1
ЕЛЕКТРОННИЙ ЗРІЗ ЗНАНЬ
ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ
ЯКОСТІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Підготувала:
Оксіньчук Тетяна Василівна,
методист
Центру позашкільної освіти
Волинської обласної ради
ЗМІСТ:
|
Вступ |
3 |
Розділ І. |
Рівень освіти як елемент європейської системи |
6 |
Розділ ІІ. |
Здійснення контролю знань учнів як педагогічна проблема |
10 |
2.1. |
Комп’ютерне тестування в педагогічній теорії і практиці |
10 |
2.2. |
Тестування, як засіб педагогічної діагностики |
12 |
2.3. |
Сучасні методики та способи тестування знань учнів |
13 |
Розділ ІІІ. |
Педагогічні умови проведення комп’ютерного контролю знань учнів на заняттях гуртків інформатики |
17 |
3.1. |
Наявність навчально-методичного забезпечення комп’ютерного тестування |
17 |
3.2. |
Наявність відповідного технічного й програмного Забезпечення навчального процесу для здійснення контролю знань учнів засобами інформаційних технологій |
20 |
3.3. |
Володіння педагогом позашкільного закладу процедурою і технологіями створення тестуючих і контролюючих педагогічних програмних засобів |
20 |
Розділ ІV. |
Порядок організації та проведення зрізу знань вихованців ЦНТТУМ |
24 |
4.1. |
Загальні положення |
24 |
4.2. |
Організація та проведення зрізу знань вихованців |
24 |
4.3. |
Вимоги щодо створення банку даних діагностичних матеріалів |
25 |
4.4. |
Обробка результатів зрізу знань учнів та підведення підсумків |
25 |
Розділ V. |
Практичне застосування |
27 |
|
Висновки |
30 |
|
Література |
31 |
ВСТУП
Розвиненість і досконалість методів і засобів сучасних інформаційних технологій створюють реальні можливості для їхнього використання в системі освіти. Саме з новими інформаційними технологіями людство одержує реальні можливості побудови відкритої освітньої системи, що дозволяє кожному обирати свій власний напрямок навчання. Нові технології одержання знань з використанням сучасних засобів комп’ютерних технологій дозволяють підвищити організацію навчального процесу й ефективність його в цілому.
Незважаючи на низький рівень фінансування, кількість комп’ютерів неухильно зростає, причому не тільки кількісно, але і якісно.
Основною перевагою навчання із застосування інформаційних технологій є забезпечення можливості творчого розвитку, вибору альтернатив навчання. Один із шляхів використання ІТ у провадженні освітньої діяльності – комп’ютерний зріз знань і вмінь учнів. У поєднанні з іншими видами перевірки, використання тестових завдань з комп’ютерною підтримкою є досить ефективним інструментом, що стимулює відповідну підготовку учнів і підвищує мотивацію вивчення предмету.
Взагалі, контроль знань має досить міцну підставу для свого розвитку: інформаційні системи й технології, спеціальна підтримуюча наука тестологія, сучасні методи прийняття й аналізу рішень, соціальне замовлення й мотивація на оцінювання загальнодержавних вимог навчання і якості знань, необхідність об’єктивної оцінки знань учнів, розвиток засобів самонавчання й самовиховання, актуальність інтегрування у світові освітні структури тощо.
Отже, проблема здійснення комп’ютерного контролю знань учнів як інструменту підвищення якості позашкільної освіти є досить актуальною.
Мета роботи – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити технологію створення і методику використання комп’ютерних тестуючих і контролюючих педагогічних програмних засобів керівником гуртка інформатики.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що контроль знань на заняттях гуртка буде суттєво ефективнішим, якщо будуть реалізовуватися такі педагогічні умови здійснення контролю знань засобами ІТ:
- володіння педагогом процедурою і технологіями створення тестуючих і контролюючих педагогічних програмних засобів;
- використання відповідного навчально-методичного, технічного й програмного забезпечення навчального процесу для здійснення контролю знань учнів засобами інформаційних технологій;
- систематичне використання тестів як засобу повторення, актуалізації, узагальнення, систематизації знань;
- використання готових комп’ютерних програм-оболонок для створення тестів;
- забезпечення можливості мережі Інтернет у здійсненні on-line тестування.
Відповідно до об’єкта і предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези нами визначено дослідні завдання:
1. Проаналізувати сучасний стан здійснення електронного зрізу знань в педагогічній теорії й практиці.
2. Виявити необхідне навчально-методичне, технічне й програмне забезпечення освітнього процесу для здійснення контролю знань учнів засобами ІТ.
3. Проаналізувати існуючі комп’ютерні програми для створення тестів й окреслити можливість їх застосування для здійснення контролю знань учнів позашкільного закладу.
4. З’ясувати технологію створення і методику використання тестуючих і контролюючих педагогічних програмних засобів керівником гуртка інформаційно-технічного відділу.
5. Розробити on-line тести з науково-технічного напряму.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять провідні положення теорії пізнання і перетворення дійсності: взаємозв’язок теоретичної і практичної діяльності; загальнонаукові принципи системного підходу й аналізу, безперервності освіти; теоретико-методологічні концепції сучасної педагогічної науки з проблеми забезпечення особистісно-орієнтованого та індивідуально-творчого підходу до особистості учня; активність суб’єкта в процесі освітньої діяльності; основні принципи загальної дидактики.
