Екскурсійна розробка «ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРИВОРІЖЖЯ»
СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЕКСКУРСІЙНИЙ МАРШРУТ
ТЕМА:
Кривий Ріг – геологічний
«Геологічна спадщина Криворіжжя»
Розробник – студент
групи ГОЕ-19:
Глазков Владислав Володимирович
Кривий Ріг
2023 р.
ЗМІСТ
1. Мета і завдання екскурсії.
2. Перелік екскурсійних об’єктів і їх характеристика. Оцінка екскурсійного потенціалу об’єктів відвідування.
3. Маршрут екскурсії, його обрахунок. Карта маршруту.
4. Контрольний текст екскурсії.
5. Технологічна карта екскурсійного маршруту.
6. Література та список використаних джерел до теми екскурсії.
ДОДАТКИ:
А. Фотографії екскурсійних об’єктів.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ЕКСКУРСІЇ
В останні десятиліття у всьому світі значно зріс інтерес до природних територій, що знаходяться під особливою охороною. Очевидно, це пов'язано з тим, що на земній кулі все менше зустрічаються куточки природи, незаймані людиною, за винятком тих місць, куди потрапити поки неможливо. Зберегти те, що ще маємо і не дати природі загинути від бездумного вторгнення в неї - наша головна мета. Один із способів її досягнення - створення природоохоронних територій.
Виходи або відслонення гірських порід відносяться до «геологічних пам'яток» природи і складають геологічну спадщину людства, як було зазначено на Першому міжнародному симпозіумі з геологічної спадщини, що відбувся у Франції у 1991 році. Об'єкти геологічної спадщини безумовно заслуговують на ретельну охорону і належать усьому людству, як і визначні культурні пам'ятки.
Сьогодні відкривається новий напрям в пропаганді пам’ятків неживої природи – геологічний туризм (геотуризм). Геотуризм як сучасний тренд у туристичній індустрії набирає усе більшої популярності загальносвітового масштабу. Поступово рідкісні об’єкти геологічного середовища почали перетворюватися з «мальовничих об’єктів / ландшафтів» на об’єкти геотуристичних подорожей.
Територія Дніпропетровщини багата на унікальні, рідкісні об’єкти геологічного середовища, в т.ч. й світового значення. Ці об’єкти збереглися на земній поверхні у вигляді виходів гірських порід, що найбільш виразно характеризують геологічну будову та історію розвитку нашої планети, мають велике наукове та освітнє значення.
Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини і Криворіжжя зокрема являють собою унікальні об'єкти природної спадщини, гідні міжнародної уваги і внесення їх до Переліку Світової Геологічної Спадщини Землі. Все це визначає актуальність теми обраної для тематичної екскурсії для самостійного опрацювання у вигляді проектно-дослідницької роботи: «Геологічна спадщина Криворіжжя».
Мета екскурсії: пізнання геологічної спадщини Криворіжжя, виховання любові та пошани до рідного краю, сприянню розвитку геотуризму у регіоні.
Завдання екскурсії:
- Пізнання геологічної спадщини Криворіжжя
- Пізнвти загальну характеристику геологічних пам’яток Криворіжжя.
- Побачити геотуристичний потенціал Криворіжжя.
Об’єкт дослідження: геологічні пам’ятки Криворіжжя
Окрім цього, слід мати на увазі, що геологічні пам’ятки Дніпропетровської області в своєї більшості мають складну структурнотектонічну будову та склад. Професіоналів це зацікавить, а ось у любителів з поверхневими геологічними знаннями це викликає труднощі у їх сприйнятті.
За сучасних економічних обставин, що склалися не тільки в Україні, а й у всьому світові, значно зменшується частка виїзного туризму, а за таких умов саме акцентування на туристичних можливостях нашої області та здатність майбутніх фахівців сфери туризму розробляти саме регіональні маршрути сприятиме значною мірою розвитку регіонального туризму в Україні та його популяризації серед фахівців.
У зв'язку з цим при виборі спеціалізованої оглядової багатопланової екскурсії, автомобільної тематичної екскурсії та віртуальної форми проведення екскурсії я керувався охопленням більш зацікавленої аудиторії людей.
2. ПЕРЕЛІК ЕКСКУРСІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА.
Туристичні об.єкти екскурсії
|
№ |
Назва об’єкту |
Характеристика об’єкту |
|
1 |
Мігматитові скелі |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Пам'ятка природи розташована у 0,5 км північніше с. Софіївка Криворізького району. Площа - 1,0 га, створено у 1974 році. Являє собою численні виходи мігматитів, гранітів та пегматитів, які в місцях, де їх перетинає річка, утворюють невеликі, але мальовничі пороги та водоспади. Переважають мігматити кіровоградського комплексу палео-протерозою (2,1-1,85 млрд. років) темно-рожевого забарвлення з шлірами та жилами апліто-пегматоїдних гранітів. В структурно-тектонічному відношенні р. Бокова розкриває фрагмент Гур’ївського граніт-мігматитового куполоподібного виступу. Являє собою численні виходи мігматитів, гранітів та пегматитів, які в місцях, де їх перетинає річка, утворюють невеликі, але мальовничі пороги та водоспади Переважають мігматити кіровоградського комплексу палео-протерозою (2,1-1,85 млрд. років) темно-рожевого забарвлення з шлірами та жилами апліто-пегматоїдних гранітів. |
|
2 |
Виходи мігматиту |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. За структурно-тектонічною будовою породи інгулецького комплексу належать до Інгулецького куполоподібного виступу Українського щита, а породи кіровоградського комплексу складають Карачунівсько-Лозуватську рифт-синкліналь (2,5 млрд. років). Ігнулецький комплекс утворюють плагіограніти і плагіомігматити біотитові та амфібол-біотитові з жилами апліто-пегматоїдних гранітів (3,1 млрд. років). Геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на правому березі р. Інгулець, між селами Лозуватка і Чкалівка Криворізького району . Площа - 5,0 га, створено у 1972 році. В межах даного об’єкту охороняються відслонення граніту і мігматитів кіровоградського комплексу та плагіограніти інгулецького комплексу, котрі височіють на висоті 15-20 метрів над водою. За структурно-тектонічною будовою породи інгулецького комплексу належать до Інгулецького куполоподібного виступу Українського щита, а породи кіровоградського комплексу складають Карачунівсько-Лозуватську рифт-синкліналь (2,5 млрд. років). Ігнулецький комплекс утворюють плагіограніти і плагіомігматити біотитові та амфібол-біотитові з жилами апліто-пегматоїдних гранітів (3,1 млрд. років). Переважають дрібно - та середньозернисті, іноді порфіробластові смугасті та тіньові плагіомікроклінові граніти та мігматити. Незакономірне часте чергування в інтенсивно метаморфізованих мікроскладчастих породах смужок і плям різного забарвлення (темно-зелених піроксенів, білого і прозорого безбарвного кварцу, червоного мікрокліну, чорного біотиту) створюють неповторну за естетичною привабливістю текстуру порід . |
