Конспект уроку з основ здоров'я для 9 класу на тему: "ВІЛ/СНІД. Виклик людині. Виклик людству"

Урок з основ здоров’я . 9 клас

Тема « ВІЛ/СНІД. Виклик людині . Виклик людству»

Мета: пригадати шляхи передачі і методи захисту від ВІЛ; навчитися оцінювати ризики ВІЛ-інфікування у життєвих ситуаціях; дізнатися про методи діагностики, профілактики  та лікування ВІЛ.

Хід заняття:

Учитель :  Сьогодні ми зібралися для того, щоб обго­ворити проблему людей, з якими ми у житті з кожним роком будемо зустрічатися все більше і більше — з людьми, які живуть з ВІЛ.

1. Вправа «Знайомство»

Але перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один од­ного словами: «Добрий день, мене звуть..., про ВІЛ я вперше почув..., у своєму житті я зустрічався / не зустрічався з людьми, що живуть з ВІЛ».

2 . Вправа «Асоціативний ряд»

Давайте згадаємо, що означають скорочен­ня ВІЛ та СНІД

В — вірус (збудник захворювань);

І — імунодефіциту (відсутність захисної реакції організму від хвороб);

Л — людини (особистість, індивідуаль­ність).

С — синдром (ряд ознак, що характерні для певної хвороби);

Н — набутого (того, що з'явилося протя­гом життя);

І — імунного (стосується імунної системи);

Д — дефіциту (брак чогось, у даному ви­падку захисної реакції).

За оцінками ВООЗ (липень 2004 року) 189 000-590 000 українців інфіковані на ВІЛ або хворіють на СНІД, що складає приблизно 0,7-2,9 % населення. У таких регіонах України, як Одеська, Ми­колаївська, Дніпропетровська, Донецька області і АР Крим спостерігається найвищий рівень розповсюдженості ВІЛ-інфекції. На початковій стадії епідемії в Україні біль­шість тих, хто був інфікований, були спо­живачами ін'єкційних наркотиків. Однак за останні 10 років вірус вийшов із середовища споживачів ін'єкційних наркотиків і розпо­всюджується серед усіх груп населення. Проте у суспільстві залишається точка зору, що на СНІД хворіють люди, що працюють у секс-бізнесі та ті, що вживають наркотики.

Але статистика свідчить про те, що біль­ша частина ВІЛ-позитивних людей — це особи віком від 19 до 39 років. За останні п'ять років збільшується кількість інфіку­вання жінок, так званих «домогосподарок». Сьогодні всі шари населення мають ризик отримання інфекції.

4. Вправа «Визначення понять»

Учасникам пропонується об'єднатися у три команди і дати визначення таким понят­тям, як:

•       толерантність;
•       стигма;
•       дискримінація.

Потім кожна група презентує своє визна­чення терміна.

Толерантність—повага і визнання рівності, відмова від домінування та примушування, визнання права інших людей на власні думки та погляди.

Стигма — це упереджене або яке принижує гідність ставлення до людини або групи людей, що призводить до знецінювання статусу цієї людини або групи людей в очах суспільства.

Дискримінація — це ізоляція або відторгнен­ня людини суспільством, яке формує до ній несправедливе, упереджене ставлення на основі приналежності до відповідної групи людей або того, що оточуючі вважають її членом такої групи.

Після презентації понять учням пропону­ється обговорення:

• В чому це проявляється?

5. Вправа «Давайте пригадаємо»

Ведучий просить учасників закрити очі і пригадати випадок із життя, коли вони відчували до себе дискримінацію, або упе­реджене ставлення. Це могло статися у шко­лі, у сім'ї, у відношеннях з друзями або зі сторонніми людьми.

Після того, як учасники згадають такі си­туації, ведучий пропонує питання:

•       Що ви відчували, коли вас дискримі­нували?
•       Як ви реагували на дискримінацію?
•       Що нам дала ця вправа?

6. Вправа «Круглий стіл»

Учасникам пропонується об'єднатися у 2 команди і визначити:

1 команда: які можуть бути наслідки стигми і дискримінації по відношенню до людей, що живуть з ВІЛ;

2 команда: шляхи розвитку толерантного ставлення суспільства до людей з  ВІЛ.

Кожна команда презентує свої наробки.

Наслідки стигми та дискримінації:

•       зусилля з профілактики будуть безрезультативними;
•       люди боятимуться говорити про свій ВІЛ-статус або не захочуть пройти тестування на ВІЛ;
•       люди будуть замовчувати про свій ВІЛ- позитивний статус, а рівень інфікування
  буде постійно підвищуватися тощо.

Шляхи розвитку толерантного ставлення:

•       впровадження курсів здоров'я у навчальних закладах;
•       залучення засобів масової інформації до проблеми;
•       створення позитивного образу людини з ВІЛ тощо.

7. Мозковий штурм «Уявіть собі»

: «Уявіть собі, ви дізналися, що у вас ВІЛ. Що б ви зробили?».

Всі відповіді учасників ведучий записує на плакаті.

Після обговорення ведучий підкреслює: «Люди з ВІЛ, які піддали сигмі і дискри­мінації, можуть дійти висновку, що їхнє життя неможливе. Такі люди часто почу­вають себе ізольованими, не отримують підтримку, якої потребують».

8. Розбирання ситуації

Учитель пропонує учасникам ситуацію: «Юрі 15 років, він інфікований ВІЛ. Юра не виглядає хворим, але швидко стомлю­ється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно розповідати комусь, про те, що він ВІЛ-позитивний».

Запитання:

•         Чи повинен Юра і далі відвідувати школу? Чому?
•         Чи повинен він розповідати комусь про те, що у нього ВІЛ?
•         Як ви відреагуєте, якщо він розповість вам про це?

Який ступінь ризику для вас, якщо Юра сидить поруч у школі?

Вправа «Рекомендації»

Учитель  пропонує учасникам розробити  рекомендації для людей, які дізналися про те що у них-ВІЛ-інфекція.       

Можливі рекомендації: 

Якщо ти дізнався, що у тебе ВІЛ: 

•       подумай, кому необхідно сказати про  свій діагноз, а кому ні. Будь готовий  до того, що деякі люди можуть відмовитися від спілкування з тобою, коли  дізнаються про твій діагноз;             
•       дізнайся у лікаря, що необхідно робити, щоб уникнути інших інфекцій і хвороб, у першу чергу простудних, венеричних і опортуністичних;
•       дізнався про свої обов'язки і права;

• сприймай себе таким, який ти є. Тобі жити ще мінімум декілька років. Краще про­вести ці роки у злагоді із самим собою;

•       не шукай винних у твоєму заражені.  А якщо все ж таки знайдеш, пам'ятай, що після  цього у тебе не зникне ВІЛ;
•       пам'ятай, що лікарі не всесильні, а такі ж люди, як і ти. Від тебе вони відрізняються тільки тим, що більше знають про ВІЛ;
•       пам'ятай, що через рік твоє здоров'я буде таким же, як і тепер. А що буде через 7 років і далі, залежить від тебе;

Учитель : Пам'ятайте, що ВІЛ або СНІД — не привід для дискримінації. Люди, що живуть з ВІЛ/ СНІД також відчувають емоції і почуття. Такі люди відчувають себе ізольованими, не отримуючи підтримку, у якій є потре­ба. Саме толерантне ставлення кожного з нас може змінити думку суспільства на цю проблему.

Підсумки : Учням пропонується закінчити ре­чення:  

«Мені було корисно...», або «Я зрозу­мів, що...».