Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна». Робота з текстом.

Тема. Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна».  Робота з текстом.  

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці; вчити звязно висловлювати свої думки; удосконалювати навички роботи з підручником; розвивати навички виразного читання, виділення ключових моментів, коментування прочитаного; виховувати високі моральні та духовні цінності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет письменниці, видання твору, уривки з кінофільму «Полліанна» (2003 р.,  Великобританія, режисер Сара Хардінг, в головній ролі – Аманда Бертон).

Теорія літератури: початкові поняття про роман.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань: 

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

 

2. Літературний диктант (за змістом повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»). 

1) Який день тижня Том не любив найбільше і чому? Понеділок, бо треба було йти до школи.

2) Чому Том і Гек потрапили вночі на цвинтар? Щоб перевірити спосіб виведення бородавок за допомогою здохлого кота.

3) Що хлопці побачили на кладовищі? Вони стали свідками вбивства лікаря Робінсона.

4) Чому. Том і Гек дали клятву мовчати про те, що вони бачили на кладовищі? Вони боялись індіанця Джо.

5) Як хлопці підтримували безвинного Поттера? Вони носили йому дарунки у в’язницю.

6) Як було врятовано безвинного в’язня? Том виступив свідком на суді і розказав всю правду.

7) Якими були позитивні і негативні наслідки слави для Тома? Він став героєм, про нього писали газети, але Том боявся індіанця Джо, який втік.

8) Як ви вважаєте, чому всі хлопці заздрили Геку Фінну? Бо Гек був

вільний і міг робити все, що заманеться.

9)  Яким зображено життя у Сент-Пітерсберзі? Одноманітним, розміреним, нудним.

10)  Як діти містечка розуміли щастя? Ходити босоніж, не митися, лаятися, не ходити до школи.

11) Чому городяни не любили Тома і Гека? Бо вони звикли жити за зручними «правилами», а хлопці весь час порушували їх.

12) Чим пояснити зміни в людині, коли вона стає дорослою? Дорослі поглинають у клопоти і забувають дорогу в країну Дитинства.

3. Взаємопереіврка. Учні обмінюються зошитами та виставляють бали.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Учитель. 

— Як ви вважаєте, чого в житті людини більше — радості, відпочинку, розваг чи неприємностей, важкої, обтяжливої роботи, складних обставин? (Мабуть, останнього.) Невже ж тоді доводиться весь вік сумувати й страждати?

Відомий американський психолог Д. Карнегі вчить, що треба намагатися перетворити кислий лимон на солодкий приємний напій — лимонад. Тобто знаходити в складних життєвих ситуаціях щось приємне, повертати собі на користь.

- Чи знаєте ви твори, у яких ідеться про ігри?

- А які ігри вам найбільше подобаються?

Учитель.

Героїню, яка вміла в усьому бачити радість і навчила цього інших людей, змінивши при цьому життя цілого містечка, створила американська письменниця Елеонор Портер. З її творчістю ми й ознайомимося сьогодні на уроці.

ІV. Оголошення теми і мети уроку.

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу:

Гронування.

• На дошці намальоване сонечко із ключовим словом "радість".
• -  А що для вас радість?  Як ви його розумієте?

Кожен учень підходить до дошки і пише на промінчику слово, з яким асоціюється "радість". Після цього учитель зачитує усі слова. Учні формулюють визначення.

1. Розповідь вчителя про Е. Портер. Презентація видання твору письменниці.                                                          

2. Робота з підручником. Читання рубрики

«Літературна кухня» (с. 182-184).

3.Виразне читання розділу 3 «Приїзд Полліанни»  підготовленими учнями.

 Словникова робота.

 Фізкультхвилинка.

Дружно всі ми устаємо,

М’язи шиї розімнемо.

Крутимо ми головою,

Робимо це всі зі мною!

Ушир руки розведіть,

Їх до неба потягніть!

А тепер поприсідайте

І на місце повертайте!

4. Обмін враженнями про прочитане.

- Яке враження справила дівчинка на вас?

5. Бесіда за змістом прочитаного (учні задають питання один одному).

6. Опрацювання рубрики «Літературний практикум» (с. 188).

7. Робота зі словником літературознавчих термінів:

1. конспектування до зошитів визначення терміну «роман»;

Роман — великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов'язаних з долею головних героїв

 

 

 8.  Інтерактивна вправа «Навігатор»

- Знайдіть у тексті опис автором міс Поллі Гарртінгтон і прокоментуйте його.

 - Чи зустрічали ви таких людей у житті? Якої ви про них думки?

- Відшукайте портрет-самохарактеристику тітки Поллі й висловіть свої міркування про цю героїню  (Міс Поллі поважає лише свою думку; не відчуває любові до своєї рідні й бере племінницю лише з почуття обов'язку перед Богом допомагати всім бідним та сиротам. Вона черства, сувора, нетерпима, гордовита й пихата, вважає, що чужу дитину треба виховувати в бідності, щоб не псувати її характер.)

VІ. Закріплення знань, вмінь та навичок учнів

Перегляд уривку з однойменного кінофільму /Приїзд Полліанни/.

VІІ. Підбиття підсумків уроку:

VІІІ. Домашнє завдання 1.Виразно читати, переказувати, коментувати прочитане.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна». Вплив   

        дівчинки на життя міста

Мета: продовжити знайомство зі світовим бестселером Е. Портер; вчити давати оцінку вчинкам героїв; допомогти зрозуміти особливості образу маленької мужньої дівчинки, здатної змінювати усе і усіх навколо; продовжувати удосконалювати навички роботи з підручником, аналізу художнього твору; розвивати навички

виразного читання; виховувати стійкість, мужність у подоланні складних життєвих ситуацій; сприяти формуванню життєвих  компетенцій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  художній фільм «Полліанна»,  презентація.

Теорія літератури: портрет.

Хід уроку

                                              Не треба гудити людей за їхні вади –

радше вкажіть їм на їхні чесноти   

Елеонор Портер

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

 1. Літературний диктант «Імена»

1. Прізвище Поліанни... /Вітьєр/

2.Ім’я кухарки міс Полі / Ненсі/

3. Мама Поліанни...   /Дженні/, батько /Джон\.

4. Прізвище тітоньки Полі /Гаррінгтон/

5. Жінка, яка не могла ходити /Міс Сноу/

6. Мовчазний багатий чоловік /Пендлтон/

7. Друг Поліанни /Джиммі Бін/

8. Ім’я лікаря, якого Поліанна назвала своїм... /Челтон/

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Визначення теми і ідеї твору.

Тема: розповідь про життя дитини-сироти, яка твердо запам′ятала науку добра від своїх покійних батьків.

Ідея: в житті завжди є привід для радості, навіть у найскрутнішу хвилину  можна знайти для себе розраду, головне-мати для цього бажання.

2. Метод «учень-учневі»: 6 запитань до твору.

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами уже познайомилися із дівчинкою Поліанною. В образі Полліанни вдало втілено основні риси американців: неза­лежність, оптимізм і впевненість у сво'іх силах. Побачивши дерево в саду тітки Поллі, дівчинка прагне забратися на його верхівку і сама себе підбадьорює: «Я вірю, що зможу це зробити». Якщо Полліанна стикається з труднощами, вона не звертається за допомогою, а намагається вирішити пробле­му самостійно. Вона також напрочуд відкрита до інших, прагне спілкуватися і порадувати своїми добрими вчинками й підтримкою всіх, з ким зводить її доля. Головною героїнею твору є ді­вчинка, але довкола неї багато дорослих із до­сить непростими долями, тому на уроці ми розглянемо, який вплив мала Поліанна на жителів міста. А події відбуваються в містечку Білдінг-свіл, штат Вермонт.