|
3 |
Виходи амфіболітів |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Криворізькому районі, м. Кривий Ріг. Площа 5 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 14 листопада 1975 № 388-р. Виходи амфіболітів розташовані на правому березі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина» (див. рис. 1.1) і являють собою переривчасту смугу протяжністю 380 м. Ці породи, вік яких становить 2,5 млрд. років, складають лежаче крило стовпоподібного рудного покладу. У межах Криворіжжя існує тільки два значних місця виходів амфіболітів на земну поверхню; ця геологічна пам'ятка - одне з них. Виходи являють собою породи темно-зеленого і темно-сірого кольору Амфіболіт утворився за рахунок різних материнських порід, що зазнали глибокого метаморфізму. |
|
4 |
Сланцеві скелі |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Сланцеві скелі - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, заснована в 1972 году. Скелі вздовж правого берега річки Саксагань між шахтами «Артем-1» та «Північна» Сланцеві скелі характеризують фрагмент саксаганської геологічної світи. Велика звивина річки, або меандр, уздовж якого розташовані відслонення, являє собою так звану Деконську петлю, що отримала свою назву за прізвищем поміщиці Олени Михайлівни Деконської, якій належала тут ділянка землі та економія. Цікаво, що меандр перетинає 5 залізисто-сланцевих горизонтів з 7, що складають саксаганську світу та розкриває у відслоненнях окремі їх фрагменти по правому березі річки (додаток В рис. В.13). Крім того, по лівому березі, в 40–50 м вище за течією від насипу автодороги, знаходиться відслонення метапісковиків та кварц-біотит-серицитових сланців скелюватської світи. Сланцеві горизонти являють собою асоціацію біотиткварцових, серицит-біотитових, біотит-амфіболових, біотит-хлоритових сланців і безрудних кварцитів, а залізисті горизонти складені магнетитовими, силікат-магнетитовими, магнетит-мартитовими, карбонат-силікатмагнетитовими кварцитами та багатими залізними рудами. Невеликий кар’єр поблизу виходів вважається найдавнішою гірничою виробкою на Криворіжжі.
|
|
5 |
Скелі МОДР |
Геологічна пам’ятка природи загально- державного значеня. Історикогеологічний заповідник. Ске́лі МО́ДРу- геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Статус пам'ятки природи присвоєно Розпорядженням Ради міністрів УРСР № 780-р. від 14 жовтня 1975 року. Площа - 62 га. Являє собою групу скель на схилі долини р. Інгульця, які є фрагментом розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. До території пам'ятки відносяться природні відслонення правого і лівого берегів річки Інгулець разом зі штучними оголеннями порід у затоплених дореволюційних залізорудних кар'єрах і в прорізі шосейної дороги, що з'єднує старий центр міста із селищем колишнього рудника імені МОДРу. На лівому березі Інгульця, починаючи від затоплених кар'єрів до повороту річки біля селища Весела Дача, ці оголення постають розрізненими великими і дрібними скелями і «гривками» завдовжки від 6 до 200 м і заввишки від 2 до 27 м На правому березі Інгульця таких скель і «гривок» значно менше. Найбільша з них - скеля «Орлине гніздо» - розташована у селищі Нижня Антонівка. Її довжина 25 м, а висота змінюється від 1 до 28 м. На північний захід від «Орлиного гнізда» корінні породи виходять на денну поверхню у вигляді окремих «гривок», найчастіше покритих осипом. Вік верхньої вікової межі порід, визнаний як 2050 млн. років. Абсолютна висота - 50 м. |
|
6. |
Пісковикова скеля |
геологічна пам'ятка природи місцевого. Площа 1 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 1972 №391. Створена у 1972 році поблизу підстанції ПівдГЗК, на лівому березі річки Інгулець, у районі кар'єру ПівдГЗК). Являє собою вихід на земну поверхню аркозових піщаників та конгломератів нижньої і середньої свит криворізького серіалу порід . Їхня горизонтальна потужність коливається від 100 до 200 метрів. Загальна площа території з виходами породи становить до 10 гектарів. Охороняється ділянка виходів поряд із підвісним мостом до 30 на 40 метрів. Кут нахилу верхньої частини становить приблизно 54°, а основної - до 83-90°. Загальний напрямок виходів: північний захід-південь, південний схід. |
|
7 |
Скелеватські виходи
|
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Пам'ятка природи в вигляді довільно великих скель у крутому береговому уступі. Площа - 9,0 га, створено в 1972 році. У структурному плані виходи приурочені до Східного крила основної грабен-синкліналі Кривбасу. Впродовж близько 350–400 м уздовж берега відслонюється фрагмент розрізу метаконгломерат-пісковиково-сланцевої формації (додаток В рис. В.10). З півдня на північ послідовно відслонюються: асоціація метаконгломератів, метагравелітів та метапісковиків, які складають дво- і трикомпонентні ритми і далі поступово змінюються середньо- і дрібнорінниковими і пудінговими конгломератами. Найбільш віддаленими на північ є філітові сланці, які спостерігаються на схилі у вигляді висипок і незначних корінних виходів. Сланці тонкоплитчасті і листуваті, з шовковистим блиском, складені серицитом, біотитом і кварцем. Розглянуті метатеригенні утворення складають скелюватську світу, яка, в свою чергу, є складовою криворізької серії нижнього протерозою. Подібні породи більше ніде в Європі не виходять на денну поверхню, їх вважають віковим аналогом відомих на весь світ золото- і алмазоносних конгломератів Південної Африки. Розріз має унікальне науково-практичне значення і не випадково впродовж багатьох років залишається одним із найбільш відвідуваних місць учасниками міжнародних конгресів і конференцій багатьох країн світу. |