РОЗДІЛ І. РІВЕНЬ ОСВІТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ
Головним завданням закладів загальної середньої освіти сьогодні вважається забезпечення підвищення якісного рівня освіти, так як він є елементом європейської системи.
На даний час в Україні триває процес стрімкого наповнення позашкільної освіти новими засобами інформаційних технологій, які призводять до необхідності якісної оцінки знань, використовуючи всі наявні сучасні методи освітнього процесу. Швидкий розвиток технологій, що не дає ні на мить зупинитись, блискавично наповнює наше життя новими можливостями, які набагато полегшують наше життя та трудову діяльність в усіх сферах господарювання.
В системі позашкільної освіти все більш важливою стає інформатизація та комп’ютеризація. Сьогодні немислимо уявити життя без нових інформаційних технологій, які допомагають якісніше передавати, засвоювати й перевіряти матеріал, тому питання розробки і впровадження електронного зрізу знань є актуальним при підвищенні ефективності та якості навчання.
Впровадження цієї системи у освітній процес позашкільних закладів України вимагає перед усім від педагогів все більшого стимулювання до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань. У зв'язку з цим постає питання трансформації методики використання більш ефективніших, цікавіших засобів, а це — електронного контролю знань, що нам дають новітні технології.
В першу чергу, можливість учню самостійно отримати результат при засвоєнні теоретичних знань, які він освоїв на занятті чи самостійно за допомогою індивідуального розв’язання поставлених керівником гуртків завдань.
В України відповідно до нових систем освітнього процесу оцінювання навчальних досягнень проводиться за допомогою електронних тестів. Тому в подальшому все більше переконуємось у актуальності нашого дослідження даної тематики в зв’язку із певними фактами, які мало досліджені та потребують вдосконалення, так як даний інструмент є продуктивним у провадженні освітньої діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що дана тема не є новою, певні дослідження є висвітлені в працях С. Воскерч’яна, Т. Ільїної, Д. Кучми, Т. Лукіної, А. Мандрики, І. Рапопорта, Н. Розенберга, И. Роберт та багатьох інших науковців, які активно працюють над тематикою розробки і впровадження у навчальний процес електронного зрізу знань як інструменту підвищення якості позашкільної освіти. Та й із умовами впровадження кредитно-модульної системи все більш актуальним стає підвищення якості знань за допомогою електронних засобів.
Метою методичних рекомендацій є аналіз, вдосконалення існуючих інструментів електронного зрізу знань, призначених для діагностики якості засвоєння інформації, що набувають учні чи самостійно в процесі навчання.
Внаслідок аналізу досліджень методики електронного зрізу знань пропонується вдосконалити існуючий алгоритм роботи, про що йтиметься нижче.
Розвиток процесів інформатизації освіти, та й усіх сфер життя суспільства, показав прагнення багатьох вчених, педагогів та інших спеціалістів використовувати нові засоби посилення інтелектуальної діяльності людини і сформулював сучасні вимоги до активізації пізнавальної діяльності учнів.
Важливу роль під час організації навчального процесу на основі будь-якої освітньої технології відіграє контроль отриманого рівня знань. Процедура контролю в процесі навчання виконує функцію констатації факту з метою отримання якісного рівня готовності дитини.
Традиційна форма навчання має перелік недоліків, які не дозволяють якісно та ефективно проводити детальний аналіз навчальної діяльності усіх учнів, так як керівнику гуртків не вистачає часу для опитування всієї групи. Модернізація контролю навчального процесу потребує сучасної комп'ютерної техніки та засобів комунікації, що не є перешкодою у його активному використанні. Проведення електронного зрізу знань вихованців є основою отримання об'єктивної незалежної оцінки рівня навчальних досягнень (знань, інтелектуальних умінь і практичних навичок).
Під електронним зрізом знань розуміють процедуру, що дозволяє оцінити рівень засвоєння і розуміння досліджуваного матеріалу з метою управління поточним процесом і забезпечення індивідуалізації навчання в електронному середовищі.
Електронний зріз знань - це процедура атестації, встановлення відповідності особистісної моделі знань, нової необхідної стандартизованої моделі. Стає зрозумілим, що контроль - це сама процедура управління навчанням і є невід'ємним елементом самого процесу, а зріз знань це є процедура встановлення факту: володіє учень матеріалом чи не володіє.
Необхідно відмітити, що саме для педагогів зріз знань має суттєвий перелік переваг перед традиційною формою контролю якості знань:
- надає можливість оперативної перевірки знань великої кількості учнів з різних тем одночасно;
- звільняє керівника гуртків від виконання рутинної роботи та організації масового контролю, що додає більше часу на вдосконалення своєї професійної діяльності, на розробку та використання новітніх засобів;
- збільшується можливість реалізації індивідуальної роботи з вихованцями, яка в новій системі позашкільної освіти є однією із основних компонентів, так як учень отримує третину знань самостійно.
