Урок української літератури, 6 клас.                                             Дата:                                             Тема. Емма Андієвська. «Казка про яян». Добро і любов до світу

Мета: формувати предметні та ключові компетентності: вчити вдумливо читати казку, формувати вміння надавати свій відгук на текст, робити власні висновки, висловлювати свою думку про прочитане; розвивати уяву, логічне та творче мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та порівнювати певні явища,  організовувати інформацію, аби краще її запам’ятати,  навички самооцінювання; виховувати кращі людські почуття: доброту, любов, співчуття,  уважне і доброзичливе ставлення до людей, небайдужість, нетерпимість до проявів егоїзму в собі та інших людях; морально-етичні цінності, що допоможуть бачити і розуміти красу світу; прищеплювати інтерес до пізнання нового; сприяти зміцненню здоров’я.

Обладнання: текст казки, зображення пожежної та спостережної веж, презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

1. Вправа «Галявина  моральних  цінностей». Слайд 1.

-  Діти, зараз ми опрацьовуємо розділ «Я і світ». Вивчаючи твори цього розділу ми з’ясували, що в житті необхідно жити за законами порядності та людяності. Які риси, яким навчають нас ці твори літератури, ми візьмемо з собою у життя і засіємо ними галявину моральних цінностей.

2. Виразне читання вчителем вірша Е. Андієвської  «Мистецтво дарувати». Слайд 2.

- «Бібліотечка «Дивослова», ст. 27-28.

3. Вправа «незакінчене речення».

- Продовжіть речення «Для мене « дарувати» – це…»

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів.

1. Слово вчителя.  Слайд 3.

Сьогодні на уроці ми перегорнемо ще одну сторінку книги морально – етичних цінностей, книги людяності. Переконана, наш урок української літератури додасть вам  позитивних емоцій, гарного настрою, бо ми читатимемо і обговорюватимемо казку, яка вчить нас бути добрими, милосердними, любити людей; боротися з проявами егоїзму в собі та в інших людях.

Сьогоднішній урок дає нам унікальну можливість знайомства з надзвичайно талановитою людиною,  незвичайною письменницею й художницею, автором  казок-притч — Еммою Іванівною Андієвською, зокрема ознайомимось з її «Казкою про яян», героями якої є егоїсти «яяни». Переконана, що цей твір змусить вас замислитися про важливі речі: як потрібно ставитися до людей? Як жити у суспільстві? Як не стати егоїстом?

Тож розгорніть зошити, запишіть дату та тему уроку: « Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця . ЇЇ казки-притчі.  Добро і любов до світу у притчі «Казка про яян».

2. Завдання уроку.      Слайд 4.

3. Епіграф до уроку.  Слайд 5.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1.Презентація «Життя і творчістьЕмми Андієвської».

      Слово вчителя. Слайд 6.

Емма Андієвська — митець, обдарований багатогранним талантом: поет, прозаїк, художник. На жаль, її творчість стала відомою в Україні лише близько двадцяти років тому. Емма Андієвська, як я вам уже сказала, емігрантка.

- Кого називають емігрантами?

   Переглядаючи презентацію та переглядаючи текст статті ст. 111, заповніть анкету Емми Андієвської. (картка, робота у парах):
Народилася…
Закінчила…
Працювала…
Обдаровання…
Є автором…

   Слайд 7.

Емма Іванівна Андієвська народилась 19 березня 1931 року у Сталіно (сучасне місто Донецьк), під час Другої світової війни у 1943 році вона з матір’ю виїхала на захід, мешкала у США, Франції, Німеччині.У 1957 році закінчила Український Вільний Університет.
У 1959-му році вийшла заміж за українського критика та письменника Івана Кошелівца, з

яким прожила 40 років.З 1955 по 1995 роки — режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода».

З 1961 року живе у Мюнхені.

У1984 році стала лауреатом літературної премії Тетяни та Омеляна Антоновичів.