|
8 |
Відслонення аркозових пісковиків |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Біля старої бруківки відслонюється товща світло-сірих і білих слюдистих кварцитів, які можна спостерігати у вигляді значного скельного масиву довжиною 200–300 м і висотою до 15 м. Це геологічна пам'ятка природи місцевого значення, площею 1 га, яка створена у 1974 році. З точки зору тектоніки об’єкт характеризує будову ТарапакоЛихманівської структури, що являє собою вузьку смугу (500–1000 м) метаморфічних порід, приурочених до зони Криворізько-Кременчуцького розлому. За віком кварцити належать до конкської серії (3,05 млн. років). Це один із найбільших скельних масивів у Степовому Подніпров’ї, який вражає стрімкими рівними стінками, чіткими східчастими уступами та яскраво білим кольором порід, що відтіняється у погожі дні контрастом синього неба Кварцити тут перешаровуються з підлеглими кварцитовидними дрібно-великозернистими метапісковиками та, рідко, з метагравелітами. Відслонення білих кварцитів являє собою лише одну ланку унікального розрізу, що простежується на ділянці між селами Рахманівка – Новоселівка – Стародобровольське, і який давно став об’єктом відвідування під час міжнародних геологічних конгресів. |
|
9 |
Ви́ходи арко́зових пісковиків |
Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Площа 4 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 1972 №391. Створена у 1972 році на території, що за вулицею Мануїльського, у житловому масиві ПівдГЗК, на лівому березі річки Інгулець (див. рис. 1.1). В нижній частині високого правого схилу відслонюються групою скель висотою до 8–10 м та впродовж 50–70 м теригенні утворення скелюватської світи криворізької серії. Абсолютний вік аркозових пісковиків та гравелітів, визначений за ізотопними даними, складає 2300 млн. років. Пам'ятка являє собою унікальні виходи на денну поверхню порід нижньої свити криворізької серії докембрію у вигляді аркозових пісковиків. Мінеральний склад породи: польовий шпат, серицит, кварц. Порода сіра, темно-сіра, жовтувата, іноді з плямами червоного кольору. Висота відслонення над рівнем річки 15-20 м, на відстані 540 м |
- МАРШРУТ ЕКСКУРСІЇ, ЙОГО ОБРАХУНОК. КАРТА МАРШРУТУ
За сучасних економічних обставин, що склалися не тільки в Україні, а й у всьому світові, значно зменшується частка виїзного туризму, а за таких умов саме акцентування на туристичних можливостях нашої області та здатність майбутніх фахівців сфери туризму розробляти саме регіональні маршрути сприятиме значною мірою розвитку регіонального туризму в Україні та його популяризації серед місцевих жителів.
Є ціла група факторів, що стримують розвиток геотуризму на Дніпропетровщині. По-перше, це територіальна розкиданість об'єктів геотуризму. Геологічні пам'ятки досить суттєво розосереджені по всій області. Винятком є криворізький регіон. У зв’язку з цім слід виділяти групи геопам'ятників на окремі локації за умовами їх акумуляції на невеликій площі.
По-друге, багато геологічних пам'яток пошкоджені або перебувають у стані, непридатному для їх демонстрації (наприклад, закриті густим рослинним покривом, або засипані сміттям).
По-третє, ціла низка унікальних об'єктів знаходиться у важкодоступних місцях. Так наприклад, Карачунівські граніти інгулецького комплексу мезоархею знаходяться по обидва боки від водостічного каналу Карачунівського водосховища у вигляді майже вертикальних скель. Окрім цього, велика кількість геооб'єктів розташовані на території промислових комплексів (кар'єрів, відвалів тощо) з обмеженим доступом. Наприклад, класичний розріз палеоген-неоген-четвертичних відкладів знаходиться в уступах Північного кар’єру.
Окрім цього, слід мати на увазі, що геологічні пам’ятки Дніпропетровської області в своєї більшості мають складну структурнотектонічну будову та склад. Професіоналів це зацікавить, а ось у любителів з поверхневими геологічними знаннями це викликає труднощі у їх сприйнятті.
У зв'язку з цим при виборі оглядової багатопланової екскурсії, паралельно було створено віртуальну форму проведення екскурсії «Геологічними пам'ятниками Криворіжжя», та створення GPS-мобільного мультимедійного путівника за розробленим геотуристичним маршрутом.
Інтерактивна карта дає можливість отримати загальні уявлення про геологічні пам'ятки Дніпропетровщини та може розглядатися як рекламноознайомчий проект.
GPS-мобільний мультимедійний путівник за даним екскурсійним маршрутом проінформує про наближення до геооб'єкту, покаже загружені фотографії та включить записаний аудіо текс. Текст дає коротку геолого-географічну характеристику місця спостереження, а в якості фотографічного матеріалу використані геологічні карти і схеми, а також фотографії як об’єкта загалом, так і його окремих елементів.
Компанія, розробник сайту, забезпечує функціонал просування мобільного GPS путівника в соціальних мережах, а також і з використанням інших інструментів (сторонні сайти, блоги тощо) путівник може завантажуватися на сотні моделей мобільних пристроїв різних платформ.
Посилання на мультимедійний путівник за даним екскурсійним маршрутом:
Посилання на Гугл карту «Геологічні па'ятки Криворіжжя»
Карта маршруту екскурсії:
Список туристичниї об.єктів з назвами і нумерацією послідовно в географо-хронологічному порядку. Нумерація об’єктів проводиться від 1 до 9, як вказано на скріншотах та закладено в програмі.
Нитка маршруту відображає автомобільні дороги, якими буде рухатися група на місцевості від об’єкту до об’єкту. Червоним кольором відображаються місце початку маршруту.