Електронний контроль має також перелік недоліків, а саме:
- зменшення мовного контакту учня із педагогом;
- стандартизоване мислення, де нехтується рівень розвитку особистості;
- трудомісткість процесу - на розробку комплексу завдань потрібно багато часу.
Ефективність функціонування європейської системи забезпечення якості позашкільної освіти певною мірою залежить від впровадження інновацій. Основна роль тут відводиться керівнику гуртків, його готовності використовувати інновації у своїй діяльності, організовувати процес навчання інноваційними проектами. А електронний зріз знань виступає однією із інноваційних форм, які вже не один рік використовуються в освітньому процесі. Дана форма контролю якості знань є дуже популярною та активно розробляється.
РОЗДІЛ ІІ.
ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ УЧНІВ
ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
2.1. Комп’ютерне тестування в педагогічній теорії і практиці
З метою забезпечення принципів системності й наступності в навчанні на заняттях гуртка інформатики важливе значення відводиться перевірці та оцінюванню якості знань учнів.
Нині використовуються різні форми здійснення контролю знань учнів. Це і усне опитування теоретичного матеріалу, і виконання та перевірка численних самостійних, творчих та практичних завдань тощо. Усі види контролю є важливими і необхідними, а їх застосування є обов’язковим. Однією з ефективних форм здійснення контролю знань учнів є застосування тестів, які дозволяють за досить короткий час перевірити знання всіх учнів. Використовуються тести і для закріплення вивченого матеріалу.
Педагогічний тест - це система завдань специфічної форми, певного змісту, яка дозволяє якісно оцінити структуру та визначити рівень навчальних досягнень.
Тести забезпечують можливість однозначно тлумачити результати випробувань. Результати тестування піддаються кількісному аналізу. Аналіз педагогічної літератури і досвіду використання тестування засвідчують, що розрізняють дві основні групи тестів:
1) тести розумової обдарованості (інтелекту);
2) тести навчальної успішності (засвоєння знань).
Увагу педагогів привертали і привертають, насамперед, тести навчальної успішності, які використовуються для перевірки знань учнів. Тест успішності – це сукупність спеціально підібраних завдань для виявлення знань учнів, що потребують коротких однозначних відповідей.
Тести успішності містять порівняно велику кількість запитань, якими охоплюється основний зміст певної закінченої частини курсу або ж навіть і весь курс за навчальний рік. Кожне з тестових запитань потребує короткої однозначної відповіді: встановлення пропущених слів, фраз, запису математичних дій, підкреслювання або викреслювання окремих тверджень тощо, тести успішності друкуються на окремих листках, на яких учні і дають відповіді на поставлені запитання.
До кожного тесту додаються інструктивні вказівки про те, що саме необхідно зробити, на конкретних прикладах демонструється порядок виконання завдань. Вказівки формуються чітко й зрозуміло, в них визначається також тривалість роботи учнів над завданнями.
У тестах вміщаються також інструктивні вказівки для педагогів, у яких йдеться про організаційні умови проведення тестування та рекомендації, щодо обробки та оцінювання результатів.
Тестові завдання повинні бути чітко сформульовані, легко читатись, бути правдивими, недвозначними, не містити підказок і відповідати змісту навчальних програм.
Тест можна вважати надійним, якщо у всіх випадках перевірки тесту чи його варіантів з’ясується, що успішність учнів буде найвища та на одному рівні. При повторних перевірках тесту за критерієм надійності виникають певні труднощі: коли одним і тим самим учням через деякий час запропонувати той самий тест, то немає жодної гарантії, що відповіді ґрунтуватимуться тільки на знанні навчального матеріалу, а не на пригадуванні раніше даних відповідей. Більше того, за цей час знання учнів і взагалі їхній розумовий розвиток зміняться.
Характерною ознакою тестових завдань є їх складність. Тому створюючи тест, необхідно звертати увагу на складність кожного його запитання, що визначається відсотком правильних відповідей, даних учнями за визначений час. До тесту включаються ті запитання, на які правильно відповіла більшість учнів. Тест вважається надто легким, коли на всі запитання одержано від усіх учнів правильні відповіді, надто складним, коли жоден з учнів на них не відповів. Як правило до тесту включаються лише ті запитання, на які одержано не більш як 80-85% і не менш як 10-15% правильних відповідей. Завдання однакової складності і тотожного змісту розподіляють в тесті за певними варіантами тесту.
Аналіз педагогічного досвіду переконує, що в поєднанні з іншими видами перевірки, використання тестових завдань з комп’ютерною підтримкою є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного заняття і підвищує мотивацію вивчення предмету. Усний контроль можна замінити комп’ютерним при проведенні підсумкових занять, контрольних та залікових робіт.
Як переконує аналіз педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, успішне й ефективне застосування методів комп’ютерного тестування цілком залежить від двох основних факторів. По-перше – це відсутність доступу сторонніх до даних, що містять інформацію про правильні відповіді. По-друге – якість тестових завдань.
Отже, проблема здійснення комп’ютерного тестування є досить актуальною і неоднозначною. Існують певні труднощі у створенні якісних тестуючих систем:
- складність розробки якісного тестуючого продукту;
- забезпечення ефективних механізмів зворотного зв’язку;
- використання у тестах не тільки текстового матеріалу, але й графічного, анімаційного, відео та аудіо тощо.