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.Виразне читання уривків із розділів роману «Сюрприз для місіс Сноу», «Знайомство з Джиммі», «Перед жіночою допомо-гою», «У Пендлтонському лісі».

2. Робота в групах.

          Завдання для роботи в групах.

1.Скласти розповідь про події від імені Поліанни.

2. Скласти розповідь про події від імені міс Полі.

Презентація результатів роботи. Розповіді «героїв» твору.

Фізкультхвилинка

Вправа «Математичні рухи». Спершу за допомого голови, потім рук і ніг (колін) учням потрібно «намалювати» цифри в повітрі.

Вправа «Чапля». Учням пропонується заплющеними очима повторити позу чаплі (з однією зігнутою ногою, ноги періодично міняються).

3. Робота в парах.

-  Вправа «Знайди цитату до портрету». Учні шукають у тексті цитати з описами зовнішності та рис характеру Полліанни і коментують їх.

- Як маленька дівчинка змінила оточуючих  або сприяла цим змінам?

Очікувані відповіді:

Ненсі полюбила своє ім′я.

Джон Пендлтон став привітним і спічутливим, усиновив Джиммі, знайшов сенс життя, родину.

Місіс Сноу не така примхлива і дратівлива, займається корисною

справо – в′яже.

Священик Пол Форд  зрозумів, які проповіді слід читати учням.

Лікар Чілтон  знайшов своє сімейне щастя.

Своєю грою в  «радість»Полліанн змінила життя  багатьом жителям   Белдінгсвіля: місіс Пейсон  з чоловіком вирішили й далі жити разом, безутішна вдова  зважилася одягти щось кольорове, бо життя продовжується.

V.  Закріплення знань, умінь та навичок. 

1. Розв'язання кросворда.

Відгадавши його, ви прочитаєте ключове слово - головне правило Поліанни:

1. Автор роману.

2. Жанр твору «Поліанна».

3. На що перетворився будинок Пендлтона, коли він взяв до себе Джиммі.

4. Дочка міс Сноу.

5. Садівник міс Полі.

6. Що в домі Пендлтона створювало веселкові промені?

	2
1					6
			4
р	а	3 д	і	5 т	и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді: 1.Портер. 2.Роман.3. Домівка. 4. Міллі. 5.Том.  6. Призми.

VІ.  Домашнє завдання.

Розповідати, як Полліанна змінила оточуючих.

VІІ.  Підбиття підсумків уроку.  

Прочитайте епіграф:  вислів  Елеонор  Портер «Не треба гудити людей за їхні вади – радше вкажіть їм на їхні чесноти». Чи справді саме це хотіла зобразити в своєму романі письменниця і чи досягла  вона своєї мети. Наведіть приклади.

 

 

Тема. Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна». Ідея радості життя й відкриття світу у творі

Мета: продовжити знайомство зі світовим бестселером Е. Портер; вчити грамотно висловлювати свої думки; сприяти розумінню учнями глибини закладеної у творі ідеї; продовжувати удосконалювати навички роботи з підручником, аналізу художнього твору; розвивати навички виразного читання; виховувати інтерес до літератури, оптимістичне світобачення.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання: зошити, підручники, предмети для вправи «Правила життя Полліанни», художній фільм «Полліанна», комп’ютер.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань: 

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Експрес-опитування:

- Чому роман Е. Портер став таким популярним?

- Яке враження на вас справили прочитані розділи твору?

- Що запам’яталося, вразило, здивувало? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

1. Оголошення епіграфу уроку.

Я ніколи не вважала, що необхідно заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Я тільки думала, що набагато краще йти назустріч невідомому бадьоро й радісно.

       Е. Портер

1.Коментування епіграфу учнями.

2.Вправа «Подаруй посмішку». Учні по черзі передають один одному посмішку. Запитання:

• Чи приємно було посміхатися своєму сусідові?
• А чи приємно отримувати посмішку?
• Які почуття у вас виникали при виконанні цієї вправи?

• Вступне слово вчителя.

• Нещодавно ми всі разом відзначали свято відносно нове для України, але близьке всім закоханим. Які подарунки ви отримали  в цей день?

• Гра на розвиток творчого мислення « Дарую з любов’ю»

Учні передають один одному валентинку зі словами « Друже, вітаю тебе й хочу подарувати …»

Бесіда – мотивація навчальної діяльності.

- Подарунки люблять усі. Пригадайте , що сподівалася отримати із благодійної допомоги  дівчинка Полліанна, про яку ми говорити з вами на попередніх уроках? ( Ляльку)

- А що отримала? ( Милиці).

- Чому такий несподіваний подарунок? Невже героїня так погано себе поводила? 

ІV. Оголошення теми і мети уроку.

V. Застосування знань, умінь і навичок: 

1. Слово вчителя.
2. Виразне читання розділу 4 «Маленька кімнатка на горищі» (учні читають за вибором учителя).

Словникова робота.

3. Фізкультхвилинка. Руханка «Пантоміма». За допомогою одних лише жестів, міміки, рухів та поз потрібно показати:

* Спортсмена-легкоатлета.

* Млина з вітряками.

* Зайченя.

* Дерево, гілля якого гойдає вітер.

* Людину, що збирає камінчики біля самого моря та кладе їх у відерце.

*  Веселого клоуна.

4. Обмін враженнями про прочитане.
5. Евристична бесіда за змістом прочитаного.

- Якою була  кімнатка на горищі? 

- Чи був у Полліанни привід радіти?

 

- Міні-дискусія.

- Чи є «гра в радість» щирою, якщо Полліанна грає в неї, ковтаючи сльози від образи й смутку?  Чи не є ця гра  втечею від дійсності з її проблемами та неприємностями? Чи справді вона може допомогти людині?

Тренінгова вправа « Нумо, люстерко, скажи..».

- Подивіться на себе в люстерко й скажіть, чи задоволені ви своєю зовнішність? Чи хотіли б ви дещо змінити?

- Чи гарна дівчинка Полліанна? (Ні. Руда, має ластовиння на обличчі, якого соромиться)

- Яка доля цієї дівчинки ( На її долю випало багато випробувань. Вона залишилася сиротою, згодом отримала тяжку травму хребта й була прикута до ліжка)

- Що ж допомогло їй здолати такі тяжкі випробування? ( Гра  в радість)

- Перегляд слайда 9« Жителі містечка».

Що об’єднує цих людей? ( Вони , на перший погляд, непривабливі,

бо незадоволені своїм життям).

Проблемне запитання.

- Чи  може зміна зовнішності зробити людину щасливою?

- А що тоді для цього потрібно?

Правила життя Полліанни. Робота в групах.

На столі вчителя лежать предмети, які представники груп можуть взяти на свій власний розсуд, але не більше двох.

    Завдання для груп. Пояснити, кому із героїв твору можна порекомендувати ці засоби, як ліки проти негараздів?

     Очікувані результати .