Початковою точкою екскурсії є мігматитові скелі в селі Валове Криворізького району.
Пунктом закінчення екскурсії є Відслонення аркозових пісковиків на схилі р. Інгулец, між селами Новолатівка та Стародобровольське
Напрямом руху групи є південний напрямок. Якщо провести лінію, то загалом Екскурсійний маршрут проходить з півночі на південь.
Для того щоб підрахувати довжину екскурсійного маршруту, треба враховувати, що екскурсія автомобільна і дороги прокладені не прямі. Тому загальна довжина маршруту подовжується.
Загальна довжина маршруту складає 90,5 км
Довжина атодороги між екскурсійними об’єктами:
- Від мігматитових скель (1) (початкова точка екскурсії) до Виходів мігматиту (2) – 13,7 км (25 хв)
- Від Виходів мігматиту (2) до Виходів амфіболітів (3) – 27,1 км – (40 хв)
- Від Виходів амфіболітів (3) до Сланцевих скель (4) – 4,72 км – (15 хв)
- Від Сланцевих скель (4) до Скель МОДРу (5) – 8,62 км – (20 хв)
- Від Скель МОДРу (5) до Піскових скель (6) – 11,6 км – (25 хв)
- Від Піскових скель (6) до Скелеватських виходів (7) – 3,32 км – (15 хв)
- Від Скелеватських виходів (7) до Відслонення аркозових пісковиків (8) – 11 км - (40 хв)
- Від Відслонення аркозових пісковиків (8) до Виходів аркозових пісковиків (9)– 4,47 км. – (30 хв) (пункт закінчення екскурсії)
4. КОНТРОЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСІЇ
Територія Дніпропетровської області представлена практично усіма різновидами структур від докембрійських метаморфічних тектономагматичних до антропогенових. Геологічні особливості регіону в надзвичайній різноманітності об’єктів за складом і будовою, типами структур земної кори, як континентальної, так і океанічної. А сучасний вкрай незадовільний еколого-економічний стан області закликає до невідкладних дій на цій благодатній геологічній основі по відродженню і подальшому формуванню за нових соціально-політичних реальностей свідомого підходу до збереження найінформативніших, найвиразніших, не зруйнованих часом і людьми, реалізованих природою в камені палеоподій на рівні з нашими національними святинями.
Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини являють собою унікальні об'єкти природної спадщини, гідні міжнародної уваги і внесення їх до Переліку Світової Геологічної Спадщини Землі. Дослідження цих феноменальних об’єктів можна простежити у працях Барг І.М., Манюк В.В., Паранько І. С., Холошин І.В. тощо
На сьогодні, до геологічних пам’яток в межах Дніпропетровської області, виходячи із сучасного рівня геологічних досліджень, можуть бути віднесені близько 39 геологічних пам'яток природи, серед яких лише 13, занесені до природно-заповідного фонду України та затверджені відповідними рішеннями державних установ.
Більшість геологічних пам'яток Дніпропетровської області, віднесених до природно-заповідного фонду, територіально тяжіють до Криворізького району, по одному пам'ятнику розташовано в Павлоградському, Дніпровському та Новомосковському.
Криворізький регіон знаходиться в центральній частині Українського щита, який є основним геоструктурним елементом південного заходу Східно-Європейської платформи. В будові району, як і щита в цілому, бере участь два структурних поверхи: кристалічний фундамент, складений метаморфізованими вулканогенно-осадовими та гранітоїдними утвореннями докембрію і осадовий чохол, розріз якого представлений відкладами кайнозою.
Район займає цікаву геологічну позицію в структурі щита. Він приурочений до межі двох різновікових геоблоків першого порядку: Кіровоградського, розташованого західніше м. Кривого Рогу, та Придніпровського, який охоплює території Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської адміністративних областей. Границею між блоками служить так званий Криворізько-Кременчуцький глибинний розлом мантійного закладення, який в межах району простягається з південного-заходу на північній схід по лінії, що відповідає напрямку Інгулець - Жовті Води.
Кіровоградський блок, який розташований на захід від згаданого розлому, складений породами нижнього протерозою, а геологічний фон Придніпровського визначають гранітоїди середнього архею з вкладеними в них зеленокам'яними структурами пізньоархейського віку. Виняток складає низка протерозойських залізовмісних структур приурочених безпосередньо до Криворізько-Кременчуцького розлому зі сходу. Основною серед них є Криворізька, яка займає центральну частину однойменного адміністративного району.
Криворізька структура належить до одного з найцікавіших геологічних об'єктів Українського щита. Це пояснюється не тільки локалізацією і її надрах унікальних запасів залізних руд, але і своєрідною геологічною будовою, визначеною історією геологічного розвитку регіону, яка відображає всі основні етапи формування Українського щита.
Завдяки значним покладам залізних руд історія геологічного вивчення Криворізької структури, або як ще прийнято називати Криворізького залізорудного басейну, (Кривбасу), бере свій початок з кінця ХVII століття, коли російський академік В.Ф. Зуєв у 1781 р. виявив і описав на берегах ріки Саксагані "залізний шифер". У своїх мандрівних нотатках він так охарактеризував Кривий Ріг: "Он весь каменный, как и берега реки Саксагани, и состоит из железного шифера, который так тверд, что к огниву дает из себя искры. Он лежит слоями, от NW к SO простирающимися и скатом к полудню, собою не одинакового цвета: но инде черный, инде серый, инде полосатый из обеих сих цветов и красного. Поверхность горы покрывает красная глина, и где есть лощины, там нередко пападаются и других горных пород каменья, как кварцевые, фельдшпатитовые, тальковые и прочие" (Зуєв, 1787).
Після відкриття В.Ф. Зуєвим криворізьких залізних руд тільки через сто років (1875) О.М. Поль розпочав їх видобуток і практично поклав початок не тільки гірничо-видобувної промисловості в районі, але ї послідовному геологічному вивченню Кривбасу.