Слайд 8.    Емма Іванівна є поетесою, прозаїком і відомою в Європі художницею. Поетичні збірки оформляє репродукціями своїх малярських творів. Пише також повісті та романи.
Малює переважно у фантастичній манері, у техніці олії, акварелі, гуаші.
Емма Андієвська добирає такі слова, які чітко й точно окреслюють явища та поняття. Це одна з особливостей її стилю, цим вона відрізняється від інших письменників.
Письменниця пише про різні сторони людського життя, серед її творів є казки-притчі, де вона розкриває проблеми егоїзму та людського «я» у суспільстві.

- перевірка завдання.

2. Скринька  літературних термінів. Слайд 9-11.

- Авторка писала як для дітей, так і для дорослих. Наприклад, вона видала збірку казок, проте це незвичайні літературні казки. Це – казки-притчі. 

      Робота з підручником, ст. 113 - 114. Слайд 12.

Притча — коротенький фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

Притча — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських збірниках. Пізніше їх використовували в своїй творчості письменники й художники.

За змістом притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів. Притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок. «Казка про яян» Емми Андієвської, зовсім не схожа на прочитані вами казки. Відрізняє її повчальність, прямо висловлена мораль. Саме ця ознака наближає її до літературного жанру притчі. Тому за жанром цей твір — казка-притча.

      Робота зі словничком літературних термінів. Слайд 12.

Притча – це коротке оповідання алегоричного повчального змісту з яскраво вираженою мораллю. (запис визначення у зошити)

3. Вправа «Чарівні люстерка». Слайд 13.

Напевно, кожен розуміє, що треба думати не лише про себе, а й про інших. Але на практиці це робити дуже важко, адже доводиться більше працювати, у чомусь себе обмежувати, поступатися заради інших своїми інтересами.

Але спершу я пропоную вам зазирнути  у чарівні дзеркальця, які я просила принести на урок. Хто там?

У них хтось із вас, можливо, знайде відповідь на запитання:  „Хто найважливіший у світі?” Чи згодніви з відповіддю, яку бачите у дзеркальцях?

Багато хто на запитання про найголовнішу, найяскравішу, наймудрішу людину у світі відповість: „Я”.

Людей, які найбільше люблять себе, називають ЕГОЇСТАМИ. Емма Андієвська таким людям придумала іншу назву – ЯЯНИ.

Казка-притча про яян  саме й показує наше внутрішнє «Я», яким воно інколи буває.

4. Вправа «Коментатор».

- Я опишу вам декілька вчинків дітей. А вам потрібно визначити та прокоментувати, чи егоїстичні ці вчинки.

•    Наталка прийшла зі школи. Вона побачила, що мама відпочиває після нічної зміни. Та Наталці дуже хотілося розповісти мамі про свою гарну оцінку. Вона підбігла до матусі, почала її штовхати і голосно кричати: «Мамо! Я отримала 10 балів з читання!» 
•    Бабуся попрохала онука сходити в аптеку. Той відповів, що не піде; нехай бабуся сама сходить, бо він грає в комп’ютерну гру і не може відволіктися. 
•    Шестикласники вийшли навесні садити дерева. Всі стараються: хто ямки копає, хто воду носить, хто деревця закопує, і лише Оля  стоїть і спостерігає. Вона нічого не робить. «Це ж не для мене! Чому я повинна даремно працювати, садити в школі дерева, хай це працівники школи роблять, їм за це гроші платять!» – пояснює дівчина.

Висновок:  Егоїзм – це самозакоханість, себелюбство. Така людина бачить лише себе. Вона не вміє і не хоче розуміти інших, не прислухається до чужої думки, бо впевнена, що її думка найкраща, вона ніколи не поспівчуває і не допоможе, не поділиться, не захистить, а тому виростає жорстокою, недоброю, злою, часто жадібною і нещирою.

V. Робота над казкою-притчею.

1 . Ознайомлення зі змістом «Казки про яян». Слайд 14 - 15.

      Словникова робота.

Кельма — будівельний інструмент, лопатка.

Гузир — місце, де зав’язано мішок.

Бляшанка — банка із жесті.

Опали немощі — напала слабість.

Брама — міські ворота.

Насельники — мешканці, жителі.