Крем проти ластовиння (для Полліанни)

Троянда (любов тітоньки Поллі)

Стетоскоп (лікарю Чилтону ( лікар найрадісніша професія, бо повертає людям здоров’я)

Будинок (для Джиммі)

Скелет   (Джону Пендлтону ( краще мати в будинку живого хлопчика, ніж « тримати скелета у шафі»)

Різнобарвні клубочки вовни ( місіс Сноу)

Бейджик з написом « Твоє ім.’я найкраще» ( Ненсі)

Біблія із червоною закладкою проповіді « Радійте всі!» ( священику Полу Форду)

Колективне складання   схеми  «Удавані негаразди та ліки від них»

Ластовиння – у темній кімнаті непомітні, завжди, за бажанням, їх можна позбутися.  

Заняття. Навчання . Щоденні турботи.  Результат праці. Радість від того, що ти чогось навчився. 

Ім’я. Головне не ім’я, а те, хто його власник ! 

Самотність. Шукай причину в собі : гординя , відсутність комунікабельності . ЛЮБИ ЛЮДЕЙ!  

Узагальнена таблиця. Учням пропонується вписати у порожні віконечка свої поради щодо подолання негараздів.

Проблемне запитання:  

- Що , на вашу думку, можна вважати найтяжчим випробуванням у долі людини ? ( Смерть рідних, каліцтво)

- Що пропонує у таких випадках Полліанна?

Робота у зошитах.

Смерть рідних. Вірити у те, що вони на небесах. Живуть доти, доки ти їх пам’ятаєш .

Каліцтво. Не працюють ноги – працюй руками. Будь корисним людям.

VІ. Закріплення знань, вмінь та навичок учнів:

Вправа «У кінотеатрі». Учні переглядають уривки з однойменного кінофільму і знаходять підтвердження побаченого у тексті твору.

VІІ. Підбиття підсумків уроку:

1. Повернення до епіграфа уроку.
2. Запитання до учнів:

• Чи згодні ви з Е. Портер?
• А як ви вважаєте, оптимізм допомагає людині у складних життєвих ситуаціях?

VІІІ. Взаємооцінювання.

ІХ. Домашнє завдання (на вибір):

1. Виразно читати, переказувати, коментувати прочитане.
2. Скласти запитання до вікторини за змістом  розділу 4 (6-12 запитань).

 

 

 

 

 

Тема. Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна». Поліанна та її друзі

Мета: вчити характеризувати героїв; допомогти усвідомити, в чому полягає суть ідеї радості життя і відкриття світу; продовжувати удосконалювати навички роботи з підручником, аналізу великого за обсягом художнього твору; розвивати навички виразного читання, висловлення та обґрунтовування власних думок, міркувань; виховувати оптимізм, позитивний світогляд; продовжувати сприяти формуванню життєвих  компетенцій.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Обладнання: зошити, підручники, художній фільм «Полліанна», комп’ютер, ілюстрації до твору.

 

 Дружба — найбільший скарб. 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Доброго дня всім, гарного настрою і радості!

Сподіваюся, Полліанна нам в цьому допоможе.

 Слайд 1

ІІ. Актуалізація опорних знань:

      1.   Вікторина «Уважний читач» Слайд 2

1. В якому місяці починаються події твору? (Червні)

2. Скільки часу Ненсі пропрацювала у міс Поллі до приїзду Полліанни? (2 місяці)

3. Скільки років міс Поллі? (40)

4. Чим вечеряла Полліанна в перший день свого перебування у тітки? (Хлібом з молоком)

5. У які дні тижня Полліанна допомагала Ненсі на кухні? (Середу і суботу)

6. Якою квіткою Полліанна прикрасила зачіску місіс Сноу? (Рожевою гвоздикою)

2.Вправа «Комплімент». Учні по колу беруть долоні свого сусіда у свої долоні і, дивлячись на нього роблять йому комплімент.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Звернення вчителя до учнів  Слайд 3

 Ви зробили один одному  приємне,  привнесли радість у нашу працю. А-

Радість — всесвіту пружина,                                                               

Радість — творчості душа, 

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша. 

Радість квіти розвиває 

І розгін дає сонцям,

їх в простори пориває, 

Невідомі мудрецям.

(Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша)

— Такі слова взяті за основу для гімну Євросоюзу. Це свідчить про те, що загальна тенденція розвитку світової цивілізації спрямована на реалізацію людиною її прагнення до щастя, гармонії та радості в цьому, на жаль, досить короткочасному людському житті. То ж будемо вчитися радості в Полліанни, знайомлячись із нею та її друзями, життя яких завдяки Полліанні змінилося.

2. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». Написати, які емоції, почуття, образи, явища тощо асоціюється з образом Полліанни.

Слайд 4,  5/відповіді/

 

 

 

/Радість, оптимізм, любов, усмішка привітність, весна, тепло, сонце…/

ІV. Оголошення теми і мети уроку. 

V. Формування вмінь та навичок:

1. Слово вчителя.

2. Пошуково-дослідна робота. Робота в групах. Для груп пропонується простежити, як Полліанна своєю «грою в радість» вплинула на мешканців міста Белдінгсвіла.  ЛОТО

 

Ім′я героя	Яким був до зустрічі з Полліанною	Що змінилося в житті героя завдяки Полліанни
Тітка Поллі	Холодна, стримана, сувора, з почуттям обов′язку, пункту-альна, сумна, одинока, нещасна	Стала турботливою, доброю,чуйною, дозволила собі розпускати довге волосся, плакати, чепури-тися, одружилася, стала щасливою
Ненсі	Привітна, турботлива, добра, щира, але не любила свого імені  та ранки по понеділках	Полюбила своє ім′я, ранки по понеділках /не Гіфзіпа? це ім'я місіс Вайт/
Садівник Том	Не може розпрямити спину через хворобу і старість	Йому не треба нахилятися, щоб просапувати, бо він  і так уже зігнутий
Джиммі	Сумний, зневірений, бездом-ний, хотів мати батьків, сім′ю, будинок	Завдяки Полліанні  у нього  з′явилися друзі, надія на краще життя, його усиновив Дж. Пендлтон
Місіс Сноу	Дратівлива, вразлива, сердита хвора жінка, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна	Стала терпимою, уважнішою  до оточуючих, дозволяла відчиняти вікна і пускати сонячне проміння в оселю, розчісувати своє кучеряве  волосся, робити різноманітні зачіски, прикрашені свіжими трояндами, знайшла для себе корисне заняття – в′язала речі для інших.
Джон Пендлтон	Замкнутий,       похмурий,мовчазний, одинокий, прагнув «дитячої присутності» в своєму будинку	Став цікавою, привітною, співчутливою  людиною. Його життя набуло сенсу, стало  яскравим, веселим, повноцінним. Завдяки Полліанні усиновив Джиммі, зробивши щасливими одразу двох людей.
Священик Пол Форд	Був засмученим,  у розпачі, писав проповіді, розпочинаючи їх словами «Горе вам…»	Зрозумів, які проповіді треба читати людям, щоб припинити їх сварки, плітки, егоїстичну поведінку, навчити робити добро; Полліанна розповіла про свого татка-місіонера, його дослідження біблійних «текстів радості». Усвідомив свою місію, роль у житті мешканців міста і починав проповіді так: «Радійте, люди…»
Лікар Чілтон	Завжди привітний, добрий, чуйний, але одинокий і нещасний, адже кохав якусь жінку, з   якою їх розділяло давнє непорозуміння.	Полліанна підштовхнула  до думки про сімейне щастя,  одружився.
Вдова Бентон	Тужила за померлим чоловіком і одягалася лише в чорне	Змогла  вгамувати свій душевний біль і прикрасила себе блакитним бантом
Місіс Пейсон	Сварилася з чоловіком і хотіла  розлучення	Вирішила заради дітей  помиритися з чоловіком

 

Інсценування уривка з повісті

Міс Полі холодно підвела на неї очі.

- Ти повечеряла, Поліанно?

- Так, тітонько Полі.

- Мені дуже прикро, Поліанно, що довелося у перший же день змушувати тебе вечеряти на кухні хлібом із молоком.

- Що ви, тітонько Полі, я дуже зраділа. Я люблю хліб із молоком. І Ненсі мені дуже подобається. Тож не робіть собі з цього клопоту.

Раптом міс Полі випростала спину:

- Час лягати спати, Поліанно. У тебе сьогодні був важкий день, а завтра складемо твій розклад і передивимося твій гардероб, аби вирішити, що тобі ще необхідно придбати. Ненсі дасть тобі свічку.

Обережно з нею. Сніданок - о пів на восьму. Сподіваюся, цього разу Ти спустишся вчасно. Добраніч.

Наче так і годиться, Поліанна підійшла до міс Полі й ніжно обняла її.

- Мені так гарно у вас! - радісно зітхнула вона. - Я знаю, що ми житимемо у злагоді. Я знала про це ще тоді, коли їхала сюди. На добраніч, тітонько Полі, - вигукнула Поліанна весело і вибігла з кімнати.

- Помилуй, Господи, мою душу, - упівголоса мовила міс Полі, коли дівчинка вийшла. - Що за незвичайна дитина? - І спохмурніла: «Вона рада, що я її покарала, і просить «щоб я не робила собі з

цього клопоту».

- Вона сподівається жити зі мною «в злагоді», помилуй, Господи, мою душу, - знову вигукнула вона, повертаючись до книжки.

- Кого із  героїв ви вважаєте найкращими друзями Полліанни? Чому? Слайди 7,8,9             

- Яким, на вашу думку, має бути справжній друг?

- Які прислів′я та приказки про дружбу ви знаєте? /Яка команда назве більше/

            Без вірного друга велика туга.

            Старий вірний друг — краще нових двох.

           Друзі пізнаються в біді.

           Як прийде туга, пізнаєш друга.

           Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

            В лиху годину узнаєш вірну людину.

           Дружба — найбільший скарб. 

           У товаристві лад — усяк тому рад. 

Фізкультхвилинка

Станьте, діти, у проході,

Посміхніться ви природі!                     

Потягніться догори,

Поклоніться до землі.

Нахиліться вліво, вправо,

Повторіть ще раз цю вправу!

Швидко-швидко пострибайте

І мерщій усі сідайте!   

 Перегляд фрагменту з кінофільму («гра в радість»).

Творчий конкурс /команди готують вдома/ «Пройшло 10 років…»

«Гра в радість». Учні грають за правилами Полліанни.

   Я не хотів, але…

   Мені не подобається, але…

VІ. Закріплення знань, вмінь та навичок учнів:

Літературна гра «Відгадай героя».

 

Риси характеру	Ім’я героя
Худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось	Полліанна
Варто їй розпустити коси, як колись, одягти капор з китичкою квітів та мереживну сукню з білими стрічками... справжня краля. Вона ж іще зовсім не стара	Тітка Поллі
Вона прожила сорок років, і останні п'ятнадцять тільки те й робила, що бажала, аби все було по-іншому. їй просто на думку не спадало тішитися тим, що є.	Місіс Сноу
Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, - цього інші чоловіки не носили. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього.	Джон Пендлтон
Я хотів мати власну домівку... ну, звичайну - щоб була мама, а не доглядачка.	Джиммі
У нього не було дружини.  Він дуже любив свій фах.	Лікар Чілтон

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Творче  завдання. Слайд 13,   14 /відповіді/

Вчитель. Я пропоную уявити скарбничку Полліанни і  скарби в ній.     Які подарунки і кому вона може подарувати?

Ненсі і Тімоті- дружбу, Томові-ласкаву посмішку,тітці Поллі-вдячність,любов; місіс Сноу – впевненість, здоров'я; Міллі-допомогу, Незнайомцю-прихильність.

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Слайд 15

     Полліанна мене навчила…

 /Навчилися на прикладі образу Полліанни, як потрібно ставитися до інших. Пересвідчилися, що на добро

відповідають добром, бо якими б не були наші герої, після зустрічі з  Полліанною вони не могли б зробити поганих вчинків/.

Робота з епіграфом.

Коментар учнів

Пісня про дружбу (виконують учні за бажанням)

Учитель. У сучасній англійській мові слово «поліанна» вживається дуже  широко, й означає воно щиру і веселу людину, невиправного оптиміста. Гра в радість тут доречна. Це так цікаво і до того ж дуже просто: варто лише знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації.І тоді наше життя, наче ліхтарики, осяють щирі усмішки, а головне – зміниться весь світ навколо нас. Нехай вам допоможе Поліанна.

(Якщо дозволяє час,  можна запропонувати прослузати притчу і

збагатитися мудрістю, яку дарує вона)

                               Образи й радості

         Якось двоє друзів багато днів ішли пустелею.Раз вони посперечалися, і один з них зопалу дав іншому ляпаса. Друг біль відчув, але промовчав. Лише написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса».

         Друзі продовжили подорож, і через багато днів знайшли оазис із озером, у якому вирішили викупатися. Постраждалий від ляпаса мало не втонув, але друг його врятував.

         Коли ж отямився, то висік на камені: «Сьогодні мій найкращий друг урятував мені життя».

         Перший поцікавився:

      – Коли я тебе скривдив, ти написав на піску, а тепер – пишеш на камені. Чому?

         І друг відповів:

–       Коли хтось кривдить нас, ми повинні писати це на піску, щоб вітри могли  стерти напис. Але повідомлення про гарні вчинки ми повинні висікати на камені, щоб ніякий вітер не міг це стерти. Навчися писати образи на піску й висікати радощі на камені. Залиш дещицю часу для життя! І нехай тобі буде легко й світло…

VІІІ. Самооцінювання.

ІХ. Домашнє завдання (на вибір): Написати лист Полліанні. 

Намалювати ілюстрації до твору або портрет одного з героїв.

                         

 

 

Тема. Елеонор Портер (1868-1920). «Полліанна». Художні засоби розкриття образу  Полліанни             

Мета:  допомогти учням усвідомити зміст і головну думку твору, розвивати навички виразного читання, переказу великих за обсягом творів, виділення основних епізодів та оцінювання дій і вчинків героїв; виховувати найкращі моральні якості: неприйняття зла, вміння співпереживати, милосердя.

Обладнання: ілюстрації до твору, презентація.

Тип уроку:      комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

     В одному зі своїх листів Елеонор Портер пи­сала: «У кожної людини повинно бути попереду щось таке, що дає їй снагу жити. Ми всі повин­ні знайти свій смисл життя - великий він чи малий. Окрім того, кожний несе в собі добре світло, треба тільки вміти відкрити свою душу і подарувати це світло людям...». Це дивне світло, яке освітило життя маленького містечка, несла в собі героїня письменниці - Полліанна.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вікторина за романом «Полліанна»

1. Чому міс Полі взяла до себе Поліанну? /з почуття обов’язку/

2. Яка прикрість трапилася з містером Пендлтоном? /зламав ногу/

3. Хто опікувався дівчиною після смерті її батька? /Жіноча рада/

4. Як називалася гра, у яку навчив гратись дівчинку її тато? /гра у радість/

5. Скільки разів у Святому Письмі Господь закликає радіти? /800/

6. Хто допоміг переконати міс Полі запросити лікаря Чилтона? /Джиммі/.

ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.               

 

ІV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Проблемне питання

«Просто дихати – ще не означає жити». Як ви розумієте ці слова Поліанни?

2.  Гра «Так чи ні»

Я висловлюватиму певну думку, а ви погоджуватиметеся чи заперечуватимете її, відновлюючи правильне судження.

1. Міс Поллі зустріла Полліанну на вокзалі. (Ні, вона не захотіла її зустрічати, її зустріла Ненсі).

2. У містечку не було дітей-ровесників, тому Полліанна спілкувалася з дорослими. (Так)

3. Міс Поллі взяла до себе хлопчика Джиммі Біна (Ні, його всиновив Джон Пендлтон).

4. Полліанну збив автомобіль, і вона не могла ходити.( Так)

5. Таємниця Джона Пендлтона полягала в тому, що він кохав міс Поллі. (Ні, він кохав матір Полліанни Дженні)

6. Лікар Чилтон помирився з своєю коханою, нею виявилася міс Міллі. (Ні, це міс Поллі. Вони взяли шлюб)

7. Полліанну вдалося вилікувати, і вона може ходити. (Так)  

3.  Коментар учителя.

- Хто є носієм радості у творі? (Полліанна).

А зараз ми попрацюємо над портретною характеристикою дівчинки. Важливо, що Полліанна змальована в повісті звичайною дівчинкою. Нічим особливим не вирізняється її портрет.

- Художні засоби розкриття образу героя (Запис в зошитах):

1)Зовнішність.

2) Вчинки героя.

3) Риси характеру.

4) Мова героя.

5) Ставлення інших персонажів до героя.

6) Моє ставлення до героя.

– Давайте зачитаємо, як  автор описує Полліанну.

(«Худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику із двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось»).

- Личко Полліанни нам нагадує сонечко, тож до вашої уваги інтерактивна гра «Сонечко».

Інтерактивна гра «Сонечко».

1. (Учні визначають риси характеру Полліанни).

Давайте подумаємо, що слід розповісти, щоб дати повну характеристику героя?

Слово учителя:

- Як ми бачимо, одним із засобів розкриття образу героя є ставлення інших персонажів до нього, то угадайте, кому належать ці репліки, прокоментуйте їх.

Впізнай героя за реплікою.

* Ти й справді незвичайна дівчинка.(Джиммі Бін).

* Ви знаєте, якби на це була моя воля, я виписував би її – і продавав би в аптеці, як я виписую пігулки. (Лікар Чилтон).

* Можливо. Але як на мене, Поліанно, то ти краща за всі призми разом узяті. (Джон Пенделтон).

Слово учителя:

«Ви не маєте бажання посміхатися? Що ж , в такому разі можна вам запропонувати дві речі. По–перше, заставте себе посміхатися. Якщо ви на самоті, насвистуйте чи мурликайте яку-небуть мелодію або пісеньку. Чиніть так, як якби ви уже були щасливі, і це приведе вас до щастя» (Дейл Карнегі).

Робота в групах (випереджальне домашнє завдання: виписати цитати, прослідкувати зміни в характерах героїв).

Завдання для I групи: міс Поллі Гаррінгтон на початку твору.

(Цитатний матеріал).

« – Так, мем, – Ненсі стримала зітхання. Мабуть, їй ніколи не вдасться догодити цій жінці…»

«…Що господиня – строга жінка з суворим обличчям, котра хмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу, чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась».

«– Так, звичайно, Ненсі, оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними? Проте, як я вже сказала, робитиму все, що належить». (Тітка Поллі).

«Тепер їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі». (Ненсі)

«Казала, що не вважає себе самотньою. Що любить самотність і тишу. І ось тепер!..» (Ненсі)

«Міс Поллі підвелася з крісла – похмура, зі стиснутими губами. Звичайно, вона тішилася своїми чеснотами, почуттям обов'язку і сильною вдачею, які допомагали їй залишатися собою. Але – Полліанна... Це ж треба було вигадати таке ім'я!»

«– Так, звичайно, Ненсі, оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними?

Проте, як я вже сказала, робитиму все, що належить». (Тітка Поллі)

«Знаю. Це почалося, відколи вона посварилася зі своїм коханим, – кивнув старий Том. – Вона після того наче полину й будяччя наїлася: усіх довкола шпиняє».

«Міс Поллі Гаррінгтон не підвелася назустріч своїй небозі. Щоправда, коли Ненсі й дівчинка з'явилися на порозі вітальні, вона відірвала очі від книжки і простягла дівчинці руку з таким виглядом, начебто кожен її довгий холодний палець був уособленням почуття обов'язку».

Запитання:

1. Якою ми бачимо міс Поллі на початку твору?
2. Як вона відреагувала на лист, в якому йшла мова про приїзд Поліанни?
3. Чи згодні ви з думкою міс Поллі: «…Привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту». Дайте пораду міс Поллі з вашої власної позиції щодо цього питання.
4. Як міс Поллі веде себе з прислугою?
5. Що вплинуло на її поведінку?
6. Доведіть, що жити поряд з такою людиною непросто.

Завдання для II групи. Міс Полі Гаррінгтон після приїзду небоги.

(Цитатний матеріал).

«…І ви виглядали так гарно, що я кинулася вниз, щоб обійняти вас…». ( Полліана).

«Похилений дідусь раптом відвернувся. Міс Поллі спробувала нахмурити брови, але цього разу їй це вдалося гірше».

«І я вважаю своїм обов'язком купити тобі все необхідне, щоб тобі не соромно було з'являтися на людях». (Тітка Поллі)

«Купівля нового одягу для дівчинки викликала у всіх неймовірне збудження. Міс Поллі відлягло; вона розпружилася, як людина, що ступила на тверду землю після ходіння по щойно застиглій вулканічній лаві».

«Міс Поллі простувала попереду. Якщо чесно, вона почувалася напрочуд безпорадною. Уже втретє від часу приїзду Полліанни, вона намагалася її покарати... і втретє її покарання сприймалося як найвища нагорода. Не дивно, що міс Поллі почувалася на диво

безпорадною».

«Відколи дівчинка оселилася в домі, міс Поллі раз по раз робила несподівані й дивовижні речі, чинила щось зовсім інше, ніж намірялася перед тим».

«Я рада, що тобі сподобалися такі зміни. Але, якщо тебе так обходять ці речі, я сподіваюся, ти дбатимеш про них. Полліанно, підніми стілець. Ти за ці півхвилини двічі грюкнула дверима, – міс Полі намагалася говорити якомога суворіше, бо раптом відчула, що вибухне плачем, а плакати вона не звикла».

«Міс Поллі лишилася у вітальні. Спочатку відчула незрозумілий неспокій, а потім – радість... з казна-якого приводу».

«Адже вона взяла мене! А тоді Флаффі і Баффі, коли в них не було нікого, хто б їх любив, і їм не було де жити, а це ж лише кошеня і песик». (Полліана)

«– Боже, яке у вас чудове волосся, – туркотіла Полліанна».