Перші відомості про геологічну будову, мінералогію та залізорудні родовища регіону пов'язані з іменами таких видатних дослідників ХІХ століття як М.П. Барбот-де-Марні, В.А.Домгер, С.О. Конткевич, П.П. Пятницький та інші. Значний вклад в пізнання геології Кривбасу було зроблено в часи індустріального розвитку Криворіжжя в довоєнні тридцяті та післявоєнні (сорокові - шестидесяті) роки, коли колективами виробничих і науково-дослідних геологічних організацій під керівництвом Я.М. Бєлєвцева, Ю.Г. Гершойга, Г.І. Каляєва, М.І. Світальського та інших не тільки було введено в експлуатацію значну кількість родовищ Кривбасу, але і укладено наукові монографії, що не втратили своєї актуальності і в наш час.
Згідно з сучасними уявленнями, які базуються на аналізі накопиченого більш ніж за столітній період геологічних досліджень в регіоні фактичного матеріалу, Криворізька структура являє собою складну геологічну споруду в будові якої беруть участь породи верхнього архею, нижнього, середнього та верхнього протерозою, а також кайнозою. Вміщуючими для неї є гранітоїди середнього та верхнього архею.
Закладення структури відбулося у пізньому археї близько 3150 млн. років тому. Причиною тому послужило розтріскування в межах Українського щита і Придніпровського блока зокрема в середньому археї (3400-3200 млн. років) первинної протокори з утворенням серії глибинних розломів по яких відбувалося опускання окремих ділянок території і формування рифтоподібних структур, розділених граніто-гнейсовими куполами. Релікти цієї протокори ми маємо можливість спостерігати сьогодні у вигляді гранітоїдів так званого дніпропетровського комплексу. В Криворізькому районі вони складають Інгулецьку брилу (вал), яка розташована західніше Кривого Рогу, а самі граніти відслонюються по берегах ріки Інгулець в районі сіл Реєво-Олександрівка, Лозуватка, Чкалівка та інших. Це світло-сірі, сірі, рівномірно зернисті породи складені плагіоклазом, кварцом, біотитом і рідко амфіболами. За природою дані гранітоїди належать до ульраметаморфічних утворень, які винили в результаті переплавлення на місці вулканогенно-осадових порід аульської серії нижнього архею під впливом ульраметаморфічних процесів. Слід зазначити, що такі породи також поширені і на схід від Кривбасу де складають близько 60-65% території Придніпровського блока.
Цей період називають рифтогенною стадією розвитку Кривбасу, яка тривала на протязі вікового діапазону від 3150 до 2000 млн. років і поділялася на два етапи - проторифтовий і власне рифтовий. Протягом проторифтового етапу (3150-2600 млн. років) відбулося закладення в межах Кривбасу Криворізько-Кременчуцького, Східного та Східно-Ганнівського глибинних розломів і опускання розташованої між ними ділянки земної кори з утворенням протокриворізького пізньоархейського басейну осадконакопичення. Одночасно згадані глибинні розломи служили каналами по яких відбувалося піднімання магматичних розплавів та виверження їх на поверхню у вигляді вулканів тріщинного типу. Так розпочиналося формування метавулканогенно-осадової товщі Криворізької структури.
На даний час об'єктами, що становлять інтерес для геотуристів, є геологічні пам'ятники, розташовані в Криворізькому районі- це 9 обєктів:
Мігматитові скелі - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Пам'ятка природи розташована у 0,5 км північніше с. Софіївка Криворізького району . Площа - 1,0 га, створено у 1974 році. Являє собою численні виходи мігматитів, гранітів та пегматитів, які в місцях, де їх перетинає річка, утворюють невеликі, але мальовничі пороги та водоспади. Переважають мігматити кіровоградського комплексу палео-протерозою (2,1-1,85 млрд. років) темно-рожевого забарвлення з шлірами та жилами апліто-пегматоїдних гранітів. В структурно-тектонічному відношенні р. Бокова розкриває фрагмент Гур’ївського граніт-мігматитового куполоподібного виступу.
Виходи мігматиту - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована на правому березі р. Інгулець, між селами Лозуватка і Чкалівка Криворізького району. Площа - 5,0 га. В межах даного об’єкту охороняються відслонення граніту і мігматитів кіровоградського комплексу та плагіограніти інгулецького комплексу, що мають висоту близько 15-20 метрів над водою. За структурно-тектонічною будовою породи інгулецького комплексу належать до Інгулецького куполоподібного виступу Українського щита, а породи кіровоградського комплексу складають КарачунівськоЛозуватську рифт-синкліналь (2,5 млрд. років). Ігнулецький комплекс утворюють плагіограніти і плагіомігматити біотитові та амфібол-біотитові з жилами апліто-пегматоїдних гранітів (3,1 млрд. років). Переважають дрібно - та середньозернисті, іноді порфіробластові смугасті та тіньові плагіомікроклінові граніти та мігматити. Незакономірне часте чергування в інтенсивно метаморфізованих мікроскладчастих породах смужок і плям різного забарвлення (темно-зелених піроксенів, білого і прозорого безбарвного кварцу, червоного мікрокліну, чорного біотиту) створюють неповторну за естетичною привабливістю текстуру порід
Виходи амфіболітів - геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Криворізькому районі, м. Кривий Ріг. Площа 5 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 14 листопада 1975 № 388-р. Виходи амфіболітів розташовані на правому березі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина» і являють собою переривчасту смугу протяжністю 380 м. Ці породи, вік яких становить 2,5 млрд. років, складають лежаче крило стовпоподібного рудного покладу. У межах Криворіжжя існує тільки два значних місця виходів амфіболітів на земну поверхню; ця геологічна пам'ятка - одне з них. Виходи являють собою породи темно-зеленого і темно-сірого кольору. Амфіболіт утворився за рахунок різних материнських порід, що зазнали глибокого метаморфізму.
