28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Елементи технології критичного мислення на уроках англійської мови

Про матеріал

Використання вчителем елементів критичного мислення на уроках англійської мови не лише урізноманітнює навчальний процес, а й спонукає учнів до активної діяльності, що забезпечує краще розуміння та осмислене запам'ятовування інформації

Перегляд файлу

Елементи технології критичного мислення на уроках англійської мови.

1. «Знаю - хочу знати - взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю: Знаю Хочу знати Взнав Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

2. Прогнозування за ілюстрацією. Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

3. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

4. Кошик ідей. Щодо техніки «кошику ідей» – її ціллю є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в один «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип, полягає в тому, що записуються усі ідеї, навіть помилкові. Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію. [4]

5. Кола по воді

Цей прийом є універсальним засобом активізувати знання учнів та їх мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може стати досліджуване поняття, явище. Воно записується в стовпчик і на кожну букву підбираються іменники (дієслова, прикметники, стійкі словосполучення) до досліджуваної темі. По суті це невелике дослідження, яке може початися в класі і мати продовження вдома.

Наприклад,тема уроку: “Пори року. Погода”/“Speaking about seasons and the weather”.

windy

winter

warm

autumn

hot

summer

rainy [1]

6. Правильно/неправильно. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні». 6. Товсі/тонкі питання. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?

7. Дерево припущень. Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.

8. Алфавіт. Учні отримують завдання написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому кожне слово- факт має починатися з літер алфавіту. Наприклад, вивчення теми «Сім’я », учням потрібно англійською мовою написати назви членів родини в алфавітному порядку.

9. Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання: Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах. Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас). Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми). Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент). Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема? Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

10. Зигзаг. Ця технологія допомагає учням детально осмислити тему та розвинути навички колективного критичного аналізу. Етапи заняття:

Учні діляться на робочі групи по 4-6 осіб. Перед кожною командою ставиться задача – спільно створити узагальнюючий текст за темою заняття в певному стилі (стиль – есе, лист другу, тези до конференції, стаття в профільний журнал, вірш тощо – можна визначити шляхом жеребкування).

Кожна робоча група спільно визначає ключові ідеї майбутнього тексту (опорні слова/ план/ схема). Можна використовувати тут якусь з технологій етапу «виклику».

Після цього кожен член команди отримує якусь експертну роль (можна порахуватися на перший-четвертий в кожній команді. Кожен номер символізує якусь експертну роль). Далі однакові номери з усіх команд сідають працювати в новій, експертній групі – так утворюються 4-6 експертних груп, які працюють за 4-6 напрямками.

Після такої співпраці, експерти повертаються до своїх команд, які були визначені на початку заняття. І вже там створюють спільний узагальнюючий текст у визначеному стилі. При цьому кожен з експертів спершу має донести іншим членам команди результат роботи експертної групи – для того, щоб усі напрямки теми стали відомі кожному і були враховані при написанні тексту.

Після написання тексту, кожна команда зачитує його перед усією аудиторією. [4]

11.  Стратегія «Jigsaws» (Мозаїка)

- Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

- Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

- Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

- Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому. - Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

- Перевірка засвоєння змісту вцілому всіма учнями.

Метою даного прийому є вивчення та систематизація великого за обсягом матеріалу. Для цього потрібно спочатку розбити текст на смислові уривки для взаємонавчання. Кількість уривків повинна збігатися з кількістю членів груп. Наприклад, якщо текст розбитий на 5 смислових уривків, то в групах (назвемо їх умовно робочими) - 5 осіб.

Цей прийом застосовується і на текстах меншого обсягу. У цьому випадку текст вивчається усіма учнями, принцип поділу на групи - запитання до даного тексту, їх кількість повинна збігатися з кількістю учасників групи. В експертні групи збираються фахівці з одного питання: для більш детального його вивчення, обміну думками, підготовки докладного відповіді на запитання, обговорення форми його подання. Повернувшись в робочі групи, експерти послідовно подають варіанти відповідей на свої питання. [1]

12. Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він дозволяє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Fishbone» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем, на зразок «Environmental problems in Ukraine». Порядок роботи: Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема». Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень. Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

13. INSERT/ІНСЕРТ. (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:

+ Я це знав

- Я це не знав/ Я думав інакше

? Це мене здивувало

! Я хотів би дізнатися про це детальніше.

 Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку + – ? ! [4]

14.Творча форма рефлексії – Синквейн.

Синквейн - це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в стислих виразах. Слово синквейн походить від французького, яке означає «п'ять». Таким чином, синквейн - це вірш, що складається з п'яти рядків.

Правила написання синквейну:

В першій сходинці тема називається одним словом (зазвичай іменником).

Другий рядок - це опис теми в двох словах (двома прикметниками ).

Третій рядок - це опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслова).

Четвертий рядок - фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (почуття однією фразою).

Останній рядок - це синонім з одного слова, який повторює суть теми.

Camel

Kind and big

Help, carry, eat

Ship of the desert

A strong animal

Тема для синквейна обирається спільна для всіх учнів за матеріалами прочитаного або прослуханого тексту для подальшого обговорення складеного “резюме”. Метою синквейна є розвиток умінь вчитуватися, вслухуватися, виділяти головне, визначати власну позицію до отриманої інформації. Синквейн підштовхує учнів до розмірковувань та критичного аналізу теми. Вірші, складені в парах, можна представити на обговорення класу. [1]

Отже, використання вчителем елементів критичного мислення на уроках англійської мови не лише урізноманітнює навчальний процес, а й спонукає учнів до активної діяльності, що забезпечує краще розуміння та осмислене запам’ятовування інформації. 

 

 

 

 

docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
269
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку