Верховна Рада – парламент української держави, місце, де було проголошено незалежність України. Український парламент – єдиний орган законодавчої влади в Україні. Будинок Верховної Ради в Україні розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5. Головна споруда, де знаходиться сесійна зала, будувалася протягом 1936-1939 років. У 1948-1952 роках було добудовано північно-західну (у плані напівкільцеву) частину для службових приміщень із внутрішнім подвір’ям. Пленарні засідання народних депутатів України відбуваються у сесійній залі. Загальна площа сесійної зали становить 650 м2. Вона вміщує близько 1000 місць.
На другому поверсі розташована картина «Державотворення». Вона зображує алегорію створення держави Україна. В основі сюжету картини - події 24 серпня 1991 року. Того історичного дня 350 депутатів проголосували за незалежність України, після чого до сесійної зали внесли Державний Прапор.
Голова парламенту. Голова Верховної Ради України – одна знайвищих державних посад в Україні. Спікер парламенту керує Верховною Радою України, веде пленарні засідання з дотриманням вимог Регламенту, організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України. Голову парламенту обирають народні депутати.
Цікаві факти. Кришталева люстра сесійної зали важить 4 тонни, що дорівнює масі чотирьох середньостатистичних легкових автомобілів. Першу систему кондиціонування повітря було встановлено в будинку Верховної Ради України в 1957 році. На той час це було технічне ноу-хау – перший кондиціонер в Україні.
Національний банк України, Київ. Національний банк України розташувався у будинку, що є шедевром архітектури. Завдяки художнім якостям, він один із найдосконаліших у Києві, створених у 20 столітті. Розташований в історичному місці Печерська – на Липках, дуже близько від Хрещатика, головної вулиці столиці. Національний банк України на Інститутській за свою історію зазнав змін і реконструкцій. Та, на відміну від багатьох інших випадків, перебудови споруди не порушили її гармонійних обрисів і навіть додали шарму.
Михайлівський собор. Михайлівський Золотоверхий монастир — найдавніший собор, входить в число головних визначних пам'яток Києва. Розташований в центрі міста на Володимирській гірці, поруч з найбільш популярними київськими святинями і пам'ятками архітектури, такими як Софія Київська, Андріївська церква та Золоті Ворота. Михайлівський собор вважається одним з найбільш шанованих місць серед віруючих паломників і є одним з основних храмів Української Православної церкви Київського Патріархату. Практично всі ознайомчі екскурсійні маршрути по Києву проходять з обов'язковим відвідуванням Михайлівського монастиря. У літописних записах початку XII століття згадується, що князь Святополк Ізяславич, онук великого київського князя Ярослава Мудрого, 11 липня 1108 року вирішив збудувати кам'яний собор поблизу Дмитрівського монастиря і церкви святого Петра в ім'я святійшого Архистратига Михаїла – небесного покровителя та зберігача міста Києва. За однією з версій Дмитрівський монастир на цьому місці спорудив батько Святополка Ізяслав (у хрещенні Дмитро). Існує гіпотеза, що тоді ж при церкві виник і чоловічий монастир. За іншою версією монастир заснував тут ще в 998 році перший митрополит київський Михайло. Інтер'єр Золотоверхого Михайлівського храму в той час був виконаний з дорогих матеріалів із застосуванням мармуру. Стіни собору були прикрашені мозаїкою, оздоблення святині завершували дорогоцінні ікони. Переказ свідчить, що в період правління князя Святополка Ізяславича зі столиці Візантії міста Константинополя в Михайлівський монастир привезені мощі святої великомучениці Варвари, які згодом стали основною священною реліквією храму. 16 квітня 1114 року після смерті Князя Святополка Ізяславича його тіло поховали на території храму.
Золотоверхому Михайлівському собору було завдано значної шкоди, коли у 1240 році татаро-монгольський хан Батий захопив Київ, а також під час війни з кримським ханом Менглі I Гірея в 1482 році. У період з XVII до XVIII століття Михайлівський монастир весь час удосконалювався і поповнювався різними цінностями завдяки українським гетьманам. У 1718 році знаменитий полководець та політичний діяч Богдан Хмельницький за свої кошти оплатив замовлення на нову позолоту для головного куполу собору. Гетьман Павло Скоропадський замінив іконостас. Іван Мазепа подарував спеціальний ящик, повністю виконаний з срібла, для зберігання в ньому мощей святої великомучениці Варвари. В 1654 році, коли Україна з'єдналася з Російською державою, після поділу земель з Польським Королівством і Литовським Князівством Київський Золотоверхий собор перестав мати право на керування деякими своїми маєтками, які перебували вже на території Речі Посполитої. Натомість монастиря почали належати нові володіння, розташовані на лівобережній частині України. Виходячи з історичних згадок у XVII столітті поряд з чоловічим Золотоверхим монастирем функціонував і Золотоверхий Михайлівський жіночий, який у 1712 році переїхав на Поділ. В 1746 році кількість куполів у Михайлівському храмі вирішили збільшити до семи. Після цих змін Стародавня церква Святополка перебувала в середині монастирського храму. Від неї залишилися вівтарні абсиди, деякі стіни і головний купол. У 1800 році об'єкти Михайлівського собору були в поганому стані й потребува
Пам'ятник засновникам Києва (на Майдані Незалежності)Пам'ятник-фонтан засновникам Києва стоїть на Майдані біля Монумента Незалежності. Статуя представляє собою камінь, на якому стоять озброєні луками Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь з двома злітають лебедями. Засновників оточують бризки фонтану. З'явилася ця композиція разом з ненавистыми багатьом киянам скляними теплицями на головній площі країни в 2000 році, коли Майдан відкрився після глобальної реконструкукции.