Сланцеві скелі - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, заснована в 1972 году. Скелі розташовані у Саксаганському районі Кривого Рогу, простягаються на 250 м вздовж правого берега річки Саксагань між шахтами «Артем-1» та «Північна»
Сланцеві скелі характеризують фрагмент саксаганської геологічної світи. Велика звивина річки, або меандр, уздовж якого розташовані відслонення, являє собою так звану Деконську петлю, що отримала свою назву за прізвищем поміщиці Олени Михайлівни Деконської, якій належала тут ділянка землі та економія. Цікаво, що меандр перетинає 5 залізисто-сланцевих горизонтів з 7, що складають саксаганську світу та розкриває у відслоненнях окремі їх фрагменти по правому березі річки. Крім того, по лівому березі, в 40–50 м вище за течією від насипу автодороги, знаходиться відслонення метапісковиків та кварц-біотит-серицитових сланців скелюватської світи. Сланцеві горизонти являють собою асоціацію біотиткварцових, серицит-біотитових, біотит-амфіболових, біотит-хлоритових сланців і безрудних кварцитів, а залізисті горизонти складені магнетитовими, силікат-магнетитовими, магнетит-мартитовими, карбонат-силікатмагнетитовими кварцитами та багатими залізними рудами. Невеликий кар’єр поблизу виходів вважається найдавнішою гірничою виробкою на Криворіжжі.
Таким чином, кожна геологічна пам’ятка в Дніпропетровській області має значний потенціал для застосування як туристичні об’єкти.
Ске́лі МО́ ДРу - геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Скелі розташовані у Центрально-Міському районі Кривого Рогу, в житломасиві МОДР. Статус пам'ятки природи присвоєно Розпорядженням Ради міністрів УРСР № 780-р. від 14 жовтня 1975 року. Площа - 62 га. Являє собою групу скель на схилі долини р. Інгульця, які є фрагментом розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. До території пам'ятки відносяться природні відслонення правого і лівого берегів річки Інгулець разом зі штучними оголеннями порід у затоплених дореволюційних залізорудних кар'єрах і в прорізі шосейної дороги, що з'єднує старий центр міста із селищем колишнього рудника імені МОДРу.
На лівому березі Інгульця, починаючи від затоплених кар'єрів до повороту річки біля селища Весела Дача, ці оголення постають розрізненими великими і дрібними скелями і «гривками» завдовжки від 6 до 200 м і заввишки від 2 до 27 м. На правому березі Інгульця таких скель і «гривок» значно менше. Найбільша з них - скеля «Орлине гніздо» - розташована у селищі Нижня Антонівка. Її довжина 25 м, а висота змінюється від 1 до 28 м. На північний захід від «Орлиного гнізда» корінні породи виходять на денну поверхню у вигляді окремих «гривок», найчастіше покритих осипом. Вік верхньої вікової межі порід, визнаний як 2050 млн. років. Абсолютна висота - 50 м.
Виходи аркозових пісковиків - геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Криворізькому районі, м. Кривий Ріг. Площа 4 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 1972 №391. Створена у 1972 році на території, що за вулицею Мануїльського, у житловому масиві ПівдГЗК, на лівому березі річки Інгулець. В нижній частині високого правого схилу відслонюються групою скель висотою до 8–10 м та впродовж 50–70 м теригенні утворення скелюватської світи криворізької серії. Абсолютний вік аркозових пісковиків та гравелітів, визначений за ізотопними даними, складає 2300 млн. років. Пам'ятка являє собою унікальні виходи на денну поверхню порід нижньої свити криворізької серії докембрію у вигляді аркозових пісковиків. Мінеральний склад породи: польовий шпат, серицит, кварц. Порода сіра, темно-сіра, жовтувата, іноді з плямами червоного кольору. Висота відслонення над рівнем річки 15-20 м, на відстані 540 м .
Пісковикова скеля - геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Криворізькому районі, в південній частині м. Кривий Ріг. Площа 1 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради від 22 червня 1972 №391. Створена у 1972 році поблизу підстанції ПівдГЗК, на лівому березі річки Інгулець, у районі кар'єру ПівдГЗК. Являє собою вихід на земну поверхню аркозових піщаників та конгломератів нижньої і середньої свит криворізького серіалу порід. Їхня горизонтальна потужність коливається від 100 до 200 метрів. Загальна площа території з виходами породи становить до 10 гектарів. Охороняється ділянка виходів поряд із підвісним мостом до 30 на 40 метрів. Кут нахилу верхньої частини становить приблизно 54°, а основної - до 83-90°. Загальний напрямок виходів: північний захід-південь, південний схід.
Скелеватські виходи - геологічна пам'ятка природи місцевого
значення. Пам'ятка природи в вигляді довільно великих скель у крутому береговому уступі розташована в Кривому Розі, в 500 м від кар'єру ПГЗК, на лівому березі річки Інгулець . Площа - 9,0 га, створено в 1972 році.
У структурному плані виходи приурочені до Східного крила основної грабен-синкліналі Кривбасу. Впродовж близько 350–400 м уздовж берега відслонюється фрагмент розрізу метаконгломерат-пісковиково-сланцевої формації. З півдня на північ послідовно відслонюються: асоціація метаконгломератів, метагравелітів та метапісковиків, які складають дво- і трикомпонентні ритми і далі поступово змінюються середньо- і дрібнорінниковими і пудінговими конгломератами.
Найбільш віддаленими на північ є філітові сланці, які спостерігаються на схилі у вигляді висипок і незначних корінних виходів. Сланці тонкоплитчасті і листуваті, з шовковистим блиском, складені серицитом, біотитом і кварцем.
Розглянуті метатеригенні утворення складають скелюватську світу, яка, в свою чергу, є складовою криворізької серії нижнього протерозою. Подібні породи більше ніде в Європі не виходять на денну поверхню, їх вважають віковим аналогом відомих на весь світ золото- і алмазоносних конгломератів Південної Африки. Розріз має унікальне науково-практичне значення і не випадково впродовж багатьох років залишається одним із найбільш відвідуваних місць учасниками міжнародних конгресів і конференцій багатьох країн світу.
Відслонення аркозових пісковиків. У крутому береговому схилі
р. Інгульця, на мальовничій звивині річки між селами Новолатівка та Стародобровольське, біля старої бруківки відслонюється товща світло-сірих і білих слюдистих кварцитів, які можна спостерігати у вигляді значного скельного масиву довжиною 200–300 м і висотою до 15 м. Це геологічна пам'ятка природи місцевого значення, площею 1 га, яка створена у 1974 році. З точки зору тектоніки об’єкт характеризує будову ТарапакоЛихманівської структури, що являє собою вузьку смугу (500–1000 м) метаморфічних порід, приурочених до зони Криворізько-Кременчуцького розлому. За віком кварцити належать до конкської серії (3,05 млн. років).