Глипнув — глянув

1. Прочитайте перший абзац казки. Що вам здалося найбільш дивним? (Дивно, що у проваллі існує ціле місто; дивно, що у місті постійно будуються вежі, які весь час завалюються; дивно, що інших будівель, крім веж, у місті немає). Слайд 16.

2. Давайте з’ясуємо значення слова вежа. Що це таке? Якою ви уявляєте вежу? Слайд 17.

Ве́жа, башта  – висока вузька споруда, що має спеціальне призначення. Наприклад, оборонна вежа, пожежна, водонапірна вежа, спостережна вежа, міська вежа тощо.

3. Розгляньте зображення двох веж (пожежної та спостережної). Як вони використовуються людьми? А що спільного ви помітили в цих будівлях?

4. Як ви гадаєте, у такій вежі зручно жити людині? (Не зручно: мало простору, вузенькі вікна або зовсім їх немає). Чому ж жителі загадкового міста будували собі саме таке житло? У вас є якісь припущення?

5. Гадаю, нам варто прочитати наступний абзац, щоб познайомитися з жителями міста.

Читання другого абзацу

          Що дивного ви помітили в поведінці жителів міста? (Вони не відгукнулися на прохання хлопчика дати йому поїсти. Вони взагалі не звертали уваги на хлопчика і жодного слова йому не сказали!) Як таке може бути? Добре, що хлопчик зустрів дідуся, який йому все і пояснив. Зачитайте. («Тут живуть самі  яяни. Кожен яянин знає тільки своє «я» і тому запитань іншої людини просто не чує»).

Учитель. Тепер нам зрозуміло, чому жителі міста будували вежі. Яяни цікавляться лише самі собою. Очевидно, вони хотіли відгородитися від інших людей, жити наодинці з собою; кожному з них і простору багато не потрібно, і без вікон можна обійтися, бо їх же ніхто і нічого не цікавить, окрім самих себе. Слайд 18.

2. Робота з текстом «Відшукай і зачитай».

* До якої країни потрапив пастушок?

• Де знаходилося місто яян? Зачитати.

(У глибочезному проваллі, далеко від усього світу, від його природних див, від чистої блакиті неба, від ласки й тепла сонечка...)

• Який воно мало вигляд? Прочитайте. (« Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з багатьох веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються»).

• Як вели себе мешканці міста?

( Жоден яянин не відгукнувся до малого пастушка, навіть не подивився в його бік).
• Чому тільки немічний дідусь заговорив до хлопчика? Прочитайте. («Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досітримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил»).

• А які підпори тримають яян у їх мовчанні?

(За словами дідуся, «кожен яянин знає тільки своє «Я» і тому запитань іншої людини просто не чує». «Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще».Таких люди називаютьегоїстами).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. «Коло питань чому?» Слайд 19.

- А як ви зрозуміли, чому вежі весь час завалюються? (Одній людині важко побудувати вежу; потрібні помічники, а, як пояснив дідусь, «яянинові ніхто не може догодити, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще»).

- Чому дідусь почув пастушка і спілкувався з ним? (Він «чужинець, і справжнім яянином так ніколи й не став»).

- Чому ніхто із яянів за багато-багато років не зумів відчинити брами?

- Чому «брама вперше за все своє існування навстіж відчинилася» перед хлопчиком? (Пастушок вклонився брамі, шанобливо звернувся до неї, вимовив слово, яке ніхто із яянів ніколи не вимовляв, – ти).

- Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?»

(Дідусь пояснив, що вони харчуються власною гординею, власним «Я». Оскільки гординя незмірна («Я» невичерпне), то всі тутешні городяни майже вічні. Помирають лише ті, у кого «Я» вичерпується).

2. Гра «Злови помилку».

Дівчинка, випасаючи кіз, погналася за однією з корівок, яка відокремилася від решти, і, «посковзнувшись, упала у глибочезне озеро», потрапила у місто Яян. Мешканці цього міста не звертали на неї уваги, бо кожний з них жив своїм внутрішнім «я». Однак герой зустрів кволого діда. Старий не розповів йому про мешканців Яян, про те, що покинути це місто можна через міст, але до нього слід звернутися на «ви». На знак подяки, поваги до старого, пастушок посадив його собі на плечі і вийшов через відчинену браму. Потрапивши додому, замість діда на своїх плечах він побачив мішок, наповнений монетами.

