9 клас

Тема 5  Виробництво тканин, одягу, взуття

   Урок 34.Особливості виробничого процесу та чинники розміщення підприємств, що виробляють тканини різних видів, шкіряно-взуттєву продукцію. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного,шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні. Найбільші на світовому ринку країни-виробники та країни-експортери тканин, одягу та взуття.

   Очікувані результати: учні називають види тканин та сировину для їх виробництва; розуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва, аналізують карту

«Легка промисловість України», показують на карті найбільші центри легкої промисловості, наводять приклади найбільших у світі та Європі країн- виробників та країн-експортерів тканин, одягу,взуття.

   Розвивальна та виховна мета: розвивати вміння збирати дані та їх аналізувати, удосконалювати навички роботи з картами; розвивати  економічне мислення, виховувати працездатність, уважність, повагу до думки інших.

   Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

   Обладнання: підручники, атласи, карта «Легка промисловість України»,

наочні посібники «Льон», «Бавовник», «Шовк», «Вовна», «Хімічні волокна».

   Опорні та базові поняття:легка промисловість, текстильна, швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва.

 Хід уроку

 І. Організаційний момент

Вітання вчителя з учнями. Перевірка готовності до уроку.

ІІ.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

   На дошці написані слова:кросівки, спортивний костюм, шапка, шуба, шарф,

тканина, килим. Яке відношення мають ці слова до нашого уроку?

Отже тема нашого уроку «Виробництво тканин, одягу, взуття» або «Легка

промисловість».

   Україну заполонив потік дешевої імпортної продукції легкої промисловості з Туреччини, Китаю, Польщі . Чому українцям вигідно купляти імпортні вироби? Як ви думаєте?

   Так що таке легка промисловість? Записуємо до зошита. Підручник , сторінка 169.

   Накреслили схему «Склад легкої промисловості» до зошита, малюнок 136.

   Чинники розміщення легкої промисловості:

сировинний

працересурсний

споживчий

   Текстильна промисловістьпровідна галузь легкої промисловості за вартістю продукції. Вона використовує як природні  так і хімічні волокна. Натуральні волокна отримуємо з льону, бавовнику, конопель, джуту,

кенафу, рамі, шовковиці, вовни тварин. Хімічні волокна роблять з природних полімерів, целюлози, яку одержують з деревини, соломи. Отже, які галузі забезпечують легку промисловість сировиною?(сільське господарство, хімічна промисловість). Використання натуральних волокон зменшується, а хімічнихзбільшується ( таблиця 8, сторінка 171). Як розвивалася ця галузь раніше?(повідомлення учня)

   Процес виготовлення тканин. Пояснення стадій виготовлення тканин на прикладі льону.

   Розвиток лляної промисловості в Україні та світі (повідомлення учня). Основні центри.

    Процес виготовлення тканин з бавовнику. Бавовняна промисловість працює на привізній сировині з Узбекистану, Єгипту. Єдине підприємство з повним технологічним цикломТернопільське об’єднання «Текстерно». Бавовняна промисловість світу.( повідомлення учня).

   Вовняна промисловість. Ознайомлення з отриманням волокон, зразками тканин. Характеристика вовняної промисловості України та світу.( повідомлення учня).

   Шовкова промисловість. Ознайомлення з отриманням волокон, виготовленням тканин. Центри виготовлення тканин(повідомлення учня).

   Швейна промисловість посідає друге місце за вартістю виробленої продукції.   Її підприємства розміщені переважно у великих населених пунктах. Найбільші центри швейної промисловості та модельного бізнесу є в Києві та Львові. Багато підприємств працюють на закордонній сировині.

   Виробництво масових видів одягу зосереджено в Китаї, Індії, Філіппінах, Туреччині. Ці країни стали «швейним цехом» розвинених країн. В розвинених країнах праця робітників коштує дорого, тому в них практично немає великих фабрик. Спеціалізація розвинених країн виробництво модних, елітних виробів.

   Які є центри «індустрії моди» в сучасному світі?( повідомлення учня).

  Взуттєва промисловість. Подібні тенденції розвитку характерні й для  світової взуттєвої промисловості: переміщення масового виробництва продукції в азійські, латиноамериканські країни, зі збереженням за економічно розвиненими країнами лідерства в модельному бізнесі. У виробництві та експорті модельного шкіряного взуття перше місце належить Італії, друге- Іспанії, далі ідуть Португалія, Чехія. Найбільшими виробниками взуття є Китай, Індія, Республіка Корея, Росія.

   В Україні провідними центрами є Дніпро, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя. Є фабрики і в невеликих містах.

  Хутрова промисловість. У світі не так багато виробників хутра. Спеціалізація пов’язана з географічним положенням. На ринок хутра диких тварин постачають Канада і Росія. Хутра тюленя постачають Норвегія, Росія,Гренландія, хутра шиншил Угорщина, Мексика, нутрію Аргентина. Дублянки з овчини виготовляє Іспанія, Австрія, Аргентина. Росія була лідером за експортом хутра соболя, нині її потіснив Китай.

   В Україні найбільші хутрові виробництва розміщені в Харкові, Тисмениці, Балті, Жмеринці, Львові.

   Висновок. Назвати загальні особливості легкої промисловості світу.

 Узагальнення та систематизація знань

   Тести або онлайн-тести.

 Підсумок уроку

  Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал підручника   31, повторити    10. Підготувати повідомлення  або презентації про народні промисли.