2.2.Тестування, як засіб педагогічної діагностики
Сьогодні тестування вийшло далеко за межі системи освіти і використовується під час здійснення масових іспитів на професійну придатність, наборах до армії й комплектації спеціальних військових підрозділів.
Визначено основні принципи, на яких побудована теорія тестування:
• здібності людини запрограмовані генетично;
• за рівнем здібностей люди розподіляються за нормальним
законом розподілу;
• тестування дає можливість визначити місце людини відносно
середнього значення розподілу.
Нині Україна знаходиться на третьому етапі поширення використання методів тестування, про що свідчать такі факти:
• налагоджуються професійні контакти з провідними зарубіжними
фахівцями, які займаються розробкою теоретичних аспектів тестування у
різних його формах;
• налагоджуються контакти з організаціями та управліннями провідних атестаційних рад (ETS, NBME), які надають експертну допомогу щодо практичного впровадження засобів діагностики в Україні;
• отримано конкретні практичні результати впровадження методів стандартизованого тестування в системі медичної освіти;
• завершується розробка і впровадження державних стандартів вищої освіти України, які включають три компоненти: освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми та засоби педагогічної діагностики.
Найважливішими критеріями якості тесту, на підставі яких оцінюється його ефективність, є об’єктивність, валідність, надійність, репрезентативність, достовірність, науковість і несуперечливість.
2.3. Сучасні методики та способи тестування знань учнів
Застосування тестування як методу вимірювання якісних характеристик, притаманних людині, у різних сферах її діяльності з метою аналізу різних аспектів прояву особистості, призвело до появи та використання значної кількості методів тестування. Це зумовило необхідність їхньої класифікації, що здійснюється за різними критеріями. Питаннями здійснення тестування опікуються такі науковці, як В. Аванесов, Г. Анастазі, В. Беспалько, М. Розенберг та інші.
Узагальнюючи педагогічні дослідження, можна запропонувати класифікацію тестів, в основі якої лежить метод диференційного аналізу. Враховуючи також те, що поняття "тест" використовується для визначення різних елементів процесу вимірювання, будемо проводити диференційний аналіз за принципом ієрархічної підпорядкованості ознак.
Отже, за формою тестування розрізняють: тести для групового тестування і тести для індивідуального тестування.
Індивідуальні тести передбачають можливість їх застосування одночасно лише до однієї особи. У цьому випадку тестування, як правило, проводиться в усній формі або у такій, яка потребує виконання особою, що тестується, певних дій над предметами. За груповими тестами одномоментно може тестуватися група осіб.
За предметом вимірювання класифікують:
тести знань та навичок;
тести інтелекту;
тести інтересів;
тести спеціальних здібностей;
тести характерологічні (особистості);
тести визначення психічних функцій (пам'яті, мислення, уваги).
За психологічною ознакою розрізняють:
тести досягнень;
тести розвитку;
тести інтелекту;
тести загальної результативності;
тести успішності;
соціальні тести;
тести, що вивчають професійну здатність;
психометричні тести особистості.
Наведемо класифікацію групових тестів, які використовуються у педагогіці для визначення навчальної успішності:
за метою застосування: тести констатуючі, тести діагностуючі, тести прогнозуючі;
за видом контролю: тести вихідного контролю, тести поточного або проміжного контролю, тести граничного або підсумкового контролю (в кінці семестру, навчального року – екзаменаційні), тести заключного контролю;
за рівнем уніфікації: тести стандартизовані, тести не стандартизовані;
за статусом впровадження: загальнонаціональні тести, тести відомчі або міністерські, тести навчального закладу, тести кафедральні, тести особисті або неформальні;
за формою подання знань: тести вербальні, тести математичні, тести ситуаційні, тести маніпуляційні, тести з окремих дисциплін, які можуть поєднувати у собі перші три форми;
за видом тестового завдання: тести з відкритими тестовими завданнями, тести з напіввідкритими тестовими завданнями, тести з закритими тестовими завданнями.
Тести з відкритими тестовими завданнями. У таких тестах відповіді не задані а ні особі, яка тестується, а ні особі, яка їх перевіряє, тобто це тестові завдання із вільною формою відповіді. Їх поділяють на завдання з пропусками, завдання на доповнення, завдання з короткою відповіддю та завдання з відповіддю-мікротвором.
У тестах з напіввідкритими тестовими завданнями відповідь подається лише особі, яка їх перевіряє.
Тести з закритими тестовими завданнями передбачають, що відповідь подається також і особі тестування. Такі тести за формою відповіді можна розподілити на: альтернативні тестові завдання, вибіркові тестові завдання, які передбачають вибір із декількох запропонованих відповідей, тестові завдання на визначення відповідності.
Для комп'ютерних тестів характерна автоматизація усього процесу тестування, а саме: тестові завдання подаються на дисплеї комп'ютера, відповіді на них вводяться у комп'ютер безпосередньо опитуваним, з подальшим їхнім опрацюванням на комп'ютері.
