Елементи розвитку критичного мислення на уроках економіки

Молодиченко К.Д.,

вчитель економіки

та інформатики

ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ ЕКОНОМІКИ

Відомий вчений-економіст А. Маршал говорив: „Економіка – це наука, що вивчає повсякденне життя, яке залежить від економічних умов, котрі можна змінювати, робити кращими, тим самим поліпшувати умови нашого життя”. Для  того щоб зрозуміти, що ж саме потрібно змінити, щоб покращити своє життя, потрібно вміти критично оцінити реальну ситуацію сьогодення.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

•         аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•         бачити проблеми, ставити запитання;
•         висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•         робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [1]. 

На щастя, критичне мислення це не те, з чим народжуються, його цілком можливо розвинути. Зробити це можна у будь-якому віці, але починати краще все ж таки у дитинстві.

Техніки розвитку критичного мислення цікаві тим, що застосовувати їх можна щодня і на будь-якому уроці.

Структура уроку з елементами критичного мислення

1.               Виклик. 
   Вступна частина уроку. Необхідна для актуалізації опорних знань: нехай діти розкажуть, що вони вже знають з обраної теми, та що можуть дізнатися. Таким чином створюється ґрунт для засвоєння нових знань [2].

Які навчальні методи можна використати? Мозковий штурм, асоціативний кущ, кластер, кошик ідей, дерево передбачень, тощо.

Приклад.

Завдання 1. Мозковий штурм. Для прикладу наведу урок з економіки для 11 класу, тема «Роль держави в економіці». Розподіляємо учнів на команди та даємо завдання зробити припущення щодо того, яку роль відіграє держава у формуванні економічної стратегії та за що саме відповідає. Усі свої думки школярі мають записати, а потім кожна команда представить висновки. Перемагає та команда, яка надала більше правильних тверджень.

Завдання 2. Асоціативний кущ. В основу прийом покладено схему, що креслиться на класній дошці. Для того, щоб застосувати метод асоціацій, необхідно написати центральне слово на дошці, а потім записувати слова і фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли всі ідеї записані, починаємо  встановлювати взаємозв'язки там, де можливо, між поняттями. Наприклад, на початку вивчення предмету економіки в 11 класі я пропоную учням записати всі асоціації, які виникають з поняттям «економіка»:

2. Осмислення.

Основна частина уроку. Вчитель знайомить учнів з новою інформацією, при чому важливо допомогти їм правильно скомпонувати отримані знання. Нехай школярі ставлять запитання, спробують застосувати нові знання на практиці, розкажуть про свої очікування та результати, а також роблять висновки [2].

Які навчальні методи можна використати? Карта поняття (ментальна карта), навчаючи вчуся, Т-таблиця, картографування тексту, дискусія тощо.

Приклад.

Завдання 1. Ментальна карта. Можна запропонувати скласти карту поняття «форми власності» при вивчення теми «Державне, колективне та приватне підприємство» з економіки. Карта може мати такий вигляд:

3. Рефлексія. 
Остання частина уроку, фактично підбиття підсумків. Це найважливіший етап, під час якого відбувається систематизація, узагальнення та інтерпретація основних ідей уроку. Важливий момент: обмін думками між учнями та висловлення особистого ставлення до вивченого [2].

Які навчальні методи можна використати? Бортовий журнал, сенкан, фішбоун, шкала думок, ПРЕС, концептуальна таблиця тощо.

Приклад.

Завдання 1. «Фішбоун» (рибна кістка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему. Суть даного методичного прийому - встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і впливаючими на нього факторами, вчинення обґрунтованого вибору. Додатково метод дозволяє розвивати в учнів навички роботи з інформацією і вміння ставити і вирішувати проблеми. Пропоную приклад використання даного методу на уроці економіки в 11 класі з теми «Безробіття. Причини та наслідки безробіття»

 XXI століття диктує нові вимоги до вчителя, тому що змінюються його функції у професійній діяльності, з трансформатора знань він перетворюється в організатора і в координатора самостійної пізнавальної діяльності учнів. Отже, час диктує вчителю відмову від традиційних методів навчання і перехід до методів активних і інтерактивних.

 Технологія розвитку критичного мислення , створює умови для розвитку творчих здібностей, активізує пізнавальну діяльність.

Створювати атмосферу для гармонійного розвитку особистості кожної дитини, враховувати оптимальні  умови, адресного впливу на неї та керуючись статистично обґрунтованими, значущими стратегіями людського розвитку свободи та безпеки, саме в цьому полягає творча діяльність вчителя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  «Як розвивати критичне мислення в учнів». О. Пометун. – Електронний ресурс: http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/ .
2.  «Як допомогти учням опанувати основи критичного мислення?» - Електронний ресурс: https://naurok.com.ua/post/yak-dopomogti-uchnyam-opanuvati-osnovu-kritichnogo-mislennya