«Полліанно, – прорвався з-під завіси волосся здавлений приголомшений голос. – Я... я не розумію, чому дозволяю тобі робити ці глупства». (Тітка Полі).

«Вона (Полліанна) побачила обличчя – не юне, це правда, – але воно світилося збентеженням і здивуванням. Очі блискали. Темне і все ще вологе волосся спадало м'якими хвилями на чоло і плавними лініями вигиналося над вухами, а де-не-де виднілися ніжні кучерики).

«– Зрештою, не моє мелеться, – задихано торохтіла вона. – Але це лише натяк на те, як вона через вас подобрішала і пом'якшала? Взяти хоча б собаку чи кота, і те, як вона зі мною розмовляє... Міс Полліанно, не варто й казати, як вона сумуватиме без вас». (Ненсі).

«– Я не змогла, сер, справді, – вибовкала Полліанна. – Розумієте, я все взнала, не питаючи в неї. Я потрібна тітоньці Поллі й тому хочу лишитися в неї, – сміливо визнала вона, – аби ви тільки знали, яка вона добра була до мене. І ви знаєте, мені здається, вона вже починає радіти багатьом речам. Такого раніше не було. Ви самі казали. Містере Пендлтон, я просто не можу лишити тітоньку Поллі, особливо зараз». (Полліанна).

«– Варто лише подивитися на господиню, – ридала Ненсі, розповідаючи Томові про пригоду, коли лікар почав оглядати дівчинку в принишклій кімнаті, – щоб зрозуміти, що вона не просто «виконує обов'язок». Її руки не тряслися, а в очах горів такий вогонь, ніби вона хотіла відігнати самого Янгола Смерті, – хіба так поводяться, коли просто виконують свій обов'язок? Ні, ні за що».

«– Але за мною не треба доглядати... це ж не надовго! Я хочу встати. Мені треба до школи. Я ж піду завтра до школи?» (Полліанна)

«Від вікна, де тепер стояла міс Поллі, долинув здушений плач».

«Любов, – міс Поллі раптом пригадала, чому, власне, вона взяла дівчинку... а тоді спливли в пам'яті слова Полліанни, які вона сказала сьогодні вранці: «Я люблю, коли мені кажуть «люба», але від рідних це чути набагато приємніше». І цій спраглій любові дитині хотіли пожертвувати любов, що зберігалася в серці двадцять п'ять років... а вона ж уже достатньо доросла, щоб спокуситися на любов! Міс Поллі усвідомила це зі щемом у серці. І вона зрозуміла ще одне: без Полліанни її майбутнє ввижалося зовсім безрадісним».

«День спливав за днем, і справді здавалося, що тітка Поллі робить усе (крім цього) на догоду небозі».

Запитання

1. Який жест Полліанни приголомшив міс Поллі?

2.Чим керується міс Поллі, купуючи новий одяг для племінниці?

3. Як ви думаєте, чому « Відколи дівчинка оселилася в домі, міс Поллі раз по раз робила несподівані й дивовижні речі, чинила щось зовсім інше, ніж намірялася перед тим?»

4. Які зміни у зовнішності, поведінці, характері ви помітили, підтвердіть цитатами з тексту.

5. Що зрозуміла міс Поллі після розмови з Джоном Пенделтоном?

Гронування:

Міс Поллі Гаррінгтон:

• робила все поволі,
• пишалася своєю стриманістю,
• ніколи нікуди не поспішала,
• належить до найзаможніших людей у містечку,
• строга жінка з суворим обличчям,
• вона однаково не усміхалась,
• любить самотність і тишу,
• хазяйка старої садиби  Гаррінгтонів,
•  «Порядна жінка і робить все, що належить»
• людина з почуттям обов’язку,
• їй сорок і вона сама, як перст на цілому світі.

Містер Джон Пенделтон 

(Цитатний матеріал).

«Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сюртук та шовковий циліндр, – цього інші чоловіки не носили. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього».

 «Коли ж утретє Полліанна звернулася до нього в такий спосіб, чоловік різко зупинився. 
– Хто ти, дитино, і чому ти щодня звертаєшся до мене? 
…подався геть швидше, ніж раніше. 
«Чоловік різко зупинився. Обличчя йому викривила злість».

«– Послухай, дівчинко, давай домовимося раз і назавжди, – роздратовано мовив він. – Мені є про що думати, крім погоди. Я ніколи не звертаю уваги на те, світить сонце чи ні».

«Коли наступного разу Полліанна зустріла чоловіка, він пильно подивився їй в очі, і через це – подумала Поліанна – його обличчя погарнішало».

«Так, сер. Я побачила це за усмішкою і вогником в очах». (Полліанна).

«Відтоді чоловік завжди сам заговорював до Полліанни, і частіше за все перший звертався він. Зазвичай він просто вітався».

«– Але він ніколи ні з ким не розмовляє, дитино моя, він мовчить роками. Хіба що у справах. Це – Джон Пендлтон. Він живе сам у величезному будинку на Пендлтонському пагорбі. Він відмовляється від послуг кухарки, тому щодня тричі на день ходить їсти до готелю. Я знаю Селлі Міллер, яка прислуговує йому, так вона розповідала, що він ледве вичавлює із себе слова, щоб сказати, що він замовляє. Кожне друге слово доводиться вгадувати. Це конче щось дуже дешеве. Але вона й без слів усе знає». (Ненсі).

«Але ви тільки удаєте сердитого. В душі ви не такий». (Полліанна).

«– Це дивно, але собаки й коти бачать справжню суть людини краще, ніж самі люди, чи не так?» (Полліанна).

«Губи чоловіка мимоволі розтяглися в усмішку. Він тільки й сказав: «Угу!». Несподівано чоловік повернув голову і розплющив очі Коли Полліанні треба було вже збиратися додому, завжди суворий містер Пендлтон звернувся до неї незвичним тоном:– Дівчаточко, – промовив він, – я хочу, щоб ти якомога частіше приходила до мене. Обіцяєш? Я зовсім самотній, і ти мені потрібна. Є ще одна причина, і я тобі про неї скажу.і. У їхній глибині була така туга, що й Поліанна її побачила і зчудувалась».

«Подумати тільки, – зітхала Ненсі, – він показував вам усе й розповідав різні історії! І це сердитий Джон Пендлтон, який слова зайвого ніколи не скаже?!»

«Коли вона вийшла з кімнати, він (Джон Пендлтон) усміхненими очима подивився на зачудовану Поліанну».

«Чоловік стиха засміявся. Поліанна здивовано повернулася до нього, бо сміх був більше схожий на схлипування».

«Чоловік розреготався. Він з цікавістю дивився на захват Поліанни. Раптом щось спало йому на думку. Він торкнув дзвіночок біля себе».

«Послухай, Поліанно, як ти дивишся на те, щоб переїхати й жити до мене? спитав він, хвилюючись. – Бо я тебе майже не бачу». (Джон Пендлтон).

«Це було раніше, доки ти не навчила мене своєї гри. Тепер я навіть радію, що за мною доглядають». (Джон Пендлтон).

«– Але... я не зміг привести її сюди. Немає значення чому. Так вийшло... та й годі. Відтоді цей будинок став для мене купою сірого каміння, а не домівкою. Він потребує жіночої руки і серця – або дитячої присутності, щоб стати домівкою. А в мене – ні того, ні того. Тому я й прошу тебе переїхати». (Джон Пендлтон).

