Екскурсія." Вивчення динаміки чисельності птахів парку"

Екскурсія з елементами дослідження (2год.)

Тема. Вивчення динаміки чисельності птахів  парку.
Мета. Показати екологічні групи птахів, пристосування їх до життя за певних умов; формувати вміння вести спостереження на природі; формувати навички поведінки в природних ландшафтах, спостереження за птахами у природі; вивчити різноманітність птахів, вміти їх розпізнавати в природі; виховувати любов та дбайливе ставлення   до природи, до рідного краю.

Обладнання. Блокноти, ручки, біноклі, визначники, фотоапарати.
Місце проведення. Парк.

Матеріал для вчителя.

І.  Додатковий матеріал.

I. Підготовка до екскурсії
       Учитель попередньо проходить по маршруту, вибирає об'єкти спостережень  (птахів), оглядає територію.
Учитель:

1.  Оголошує маршрут.
2.  Ознайомлює із завданнями екскурсії.
3.  Нагадує правила поведінки в природі.
4.  Роз'яснює порядок дослідної роботи.
5.  Ознайомлює з вимогами до оформлення результатів спостереження.

ІІ. Повідомлення вчителя.

   В орнітологічному плані парк є дуже цікавим. Найчисельнішими птахами у нашому парку є горобець хатній, сіра ворона, шпак, зозуля, синиця велика, галка, дятел звичайний.

     Сіра ворона. Цей птах відомий багатьом. Спина і черевце сірі, а голова, воло, горло, крила і хвіст - чорні. Самці від самок практично не відрізняються. Гніздяться ворони окремими парами, обираючи для гнізда окремі високі дерева, розташовані неподалік від населених пунктів. В останні десятиліття дедалі більше ворон перекочовують на постійне місце проживання в населені пункти, поступово перетворюючись на суто синантропний вид. Сіра ворона всеїдна. Вживає в їжу зерно, горох, картоплю, мишоподібних гризунів, ящірок, пташенят диких і домашніх птахів, молюсків, черв'яків, жуків та їх личинок, коників. Наділена великою винахідливістю і умінням підкрадатись, під час вигодовування пташенят вона може руйнувати кладки інших птахів.

    Горобці — постійні співмешканці людини. У людських поселеннях вони знаходять корм та необхідні умови для гніздування. Гнізда горобці влаштовують під дахами будинків та на деревах, у норах, дуплах, шпаківнях, а іноді у стінках гнізд великих птахів (лелек, орлів) тощо. Гніздо має не дуже охайний вигляд — воно абияк споруджене з різного рослинного мотлоху.
Живляться горобці переважно рослинним кормом, навесні — комахами. Годуючись у полях та садах, вони завдають певної шкоди, особливо там, де їх багато. Крім того, ці птахи є переносниками деяких паразитів та захворювань свійських птахів. Але, попри всі негаразди, людина звикла до своїх співмешканців і рідко вдається до боротьби з ними. Найвідомішим винятком з цього «правила» була «культурна революція» в Китаї, коли, зокрема, масово знищували горобців. Винищити всіх птахів китайцям не вдалось, але внаслідок цих незважених дій великої шкоди сільському господарству завдали личинки шкідників.    

     Шпак є, мабуть, одним із найвідоміших птахів у  помірних широтах. Має довжину від 19 до 22 см, вагу від 60 до 90 грамів. Розмах крил шпака сягає 42 см. Покриття блискучо-чорне, ґлянцево-малинове або зелене з білими цяточками, які найпомітніші взимку. Дорослі самці шпаків мають менше білих цяточок, ніж самки. Молоді шпаки сіро-бурі, однак, вже в свою першу зиму нагадують дорослих шпаків. Пір'я шпаки оновлюють раз на рік в кінці літа після закінчення сезону парування. Зменшення кількості цяточок у період розмножування є наслідком зношування білявого пір'я грудної частини. Шпаки радше ходять, ніж стрибають. Їх політ впевнений та прямолінійний.

   Не можна не згадати і про синичок. У парках найчисельніша з-поміж них представниця – синиця велика. Синиці живляться майже виключно комахами.
Протягом гніздового періоду одна сім'я синиць знищує шкідників на 40 яблунях. Взимку синиці збираються в зграї, і тоді одночасно можна побачити відразу декілька видів. Усі перелічені види синиць влаштовують гнізда в дуплах або спеціальних штучних гніздівлях – синичниках.

   Навесні, відпочиваючи у парку, можна почути барабанний дріб «ттррр» - це дятел. Цей птах вистукує дзьобом по сухій гілці або стовбуру дерева. У парку найбільш поширений дятел звичайний. Це один із найкорисніших видів. Корм він добуває виключно з-під кори або з деревини, поїдаючи щкідливих жуків – короїдів. Сідаючи на стовбур внизу, птах по спіралі піднімається вгору. Вистукуючи він шукає хворі дерева (здорові відгукуються дзвінко, уражені – глухо).

    
ІІІ. Завдання для учнів.

Завдання дослідження 1: відзначити основні особливості представників родини воронових, горобцеподібних.

Завдання дослідження 2: Описати  2 — 3  види птахів, які зустрічаються  в даній місцевості (розміри, забарвлення, кількість гнізд та кількість особин).

Завдання дослідження 3: Визначити, які тварини найбільш поширені на даній території, як вони пристосувались до умов середовища.

Завдання дослідження 4: підготувати фотоальбом «Птахи нашого парку».