Як переконує аналіз літературних джерел з досліджуваного питання, для забезпечення бажаних параметрів тесту (валідності, надійності, об’єктивності) необхідно розробити специфікацію тесту, яка може включати таку інформацію:
- мета проведення тесту;
- зміст, аспекти діяльності (елементи компетентності) в галузі
оцінювання;
- формат тестових завдань;
- формат відповідей;
- критерії та процедура оцінювання;
- психометричні властивості (наприклад, середнє значення за тест,
індекс складності та дискримінації);
- інструктаж перед тестуванням.
Більшість вказаних параметрів є досить однозначними. Проте для визначення змісту та поведінкових аспектів, які будуть оцінюватись тестом, зазвичай розробляється структура тесту або матриця. Така матриця допомагає визначити, який обсяг матеріалу включається в тест та на чому саме робиться наголос.
Таким чином, проблема застосування тестування, як методу вимірювання якісних характеристик діяльності людини з метою аналізу різних аспектів прояву особистості має багаторічну історію. Класифікувати тести можна за різними ознаками, проте необхідно, на нашу думку, враховувати принцип ієрархічної підпорядкованості ознак.
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ПРОВЕДЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ УЧНІВ
НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКІВ ІНФОРМАТИКИ
Ми розглянемо умову як філософську категорію, яка відображає універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існує. Педагогічні умови забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують форми, методи, підходи, технологію організації освітнього процесу як цілісної системи.
3.1. Наявність навчально-методичного
забезпечення комп’ютерного тестування
Для будь-якого заняття з використанням тестової системи перевірки знань учнів необхідно спочатку підготовити безпосередньо самі тестові завдання.
Взагалі, тест – це набір питань, сформований відповідно визначеним принципам, а саме:
- у тестові завдання необхідно включити питання, що дозволяють проконтролювати знання учнів з певного предмету. Корисно іноді включати в перелік питань для тестування питання з попередніх тем, що сприяє формуванню в учнів цілісного уявлення про досліджуваний предмет;
- під час укладання варіантів відповідей, необхідно поряд із правильними відповідями включати в перелік варіантів відповідей правдоподібні й уникати свідомо помилкових і абсурдних. У якості неправильних можна використовувати помилкові відповіді учнів, що попередньо виявлені в ході звичайного опитування;
- з метою забезпечення самостійної роботи учнів контрольні завдання (тести) бажано складати в декількох варіантах.
Таким чином, враховуючи аналіз навчально-методичної та педагогічної літератури з проблеми дослідження, можна сформулювати алгоритм створення тестового матеріалу. Так, Н. Олійник рекомендував такий порядок розробки тестів:
1. структурування навчального матеріалу;
2. встановлення логічних зв'язків між елементами та складання логіко-структурних схем;
3. складання тестових завдань на базі логіко-структурних схем;
4. складання плану тесту;
5. перевірка тестів.
Значну роль у здійсненні контролю за освітнім процесом відіграє вибір виду тестового контролю, який визначає специфіка конкретного етапу тестування та зумовлюють його характеристики. Кожному виду притаманна провідна функція, яку він виконує в системі тестового контролю.
Можна виділити такі види тестового контролю: поточний – на занятті для перевірки засвоєння нового матеріалу; тематичний – по завершенню роботи над темою; розбіжний – по завершенню навчального року; підсумковий - по завершенню вивчення курсу навчання.
В умовах позашкільної освіти доцільно визначити основні й допоміжні типи тестів. Основним типом тесту, який використовують у системі тестового контролю, є вимірювання навчальних досягнень з оволодіння знаннями з предмету.
Допоміжними типами тесту можуть бути тести загального володіння, діагностичний і прогностичний тести.
Тест загального володіння використовують для визначення вихідного рівня володіння учнями навчальною дисципліною.
Діагностичний тест використовують для визначення слабких сторін учнів в оволодінні предметом на рівні програмних вимог. Прогностичний тест використовують з метою прогнозування можливості учнів оволодіти необхідною навчальною програмою.
Фахівці наголошують на таких перевагах тестів перед традиційними формами контролю:
1. Можливість кількісного вимірювання рівня знань і складності завдань.
2. Об'єктивність, порівняння оцінки та повне охоплення знань.
3. Систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з опитуваних.
4. Технологічність тестів.
Звичайно, тести не є ідеальним засобом оцінювання знань. Вони мають й недоліки: можливість угадування, відносна складність створення якісного тесту; помилки педагогічних вимірів, окремі тести розраховані на пам'ять учня, а тому не викликають інтенсивної розумової праці, систематичне їх застосування може призвести до формалізму в знаннях учнів тощо. Застосування тестів необхідно розумно поєднувати з іншими методами вивчення знань школярів.
На нашу думку, використовуючи тестовий контроль знань учнів слід дотримуватися таких вимог:
- тестових запитань має бути достатня кількість;
- запитання тесту слід подавати в довільному порядку;
- запитання не повинні починатися з номера або символьного позначення;
- варіанти можливих відповідей учню слід також подавати довільно;
- необхідно здійснювати облік часу, витраченого на відповіді;
- сукупність запитань доцільно розділити за темами;
- тестова система має передбачати оцінку ступеня правильності відповіді на кожне запитання;
- комп'ютерний тест має бути інтуїтивно зрозумілим і простим у користуванні.