Це один із найбільших скельних масивів у Степовому Подніпров’ї, який вражає стрімкими рівними стінками, чіткими східчастими уступами та яскраво білим кольором порід, що відтіняється у погожі дні контрастом синього неба Кварцити тут перешаровуються з підлеглими кварцитовидними дрібно-великозернистими метапісковиками та, рідко, з метагравелітами. Відслонення білих кварцитів являє собою лише одну ланку унікального розрізу, що простежується на ділянці між селами Рахманівка – Новоселівка – Стародобровольське, і який давно став об’єктом відвідування під час міжнародних геологічних конгресів.
Геологічні пам’ятки як особливі найдавніші об’єкти природи нашої планети, що збереглись дотепер, покликані сприяти усвідомленню суспільством неповторності геологічної історії України, та можливості застосування в економічній діяльності створене природою протягом мільярдів років.
Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини являють собою унікальні об'єкти природної спадщини, гідні міжнародної уваги і внесення їх до Переліку Світової Геологічної Спадщини Землі. На сьогодні, до геологічних пам’яток в межах Дніпропетровської області, виходячи із сучасного рівня геологічних досліджень, можуть бути віднесені близько 39 геологічних пам'яток природи, серед яких лише 13, занесені до природно-заповідного фонду України та затверджені відповідними рішеннями державних установ. Ці об’єкти характеризують геологічну будову та історію розвитку нашої планети, мають велике наукове та освітнє значення, що дає можливість розглядати їх в якості основи геологічного туризму.
- ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ
Вітаю! (екскурсовод повідомляє своє прізвище, ім'я, по батькові, організацію, яку представляє, а також прізвище, ім'я, по батькові водія).
Перщ ніж розпочати нашу екскурсію, хочу нагадати про правила безпеки;
- Бути уважним під час екскурсії, не відволікатися самому та не відволікати інших зайвими розмовами.
- Знати та виконувати правила дорожнього руху, правила поведінки в громадських місцях.
- Заборонено брати на екскурсію гострі та ріжучі предмети, вибухонебезпечні та пожежонебезпечні предмети.
- Всі переміщення здійснюються за вказівкою екскурсовода
- У випадку погіршення стану здоров’я або інших негараздів потрібно звернутися до екскурсовода
Забороняється:
- залишати на місці екскурсії будь-яке сміття;
- слухати плеєр, вмикати телефон.
Пам’ятайте! Від вашої дисциплінованості, відповідального ставлення до вимог безпеки залежить, як вашеє життя та здоров’я, так і життя та здоров’я оточуючих вас людей! Отже почнемо!
Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. Прислів'я - то народна мудрість вони говорять : «Не за нас стало, не за нас і перестане» ; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». З давніх-давен пам'ять про минуле зберігається в міфах, легендах, переказах, піснях.
Сьогодні ми проїдемо геологічними шляхами Криворіжжя. Тож тема нашої екскурсії «ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРИВОРІЖЖЯ».
Тривалість екскурсії - 8 (год.)
Протяжність – 90,5(км)
Маршрут екскурсії:
- Відправна точка екскурсії та перший екскурсійний об’єкт– Мігматитові скелі
- Друга екскурсійна точка: Виходи мігматиту
- Третя екскурсійна точка Виходи амфіболітів
- Четверта екскурсійна точка: Сланцеві скелі
- П’ята екскурсійна точка- Скелі МОДРу
- Шоста екскурсійна точка: Виходи аркозових пісковиків
- Сьома екскурсійна точка: Пісковикова скеля
- Восьма екскурсійна точка: Скелеватські виходи
- Дев’ята і остання екскурсійна точка: (Закінчення екскурсії) Відслонення аркозових пісковиків
Технологічна карта екскурсії
«ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРИВОРІЖЖЯ»
(Час переїзду між екскурсійними точками обраховиний приблизно, через відсутність дорожнього покриву на деяких ділянках)
|
Маршрут |
Місце зупинки або показу в русі автобусу |
Об’єкт показу |
Час огляду |
Основний зміст інформації |
Організаційні вказівки |
Прийоми показу Прийоми розповіді |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Відправна точка екскурсії та перший екскурсійний об’єкт Криворізький р-н, с. Валове ( 25 хв) |
Зупинка на березі річки Бокова |
Мігматитові скелі |
20 хви-лин |
Вступ. Знайомство з групою. Правила поведінки екскурсантів під час проведення екскурсії. Стислий зміст екскурсії. нарис структури Мігматитових скель, їх історії відкриття, склад. |
Місце зустрічі з групою. Піша прогулянка по берегу річки до скель. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні скель |
Вступ лаконічний і динамічний. Загальний час не перевищує 5 хв. Вступ не пов’язаний з показом об’єктів, тому він дається до початку екскурсії |
|
Через с.Новолозуватка, міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» та с.Чкаловка до 2 екскурсійного об’єкту на березі річки Інгулець ( 40 хв) |
Зупинка біля берегу річки Інгулець |
Виходи мігматиту |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Виходи мігматиту, їх історії відкриття, склад. |
Піша прогулянка до виходів. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні виходів |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
По трасі Н17 до Кривого Рогу, по проспекту 200 річчя Кривого Рогу, вул.Володимира Великого до пішохідного мосту на правому березі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина» ( 15 хв) |
Зупинка біля пішохідного мосту на правому березі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина» |
Виходи амфіболітів |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Виходи амфіболітів, їх історії відкриття, склад. |
Піша прогулянка до виходів. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні виходів |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
По Кільцевій та Світлогорській вулиці до правого берега річки Саксагань між шахтами «Артем-1» та «Північна» ( 20 хв) |
Зупинка на правому березі річки Саксагань між шахтами «Артем-1» та «Північна» |
Сланцеві скелі |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Сланцеві скелі, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка до скель. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні Сланцевих скель |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