«За ці роки я став сердитим, дратівливим; я нікого не любив і мене ніхто не любив, а мені ж іще шістдесят не переступило. І ось одного дня в моєму житті з'являється маленька дівчинка, схожа на ті призматичні підвіски, які тобі так подобаються. І вона затанцювала вогниками в моєму житті і осяяла мій похмурий старий світ пурпуровими, золотими, яскраво-червоними іскрами свого щастя. Коли я з'ясував, хто ти така, я спочатку не хотів тебе бачити. Я не хотів згадувати... про твою маму. Але ти сама бачиш, що з цього вийшло. Мені кортіло тебе бачити. А тепер я хочу бачити тебе завжди. Може, зараз ти згодишся переїхати до мене?». (Джон Пендлтон).

«– А про мене тобі байдуже? Як я зможу тепер «радіти життю», коли тебе не буде поряд? Зрозумій же, Поліанно, що лише з твоєю появою я прокинувся для життя. Якби ти була моєю дитиною, я став би щасливим... І я б намагався зробити тебе щасливою. Я ні в чому тобі не відмовлятиму. Я віддам тобі усі гроші, до останнього цента, щоб ти була щаслива». (Джон Пендлтон).

«– Ви знаєте, мені дуже подобається Полліанна, – вів далі чоловік. – Це й через саму дівчинку, і через її матір. Я ладен був віддати Полліанні всю нерозтрачену любов, яку беріг у серці всі ці двадцять п'ять років». (Джон Пендлтон).

«– Я хочу передати Полліанні кілька слів, – сказав він. – Скажіть їй, будь ласка, що я бачився із Джиммі Біном і що збираюся взяти його до себе. Тепер їй буде з чого порадіти. Я маю намір усиновити хлопчика». (Джон Пенделтон).

          Місіс Сноу.

(Цитатний матеріал)

« Місіс Сноу бідна, хвора й належить до тієї ж парафії, що й міс Поллі».

«– До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива». (Ненсі)

«На думку місіс Сноу, в житті все відбувається неправильно, навіть дні тижня ідуть не так. Якщо сьогодні понеділок, вона шкодує, що то не неділя, а якщо принесеш їй холодець, їй неодмінно забагнеться курки. Однак, якщо принесеш курку, то почуєш, що їй хочеться бульйону з ягняти». (Ненсі).

«А мені ніхто не казав, що ви така гарна». (Полліанна).

«– Я – гарна? – з гіркою іронією перепитала жінка».( Місіс Сноу).

«Хвилин з п'ять Полліанна працювала вміло, вправно, начісуючи впертий кучерик, зачісуючи вгору пасемця на шиї або збиваючи подушку, щоб голова мала ефектніший вигляд. Тим часом хвора супилася та іронізувала з приводу цих маніпуляцій, а тоді раптом прокинулося в ній збудження, близьке до хвилювання».

«– Знайти щось таке, з чого можна було б порадіти? Коли лежиш прикута до ліжка? Ще б пак, – відказала місіс Сноу. – Якщо ти така розумна, скажи, будь ласка, чому я повинна радіти?»

«– Я ж не збираюся усе життя пролежати в темряві лише тому, що я недужа». ( Місіс Сноу).

«Місіс Сноу лежала на ліжку, заплющивши очі. Але вражена Міллі побачила сльози на зів'ялій щоці».

«Того дня, на превелику втіху Полліанни, вона сказала, що дуже рада, що Поліанна принесла їй саме холодець із телячої ніжки, бо саме цього холодцю їй сьогодні найбільше хотілося».

«Саме так. Перекажіть їй, – гарячково підхопила дівчина. – Хай вона зрозуміє, чим ми їй зобов'язані. Вона ж дещо бачила, бо була там, і вона знає, що моя мати вже інша. Але я хочу, аби міс Полліанна знала, наскільки вона змінилася. І я також. Я теж намагалася грати в її гру... помалу».(Міллі).

«Міс Поллі насупилася. Вона хотіла розпитати Міллі про «гру», але не було нагоди. Дівчина нервово торочила своє».

«– Раніше все було погано... з мамою: вічно невдоволена. За таких обставин... вона й невинна. Але тепер вона дозволяє мені піднімати штори, почала цікавитися тим, як вона виглядає, які в неї сорочки, – усім навколо. Навіть почала в'язати всячину: дитячі посторонки і ковдрочки для шпиталів та ярмарків. Вона так цим захопилась!.. і радіє, що може це робити. А все завдяки міс Полліанні, бо то вона сказала матері, що треба радіти, коли є здорові руки. І матері відразу захотілося зробити щось корисне. Ото вона й узялася в'язати. А як наша кімната змінилася: скрізь червона, блакитна, жовта чесана вовна, а на вікнах – підвіски, що вона нам їх подарувала. До кімнати ж тепер увійти приємно. А раніше то була страхота: темінь, нудьга, нещасна мати. Ви мене розумієте?» (Міллі).

Завдання:

1. Перекажіть близько до тексту історію місіс Сноу, користуючись цитатним матеріалом.

2. Доведіть, що в кінці твору- це вже зовсім інша людина.

Лікар Чилтон

(Цитатний матеріал) 

«– Я знаю, але ви ж допомагаєте – хіба не так? – і ви раді допомагати людям. Тому ви сповнені найбільшої радості!» (Полліанна).

«Несподівано на очі лікареві набігли сльози. Лікар жив самотою: у нього не було дружини, а домівкою був двокімнатний офіс у пансіонаті. Він дуже любив свій фах. І зараз, дивлячись у сяючі очі Полліанни, він відчув, як чиясь рука з любов'ю лягла на його голову, благословляючи. І він знав, що відтак ні важка праця, ні безсонні ночі не змусять його забути цей захват, що прилинув до нього з очей Полліанни».

«– Нехай Бог благословить тебе, дівчинко, – зворушено сказав він. І потім з відкритою усмішкою, яку знали й любили його пацієнти, додавав:– Гадаю, ковток цих зміцнюючих ліків, потрібний не лише пацієнтам, а й лікареві!» (Лікар Чилтон).

«– Дитинко, ти навіть не уявляєш, що сьогодні завершила найрадіснішу справу в своєму житті! – сказав він голосом, який тремтів од почуттів».(Лікар Чилтон)

Завдання та запитання.

 1. Чому, зі слів Поліанни, лікар Чилтон «сповнений найбільшої радості!»?

 2. «– Гадаю, ковток цих зміцнюючих ліків, потрібний не лише пацієнтам, а     

         й лікареві!». Про який ковток ліків іде мова? Чи можна такі ліки купити в   аптеці?

  3. Яку роль в житті лікаря відіграла Поліанна?

  Слово учителя:

-Що скаже тітка Поллі про гру,коли довідається про неї?

(«– Так, люба, тепер в цю гру гратимуться усі. Гадаю, все містечко вже грається в неї. Ось бачиш, люба, усе це завдяки тобі. Всеньке місто тепер грається в цю гру і всеньке місто набагато щасливіше – і все це через одну дівчинку, яка подарувала людям нову гру і навчила гратися в радіть».

- Завдяки чому, «гра в радість» так швидко розповсюдилась по місту? (Завдяки людському спілкуванню).

Виразне читання ЛИСТА ВІД ПОЛЛІАННИ учнями.