Проблема перевірки результатів тестування теж, на нашу думку, потребує дослідження. Під час перевірки знань особливу увагу потрібно приділити питанням правильного добору завдань, від яких залежить інтерес учнів до виду діяльності і темпи його розвитку. Виходячи з намічених завдань, сформулюємо критерії відбору матеріалу для використання на заняттях гуртка інформатики.
Таким чином, наявність необхідного навчально-методичного забезпечення є однією з обов’язкових умов здійснення ефективного контролю знань учнів засобами комп’ютерного тестування.
3.2. Наявність відповідного технічного й програмного
забезпечення освітнього процесу для здійснення контролю знань учнів засобами інформаційних технологій
Розглянемо програмне забезпечення, яке є необхідним для здійснення контролю знань учнів закладів загальної середньої освіти засобами ІТ. Для забезпечення тестування в режимі online необхідна наявність Інтернет чи Інтранет (всесвітньої мережі Інтернет чи локально мережі з налаштованим веб-сервером).
Нині існує значна кількість тестуючих оболонок, які можна використовувати в освітньому процесі навчального закладу для створення тестів з різних предметів. Таким чином, на сьогодні існує значна кількість програмних оболонок для створення тестів та їхнього проходження в закладах освіти різних рівнів акредитації з різних дисциплін. Практично всі ці оболонки прості у використанні, мають зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс.
3.3. Володіння педагогом позашкільного закладу
процедурою і технологіями створення тестуючих і контролюючих педагогічних програмних засобів
Для кожної тестуючої системи використовується своя технологія створення. Так, наприклад, для локальних програм, які не потребують Інтернету чи Інтранету, - це будь-яка мова програмування: Delphi, C++, Python, Java, Perl і т.д.
Для тестуючих програм з використанням Інтернету або Інтранету потрібно використовувати такі мови програмування як Java, Perl, PHP, HTML.
Розглянемо проблему використання мови РНР у Web.
Мова програмування РНР – мова, що дозволяє вбудовувати в код програми HTML-код. Ми можемо використати його для написання CGI-сценаріїв й позбутися від безлічі незручних операторів. Отже, РНР – мова (надбудова над HTML), яка дозволяє вбудовувати програмний код в HTML-документи. Ми можемо залучати його для формування HTML-документів і позбутися від безлічі викликів зовнішніх сценаріїв.
Основна проблема програмування на РНР – відділити програмний код, написаний на PHP, від коду HTML. При цьому ми отримаємо шаблонну структуру оболонки. Нами розроблено оболонку, в якій HTML-код вмонтовано у PHP-сценарій.
Отже, розроблена нами тестуюча оболонка являє собою HTML-сторінку з «вкрапленим» кодом на РНР. Готовий варіант ми розташовуємо на Web-сервері – локальному або глобальному.
Звичайно, це ні в якій мірі не означає, що тести будуть працювати тільки під Windows-версією РНР. Мова РНР створена як платформенно незалежна, тому в сценарії не потрібно враховувати особливостей тієї або іншої операційної системи: вона буде однаково добре працювати в будь-якій операційній системі – Unix, у хостинг-провайдера або Windows-додатку.
Процес створення on-line тестуючої системи умовно поділяється на декілька етапів:
1. Розробка шаблону вигляду оболонки засобами графічних редакторів, наприклад, Adobe Photoshop, Corel, Illustrator тощо.
2. Вибір шаблону для веб-сторінки й здійснення проектування сторінки: розбиття на частини малюнків, створення робочих таблиць шаблона, застосування інших веб-сторінок з відповідними гіперпосиланнями між ними, вставка анімаційних елементів Gif, Flash у таблицю (якщо потрібно) тощо.
3. Безпосереднє створення оболонки за допомогою мов програмування PHP, Java.
4. Інтеграція оболонки у вже розроблену веб сторінку.
5. Заповнення даних таблиць тесту питаннями.
6. Визначення вірних відповідей, згідно до запитань тесту.
7. Збереження всього комплексу та завантаження його на сервер в глобальній мережі Інтернет.
Впровадження комп’ютерного тестування дозволяє здійснювати контроль знань учнів при завершенні вивчення теми або розділу, в кінці семестру або навчального року з будь-якої навчальної дисципліни, зокрема з інформатики.
Тест призначений для контролю набутих на занятті і закріплених теоретичних знань, а також для поточного оцінювання.
Для ефективного комп’ютерного контролю знань учнів з предмету, зокрема інформатики, керівник гуртка має володіти процедурою комп’ютерного тестування і відповідними технологіями створення контролюючих і тестуючих педагогічних програмних засобів (ППЗ).
Враховуючи результати аналізу психолого-педагогічної літератури з питання дослідження і передовий педагогічний досвід використання контролюючих педагогічних програмних засобів (ППЗ) у закладах позашкільної освіти, сформулюємо алгоритм розробки комп’ютерного тесту:
1. Вибір технології створення системи комп’ютерного контролю засобами мов програмування Delphi, C++, HTML, PHP, JavaScript тощо або використання готових оболонок.
