Електронні таблиці. Табличний процесор Microsoft Excel

Мета заняття: сформувати знання про системи опрацювання табличної інформації, їх види, основні можливості; cформувати поняття, «табличний процесор", "електронна таблиця»; засвоїти призначення, основні функції табличного процесора Microsoft Ехсеl та галузі його застосування, розглянути його інтерфейс та основні об'єкти; вивчити способи та прийоми введення і редагування даних в ЕТ, прийоми копіювання, переміщення, вилучення даних та автозаповнення. навчити завантажувати табличний процесор, вводити текстові та числові дані до ЕТ.

Системи опрацювання числових даних, їх види та можливості. 2. Загальна характеристика Microsoft Excel. 3. Робоча книга і робочий аркуш. 4. Типи даних, їх ввід і редагування.

Програми, призначені для опрацювання числових даних, називаються системами опрацювання числових даних. До них відносять: програми-калькулятори прикладні математичні пакети табличні процесори Системи опрацювання числових даних

Програми-калькулятори є найпростішими системами опрацювання числових даних, які призначені для виконання арифметичних операцій. Прикладом таких програм є стандартна програма Калькулятор, що входить до пакета ОС Windows. Програми-калькулятори

Іншим видом систем опрацювання числових даних є прикладні математичні пакети, які використовують для виконання математичних обчислень, побудови графіків функцій, перетворення виразів зі змінними, знаходження наближених значень розв’язків рівнянь і систем рівнянь, обчислення площ і об’ємів геометричних фігур і багато іншого. Прикладами таких програм є пакети MathCAD, Mathematica та MATLAB. Прикладні математичні пакети

Ще одним видом систем опрацювання числових даних є табличні процесори. Табличний процесор – це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях. Прикладами таких програм є Excel з пакета Microsoft Office Calc з пакета програм StarOffice. Таблиці, у яких подаються дані для опрацювання табличним процесором, називаються електронними таблицями. Табличні процесори

Що таке електронна таблиця? Електронна таблиця є основним об'єктом опрацювання табличного процесора. Вона складається зі стовпців і рядків, на перетині яких утворюються комірки, у яких можуть зберігатися числа, тексти та формули для їхнього опрацювання.

Табличні процесори призначені для:

Ден Бріклін Боб Френкстон Перший табличний процесор створили в 1979 році студент Гарвардського університету (США) Ден Бріклін і його товариш, програміст Боб Френкстон. Він був розроблений для комп'ютера Apple IІ і отримав назву VisiCalc (від англ. Visible Calculator ─ наочний калькулятор). Перший табличний процесор

Перша версія табличного процесора Excel з'явилася в 1985 р. Ця програма була створена для комп'ютера Apple, і її авторами були американські програмісти Дуг Кландер і Філіп Флоренце.

Програма Excel призначена для роботи з електронними таблицями та дозволяє виконувати різноманітні математичні операції, починаючи від операцій елементарної математики і закінчуючи громіздкими обчисленнями з різних сфер господарювання. Функції: введення даних до комірок й обробка їх за формулами; аналіз табличних даних (виведення проміжних і загальних підсумків); графічне зображення даних (побудова діаграм та графіків); колективна робота з таблицями (через мережу); розробка програмних додатків на вбудованій мові програмування.

виконати Пуск → Всі програми → Microsoft Office → Microsoft Excel; використати ярличок програми на Робочому столі або на Панелі швидкого запуску; двічі клацнути на значку вже існуючого файлу, створеного в Microsoft Excel; через контекстне меню виконавши Створити → Аркуш Microsoft Excel.

Документ, з яким працює програма Excel, називається книгою і зберігається у файлі з розширенням

Робоча книга ─ це багатосторінковий документ Excel, кожна сторінка якого називається робочим аркушем. За замовчуванням книга містить три робочих аркуші з іменами Лист1, Лист2 і Лист3, на кожному з яких розміщена порожня електронна таблиця. Ярлики аркушів містяться унизу вікна ЕТ.

