера та скляруса в Богемії (сучасна Чехія). Вироби з бісеру прикрасили закладки для книг, гаманці, сумочки, картини, підсвічники, письмове приладдя — все це робилося з індивідуальними смаком. Досить модними були бісерні панно, на яких зображали міські і сільські пейзажі. Дуже часто в таких виробах вишивальниці копіювали роботи видатних художників. Відомі унікальні речі твори декоративно-ужиткового мистецтва в техніці бісероплетіння — наприклад, скатертини.

• Намистини по різному поєднують з основою — шитвом, плетінням, ткацтвом, аплікацією (коли готовий невеликий твір нашивають на тканину іншого характеру. Виробами з бісеру прикрашали також меблі (камінні екрани, стільці, столики).

ІІ. Вишивка

        На нашій експозиції ви бачите велику кількість різнобарвних вишитих учнівських робіт, це в основному, невеличкі сюжетні картинки, які оформлені у декоративні деревяні рамочки та рамочки з паперу. Дані роботи виконані учнями технікою «хрестик». Вишиті картини завжди цікаві за своїм змістом, я вважаю, що вони прикрасять будь-яку кімнату, зроблять її красивою та затишною, а також можуть стати приємним подарунком до свята.

Вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських  жінок і, зокрема,   дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як  наліжники,  обруси, наволочки, рушники.

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та інтер'єрно-обрядових тканин.

В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження,бігунець, плетіння тощо).

Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил.

ІІІ. Модульне орігамі

        Ви помітили, що на експозиції представлено досить багато робіт виконаних учнями із різнокольорового паперу. Цей вид мистецтва носить назву орігамі. А фігури ці складені в техніці модульного орігамі. Ви можете спостерігати за різноманітністю форм та розміру представлених тут моделей: це і лебеді, і зайчики і предмети посуду, і навіть чудовий паравозик. Всі моделі були виконані школярами з великим задоволенням та інтересом.

Модульне орігамі — це техніка складання модулів з паперу в 3D конструкції, у процесі складання самих модулів, використовується техніка класичного орігамі. Також на відміну від класичного орігамі, в модульному орігамі використовується значна кількість паперу. Кожен окремий аркуш складається в модуль за правилами класичного орігамі, а потім модулі з'єднуються шляхом вкладання їх один в одного. Сила тертя, що з'являється при цьому, не дає конструкції розпастися. Зняття обмеження на кількість аркушів дозволяє з більшою легкістю створювати великі моделізі складною структурою.

Особливість модульного орігамі в тому що воно складається з багатьох однакових модулів (іноді кількість модулів сягає більше однієї тисячі), а багатолисте орігамі складається з неідентичних собі модулів. Якщо модулі з'єднувати різними способами то можна досягти різних видів конструкцій: округлих, плоских, геометричних, круглих і навіть форми тварин та транспорту. У модульному орігамі коли модулі закріплюється між собою то виникає сила тертя за допомогою якої конструкція не розвалюється. Але є такі випадки в яких не обійтися без техніки склеювання. Ця техніка використовується коли просто не можливо закріпити модулі разом тому, що вони розпадаються, бо не виникає достатня сила тертя. Така ситуація може виникнути через те, що папір, який ви використовуєте, може бути занадто гладким, або через те, що конструкція занадто складна.

Перше згадування про модульне орігамі було в 1734 році в японській книзі, яка називалася «Ranma Zushiki», яку написав Хаято Охоко. У ній зображено групу традиційних моделей орігамі. Не зважаючи уваги на давню історію модульного орігамі, більшість маленьких традиційних моделей все таки зроблені з одного листа паперу. До 1960-х років дана техніка орігамі не розвивалася, до поки її знову не відкрили у Японії та США. З тих пір вона все ще розвивається і являє собою тисячі нових робіт.

ІV. Флористика

          Наступний розділ нашої екскурсії флористика — різновид декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, яке проявляється у створенні флористичних робіт (букетів, композицій, панно, колажів) з різноманітних природних матеріалів (квітів, листків, трав, ягід, плодів, горіхів і т. і.), які можуть бути живими, сухими або консервованими.

Вашій увазі представлено де-кілька панно з квітів, це - прекрасне доповнення до інтер`єру житла. Виконане своїми руками, воно чудово прикрасить будь-яке  приміщення. Для того, щоб панно з квітів підійшло до інтер`єру, необхідно ретельно продумати стиль, кольорову гаму майбутнього твору. Необхідно обов`язково врахувати наявність аксесуарів, світлове освітлення кімнати і характер того, хто в ній живе. Тільки враховуючи всі ці відомості, ви зможете порадувати своїм твором себе чи іншу людину. Для виготовлення таких панно добираються різні матеріали, які можна придбати в торгівельній мережі, це: каркас, спеціальні волокна, різні штучні квіти, листя, рослинні елементи, стрічки, намистини, стрази. Для того, щоб розпочати роботу по виготовленню, для початку необхідно продумати композицію. Визначити, де буде розташований центр композиції, почергово додаючи всі деталі на панно. Це називається дотриманням ритму, для того,  щоб на панно було витримано рівновагу. Композиція повинна бути гармонійною з будь-якого боку панно. Наприкінці квіти  закріплюємо за допомогою клею або дроту. Прикрашаємо панно декором з намистин, страз або красивих ґудзиків.