2. Розробка комплексу питань і відповідей до них з певної теми, розділу дисципліни. При цьому необхідно враховувати, що тест повинен бути валідним, об’єктивним, надійним, стійким, репрезентативним, достовірним, науковим, несуперечливим тощо.
3. Апробація створеного тесту з метою виявлення недоліків і помилок.
4. Напрацювання методичних рекомендацій для учнів, щодо проходження тесту й проведення вступного інструктажу.
Зрозуміло, що найпростіший шлях здійснення контролю знань учнів – використання готових оболонок і систем для тестування. Проте аналіз таких систем переконує, що більшість з них не є кросплатформенними, тобто вони жорстко прив’язані до певної операційної системи, здебільшого OS Windows. Більшість контролюючих систем не забезпечують створення бази даних відповідей учнів і не дозволяють працювати в режимі on-line.
Тому нами було розроблено власну систему контролю знань учнів з врахуванням описаних вище побажань.
РОЗДІЛ IV. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ
ЗРІЗУ ЗНАНЬ ВИХОВАНЦІВ ЦНТТУМ
4.1. Загальні положення
1. Порядок встановлює єдині вимоги до проведення та обробки результатів зрізів знань учнів.
2. Метою проведення зрізів є здійснення контролю якості підготовки учнів на визначення відповідності вимогам навчальної програми.
3. Основними завданнями проведення зрізів є:
- встановлення відповідності результатів навчання вимогам стандартів позашкільної освіти;
- отримання об'єктивної інформації про якість навчання в інформаційно-технічному відділі ЦНТТУМ.
4. Організація, загальне керівництво, координація дій з перевірки та контроль проведення зрізів здійснюється відповідною комісією.
5. Інформаційно-методичне забезпечення та організаційний супровід зрізів здійснюються педагогічним колективом відділу.
6. Формування банку даних діагностичних матеріалів здійснюють методисти, завідуючі відділами, технічну підтримку – інженер-електронщик.
7. Узагальнення результатів контрольних зрізів по установі здійснюється керівництвом закладу.
4.2. Організація та проведення зрізу знань вихованців
1. Контроль знань учнів при проходженні процедури проводиться з кожного розділу навчальних програм.
2. Терміни проведення зрізу знань учнів встановлюються наказом директора закладу.
3. Методисти відділів розробляють за погодженням з адміністрацією графіки проведення зрізів знань.
4. Підготовка до контрольного зрізу знань здійснюється в ході проведення поточних занять, а також організації процедур самопідготовки. В комп'ютерних класах забезпечується наявність всіх фондів завдань, що плануються до використання в ході самообстеження.
5. В ході проведення процедури контролю знань учні показують рівень знань з дисциплін, що вивчаються.
4.3. Вимоги щодо створення банку даних діагностичних матеріалів
1. Зрізи проводяться на основі діагностичних робіт (тестів, письмових робіт, усних опитувань), розроблених з урахуванням пройденого на момент перевірки навчального матеріалу і включають завдання різного рівня складності.
2. Рекомендується отримати зовнішні рецензії на банк даних діагностичних матеріалів.
3. Зміст завдань має враховувати пройдений матеріал і складатися з ключових розділів, тем. Для якісного складання матеріалу потрібно провести аналіз змісту навчальної дисципліни, систематизувати матеріал, визначити його дидактичний зміст.
4. Можливе використання контрольних матеріалів різного рівня - полідисциплінарного, міждисциплінарного, монодісціплінарного, а також бланкового і комп'ютерного тестування.
4.4. Обробка результатів зрізів знань учнів
і підведення підсумків
1. Перевірка робіт і обробка результатів зрізів здійснюється керівниками гуртків.
2. Результати зрізу знань вихованців здаються заступнику директора з навчально-виховної роботи у вигляді відомостей та електронних звітів (у разі комп'ютерного тестування).
3. Оцінка підготовленості учнів залежить від кількості правильних відповідей:
нижче 50 балів - «незадовільно»
50-75 балів - «задовільно»
76-85 балів - «добре»
86-100 балів - «відмінно»
4. У разі виявлення проблемних розділів дисциплін, керівниками гуртків, методистами, завідуючими відділами вживаються заходи щодо поліпшення показників (організовуються консультації, проводяться додаткові заняття).
5. Результати аналізу підсумків зрізу знань і прийняті рішення щодо усунення виявлених недоліків відображаються в звіті.
РОЗДІЛ V. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
Швидкий розвиток технологій, що не дає ні на мить зупинитись, блискавично наповнює наше життя новими можливостями, які набагато полегшують наше життя та трудову діяльність.
Сьогодні немислимо уявити життя без нових інформаційних технологій, які допомагають якісніше передавати, засвоювати й перевіряти матеріал, тому питання розробки і впровадження електронної форми тестового контролю є актуальним при підвищенні ефективності та якості навчання.
Розвиток процесів інформатизації освіти та й усіх сфер життя суспільства, показав прагнення багатьох вчених, педагогів та інших спеціалістів використовувати нові засоби посилення інтелектуальної діяльності людини і сформулював сучасні вимоги до активізації пізнавальної діяльності дитини.