Робочий аркуш являє собою вікно, що містить електронну таблицю, що складається з стовпців і рядків. Книга може містити до 255 листів, але на певний момент часу відображуватися може тільки один із них. Відобразити інший лист можна за допомогою кліка мишею по його вкладці (ярлику).

Стовпці є вертикальними об'єктами таблиці, що позначаються латинськими літерами від А до Z, далі від АА до AZ, від ВА до BZ і, на кінець, від ІА до IV. Всього їх 256. Позначення стовпців Позначення стовпців

Рядки є горизонтальними елементами таблиці, що нумеруються зверху вниз числами від 1 до 65 536. Максимально можливий номер 65536. Позначення рядків

Комірка – елемент, що утворився перетином стовпця і рядка. Кожна комірка має своє ім'я (адресу), складене із позначень стовпчика і рядка, на перетині яких вона знаходиться. Приклад комірки Комірка з адресою C3

Вибрана комірка виділяється прямокутником, що має вигляд потовщеної рамки з маркером, який є у правому нижньому куті. Цей прямокутник є табличним курсором, а комірка, яку він позначає називається активною або поточною. Кожна комірка має своє ім'я. Ім'я активної комірки виводиться в лівій частині рядка формул в інструменті-списку "Имя"

Діапазон стовпців — це горизонтальна смуга таблиці. Наприклад, діапазон В:Е — це горизонтальна смуга шириною 4 стовпці від стовпця з ім’ям В до стовпця з ім’ям Е включно. Діапазон та його види

Діапазон рядків — це вертикальна смуга таблиці. Наприклад, діапазон 3:8 — це вертикальна смуга шириною 6 рядків від 3 до 8 включно. Діапазон та його види

Адреса активної комірки комірка B2 Адреса Діапазон B2:С7 B2 С7

Комірки таблиці можуть містити дані таких типів: Текстові дані ─ це рядок тексту довільної довжини, який табличний процесор відображає так, як його було введено в комірку. Комірка, у якій розміщено текст, не може брати участі в будь-яких обчисленнях. Числові дані ─ це окреме число, уведене в комірку, що може мати один з визначених у програмі форматів. Як числові дані табличний процесор розглядає дати або грошові суми. Комірки, у якій розміщено числа, можуть брати участь в обчисленнях. Формули ─ це правило, за яким визначається значення, що зберігатиметься в цій комірці. Починається формула зі знака «=» і може містити числа, тексти, посилання на клітинки, знаки дій, дужки та функції. Типи даних

Щоб ввести дані в певну комірку таблиці, слід спочатку її зробити активною. Дані в комірку вводяться з клавіатури і відображаються як в полі самої комірки, так і в полі рядка формул. Завершити введення можна натисканням клавіші Enter. адреса активної клітинки Відмінити (Esc) Прийняти (Enter) Рядок редагування ЛКМ F2 – редагувати безпосередньо в комірці

комірка: +ЛКМ – ЛКМ діапазон: Вся таблиця: ЛКМ ЛКМ рядки: ЛКМ стовпці: ЛКМ Несуміжні діапазони: +Ctrl і виділити наступний Виділення даних

розміри висота рядка Ширина стовпця додавання й видалення ПКМ Операції з рядками та стовпцями

перетягти ЛКМ за рамку (!) +Ctrl = копіювання +Alt = на інший аркуш Переміщення з зміщенням (+Ctrl ) Переміщення і копіювання

Дія Клавіші Перехід на одну клітинку вправо, вліво, вгору, вниз Клавіші зі стрілками Перехід на одну клітинку вправо Tab Перехід на одну клітинку вліво Shift+Tab Перехід на початок рядка Home Перехід на початок аркуша Ctrl-Home Перехід на останню клітинку на аркуші Ctrl+End Перехід на один екран вниз PageDown Перехід на один екран вгору PageUp

У першу комірку вводимо дані, робимо її поточною. Наводимо вказівник миші на маркер автозаповнення (курсор набуває вигляду чорного тонкого плюса) і, утримуючи ліву кнопку миші, протягуємо вказівник у потрібному напрямку.