Енциклопедія мудрості. Перша книга. (Додаток до уроку "Героїчний епос українського народу. Кобзарі та лірники - виконавці народних дум")

Енциклопедія мудростіКнигу створила: Ратушна Наталія Миколаївна , учитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області Перша книга

Від давніх часів йшли вони в парі — історія і кобзарська пісня. Розбіжностей між документальними джерелами і народним пісенним літописанням майже немає, бо історію кобзарі і бачили, і творили самі .

Ще «Слово о полку Ігоревім» залишило нам образ віщого Бояна, який «співав славу» старому князю Ярославові, хороброму Мстиславові, красному Романові .

Попередниками кобзарів були музиканти, зображені на фресках у Софії Київській.

Київський літопис 1137 року згадує «співця гараздого» Мануйла, а Галицько-Волинський літопис 1241 р. — Митусу, що у 1240 році жив і творив при дворі галицького архієпископа. Київський літопис Галицько-Волинський літопис

Кобзарі першими дізнавалися про майбутні повстання і вирушали з Січі, аби своїм словом і співом розбудити народ. Ішли від села до села, від церкви до церкви і сповіщали потім ватажкам про готовність до виступів. Разом із побратимами вони були у походах, разом із ними гинули.

На Січ проміняв сите життя при дворі київського губернатора кобзар Рихліївський, на прізвище Бандурка. А славний фастівський полковник Семен Палій, якого Петро І заслав до Сибіру, і в неволі не розлучався з кобзою. Семен Палій. Петро І

Послом від запорожців до Катерини II був кобзар Антін Головатий, автор відомої пісні «Ой, Боже наш. Боже милостивий». Антін Головатий. Катерина II

Дослідники - фольклористи кинулися, щоб записати поетичні скарби, хоча багато чого вже й згубилося. Як вдалося їм з’ясувати, думи виникли у XV—XVI століттях, у нелегкий для українського народу час, коли турецько - татарські орди нападали на його землі, грабували й забирали в полон тисячі людей, аби продати їх у неволю.

У ході цієї боротьби з’явилися народні співці -кобзарі, які своїм співом прославляли героїчні подвиги. Були ті співці й авторами багатьох дум і пісень, які потім поширювалися по всій Україні .

Ви співали, бо знали : Без волі нема УкраїниІ нема без пісень — народу, — так про наших українських кобзарів і бандуристів говорив поет Микола Луків.

XV—XVII ст . — нелегкі часи в історії України . На наш край робили спустошливі набіги турецькі яничари і татарські орди . Головний тягар оборони рідної землі лягав на українські народні маси, на простих трударів, а особливо на козаків.

У цій боротьбі козацтво вкрило себе невмирущою славою. Козаки не тільки обороняли міста і села України, а й ходили визволяти своїх братів і сестер із турецької неволі.

1614 р . близько двох тисяч чоловік на сорока човнах - байдаках перепливли Чорне море, захопили Синоп, знищили в ньому ворожий гарнізон і спалили флот.

І це були непоодинокі випадки. Про регулярність козацьких рейдів через море збереглося чимало свідчень. У 1615 р . козаки ходили в похід на Константинополь, спалили гавані Мізени та Архіохі . Турецький флот, що почав переслідувати козаків, був повністю знищений у бою Запорозьким військом .

А 1616 р. козаки під проводом Сагайдачного напали з моря на головний невільницький ринок у Криму — Кафу (тепер Феодосія), взяли штурмом фортецю, знищили чотирнадцятитисячний турецький гарнізон, спалили флот і визволили полонених із неволі.

Героїчна боротьба українського народу хвилююче оспівана в народних думах . Перший відомий запис думи датується 10 січня 1684 р. Це — твір «Козак Голота». Відеоhttps://www.youtube.com/watch?v=OVCh. Wz. ZThak

Серед запорожців було чимало хороших музикантів, які грали на кобзі, лірі, цимбалах, скрипці, басах, сопілці . Та найулюбленішим і найпопулярнішим музичним інструментом на Січі була кобза — «дружина вірная» чи «подорожняя», як її називали кобзарі .цимбалилірасопілкаскрипкакобза

Звідки ж узялися на Січі кобзарі ?

Чимало кобзарів потрапляли на Запорозьку Січ, тікаючи від сільських дуків-багатіїв. Іноді кобзарями ставали козаки, які в боях втратили зір. Їх, як правило, зараховували до полкової музики .

Кобзарі були не лише добрими музиками й співцями . Вони зберігали у своїй пам’яті дорогоцінні перекази та легенди про козацьке життя, ратні подвиги запорожців, їхній побут і звичаї . Ті, які знали лікувальну силу різного зілля, нерідко ставали знахарями, повертали пораненим і хворим козакам здоров’я . Коли ж козацькі полки вирушали в похід, зрячі кобзарі також брали до рук зброю, щоб боронити рідний край . Відеоhttps://www.youtube.com/watch?v=ge_LKPd9de. M

http://about-ukraine.comhttp://ukrainiancalgary.blogspot.comhttp://www.liveinternet.ruhttp://dariocaballeros.blogspot.comhttp://ukrmap.su/ruhttp://vk.com/topic-55892730_29252185http://vsiknygy.net.uahttp://mydim.ua/companies/museum/museum-kobzarstvahttp://vk.com/topic-55892730_29252185https://uk.wikipedia.org/wikihttp://honchar.org.uaІнтернет-ресурси: Список використаних джерел: Література: Приходченко К.І. Краєзнавчі свята//І прадіди в струнах бандури живуть//Харків – 2006. Чабада М. Українознавство. Кобзарі та лірники // Дивослово.- 1998.-№ 6.-С.25-28.