Любі тітонько Поллі і дядечку Том!

Я можу-можу-можу ходити! Сьогодні я сама пройшла від ліжка до вікна! А це шість кроків! Боже, як це чудово – знову стати на ноги!

Усі лікарі стояли довкола і всміхалися, а сестри поруч плакали... Пані з сусідньої палати, яка пішла минулого тижня, теж заглядала в двері. І ще одну пані запросили: вона має стати на ноги за місяць. Вона лежала на ліжку моєї медсестри і плескала в долоні. Навіть Чорна Тіллі, що миє підлогу, зазирала з ґанку і тільки шепотіла «крихітко моя», бо більше не могла сказати через сльози. Не знаю, чому вони всі плакали. Мені кортіло співати, кричати, верещати! О-о-о! Подумайте тільки: я можу ходити! Ходити! Ходити! Дарма що на це пішло майже десять місяців, але я не пропустила вашого весілля. Ой, тітонько Поллі, яка ви молодець, що приїхали до мене і взяли шлюб біля мого ліжка. Ви завжди дбаєте про найрадісніші речі.

Кажуть, що невдовзі я поїду додому. Шкода, що я не можу дійти туди пішки. Ій-їй! Більш ніколи не буду їздити. Найпрекрасніше у світі – просто ходити. Ой, я така рада! Я радію всьому. А найбільше – тому, що деякий час я не могла ходити Інакше б я ніколи не дізналася, яке це щастя – мати здорові ноги. Завтра я пройду вісім кроків.

Поцілуйте усіх за мене.

   Полліанна

ПЕРЕГЛЯД кінофільму ( кінцівка).

– Що спільного, а що відрізняє текст і художній фільм.(Відповіді учнів).

Слово учителя:

-Що заважає людям бути щасливими? ( Образи, хвороби, непорозуміння і саме відношення до життя і самого себе).

Після аналізу твору Елеонор Портер «Полліанна», ми можемо дати відповіді на ключові питання. (Можлива відповідь: від самої людини , від її способу мислити, в першу чергу, залежить її щастя! Чи може людина змінити своє життя?

-Звісно може, якщо схоче, якщо радісними очима подивиться на цей світ, на саму себе. Яскравим прикладом для нас стали герої твору, який ми вивчили сьогодні на уроці.

V.Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія

« Ланцюжок радісних відкриттів». Кожен із учнів, передаючи крейду, записує на дошці одне речення « Чого я навчився у Полліанни»

Чи стане вам у пригоді в подальшому житті гра Поліанни?

Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…

VІ. Домашнє завдання: Написати листа другові з аргументованою порадою прочитати книгу "Полліанна" Елеонор Портер.

 

 

 Контрольна робота за темою «Світ дитинства»

 (Підручник «Світова література, 5 клас. Є. В. Волощук . - К.:Генеза, 2013»)

1. Псевдонім письменника Марк Твен означає:

 А)повний вперед;  Б) мірка два; В) ліво руля; Г) рубай кінці.

2. Том Сойєр і його друзі жили в американському містечку:

А) Єрусалим; Б) Рим; В) Санкт-Петербург; Г) Константинополь.

3. Найяскравіша підприємницька авантюра Тома Сойєра — це: 

 А) блукання в печері; Б) фарбування паркану; 

В)експеримент із кішкою на цвинтарі;   Г) виступ на суді.

4. На вокзалі Полліанну зустрів (-ла):

А) тітка Поллі;  Б) містер Джон Пендлтон; В) лікар Чілтон; Г) Ненсі.

5. Тітка Поллі взяла осиротілу племінницю Полліанну під опіку:

А) з любові до сестри; Б) назло іншим родичам;  В) з обов'язку;  Г) з милосердя.

6. «Гра в радість» була вигадана татком Полліанни, коли дівчинка замість ляльки отримала:

А) лижі; Б) милиці;  В) одяг черниці;  Г) книжку.

7. Що зробила Полліанна для хлопчика Джиммі?

 А) знайшла йому родину в особі Джона Пендлтона;  Б) умовила тітку Поллі взяти його до них у сім'ю;   В) домоглася, щоб «Жіноча допомога» взяла його під свою опіку;  Г)              умовила тітку взяти його помічником садівника.

8. Батько Полліанни був: 

     А) багатим підприємцем; Б) чиновником середнього рангу;

В) завзятим мандрівником; Г) бідним місіонером.

9. Елеонор Портер, написавши кілька невеличких творів….

      А) відразу прославилася; Б) прочитала їх членам своєї родини;

В) не підписала їх своїм іменем; Г) побоялася надіслати їх в редакції часописів.

10.   Що стало переконливим  «доказом» того, що Меф Поттер убив лікаря? А) те, що  Поттера бачили на кладовищі;  Б)  свідчення індіанця Джо; В) лікар був убитий ножем Мефа Поттера; Г) свідчення Тома Сойєра.

11. Що підштовхнуло Марка Твена до написання  художніх творів?

А) любов до читання;  Б) робота в друкарні; В) подорож Америкою; Г) спогади дитинства.

12. З якого твору  розпочалася письменницька кар’єра  Астрід Ліндгрен?

А) «Брати левове серце»;  Б) «Пеппі Довгапанчоха»; В) «Малюк і Карлсон»; Г) «Міо, мій Міо».

ВІДПОВІДІ: 1 - Б; 2 – В; 3 – Б; 4 – Г; 5 – В; 6 – Б; 7 – А; 8 – Г; 9 – В; 10 – В; 11 – Б; 12 - Б

13. Встановіть відповідність між  автором та країною, в якій він жив

1. Астрід Ліндгрен                        А)  Франція

2. Семюель Клеменс                     Б) Англія

3. Елеонор Портер                         В) Швеція

4. Елеонор Стюарт                        Г) США

                                                        Д) Швейцарія.

ВІДПОВІДІ: 1 – В; 2 – Г; 3 – Г; 4 - Г

14. Встановіть відповідність між літературознавчим терміном та його визначенням

1. Пейзаж                           А) опис зовнішності героя

2. Оповідання                    Б) середній за обсягом прозовий твір, в якому розповідається про життя

                                       декількох героїв

3. Портрет                          В) те, про що йдеться в художньому творі

4. Повість                           Г) невеликий за обсягом прозовий твір

5. Тема                               Д) опис природи в художньому творі.

ВІДПОВІДІ: 1 – Д; 2 – Г; 3 – А; 4 – Б; 5 - В

15. Встановіть послідовність подій твору «Пригоди Тома Сойєра»

А) Том познайомився з Беккі Тетчер

Б) індіанець Джо вбиває лікаря Робінзона

В) Том домовився з Геком піти вночі на кладовище

Г) Том продає право пофарбувати паркан друзям

Д) Том і Беккі заблукали в печері

Е) Том  і Гек ідуть на кладовище

Є) Том знаходить вихід з печери

Ж) Том і Гек розповідають правду на суді.

ВІДПОВІДІ:  1 – Г; 2 – В; 3 – А; 4 – Е; 5 – Б; 6 – Ж; 7 – Д; 8 - Є

16. Написати міні – твір на одну із тем (на вибір) (ТЕМУ ЗАПИСАТИ)

1. Том Сойєр і Полліанна: що їх зближує і різнить.

2.  Том Сойєр – благородний герой чи розбишака?

3. Пеппі Довгапанчоха – головна героїня повісті – казки  А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»