Важливу роль під час організації навчального процесу на основі будь-якої освітньої технології відіграє контроль отриманого рівня знань. Процедура контролю в процесі навчання виконує функцію констатації факту з метою отримання якісного рівня готовності вихованця.
Електронне тестування - це процедура атестації, встановлення відповідності особистісної моделі знань, нової необхідної стандартизованої моделі. Стає зрозумілим, що контроль - це сама процедура управління навчанням і є невід'ємним елементом самого процесу, а тестування це є процедура встановлення факту: володіє вихованець матеріалом чи не володіє.
Ефективність функціонування європейської системи забезпечення якості освіти певною мірою залежить від впровадження інновацій, електронне тестування виступає однією із інноваційних форм контролю якості знань, є дуже популярною за кордоном й в Україні активно розробляється.
Розроблений програмний продукт включає в себе реєстрацію учасника (мал.1) з подальшим проходженням тесту. Користувачу потрібно заповнити усі поля та натиснути кнопку "ОК".
Мал. 1. Реєстрація учасника
Перед учнем представлена певна кількість питань та перелік відповідей для обрання ним вірного варіанту. Коли учень вибрав зі списку відповідь, система видає йому результат. Якщо відповідь була неправильною, то він має можливість відразу почитати теоретичний матеріал з даного питання. Якщо користувач обрав правильну відповідь, то він переходить до наступного запитання. По закінченню тестування система видає результат, де зазначена певна інформація: хто проходив тест, час проходження, назва та тривалість тесту, кількість запитань і правильних відповідей, відсоткове відношення та підсумок.
Ефективність даного алгоритму роботи системи полягає в наступному: учня, який пройшов даний тест, можна оцінити, отримавши час виконання завдань і кількість вірних відповідей. Слід відзначити, що система тестів забезпечує ефективну перевірку та моніторинг навчальної діяльності як окремого учня, так і цілої групи, що ефективно використовується для самостійної роботи вихованців та дистанційної форми навчання.
Інтерфейс програмного засобу має дружній, повноекранний, презентаційний вигляд. Подача тестових завдань, їх обробка користувачем, поява проміжних та підсумкових результатів витримана у наочному, анімаційному стилі.
Електронний зріз знань добре себе зарекомендував для проведення контролю, моніторингових досліджень в гуртках центру науково-технічної творчості учнівської молоді управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації.
Важливо відмітити, що Україна увійшла в європейську систему освіти та, безумовно, повинна використати переваги системи тестування в організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, позашкільних закладах, що є підставою до все більшого використання інноваційних технологій.
Результати досліджень говорять, що використання тестового контролю покращує якість перевірки знань, формує позитивне ставлення до предмету навчання, об’єктивно й оперативно здійснює контроль педагогом.
Отже, розробка й використання електронного зрізу знань вихованців є необхідною так як сприяє підвищенню якості знань та ефективності контролю в процесі навчання, а також сприяє формуванню незалежної самооцінки та підвищенню рівня самостійності учнів.
ВИСНОВКИ
Україна увійшла в європейську систему освіти та, безумовно, повинна використати переваги системи тестування в організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, позашкільних закладах, що є підставою до все більшого використання інноваційних технологій.
В даній роботі висвітлено теоретичні підстави комп’ютерного тестування в педагогічній теорії і практиці, описані сучасні методики та способи тестування знань учнів, широко розглянуто питання педагогічних умов проведення комп’ютерного контролю знань учнів на заняттях гуртків інформатики.
На конкретному прикладі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію створення і методику використання комп’ютерного тестуючого й контролюючого програмного засобу педагогічним колективом інформаційно-технічного відділу ЦНТТУМ.
Отож, виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що сучасний розвиток процесів інформатизації освіти показав прагнення вчених, педагогів та інших спеціалістів використовувати нові засоби посилення інтелектуальної діяльності людини, сформулював сучасні вимоги до активізації пізнавальної діяльності учнів.
Використання електронного зрізу знань – шлях до формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.
Перспективою подальшого дослідження, вважаємо розробку нових форм електронного контролю знань, що є актуальними в усій європейській системі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Щевелева Г. М. Диагностическое тестирование предметных знаний первокурсников // Педагогика. - 2001. - № 7. - С. 53-58.
2. Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти. І Міжнародна науково - методична конференція. Тези доповідей. - Харків: ОВС, 2003. - 112 с.
3. Сидорчук Л. А. Впровадження інформаційних технологій в навчальний процес вищих шкіл // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць - Луцьк.: ЛІРоЛ, 2010. - Випуск 1. - С. 280 - 286.
4. Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних навчальних закладів. – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2002. – 116 с.
5. Гуревич Р. С.,Кадемія М. Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти. – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. – 365 с.
6. Кирилова У.И. Дидактические основы построения системы контроля знаний и умений в компьютерной технологии обучения: Автореф. дис. канд. пед. наук – Казань, 1994. – 16 с.
7. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. – К.: ПАН Лтд, 1994. – С. 63-66.
8. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий. – М.: Адепт, 1998. – 196 с.