Екскурсія «Мандрівка в часі»
Доброго дня! Вас вітають екскурсоводи «Туристсько-краєзнавчого гуртка» Криворізької загальноосвітньої школи №123 Чічкан Аліна та Янченко Мирослав!
Хотіла б я помандрувати в часі
Тоді було усе на світі незнайомим,
Незвіданим, цікавим і новим!
Екскурсія – це наша подорож у часі
Стежками Криворізької землі!
Мандрувати нею — то для ока втіха.
Під час нашої екскурсії ви побуваєте не лише на мікрорайоні Карачуни 4, в долині річки Інгулець, а й зануритеся в події минулого!
З нами ви довідаєтесь про молодий мікрорайон Карачуни 4, сквер Мінеральних вод, річку Інгулець, МОДРу скелі, Пастуховський кар’єр.
Якщо ти там не був, мершій іди,
Вдома, друже, не сиди!
1. 4 мікрорайон Карачуни має коротку історію. Він з’явився в місті Кривому Розі у кінці 80 років, розвитку набув у 90х роках ХХ століття.
На мікрорайоні існує одна вулиця Миколаївське шосе довжиною дві тисячі метрів та завширшки десять метрів. Вулиця має п’ятнадцять багатоповерхових будинків. Саме тут розташована школа, в якій ми навчаємося.
А що було тут до появи мікрорайону?
Якщо зануритися в недалеке минули, ми можемо згадати широкі поля, засіяні пшеницею, а ще раніше тут були неосяжні оком степи… Який чудовий український степ улітку! Особливо в червні, коли трави буйні та свіжі! Сонячне проміння торкається квітів — синіх, жовтих, рожевих, червоних... Зненацька зривається вітерець, хитає трави й квіти, розносить солодкувато-терпкий аромат червневого степу.
2. Так було чудово! Але людина змінила краєвиди, і сьогодні на цьому місці через дорогу від багатоповерхівок мікрорайону створено сквер Мінеральних вод!
Тут ростуть дерева, кущі, люди обробляють городи. На території збудували кав’ярню, дитячий майданчик. А неподалік стоїть непримітна будівля, і мало хто знає, що на місці сучасного скверу Мінеральних вод був фруктовий сад. У 1986 році фахівцями Криворізької геологорозвідувальної експедиції було виявлене родовище хлоридно-сульфатних та сульфатно-хлоридних мінеральних вод із запасами промислового розливу на 50-річний строк експлуатації. Тоді ж міський завод безалкогольних напоїв став випускати бутильовану мінеральну воду, яка так і називалася «Криворізька» та продавалася у кожному магазині. Але з початком будівництва мікрорайону родовище було закрито.
3. Пройшовши через дачі, ми опиняємося на березі річки Інгулець, п’ятої за величиною серед річок, що течуть Україною, і першою у нашій області.
У цьому місці води у руслі небагато, адже вище за течією збудовано Карачунівську греблю!
Вода використовується для промислового водопостачання та зрошення, а також для розведення риби. Інгулець зараз не відповідає повному визначенню річки як «водного потоку, що живиться за рахунок стоку з водозбору». В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою потік розчинених в воді солей, який живиться за рахунок скидів мінералізованих вод з кар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналів Дніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг. Цей створений людиною штучний потік тільки використовує природне русло Інгульця.
А колись річка була повна риби і згадується ще в працях Геродота як Пантікап. Назва походить від слова "пант" – риба, тобто рибна річка.
4. Скелі МОДРу.
Скелі МОДРу – унікальна геологічна пам’ятка природи. Ці скелі розташовані вздовж річки Інгулець. Вони утворилися з рідкісних залізорудних порід, вік яких становить понад 2 мільярди років.
Це мальовниче місце складається з двох масивів: Мала Орлинка і Велика Орлинка (Орлине гніздо). Тут можна знайти печери і гроти, виходи твердих кристалічних порід на поверхню. Історично встановлено, що давні скіфи і слов’яни видобували в цих скелях гірські породи, зокрема руду.
Уявіть собі, вони були свідками розвитку життя на Землі, від одноклітинних до сучасної людини!
5. А ось і останній об’єкт нашої екскурсії - Пастуховський кар’єр.
У 1909 році весняним незвичайно великим розливом р. Саксагань на ділянці протяжністю
1,1 км його було затоплено. Гірські породи цього місця є свідками розвитку Кривого Рогу як промислового міста! Тут ще в 1899р. була розпочата промислова розробка багатої залізної руди.
Якби каміння вміло говорити, то, напевно, ми знали б набагато більше!
Дякуємо за увагу!