Енергетичні потреби мозку

Енергетичні потреби мозку за основних видів розумової роботи. Франчук-Крива Л. О.

Людська діяльність носить різноманітний характер і за функціями, які виконуються, поділяється на 2 групи: - фізичну - розумову Розумова праця

Розумова праця. Розумова діяльність пов’язана з психічними процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами. Фізична діяльність – це діяльність, пов’язана з конкретними предметними діями та виконанням людиною енергетичних функцій (наприклад, перевезення вантажу, інструментальне виробництво тощо). В чому різниця?ppt_x

До розумової праці належать управління, творчість, викладання, науки, навчання. Ця праця об’єднує роботи, пов’язані з прийомом та переробкою інформації, які потребують переважного напруження уваги, сенсорного апарату, пам’яті, а також активації процесів мислення, емоційної сфери. Розумова діяльність

Розумова діяльність, на відміну від фізичної, супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не говорить про її легкість. Основним працюючим органом під час такого виду праці виступає мозок. При інтенсивній інтелектуальній діяльності потреба мозку в енергії підвищується і складає 15–20% від загального об’єму в організмі.

При інтенсивній інтелектуальній діяльності вживання кисню 100 г кори головного мозку в 5 разів більше, ніж витрати скелетними м’язами тієї ж ваги при максимальному навантаженні. При читанні в голос витрати енергії підвищуються на 48%; при виступі з публічною лекцією – на 94%; у операторів обчислювальних машин – 60–100%. Під час розумової діяльності значно активізуються:▪ аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ▪ ускладнюється прийом і переробка інформації, ▪ виникають функціональні зв’язки, нові комплекси умовних рефлексів, ▪ зростає роль функцій уваги, пам’яті, ▪ підвищується напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них.

Для людей розумової праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги – в середньому у 5–10 разів вище, ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму – втома, що з часом може перетворитися на перевтому.

В основному, люди розумової діяльності не в змозі вимкнути механізм переробки інформації на ніч. Вони працюють не лише 8–12 годин на добу, а майже постійно, з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості.

2,5 тис. ккал на добувеличина добових енерговитрат при розумовому виді діяльностідо

Енерговитрати людини на різних етапах діяльності (з розрахунку на масу тіла в 70 кг)

Раціональне харчування для поліпшення функцій мозку- зниження калорійності споживаної їжі до рівня енергетичних витрат; повне задоволення фізіологічних потреб організму в макро- та мікронутрієнтах; -антисклеротична спрямованість;До найважливіших принципів харчування осіб розумової праці відносять:- антистресова спрямованість;ліпотропна спрямованість;підвищення рухової (моторної) функції кишківника;максимальна різноманітність продуктів;4-х і навіть 5-ти разовий режим харчування.

Білки. Потреба у білку становить від 58 до 72 г/добу, кількість білків тваринного походження – не менше 55%. Перевагу слід віддавати нежирним молочним продуктам, м'ясу та рибі нежирних сортів. За рахунок молочних продуктів повинно забезпечуватися близько половини тваринного білка, що надходить.

Особливе значення у харчуванні осіб розумової праці мають компоненти, що мають ліпотропну та протисклеротичну дію. До таких ліпотропних речовин належить незамінна амінокислота метіонін, головним джерелом якого є сир кисломолочний. Однак, за вмістом іншої сірковмісної амінокислоти - цистину, сир стоїть на одному з останніх місць. За вмістом сірковмісних амінокислот сир поступається курячому м'ясу, яловичині, яйцям, тріску, лососеві, оселедці та ін. - тому вони обов'язково повинні включатися до раціону харчування. Серед рослинних культур хорошим джерелом сірковмісних амінокислот є бобові та жито.

Жири. Потреба жирах людей розумової праці дещо обмежена і становить 60-81 г/сут. Обмеження жиру пов'язане з тим, що надмірне споживання його при гіподинамії неминуче призводить до надмірної маси тіла. Обмеження підлягають жири тваринного походження, у складі яких переважають тверді насичені жирні кислоти (баранячий, яловичий жир), тому що вони мають виражені атеросклеротичні властивості, а також призводять до зниження збудливості кори головного мозку.

Необхідно дещо збільшувати кількість рослинних жирів, що містять цілу низку біологічно активних речовин, що мають антисклеротичну спрямованість - ПНЖК, фосфатиди (лецитин), токофероли, вітаміни А і D. Для нормалізації обміну холестерину включають джерела ліпотропних речовин (гречка, морепродукти). Доцільно, щоб 1/4 жирів становило вершкове коров'яче масло, 1/3 - олія,

Вуглеводи. Вуглеводи у харчуванні осіб розумової праці підлягають обмеженню до 257-358 г на добу. Із загальної кількості вуглеводів частку цукру має припадати трохи більше 10%. Цьому не суперечить вживання чашки солодкого чаю чи кави поліпшення роботи мозку. Це досягається зниженням кількості цукру та всіх видів харчових продуктів, багатих на цукор (цукерки, шоколад, печиво, тістечка тощо). Посилене споживання цукру при різко вираженій малорухливості, пов'язаної з тривалою розумовою роботою, призводить до збільшення маси тіла, ожиріння, посилює атеросклеротичний процес.

Харчові волокна. Харчові волокна у харчуванні осіб, зайнятих розумовою діяльністю, повинні включатися у достатній кількості. Це зумовлено тим, що в умовах гіпокінезії знижується моторна функція шлунково-кишкового тракту, порушуються процеси випорожнення кишечника, виникає хронічна інтоксикація. Харчові волокна є джерелами енергії. Джерелом харчових волокон служить хліб із борошна грубого помелу, гречка, пшоно, вівсянка, бобові та інші овочі та фрукти. Бажано, щоб за рахунок вуглеводів картоплі, овочів та фруктів забезпечувалося не менше 25% загальної кількості вуглеводів.

Вітаміни. При високій нервово-емоційній напрузі, великому навантаженні на аналітичні функції мислення у зв'язку з великим потоком інформації потреба у вітамінах, що стимулюють окисно-відновні реакції, збільшується. Цю властивість мають майже всі вітаміни, але особливо вітаміни В2, В6, С, Р, РР. Не менше значення для людей розумової праці мають вітаміни, що мають ліпотропну та антисклеротичну дію. До них відносяться вітаміни В12, Е, F, холін, В8 (інозит), фолієва кислота. Кількість вітамінів, що підсилюють обмінні процеси, має збільшуватись у середньому на 25-30%. Для забезпечення високої працездатності зорового аналізатора має бути збільшена кількість вітаміну А (печінка, яйця, вершкове масло, морква).

Мінеральні речовини. Мінеральні речовини потребують корекції при розумовій діяльності. Так, недостатня м'язова діяльність може викликати вимивання кальцію з кісток, тому з профілактичною метою до раціонів харчування необхідно включати продукти, багаті на кальцій - молоко та молочні продукти, зелень петрушки та кропу, зелену цибулю, сухофрукти. Для поліпшення виведення продуктів обміну з організму необхідно включення джерел калію - картопля, вівсяна крупа, родзинки, курага, буряк, зелений горошок, салат.

Використані джерела. Важкість праці: енергетична оцінка. Реферат. БЖД. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/bjd/22860/ Особливості харчування осіб, зайнятих розумовою працею. Буковинський державний медичний університет URL: Дякую за увагу!https://www.bsmu.edu.ua/blog/4662-osoblivosti-harchuvannya-osib-zaynyatih-rozumovoyu-pratseyu/