Композиція з квітів — це завжди складна творча і технічна робота флористів. В композиції треба передати квітами якусь ідею або ж тему, відтворити подію. Одночасно треба зібрати і скласти квіти в композицію в такий спосіб, в який у природі вони практично ніколи не ростуть і не сусідують одне з одним. Лише за такої умови флористична композиція проявить свою красу і стане самостійною окрасою.

V. Ізонитка

         Погляньте на ці, спочатку не зовсім зрозумілі вироби (панно в техніці нитяної графіки, виконані на квадратних аркушах з полістіролу). Дана техніка носить назву «нитяна графіка»  або «ізонитка».

Нитяна́ гра́фіка  (варіанти назви:  ізонитка,  зображення ниткою,  нитяний дизайн;  англ. String Art) — сучасне мистецтво графіки створення зображення композицією з натягнутих ниток на картоні чи іншому твердому матеріалі — основі, яка відіграє роль тла. Нитяну графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. Як основу також використовується оксамитний або цупкий папір. Нитки можуть бути звичайні  швейні, вовняні та інші. Також  використовують  кольорові   шовкові         або  акрилові нитки.  Предметом  рисування  можуть бути абстрактні   візерунки,  портрети, пейзажі тощо.

Нитяна графіка, як вид декоративно-прикладного мистецтва, уперше з'явилася в Англії в XVII столітті. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони забивали в дощечки цвяхи й у певній послідовності натягали на них нитки. У результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла. Існує версія, що ці роботи були свого роду ескізами для візерунків на тканині.

Поширені два способи фіксації ниток: через наскрізні отвори в основі та на шпильках або цвяхах. Ізонитка може виконуватись монохромними (звичайно — чорними на білому тлі) або кольоровими нитками. Насиченість окремих областей рисунку забезпечується щільністю розташування ниток (подібно до техніки штрихування на звичайному рисунку олівцем). При моделюванні геометричних фігур вкрай важливим є дотримання високої точності розміщення отворів на основі.

VІ. Вироби з фанери

        Погляньте  на  ці  чудові підставки з фанери.  Вам цікаво знати,  як  виготовляють учні саме ці вироби? Тоді слухайте…Це зовсім нескладно. Беремо  фанеру, готуємо до  роботи  лобзик.  Закріплюємо  полотно для  випилювання       на лобзику.  Готуємо наждачний папір. Отже, рівно по намальованому узорному    контуру   випилюємо   лобзиком   задуману   фігуру.   Потім   ретельно    зашліфовуємо    всі  краї   і саму поверхню наждачним папером.
        Фігура   має  стати   згладженою  з  усіх боків.  Навіть,  якщо  при   випилюванні з'являться   нерівності,   їх   можна  виправити    наждачним  папером,   досить зашліфувати  ці місця. Наші дивовижні підставки  з  фанери готові! Ось так   з фантазією  можна  створювати  необхідні  і оригінальні предмети  інтер'єру.

VІІ. Вироби з дерева

         На нашій експозиції  представлено де-кілька виробів з дерева на церковну та спортивну тематику , а також побутові речі:  ваза , корпус настільної  лампи, Великоднє яйце, підсвічник, годівниця, рухомі іграшки.

          Багаті природні запаси деревини сприяли широкому розвиткові        різьбярства, яке стало нині чи не найпопулярнішим і найулюбленішим              мистецьким ремеслом українських майстрів.
Художня обробка дерева — це численні вироби з нього, різноманітні за формами, технічними засобами виконання й декорування. Побутове призначення їх визначило характер художньо-технічних прийомів обробки дерева. Уже здавна українські  різьбярі славилися досконалою професійною майстерністю створення різних за характером виробів, починаючи від меблів і завершуючи дрібними побутовими речами.
З предметів хатнього вжитку на Україні  прикрашувалися різьбою скрині, ліжка, мисники, полиці, посуд (миски, рахви-масельниці, барильця, баклаги, пляшки), вироби господарського вжитку (вази, тарниці-сідла, кушки), архітектурні частини (двері, одвірки, сволоки) та предмети, різні за призначенням (палиці, топірці, пістолети, рушниці тощо).

VІІІ. Проектна робота

        І завершимо наш екскурс у світ прекрасного оглядом маштабного проекту, який виготовили творчі групи хлопців та дівчат разом зі своїми вчителями – це макет православного храму. При створенні цього макету учні доклали багато зусиль і  старання. Це дуже кропітка робота. Як  ви бачите, застосовували  різний матеріал, це:  деревина , метал,  пластик,  текстиль, папір і навіть бісер.

Сподіваємось, що наша екскурсія вам, любі друзі, сподобалась.  Дякуємо за увагу!