По вулиці Світлогірській, Волгоградській до 95 кварталу, проспект Миру, 17А (10 хв) |
Зупинка проспект Миру, 17А кафе «Puri Chveni» (проміжна зупинка для обіду та справляння звичайних потреб організму ) |
кафе «Puri Chveni» |
40 хв |
Обід. Справляння звичайних потреб організму. Обмін враженнями від вже пройденого маршруту. |
Посадка в автобус по закінченню зупинки. |
|
|
По вулиці Миру, вул.Старовокзальній, пров. Мерецкова до Центрально-Міського району на лівому березі Інгульця ( 25 хв) |
Зупинка біля скель «Орлине гніздо» |
Скелі МОДРу |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Сланцеві скелі, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка до скель. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні скель «Орлине гніздо» |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
Автомагістраллю R74, вулицею Чумацький шлях, Південним проспектом до площі Гірницької слави, далі по Вулиці Макаренка, Салтиківській до вул.Поштовій на лівому березі річки Інгулець ( 15 хв) |
Зупинка в сквері Муз по вул.Поштовій на лівому березі річки Інгулець |
Виходи аркозових пісковиків |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Сланцевих скель, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка до виходів. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні виходів |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
По вулиці Салтиківській до Південного проспекту, автошляхом Р74 до Пісковикових скель (поблизу підстанції ПівдГЗК) ( 40 хв) |
Зупинка поблизу підстанції ПівдГЗК біля річки Інгулець |
Пісковикова скеля |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Пісковикових скель, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка до скель. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні скель |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
Автошляхом Р74 до мосту через річку Інгулець, по кар’єру вздовж річки Інгулець на Південний захід до Скелеватських виходів крутому береговому уступі. ( 30 хв) |
Зупинка біля берегу річки Інгулець |
Скелеватські виходи |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Сланцевих скель, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка до виходів. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні виходів |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
|
Вздовж кар.єру Алекс, с.Новоселовки, с.Новолатовки, перетинаючи і вздовж річки Інгулець на Південь до урочища «Біла скеля» (Закінчення екскурсії та останній екскурсійний об’єкт) |
Зупинка біля старої бурківки, урочища «Біла скеля» |
Відслонення аркозових пісковиків |
20 хви-лин |
Розповідь про структуру Сланцевих скель, їх історії відкриття, склад |
Піша прогулянка пісковиків. (3 хв) Посадка в автобус по закінченню підтеми. Групове фото на фоні виходів |
Використати прийом екскурсійної довідки. Розповідь не повинна затягуватись і мати зміст загального ознайомлення. Керування групою під час групового фото. |
ЗАТВЕРДЖУЮ
Керівник закладу освіти, де проводиться екскурсія
__________ (_______________________)
підпис П І П
"___" _________ 20__ року
М.П.
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЕКСКУРСІЇ
Тема екскурсії «ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРИВОРІЖЖЯ»
Тривалість – 7 год.
Протяжність – 90,5 км
Автор-розробник – Глазков Владислав Володимирович
Зміст екскурсії – Пізнання «геологічних пам'яток» природи Криворіжжя, що складають геологічну спадщину людства.
Маршрут екскурсії:
- Відправна точка екскурсії та перший екскурсійний об’єкт Криворізький р-н, с. Валове
- Друга екскурсійна точка: через с.Новолозуватка, міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» та с.Чкаловка до 2 екскурсійного об’єкту на березі річки Інгулець
- Третя екскурсійна точка: По трасі Н17 до Кривого Рогу, по проспекту 200 річчя Кривого Рогу, вул.Володимира Великого до пішохідного мосту на правому березі річки Саксагань у районі шахти «Батьківщина»
- Четверта екскурсійна точка: По Кільцевій та Світлогорській вулиці до правого берега річки Саксагань між шахтами «Артем-1» та «Північна»
- П’ята екскурсійна точка: По вулиці Світлогірській, Волгоградській до 95 кварталу, далі по проспекту Миру, вул.Старовокзальній, пров. Мерецкова до Центрально-Міського району на лівому березі Інгульця
- Шоста екскурсійна точка: Автомагістраллю R74, вулицею Чумацький шлях, Південним проспектом до площі Гірницької слави, далі по Вулиці Макаренка, Салтиківській до вул.Поштовій на лівому березі річки Інгулець
- Сьома екскурсійна точка: По вулиці Салтиківській до Південного проспекту, автошляхом Р74 до Пісковикових скель (поблизу підстанції ПівдГЗК)
- Восьма екскурсійна точка: Автошляхом Р74 до мосту через річку Інгулець, по кар’єру вздовж річки Інгулець на Південний захід до Скелеватських виходів крутому береговому уступі.
- Дев’ята екскурсійна точка: Вздовж кар’єру «Алекс», с.Новоселовки, с.Новолатовки, перетинаючи і вздовж річки Інгулець на Південь до урочища «Біла скеля» (Закінчення екскурсії та останній екскурсійний об’єкт)
Посилання на мультимедійний путівник за даним екскурсійним маршрутом:
Посилання на Гугл карту «Геологічні па'ятки Криворіжжя»
- ЛІТЕРАТУРА ТА СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДО ТЕМИ ЕКСКУРСІЇ
1. Барг І. М. Нариси геологічної історії Дніпропетровщини. – Д.: ТзОВ «Альфа», 1997. – 148 с.
2. Манюк В.В. Геологічні пам'ятки Дніпропетровщини / В. Манюк. – Бористен, 1998. – №2 – С 2-4.
3. Реестр природно-заповедного фонда области. Государственное управление охраны окружающей среды по Днепропетровской области -Днепропетровск, 1993. – 70с
4. Холошин І.В. Новий підхід в організації навчальних геологічних екскурсій з використанням інформаційних технологій (на прикладі Криворізького регіону) / І. Холошин, І. Паранько // Географія та туризм: Наук. зб. К.: Альфа-ПІК, 2014. – Вип. 27. С. 112 – 119.
5. www.menr.gov.ua/pzfond.
6. www.pzf.menr.gov.ua
7. http://geonews.com.ua/geologichni_pamiatki_ukraini
8. http://nature.land.kiev.ua/
про публікацію авторської розробки
Додати розробку