Відповідь:  Хлопець, випасаючи кіз, погнався за однією, яка відокремилася від решти, і, «посковзнувшись, упав у глибочезне провалля». Пастушок потрапив у місто Яян. Мешканці цього міста не звертали на нього уваги, бо кожний з них жив своїм внутрішнім «я». Однак козопасу пощастило, він зустрів кволого діда. Старий розповів йому про мешканців Яян. Від діда хлопець дізнався, що покинути це місто можна через браму, але до нього слід звернутися на «ти». На знак подяки, поваги до старого, пастушок посадив його собі на плечі і вийшов через відчинену браму. Потрапивши додому, замість діда на своїх плечах він побачив мішок, наповнений самоцвітами.

VІІ. Підсумок уроку

1. Заключна бесіда. Слайд 20.

- Чи погоджуєтесь ви з думкою, що яяни – це егоїсти? Доведіть.

- Чому пастушок не залишився в місті? Що його відрізняє від яянів? (Хлопчик добрий, співчутливий; він думає не про себе, а про інших. Раніше він піклувався про своїх батьків, але вони вже померли. Тепер він хоче дбати про дідуся; йому його шкода.  Хлопчик на плечах намагається винести старого з міста, хоч це, напевне, нелегко).

— Якби ви були пастушком, то що зробили б із мішком самоцвітів? (Не забувайте, що ви пастушок скелястої країни).
— А що б ви зробили з мішком самоцвітів як людина, що живе в сучасній Україні?
— Чим особлива ця казка? (Має чітко виражений повчальний характер).
— Чого нас навчає «Казка про яян»? (Роби добре і не чекай плати, бо вона буде. А якщо щиро робиш, то діамант одержиш. Цей діамант — слово «дякую»).

Учитель. Залишивши місто яянів, пастушок знайшов за своїми плечима мішок із самоцвітами. Напевне, це винагорода за небайдужість, щирість, любов до людей. Так зазвичай закінчуються казки: перемагає добро, добро винагороджується.

Мені дуже хочеться, щоб у нашому реальному житті завжди перемагало добро. І так буде, якщо ми не будемо егоїстами, збережемо в своїх серцях любов до інших людей, будемо спільно намагатися зробити цей світ добрішим.

Ти на білому світі – людина!
Тож повинна тепло нести.
Поміж інших усіх – єдина,
Будь найкращою в світі ти!

І тому пам’ятай, дитино,
Егоїзм – не для тебе, ні.
Світло ти пронести повинна,
Щоб зробились серця ясні.   Слайд 21.

2. Гра «Вибери потрібні слова».

–  Я прочитала кілька уривків із віршів, афоризмів і розгубилася, який же з них більше підходить до головної думки нашого уроку. Допоможіть мені.

                    ***

«Роби добро — мені казала мати,—

І чисту совість не віддай за шмати!               (Д. Павличко.)

                   ***

Щастя хочеш ти зазнати?

Щастя дурно не дається:

Тільки той його придбає,

Хто за його в бої  б’ється.                          (Б. Грінченко.)

***

Твоє життя і щастя між людьми,

Бо правда і любов на їхнім боці.

***

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.                 (В. Симоненко.)

3. Швидка самооцінка рівня сформованості знань (учні відповідають поворотом руки)

Завдання

- Оцініть свої знання з теми: «Казка про яян» Емми Андієвської.

Великий палець догори – знаю добре;

великий палець убік – посередньо;

великий палець униз – знаю погано.

VІІІ. Домашнє завдання. Слайд 22.

Намалювати ілюстрації до казки (на вибір).

Творча робота:

1 ряд – Складіть пам’ятку «Як не стати яянином».

2 ряд – Як вилікувати яянів. Які б ліки ви запропонували яянам?

3 ряд – скласти фанфік «Лист яянам».